Daypolitico

Позначка: запорізький напрямок

  • «Змушені пити власну сечу»: бійці 121-ї бригади заявили про чотири місяці без ротації на Запоріжжі

    «Змушені пити власну сечу»: бійці 121-ї бригади заявили про чотири місяці без ротації на Запоріжжі

    Військовослужбовці 121-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ публічно заявили про критичні проблеми із забезпеченням на одній із позицій на Запорізькому напрямку. За словами командира взводу вогневої підтримки Анатолія Сащука, його підрозділ перебуває на бойових позиціях із квітня 2026 року, хоча спочатку військовим нібито повідомляли, що відрядження триватиме близько місяця. Бійці стверджують, що воду й продукти іноді не вдається отримати по кілька діб, а в окремих випадках ситуація була настільки критичною, що військовим доводилося шукати екстремальні способи уникнути зневоднення. Командування 121-ї бригади підтвердило складність логістики, однак заявило, що забезпечення здійснюється, а ротацію проведуть, щойно переміщення стане достатньо безпечним.

    Відеозвернення Анатолій Сащук оприлюднив 9 серпня. У ньому військовий представився командиром взводу вогневої підтримки військової частини А7049 та повідомив, що його бійці зараз виконують завдання на Запорізькому напрямку. Ім’я військового також підтверджує «Суспільне Кропивницький», яке називає його командиром взводу вогневої підтримки частини А7049 з Кіровоградщини.

    За словами офіцера, його підрозділ прибув на позиції у квітні, щоб замінити сімох військових, які, як він стверджує, до цього провели там близько восьми місяців без ротації. Новій групі, за його словами, повідомляли, що вона залишатиметься там приблизно місяць.

    Однак станом на серпень військові залишаються на позиціях уже близько чотирьох місяців.

    Сащук також заявив, що перед відправленням військовим повідомляли про підготовлені основні та резервні позиції та налагоджену систему логістики, зокрема доставку вантажів безпілотниками. Уже після прибуття, за його версією, частина цих умов не відповідала тому, що бійці побачили безпосередньо на місці.

    За словами лейтенанта, частина обладнаних позицій була зруйнована, а його групі довелося розміщуватися у знайденому укритті. Найгострішою проблемою він назвав постачання води, їжі та медикаментів.

    Військові та їхні родичі стверджують, що питна вода може не надходити від трьох до семи днів, а одного разу затримка постачання нібито тривала до 12 діб. Аналогічні проблеми, за їхніми словами, виникали з харчами: продукти доставляли з великими інтервалами, а частина отриманої їжі могла бути зіпсованою.

    Найбільш резонансною стала заява Сащука про те, що в умовах критичної нестачі питної води військові були змушені пити власну сечу. Це твердження належить безпосередньо військовослужбовцю; незалежного підтвердження конкретних випадків наразі немає.

    За інформацією, яку поширили самі військові та члени їхніх родин, із проблемою вони вже двічі зверталися до Міністерства оборони. У відповідях їм повідомляли, що в умовах бойових дій логістика дійсно є складною, однак військова частина А7049 вживає доступних заходів для забезпечення особового складу. Бійці заявили, що реальна ситуація на їхніх позиціях, на їхню думку, відрізняється від цієї офіційної картини.

    Командир заявив про можливий вихід із позицій

    Окремою частиною звернення стала заява Сащука щодо подальшого перебування його людей на позиціях.

    Військовий повідомив, що через виснаження особового складу розглядає вихід із позицій у разі появи сприятливих умов, навіть якщо заміна до того моменту не прибуде. При цьому він наголосив, що військові не відмовляються від служби як такої.

    Сащук попросив забезпечити безпечний коридор та транспорт для евакуації особового складу.

    Ця заява особливо чутлива з військового погляду, тому важливо відокремлювати її від уже здійснених дій: у відкритих джерелах немає підтвердження, що підрозділ самовільно залишив позиції. Йдеться саме про озвучений у відеозверненні намір у разі подальшої критичної ситуації.

    Командування 121-ї бригади відповіло

    Після поширення відео командування 121-ї окремої бригади територіальної оборони оприлюднило власну позицію.

