Daypolitico

Позначка: заробітня плата

  • Оклад судді рахуватимуть по-новому: у Раді пропонують замінити прожитковий мінімум

    Оклад судді рахуватимуть по-новому: у Раді пропонують замінити прожитковий мінімум

    Верховна Рада готується повністю змінити підхід до нарахування посадових окладів для державних службовців, суддів, прокурорів і працівників бюджетної сфери. Замість прожиткового мінімуму як розрахункової бази пропонується впровадити нову величину — так звану “орудну величину”.

    Йдеться про пакет із чотирьох законопроєктів №13466–13469, ініційованих групою зі 120 народних депутатів, серед яких — голова парламенту Руслан Стефанчук. Документи вже зареєстровані у парламенті.

    На відміну від прожиткового мінімуму, який є соціальним стандартом і впливає на пенсії та соціальні виплати, “орудна величина” — це чисто технічна розрахункова база для оплати праці в держсекторі. Її розмір щороку встановлюватиметься у законі про держбюджет, окремо від соціальних гарантій.

    На 2026 рік депутати пропонують закріпити “орудну величину” на рівні не менше 3 470 гривень. Від неї залежатимуть посадові оклади держслужбовців, працівників судової системи, органів прокуратури, а також інших працівників, зарплати яких раніше розраховувалися, виходячи з прожиткового мінімуму.

    У разі ухвалення нової моделі, прожитковий мінімум залишиться лише у соціальній площині — як основа для розрахунку мінімальних пенсій, соціальних допомог та інших видів підтримки. А всі зарплатні формули для державних посадовців будуть переписані з прив’язкою до “орудної величини”.

    Це рішення покликане відв’язати заробітні плати у держсекторі від соціального стандарту, який довгий час штучно стримувався і не відображав реальну вартість життя. Запуск нової системи планується з 1 січня 2026 року.

  • Середня зарплата українців зросла до 25 тисяч, але не скрізь

    Середня зарплата українців зросла до 25 тисяч, але не скрізь

    Середня зарплата в Україні у 2025 році зростає, однак розрив між регіонами залишається суттєвим. Найбільші доходи традиційно фіксуються у столиці, тоді як мешканці низки обласних центрів досі отримують менше від загальнонаціонального показника.

    У Києві середній рівень заробітної плати досяг 30 тисяч гривень — це найвищий результат по країні. За останні 12 місяців показник зріс на 23%, що є одним із найдинамічніших приростів.

    Позицію найближчого конкурента Києва несподівано зайняв Ужгород. Середня зарплата тут сягнула 25 тисяч гривень, що на 25% більше, ніж минулого року. Схоже, що прикордонне розташування та активність малого бізнесу позитивно вплинули на дохідну частину місцевого населення.

    До групи міст з відносно високим рівнем оплати праці потрапили також Львів та Одеса. Тут середня зарплата становить 24 тисячі гривень. Річне зростання — 19% у Львові та 20% в Одесі.

    Трохи нижчі показники демонструють великі індустріальні та адміністративні центри:

    • У Дніпрі середній дохід становить 24 тисячі гривень.

    • У Харкові — 22 300 грн.

    • У Вінниці, Хмельницькому та Рівному — від 22 до 22,5 тисяч грн.

    • Запоріжжя дещо відстає з 20 тисячами гривень.

    Найменш привабливою в плані доходів виявилася ситуація у Сумах, де середня зарплата не перевищує 18 500 грн.

    Загалом по країні середній заробіток досягнув позначки 25 тисяч гривень. Попри позитивну динаміку, різниця між регіонами свідчить про нерівномірне економічне відновлення та різний рівень активності бізнесу після воєнного спаду.

  • Зарплати українців зростають, але інфляція її з’їдає

    Зарплати українців зростають, але інфляція її з’їдає

    У 2024 році доходи українців демонструють двозначні темпи зростання, головним чином через збільшення сукупних зарплат. У жовтні цей показник зріс на понад 20% у річному обчисленні, повідомляє Національний банк України (НБУ). Однак висока інфляція суттєво стримує реальний приріст доходів населення, знижуючи його темпи до близько 10%.

    Чому зростають зарплати?

    Експерти НБУ пояснюють, що підвищення зарплат пов’язане з кількома ключовими факторами:

    • Нестача кваліфікованих працівників на ринку.
    • Посилення конкуренції за співробітників, що змушує роботодавців пропонувати вищу оплату.
    • Зростання мінімальної зарплати, яке позначилося на доходах працівників бюджетної сфери.

