Daypolitico

Позначка: замах на Трампа

  • Президент-приманка і три літаки: як спецслужби США ховали Трампа від можливого замаху

    Президент-приманка і три літаки: як спецслужби США ховали Трампа від можливого замаху

    Президент США Дональд Трамп після липневого саміту НАТО в Туреччині залишив країну зовсім не так, як тоді повідомляв Білий дім і як це виглядало перед телекамерами. Через розвідувальну інформацію про серйозну загрозу з боку Ірану американські служби безпеки організували складну операцію з дезінформації: Трамп демонстративно піднявся на борт традиційного Air Force One, а потім непомітно залишив літак через кейтерингову машину та пересів на значно менший військовий Boeing C-32A. Старий президентський Boeing 747 тим часом полетів до Великої Британії як приманка — з журналістами та частиною співробітників Білого дому, які навіть не знали, що президента поруч із ними немає.

    Операція відбулася 8 липня 2026 року після саміту НАТО в Анкарі. Трамп прибув до Туреччини на новому Boeing 747-8, який раніше був переданий США Катаром і після переобладнання почав використовуватися як президентський літак. Однак на момент відльоту ситуація змінилася: американська розвідка отримала інформацію про конкретну загрозу президентові, пов’язану з Іраном. Саме після цього служби безпеки вирішили максимально ускладнити відстеження його реального маршруту.

    За даними The Washington Post, Трамп перед камерами піднявся трапом до старого синьо-білого Boeing 747, який традиційно асоціюється з Air Force One. Для зовнішнього спостерігача все виглядало абсолютно звичайно: президент помахав журналістам, зайшов усередину, а команда готувалася до перельоту до Великої Британії.

    Але далі почалася частина операції, про яку публічно стало відомо лише через місяць.

    На протилежному від камер боці літака до одного з виходів підняли аеропортову кейтерингову машину — той самий тип спеціального транспорту, яким у літаки завантажують їжу, напої та обладнання. Трамп разом із невеликою групою супроводу перейшов до машини, після чого платформа опустилася, а транспорт поїхав через перон до іншого літака.

    Цим літаком був C-32A ВПС США — модифікований Boeing 757, який американські високопосадовці використовують для урядових перевезень. Саме на ньому Трамп таємно вилетів із Туреччини. За повідомленнями американських медіа, разом із президентом на борту перебував, зокрема, міністр війни Піт Гегсет.

    Air Force One став приманкою

    Поки Трамп уже перебував у C-32A, традиційний президентський Boeing 747 продовжив підготовку до польоту.

    На ньому залишилися представники американської адміністрації та журналісти, які супроводжували президента. Більше того, частина людей на борту, за інформацією Washington Post, не знала, що Трамп перейшов на інший літак. Білий дім зовні підтримував враження, ніби президент летить саме разом із ними.

    Журналістам під час польоту наказали тримати шторки ілюмінаторів закритими. Такий захід додатково ускладнював можливість зрозуміти, що відбувається навколо літака і чи справді президент перебуває на його борту.

    Обидва літаки попрямували до британської авіабази RAF Mildenhall.

    C-32A, на якому насправді перебував Трамп, приземлився приблизно о 22:20. Старий Air Force One-приманка прибув приблизно через дев’ять хвилин — близько 22:29.

    Після цього відбулася ще одна прихована частина операції.

    Трамп якимось чином знову приєднався до офіційної президентської групи, а приблизно через 25 хвилин після посадки з’явився перед камерами так, ніби весь час перебував на звичайному президентському борту. Точний механізм його переміщення між літаками на британській базі повністю не розкритий.

    Пізніше президент уже пересів на новий Boeing 747-8, який раніше належав Катару, і продовжив подорож. Таким чином під час одного маршруту служби безпеки фактично використали три різні літаки: катарський Boeing 747-8, старий VC-25A як публічну приманку та C-32A для реального таємного перевезення президента.

    Чому Трампа ховали настільки ретельно

    Ключова причина операції — загроза можливого замаху з боку Ірану.