    У бригаді підтвердили, що військовослужбовці зі звернення виконують бойові завдання, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні одного з підрозділів Сил оборони. Командування заявило, що продовжує вживати заходів для забезпечення бійців усім необхідним.

    За офіційними даними бригади, продовольство, медикаменти та інші вантажі на важкодоступні позиції доставляють за допомогою безпілотників.

    Протягом одного місяця підрозділу, за інформацією командування, доставили 27 пакунків, кожен вагою приблизно дев’ять кілограмів. Таким чином, сумарно йдеться приблизно про 243 кг вантажів за цей період, однак бригада не деталізувала співвідношення води, їжі, медикаментів та інших речей у цих пакунках.

    Командування водночас не заперечує, що з доставкою виникають проблеми.

    У бригаді пояснили, що район виконання завдань залишається вкрай складним. Роботі логістики, за їхніми словами, заважають бойові дії противника, погодні умови та російські засоби радіоелектронної боротьби. Через це дрони не завжди можуть своєчасно доправити вантаж, а частина пакунків може бути втрачена або пошкоджена.

    Саме це є одним із ключових моментів у конфлікті двох версій. Військові говорять про фактичну відсутність найнеобхіднішого протягом кількох діб, тоді як командування наводить статистику регулярних відправлень. Однак сама кількість відправлених пакунків не обов’язково свідчить, що кожен із них успішно дістався адресатів — і бригада прямо визнає, що ворожий РЕБ та обстановка можуть перешкоджати доставці.

    У 121-й бригаді заявили, що оприлюднена військовими інформація «не відображає всіх обставин». Водночас командування повідомило, що командир бригади особисто спілкується з бійцями та знає про ситуацію.

    Ротацію обіцяють, але назвати дату не можуть

    Щодо головної вимоги військових — заміни після багатомісячного перебування на позиціях — командування підтвердило намір провести ротацію.

    У бригаді заявили, що її організують «найближчим часом», але лише тоді, коли переміщення особового складу не створюватиме додаткової загрози життю військових. Конкретної дати ротації в оприлюдненому повідомленні немає.

    Це пояснення відповідає одній із головних проблем нинішньої лінії фронту: сама заміна людей на позиціях може бути небезпечнішою за перебування в укриттях. Переміщення груп, транспорту та особового складу в зоні постійного спостереження дронів створює ризик ударів FPV, артилерії та інших засобів ураження.

    Втім, ця загальна військова реальність не спростовує заяв самих бійців про фізичне виснаження та дефіцит води. Тому наразі публічно існують дві частково різні картини ситуації: військові наполягають, що забезпечення фактично не відповідає їхнім базовим потребам, тоді як командування стверджує, що постачання організоване, але його стабільності заважає складна оперативна обстановка.

    Що відомо про 121-шу бригаду

    121-ша окрема бригада територіальної оборони сформована на Кіровоградщині та входить до Сил територіальної оборони ЗСУ. Військова частина має номер А7049. Після початку повномасштабної війни її підрозділи брали участь у бойових діях на півдні України, зокрема на Херсонщині, а надалі виконували завдання і на інших напрямках.

    У нинішній історії йдеться не про всю бригаду, а про конкретних військовослужбовців, які перебувають у відрядженні та, за заявою командування, оперативно підпорядковані іншому підрозділу Сил оборони. Це важлива деталь, оскільки система забезпечення в такій ситуації може залежати не лише від штабу самої 121-ї бригади, а й від підрозділу, в чиєму оперативному підпорядкуванні перебувають військові.

    Наразі немає інформації про окрему офіційну перевірку заяв щодо фактичної тривалості перебування без води, якості продуктів або тверджень про необхідність пити сечу. Так само публічно не повідомлялося про рішення вищого військового командування щодо звернення Сащука.

    Тому найважливіші деталі поки залишаються предметом двох сторін: бійці говорять про чотири місяці на позиціях, критичний дефіцит води та їжі й виснаження; командування визнає складність логістики, але заявляє про регулярні спроби доставки вантажів дронами та підготовку ротації.

