Daypolitico

Позначка: Запорізька ОВА

  • Шлях глави Держвідновлення Івана Федорова від російської гадалки та лікування наркозалежності до корупційних схем

    Шлях глави Держвідновлення Івана Федорова від російської гадалки та лікування наркозалежності до корупційних схем

    На фоні останніх публікацій в ЗМІ про корупційні кейси за участі Івана Федорова, редакція нашого видання вирішила згадати усі скандали за участі чиновника та опублікувати відповідні документи.  

    Що приховує офіційна біографія Івана Федорова

    Іван Сергійович Федоров народився 29 серпня 1988 року в нині окупованому Мелітополі в сім’ї українських лікарів, а точніше чиновників, які були помічені у ряді корупційних схем у Запорізькій області.

    Варто відзначити, що вся сім’я Федорова так чи інакше була інтегрована у владні структури Мелітополя через батька – Сергія Федорова. Федоров-старший мав дружні відносини з тодішнім мером Дмитром Сичовим, за протекції якого зайняв посаду головного лікаря, а згодом став депутатом міської ради Мелітополя. Після депутатства Сергій Федоров стає власником дорогого медичного обладнання, зокрема томографів, які встановлюються на території комунальних та державних медзакладів міста.

    Штучно створена Сергієм Федоровими монополія на послуги медичної діагностики у Мелітополі робить сім’ю Федорових буквально мільйонерами. За допомогою цих грошей та зв’язків у 2010 році Сергій Федоров зміг провести у міськраду Мелітополя свого сина Івана Федорова від Партії Регіонів.

    У квітні 2011 року, 22-річний Іван Федоров разом зі своїм колишнім однокласником Олександром Щербаковим заснували ТОВ “Візард Груп”. Компанія встановила модульні котельні, які поставляли теплову енергію по суттєво завищеним тарифам в медичні та навчальні заклади міста без жодних тендерів. Після відкриття кримінального провадження №12015080140000706 у 2015 році (з матеріалами можна ознайомитись насайті ЄДРСР) Федоров-Щербаков формально відійшли від управління компанією, а справу з часом “зам’яли”.

    Варто відзначити, що Іван Федоров разом з іншим регіоналом Сергієм Мінько контролювали практично всі корупційні потоки в Мелітополі: комунальні підприємства, перевезення, тендери, вивіз відходів. Але більш за все запам’ятався Федоров “комунальним рекетом”, через підконтрольне ТОВ “Тепло-Мелітополь”, яке фактично монополізувало надання послуг з централізованого теплопостачання та встановлювало “драконівські” тарифи для населення.

    Про корупційні схеми, скупку комерційної нерухомості та відмивання коштів родиною Федорових писали місцеві ЗМІ.

    Разом з тим, в контексті нещодавнього призначення Івана Федорова, вважаємо за необхідне нагадати корупційний скандал пов’язаний зі спробою Федорова у 2023 році завищити кошторис на будівництво льодової арени в Мелітополі на 56 мільйонів гривень. Абсурдність ситуації заключалась в тому, що за будівництво льодової арени держава розрахувалась, а кошторис збільшували уже після окупації Мелітополя росіянами.

    По ініціативі Івана Федорова 56 мільйонів гривень з державного бюджету мали перейти на рахунки афілійованого з Федоровим-Мінько ТОВ “Мелсіті”. Після розголосу в ЗМІ Казначейство України заблокувало платіж, а схемою зацікавились компетентні органи.

    Фейковий полон Івана Федорова – та чому український чиновник уникає проходження поліграфа на предмет зв’язків з РФ

    Крім корупційного кейсу, журналістів нашого видання зацікавила історія з “фейковим полоном мера Федорова”. Нагадуємо, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, Мелітополь без опору перейшов під окупаційну владу РФ. Мера міста Івана Федорова, по версії яку він сам озвучив, взяли у полон і до обміну 6 діб тримали у місцевому СІЗО.

    Варто відзначити, що аналіз інтерв’ю Івана Федорова відразу після полону показує ряд нестиковок. Перше, це відмінний фізичний стан Федорова: після перегляду відео складається враження, що Федоров імовірніше повернулась з курорту, чим з полону.

    Зокрема, відсутні сліди від кайданок чи мотузок на запястьях. Також Федоров вінтерв’ю українським медіа стверджував, що на обмін його везли «з мішком на голові», але це не завадило йому описати всі деталі дороги, такі як швидкість руху, назви населених пунктів та кількість російських солдат, що супроводжували його на різних етапах обміну.

    Продовжуючи наше розслідування, ми зв’язались з людьми з близького оточення Івана Федорова, яким вдалось виїхати з окупованого Мелітополя на підконтрольні Україні території. На умовах анонімності, нам підтвердили, що Іван Федорів узагалі не був у полоні.

    Після заходу росіян до Мелітополя однією із перших була захоплена будівля мерії. Федоров, разом з невеликою кількістю “наближених”, переїхав у ДК “Шевченко (площа Перемоги, 4), де і знаходився увесь час “полону”. При цьому Федоров мав нормальний діалог з російськими військовими. За словами очевидців вони були частими гостями в його кабінеті. Іван Федоров пробував домовитись залишити собі посаду мера Мелітополя, але посада дісталась проросійській Галині Данильченко. Після чого, за інформацією наших джерел, у Федорова виникла ідея з “полоном”, щоб легітимізувати своє повернення на підконтрольну Україні територію.

