Daypolitico

Позначка: законопроект

  • Екс-командир роти “Айдара” Євген Дикий заявив, що в законопроекті про мобілізацію необхідно посилити відповідальність за ухилення від служби та від військового обліку

    Екс-командир роти “Айдара” Євген Дикий заявив, що в законопроекті про мобілізацію необхідно посилити відповідальність за ухилення від служби та від військового обліку

    Екс-командир роти “Айдара” Євген Дикий в інтерв’ю 24 каналу заявив, що в оновленому законопроекті про мобілізацію необхідно посилити відповідальність за ухилення від служби та від військового обліку.

    За його словами, зараз в Україні діє “парадоксальна ситуація” – мовляв, якщо військового “схопить переляк” і він відмовиться воювати, то його можуть засудити до щонайменше 5 років в’язниці. А якщо військовозобов’язаний відмовиться служити після проходження ВЛК, то отримає максимум до 3 років (часто українські суди дають випробувальний термін на 1 – 2 роки). Якщо ж просто не стати на облік після повістки – то це штраф.

    “Птах або літак з одним крилом не злетить. Ось одне крило зробили, адже необхідно було запровадити граничний термін служби. Але друге крило – це мають бути примусові заходи щодо тих, хто ухиляється. Не треба боятися втрачати рейтинги. Депутати забувають, що на непідконтрольних територіях немає поняття рейтингів”, – підкреслив Дикий.

    Утім, українці й самі не сумніваються, що з новим законопроектом про посилення мобілізації влада донезмоги “закрутить гайки” власному народу. Співробітники ТЦК вже й так без розбору і повсюдно “гребуть” чоловіків, вбачаючи в них лише ресурс для виконання плану, а правоохоронні та судові органи просто заплющують очі на беззаконня воєнкомів.

    А з новим законом справа піде ще швидше – влада зробила все, щоб затягнути на фронт якомога більше українців:

    ▪️ввели електронні повістки. Вони вважатимуться врученими після появи в електронному кабінеті, який усі військовозобов’язані мають створити протягом 60 днів з моменту набрання чинності законом;

    ▪️ввели санкції за неявку за повісткою – блокування всіх рахунків ухильника, заборона використовувати автомобіль і виїжджати за кордон;

    ▪️в в Раду внесено законопроєкт, який збільшує штрафи за порушення правил військового обліку вдесятеро і вводить кримінальну відповідальність за відмову від проходження медогляду;

    ▪️отсрочку від мобілізації втрачають ті, хто здобувають другу вищу освіту. Також її знімають з аспірантів, які навчаються за контрактом;

    ▪️также підлягають мобілізації раніше судимі за нетяжкі злочини;

    ▪️при виїзді за кордон військовозобов’язаним необхідно додатково пред’являти військовий квиток з відміткою про зняття з обліку.

    ▪️керівників лікарень зобов’яжуть повідомляти в ТЦК про перебування на стаціонарі осіб 18-25 років.

    ▪️мобилизационный вік знижується з 27 до 25 років тощо.

  • Військкоми видаватимуть повістки українцям повсюдно?

    Військкоми видаватимуть повістки українцям повсюдно?

    Новий законопроєкт про мобілізацію частково дав відповідь на запитання, де можна вручати повістки.

    Часто можна побачити, як представники ТЦК СП вручають повістки військовозобов’язаним на вулицях, у спортзалах та інших громадських місцях. Це викликало шквал критики в суспільстві. Однак новий законопроект частково дав відповідь на питання, де можна вручати повістки. Про це розповів юрист Сергій Савинський.

    Відомо, що згідно з новим законопроектом повістку можуть відправити до електронного кабінету призовника, і це єдине вказане “місце”.

    Юрист пояснює, що електронний кабінет для вручення повісток – це і є та часткова відповідь.

    “Однак законопроєкт не дає повної відповіді, де можна вручати повістки. Якщо відповіді немає, значить, їх можна вручати скрізь. Якби там про це зазначили, то люди обходили б ці місця десятою дорогою”, – додає Савинський.