    І саме подальша ротація може стати першим практичним показником того, як ситуацію вдалося врегулювати. Поки ж військові залишаються на бойових позиціях, а командування не називає конкретного дня їхньої заміни.

  • Паливо на межі: російські військові заявляють про гострий дефіцит бензину

    Паливо на межі: російські військові заявляють про гострий дефіцит бензину

    Після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії в армії країни-агресора почали фіксувати серйозні проблеми із забезпеченням пальним. Російські військовослужбовці повідомляють про скорочення поставок бензину та дизельного пального, запровадження жорстких лімітів на заправку техніки та труднощі з виконанням бойових і логістичних завдань. Про це повідомляє російське незалежне видання «Верстка».

    За словами кількох військових, які поспілкувалися з журналістами на умовах анонімності, ситуація із забезпеченням пальним суттєво погіршилася останніми тижнями. Якщо раніше підрозділи отримували необхідні обсяги бензину та дизеля для виконання поставлених завдань, то тепер командування запровадило обмеження. Зокрема, на одну одиницю техніки можуть виділяти не більше 20 літрів пального на добу.

    Один із російських військовослужбовців заявив, що дефіцит бензину став критичним. За його словами, наявних запасів недостатньо навіть для виконання повсякденних завдань, а скорочення поставок відчувають практично всі підрозділи.

    Інші співрозмовники видання також підтвердили погіршення ситуації. Один із мобілізованих оцінив скорочення постачання приблизно на 30%. За його словами, обмеження стосуються не лише бойової техніки, а й автомобілів, які використовуються для підвезення боєприпасів, продовольства, води та інших необхідних ресурсів на передову.

    Особливо складною ситуацію називають військові, які перебувають на Запорізькому напрямку. Один із них розповів, що якщо раніше на позиції доставляли близько 20 літрів бензину, то зараз підрозділи отримують лише 10–15 літрів. Через нестачу пального військовим доводиться долати пішки близько 11 кілометрів, щоб доставити воду, продукти харчування та інші необхідні речі. За його словами, виконувати бойові завдання за таких умов стає дедалі складніше, а ситуація лише погіршується.

    Проблеми із забезпеченням армії пальним пов’язують із наслідками масштабних атак українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах. За повідомленнями української сторони, протягом останніх двох місяців удари по НПЗ суттєво скоротили виробничі можливості російської нафтопереробної галузі. За оцінками, тимчасово було зупинено до 40% потужностей із переробки нафти, що призвело до дефіциту бензину та дизельного пального в низці регіонів Росії.

    Ознаки паливної кризи визнав і президент Росії Володимир Путін. Водночас він заявив, що ситуація, за його словами, «не є критичною», хоча офіційна влада країни вже була змушена вживати заходів для стабілізації внутрішнього ринку.

    Додатковим підтвердженням проблем із паливом стали повідомлення про переорієнтацію поставок бензину з Білорусі. Росія почала використовувати паливо, яке раніше призначалося для експорту до країн Центральної Азії, однак навіть рекордні обсяги імпорту не дозволяють повністю компенсувати дефіцит, що виник після пошкодження нафтопереробної інфраструктури. Це свідчить про те, що наслідки атак на російські НПЗ дедалі відчутніше впливають не лише на цивільний сектор, а й на логістичне забезпечення російської армії.

  • «Крим став островом»: ЗСУ завдали удару, після якого росіяни втратили головний коридор постачання

    «Крим став островом»: ЗСУ завдали удару, після якого росіяни втратили головний коридор постачання

    Українські Сили оборони завдали одного з найболючіших ударів по російській військовій логістиці від початку 2026 року. Серія атак по ключових мостах на Чонгарському та Армянському напрямках суттєво ускладнила постачання окупаційних військ через Крим та поставила під загрозу забезпечення російського угруповання на Запорізькому напрямку.

    Про це йдеться у великому матеріалі BBC, присвяченому роботі новоствореного Центру мультидоменних операцій «Фаланга», який координував операцію з ізоляції тимчасово окупованого Криму.