    За інформацією Washington Post та інших американських медіа, спецслужби отримали дані про конкретну загрозу президенту після різкого загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Частину інформації, за повідомленнями медіа, американська сторона могла отримати від ізраїльської розвідки.

    Саме тому безпекова операція була спрямована не просто на захист літака, а на приховування точного місця перебування самого Трампа.

    У разі підготовки ракетної, безпілотної чи іншої атаки потенційний противник мав бачити очевидну ціль — великий Boeing 747 із президентським забарвленням, журналістами та урядовою делегацією. Реальний президент тим часом перебував у значно менш помітному C-32A.

    Важливо, однак, не перебільшувати відомі дані. У відкритих повідомленнях ідеться про достовірну розвідувальну загрозу, пов’язану з Іраном, але немає публічного підтвердження, що конкретна ракета вже була підготовлена до запуску або що американські спецслужби встановили точну групу виконавців, яка перебувала в Туреччині.

    Новий літак із Катару теж став частиною проблеми

    Додатковий контекст історії — суперечки навколо нового Boeing 747-8, який адміністрація Трампа отримала від Катару.

    Літак оцінювали приблизно у $400 млн. Після передачі його почали переобладнувати для використання президентом США, і 1 липня він здійснив перший політ як Air Force One. Уже наступного тижня літак доставив Трампа до Туреччини на саміт НАТО.

    Однак його швидке введення в експлуатацію викликало питання щодо рівня захищеності.

    Американські медіа повідомляли, що літак ще потребував додаткового обладнання та модернізації систем безпеки. Пізніше сам Трамп заявив, що борт буде тимчасово виведений із експлуатації для додаткових оновлень і стане максимально оснащеним.

    Втім, Білий дім заперечував, що секретна пересадка в Туреччині була прямим доказом ненадійності катарського літака.

    Представники адміністрації наголошували, що президент стикається з численними загрозами, а служби безпеки використовують усі доступні методи, щоб гарантувати його безпеку.

    Подібний трюк США вже використовували

    Операція з Трампом має історичний прецедент.

    У березні 2000 року адміністрація Білла Клінтона організувала складну схему безпеки під час його візиту до Пакистану — країни, де існувала значна терористична загроза.

    Тоді офіційний Air Force One використовувався як елемент обману, а Клінтона перевозили іншим, менш помітним літаком. Мета була та сама: потенційні нападники не повинні були точно знати, де знаходиться президент. Саме цю історію нинішні американські медіа згадують як найближчий аналог липневої операції Трампа.

    Але деталь із кейтеринговою машиною робить турецьку операцію особливо незвичайною.

    Такі вантажівки є абсолютно звичною частиною аеропортового руху. Вони під’їжджають безпосередньо до фюзеляжу літаків, їхні кузови підіймаються на рівень дверей, а після завантаження вони спокійно від’їжджають від борту. Серед десятків машин обслуговування на великому міжнародному аеродромі такий транспорт практично не привертає уваги.

    Саме це й дозволило вивезти президента з одного з найбільш упізнаваних літаків у світі, не проводячи його відкрито через трап або автомобільний кортеж.

    Білий дім тижнями не розкривав операцію

    Найцікавіше, що про справжній маршрут Трампа громадськість не знала понад місяць.

    У день відльоту офіційна картина виглядала так, ніби президент просто змінив новий катарський Boeing на старий Air Force One. Повна схема стала відома лише після розслідування The Washington Post, оприлюдненого 10 серпня. Reuters згодом підтвердило ключові деталі повідомлення з посиланням на Washington Post і New York Times.

    Білий дім після публікації не заперечив сам факт незвичайної операції.

    Історія демонструє, наскільки серйозно американські спецслужби оцінювали загрозу в липні. Президент однієї з найбільш захищених держав світу публічно зайшов до Air Force One, після чого був непомітно вивезений через службовий транспорт, посаджений на інший військовий літак, а офіційний президентський борт відправився в повітря як приманка.