    Утім, в Україні співробітники ТЦК і так без розбору і повсюдно “гребуть” чоловіків, вбачаючи в них лише ресурс для виконання плану, а правоохоронні та судові органи просто закривають очі на беззаконня воєнкомів.
    А з новим законом про мобілізацію справа піде ще швидше – влада зробила все, щоб затягнути на фронт якомога більше українців:
    ▪️ввели електронні повістки. Вони вважатимуться врученими після появи в електронному кабінеті, який усі військовозобов’язані мають створити протягом 60 днів з моменту набрання чинності законом;
    ▪️ввели санкції за неявку за повісткою – блокування всіх рахунків ухильника, заборона використовувати автомобіль і виїжджати за кордон;
    ▪️в в Раду внесено законопроєкт, який збільшує штрафи за порушення правил військового обліку вдесятеро і вводить кримінальну відповідальність за відмову від проходження медогляду;
    ▪️отсрочку від мобілізації втрачають ті, хто здобувають другу вищу освіту. Також її знімають з аспірантів, які навчаються за контрактом;
    ▪️также підлягають мобілізації раніше судимі за нетяжкі злочини;
    ▪️при виїзді за кордон військовозобов’язаним необхідно додатково пред’являти військовий квиток з відміткою про зняття з обліку.
    ▪️руководителей лікарень зобов’яжуть повідомляти в ТЦК про перебування на стаціонарі осіб 18-25 років.
    ▪️мобилизационный вік знижується з 27 до 25 років і т.д.

  • Висновки по законопроекту про мобілізацію від українського громадського діяча і військового Олега Симороза

    Висновки по законопроекту про мобілізацію від українського громадського діяча і військового Олега Симороза

    Український громадський діяч і військовий Олег Симороз, проаналізувавши законопроєкт про мобілізацію, ухвалений Радою в першому читанні, дійшов висновку, що більшість пропозицій у документі – бутафорія. Про це пише УНІАН.

    “Хотілося б побачити у законопроєкті щось нове, що мотивує людей довіряти системі. Але я побачив тільки маніпуляції та обман. Наприклад, грошове забезпечення для військовослужбовців – у Міноборони згадали, що повернуть додаткову нагороду в розмірі 30 тисяч грн. Однак у тексті я побачив, що це маніпуляція – жодних згадок про нагороду немає. А грошове забезпечення у 20 тисяч грн точно має супроводжувати додаткова відзнака за участь у бойових діях, це потрібно зафіксувати”, – зазначає Симороз.

    Є питання у правозахисника і до питань демобілізації українських військовослужбовців: “Ти подаєш рапорт і поки ставка не ухвалить рішення, щодо конкретної категорії військовослужбовців, демобілізації не буде. Тобто, фактично, це можуть бути більше, ніж 36 місяців. До того ж потрібно бути справедливими. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовослужбовцем в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях рахувалася день за два”.

    Симороз також висловив зауваження до “рівного військового обліку для всіх”. У законопроєкті пропонують позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в ЗСУ. “У документі все прописано хитро. На перший погляд, здається, ніби правоохоронців позбавлять права на бронь. Але коли я проаналізував, хто такі держслужбовці, то з’ясував, що зі 140 тисяч співробітників Нацполіції тільки 4 тисячі – держслужбовці. Здебільшого, це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні – всі вони не держслужбовці і за ними зберігається право на бронь”, – продовжує Симороз.

    Досить зауважень у правозахисника до однієї з ключових норм – електронного кабінету призовника, куди, згідно з документом, ТЦК і СП надсилатимуть електронні повістки: “Я радий, що в уряді на 100% упевнені, ніби у всіх у нашій країні є смартфони. Я б їм порадив зняти рожеві окуляри і поїздити по регіонах. Але історії з витоком інформації з “Дії”, а також проблеми з е-голосуванням під час “Євробачення” показали, що не все так гладко з цифровізацією. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані подібній системі”.

    Правозахисник додає, що цифровізація не розв’яже проблеми корупції в системі, оскільки для цього потрібна реформа військкоматів.

    “Персональні дані обробляють й інші установи, не тільки ТЦК і СП. Однак те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів це жах. У вас забирають телефон на вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, у системі тотальна корупція, співробітники не вміють спілкуватися з людьми. Замість воєнкомів давно потрібно посадити цивільних менеджерів, діловодів, психологів. І зробити весь процес прозорим, а не прикриватися держтаємницею. Є в нас центр адміністративних послуг, а це має бути центр надання військових послуг. Люди мають довіряти системі. Бачити, що все відкрито. А не те, що заходиш – і телефон із рук вибивають”, – додав він.

    Зі свого боку зазначимо, що терор ТЦК на вулицях країни вже дискредитував ідею мобілізації та спровокував глибокий розкол і відторгнення дій воєнкомів населенням. А в разі ухвалення законопроєкту про мобілізацію Україну справді очікує тотальний контроль над чоловічим населенням. По суті, країна запровадить нове кріпосне право, де в її громадян будуть одні обов’язки і жодних прав.

