Daypolitico

Позначка: закордонні відрядження

  • Понад 150 депутатів місцевих рад їздили за кордон: скільки це коштувало

    Понад 150 депутатів місцевих рад їздили за кордон: скільки це коштувало

    Понад 150 депутатів місцевих рад у 2025 році побували в закордонних відрядженнях. Із місцевих бюджетів на ці поїздки спрямували близько 2,4 млн грн, водночас частина обранців подорожувала за власний кошт або за рахунок сторони, що приймала. Такі дані оприлюднив Рух ЧЕСНО після аналізу відповідей міських рад на інформаційні запити та відкритих джерел.

    Хто має право на виїзд

    Відповідно до постанов Кабінету Міністрів, депутати місцевих рад можуть виїжджати за кордон на підставі розпорядження про службове відрядження. У 2025 році уряд дозволив жінкам-депутаткам міськрад перетинати кордон, за винятком тих, хто обіймає оплачувані посади в органах місцевого самоврядування.

    Посилення правил відбулося на тлі скандалів із зловживаннями. Резонансним став випадок народного депутата Микола Тищенко, який на початку 2023 року перебував у Таїланді. Тоді голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що не підписував розпорядження про його відрядження.

    Подібні історії стосувалися також Віталія Борта, Артема Дмитрука та Олександра Куницького, які після виїзду за кордон у відрядження вчасно не повернулися до України.

    Скільки витрачають міськради

    Підходи до кількості відряджень і фінансування відрізняються залежно від міста. Лідером за кількістю відряджених депутатів стала Львівська міська рада — 36 осіб. Із бюджету на ці поїздки виділили понад 1,4 млн грн.

    У Сумській міській раді за кордон виїжджали 8 депутатів, але витрати склали понад 405 тис. грн — одна з найвищих середніх сум на одного обранця. Частина депутатів їздила за власний рахунок або коштом сторони, що приймала.

    Київська міська рада витратила на відрядження 164 тис. грн — при тій самій кількості відряджених, що й у Сумах. Найменше депутатів виїжджали з Полтавської, Запорізької, Черкаської та Житомирської міськрад.

    У низці міст, зокрема в Кропивницькому, Рівному та Херсоні, кошти з бюджету на відрядження депутатів не виділяли. У Дніпрі та Тернополі витрати компенсували лише тим депутатам, які перебувають у трудових відносинах із радою.

    Поїздки та питання прозорості

    Окрему увагу привернув депутат Луцької міської ради Роман Кравчук, який протягом року тричі відвідував США. Водночас у відповіді міськради на запит про закордонні відрядження за 2025 рік його ім’я не згадується. Сам депутат публікував фото із зустрічей, зокрема з американськими політиками.

    Коли відрядження стають предметом розслідувань

    Попри те, що більшість поїздок мають гуманітарну чи дипломатичну мету, правоохоронці неодноразово фіксували випадки фіктивних відряджень.

    Так, депутату Дніпровської міської ради Руслану Вишневецькому повідомили про підозру через використання підроблених документів для виїзду за кордон. За даними слідства, замість офіційних зустрічей в Угорщині він разом із родиною поїхав на відпочинок до Греції.

    Голова Кушугумської громади Володимир Сосуновський, за версією правоохоронців, організував схему виїзду депутатів за кордон на підставі фейкових листів-запрошень.

    У Києві керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного підозрюють у підробленні запрошень для оформлення службових відряджень до ЄС, під час яких він перебував на відпочинку в Іспанії та Італії. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

    Також заступника голови Полтавської обласної ради Олега Бєлоножка підозрюють у використанні службового відрядження до Польщі для особистої поїздки до Португалії.

    Баланс між користю та підзвітністю

    Закордонні відрядження можуть бути ефективним інструментом для налагодження партнерств, залучення гуманітарної допомоги та розвитку міжнародної співпраці. Водночас відсутність прозорої звітності щодо мети поїздок, джерел фінансування та результатів створює ризики зловживань.