    За словами українських військових, удари по транспортних артеріях уже призвели до серйозних проблем із постачанням пального для російських військ. У командуванні центру переконані: якщо системна кампанія триватиме, окупований півострів фактично втратить сухопутне сполучення з Росією.

    Як з’явилася «Фаланга»

    Центр мультидоменних операцій «Фаланга» був створений навесні 2026 року за рішенням Міністерства оборони України. До його складу увійшли два добре відомі бойові підрозділи — Перший окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла та 475-й окремий штурмовий полк Code 9.2.

    Обидва формування виникли ще у 2022 році на базі добровольчих підрозділів та за час повномасштабної війни напрацювали власну модель ведення бойових дій, яка поєднує роботу штурмових груп, дронів, кіберрозвідки та аналітичних центрів.

    Саме цей підхід став основою концепції «Фаланги».

    Командир 475-го ОШП майор Олександр Настенко з позивним «Флінт» пояснює, що сучасний український аналог давньогрецької фаланги — це не щільний стрій піхоти, а поєднання людей і технологій.

    Головною зброєю підрозділу стали далекобійні ударні безпілотники середнього радіуса дії, які військові називають «довгим списом». Саме завдяки їм українські сили можуть завдавати ударів на відстані від 100 до 300 кілометрів буквально через кілька годин після отримання розвідувальної інформації.

    Чому головною ціллю став Крим

    Останні місяці російська армія активно використовувала Крим як один із ключових логістичних вузлів для забезпечення угруповання військ «Восток», яке діє на Запорізькому напрямку.

    Після того як українські військові встановили вогневий контроль над окремими маршрутами постачання через окупований Маріуполь, російське командування почало переорієнтовувати значну частину транспортних потоків через Крим.

    Саме це стало приводом для проведення масштабної операції із руйнування транспортних коридорів.

    У ніч із 6 на 7 червня українські безпілотники FP-2 завдали ударів по Чонгарських мостах. Через два дні атака була повторена.

    11 червня під удар потрапили мости в районі Армянська, а також обхідні маршрути через канал.

    Дрон FP-2 центру “Фаланга” атакує вантажівку на мосту в Армянську / фото 1 ОШПy

    Крім того, 8 червня був атакований міст, який сполучає Генічеськ з Арабатською стрілкою.

    Для ударів використовувалися українські дрони FP-2 та «Бегемот», які останнім часом дедалі частіше застосовуються для ураження стратегічних об’єктів у тилу противника.

    Росіяни втратили колону з пальним

    За словами командира «Фаланги» Олександра Настенка, рішення про удар по Чонгарському мосту було ухвалене після отримання розвідувальної інформації про підготовку великої російської колони.

    Кіберрозвідка центру зафіксувала підготовку масштабного перекидання пального через Крим для забезпечення російських підрозділів на Запоріжжі.

    Після першого удару росіяни спробували змінити маршрут та переорієнтувати рух через Армянськ. Однак українська розвідка оперативно відстежила ці зміни.

    Черга з російських вантажівок перед мостом в Армянську / фото 1 ОШП

    У результаті серії атак під удар потрапила колона приблизно з 50 транспортних засобів, серед яких були бензовози та інша техніка забезпечення.

    Частина машин була знищена безпосередньо під час руху.

    «Крим тепер можна вважати островом»

    Найгучнішою стала заява командира «Флінта» щодо наслідків операції.

    За його словами, всі три ключові транспортні артерії отримали критичні пошкодження, а окупаційна влада вже офіційно визнає необхідність проведення ремонтних робіт.

    «Транспортного коридору в Крим з материка більше немає. Завдавши ударів по мостах, ми десакралізували цей об’єкт. Те, що всі мости будуть добиті, у мене сумнівів немає. Це буде систематична робота. Відтепер можна вважати Крим островом», — заявив український офіцер.

    За його словами, російські війська вже змушені розглядати використання понтонних переправ.

    Втім, такі конструкції значно поступаються мостам за пропускною здатністю та вразливі до нових ударів.

    Російські війська відчувають дефіцит пального

    Найсерйознішими можуть виявитися не прямі втрати техніки, а наслідки для забезпечення фронту.