    Тож найефектніша деталь — Трамп у кейтеринговій машині — насправді була лише маленькою частиною значно масштабнішої операції. Її головна мета полягала в тому, щоб протягом кількох критичних годин ніхто за межами дуже вузького кола американських службовців не міг із упевненістю сказати, у якому саме літаку перебуває президент США.

  • Трамп таємно змінив літак після саміту НАТО: через погрозу з боку Ірану

    Трамп таємно змінив літак після саміту НАТО: через погрозу з боку Ірану

    Повернення президента США Дональда Трампа із саміту НАТО в Анкарі перетворилося на окрему операцію із посиленими заходами безпеки. Американський лідер вилетів із Туреччини не на новому розкішному літаку, який нещодавно почали використовувати як Air Force One, а на одному зі старих президентських бортів. Уже на військовій базі у Великій Британії він знову пересів у новіший літак і лише після цього продовжив політ до Сполучених Штатів.

    Незвична заміна борту відбулася на тлі різкого загострення відносин Вашингтона з Тегераном, нових повідомлень про можливі іранські плани замаху на Трампа та сумнівів щодо рівня захисту нового президентського літака. Водночас Білий дім і сам президент заперечили, що пересадка була безпосередньо спричинена конкретною загрозою з боку Ірану. Тому версію про підготовку замаху як єдину офіційно підтверджену причину називати не можна.

    Трамп прибув на саміт НАТО в Анкарі 7 липня на новому Boeing 747-8, переданому Сполученим Штатам Катаром і переобладнаному для президентських польотів. Для літака це була перша закордонна подорож у статусі Air Force One. Проте наступного дня американський президент залишив Туреччину на старішому літаку з традиційним біло-блакитним оформленням.

    Спочатку старий борт доставив Трампа на базу британських Королівських військово-повітряних сил RAF Mildenhall у графстві Саффолк. Новий літак також прибув на цю базу окремо. Там президент пересів на нього і вже після цього вилетів до об’єднаної бази Ендрюс поблизу Вашингтона.

    Чому Трамп не вилетів із Туреччини на новому борту

    За даними The New York Times, рішення скористатися старішим літаком було ухвалено за рекомендацією Секретної служби США. Джерела видання стверджували, що новий борт не мав частини складних захисних і контрзахисних систем, якими оснащені старі президентські літаки. Серед можливих недоліків згадувалися системи протидії ракетним загрозам.

    Водночас американська адміністрація наполягала, що новий літак відповідає сучасним вимогам безпеки. Сам Трамп заявив, що зупинка у Великій Британії була необхідна, аби показати новий Air Force One американським військовим, які служать на європейських базах.

    Під час розмови з журналістами президента прямо запитали, чи була заміна літака пов’язана з можливою загрозою з боку Ірану. Трамп заперечив, що саме іранський фактор змусив його змінити борт. Водночас він визнав, що постійно отримує погрози, і назвав себе головною ціллю Тегерана.

    Таким чином, підтвердженим фактом є сама пересадка та повідомлення про відмінності у захисних можливостях літаків. Натомість твердження, що Трамп змінив борт саме через конкретний іранський план замаху, залишається версією, сформованою на основі обставин і повідомлень анонімних джерел.

    Загострення з Іраном посилило тривогу

    Пересадка відбулася у момент, коли крихке припинення вогню з Іраном фактично розвалилося. США знову завдали ударів по іранських об’єктах, а Тегеран атакував низку арабських держав Перської затоки. Туреччина має спільний сухопутний кордон з Іраном, тому перебування американського президента в Анкарі проходило в умовах особливої напруги.

    На цьому тлі західні медіа повідомляли, що ізраїльська сторона передала Вашингтону оновлену розвідувальну інформацію про можливу підготовку Іраном замаху на Трампа. Іранські представники раніше неодноразово погрожували помстою американським посадовцям за удари по країні та загибель керівників режиму.

    Сам Трамп публічно заявляв, що залишив наказ про масштабну військову відповідь, якщо Ірану вдасться організувати його вбивство. Це зробило будь-які незвичні зміни маршруту або транспорту президента предметом особливої уваги.