    Варто відзначити, що в окупованому Мелітополі росіяни відразу конфісковували нерухомість та бізнес усіх про українських чиновників. При цьому будинок і бізнес Федорова не зачіпали. Більше того, бізнес Федорова, в тому числі томографи, працював у Мелітополі ще біля року (до весни 2023) а дохід від нього переводили Федорову на підконтрольну територію.

    Нагадуємо, історія з “полоном” Федорова відбулась у перші дні війни, коли Україна знаходилась в критичній ситуації, коли співробітники розвідки та контррозвідки були вивезені з Києва, дійсно могла залишитись без уваги історія з “полоном” мера провінційного містечка. Ще цікава деталь, Іван Федоров після полону відмовився проходити поліграф, без пояснення причин відмови.

    Російська гадалка Івана Федорова

    Також в біографії Івана Федорова цікавий кейс “російської гадалки Олени Лоран” (Алена Лоран), послугами якої користувався Федоров.

    Алена Лоран (насправді Олена Дрюцька-Міщанюк) пройшла шлях від дорогої  “депутатської утриманки” до “гадалки під кураторством ФСБ” та залишила значний слід у біографії  Івана Федорова.

    Нагадаємо, РФ існує практика, коли “гадалки”, які консультують політиків та ТОП чиновників контролюються ФСБ. Тим паче, що Олена Лоран публічно озвучувала проросійські наративи про перемогу російської армії і розпад України, та фіксувала усе спілкування з Федоровим.

    Але нас в даному кейсі зацікавила інша деталь: Федоров допоміг виїхати Олені Лоран разом з дітьми до Криму, “як до безпечного місця”. Чому саме Крим, а не Київ чи Львів для Івана Федорова “безпечне місце” важко уявити.

    При цьому, Олена Лоран стверджує, що після виїзду з окупованого Мелітополя саме вона допомогла Івану Федорову отримати пост глави Запорізької ОВА, за що він з нею до кінця не розплатився.

    Також нагадуємо, що в процесі конфлікту між Іваном Федоровим та Оленою Лоран, остання через свої соцмережі та запорізький ТГ канал Вазенін злила в мережу їх особисту переписку, де вона давала йому прямі вказівки щодо спілкування та манери поведінки з іншими топовими українськими чиновниками.

     

    Що цікаво, на фоні конфлікту Федорова з Лоран, остання не тільки “злила” скріни переписки зі своїм уже колишнім “клієнтом” в мережу, а й дістала з мелітопольського наркодиспансера медичну карту Івана Федорова.

    Згідно опублікованих документів, вперше в поле зору наркологів Іван Федоров потрапив 2010 року, коли проходив стаціонарне лікування у відділенні наркології Бердянського психоневрологічного диспансеру. Тоді лікарем майбутнього мера-наркомана був завідувач наркологічного відділення Герцен Дмитро Володимирович. Пізніше, через тісні зв’язки з СБУ, Герцен став головним лікарем Бердянського диспансеру, а одразу після початку війни залишив Україну і виїхав до Канади, де, за чутками, донині працює звичайним санітаром у лікарні.

    За інформацією з медичної карти, у 2013 році Федоров у черговий раз попадається з амфетамінами, але вже в Мелітополі.

    У 2017 році Федоров починає замітати сліди своєї “бурхливої молодості” і підписує відмову від диспансерного спостереження.

    Наступна “зустріч” Івана Федорова та наркологів відбулася в серпні 2020 року. Співробітники бердянського ДАІ доставили Федорова на експертизу, за результатами якої в сечі було виявлено амфетаміни. Лікарем, який проводив експертизу, був Яковенко Владислав Сергійович.

    Як Іван Федоров, будучи главою Запорізької ОВА забув задекларувати рахунок у російському банку та таємно відвідував Стамбул

    Як вияснили журналісти нашого видання, Іван Федоров має картковий рахунок у російському АТ “МОСКОМБАНК”, не відображений у його деклараціях.

    Цікавий також вибір банківської установи в РФ для відкриття рахунку. Так, російський “МОСКОМБАНК” – досить специфічна фінансова установа, з центральним офісом неподалік Кремля. Разом з тим, широкому загалу банк практично невідомий: про кінцевих бенефіціарів не так багато інформації, ак сам банк має лише 4 банкомати.

    За інформацією нашого видання, рідний дядько очільника ЗОВА Івана Федорова, працював у силових структурах РФ, а після виходу на пенсію перейшов до служби безпеки одного із російських банків. Можливо саме цим фактом обумовлений вибір Федоровим банку для відкриття рахунку.

    Варто відзначити, що Іван Федоров частий гість в РФ та на тимчасово окупованій території АР Крим, тож відкриття рахунку в російському банку виглядає логічно.

    Згідно даних наших джерел в Державній прикордонній службі, в період з 2014 по 2019 роки Іван Федоров тринадцять разів перетинав кордон з ТОТ АР Крим автотранспортом через КП “Чонгар”, тричі літав до Москви та двічі відвідав Мінськ. Погодьтесь, досить дивна “географія”, для українського чиновника.