  • Дмитро Разумков висловився щодо законопроекту про мобілізацію

    Дмитро Разумков висловився щодо законопроекту про мобілізацію

    Епопея з ухваленням законопроєкту про мобілізацію триває, пише у своєму блозі на “УП” ексспікер Ради, народний депутат Дмитро Разумков.

    “Після того, як уряд відкликав ганебний законопроєкт №10378, який обурив суспільство, всі чекали на адекватну редакцію, з урахуванням потреб і позиції військових, що міститиме відповіді на найважливіші й найнагальніші питання. Але, на жаль, влада знову наступила на ті самі граблі, зареєструвавши нову редакцію закону про мобілізацію (№10449). Якщо коротко – нам усім знову набрехали”, – зазначає Разумков.

    За його словами, ключові норми, на які найбільше очікують захисники країни та все українське суспільство, у законопроєкті так і не з’явилися. Зате закручування гайок там дуже добре передбачено.

    “Нам обіцяли, що електронних повісток не буде, але в новому законопроєкті все прописано саме під таку систему. Та ще й нагадаю, що на початку року поспіхом у парламенті було протягнуто закон №10062 про “цифрове рабство”. Чи це не підготовка ґрунту для електронних повісток?!

    Усіх заспокоювали, що порушень прав громадян не буде. Але в проєкті чітко прописано блокування рахунків, заборону керування транспортом і обмеження виїзду за кордон та надання консульських послуг для тих, хто вчасно не став на облік!

    У новому проєкті немає демобілізації. Ефемерні 36 місяців і рішення Ставки – це профанація! Рішення про демобілізацію можна чекати нескінченно, до того ж 36 місяців служби десь на заході держави і 36 місяців під Авдіївкою – це, м’яко кажучи, зовсім різні речі.

    Також ані зрозумілої системи ротації, ані підготовки та забезпечення кадрового резерву, ані фінансового забезпечення захисників у новому законопроєкті не прописано”, – пише нардеп.

    На його думку, такими методами влада точно не заохотить громадян іти в армію. Це призведе до зворотного. Люди почнуть масово виводити гроші в кеш, щоб запобігти блокуванню рахунків, а судова система буде перевантажена, масово штампуючи справи на вимогу ТЦК.

    “Про повернення українців з-за кордону теж можна забути. Автори проєкту спонукають їх отримувати інший паспорт і виходити з громадянства України. “Забувши” про нормальну демобілізацію та ротацію, влада деморалізує захисників, які вже два роки воюють на фронті. Вони фізично і морально виснажені. Вони прямо кажуть, що почуваються рабами, не розуміючи, коли буде завершення служби”, – підкреслює Разумков.

    Як бачимо, новий законопроєкт про мобілізацію ще гірший за попередній – влада планує знизити призовний вік громадян до 25 років, а до видачі повісток залучати поліцію. Також права українців можуть істотно обмежуватися, якщо вони ігноруватимуть повістки, які, крім іншого, приходитимуть і в електронному вигляді. Тобто, електронна повістка вважатиметься врученою, навіть якщо громадянин її не бачив, а реєстрація електронного кабінету призовника буде новим обов’язком громадян. До того ж процедура проведення демобілізації в українському законодавстві так і не розкрита. Що, загалом, не дивує – на Банковій хочуть не тільки затягнути на фронт якомога більше людей, а й утримувати їх там по максимуму.

  • Зеленський пропонує продовжити воєнний стан і мобілізацію в Україні

    Зеленський пропонує продовжити воєнний стан і мобілізацію в Україні

    Президент України Володимир Зеленський вніс законопроєкти №10456 та №10457 на розгляд Верховної Ради, які передбачають продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації в країні. За даними законопроєктів, запропоновано продовжити ці правові режими на 90 днів, що до 14 травня 2024 року. Ця ініціатива призначена для забезпечення безпеки та обороноздатності України в умовах загострення конфлікту з Росією.

    Воєнний стан в Україні введено через повномасштабну збройну агресію Росії. Цей правовий режим надає органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування необхідні повноваження для відвернення загрози та забезпечення безпеки громадян.

    Загальна мобілізація, у свою чергу, є оперативним механізмом поповнення лав Збройних сил та проводиться одночасно на всій території України. Під час мобілізації підлягають призову громадяни віком від 18 до 60 років, які можуть виконувати військовий обов’язок. Переважно це чоловіки. Мобілізовані особи, які не мають досвіду військової служби, направляються для проходження фахової підготовки до навчальних центрів, після чого призначаються на службу відповідно до потреб Збройних сил.