    Експерти наголошують, що відкритість і публічність інформації про відрядження — ключова умова довіри громадян до органів місцевого самоврядування.

  • Від Парижа до Танзанії: журналісти порахували закордонні поїздки голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна

    Від Парижа до Танзанії: журналісти порахували закордонні поїздки голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна

    Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін провів за кордоном понад 70 днів у межах службових відряджень. Про це йдеться у розслідуванні журналістів BIHUS.Info, які звернули увагу на інтенсивність закордонних поїздок посадовця та їхній збіг із ключовими політичними й антикорупційними подіями в Україні.

    За даними журналістів, уже в перший місяць перебування на посаді Пронін двічі відвідав Париж і побував у Люксембурзі. Через одну з поїздок він пропустив засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, на яке був запрошений народними депутатами.

    Надалі інтенсивність відряджень зросла. Наприкінці вересня 2025 року посадовець після свого дня народження вирушив до швейцарського Цюриха, де запланована зустріч тривала фактично тиждень. Через короткий проміжок часу відбулася ще одна поїздка до Швейцарії – цього разу до Берна, також тривалістю близько тижня.

    Упродовж 2025 року Пронін щонайменше тричі відвідував Францію. Окрему увагу журналісти звернули на відрядження до Танзанії та Мексики. За їхніми даними, офіційна тривалість заходів не відповідала фактичному часу перебування за кордоном. Наприклад, у Мексиці заплановане п’ятиденне відрядження тривало майже два тижні. Поїздка до Танзанії тривалістю 11 днів, як зазначають розслідувачі, збіглася з днем народження дружини посадовця.

    У матеріалі також аналізуються збіги відряджень із резонансними подіями. Зокрема, у вересні народний депутат Ярослав Железняк публічно заявив про можливі порушення під час будівництва фортифікацій у Донецькій області, за які раніше відповідала Полтавська обласна державна адміністрація, очолювана Проніним у минулому. У жовтні детективи НАБУ провели обшуки у керівництва служби. Серед фігурантів опинився перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук, в офісі якого, за даними слідства, виявили значні суми готівки та документи. У цей час Пронін перебував у відрядженні за кордоном.

    Окремо журналісти згадують про затримки у передачі матеріалів до антикорупційних органів у межах розслідування «Мідас». За їхніми словами, служба надала лише частину запитуваних матеріалів, а відповіді на окремі запити затримувалися на місяці.

    У розслідуванні також звертають увагу на символічні деталі: низка поїздок припадала на дні сімейних свят, а частина кадрових рішень нового керівництва, на думку журналістів, більше нагадувала PR-кампанію, ніж зосередження на ключових функціях служби – контролі фінансових потоків та взаємодії з антикорупційними органами.

    Офіційної позиції Філіпа Проніна щодо оприлюднених даних на момент публікації розслідування не було озвучено.

  • Мітцям і журналістам складніше буде виїхати за кордон – Мінкульт змінює підхід

    Мітцям і журналістам складніше буде виїхати за кордон – Мінкульт змінює підхід

    Міністерство культури України з березня 2025 року тимчасово припускає видачу листів сприяння для виїзду за кордон митців та медійників призовного віку. Прийнято рішення ухвалено через численні випадки невчасного повернення або повного ігнорування зобов’язань законодавства в Україні.

    Причини рішення

    За даними Міністерства культури, все більше митців та журналістів після отримання листів звернення до закордонних відряджень не повертаються в Україну в установлені терміни або залишаються за кордоном на невизначений час.

    “Правила виїзду митців та медійників за кордон під час воєнного стану потребують уточнення для запобігання зловживанням”, – заявили у Мінкульті.

    З 3 березня 2025 року і до нормативно-правового врегулювання цього питання Міністерство призупиняє видачу листів сприяння до Державної прикордонної служби України щодо виїзду зазначеної категорії осіб за межі державного кордону

    – наголосили у Мінкульті.

    Через прогалини в національному законодавстві, як зазначається, “виникли численні випадки, коли особи, що отримали дозвіл Державної прикордонної служби для тимчасового виїзду за кордон за листом сприяння від Міністерства, не повернулися до України у встановлені терміни”.

