Daypolitico

Позначка: заморожені активи рф

  • Путін не зможе завоювати Україну: Джонсон назвав сценарій, за якого Кремль зупинить війну

    Путін не зможе завоювати Україну: Джонсон назвав сценарій, за якого Кремль зупинить війну

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що російський президент Володимир Путін, на його думку, не зможе досягти головної мети своєї війни — підкорити Україну. Британський політик вважає, що Росія ще може спробувати посилити тиск на українців узимку, однак зрештою Кремлю доведеться визнати неможливість завоювання країни.

    Про це Джонсон сказав у інтерв’ю 24 Каналу.

    Говорячи про можливе завершення війни, колишній британський прем’єр не називав конкретної дати. За його припущенням, усвідомлення неможливості захопити Україну може прийти до російського керівництва наступного року або пізніше.

    «Я сподіваюся, що десь наступного року або, можливо, через рік Путін визнає те, що є правдою: він ніколи не завоює цю країну. І він припинить. Йому треба зупинитися», — заявив Джонсон.

    Це є політичною оцінкою та прогнозом самого Джонсона. Реальні строки й умови припинення бойових дій залежать від ситуації на фронті, рішень України та Росії, а також позицій міжнародних партнерів.

    Джонсон очікує важкої зими

    Колишній глава британського уряду окремо звернув увагу на наступний зимовий період.

    На його думку, Росія може спробувати завдати Україні додаткових втрат і створити складні умови для цивільного населення.

    «Я думаю, Путін спробує спричинити багато страждань узимку. Я думаю, Україна виживе. Я думаю, Україна впорається добре», — сказав Джонсон.

    Російські війська протягом повномасштабної війни систематично атакували українську енергетичну, транспортну та цивільну інфраструктуру. У вересні 2026 року увага знову посилилася до ударів по залізниці.

    Зокрема, останніми днями російський дрон атакував потяг поблизу українсько-польського кордону невдовзі після того, як цією ділянкою проїхав дипломатичний потяг, серед пасажирів якого перебував і Борис Джонсон. Британські та міжнародні медіа повідомляли, що українська сторона не виключала, що потенційною ціллю міг бути саме потяг із європейськими політиками. Водночас остаточних публічних доказів щодо конкретної цілі удару немає.

    «Це імперська війна»

    Пояснюючи своє бачення причин російської агресії, Джонсон заявив, що вважає війну наслідком російського імперського підходу до України.

    «У нього немає жодної причини робити це, окрім російського імперіалізму», — сказав колишній британський прем’єр.

    Схожу тезу Джонсон повторював і під час своїх останніх виступів в Україні. Він називав російсько-українську війну «фундаментально імперською» та пов’язував її з уявленням російського керівництва про історичну роль Москви й контроль над Україною.

    Під час презентації своїх мемуарів у Львові 11 вересня Джонсон також заявляв, що Путін «ніколи не зможе зламати Україну та підкорити українців». За його словами, український спротив став одним із факторів, які російське керівництво недооцінило на початку повномасштабного вторгнення.

    Як Путін може пояснити завершення війни

    Одна з найцікавіших частин інтерв’ю стосувалася того, як Кремль теоретично міг би представити припинення війни власній аудиторії.

    За версією Джонсона, Путін може спробувати оголосити вже захоплені території тим результатом, якого Росія нібито прагнула від самого початку.

    Колишній британський прем’єр припустив, що Кремль може апелювати до власного трактування історії та заявити росіянам, що контрольовані РФ території нібито і були «історичними землями», заради яких починалася війна.

    «Я думаю, він може це “загорнути”. Він може сказати: ось, знаєте, я знайшов якісь старі матеріали з російської історії про те, які ж насправді історичні землі Росії. І виявляється, мої друзі, зовсім випадково, це ті самі території, що й у нас», — іронізував Джонсон.

    Після цього, за його гіпотетичним сценарієм, російський президент міг би заявити про виконання поставлених цілей та припинення війни.

    Цей сценарій також є припущенням Джонсона. Наразі Кремль не оголошував про готовність завершити війну за такою схемою.

    Джонсон закликає Захід посилювати тиск

    Позиція колишнього британського прем’єра щодо умов завершення війни залишається незмінною: він виступає за посилення військової та економічної підтримки України й вважає, що переговори без достатнього тиску на Росію не забезпечать стійкого результату.

    Як раніше писала Nenka.info, у липні Джонсон заявив, що президент США Дональд Трамп, на його думку, може бути політиком, здатним чинити жорсткіший тиск на Путіна.

    У матеріалі «Він здатний на жорсткі кроки»: Борис Джонсон покладає на Трампа надії щодо України йшлося про те, що Джонсон закликав Вашингтон не обмежуватися переговорами, а використовувати військові, санкційні та політичні інструменти тиску на Москву.

    Колишній британський прем’єр також неодноразово виступав за передачу Україні заморожених російських активів.

    Під час презентації книги у Львові він заявив, що значний обсяг російських коштів перебуває у Бельгії та може бути використаний для підтримки України.

    Питання російських активів досі не вирішене

    Тема, яку підіймає Джонсон, залишається предметом активної дискусії всередині Європейського Союзу.

    Як уже повідомляла Nenka.info, колишні посадовці Німеччини, Франції та США запропонували передати заморожені російські активи під управління спеціальної структури ЄС.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів російського Центробанку, значна частина яких зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear. Пряма конфіскація цих коштів досі викликає юридичні та фінансові дискусії серед європейських держав.

    Україна зі свого боку продовжує вимагати використання російських коштів. У серпні Nenka.info писала, що Андрій Сибіга закликав передати заморожені активи РФ Україні, наголошуючи, що вони можуть стати важливим ресурсом для оборони та майбутнього відновлення держави.

    Джонсон не вперше заявляє, що Росія не зможе підкорити Україну

    Теза про нездатність Росії завоювати Україну звучить від Джонсона не вперше.

    Ще 2 червня він заявляв, що поведінка Путіна свідчить, на його думку, про провал російської стратегії.