    Також в даних Держприкордонної служби нашу увагу привернули часті поїздки Івана Федорова до Стамбулу, традиційного місця зустрічі російських спецслужбістів зі своїми агентами. Так, за період з 2007 по 2022 роки ми нарахували 16 поїздок Федорова до Стамбулу.

    В Запоріжжі кілер застрелив чиновника, який критикував Івана Федорова

    Розглядаючи бекграунд Івана Федорова варто нагадати історію, коли в Запоріжжі кілер застрелив відстороненого від виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Максима Денщика, якому Іван Федоров раніше погрожував вбивством.

    На початку травня Максим Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози «розправи» (на скріншоті), а незабаром його усунули з посади.

    Напад стався за місцем проживання чиновника біля під’їзду, вистрілили щонайменше 4 рази. Усі кулі влучили в живіт. Максим Денщик помер у реанімації.

    Варто відзначити, що незважаючи на суспільний резонанс, безпосередні виконавці вбивства  Максима Денщика до цього часу перебувають на волі. Всі вони родом із рідного міста Михайла Федорова – Мелітополя.

  • Пасажирський автобус став мішенню росіян: у Запоріжжі показали момент удару

    Пасажирський автобус став мішенню росіян: у Запоріжжі показали момент удару

    Російські війська атакували муніципальний автобус у Запоріжжі за допомогою FPV-дрона. Внаслідок удару поранення дістали четверо людей. Обласна влада оприлюднила відео, на якому зафіксовано момент атаки на громадський транспорт.

    Про це 29 жовтня повідомив виконувач обов’язків начальника Запорізької обласної військової адміністрації Михайло Семікін у своєму Telegram-каналі.

    За попередньою інформацією, російський безпілотник атакував муніципальний автобус безпосередньо в місті. Спочатку обласна влада повідомляла про двох постраждалих — чоловіка та жінку. Обом почали надавати необхідну медичну допомогу.

    Згодом стало відомо, що кількість поранених збільшилася до чотирьох. Інформацію про їхній стан і характер травм уточнюють.

    Михайло Семікін також опублікував відеозапис удару. На кадрах зафіксовано атаку безпілотника на громадський транспорт. Точне місце події, кількість пасажирів у салоні та масштаби пошкодження автобуса на момент перших повідомлень не уточнювалися.

    Це вже не перша атака російських військових на пасажирський транспорт у Запоріжжі. Лише за останні дні в місті зафіксували декілька подібних інцидентів.

    Зокрема, увечері 27 жовтня російський FPV-дрон намагався атакувати інший муніципальний автобус. Тоді безпілотник заплутався в антидроновій сітці та вибухнув, не досягнувши транспортного засобу. Автобус зазнав незначних пошкоджень, однак усі пасажири залишилися неушкодженими.

    Нинішня атака відбулася на тлі інтенсивних російських обстрілів Запорізької області. За даними ОВА, протягом 28 жовтня окупанти завдали 849 ударів по 44 населених пунктах регіону.

    Російські війська продовжують застосовувати ударні безпілотники, артилерію та інші засоби ураження, створюючи постійну небезпеку для жителів прифронтових громад.

    Удар по муніципальному автобусу 29 жовтня вкотре продемонстрував загрозу, яку FPV-дрони становлять для цивільного транспорту навіть у межах міста.

    Наразі офіційно відомо про чотирьох постраждалих. Інформація щодо наслідків атаки може уточнюватися.

  • Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Призначення Івана Федорова головою Агентства відновлення змінює його політичну вагу значно сильніше, ніж виглядає формальна зміна посади. З керівника однієї з найбільших прифронтових областей він переходить у структуру, через яку держава керує відновленням об’єктів по всій Україні — від доріг і мостів до лікарень, захисних споруд і критичної інфраструктури.

    При цьому Федоров не відрізаний від Запоріжжя. Його колишнього заступника Михайла Семікіна призначено виконувачем обов’язків голови ОВА, а сам Федоров зберігає участь в обласній Раді оборони. Таким чином, регіональна команда не зникає після його відходу, а залишається вбудованою в систему управління областю.

    Особливо важливий інший момент. Запорізька служба відновлення вже є частиною Агентства, яке тепер очолює Федоров. Виходить єдина вертикаль між територією, де він кілька років розподіляв інфраструктурні пріоритети, і центральним відомством, яке тепер визначає правила й обсяги відновлення для всієї країни.

    Це набуває додаткової ваги на тлі історії запорізьких закупівель. За період керівництва Федорова навколо інфраструктурних контрактів виникали претензії до окремих тендерів, складу учасників і умов договорів. До правоохоронних органів спрямовували заяви про можливі зловживання, а в судах розглядали скарги на бездіяльність слідчих органів. Окремий пласт звинувачень стосується ймовірного тиску на силовиків і контактів представників оточення Федорова з кримінальними фігурами. Ці твердження самі по собі не є доведеними фактами і потребують окремої перевірки за матеріалами проваджень і судовими рішеннями.

    Тепер ця історія отримує принципово інший масштаб. Ті самі питання, які виникали навколо управління інфраструктурними грошима в одній області, стають релевантними вже для національного відомства. Тим більше що Агентство працює не через один центральний офіс, а через систему регіональних служб і державних замовників.