    Крім того, на зростання доходів вплинули й інші аспекти, зокрема:

    • Збільшення виплат військовослужбовцям.
    • Підвищення пенсій через індексацію та додаткові виплати окремим віковим категоріям.

    Реальні доходи vs. інфляція

    Незважаючи на номінальне зростання, реальні доходи українців стикаються з серйозними викликами через високу інфляцію. За словами представників НБУ, це явище уповільнило реальне зростання зарплат, хоча їхній рівень вже перевищив показники до початку повномасштабного вторгнення.

    Прискорення інфляції очікується до середини 2024 року, проте уповільнення цінових темпів у другій половині року може покращити ситуацію з реальними доходами.

    Національний банк прогнозує подальше зростання доходів завдяки:

    • Економічному відновленню.
    • Збільшенню зайнятості.
    • Конкурентному тиску на ринку праці.

    Однак перспективи зростання зарплат дещо стримуватимуть:

    • Відсутність перегляду мінімальної зарплати у 2024 році.
    • Обмеженість фінансових можливостей бізнесу.

    Рівень безробіття в Україні поступово знижується. Наприкінці року він може становити близько 14%. Це пояснюється пожвавленням економіки та зростанням потреби в працівниках. Однак мобілізація значно ускладнює пошук персоналу, створюючи дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили.

  • Суддя ВАКС “вибила” собі півмільйона компенсації через карантин

    Суддя ВАКС “вибила” собі півмільйона компенсації через карантин

    Суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Сікора, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні, домоглася через суд виплати 505 тисяч гривень компенсації за обмеження зарплати під час карантину. Це рішення викликало хвилю обурення серед громадськості та експертів, які вказують на небезпечний прецедент для бюджету країни, яка перебуває у стані війни.

    Суть справи

    Суддя Сікора подала позов проти Кабінету Міністрів України, заявивши, що рішення про обмеження зарплат державних службовців і суддів у 2020 році під час пандемії було незаконним. Суд став на її бік, зобов’язавши виплатити їй півмільйона гривень.

    Політичний експерт Олег Постернак гостро розкритикував це рішення. “Замість того, щоб спрямувати ці кошти на закупівлю дронів чи підтримку ЗСУ, вони підуть у кишеню судді, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні”, – зазначив він.

    Небезпечний прецедент

    Експерти застерігають, що випадок із суддею Сікорою може стати прецедентом для інших чиновників і суддів, які тепер також можуть вимагати компенсацій за “недозароблені” кошти. Це може вилитися у багатомільйонні витрати для бюджету країни, яка бореться за виживання під час війни.

    “ВАКС, який створювався для захисту державних коштів, насправді шкодить бюджету України на мільйони”, – наголосив Постернак.

    Інші скандали у ВАКС

    Це не перший скандал, пов’язаний із суддями Вищого антикорупційного суду. Наприклад:

    • Маркіян Галабала незаконно отримав службове житло та не вказав у декларації низку відомостей.
    • Віталій Крикливий через свою дружину, яка також є суддею ВАКС, був помічений у махінаціях із житлом.

    Критики вказують на посилення залежності ВАКС від НАБУ та САП. За словами Постернака, суддя Сікора, як і багато інших суддів ВАКС, отримують привілеї, поки працюють у трикутнику “НАБУ-САП-ВАКС”.

    “Ця система дедалі частіше стає джерелом збитків для держави. Постраждалі від дій антикорупційного блоку звертаються до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та виграють справи проти України, що призводить до багатомільйонних виплат”, – додав Постернак.

    За даними експертів, лише у минулому році Україна виплатила понад 2 мільйони євро за рішеннями ЄСПЛ. Ці кошти могли бути спрямовані на оборонний сектор, але натомість витрачаються на компенсації, зокрема через сумнівні рішення антикорупційного суду.

  • У Житомирі екс-начальника податкової підозрюють у шахрайстві

    У Житомирі екс-начальника податкової підозрюють у шахрайстві

    Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру колишньому начальнику одного з управлінь Головного управління Державної податкової служби (ГУ ДПС) у Житомирській області, який, за даними слідства, протягом двох років незаконно отримував заробітну плату, майже не з’являючись на службі.