    Згідно з перехопленнями української розвідки, в окремих російських бригадах уже спостерігаються проблеми з паливом.

    За словами командирів «Фаланги», обсяги пального, які нині отримують російські підрозділи угруповання «Восток», значно менші від необхідних.

    Це може вплинути на мобільність бронетехніки, роботу артилерії та проведення наступальних операцій на Запорізькому напрямку.

    Окремі джерела також повідомляють, що командування російського угруповання «Днєпр» вже почало використовувати цивільний транспорт для перевезення пального, намагаючись приховати військову логістику та компенсувати дефіцит спеціалізованої техніки.

    Що це означає для фронту

    Військові експерти зазначають, що ізоляція Криму є одним із ключових елементів української стратегії на південному напрямку.

    Кримський півострів залишається головним логістичним хабом Росії для забезпечення окупаційних військ на Херсонщині та Запоріжжі.

    Систематичні удари по мостах, складах, залізничних вузлах та переправах можуть суттєво знизити боєздатність російських підрозділів без проведення масштабних наземних операцій.

    Саме тому операція «Фаланги» вже розглядається як одна з найбільш успішних мультидоменних кампаній української армії у 2026 році.

    У Міністерстві оборони України не приховують, що досвід центру планують масштабувати на інші напрямки фронту, де поєднання дронів, кіберрозвідки та штурмових підрозділів вже демонструє високу ефективність.

    Якщо темпи ударів збережуться, окупаційні сили можуть зіткнутися з масштабною логістичною кризою вже найближчими місяцями.

  • Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    24 квітня Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у межах якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став продовженням великодніх домовленостей і одним із найбільших за останній період. У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими розкрили деталі щодо того, кого саме вдалося визволити з російського полону.

    За офіційною інформацією, серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони України. Йдеться про бійців Збройних сил України, зокрема значну кількість десантників, а також представників Військово-морських сил, територіальної оборони, Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Таким чином, обмін охопив практично всі ключові силові структури, які беруть участь у захисті держави.

    Окремо зазначається, що серед повернутих є не лише солдати та сержанти, а й офіцери. Це свідчить про комплексний характер обміну та намагання повернути військових різних рангів, які тривалий час перебували у полоні.

    Особливістю цього обміну стало повернення молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це покоління захисників, яке вступило у війну фактично одразу після досягнення повноліття або на початку свого дорослого життя. Наймолодшому з визволених — 24 роки, він потрапив у полон на Донецькому напрямку у 2023 році. Водночас найстаршому звільненому військовому — 60 років, що підкреслює широкий віковий діапазон українських оборонців.

    Серед повернутих також є поранені військовослужбовці, які потребують медичної допомоги та реабілітації. Для багатьох із них перебування в полоні супроводжувалося важкими умовами утримання, фізичними та психологічними травмами.

    У Координаційному штабі повідомили, що більшість звільнених незаконно утримувалися на території Чечні. За наявною інформацією, проти частини українських військових там були сфабриковані кримінальні справи, що є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій. Такі дії з боку Росії неодноразово ставали предметом критики з боку міжнародної спільноти.

    Визволені захисники брали участь у бойових діях на різних напрямках фронту — Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Курському. Це ще раз підтверджує масштабність війни та географію бойових дій, у яких були задіяні українські військові.

    Зворушливою деталлю цього обміну стало те, що двоє звільнених військових святкують свій день народження вже на рідній землі. Після тривалого перебування в полоні вони змогли повернутися додому саме в цей символічний день, що стало важливим емоційним моментом як для них самих, так і для їхніх родин.

    Обмін полоненими залишається одним із ключових гуманітарних напрямів роботи української влади. До процесу залучені державні органи, міжнародні партнери та посередники, які сприяють поверненню українських громадян. Президент України неодноразово наголошував, що звільнення всіх полонених є пріоритетом держави.

    Цей обмін також підтверджує, що переговорний процес, попри складність і тривалість, продовжує приносити результати. Кожне повернення українських військових є важливим кроком у відновленні справедливості та підтримці бойового духу армії.