    Однак Associated Press наголошує: Трамп заперечував, що політ двома літаками був пов’язаний із конкретними побоюваннями щодо Ірану. Офіційних доказів того, що спецслужби виявили безпосередню загрозу саме літаку під час вильоту з Туреччини, публічно не представлено.

    Що не так із новим Air Force One

    Новий Boeing 747-8 раніше належав катарській королівській родині. Його вартість оцінюється у сотні мільйонів доларів. Після передачі Сполученим Штатам американська влада витратила близько 400 мільйонів доларів на переобладнання та модернізацію літака.

    Він отримав нове червоно-біло-синє оформлення, яке обрав Трамп, і почав виконувати президентські рейси на початку липня. Водночас експерти ще до введення літака в експлуатацію попереджали, що повноцінне переобладнання цивільного борту під стандарти Air Force One за короткий час є надзвичайно складним.

    Президентський літак — це не просто VIP-салон. Він має функціонувати як повітряний командний центр, забезпечувати захищений зв’язок із військовим керівництвом, витримувати вплив електромагнітного імпульсу та мати системи виявлення і протидії різним типам загроз.

    Саме тому повідомлення про можливу відсутність частини протиракетних систем викликали серйозний резонанс. Якщо ці дані відповідають дійсності, новий борт міг бути придатним для звичайних президентських подорожей, але менш надійним у зоні підвищеної військової небезпеки.

    Публікація спричинила тиск на журналістів

    Історія з літаками швидко переросла у скандал навколо свободи преси. Міністерство юстиції США вручило повістки чотирьом журналістам The New York Times, які працювали над матеріалами про новий Air Force One та його можливі проблеми із захистом. Деякі повістки федеральні агенти доставили безпосередньо додому репортерам.

    Журналістів хочуть змусити свідчити перед федеральним великим журі в межах розслідування витоку секретної інформації. До публікації першої статті представник ФБР просив редакцію відкласти матеріал, посилаючись на національну безпеку, однак не пояснив, які саме дані могли становити загрозу.

    Міністерство юстиції заявило, що журналісти не є головними цілями розслідування, а слідство намагається встановити посадовців, які могли передати пресі засекречені відомості. Представники The New York Times і правозахисні організації назвали такі дії залякуванням медіа та небезпечним наступом на свободу слова.

    Що відомо на цей момент

    Достовірно встановлено, що Трамп прибув до Анкари на новому Air Force One, але залишив Туреччину на старому президентському літаку. У Великій Британії він знову пересів на новий борт і повернувся ним до США.

    Також медіа повідомили, що Секретна служба могла рекомендувати використати старий літак через його потужніші захисні системи. Ця інформація стала предметом федерального розслідування витоку секретних даних.

    Водночас офіційно не підтверджено, що спецслужби зафіксували конкретну іранську операцію проти літака Трампа. Президент заперечив прямий зв’язок між пересадкою та загрозою з боку Тегерана, хоча визнав, що вважає себе головною ціллю Ірану.

    Отже, історія може свідчити про надзвичайно серйозні запобіжні заходи після загострення на Близькому Сході, але гучна версія про екстрену втечу Трампа від конкретного іранського замаху наразі залишається недоведеною.

  • “Помста буде”: лідер Ірану пригрозив Трампу смертю

    “Помста буде”: лідер Ірану пригрозив Трампу смертю

    Напруження між Іраном і Сполученими Штатами продовжує стрімко зростати. Верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї виступив із першою гучною заявою після смерті свого батька, Алі Хаменеї, пообіцявши помститися за його загибель. Його звернення прозвучало на тлі повідомлень про можливі плани Тегерана щодо замаху на президента США Дональда Трампа та нових попереджень з боку Вашингтона.

    За інформацією Politico, у своєму зверненні, оприлюдненому після завершення жалобних заходів, Моджтаба Хаменеї заявив, що помста за загибель його батька є «вимогою народу» та обов’язково буде здійснена. У своїй заяві він наголосив, що «кров мучеників» має бути відплачена, а відповідальні за загибель попереднього верховного лідера понесуть покарання.