    Є й важлива кадрова деталь. Сергій Сухомлин подав заяву про звільнення 29 липня — задовго до публічного оголошення кандидатури Федорова. 3 вересня Федоров підтвердив, що отримав пропозицію очолити Агентство, а вже 4 вересня Кабмін оформив його призначення. Одночасно зі зміною голови з керівництва пішов перший заступник Микола Бойко.

    Таким чином, за кілька тижнів відбулася повна перебудова верхівки відомства, а призначення Федорова виявилося підготовленим заздалегідь. Наступний шар історії — кадрова і підрядна карта Агентства після цієї зміни. Які люди збережуться на місцях, хто прийде із запорізької команди, які регіональні служби отримають нових керівників і чи зміниться коло компаній, що отримують найбільші інфраструктурні контракти.

    Саме тут міститься потенційно найсильніша частина історії. Федоров отримує не просто кабінет у Києві, а вже існуючу національну систему розподілу інфраструктурних проєктів — після кількох років управління аналогічними потоками в Запорізькій області.

     

  • Росія вдарила дроном по маршрутці із пасажирами: є загиблі, серед поранених — дитина

    Росія вдарила дроном по маршрутці із пасажирами: є загиблі, серед поранених — дитина

    Російські війська вдень 29 червня здійснили чергову атаку на цивільне населення України, вдаривши безпілотником по маршрутному таксі в одному з районів Запоріжжя. Унаслідок атаки загинули двоє людей, ще шестеро дістали поранення. Серед постраждалих є дитина. Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    За словами очільника області, удар було завдано по маршрутному таксі, у якому перебували пасажири. Спочатку повідомлялося про трьох поранених, однак згодом кількість постраждалих зросла до шести. Усім травмованим надають необхідну медичну допомогу, а лікарі борються за їхній стан. Серед поранених є дитина, що вкотре свідчить про невибірковий характер російських атак по цивільній інфраструктурі.

    У мережі вже оприлюднено фотографії з місця трагедії. На них видно понівечену маршрутку з вибитими вікнами, пошкодженим кузовом та слідами уламків. На місці працювали рятувальники, медики, правоохоронці та екстрені служби, які евакуйовували постраждалих і документували наслідки чергового воєнного злочину російських військ.

    Атака росіян на маршрутку в Запоріжжі / © Запорізька ОВА
    Атака росіян на маршрутку в Запоріжжі / © Запорізька ОВА

    За інформацією місцевих медіа та Telegram-каналів, удар, ймовірно, був завданий FPV-дроном у Космічному районі Запоріжжя. Офіційно тип безпілотника військове командування поки що не підтверджувало, однак факт атаки саме безпілотником підтвердив начальник Запорізької ОВА.

    Це вже не перший масований удар по Запоріжжю за останні дні. Напередодні, 28 червня, російська армія атакувала місто керованими авіаційними бомбами. Тоді одна людина загинула, ще 17 отримали поранення, серед постраждалих були діти. Внаслідок того обстрілу були пошкоджені житлові будинки, цивільна інфраструктура та навчальні заклади.

    За даними Івана Федорова, лише протягом минулої доби окупанти завдали 973 ударів по 45 населених пунктах Запорізької області. Унаслідок цих атак загинули чотири людини, ще 28 отримали поранення. Станом на 29 червня в лікарнях області перебувають близько 70 постраждалих від російських обстрілів, з яких 16 — у важкому стані. Медики цілодобово надають їм допомогу.

    Удар по маршрутному таксі став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує систематично атакувати цивільний транспорт та мирне населення. Автобуси, маршрутки, евакуаційний транспорт і приватні автомобілі вже неодноразово ставали мішенню російських дронів, артилерії та авіації в прифронтових регіонах України. Такі удари не мають жодного військового виправдання та створюють постійну загрозу для людей, які просто намагаються жити звичайним життям.

    29 червня Запоріжжя стало не єдиним містом, що постраждало від російських атак. Цього ж дня ворог завдав удару по Дніпру, де, за попередніми даними, загинули чотири людини, ще понад два десятки отримали поранення. Крім того, вночі російські війська атакували Полтавську область ударними безпілотниками, пошкодивши автозаправну станцію та підприємство. Таким чином Росія продовжує масштабну кампанію терору проти українських міст, використовуючи дрони, авіацію та ракети для ударів по цивільних об’єктах.

    Правоохоронні органи документують наслідки атаки в Запоріжжі як черговий воєнний злочин Росії. Остаточні дані щодо стану постраждалих і масштабу руйнувань уточнюються. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже навіть прифронтові обласні центри залишаються одними з головних цілей російських ударів.

  • Удар по пляжу з людьми: Росія атакувала Запоріжжя, серед поранених троє дітей

    Удар по пляжу з людьми: Росія атакувала Запоріжжя, серед поранених троє дітей

    Російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі Запоріжжя. Під ворожою атакою опинився міський пляж, де на момент обстрілу перебували люди. Внаслідок удару поранення отримали четверо осіб, серед яких троє дітей.

    Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    За його словами, атака сталася вдень 24 червня на тлі оголошеної в області повітряної тривоги через загрозу застосування російських ударних безпілотників.

    За попередніми даними, внаслідок удару постраждали четверо людей. Троє з них — діти.

    “Поранено чотири людини, з них троє дітей. Кожному надається медична допомога”, — повідомив Іван Федоров.