    Водночас проблема утримання українських військовополонених залишається гострою. Українська сторона постійно наголошує на необхідності дотримання міжнародного права та закликає до звільнення всіх незаконно утримуваних осіб.

    Обмін 24 квітня став ще одним важливим етапом у поверненні українських захисників додому. Попри складні умови війни, держава продовжує системну роботу для визволення своїх громадян і підтримки тих, хто пройшов через полон.

  • Російський наступ на Запорізькому напрямку вдалося стримати

    Російський наступ на Запорізькому напрямку вдалося стримати

    Українські військові змогли покращити тактичне становище на Запорізькому напрямку завдяки координації кількох підрозділів Сил оборони. Це дозволило не лише стабілізувати лінію фронту, а й розширити можливості для ураження російської логістики. Про це повідомив начальник управління комунікацій 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле» Олександр Курбатов в ефірі телеканалу «Еспресо».

    За його словами, російські війська продовжують активність на цьому напрямку, адже одним із їхніх стратегічних завдань залишається просування до Запоріжжя. Однак українські підрозділи змогли зірвати попередні плани противника.

    Курбатов зазначив, що ще минулого літа російське командування розраховувало наблизитися до міста, проте ці наміри не були реалізовані.

    «Ми захищаємо місто Запоріжжя, яке ворог поставив собі за ціль захопити. Ще минулого літа він обіцяв підійти впритул і мав великі плани, але вони не спрацювали. Нам вдалося зупинити противника завдяки тому, що зараз суміжно з нами діють кілька підрозділів — дуже ефективно та злагоджено. У результаті спільної роботи ми змогли покращити своє становище і значно зміцнити позиції», — пояснив він.

    За словами представника бригади, зміни у розташуванні українських сил також дозволили ефективніше впливати на забезпечення російських військ. Зокрема, українські підрозділи отримали більше можливостей для ураження логістичних маршрутів противника.

    Водночас, як наголосив Курбатов, російська армія не припиняє спроб тиску на цьому напрямку, тому ситуація залишається напруженою.

  • Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Російські війська останніми тижнями збільшили інтенсивність бойових дій на окремих ділянках фронту. За оцінками військових аналітиків, така активність може свідчити про підготовку до нових наступальних операцій.

    За перші десять днів березня російська армія здійснила близько 1400 атак на різних напрямках лінії фронту. Хоча цей показник формально є нижчим за деякі попередні періоди, він залишається близьким до середніх значень останніх місяців. Із вересня по лютий окупаційні війська проводили приблизно 1800 штурмових дій щомісяця, що свідчить про стабільно високу інтенсивність боїв.

    Найбільш напружена ситуація зберігається на Покровському напрямку. Саме там, за оцінками аналітиків, російські війська продовжують концентрувати основні сили та регулярно відправляють піхоту на штурми.

    Водночас останнім часом різко зросла активність противника на Запорізькому напрямку, зокрема в районі Гуляйполя. За спостереженнями експертів, інтенсивність атак у цьому секторі вже перевищує показники на Покровському напрямку.

    Посилення бойових дій також фіксують поблизу Костянтинівки. Там російські підрозділи регулярно намагаються перевіряти оборону українських військ, проводячи локальні штурми та намагаючись закріпитися на окремих позиціях.

    Крім того, зростання активності спостерігається і на Слов’янському напрямку. Аналітики пов’язують це із посиленням російських підрозділів поблизу Сіверська, де окупаційні сили нарощують присутність піхоти.

    На тлі активізації бойових дій російське командування також проводить перегрупування військ і поповнює резерви. За оцінками експертів, це може бути пов’язано зі зміною погодних умов і появою густішої рослинності, яка впливає на тактику ведення бойових дій та ускладнює спостереження на полі бою.

    Аналітики припускають, що зростання інтенсивності атак може бути частиною підготовки до нових спроб прориву української оборони на окремих напрямках.

  • РФ терміново перекидає «елітні» війська на південь після контратак ЗСУ

    РФ терміново перекидає «елітні» війська на південь після контратак ЗСУ

    Російське військове командування змушене перекидати підрозділи повітряно-десантних військ і морської піхоти на південь України після активізації контрнаступальних дій Збройних сил України. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    За даними аналітиків, частину російських сил було виведено з Покровського напрямку та району Добропілля. Ймовірно, ці підрозділи передислокували на південну ділянку фронту після серії невдач російської армії на Запорізькому та Дніпропетровському напрямках.