    Західні медіа звертають увагу, що хоча у зверненні не завжди прямо називався Дональд Трамп, риторика пролунала на тлі відкритих закликів у Тегерані до помсти США та заяв іранських посадовців про відповідальність Вашингтона за загибель Алі Хаменеї. За даними Reuters, новий верховний лідер назвав помсту «національною вимогою» та пообіцяв виконати її за підтримки «вільних людей усього світу».

    Моджтаба Хаменеї очолив Іран після загибелі свого батька Алі Хаменеї внаслідок авіаудару наприкінці лютого 2026 року. За даними міжнародних ЗМІ, сам він також був поранений під час атаки та відтоді практично не з’являється на публіці. Через це навколо його стану здоров’я та реального контролю над владою тривалий час точаться численні припущення.

    Напередодні американські видання повідомили про нові розвідувальні дані, які Ізраїль передав Сполученим Штатам. За інформацією The Wall Street Journal, ізраїльська розвідка попередила Вашингтон про можливі оновлені плани Ірану щодо замаху на Дональда Трампа. Ця інформація стала одним із факторів різкого посилення заходів безпеки навколо американського президента.

    Додаткову увагу привернув і маршрут повернення Трампа після саміту НАТО в Анкарі. За повідомленнями Bloomberg, президент США не полетів до Вашингтона одразу на новому літаку Air Force One, а здійснив проміжну посадку на британській авіабазі RAF Mildenhall, де пересів на інший борт. Офіційно в Білому домі пояснили це демонстрацією літака американським військовим, однак частина західних медіа пов’язала зміну маршруту саме з інформацією про можливі загрози безпеці.

    Сам Дональд Трамп уже неодноразово заявляв, що отримує погрози з боку Ірану. За даними міжнародних медіа, президент США повідомив, що залишив чіткі інструкції завдати масштабного удару по Ірану, якщо Тегерану вдасться реалізувати будь-який план його ліквідації. Ці заяви лише посилили напруження між країнами, які останніми місяцями перебувають у стані гострого військово-політичного протистояння.

    На цьому тлі ситуація на Близькому Сході залишається надзвичайно нестабільною. Попри спроби дипломатичних контактів, між США, Іраном та Ізраїлем триває обмін жорсткими заявами, а військові інциденти в регіоні не припиняються. Аналітики зазначають, що подібна риторика з боку нового керівництва Ірану може ще більше ускладнити перспективи будь-яких переговорів між сторонами.

    Після смерті Алі Хаменеї саме Моджтаба Хаменеї став третьим верховним лідером Ісламської Республіки Іран. Його прихід до влади відбувся в умовах війни та внутрішньої нестабільності, а відсутність публічних виступів після призначення лише посилила дискусії щодо реального розподілу влади в країні. Незважаючи на це, його останнє звернення демонструє намір нового керівництва Ірану продовжувати жорсткий курс у відносинах зі США та Ізраїлем.

  • Ізраїль попередив США про новий план Ірану щодо ліквідації Трампа

    Ізраїль попередив США про новий план Ірану щодо ліквідації Трампа

    Ізраїль передав Сполученим Штатам нові розвідувальні дані, які, за оцінкою ізраїльської сторони, свідчать про підготовку Іраном нового плану замаху на президента США Дональда Трампа. За інформацією джерел, ознайомлених із ситуацією, отримані матеріали були передані американським посадовцям для аналізу, однак офіційних підтверджень їхнього змісту чи достовірності наразі не оприлюднено.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, які обізнані з перебігом консультацій між американською та ізраїльською сторонами.

    За даними співрозмовників видання, ізраїльські спецслужби отримали нову інформацію, яка, на їхню думку, свідчить про існування чергового плану Тегерана, спрямованого на фізичне усунення Дональда Трампа. Який саме характер мають ці розвідувальні матеріали, їхні джерела, а також наскільки конкретною є інформація про можливу загрозу, не розкривається. Водночас джерела зазначають, що отримані дані були достатньо вагомими, аби передати їх американській стороні для подальшої оцінки.