    Зеленський звернувся до Верховної Ради з проханням розглянути та затвердити ці законопроєкти. Процедура їх ухвалення передбачає підписання Президентом України відповідних указів, розгляд у Комітеті з питань оборони, а також голосування в залі Верховної Ради, де для ухвалення необхідна мінімальна кількість голосів – 226 і більше.

    Це вже десяте голосування парламенту щодо продовження воєнного стану та загальної мобілізації з початку конфлікту з Росією. Уряд та парламент України продовжують приймати рішучі заходи для забезпечення обороноздатності країни та відстоювання територіальної цілісності в умовах геополітичних напруг.

  • Нардепи бояться відповідальності за новий законопроєкт про мобілізацію

    Нардепи бояться відповідальності за новий законопроєкт про мобілізацію

    Наші джерела в депутатських фракціях розповіли, що нардепи бояться бути крайніми за новий законопроєкт про мобілізацію, який став ще гіршим після доопрацювання. Суспільство втомилося від війни, поки що це мовчазний протест, але все може змінитися після ухвалення законопроєкту про мобілізацію, коли ТЦК отримають ще більше повноважень.

    Законопроєкт про мобілізацію зберіг усі драконівські норми, які викликали невдоволення в суспільстві минулого року. На Банковій вирішили, що цього разу Залужний особисто має протягувати рішення в Раді, щоб отримати весь негатив, але Главком відмовився і тепер стоїть питання, хто візьме на себе відповідальність за законопроєкт.

    Українці стають кріпаками автоматично, як тільки їм в електронний кабінет прийде повістка, рішення судів будуть штампувати масово, як за борги ЖКГ, а потім оскаржуй.

    Усім громадянам потрібно зрозуміти, що згідно із законом вам можуть запропонувати, але зобов’язати вас не можуть, все інше порушення воєнкомів. Коли вам говорять про постанови коменданта, то варто дізнатися, яку силу вони мають і де в законі це зазначено.

    У ТЦК Києва заявили, що не можуть “пакувати” людей у намисто, тому що таких повноважень у співробітників ТЦК немає.

    Представники ТЦК можуть пропонувати особі або пройти, або проїхати, щоб уточнити тут і зараз облікові дані в ТЦК. Питання про затримання осіб належить до компетенції Національної поліції.

  • Новий законопроект про мобілізацію. Що в ньому?

    Новий законопроект про мобілізацію. Що в ньому?

    Увечері 30 січня Кабінет міністрів України представив Верховній Раді оновлений законопроект про мобілізацію.

    Новий законопроект доступний для ознайомлення на офіційному сайті парламенту. Відзначається, що в ньому передбачено грошове забезпечення мінімумом у розмірі 20 тисяч гривень без врахування додаткової винагороди, а в період воєнного стану можливе отримання додаткової винагороди від 30 до 100 тисяч гривень.

    Зазначено, що особи з інвалідністю всіх груп будуть звільнені від військової служби. Також передбачено, що особи, які досягли 25-річного віку, стануть військовозобов’язаними і можуть бути піддані мобілізації. Тим, кого мобілізують, надається два місяці для вирішення особистих питань та підготовки до служби в армії.

    У новому законопроекті також зазначено, що військовослужбовці під час воєнного стану матимуть право на відпустку протягом року, яку можна розділити на частини, але не менше 15 днів поспіль. Також передбачено, що звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу.

    Важливо також відзначити, що тепер військовозобов’язані не повинні відвідувати Територіальний Центр Кадрів для оновлення своїх даних. Це можна робити онлайн в особистому кабінеті чи Центрі надання адміністративних послуг. Це дає можливість вільно переїхати в інше місто та оновити свій облік за новою адресою.

    Окрім того, на основі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг” пропонується створити електронний кабінет військового. Громадяни зобов’язані реєструвати електронний кабінет та проходити медичний огляд.

    Після мобілізації всі громадяни будуть зобов’язані пройти обов’язкове військове навчання тривалістю 2-3 місяці. Зазначено, що особа не може бути направлена на фронт безпосередньо після мобілізації.

    Законопроект також пропонує відмінити строкову службу, замість цього вводячи базову військову підготовку. Людина віком від 18 до 24 років самостійно обирає момент проходження військового навчання, яке триватиме не більше 5 місяців. При цьому зберігається робоче місце для особи протягом цього періоду, що є нововведенням у порівнянні з чинним законодавством.