    Тоді колишній британський прем’єр написав, що Путін «ніколи не завоює Україну» і має визнати це, щоб уникнути подальших втрат з обох сторін.

    У вересні Джонсон повторив цю думку під час візиту в Україну. На Львівському BookForum він заявив, що Росія не змогла зламати український спротив, а Путін, на його думку, уже усвідомлює неможливість повністю підкорити країну.

    Водночас сам Джонсон визнає, що це не означає швидкого припинення війни.

    У своєму новому інтерв’ю він прямо попередив про можливий новий важкий зимовий період і припустив, що війна може тривати щонайменше до наступного року або довше.

    Його сценарій полягає в тому, що Москва продовжуватиме тиск доти, доки російське керівництво не дійде висновку, що військовим шляхом завоювати Україну неможливо. Лише після цього, за прогнозом Джонсона, Кремль може спробувати знайти політичне пояснення для припинення війни.

    Чи реалізується такий сценарій, наразі невідомо. Але сам Джонсон переконаний: кінцевою точкою має стати відмова Росії від спроб підкорити Україну.

  • Росія має заплатити: Сибіга закликав віддати Україні заморожені активи РФ

    Росія має заплатити: Сибіга закликав віддати Україні заморожені активи РФ

    Україна наполягатиме на використанні заморожених російських активів для фінансування держави та її відновлення після масштабних руйнувань, завданих війною. Київ вважає це питання одним із фундаментальних напрямів переговорів із партнерами та розраховує на конкретне колективне рішення.

    Про це заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга під час брифінгу 18 серпня.

    За його словами, Україні критично необхідний додатковий фінансовий ресурс, оскільки масштаб наслідків російської агресії настільки великий, що держава не може самостійно профінансувати всі потреби у відновленні.

    Сибіга послався на оцінки Світового банку та заявив, що завдана Росією шкода перевищує 600 млрд доларів. Водночас остання оприлюднена комплексна оцінка Світового банку, Єврокомісії, ООН та уряду України містить дещо інший показник: станом на 31 грудня 2025 року потреби у відновленні та реконструкції оцінювалися майже у 588 млрд доларів на наступне десятиліття. Безпосередня фізична шкода становила понад 195 млрд доларів.

    Тобто цифру понад 600 млрд доларів у заяві Сибіги коректніше подавати саме як його актуальну оцінку, а не як останній офіційно оприлюднений показник Світового банку.

    Україні самій не впоратися з масштабом руйнувань

    Сибіга наголосив, що фінансування відновлення України не може бути винятково українським завданням.

    «Це складно одній державі подолати. І тим більше, ця війна не про Україну», — заявив він.

    За словами дипломата, Україна фактично захищає не лише власну незалежність, а й безпеку та свободу Європи, сплачуючи за це найвищу ціну — життями військовослужбовців.

    Тому підтримка партнерів залишається критично важливою не лише для обороноздатності, а й для макрофінансової стабільності держави.

    Масштаб майбутньої відбудови справді величезний. За останньою оцінкою RDNA5, майже 588 млрд доларів необхідних витрат — це приблизно утричі більше за прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.

    Найбільше коштів знадобиться на транспорт — понад 96 млрд доларів. Потреби енергетичного сектору оцінювалися майже у 91 млрд, житлового — приблизно у 90 млрд, промисловості й торгівлі — більш ніж у 63 млрд, сільського господарства — понад у 55 млрд доларів.

    І ці цифри не є остаточними, оскільки війна та російські атаки продовжуються.

    Сибіга: заморожені російські активи можуть суттєво посилити Україну

    Одним із головних джерел коштів Київ бачить російські державні активи, заблоковані західними країнами після початку повномасштабного вторгнення.

    «Заморожені активи — це один з тих фундаментальних треків, який може суттєво нас посилити за рахунок прямого використання російських коштів», — заявив Сибіга.

    Україна, за його словами, продовжить порушувати це питання у європейських столицях та під час переговорів з іншими партнерами.

    Київ сподівається перейти від дискусій до конкретного механізму використання російських коштів.

    Сибіга наголосив, що відповідне рішення має бути колективним, оскільки значна частина заблокованих російських резервів знаходиться в юрисдикціях партнерів України.

    Чому просто забрати всі російські гроші досі не вдалося

    Питання конфіскації російських суверенних активів залишається одним із найбільш юридично та політично складних у Європі.

    Європейський Союз дотримується позиції, що активи Росії повинні залишатися заблокованими, доки Москва не припинить агресію та не компенсує Україні завдану шкоду.

    Проте замороження активів і їх конфіскація — різні юридичні процедури.

    Саме тому партнери поки значно активніше використовують не основну суму російських резервів, а доходи, які генерують ці заблоковані кошти.

    І цей механізм уже приносить Україні мільярди.

    ЄС уже отримав близько 8 млрд євро доходів від активів РФ

    На початку серпня Європейська комісія повідомила про чергове надходження доходів від заморожених активів Центрального банку Росії.

    Йшлося про 1,4 млрд євро.

    Це був уже п’ятий подібний платіж. Загалом від моменту блокування відповідних російських активів накопичені надзвичайні доходи сягнули приблизно 8 млрд євро.

    ЄС ухвалив рішення спрямовувати чисті прибутки від цих коштів на підтримку України.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн тоді прямо заявила, що Росія має платити за руйнування, які спричинила її війна.

    За актуальними даними Ради ЄС, безпосередньо в обліку загальної європейської підтримки України вже враховано 3,8 млрд євро надходжень від іммобілізованих російських активів.

    Таким чином, принцип використання російських грошей для України вже фактично працює. Головна суперечка тепер полягає в тому, наскільки далеко готові піти партнери — обмежитися доходами чи знайти механізм використання самого тіла заблокованих активів.

    Європа шукає юридичний механізм

    Наприкінці 2025 року Європейська рада зафіксувала важливий принцип: російські активи мають залишатися іммобілізованими доти, доки Росія не припинить агресію та не компенсує завдані Україні збитки.