    На місце події оперативно прибули медики, рятувальники та правоохоронці. Постраждалим надається необхідна допомога, інформація щодо їхнього стану уточнюється.

    Крім постраждалих, зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури. Унаслідок вибуху пошкоджені автомобілі, які перебували поруч із місцем удару, а також будівля закладу харчування, який наразі не працює.

    Опубліковані місцевою владою фотографії свідчать про значні пошкодження на території відпочинкової зони. На місці видно понівечені автівки, вибиті вікна та сліди вибухової хвилі.

    Цей удар став черговим випадком, коли російська армія атакує цивільні об’єкти та місця відпочинку мирних жителів. Запоріжжя регулярно зазнає ударів дронами, керованими авіабомбами та ракетами, а мешканці міста фактично щодня перебувають під загрозою нових атак.

    Останніми тижнями російські війська посилили застосування безпілотників проти прифронтових регіонів України. Військові аналітики зазначають, що ворог дедалі частіше використовує комбіновані атаки, поєднуючи удари дронами та іншими засобами ураження.

    У Запорізькій області повітряні тривоги через загрозу ударних БпЛА останнім часом оголошуються практично щодня. Українські сили протиповітряної оборони продовжують відбивати атаки, однак окремі цілі все ж досягають населених пунктів.

    Місцева влада вкотре закликала жителів регіону не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно переходити в укриття під час оголошення небезпеки.

    Правоохоронці та профільні служби продовжують працювати на місці удару. Остаточні наслідки атаки та тип застосованого озброєння встановлюються.

    Російські війська систематично завдають ударів по цивільних об’єктах Запоріжжя, попри норми міжнародного гуманітарного права. Внаслідок таких атак регулярно страждають мирні жителі, серед яких дедалі частіше опиняються діти.

  • Російський безпілотник влучив у натовп у Запоріжжі: моторошні наслідки атаки

    Російський безпілотник влучив у натовп у Запоріжжі: моторошні наслідки атаки

    Російські війська продовжують тероризувати мирні українські міста. У понеділок, 8 червня, окупанти завдали чергового удару по Запоріжжю, атакувавши один із густонаселених спальних районів міста безпілотником. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще щонайменше 18 осіб отримали поранення. Серед постраждалих – шестеро дітей. Про це повідомили голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров та правоохоронні органи.

    Фото: Запорізька обласна прокуратура
    Фото: Запорізька обласна прокуратура
    Фото: Запорізька обласна прокуратура

    За попередніми даними, удар стався у денний час, коли на вулицях перебувало багато людей. Російський безпілотник влучив у район із житловою забудовою та цивільною інфраструктурою. Внаслідок вибуху були пошкоджені торговельні павільйони, кіоски, житлові будинки та інші об’єкти. У місцях влучання виникли пожежі, які довелося ліквідовувати рятувальникам.

    Спочатку влада повідомляла про п’ятьох поранених, однак із розвитком рятувальної операції кількість постраждалих постійно зростала. Згодом стало відомо про 15 травмованих, а пізніше кількість людей, які звернулися по медичну допомогу, зросла до 18. Серед них – четверо дітей віком 5, 10, 12 та 13 років, а також двоє підлітків 15 і 17 років. Усі вони отримали травми різного ступеня тяжкості.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що удар було завдано саме по житловому району, де відсутні будь-які військові об’єкти. Українська влада наголошує: атака вкотре підтверджує цілеспрямований характер російського терору проти цивільного населення.

    На місці трагедії оперативно розгорнули роботу екстрені служби. Медики надавали допомогу постраждалим безпосередньо на місці події, після чого частину людей госпіталізували до медичних закладів міста. Рятувальники ліквідовували наслідки вибуху та пожеж, а правоохоронці документували черговий воєнний злочин Російської Федерації.

    За словами Івана Федорова, серед травмованих є брати віком 11 і 13 років. Дітям оперативно надали медичну допомогу, їхньому життю наразі нічого не загрожує. Проте лікарі продовжують спостереження за станом усіх потерпілих.

    Запоріжжя залишається одним із найбільш уразливих обласних центрів України через близькість до лінії фронту. Від початку повномасштабного вторгнення місто регулярно зазнає ударів ракетами, керованими авіабомбами та безпілотниками. Особливо активно російська армія використовує ударні дрони типу Shahed та інші безпілотні системи для атак по житлових кварталах і критичній інфраструктурі міста.

    Лише останніми днями Запоріжжя пережило низку масованих атак. У ніч на 6 червня російські війська здійснили один із найбільших дронових нальотів останнього часу. Тоді були пошкоджені об’єкти інфраструктури та житлові будинки, загинули мирні мешканці.

    Місцева влада неодноразово заявляла, що російська армія змінює тактику атак, намагаючись завдавати максимальних втрат саме серед цивільного населення. Під удари потрапляють транспортні зупинки, житлові квартали, торговельні об’єкти та місця масового перебування людей.

    Українські правоохоронці вже розпочали документування наслідків нового удару. Зібрані матеріали будуть передані до міжнародних слідчих структур для розслідування воєнних злочинів Росії. Прокуратура наголошує, що навмисні удари по цивільній інфраструктурі та житлових районах є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

    Після чергової трагедії українські посадовці вкотре закликали міжнародних партнерів посилити підтримку України засобами протиповітряної оборони. Саме дефіцит сучасних систем ППО залишається одним із головних викликів для захисту великих міст від постійних атак дронів і ракет.