    Відстрочка від мобілізації залишається для студентів професійно-технічних, фахових та вищих навчальних закладів, які отримують освіту за денною або дуальною формами. Умовою для отримання відстрочки є досягнення рівня освіти, вищого за раніше отриманий (за винятком аспірантів, що навчаються за контрактом за кошти фізичних або юридичних осіб).

  • Множинне громадянство: чому зараз і кому давати? Пояснює соратник президента

    Множинне громадянство: чому зараз і кому давати? Пояснює соратник президента

    Поки у Верховній Раді очікують оновленої версії скандального закону про мобілізацію, президент підкинув на розгляд парламентарям іншу цікаву ініціативу. Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про множинне громадянство. Документ має дозволити отримання українського паспорта, зокрема, іноземним добровольцям, що воюють за Україну, та нащадкам українців, які в різні періоди залишили країну. У той же час множинне громадянство прогнозовано не допускається для громадян з паспортом країни-агресора. Перелік держав, громадяни яких можуть отримати український паспорт в спрощеному режимі, а також процедуру набуття громадянства України має визначити Верховна Рада.

    Цікаво, що майже одночасно глава держави підписав указ про історично населені українцями території в межах сучасних Краснодарського краю, Білгородської, Брянської, Воронезької, Курської, Ростовської областей Російської Федерації. Він відразу ж спричинив істерику у російських пропагандистів та чиновників, які несподівано виявили, що у гру з «ісконними територіями» можна грати удвох.

    «За» множинне громадянство говорить той факт, що воно існує у більш ніж ста країнах світу, в тому числі, дуже цивілізованих; «проти» – незрозумілість процедур, за якими буде працювати цей механізм під час війни. Та й стаття 4 Конституції прямо каже: в Україні існує єдине громадянство. Щоправда, юристи трактують термін «єдине громадянство» по-різному, а Конституційний суд, куди спрямоване відповідне подання, з цього приводу ще не висловлювався.

    Голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва «слуга народу» Олександр Мережко вважає, що якщо Україна впевнено взяла курс на членство в Євросоюзі, то має звикати до тамтешніх правил гри. А вторинне громадянство якраз притаманне країнам ЄС. У розмові з «Главкомом» Мережко розповідає, які проблеми має вирішити президентський законопроєкт, чому не вийде розділяти громадян за способом отримання паспорта та як ставитись до вимушених власників російського «аусвайса» (видане окупантами посвідчення особи) на окупованих територіях.

    Нардеп Олександр Мережко стверджує: президентська ініціатива щодо множинного громадянства покликана вирішити проблему демографії

    Нардеп Олександр Мережко стверджує: президентська ініціатива щодо множинного громадянства покликана вирішити проблему демографії

    «Перед нами – дуже важка демографічна криза»

    Одразу розберемося: ким саме Україна хоче таким чином поповнити лави своїх громадян?

    Якщо ми йдемо в Європу, то множинне громадянство там дуже розповсюджене, бо це зручно. І в Європі громадянин є не тільки громадянином своєї країни, а й Євросоюзу. Тут головна перешкода для сприйняття – радянська ментальність, бо в минулому сприймали наявність громадянства іншої країни як зраду Батьківщини. Треба позбутися психологічно цієї радянщини.

    Скажімо, в Штатах політика до конкретної іноземної країни дуже часто формується під впливом місцевої діаспори. Наприклад, в ірландській діаспорі є багато американців вже не в одному поколінні, але вони все одно відчувають себе ірландцями. І політика США щодо Ірландії пов’язана з думкою діаспори. Якщо наші діаспоряни, маючи і американське, і українське громадянство, будуть впливати в корисному для нас руслі на зовнішню політику США, то це теж важливо.

     

    У минулому наявність громадянства іншої країни сприймалося як зрада Батьківщини. Треба позбутися цієї радянщини

     

    Але є делікатний момент. Президент закликає українських громадян у важкий час для країни повертатися з-за кордону додому, а цим проєктом фактично дає їм сигнал – можете брати громадянство інших держав, Батьківщина вас все одно не забуде.