    Паралельно ЄС продовжив роботу над так званою репараційною позикою, яка може бути пов’язана з грошовими залишками заморожених російських активів.

    На період пошуку такого рішення Євросоюз погодив для України окремий кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

    Важливою є умова його погашення: Україна повинна буде повертати цей кредит після отримання репарацій. До того часу російські активи залишатимуться заблокованими, а Євросоюз зберігає за собою право використати їх для погашення позики відповідно до міжнародного та європейського права.

    Станом на літо 2026 року за цією програмою Україні вже було виплачено 8,1 млрд євро.

    Бельгія залишається ключовою країною в дискусії

    Окремо Сибіга відзначив роль Бельгії у підтримці України.

    Саме бельгійська юрисдикція має особливе значення в дискусії про російські резерви, оскільки там зосереджена значна частина іммобілізованих коштів РФ.

    Для Києва позиція Брюсселя тому має не лише політичне, а й практичне значення.

    Водночас європейські країни побоюються юридичних наслідків прямої конфіскації суверенних резервів, можливих судових позовів та наслідків для довіри до європейської фінансової системи.

    Саме ці ризики значною мірою пояснюють, чому після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни більша частина російських активів залишається саме замороженою, а не конфіскованою.

    Ціна відбудови продовжує зростати

    Аргументація України при цьому стає дедалі сильнішою через збільшення масштабів руйнувань.

    Ще за оцінкою станом на кінець 2024 року потреби України у відновленні становили 524 млрд доларів.

    Через рік показник збільшився майже до 588 млрд доларів.

    Безпосередня шкода фізичним активам станом на кінець 2025 року перевищила 195 млрд доларів. Найбільше постраждали житловий сектор, транспорт та енергетика.

    Лише в енергетиці кількість пошкоджених або зруйнованих активів за рік збільшилася приблизно на 21%, а потреби транспортного сектору суттєво зросли через атаки на залізничну та портову інфраструктуру.

    При цьому оцінка охоплює ситуацію лише до 31 грудня 2025 року. Всі руйнування, яких Росія завдала протягом 2026 року, у цю цифру не входять.

    Тому фактична вартість майбутнього відновлення України вже може бути вищою.

    Київ хоче перейти від доходів до самих російських коштів

    Заява Сибіги фактично демонструє, що для України використання лише відсотків від заморожених резервів є недостатнім.

    Йдеться про принципово більший ресурс — можливість спрямувати на потреби України безпосередньо російські кошти.

    На цьому Київ наполягає не лише через дефіцит фінансування, а й виходячи з принципу відповідальності агресора: витрати на наслідки війни, на думку української влади, мають лягати передусім на Росію, а не на українських чи європейських платників податків.

    Поки остаточного міжнародного механізму конфіскації основної суми немає. Проте ЄС уже використовує доходи від російських резервів, зберігає самі активи заблокованими та працює над юридичними конструкціями, які можуть пов’язати їх із майбутніми репараціями Україні.

    Саме тому Київ збирається посилювати дипломатичний тиск.

    За словами Сибіги, Україна активно обговорюватиме питання в європейських і неєвропейських столицях та домагатиметься «чітких конкретних рішень».

    Для країни, потреби у відновленні якої ще наприкінці 2025 року оцінювалися майже у 588 млрд доларів і продовжують зростати з кожною новою російською атакою, питання доступу до російських грошей стає не лише питанням справедливості, а й одним із ключових джерел фінансування майбутньої відбудови.

  • Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали Європейський Союз передати заморожені російські активи, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, під управління спеціально створеної структури ЄС. На їхню думку, такий крок дозволить зменшити ризики для Бельгії та водночас використати російські кошти для посилення позицій України.

    Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, які були заморожені в Європейському Союзі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Значна частина цих коштів перебуває саме в Euroclear у Бельгії.

    За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія виступила проти прямої передачі заморожених російських активів Україні. Однією з головних причин стали побоювання щодо можливих юридичних та фінансових наслідків для країни, якщо Росія спробує домогтися компенсації або вжити інших заходів у відповідь.

    Замість використання самого тіла заморожених активів Євросоюз погодив для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. При цьому витрати, пов’язані з обслуговуванням такого фінансування, зрештою покладаються на європейські бюджети.

    Тепер колишні представники влади трьох країн запропонували альтернативний механізм, який, на їхню думку, може дозволити використати російські кошти без того, щоб Бельгія залишалася єдиною стороною, яка несе основні ризики.

    Ініціаторами пропозиції стали колишня міністерка оборони Німеччини та екслідерка Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка Франції з європейських справ Наталі Луазо та Даліп Сінгх — колишній заступник радника з національної безпеки США та експерт із санкцій, який працював в адміністрації президента Джо Байдена.

    У спільній заяві вони закликали ЄС негайно передати заморожені кошти Центрального банку РФ новому адміністратору, який діятиме від імені Європейського Союзу.

    На їхню думку, це дозволить позбавити Бельгію статусу держави, яка фактично сама відповідає за значну частину російських активів і потенційні наслідки їхнього використання.

    «Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися “російського примусу”», — йдеться у заяві.

    Ідея полягає у тому, щоб централізувати управління активами на рівні Євросоюзу. У такому разі відповідальність за рішення щодо їх використання була б розподілена між країнами-членами, а не концентрувалася переважно на Бельгії.

    Одним із головних аргументів колишніх чиновників є зміна політичної ситуації навколо війни. Вони вважають, що зараз існує певне «вікно можливостей» для ухвалення рішення щодо російських активів.

    На їхню думку, російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни та міжнародних санкцій, тоді як Україна та її союзники повинні продовжувати пошук ресурсів для підтримки української оборони.

    Крамп-Карренбауер вважає, що передача російських активів під контроль ЄС могла б посилити переговорні позиції України.

    За її словами, якщо Росія побачить, що Україна та її союзники отримують додатковий довгостроковий ресурс для продовження опору, Москва може переглянути розрахунок на те, що західна підтримка Києва рано чи пізно припиниться.