    Мова йде про так звані «елітні» формування — бригади морської піхоти та підрозділи повітряно-десантних військ, зокрема елементи 76-ї дивізії ВДВ.

    Аналітики ISW зазначають, що така практика є типовою для російської армії. У разі загострення ситуації на фронті командування перекидає найбільш боєздатні підрозділи на ділянки, де українські сили здійснюють контратаки.

    Подібну тактику російські війська застосовували раніше, зокрема у Курській області у 2024 році та під час бойових дій поблизу Добропілля у вересні 2025 року. В обох випадках це не дозволило російській армії стабілізувати ситуацію.

    У звіті також уточнюється, що передислокація частини сил 76-ї дивізії ВДВ на південь України могла відбутися ще до початку активних українських контратак. Водночас ці підрозділи зараз беруть участь у спробах російських військ стримати наступальні дії ЗСУ.

    Ситуація на південному фронті

    У середині лютого російські військові блогери повідомляли про нібито контрнаступ українських сил на стику Дніпропетровської та Запорізької областей. Українське командування тоді пояснило, що на цій ділянці тривають активні бойові дії.

    20 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що на південному напрямку українські сили деокупували приблизно 300 квадратних кілометрів території.

    Через два дні з’явилася інформація про активні дії підрозділів Десантно-штурмових військ ЗСУ на Олександрівському напрямку.

    23 лютого головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що в межах наступальної операції українські військові звільнили вісім населених пунктів і близько 400 квадратних кілометрів території.

    За словами головкома, десантники не лише утримують оборону на ключових ділянках фронту, а й проводять контрнаступальні дії.

  • Понад 100 КАБів за добу: Сили оборони зупинили штурми на Запоріжжі та Херсонщині

    Понад 100 КАБів за добу: Сили оборони зупинили штурми на Запоріжжі та Херсонщині

    Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин заявив про різке посилення авіаційного тиску та активізацію штурмових дій на Запорізькому й Херсонському напрямках. За його словами, протягом доби російські війська застосували понад 100 керованих авіаційних бомб та намагалися прорвати українську лінію оборони.

    Про це Волошин повідомив в ефірі телемарафону. Епіцентром бойових дій залишається район Гуляйполя, де зафіксовано 15 бойових зіткнень. Окупанти проводили наступальні операції поблизу міста, а також у районах Добропілля та Дорожнянки. Основна мета противника — просування у напрямку Цвіткового та Залізничного.

    За словами речника, спроби штурму були безрезультатними. Українські військові провели пошуково-ударні та контрдиверсійні заходи, знищивши групи, які намагалися інфільтруватися на позиції Сил оборони.

    Бойова активність також спостерігалася на інших ділянках. На Оріхівському напрямку українські захисники відбили атаку поблизу Степового. На Олександрівському напрямку зафіксовано п’ять спроб штурму біля Злагоди та у бік Іванівки. На Херсонщині відбулося одне бойове зіткнення на Придніпровському напрямку.

    Волошин наголосив, що ситуація залишається напруженою, але контрольованою. Попри масоване застосування авіації та активні спроби прориву, тактичних успіхів ворог не досяг.

    Раніше речник зазначав, що Гуляйполе фактично перетворилося на сіру зону, де бої точаться за окремі вулиці. Ворожі штурмові групи заходять до центральної частини міста, де відбуваються прямі зіткнення.

    Окремо він підкреслював стратегічне значення панівних висот у цьому регіоні. Зокрема, окупанти намагалися прорватися до Степногірська, який розташований на вигідному плацдармі. У разі захоплення цих позицій ворог міг би тримати під вогневим контролем частину Запорізького напрямку та ускладнити логістику до Оріхова і Гуляйполя.

    Раніше також повідомлялося про авіаудари керованими бомбами по Слов’янську. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще семеро отримали поранення.