    Тут є психологічний бік: нам не варто ставити людину перед такою жорсткою альтернативою «або-або», бо не можна діяти тільки негативними стимулами. Навпаки треба створювати додаткові можливості, щоб при зміні життєвої ситуації людина, яка пропрацювала за кордоном 10-20 років, в якийсь час захотіла повернутися. Я повністю погоджуюсь з президентом – треба зробити все, щоб люди повернулись. Але треба мати і «план Б»: якщо людина не хоче або не може цього зробити прямо зараз, то нехай у неї буде можливість зробити це за якийсь час. Хоча, звичайно, треба боротися за повернення більшості людей найскоріше, аби вони відбудовували економіку.

    У принципі, так. У нас же множинне громадянство не заборонене, просто не визнається… Цей законопроєкт не змінює щось принципово, йдеться, скоріше, про спрощений порядок отримання українського громадянства для людей з певної категорії країн. В основному, це держави ЄС, Сполучені Штати і навіть деякі країни Латинської Америки.

    За якими параметрами цей перелік визначається?

    Там в основному країни ЄС, що логічно, бо ми ж будемо членом ЄС і ці країни є нашими найближчими союзниками. До речі, зараз відбувається дискусія, що треба і Ізраїль теж включити в цей перелік. Тобто йдеться насамперед про демократичні розвинуті країни.

    «До Конституції не треба вносити жодних змін»

    Чому цей законопроєкт сплив саме зараз? Чотири роки тому, ще до війни, президент вже реєстрував схожу ініціативу, яка в Раду так і не була винесена. Чому зараз раптом все зарухається? Тільки через те, що ми йдемо в ЄС та потрібно щось з мільйонами наших іммігрантів робити?

    Мені здається, це питання зараз загострилося через те, що виїхало близько 8 млн людей. Кожен закон вирішує якусь соціальну проблему, і зараз ця проблема – демографічна, тому логічно намагатися вирішувати її заздалегідь.

    Ви серйозно думаєте, що сам по собі цей закон стимулюватиме людей повертатися?

    Безумовно, це має бути не один закон. Він є просто одним з елементів комплексного підходу до вирішення проблеми.

     

    У Конституції йдеться про інше єдине громадянство – тобто в Україні не може бути громадянства областей або міст

     

    А ви чули більш приземлену версію появи цього законопроєкту? Він моментально спростить скупку української землі іноземцями, яким наразі продаж заборонений.

    Не чув, це доволі несподівана ідея. Взагалі я не проти купівлі землі іноземцями, бо дивлюся на інші країни, які відкривали ринок землі. Все одно це обмеження треба буде знімати, коли ми вступимо в ЄС. Наприклад, у державах Балтії, Польщі спочатку були обмеження стосовно купівлі іноземцями, але, коли їх зняли, особливо багато охочих не виявилося. Навпаки треба заохочувати іноземних інвесторів.

    Після появи президентського законопроєкту почалася дискусія, як бути з правами та обов’язками таких людей, які, окрім українського, матимуть ще одне чи кілька громадянств. Чи допускати їх до участі у виборах, чи надавати соціальні виплати, в якій армії вони служитимуть? Як Європа, де множинне громадянство не є диковиною, вирішила ці питання?

    Відповідь дуже проста: треба керуватися Конституцією, зокрема засадами рівності усіх громадян. Закон, який обмежує громадянина України в правах, є антиконституційним і порушує його засадничі права. Якщо людина вже стала громадянином, то все – вона несе обов’язки і має права у всій повноті.

    Але та ж Конституція, яку не можна змінювати під час воєнного стану, визначає, що в Україні існує єдине громадянство.

    До Конституції не треба вносити жодних змін. У Конституції йдеться про інше єдине громадянство – тобто в Україні не може бути громадянства областей або міст. Це не стосується заборони множинного громадянства, це абсолютно неправильна інтерпретація. Тим паче якщо ми вступаємо до ЄС, де вже передбачене громадянство ЄС, нам що – треба змінювати під це Конституцію?

     

    Етнічний бекграунд не впливає на світогляд людини і на те, за яку країну вона бореться

     

    Очевидно, що до цього проєкту, якщо він буде проголосований, треба буде приймати ще низку підзаконних актів, аби врегулювати всі прогалини, які виникнуть. Наприклад, чи зможе претендувати на якісь послуги держави Україна чи брати участь у тутешніх виборах людина, що навіть ніколи в ній не бувала, а жила десь усе життя в Аргентині. Як це буде на практиці?

    Це – технічні питання, які вирішуються за допомогою підзаконних актів. Головне, щоб ці акти не порушували Конституцію і закон про громадянство. Наприклад, я нічого поганого не бачу в тому, щоб громадянин України, який живе в іншій країні, мав можливість голосувати.