    «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», — пояснила вона.

    Ще одним аргументом є майбутня потреба України у фінансуванні. Кредит ЄС на 90 млрд євро розрахований на 2026 та 2027 роки, однак після його використання питання подальшої фінансової підтримки Києва знову стане критичним.

    Автори пропозиції вважають, що відкладання рішення щодо заморожених російських активів може послабити позиції України у майбутньому.

    Якщо європейські країни не знайдуть довгострокового механізму фінансування, Росія, на їхню думку, може отримати додатковий стимул затягувати війну в очікуванні скорочення західної допомоги.

    Саме тому колишні чиновники пропонують ухвалити рішення щодо активів зараз, коли ЄС ще має можливість визначити правила їхнього використання.

    Окремо автори заяви звертають увагу на майбутні президентські вибори у Франції.

    Вони побоюються, що після завершення президентського терміну Еммануеля Макрона зовнішньополітичний курс Франції може змінитися, а нове керівництво країни може займати менш прихильну до України позицію.

    Серед потенційних політичних сил, які можуть вплинути на французьку політику, згадується «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

    «Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.

    На її думку, саме тому рішення щодо російських активів варто ухвалити до того, як політична ситуація в ключових країнах Європи може змінитися.

    Ще один аргумент стосується політики США та президента Дональда Трампа.

    Крамп-Карренбауер звернула увагу на можливість використання заморожених російських активів у потенційних американсько-російських домовленостях.

    У публікації йдеться про неофіційний мирний план із 28 пунктів, який, за повідомленнями, міг обговорюватися переговорниками восени 2025 року. Зокрема, у 14-му пункті нібито передбачалося використання 100 млрд доларів із заморожених російських активів для відновлення України під американським управлінням. Частина прибутку від таких інвестицій мала б надходити США, а інша частина коштів могла бути спрямована на спільні американсько-російські проєкти.

    Крамп-Карренбауер припустила, що якщо ЄС візьме заморожені активи під власний контроль, це унеможливить їхнє використання в інших домовленостях без погодження з європейськими країнами.

    «Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа», — зазначила вона.

    На її думку, це також може посилити позиції європейців та України під час майбутніх переговорів про завершення війни.

    Окремо автори пропозиції згадують внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині.

    Вони вважають, що використання заморожених російських активів для фінансування підтримки України могло б послабити аргументи ультраправої «Альтернативи для Німеччини».

    Представники цієї політичної сили регулярно критикують допомогу Україні та заявляють, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка безпосередньо не стосується Німеччини.

    Якщо ж значна частина фінансування української оборони та відновлення здійснюватиметься за рахунок російських активів, урядам європейських країн буде простіше пояснювати виборцям необхідність підтримки Києва.

    Водночас Європейський Союз уже використовує прибутки, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України.

    Раніше глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС направить Україні 1,4 млрд євро доходів від заморожених російських активів. За її словами, ці кошти мають бути спрямовані, зокрема, на оборонні потреби України.

    Однак використання самих активів Центрального банку РФ залишається значно складнішим юридичним і політичним питанням. Саме тому пропозиція створити окремого адміністратора ЄС покликана знайти механізм, який дозволив би розподілити ризики між державами-членами та водночас забезпечити Україні доступ до значно більшого фінансового ресурсу.

    Таким чином, питання заморожених російських активів може знову опинитися в центрі європейських дискусій. Йдеться про сотні мільярдів євро, які потенційно можуть суттєво вплинути на здатність України продовжувати оборону та фінансувати відновлення. Водночас остаточне рішення залежатиме від готовності країн ЄС погодитися на механізм, який дозволить використати ці кошти без створення неприйнятних юридичних і фінансових ризиків для окремих держав.

  • Оборонних 4,4 трлн грн уже недостатньо: Корецький анонсував новий перегляд держбюджету

    Оборонних 4,4 трлн грн уже недостатньо: Корецький анонсував новий перегляд держбюджету

    Українському уряду доведеться ще раз переглянути державний бюджет на 2026 рік через додаткові потреби Сил оборони. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація на фронті та окремі рішення Ставки Верховного головнокомандувача сформували новий запит на фінансування, якого не було в попередніх бюджетних розрахунках. Кабінет Міністрів тепер готується актуалізувати видатки до кінця поточного року та одночасно переглянути фінансові орієнтири на 2027-й.

    Про це Корецький розповів 3 серпня під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України. За його словами, базова потреба країни у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік уже забезпечена. Водночас після консультацій із виконувачем обов’язків міністра оборони Євгеном Хмарою, керівництвом МВС та представниками Сил оборони уряд отримав оновлені розрахунки.

    Прем’єр прямо пов’язав появу додаткової потреби з реаліями на полі бою та окремими рішеннями Ставки. Конкретну суму він не назвав. Так само поки що не оприлюднено, на які саме програми або види озброєння планують спрямувати нові кошти.

    Це важливе уточнення, адже чинний оборонний бюджет і без того є рекордним.

    Ще 10 червня Верховна Рада ухвалила масштабні зміни до державного бюджету-2026, збільшивши фінансування сектору безпеки й оборони одразу на 1,56 трлн грн. Після цього загальний обсяг оборонних і безпекових видатків зріс приблизно до 4,37 трлн грн.

    Із цієї суми близько 2,3 трлн грн передбачили на закупівлю та ремонт озброєння, військової техніки й боєприпасів. Ще понад 1,45 трлн грн — на грошове забезпечення військовослужбовців. Додатково було сформовано резерв для сектору безпеки та оборони обсягом понад 213 млрд грн.

    Тепер виявляється, що навіть після такого масштабного перегляду фінансові потреби армії знову зросли.

    Причина полягає в тому, що оборонний бюджет під час повномасштабної війни фактично є рухомою конструкцією. Його параметри залежать не лише від макроекономічних прогнозів, а й від ситуації на фронті, інтенсивності бойових дій, темпів мобілізації, втрат і потреб у техніці, боєприпасах, дронах, системах ППО та логістиці.