    Як зазначає видання «Закон і Бізнес», податківець уклав контракт із добровольчим формуванням Дніпровської міської територіальної громади у червні 2022 року, однак до служби фактично не приступив.

    Скориставшись формальним статусом, податківець звільнився від виконання своїх обов’язків та залишився вдома. Попри відсутність на робочому місці, він продовжував отримувати заробітну плату, загальна сума якої за цей час сягнула близько 700 тисяч гривень.

    Чиновника звільнено з посади, і наразі йому інкримінується заволодіння чужим майном шляхом обману в умовах воєнного стану, що кваліфікується за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк до 8 років.

    Слідство також розглядає можливу причетність інших посадових осіб ГУ ДПС, які протягом двох років не перевіряли фактичне проходження підозрюваним служби в добровольчому формуванні, що дозволило йому отримувати зарплату, не виконуючи службових обов’язків.

  • Чому українці отримують менше, ніж показує Держстат

    Чому українці отримують менше, ніж показує Держстат

    Згідно з останніми даними Державної служби статистики України, середня зарплата за другий квартал 2024 року зросла на 22,1%, склавши 20 964 гривень. При цьому, динаміка зростання була подібною й у першому кварталі, де збільшення склало 22,5%. Проте, зростання номінальних зарплат не завжди відображає реальні фінансові можливості українців.

    За словами Олександра Чумака, президента Асоціації приватних роботодавців, на зростання зарплат вплинули кілька факторів, які далеко не завжди є позитивними для економіки країни. “Це зниження курсу національної валюти, конкуренція за кваліфікованих робітників на ринку праці, активний розвиток оборонно-промислового комплексу, що стимулює розвиток суміжних галузей, а також додаткові доплати військовим, введені в другому кварталі цього року”, — коментує експерт.

    Чому реальна зарплата нижча?

    Економічний експерт Олег Гетьман зазначає, що реальна середня зарплата є значно меншою за офіційні показники. Справа в тому, що Держстат вказує дані після сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), але без вирахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору. Тобто, від офіційних 20 964 гривень необхідно відняти 18% ПДФО та 1,5% військового збору, що значно зменшує чистий дохід громадян. Після цих вирахувань реальна середня зарплата знижується до 16 876 гривень.

    Крім того, найближчим часом очікується підвищення військового збору з 1,5% до 5%, що ще більше ускладнить збереження динаміки зростання зарплат. Це також вплине на загальні фінансові можливості українців, адже збільшення військового збору буде впроваджено у зв’язку з воєнними потребами країни.

    Чи є можливість зростання зарплат у майбутньому?

    У проєкті державного бюджету на 2025 рік поки що не передбачено підвищення мінімальної заробітної плати та соціальних виплат. Мінімальна зарплата планується на рівні 8 тисяч гривень з 1 січня 2025 року. Це викликає сумніви щодо можливості суттєвого підвищення доходів населення у найближчі роки.

    Незважаючи на номінальне зростання, реальна купівельна спроможність українців зменшується через інфляцію, податки та військові збори. Втрата 3,5 мільйонів робочих місць з початку повномасштабної війни також додає тиску на економіку. Щоб підтримувати стабільну економіку та допомогти військовим, необхідно створити щонайменше 10 мільйонів робочих місць, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

  • Борг по зарплаті в Україні різко зростає

    Борг по зарплаті в Україні різко зростає

    Станом на початок серпня 2024 року в Україні зареєстровано понад 34 тисячі випадків боргів по зарплаті, що на 7,1% більше, ніж за весь минулий рік. Ці дані оприлюднив сервіс Опендатабот.

    Згідно з інформацією, своїм працівникам заборгували 1 872 компанії. Найбільше боргів накопичено в наступних регіонах:

    • Сумщина – 5,6 тисяч проваджень.
    • Київ – 3,4 тисячі боргів.
    • Дніпропетровщина – 2,2 тисячі боргів.

    Зокрема, на різноманітні дочірні підприємства Облавтодора припадає 9,7% від загальної кількості боргів по зарплатах. Найбільша частка боргів серед підприємств зафіксована у Сумському машинобудівному науково-виробничому об’єднанні, яке відповідає за 11,8% загальної суми боргів.

    У той же час, за перші пів року 2024 року в Україні відкрилися понад 18 тисяч нових компаній. З них 69,5% або близько 12 тисяч є товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).