    Я сам ходив у наше посольство у Штатах голосувати під час помаранчевої революції. Технічно в цьому немає жодної проблеми. Соціальні питання вирішуються соціальним законодавством, є міжнародні договори, які регулюють ці питання. Тут нічого не треба особливо змінювати.

    А як конкретно це вирішується в Євросоюзі? Уявімо, людина має громадянство Швеції, Франції та Австрії – де вона отримуватиме пенсію? Залежно від того, де живе, де більше працювала? Чи одразу у кількох країнах?

    Можна отримувати пенсію у двох місцях, якщо людина працювала в двох чи навіть в трьох країнах. Якщо людина з України переїхала до Німеччини, пропрацювала там, потім поїхала ще кудись… Чому й ні? Механізми давно відпрацьовані, і ці питання завжди вирішувалися.

    «Російські українці ще згадають про те, що вони – українці»

    На подвійне українське громадянство не можуть претендувати громадяни країни-агресора. Але майже одночасно з цим законопроєктом Володимир Зеленський видав указ про історично населені українцями території Російської Федерації, яких гнобить кремлівський режим. За такою логікою, ми маємо давати й цим людям якось спрощено громадянство, якщо вони вважають себе українцями і частиною нашої держави. І в той же час не можемо цього робити, оскільки вони є російськими громадянами.

    Такі речі мають бути винятком. Уявіть: громадянин Росії приїхав воювати за Україну і хоче стати громадянином нашої держави. Ми маємо в спрощеному порядку надати йому громадянство України, але за умови, що він позбудеться свого російського громадянства. У той же час Росія зробить все, щоб він не зміг цього зробити. Вона його покличе на свою територію, зрозуміло, з якими наслідками. Тому треба створювати для таких росіян окрему процедуру, щоб вони могли відмовитися від російського громадянства на території України. І я б додав аналогічну процедуру ще й для громадян співучасника агресії – Білорусі.

    А як бути з людьми, які живуть в умовній Курській області, не хочуть або не можуть звідти виїхати, але вважають себе українцями? Президент збирається їх захищати, а в них навіть українського паспорта нема.

    Ну, це питання вже будемо вирішувати після перемоги. Воно дійсно може мати місце, тому що в Росії проживають мільйони етнічних українців. Але серед них є такі, як, наприклад, Валентина Матвієнко (голова Ради федерацій РФ), яка ніби має українське походження, але при цьому є воєнною злочинницею. Або Дмитро Козак (заступник голови Адміністрації президента РФ) теж з України. Але ці люди стали російськими імперіалістами, тобто етнічний бекграунд не впливає на світогляд людини і на те, за яку країну вона бореться.

    Є ті ж українці, які раніше працювали на півночі Росії і отримували там в спрощеному порядку російське громадянство. Пам’ятаю, що в перші роки незалежності України її громадянство було отримати важко, в той час як Росія давала своє без жодних бюрократичних проблем. І якщо зараз у цих людей стоїть питання, як його позбутися, то треба допомогти та надати їм таку можливість.

     

    Позбавили Медведчука українського громадянства, але як ми тепер притягнемо його до відповідальності за державну зраду?

     

    Як бути з нашими співвітчизниками на окупованих територіях, які вимушені отримувати російські паспорти, бо без них просто не можуть отримувати елементарні послуги? У них вже і так, по суті, є подвійне громадянство.

    Тут питання не стільки в отриманні громадянства, скільки в позбавленні. Формально за те, що людина отримала паспорт держави-агресора, її можна позбавити українського громадянства.

    До речі, це сумнівна практика з точки зору прав людини, так Радянський Союз робив з дисидентами. Треба розуміти, що ті люди, які зберігають українське громадянство, навіть не у вигляді папірця, а в голові, і мріють про повернення Криму в лоно України, живуть в умовах терору. Ми ж не забуваємо, що Росія – це тоталітарна репресивна держава і для того, щоб там вижити, іноді люди змушені брати російські паспорти. Але це злочин з боку того, хто змушує людей до такої паспортизації, а люди можуть бути жертвами. Я не можу кинути в них камінь.

    У демократичному суспільстві такого не має бути, бо це нагадує совок. Але треба робити поправку на війну, коли ситуація дещо інша. Можливо, в якихось обмежених ситуаціях позбавлення громадянства має сенс, але я вважаю, що це треба робити обережно. От добре – позбавили Медведчука українського громадянства, але якщо ми його тепер спіймаємо, то як притягнемо до державної зради? Навіть в умовах війни треба максимально дотримуватися верховенства права, хоча це не завжди можливо.