    Якщо Ставка ухвалює рішення, які передбачають розгортання нових спроможностей, збільшення чисельності окремих підрозділів або масштабування певних програм, це автоматично створює додаткове навантаження на бюджет.

    Сам Корецький не деталізував, яке саме рішення Ставки стало одним із чинників перегляду фінансування. Тому будь-які припущення щодо конкретних військових програм наразі були б спекуляцією.

    Водночас очевидно, що уряд уже почав готуватися до пошуку додаткового ресурсу.

    Окрему роль у цьому процесі Корецький відвів українським дипломатам. Він прямо заявив, що уряд розраховує на дипломатичний корпус у питанні залучення необхідного зовнішнього фінансування. Це означає, що значна частина нової потреби може бути закрита не лише за рахунок внутрішніх доходів, а й через міжнародну допомогу.

    Саме зовнішня підтримка дозволила провести червневе збільшення оборонного бюджету без критичного розбалансування державних фінансів.

    Ключовим джерелом став європейський пакет фінансування України на 2026–2027 роки загальним обсягом €90 млрд. У 2026 році Україна має отримати €45 млрд. За даними Міністерства фінансів, €31,8 млрд із цієї суми спрямовується на обороноздатність і безпеку, ще €13,2 млрд — на бюджетну підтримку соціально-гуманітарних потреб.

    Саме завдяки цим коштам уряд отримав можливість істотно збільшити військові видатки і водночас зменшити прогнозований дефіцит бюджету.

    Проте тепер постає питання, чи вистачить уже погодженого пакета з урахуванням нових потреб армії.

    Одним із можливих додаткових джерел Корецький назвав заморожені російські суверенні активи. Україна вже тривалий час наполягає, що кошти та активи РФ, заблоковані у західних юрисдикціях після початку повномасштабного вторгнення, мають використовуватися не лише для відновлення країни, а й для фінансування її оборони.

    Для Києва це принципова позиція: витрати на війну мають принаймні частково перекладатися на державу-агресора.

    Однак механізм повної конфіскації російських активів залишається юридично й політично складним. Саме тому західні країни поки переважно використовують доходи, які генерують заморожені активи, а не саму основну суму.

    Уряд намагається розширити ці механізми.

    Ситуація з бюджетом-2026 також показує, наскільки швидко змінюються потреби держави під час війни. У червні збільшення видатків на 1,56 трлн грн уже називали одним із найбільших переглядів держбюджету в історії України. Минуло менше двох місяців — і Кабмін знову говорить про необхідність нових змін.

    Це не обов’язково означає, що попередні розрахунки були неправильними. Швидше, йдеться про те, що ситуація на фронті змінюється швидше, ніж стандартний бюджетний цикл.

    До того ж значна частина військових витрат важко прогнозується на рік наперед. Наприклад, масове масштабування безпілотних систем, закупівля ракет до ППО або збільшення виробництва боєприпасів може вимагати десятків і сотень мільярдів гривень додатково.

    Уряд тепер має паралельно вирішити два завдання: знайти ресурс на останні місяці 2026 року і закласти реалістичний фінансовий фундамент на 2027-й.

    Саме друге завдання може виявитися ще складнішим.

    Якщо війна триватиме з нинішньою інтенсивністю, Україні доведеться зберігати оборонні видатки на надзвичайно високому рівні. При цьому власних податкових надходжень недостатньо, щоб одночасно фінансувати армію, соціальні видатки, освіту, медицину, інфраструктуру та обслуговування боргу.

    Тому міжнародна допомога залишається критично важливою не лише для військових закупівель, а й для всієї стабільності державних фінансів.

    Поки уряд не назвав ані суму нового збільшення оборонного бюджету, ані строки внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради. Але заява Корецького фактично підтверджує: чинна конфігурація бюджету вже не повністю відповідає потребам фронту.

    Тож Україна може отримати ще один масштабний перегляд держбюджету до кінця року — вже другий за кілька місяців. А його параметри залежатимуть не лише від внутрішніх ресурсів держави, а й від того, наскільки швидко партнери погодяться збільшити фінансову підтримку та розширити використання заморожених російських активів.

  • RDNA, заморожені активи Росії і нова архітектура репарацій без очікування капітуляції агресора

    RDNA, заморожені активи Росії і нова архітектура репарацій без очікування капітуляції агресора

    Вперше після Другої світової війни світ намагається знайти спосіб змусити державу-агресора платити за руйнування ще до завершення війни. Україна першою змусила міжнародні інституції рахувати майбутні репарації, поки війна ще триває. Зазвичай такі підрахунки починалися після підписання перемир’я чи мирного договору. Кожна нова ракета чи артилерійський обстріл змінює суму, яку зрештою доведеться оплачувати.

    Спільна оцінка Світового банку, Європейської комісії, ООН та українського уряду (RDNA) уже перевищує 524 млрд доларів на найближче десятиліття. Якщо перевести цю суму в час, то за нинішнього рівня ВВП України країні знадобилося б кілька років роботи всієї економіки без жодних інших витрат, щоб профінансувати таку суму самостійно. Це більше, ніж сукупний довоєнний ВВП України за два роки, і одна з найбільших програм післявоєнного відновлення з часів Плану Маршалла.

    Такий підхід змінює саму логіку післявоєнної відбудови. Мова йде не про повернення до стану «як було». Йдеться про спробу побудувати економіку та інститути, здатні витримати наступні потрясіння. Водночас між детальною фіксацією втрат і реальним механізмом їх відшкодування залишається фундаментальна прогалина. Міжнародне право вміє документувати збитки з високою точністю. Воно значно гірше справляється з примусом до виплат, коли агресор не капітулював і зберігає контроль над своєю економікою.