    Видання нагадує, що погрози на адресу Дональда Трампа з боку іранського керівництва звучать уже багато років. Після ліквідації одного з найвпливовіших військових командирів Ірану Касема Сулеймані офіційний Тегеран неодноразово заявляв про намір помститися американському президенту, який під час свого першого терміну санкціонував проведення цієї операції.

    Касем Сулеймані очолював спецпідрозділ “Кудс” у складі Корпусу вартових ісламської революції та вважався однією з найвпливовіших фігур у військово-політичному керівництві Ірану. Він загинув у січні 2020 року внаслідок удару американського безпілотника поблизу міжнародного аеропорту Багдада. Після цього іранська влада офіційно оголосила про намір домогтися “відплати” за смерть генерала, а представники політичного та військового керівництва країни неодноразово публічно говорили про відповідальність Дональда Трампа та інших американських посадовців.

    У The Wall Street Journal зазначають, що нова інформація про можливий замах з’явилася на тлі чергового загострення відносин між Іраном, Ізраїлем та США. За останні місяці сторони неодноразово обмінювалися взаємними звинуваченнями, а регіон Близького Сходу залишається одним із найбільш нестабільних у світі.

    Водночас офіційний Ізраїль не став коментувати повідомлення про передачу нових розвідувальних даних. Посольство Ізраїлю у Вашингтоні відмовилося відповідати на запит журналістів щодо публікації The Wall Street Journal.

    Не відреагувало на повідомлення видання і представництво Ірану при Організації Об’єднаних Націй. Журналісти звернулися до іранських дипломатів із проханням прокоментувати твердження про можливу підготовку замаху на американського президента, однак відповіді так і не отримали.

    У Білому домі також не дали прямої оцінки новим повідомленням. Натомість американська адміністрація нагадала про нещодавню заяву самого Дональда Трампа, яку він зробив під час свого візиту до Туреччини.

    Під час спілкування з журналістами в Анкарі президент США заявив, що йому добре відомо про погрози, які надходять з боку Ірану. За словами Трампа, він регулярно отримує інформацію про те, що залишається однією з головних цілей іранського керівництва.

    «Вони хочуть усунути лідера США – мене… Я є в кожному списку. Я сьогодні вранці побачив, що перебуваю в кожному їхньому списку. І поки що, гадаю, мені трохи щастило, але це може тривати недовго», – сказав президент США.

    Видання також звертає увагу на те, що антиамериканська риторика в Ірані останнім часом лише посилюється. Зокрема, під час церемонії поховання верховного лідера Ірану Алі Хаменеї учасники масового заходу скандували заклики до смерті Дональда Трампа. Крім того, на церемонії був розгорнутий великий банер із написом «Ми вб’ємо Трампа», що стало одним із найбільш резонансних епізодів заходу та привернуло увагу міжнародних ЗМІ.

    На думку авторів The Wall Street Journal, подібні публічні заклики свідчать про те, що тема помсти за смерть Касема Сулеймані продовжує активно використовуватися іранською владою та прихильниками режиму у внутрішній політиці. Водночас видання зазначає, що публічна риторика не завжди означає підготовку реальних силових операцій, тому інформація про новий можливий план замаху потребує додаткової перевірки.

    Американські спецслужби вже неодноразово повідомляли про існування потенційних загроз з боку Ірану щодо колишніх та чинних американських посадовців. За останні роки Міністерство юстиції США висувало обвинувачення окремим громадянам Ірану у змовах, пов’язаних із підготовкою нападів або замахів на осіб, які брали участь у ліквідації Сулеймані. Водночас Тегеран традиційно відкидав усі подібні звинувачення, називаючи їх політично мотивованими та безпідставними.

    Поява нових повідомлень збіглася з періодом підвищеної уваги до безпеки американського президента. Нагадаємо, ще у травні 2026 року представник Білого дому Себастьян Горка повідомив, що Дональд Трамп залишив віцепрезиденту США Джей Ді Венсу спеціального листа на випадок, якщо з ним “щось трапиться”. Тоді ця заява викликала широкий резонанс у США та за їхніми межами, оскільки пролунала на тлі інформації про можливі загрози життю глави держави.