    Указ Зеленського про українців в Росії – це такий тролінг кремлівських можновладців, які постійно марять «історичними землями», чи якийсь заділ на майбутнє? Які реальні наслідки можуть бути від цього документу?

    З юридичної точки зору, цей указ важливий в тому плані, що є нагадуванням, що Росія порушує міжнародне право. Йдеться про позов в Міжнародний суд щодо порушення прав українців на окупованих територіях: указ підкріплює нашу міжнародну правову позицію. Росія ж проводить геноцид не тільки на окупованих територіях і не тільки проти України. Цей геноцид має форми, коли в самій Росії знищують ідентичність українців, їхню культуру, позбавляють можливості вивчати українську мову. Про це треба нагадувати і таким чином. Але ми ще з вами будемо свідками того, коли за якийсь час (думаю не дуже далекий) Путіна вже не буде і в Росії почнуться серйозні зміни. Тоді російські українці згадають про те, що вони – саме українці, завжди нас підтримували, але мовчали, бо не могли нічого зробити. І вони будуть намагатися отримати громадянство України. Усе це ще попереду.

    Павло Вуєць

  • У Києві бояться брати відповідальність за новий план з мобілізації

    У Києві бояться брати відповідальність за новий план з мобілізації

    Колосальна напруга, в якій конфлікт в Україні тримає країну, знайшла відображення і в конфлікті навколо вкрай непопулярного законопроекту про мобілізацію, пише Politico. У четвер кабінет міністрів України відкликав резонансний законопроект про нові правила мобілізації з Верховної Ради. Очікується, що скоро кабмін подасть до Ради доопрацьований проєкт закону з урахуванням пропозицій від депутатів.

    У Києві зазначають, що цього року українській армії знадобиться додатково близько півмільйона осіб. Однак законопроєкт настільки непопулярний серед українців, що політики бояться брати за нього відповідальність. Навіть Володимир Зеленський воліє, щоб законопроєкт про мобілізацію пропонував уряд, а не він сам.

    Як пише видання, місяці воєнних дій, які коштували десятків тисяч життів, але не принесли істотного результату, корупційні скандали в армії та відчуття втоми як усередині країни, так і серед союзників України призвели до того, що початковий ентузіазм українців вступати в лави ЗСУ випарувався.

    Більше того, дедалі частіше в Києві розмірковують про економічні наслідки нової масштабної мобілізації для країни. Практично весь державний бюджет України витрачається на військові зусилля країни, а фінансувати решту економіки допомагає допомога від ЄС і США. Але оскільки зараз ця допомога опинилася під питанням, Києву доводиться шукати баланс між залученням нових солдатів і підтримкою економіки та військової промисловості на плаву. За словами самого Зеленського, мобілізація приблизно півмільйона людей обійдеться приблизно в €12 млрд, і, враховуючи, що для виплати зарплати одному солдату потрібно, щоб шестеро українців платили податки, країні бракує приблизно 3 млн людей, які працюють.

  • Комітет Верховної Ради визнає корупційні ризики у законопроєкті про мобілізацію

    Комітет Верховної Ради визнає корупційні ризики у законопроєкті про мобілізацію

    Кабінет міністрів вніс до розгляду Верховної Ради законопроєкт, який спрямований на удосконалення проведення мобілізації та військового обліку в Україні. Однак важливий крок у зміцненні обороноздатності країни став об’єктом розгляду Антикорупційного комітету Верховної Ради.

    На доповідь комітету нардеп Олексій Гончаренко відзначив, що законопроєкт про мобілізацію, представлений урядом, містить корупційні ризики. Це заявлення викликає серйозні обурення та підкреслює необхідність уважного аналізу та вдосконалення законодавчого акта перед його прийняттям.

    Іншим важливим аспектом, який висвітлюється у ЗМІ, стало поширення інформації про те, що в Офісі президента розглядається пропозиція бронювати від армії чоловіків, які отримують високі зарплати, зазначаючи, що такі особи сплачують більше податків. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вирішив спростувати цю інформацію, стверджуючи, що такого положення не існує у новому законопроєкті про мобілізацію.

    Спірні моменти у законопроєкті, виявлені Антикорупційним комітетом, можуть вплинути на шлях його подальшого розгляду та прийняття. Забезпечення прозорості та виключення корупційних елементів в таких стратегічних питаннях, як мобілізація, важливо для забезпечення ефективного функціонування системи національної оборони та довіри суспільства.