    Повідомляється, що на сьогодні питання залишається неврегульованим.

    Наразі, як вказали у міністерстві, розроблено проект змін до урядової постанови, який перебуває на етапі міжвідомчого погодження.

    Зміни мають врегулювати питання вичерпних вимог для ухвалення рішення міністерством щодо надання листа сприяння чоловікам призовного віку, які працюють в сфері культури, інформаційної безпеки, стратегічних комунікацій та лінійних аудіовізуальних медіа для їх тимчасового виїзду за кордон у період воєнного стану.

    Міністерство усвідомлює важливість та необхідність постійної міжнародної культурної та медійної взаємодії і наразі працює над усуненням зазначеної юридичної неврегульованості.

  • Київські посадовці втягнули дітей-сиріт у схему виїзду за кордон

    Київські посадовці втягнули дітей-сиріт у схему виїзду за кордон

    Дмитро Лубінець, омбудсмен, передав правоохоронцям інформацію про виїзд за кордон близьких родичів київських посадовців, які використали для цього дітей-сиріт. Про це заявили в Київській міській прокуратурі.

    За даними розслідування, керівники Служби у справах дітей та сім’ї та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 організували виїзд за кордон своїх родичів, які використовувалися в ролі супровідників під час евакуації дітей. Правоохоронці перевірятимуть інформацію про те, чи повернулися всі супроводжувачі назад до України і нададуть правову оцінку відповідно до закону.

    У березні 2022 року, під час бойових дій поблизу Києва, 68 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 були евакуйовані до німецького міста Вупперталь. Серед них були діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та ті, що перебувають у складних життєвих обставинах. Їх супроводжували 20 дорослих.

    У 2024 році представники Лубінця провели моніторингові візити до Німеччини, щоб перевірити умови перебування українських дітей. Однак у табір у Вупперталі їх не пустили через відсутність українських супроводжувачів. Німецька сторона повідомила, що з початку евакуації там перебували 55 дітей, а місцезнаходження решти 13 залишилося невідомим.

    Офіс омбудсмена провів позапланові перевірки у Службі у справах дітей та сім’ї та Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 в Києві. Виявилося, що керівництво не володіє інформацією про умови перебування дітей у Німеччині. Також з’ясувалося, що серед супроводжувачів були люди, які лише за день до евакуації стали працівниками закладів або взагалі не були працевлаштовані. Серед них були близькі родичі керівників Центру та Служби, які звільнилися з посад після виїзду за кордон і не повернулися до України.

    Справа розслідується за ознаками незаконного переправлення через державний кордон осіб призовного віку за попередньою змовою групи осіб за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, за що може загрожувати до 7 років ув’язнення.

    Від початку повномасштабного вторгнення російська армія вбила в Україні 554 дитини, а ще 1419 дітей отримали поранення. Однак нещодавно вдалося повернути на контрольовану територію з тимчасово окупованої Херсонщини дев’ять дітей разом із їхніми сім’ями.

  • Витрати на відрядження нардепів за кордон у минулому році склали 13,7 млн грн з бюджету України

    Витрати на відрядження нардепів за кордон у минулому році склали 13,7 млн грн з бюджету України

    У 2023 році було спрямовано 2,6 мільярда гривень державних коштів на операційну роботу Верховної Ради, з яких 13,7 мільйонів гривень було витрачено на організацію візитів делегацій ВР за кордон.

    Загалом у бюджеті було передбачено 2 732,1 мільярда гривень для підтримки діяльності парламенту та окремих народних депутатів, і 2 592,7 мільярда гривень було витрачено. З них 13,7 мільйонів гривень було витрачено на здійснення закордонних поїздок народних депутатів, а 109,4 мільйонів гривень було повернуто до державного бюджету України.

    У 2024 році на фінансування роботи Ради було виділено 2 947,1 мільярда гривень у державному бюджеті.

    Зауважте, що з введенням воєнного стану Верховна Рада України працює в режимі максимальної економії державних коштів.