    Запоріжжя вже понад три роки живе під постійною загрозою російських ударів. Мешканці міста щодня змушені реагувати на сигнали повітряної тривоги, а екстрені служби працюють у режимі постійної готовності. Попри це, російські атаки продовжують забирати життя мирних людей.

    Станом на вечір 8 червня рятувальна операція на місці удару тривала. Кількість постраждалих може зрости, оскільки частина людей продовжує звертатися до медиків після пережитого стресу та отриманих травм. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали тривоги та перебувати в укриттях під час загрози повітряних атак.

    Черговий удар по Запоріжжю став ще одним нагадуванням про те, що Росія продовжує тактику терору проти цивільного населення України. І поки триває війна, мешканці прифронтових міст залишаються під постійною загрозою нових атак.

  • 200 тонн гуманітарки зникли на складах у Запоріжжі: слідство вивело на чиновників ОВА

    200 тонн гуманітарки зникли на складах у Запоріжжі: слідство вивело на чиновників ОВА

    200 тонн гуманітарної допомоги без обліку і документів виявили на складах у Запорізькій області в серпні 2023 року. Це стало лише верхівкою айсберга масштабних схем розкрадання, до яких, за даними слідства, були причетні місцеві чиновники та бізнесмен Вемір Давітян.

    За інформацією НАБУ, починаючи з лютого 2022 року, зі складів та вантажних хабів зникло щонайменше:

    • 22 морські контейнери,

    • 389 залізничних вагонів,

    • 220 вантажівок гуманітарної допомоги.

    Частину викрадених вантажів збували через торговельні мережі Запоріжжя. Організованою системою керували троє ключових фігурантів:

    • Олександр Старух, колишній голова Запорізької ОВА, забезпечував політичне прикриття;

    • Злата Некрасова, його заступниця, координувала канали збуту;

    • Вемір Давітян відповідав за логістику та фінансову частину.

    Давітян паралельно контролював і нелегальний експорт українського зерна з окупованих територій. Через підконтрольне АТ «Михайлівський райагропостач» організовувався вивіз агропродукції до рф, а далі – у чорноморські порти з наступним перепродажем у країни ЄС і Близького Сходу. Для цього використовували фіктивні документи та офшорні компанії.

    Легалізація коштів

    Фінансові потоки проходили через компанії, пов’язані з тестем Давітяна — Олександром Гайдаром. Серед них:

    • ПП «Люкс-07»,

    • ПП «Логістік-ВВН»,

    • ТОВ «Логістік ВВН ГРУП».

    Податкові перевірки зафіксували численні порушення, що підтверджують схему легалізації доходів і ухилення від сплати податків.

    Викриття цих схем неодноразово супроводжувалося тиском на тих, хто намагався оприлюднити факти розкрадань. Під прикриттям воєнного стану гуманітарка, призначена для цивільних, ставала товаром для тіньового ринку, а аграрні ресурси регіону – джерелом доходів для угруповання, яке діяло в інтересах і власного збагачення, і окупантів.

  • БЕБ перевіряє голову Запорізької ОВА Івана Федорова: компанії з його оточення отримали 66 мільйонів

    БЕБ перевіряє голову Запорізької ОВА Івана Федорова: компанії з його оточення отримали 66 мільйонів

    Розслідування БЕБ встановило, група компанії, пов’язаних з головою Запорізької ОВА Іваном Федоровим, отримали без тендерів 66 млн грн і вже розкрали понад 6,4 млн, через завищення цін на колючий дріт та стовпчики.

    У той час як тисячі українських воїнів гинуть, захищаючи Запорізький напрямок, голова Запорізької ОВА Іван Федоров, організував власний «бізнес» на будівництві рятівних для бійців окопів. Резонансна справа, розслідувана Бюро економічної безпеки, проливає світло на схему, в якій головними бенефіціарами виступають його старі знайомі з окупованого Мелітополя.

    Мелітопольський картель Федорова: від міських асфальтів до обласних окопів

    Джерела в ЗОВА, дані ЄДР та публічні записи однозначно вказують на двох «улюблених» підрядників Івана Федорова ще з часів його мерства в Мелітополі: ТОВ «МЕЛСІТІ» (ЄДРПОУ 41490056) та ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД”» (ЄДРПОУ 41400018). За часів його правління містом ці компанії вигравали практично всі великі тендери, регулярно потрапляючи в корупційні скандали.

    З приходом Федорова на посаду голови ОВА у 2024 році, ці компанії, які до того практично не вели діяльності і не сплачували податки, раптом отримали доступ до мільйонних держконтрактів уже в Запорізькій області. Що характерно, Федоров намагався утримувати в секреті назви компаній, які будують фортифікації, прикриваючись «державною таємницею», хоча сам щоденно звітував у соцмережах про хід робіт.

    Схема розкрадання: як виводили 6,4 мільйона гривень

    Лютий 2024 року став ключовим місяцем для «мелітопольського картелю». Мелітопольська РДА (підконтрольна Федорову) уклала з ТОВ «АКВІ-БУД» і ТОВ «МЕЛСІТІ» прямі договори на суму 66 083 593,89 гривень (№05-16/11 та №05-16/12 від 14.02.2024) без жодних конкурентних процедур, що в умовах воєнного стану дозволяється, але створює ґрунт для зловживань.