  • Росія нарощує тиск на запорізькому напрямку і готує нові атаки

    Росія нарощує тиск на запорізькому напрямку і готує нові атаки

    Оперативна обстановка на запорізькому напрямку демонструє тривожну тенденцію. Російські окупаційні війська поступово нарощують інтенсивність бойових дій, зміщуючи фокус на ділянки, які раніше вважалися відносно стабільними. Йдеться не про разові атаки, а про системний тиск, що супроводжується масованим вогневим ураженням.

    Військовий оглядач Денис Попович зазначає, що дії противника свідчать про зміну пріоритетів російського командування. Окупанти одночасно посилюють активність на кількох напрямках, намагаючись розхитати українську оборону та змусити Сили оборони реагувати в умовах дефіциту ресурсів.

    Ключовою ознакою підготовки до активніших наступальних дій є різке зростання інтенсивності артилерійських обстрілів. Противник застосовує як ствольну, так і реактивну артилерію, методично «випалюючи» прифронтові населені пункти та знищуючи інфраструктуру ще до можливого просування піхоти.

    За оцінкою аналітика, ворог уже діє в межах досяжності важких систем, що створює підвищену загрозу не лише для військових позицій, а й для цивільного населення. Така тактика є типовою для російської армії перед спробами змінити лінію фронту.

    Чим загрожує втрата Гуляйполя

    Гуляйполе залишається одним із ключових форпостів на цьому напрямку. Його значення полягає не лише у стримуванні противника, а й у збереженні стабільності всієї оборонної конфігурації півдня Запорізької області.

    У разі вимушеного відходу Сил оборони з Гуляйполя ситуація для регіону може різко ускладнитися. За словами Поповича, це відкриє ворогу можливість для просування з альтернативних напрямків, створюючи додатковий тиск на українські позиції та логістику.

    Найбільш імовірним сценарієм у разі прориву оборони експерт називає спробу противника розвивати наступ у бік Оріхова. Захоплення або навіть наближення до цього міста дозволило б російським військам скоротити дистанцію до Запоріжжя та взяти обласний центр під ще щільніший вогневий контроль.

    Попри значні втрати і втягнутість у важкі бої на інших ділянках фронту, цей напрямок виглядає для противника перспективним у стратегічному сенсі. Посилення тиску тут може перетворити життя в Запоріжжі на постійне випробування через артилерійську та дронову загрозу.

    На південному напрямку російські війська вже активізували штурмові дії, зосереджуючи атаки на Гуляйпільському та суміжних ділянках. Противник намагається діяти вздовж логістичних маршрутів, ускладнюючи постачання українських підрозділів, паралельно готуючи штурмові групи до бойових дій у зимових умовах.

  • Ситуація на Запорізькому напрямку загострюється: противник готує штурм Гуляйполя

    Ситуація на Запорізькому напрямку загострюється: противник готує штурм Гуляйполя

    За даними джерел у Генеральному штабі Збройних сил України, цього тижня на Запорізькому напрямку очікується різке загострення ситуації — російські війська готують штурм Гуляйполя. Як повідомили співрозмовники, резервів для посилення оборони наразі фактично немає, а українські підрозділи у районі міста змушені діяти в умовах критичного браку сил.

    Згідно з інформацією джерел, противник концентрує значні ресурси саме на цьому відтинку фронту, а співвідношення сил може сягати десятикратної переваги російської армії. У Генштабі визнають, що ситуація є надзвичайно напруженою, а без оперативного підсилення обороні міста може загрожувати прорив.

    Гуляйполе протягом останніх місяців залишається однією з найінтенсивніших ділянок бойових дій. Російські війська безупинно намагаються покращити тактичне положення, використовуючи авіацію, артилерію та штурмові групи. Українські підрозділи при цьому змушені утримувати позиції, часто працюючи у режимі кадрового та технічного виснаження.

    За словами джерел, питання доставки додаткових резервів наразі ускладнене загальною ситуацією на фронті, де критичні напрямки з’являються одночасно у кількох регіонах. Водночас командування ЗСУ намагається перерозподіляти наявні сили, аби не допустити прориву оборони.