    Надприбутки від активів РФ, компромісний механізм репарацій під час війни

    Замороження близько 300 млрд доларів суверенних резервів Центрального банку Росії стало найбільшим блокуванням державних активів у сучасній історії. Близько двох третин цієї суми перебуває в європейських юрисдикціях, насамперед у бельгійському депозитарії Euroclear. Щодня заморожені російські резерви продовжують приносити інвестиційний дохід. Саме ці надприбутки, а не сам капітал, сьогодні вже працюють на підтримку України.

    Жодна країна у XXI столітті ще не намагалася стягнути репарації з ядерної держави, яка не програла війну і не капітулювала. Тому навколо російських активів зараз стільки юридичних спорів.

    Європейський Союз обрав компромісний підхід. Замість прямого зазіхання на основний капітал, Брюссель використовує надприбутки від цих активів. Як зазначила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн:

    «Сьогодні ми передаємо 1,5 млрд євро доходів від іммобілізованих російських активів на оборону та відновлення України. Немає кращого символу чи використання грошей Кремля, ніж зробити Україну та всю Європу безпечнішим місцем для життя».

    Ці кошти стали фінансовою основою програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) обсягом 50 млрд доларів, узгодженої країнами G7.

    У межах цієї ініціативи Європейський Союз надає Україні макрофінансову допомогу, яка погашатиметься за рахунок надприбутків від іммобілізованих російських державних активів.

    Лоренс Трайб і колишній президент Світового банку Роберт Зеллік вважають, що грубе порушення Росією норм міжнародного права виправдовує контрзаходи, включаючи використання самих активів. Вони аргументують, що це не просто санкції, а інструмент відновлення справедливості.

    Таким чином, заморожені активи стали не лише фінансовим важелем, але й тестом для міжнародної правової системи: чи здатна вона змусити ядерну державу-агресора платити за агресію ще до її завершення, чи залишиться це питанням політичної волі та прецедентів.

    Чому самих грошей недостатньо, історичні приклади

    Після Першої світової війни репарації з Німеччини (132 млрд золотих марок) не тільки не відновили стабільність у Європі, а й стали одним із факторів економічної кризи та реваншистських настроїв, що призвели до нової війни. Після 1945 року підхід змінився: союзники поєднали часткові репарації з демонтажем промисловості, окупаційним контролем та масовою програмою відновлення (План Маршалла — 13,3 млрд доларів). У подальші роки основний обсяг інвестицій у відновлення Західної Європи забезпечив саме приватний капітал, який повернувся завдяки зниженню безпекових ризиків і відновленню довіри до економіки.

    Яскравим прикладом є Ізраїль. У 1952 році за Люксембурзькою угодою Німеччина виплатила значні кошти молодій державі на абсорбцію сотень тисяч вцілілих після Голокосту та відновлення економіки (державна частина — близько 3 млрд марок, а загальні виплати жертвам Голокосту через різні механізми перевищили 90 млрд доларів). Ці ресурси допомогли побудувати інфраструктуру, житло та промисловість.

    Проте навіть після отримання цих компенсацій країна продовжувала існувати в умовах постійних воєнних загроз протягом десятиліть. Це чітко показало: фінансові репарації здатні відновити економіку, але вони не заміняють надійних механізмів безпеки, військової стійкості та стратегічних союзів.

    Аналогічно, через UNCC (Compensation Commission) після вторгнення Іраку в Кувейт у 1990 році було розглянуто 2,7 млн заяв і виплачено 52,4 млрд доларів. Процес тривав понад 30 років. Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Ірак саме завершував останні платежі за ту війну.

    Міжнародне право на історичному роздоріжжі

    Після 24 лютого 2022 року світ вперше за багато десятиліть почав серйозно переглядати фундаментальні принципи міжнародного права, які раніше вважалися майже недоторканними.

    Традиційно суверенні резерви центральних банків користувалися одним із найсильніших рівнів міжнародно-правового захисту. Саме тому дискусія про можливість використання заморожених резервів Центрального банку Росії стала безпрецедентною для сучасної міжнародної фінансової системи.

    Після 2022 року ситуація змінилася з кількох причин одночасно. Росія порушила основоположні норми Статуту ООН (заборона застосування сили проти територіальної цілісності держави). Це не просто «звичайна війна», а спроба ліквідувати суверенну державу. Такий рівень порушення створив політичну волю у значної частини міжнародної спільноти шукати нові інструменти тиску.

    Звичайні санкції, хоча й жорсткі, не зупинили війну. Військова допомога Україні дорога і політично складна. Заморожені активи Росії стали одним з небагатьох ресурсів для західних платників податків, які можна було б використати.

    Більшість російських резервів була номінована в доларах, євро та інших західних валютах і зберігалася в західних депозитаріях (Euroclear, Clearstream). Це створило унікальну ситуацію, активи фактично опинилися під контролем Заходу.

    Головні ризики, які бачать на Заході — це довіра до долара та євро як резервних валют. Якщо центральні банки інших країн (Китай, Індія, країни Глобального Півдня, Саудівська Аравія) вирішать, що їхні резерви в західних валютах можуть бути заморожені або конфісковані з політичних мотивів, вони почнуть активно диверсифікувати активи. Це може прискорити процес «дедоларизації», який і так триває повільно.

    Саме тому G7 та ЄС досі не пішли на повну конфіскацію, а обрали більш обережний шлях — використання надприбутків від заморожених активів. Компроміс між бажанням допомогти Україні та страхом зруйнувати основи системи, на якій тримається їхня власна фінансова міць.

    Відновлення після війни та механізм відповідальності агресора

    Репарації завжди здавалися питанням грошей. Але досвід попередніх воєн показує, навіть мільярдні виплати не гарантують ані стабільності, ані справедливості, якщо за ними не стоїть дієва система контролю, безпеки та розвитку.

    Заморожені активи та міжнародна допомога не можуть стати кінцевою відповіддю. Вони лише створюють ресурс. Те, чи перетвориться цей ресурс на реальне відновлення, залежатиме від того, які правила будуть закладені з першого дня: хто ухвалюватиме рішення, як контролюватимуться витрати і чи стане відбудова частиною економічної трансформації, а не просто відновленням зруйнованого.