    Як встановила комплексна експертиза, ціни на матеріали були заведено завищені. Збитки державі лише за цими двома договорами склали:

    • 2 233 523,25 грн (без ПДВ) – за договором з ТОВ «АКВІ-БУД».
    • 4 191 656,50 грн (без ПДВ) – за договором з ТОВ «МЕЛСІТІ».

    Разом: 6 425 179,75 гривень розкрадених коштів лише за першими контрактами.

    Переплата йшла за елементарні речі: металеві стовпчики для огорож, протитанкові піраміди («зуби дракона»), навіть за лісоматеріали та бітумний праймер. Фактично, кошти, виділені з Резервного фонду держбюджету на обороноздатність, осідали в кишенях афіліатів.

    Фіктивне керівництво та справжні бенефіціари

    Слідство виявило, що формальні керівники цих фірм – лише підставні обличчя. Реальне керівництво будівництвом та фінансами здійснювали С.О. Біловол та М.В. Сторкін. Більше того, низка інших підрядних фірм (ТОВ «Фундамент-Л», ТОВ «АЛЬЯНС СОМ» тощо), контролюється тим же Біловолом, що підтверджується поданням звітності з однієї IP-адреси.

    Обшуки БЕБ в офісах цих компаній та за місцями проживання їхніх «керівників» і бухгалтерів мають на меті зібрати доказову базу проти усіх учасників схеми, включно з посадовцями Мелітопольської РДА, які підписували договори.

    Резонанс і наслідки

    Ця справа набула резонансу через пряму і очевидну логічну ланку між головою ОВА Іваном Федоровим і компаніями-підрядниками. Питання про те, наскільки він безпосередньо керував цією схемою або отримував з неї прибуток, є центральним у розслідуванні. Завдані збитки в 6,4 млн грн – це лише вершина айсберга за перші контракти. Реальний масштаб розкрадання на обороні може бути набагато більшим.

    “Підземний синдикат” Запоріжжя: Як на будівництві шкільних укриттів розкрали 47 млн грн за змовою з держпідприємством

    Журналісти знайшли переплати, а БЕБ довело змову: компанії з тієї ж групи, що будує окопи для Федорова, завищували ціни на бетон для шкіл.

    Паралельно з будівництвом фортифікацій в Запорізькій області розгорнулася ще одна масштабна корупційна схема, цього разу – на будівництві протирадіаційних укриттів для шкіл. За даними розслідувань, завдані державі збитки перевищують 47 мільйонів гривень. І тут також не обійшлося без компаній, пов’язаних із головою ОВА.

    Журналістський розголос: методика, яка не дала брехні втекти

    Справа почалася з низки публікацій «Запорізького центру розслідувань» у жовтні-грудні 2024 року. Журналісти проаналізували кошториси будівництва п’яти підземних шкіл («Січовий колегіум», «Логос», ЗОШ №88, ліцей №107, «Елінт»).

    Методика була кристально прозорою: взяти найдорожчі позиції в кошторисі (від 50 тис. грн) і порівняти їх із середньоринковими цінами в відкритих джерелах. Результат був вражаючим: системне завищення цін на одні й ті ж матеріали на різних об’єктах.

    Цифри збитків: 47 мільйонів лише на п’яти об’єктах

    Сума виявлених переплат на кожному окремому об’єкті вражає:

    • Школа №88: переплата 14 млн грн.
    • «Січовий колегіум»: переплата 17 млн грн.
    • Ліцей «Логос»: переплата 10,5 млн грн.
    • Ліцей №107: переплата 9,5 млн грн.
    • Колегіум «Елінт»: переплата 9,4 млн грн.

    Загальна сума виявлених журналістами переплат склала понад 60 млн грн, а збитки державі оцінюються щонайменше в 47 мільйонів. Найбільші переплати йшли за бетонними сумішами (до 8,5 млн на об’єкт), арматурою (до 4,4 млн) та гідроізоляцією (до 2,8 млн). У багатьох кошторисах знаходили «неперевірювані» позиції з розмитими характеристиками, що дозволяло замовнику і підряднику маневрувати цінами.

    Схема сталася: як працював «підземний синдикат»

    Заява ГО «Запорізький центр розслідувань» стала підставою для порушення кримінальної справи Бюро економічної безпеки України. Слідство встановило деталі схеми.

    Замовником виступало державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (ДП «МДЗО»). Воно уклало договори з низкою підрядників. Ключовими фігурантами справи БЕБ стали ті самі компанії, що будують і фортифікації: ТОВ «МЕЛСІТІ», а також ТОВ «Адонія компані» та ТОВ «Компанія Позитив».

    Згідно з висновками БЕБ, механізм був наступним:

    1. Завищення в кошторисі: Ціни на матеріали в документації завідомо вказувалися вищими за ринкові.
    2. Фіктивне постачання: Акти виконаних робіт підписувалися з недостовірними даними про обсяги або вартість.
    3. Відмивання коштів: Отримані бюджетні кошти через ланцюжок підконтрольних фірм (таких як ТОВ «АЛЬЯНС СОМ») виводилися в готівку. Також створювався схемний ПДВ-кредит для ухилення від сплати податків.