    Попри нову інформацію, американська влада наразі не повідомляла про зміну рівня терористичної загрози або про запровадження додаткових заходів безпеки у зв’язку з повідомленням ізраїльської розвідки. Також поки не оприлюднювалися дані про те, чи вважають американські спецслужби отриману інформацію достатньо достовірною для зміни рівня охорони президента або проведення додаткових контррозвідувальних заходів.

  • Трамп залишив “лист на випадок смерті”

    Трамп залишив “лист на випадок смерті”

    У Білому домі зробили резонансну заяву про заходи безпеки навколо президента США Дональда Трампа. Представник адміністрації Sebastian Gorka повідомив, що американський лідер залишив спеціальний лист для віцепрезидента Джей Ді Венса на випадок, якщо з ним “щось трапиться”.

    Про це Горка заявив під час участі у подкасті Pod Force One, фрагменти якого опублікував телеканал Fox News. За його словами, у Білому домі існують чітко прописані протоколи дій на випадок замаху, загибелі або раптової недієздатності президента США.

    “У шухляді столу Resolute лежить лист, адресований віце-президенту на випадок, якщо з ним щось трапиться… У нас є протоколи, повірте мені”, – заявив Горка.

    Він не уточнив, що саме міститься у листі та коли його написав Трамп. Також представник Білого дому не повідомив, чи йдеться про офіційний документ щодо передачі влади, чи про особисте звернення президента до віцепрезидента.

    Водночас Горка наголосив, що адміністрація США готується до будь-яких сценаріїв, пов’язаних із безпекою глави держави. За його словами, американські спецслужби та військові структури мають детальні плани реагування на випадок надзвичайних ситуацій.

    Представник Білого дому також заявив, що наразі не бачить безпосередньої загрози замаху з боку “іноземного противника”, однак наголосив, що ризики для президента США завжди залишаються високими через міжнародну ситуацію та внутрішньополітичну напругу.

    Заява Горки прозвучала на тлі нещодавнього інциденту у Вашингтоні, який викликав значний резонанс у США. Увечері 25 квітня під час традиційної вечері кореспондентів Білого дому в одному з готелів американської столиці пролунали постріли. На той момент у будівлі перебували Дональд Трамп, перша леді Меланія Трамп та високопосадовці адміністрації.

    Після початку стрілянини президента США та його оточення терміново евакуювали співробітники Секретної служби. За словами очевидців, у залі виникла паніка, а охорона миттєво перекрила всі виходи та взяла під контроль територію готелю.

    Американські правоохоронці згодом повідомили, що підозрюваним у нападі є 31-річний учитель Коул Томас Аллен із міста Торранс у штаті Каліфорнія. Його затримали на місці події. Наразі чоловік перебуває під слідством, а мотиви нападу офіційно поки не встановлені.

    Речниця Білого дому Каролін Лівітт після інциденту заявила, що ціллю стрілянини були президент США та посадовці його адміністрації. Вона наголосила, що служби безпеки оперативно спрацювали та не допустили загрози для Трампа.

    Після подій у Вашингтоні Секретна служба США посилила заходи охорони навколо президента та віцепрезидента. За даними американських медіа, додаткові сили безпеки були залучені до охорони резиденцій, місць проведення публічних заходів та пересування глави держави.

    Тема безпеки американських президентів традиційно залишається надзвичайно чутливою у США. В історії країни були вбиті президенти Авраам Лінкольн, Джеймс Гарфілд, Вільям Мак-Кінлі та Джон Фіцджеральд Кеннеді. Крім того, замахи пережили Рональд Рейган, Джеральд Форд та низка інших американських лідерів.

    Після вбивства Кеннеді у 1963 році система безпеки президентів США була суттєво реформована. Секретна служба отримала ширші повноваження, а процедури евакуації, реагування на замахи та передачі влади були значно посилені.