    Масштаб майбутнього відновлення робить Україну не просто отримувачем міжнародної допомоги, а учасником одного з найбільших економічних експериментів XXI століття. Від того, чи вдасться побудувати прозору систему управління сотнями мільярдів доларів, залежатиме не лише швидкість відбудови, а й довіра світу до самої ідеї репарацій.

    Якщо заморожені російські активи стануть основою нового механізму відповідальності держав агресорів, це створить прецедент, якого раніше не існувало.

    Український досвід матиме значення далеко за межами цієї війни. Якщо світ зможе створити робочий механізм компенсації збитків, це змінить підхід до майбутніх конфліктів. Якщо ні, то міжнародне право знову залишиться системою, яка здатна назвати агресію злочином, але не завжди здатна змусити агресора заплатити за її наслідки.

  • Ірландія підтримала механізм репарацій для України

    Ірландія підтримала механізм репарацій для України

    Нижня палата парламенту Ірландії – Дойл Ерен – ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, що стало ще одним важливим кроком у формуванні міжнародного механізму притягнення Росії до відповідальності за наслідки повномасштабної війни. Про рішення ірландського парламенту повідомив міністр у справах Європи Томас Бірн, наголосивши, що Росія повинна відповісти за масштабну шкоду, заподіяну Україні внаслідок агресії.

    Після ратифікації документа Ірландія стала п’ятою державою, яка офіційно підтримала створення Міжнародної компенсаційної комісії. Раніше Конвенцію вже ратифікували Україна, Естонія, Латвія та Ісландія. У Києві рішення Дубліна розглядають як політичний сигнал про збереження підтримки України з боку європейських партнерів навіть на тлі затяжної війни та складної міжнародної ситуації.

    Йдеться про один із ключових елементів майбутньої системи міжнародних репарацій для України. Міжнародна компенсаційна комісія має стати інституцією, яка розглядатиме претензії щодо відшкодування збитків, завданих російською агресією. У перспективі саме цей орган може ухвалювати рішення про компенсації за зруйноване житло, пошкоджену інфраструктуру, втрати бізнесу, екологічні збитки та інші наслідки війни.

    Конвенцію було відкрито до підписання 16 грудня 2025 року під час дипломатичної конференції високого рівня у Гаага. Документ одразу підтримали 35 держав та Європейський Союз, що стало безпрецедентним випадком для міжнародно-правової ініціативи у межах Рада Європи. Учасники конференції наголошували, що створення компенсаційного механізму має стати одним із головних інструментів міжнародної відповідальності Росії за агресію проти України.

    Міжнародна компенсаційна комісія є лише одним із компонентів ширшого механізму репарацій. Першою складовою вже став Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який працює у Гаага під егідою Ради Європи. Реєстр займається фіксацією заяв від громадян, бізнесу та державних структур щодо втрат, спричинених війною. У майбутньому саме ці дані мають стати основою для ухвалення рішень про виплату компенсацій.

    Українська влада вже неодноразово наголошувала, що створення Реєстру збитків є історичним прецедентом у міжнародному праві. Станом на 2026 рік українці можуть подавати заяви про пошкодження або знищення житла, втрату доступу до майна та інші наслідки російської агресії. Надалі перелік категорій заяв поступово розширюватиметься. У Києві розраховують, що після запуску повноцінної компенсаційної комісії ці механізми дозволять перейти від фіксації збитків до реальних виплат.

    Водночас одним із найскладніших питань залишається джерело фінансування майбутніх компенсацій. Україна та її партнери наполягають, що основу компенсаційного фонду мають становити заморожені російські державні активи, які перебувають у країнах Заходу. За різними оцінками, після початку повномасштабного вторгнення союзники заблокували російські активи на сотні мільярдів доларів. Однак питання їх повної конфіскації досі викликає юридичні дискусії серед західних держав.

    Українська сторона регулярно закликає партнерів пришвидшити створення механізму конфіскації російських коштів. В Офісі президента та Міністерстві юстиції наголошують, що Росія має нести не лише політичну чи дипломатичну відповідальність, а й фінансово компенсувати руйнування, спричинені війною. За попередніми оцінками Світового банку, Європейської комісії та ООН, сума збитків і потреб на відновлення України вже перевищує сотні мільярдів доларів.

    Окремо триває міжнародна робота над створенням спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Західні держави та українська влада обговорюють модель суду, який міг би притягнути до відповідальності вище військово-політичне керівництво РФ. У Києві наголошують, що компенсаційний механізм і трибунал мають стати взаємодоповнюючими елементами міжнародної системи покарання за агресію.

    30 квітня 2026 року Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії ратифікувала Верховна Рада України. Українські депутати тоді заявили, що запуск комісії є одним із найважливіших дипломатичних та юридичних процесів від початку повномасштабної війни. У парламенті наголошували, що йдеться не лише про майбутні виплати, а й про формування міжнародного прецеденту, який у перспективі може змінити підхід світової спільноти до відповідальності держав-агресорів.

    Рішення Ірландії про ратифікацію Конвенції стало черговим сигналом того, що європейські країни продовжують підтримувати створення міжнародної системи репарацій для України. У Дубліні підкреслили, що агресія Росії не повинна залишитися безкарною, а міжнародне право має забезпечити механізм справедливого відшкодування для української держави та її громадян.

  • ЄС схвалив фінансування України на 90 мільярдів євро за рахунок репарацій Росії

    ЄС схвалив фінансування України на 90 мільярдів євро за рахунок репарацій Росії

    Європейський Союз схвалив рішення про надання Україні фінансування в обсязі 90 мільярдів євро. Кошти будуть доступні вже на початку наступного року. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.

    За словами Мерца, гроші для України можуть надійти не пізніше другої половини січня. Йдеться про кредит, який надаватиметься в межах спільного рішення країн Європейського Союзу.

    Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

    «Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

    Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

    Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

    Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

    Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

    Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

    «У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.

  • Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Європейські дипломати намагаються в останній момент знайти компроміс, який дозволив би врятувати угоду про надання Україні життєво важливої фінансової допомоги на саміті лідерів ЄС, що відбудеться у четвер, 18 грудня. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією видання, напередодні саміту в Євросоюзі сформувався глибокий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Лідери держав фактично поділилися на два непримиренні табори щодо механізму фінансування Києва. Основна суперечка точиться навколо питання, чи можна надавати Україні кредити за рахунок заморожених резервів Центрального банку Росії, значна частина яких зберігається в бельгійському фінансовому інституті Euroclear.

    Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

    Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

    Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

    Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

    Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

    За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

  • Битва за репараційний кредит і спротив “мирному плану” Трампа: ЄС намагається зберегти єдність і домовитися про допомогу Україні

    Битва за репараційний кредит і спротив “мирному плану” Трампа: ЄС намагається зберегти єдність і домовитися про допомогу Україні

    Європейський Союз наближається до одного з найважливіших тижнів за останні роки. Брюссель і ключові європейські столиці готуються до масштабної дипломатичної битви, яка визначить, чи зможе Європа зберегти єдність та стримати тиск США і Росії щодо нав’язування Україні принизливого “мирного плану”. Паралельно ЄС намагається врятувати угоду про так званий “репараційний кредит” — механізм використання прибутків від заморожених російських активів на суму 185 млрд євро. Про це пише Politico.

    Найближчі дні стануть тестом для європейських лідерів, зазначає видання. Сьогодні вони мають зустрітися у Берліні з президентом України Володимиром Зеленським та американськими представниками, намагаючись переконати Вашингтон у неприйнятності запропонованого плану врегулювання. Йдеться про ідею, яка, за повідомленнями, передбачає фактичні територіальні поступки Росії та створення на окупованих територіях демілітаризованої “вільної економічної зони”, де могли б працювати американські бізнес-інтереси. Україна категорично відхилила цю пропозицію, а Європа виступила проти будь-яких рішень щодо територій без гарантій безпеки Києву.

    Паралельно у Брюсселі міністри закордонних справ та дипломати намагаються переконати дедалі більшу групу урядів ЄС, які виступають проти механізму фінансування України через прибутки від заморожених активів РФ. До четверга, коли всі 27 лідерів прибудуть на саміт у Брюсселі, Євросоюз має або врятувати угоду, або зіткнутися зі справжньою політичною кризою.

    Politico зазначає, що за лаштунками нині точиться “дипломатія останньої хвилини”. Лідери Великої Британії, Німеччини і, можливо, Франції, а також зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і його спецпосланець Стів Віткофф планують зустрітися із Зеленським у Берліні. Про участь численних глав урядів та представників ЄС і НАТО повідомив прессекретар німецького канцлера Стефан Корнеліус. Один із європейських чиновників заявив, що подальше роз’єднання Європи цього тижня стане “катастрофічним сигналом Україні” і завдасть удару по самому Євросоюзу.

    Питання територій залишається одним із найчутливіших. Європейські країни наполягають, що жодного прогресу у цьому напрямку не може бути без гарантій безпеки для України. США ж, за інформацією джерел, продовжують тиснути щодо можливих поступок, що створює тертя між Вашингтоном і європейськими столицями.

    Складною є й ситуація з “репараційним кредитом”. ЄС уже кілька місяців намагається переконати бельгійського прем’єра Барта де Вевера погодитися на план використання прибутків від заморожених російських активів на користь України. Днями Італія — третя за розміром економіка ЄС — підтримала позицію Бельгії, закликавши шукати альтернативні варіанти фінансування. Новий прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш також виступив проти. За підрахунками Politico, навіть якщо до цієї групи долучаться Угорщина та Словаччина, вони не матимуть блокуючої меншості, але їхня публічна критика ставить під загрозу політичну угоду.

    Попри труднощі, офіційні особи в Брюсселі наполягають, що альтернатив “плану А” поки не існує. Один із німецьких чиновників назвав рішення щодо активів “рішенням про майбутнє Європи”, яке визначить, чи залишиться ЄС значущим геополітичним гравцем. “Варіанта Б немає”, — підкреслив він.

    Попереду — кілька днів складної дипломатії, яка покаже, чи здатна Європа діяти єдиним фронтом у момент, коли на карту поставлено не лише підтримку України, а й власну політичну вагу у світі.

  • Канада надає Україні нову військову допомогу на 2 мільярди канадських доларів

    Канада надає Україні нову військову допомогу на 2 мільярди канадських доларів

    Канада надасть Україні новий пакет військової допомоги на суму понад 2 мільярди канадських доларів (приблизно 1,5 млрд доларів США). Про це заявив прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту G7.

    За словами Карні, нова допомога передбачає постачання безпілотників, вертольотів та боєприпасів, що стане суттєвим посиленням обороноздатності України.

    «Ми надаємо Україні додаткову військову допомогу: безпілотники, вертольоти та боєприпаси. Йдеться про більш ніж два мільярди доларів прямої військової допомоги Києву», — сказав прем’єр.

    Окрім військової підтримки, Канада оголосила про розширення санкцій проти Росії. Обмеження запроваджено щодо низки фізичних осіб і понад 40 організацій, що, за словами Карні, «допомагають Кремлю обходити міжнародні обмеження».

    Також введено санкції проти понад 200 суден так званого “тіньового флоту” РФ, який використовується для перевезення російської нафти в обхід санкцій.

    Крім допомоги у вигляді озброєнь, Україна отримає від Канади позикові кошти у розмірі 2 млрд канадських доларів. Як уточнив Карні, ця сума покриватиметься відсотками із заморожених російських активів, що перебувають у західних юрисдикціях.

    На тлі міжнародних дискусій щодо війни в Україні, президент США Дональд Трамп достроково покинув саміт G7 у Канаді. За даними CNN, це пов’язано з загостренням ситуації на Близькому Сході.

    Перед від’їздом Трамп встиг підписати торговельну угоду з Великою Британією. У розмові з журналістами американський лідер пояснив, що «потрібно повернутися до Вашингтона якомога швидше».