    Резонанс та системність

    Ця справа набула резонансу через два ключові аспекти:

    1. Масштаб: Сума в 47+ млн грн – це кошти, розкрадені в умовах війни на безпеці дітей.
    2. Системність: Одна й та ж група осіб та пов’язані компанії (як ТОВ «МЕЛСІТІ») фігурують одночасно в двох гучних справах: будівництві фортифікацій (прямий інтерес голови ОВА) та будівництві шкільних укриттів. Це вказує на створення потужного корупційного синдикату, що контролює величезні потоки бюджетних коштів у регіоні під прикриттям вищих посадових осіб.

    Обшуки БЕБ і кримінальне провадження дають надію на покарання винних. Однак головне питання залишається відкритим: хто стоїть на вершині цієї схеми і чи буде встановлено персональну відповідальність керівника області?

  • Фірма батьків голови Запорізької ОВА отримала 8 мільйонів від обласної лікарні

    Фірма батьків голови Запорізької ОВА отримала 8 мільйонів від обласної лікарні

    Запорізька обласна клінічна лікарня укладає багаторічні договори на проведення комп’ютерної томографії з приватною компанією, яка пов’язана з родиною чинного голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова. Йдеться про приватне підприємство «Центр комп’ютерної томографії», засноване його батьками — Сергієм та Наталією Федоровими.

    При цьому в лікарні наявні три власні томографи, включно з новітнім апаратом Siemens SOMATOM X.ceed, придбаним нещодавно. Незважаючи на це, заклад продовжує платити за ті самі послуги фірмі, яка працює на обладнанні 2010 року випуску.

    З початку повномасштабного вторгнення ПП «Центр комп’ютерної томографії» отримало від лікарні підряди майже на 5 мільйонів гривень. Загалом, за останні 5 років сума договорів із цією фірмою перевищила 8,2 мільйона гривень.

    У 2025 році за виконання лише 437 досліджень лікарня заплатила фірмі 687 тисяч гривень. Для порівняння: один із власних томографів лікарні виконав понад 12 тисяч досліджень за півтора року — тобто в сотні разів ефективніше.

    Аналітики підрахували, що за кошти, виплачені фірмі Федорових, лікарня могла б придбати щонайменше три вживаних томографи із подібними або навіть кращими характеристиками. До того ж, ціна послуг на застарілому апараті перевищує ринкову вартість самого обладнання на міжнародних майданчиках із продажу медтехніки.

    У відповіді на запит журналістів лікарня повідомила, що укладення договорів було зумовлене тимчасовим виходом з ладу одного з апаратів. Проте, станом на зараз жодної інформації про розірвання договорів із фірмою родичів голови ОВА у Prozorro не зафіксовано.

    Це може свідчити або про тривалу схему фінансування “потрібного” підрядника, або про байдужість до раціонального використання публічних коштів.

  • Запорізька ОВА уклала оборонні контракти з фіктивними ФОПами

    Запорізька ОВА уклала оборонні контракти з фіктивними ФОПами

    З початку 2025 року Управління оборонної роботи Запорізької обласної військової адміністрації уклало щонайменше чотири договори з нещодавно створеними фізичними особами-підприємцями на загальну суму понад 31 мільйон гривень. Усі ФОПи — Свинцицька, Садовський, Вірник і Білека — були зареєстровані в жовтні–листопаді 2024 року, а частина має зв’язки з містом Фастів Київської області.

    Закупівлі проводилися без відкритих торгів — під приводом «нагальної військової потреби». Це дозволило укладати контракти без конкуренції та публічного тендеру. Участь брали лише зазначені ФОПи, які і вигравали всі замовлення.

    Предметом закупівель стали комерційні товари, що не є спеціалізованими військовими засобами: зокрема відеосистеми DJI O3, електронне обладнання та тренажери. За даними моніторингу цін, ціна закупівлі перевищувала ринкову на 20–30%. Наприклад, DJI O3 закуповували по 13 500 грн за одиницю, коли на ринку вона коштує від 9 300 до 12 000 грн. Переплата тільки по одній позиції становила понад 1,2 мільйона гривень.

    Ще один яскравий приклад — ФОП Садовський Роман Анатолійович, який отримав від Управління оплату в розмірі 14,8 млн грн за пластикові контейнери для скиду ПКМ. При цьому цієї закупівлі не було вчасно опубліковано у системі Prozorro. Інформація з’явилася із порушенням строків або взагалі без належного пояснення.

    Контракти не проходили незалежного аудиту чи публічного обговорення. Відсутність технічних характеристик у частині документації унеможливлює оцінку ефективності закупівель. Більше того, у частині випадків навіть не доведено, що обладнання дійсно використовується у військових цілях.

    Ці факти свідчать про системні зловживання під приводом воєнного стану та нагальної потреби, які дозволяють використовувати бюджетні кошти без належного контролю, конкуренції й прозорості. Наразі жодна з угод не стала об’єктом антикорупційного розслідування або внутрішньої перевірки.

    Оборонні закупівлі без конкуренції та публічності ризикують стати новим джерелом масштабних корупційних витрат у час, коли армії критично не вистачає справжнього оснащення.