    Відповідно до Конституції США та 25-ї поправки, у разі смерті або недієздатності президента його повноваження автоматично переходять до віцепрезидента. Саме тому постать J. D. Vance зараз перебуває у центрі уваги американських медіа після заяв про існування спеціального листа від Трампа.

    Американські політичні оглядачі зазначають, що слова Горки можуть свідчити про високий рівень занепокоєння всередині адміністрації через питання безпеки президента. Водночас у Білому домі поки не повідомляють, чи змінюватимуть формат публічних заходів за участю Трампа після останнього інциденту зі стріляниною.

  • Замах чи провал безпеки: експерти назвали дивні деталі стрілянини на заході з Трампом у Вашингтоні

    Замах чи провал безпеки: експерти назвали дивні деталі стрілянини на заході з Трампом у Вашингтоні

    Стрілянина під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому у Вашингтоні, де перебував президент США Дональд Трамп, викликала хвилю запитань серед експертів. Інцидент розглядають як можливий замах, однак обставини події містять низку суперечливих моментів, які змушують сумніватися у простому поясненні.

    Збройний напад стався під час заздалегідь спланованого заходу високого рівня, підготовка до якого традиційно триває місяцями. Саме тому ключове питання, яке піднімають аналітики, — як озброєний чоловік зміг проникнути на територію з такою кількістю охорони.

    За словами експертів, оприлюднені кадри з камер спостереження виглядають нетипово: підозрюваний зміг пройти повз представників служби безпеки, і лише після цього його почали переслідувати. Такий розвиток подій викликав сумніви щодо ефективності системи охорони.

    Окрему увагу привертає і той факт, що нападник мав при собі кілька видів зброї, зокрема вогнепальну та холодну. Досі не зрозуміло, як саме він зміг пронести їх на територію готелю, де проходив захід із присутністю перших осіб держави.

    Частина експертів припускає, що інцидент міг мати ширший політичний контекст. Зокрема, не виключається, що подібні події можуть впливати на суспільні настрої, особливо напередодні виборів. У цьому контексті звучать припущення, що навіть якщо напад не був спланованим, його могли використати для підвищення політичної підтримки.

    Водночас інші аналітики закликають не поспішати з висновками і наголошують, що є ознаки того, що підозрюваний діяв самостійно. Зокрема, повідомляється, що перед нападом він попереджав родичів про свої наміри, а також мав історію радикальних висловлювань.

    За попередніми даними, підозрюваний міг мати психологічні проблеми, що також розглядається як один із факторів, які могли вплинути на його дії. Це, на думку частини експертів, знижує ймовірність організованого характеру нападу.

    Попри різні версії, ключовою проблемою інциденту називають саме безпекову складову. Факт того, що озброєна людина змогла потрапити на захід такого рівня, став серйозним сигналом для американських силових структур. Аналітики підкреслюють, що це свідчить про наявність прогалин у системі захисту навіть на найвищому рівні.

    Сам Дональд Трамп після інциденту заявив, що загалом задоволений роботою служб, однак ситуація вже отримала широкий міжнародний резонанс. Подія також відбулася на тлі складної політичної ситуації у США, що лише посилило її значення.

    Додатковий резонанс викликала інформація про підозрюваного. За даними медіа, він активно висловлював політичні погляди у соціальних мережах, критикував зовнішню політику США та публічно підтримував Україну. Його риторика, за словами джерел, з часом ставала дедалі радикальнішою.

    Він також залишив маніфест, у якому пояснив свої мотиви, звинувачуючи чинну адміністрацію у переході «межі», після якої, на його думку, неможливо залишатися осторонь.

    Стрілянина у Вашингтоні стала не лише кримінальним інцидентом, а й подією з потенційно серйозними політичними наслідками. Вона підняла питання ефективності безпеки, впливу радикалізації та ролі подібних інцидентів у політичному процесі.

    Розслідування триває, і остаточні висновки щодо мотивів нападника та обставин інциденту ще попереду. Водночас вже зараз очевидно, що ця подія стане предметом детального аналізу як у США, так і за їх межами.