Daypolitico

Позначка: зарплата

  • «Прірва у чотири рази»: скільки насправді заробляють українці та де платять найбільше

    «Прірва у чотири рази»: скільки насправді заробляють українці та де платять найбільше

    Державна служба статистики України оприлюднила свіжі дані щодо доходів громадян, які демонструють як відчутне річне зростання, так і глибокий фінансовий розрив між різними регіонами та професіями. За підсумками серпня 2026 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника в країні досягла 31 892 гривень. У річному вимірі цей показник продемонстрував стрімкий стрибок на 23,1% порівняно із серпнем попереднього року. Водночас у місячному розрізі зафіксовано перше за довгий період охолодження ринку праці: порівняно з липнем середній заробіток скоротився на 1,1%, що свідчить про поступове вичерпання ресурсів для подальшого швидкого нарощування виплат.

    Територіальна нерівність в оплаті праці залишається однією з найбільш контрастних характеристик української економіки. Беззаперечним лідером за рівнем доходів традиційно виступає Київ, де штатний працівник підприємств, установ та організацій отримував у серпні в середньому 48 705 гривень, суттєво випереджаючи решту областей. До трійки найбільш високооплачуваних регіонів також потрапили Луганська область із показником у 33 981 гривню, попри те, що її територія наразі майже повністю перебуває під ворожою окупацією, та Київська область, де середня виплата склала 32 404 гривні. Натомість на протилежному полюсі рейтингу опинилися Чернівецька та Кіровоградська області, де працівникам нараховували лише 22 807 та 22 869 гривень відповідно, що свідчить про більш ніж двократне відставання від столиці.

    Ще глибша фінансова прірва пролягає між окремими галузями зайнятості, де різниця у виплатах сягає понад чотири рази. Абсолютним флагманом за доходами залишається сфера інформації та телекомунікацій, де середня серпнева зарплата досягла позначки у 79 170 гривень. Повною протилежністю виявилася вітчизняна освіта, яка замкнула перелік видів економічної діяльності з результатом у 19 109 гривень. Серпень також відзначився помітним спадом доходів у більшості секторів: найбільш відчутного удару зазнали працівники охорони здоров’я та соціальної допомоги, де падіння склало 6,2%, тоді як у сфері адміністративного обслуговування зниження становило 0,4%. Водночас скромний приріст у діапазоні від 0,1% до 4,7% продемонстрували будівництво, державне управління, оборона, торгівля, авторемонт та операції з нерухомістю.

    Попри позитивну динаміку річних статистичних звітів, значною соціальною проблемою залишається накопичення масштабних зарплатних боргів. Станом на 1 вересня 2026 року сукупна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні сягнула 3,8 мільярда гривень. Хоча ще у травні фіксувалося зростання середнього заробітку до 30 961 гривні на місяць, багатомільярдні затримки розрахунків свідчать про те, що фінансове навантаження на підприємства залишається критичним.

  • «Золотий парашут» до Відня: скандальний ексгенпрокурор Кравченко забрав рекордні сотні тисяч

    «Золотий парашут» до Відня: скандальний ексгенпрокурор Кравченко забрав рекордні сотні тисяч

    Звільнений зі скандалом колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко за вересень отримав рекордну для себе грошову виплату, яка сягнула майже 340 тисяч гривень. Про це офіційно повідомили в Офісі генерального прокурора 25 вересня. Безпрецедентний фінансовий розрахунок посадовець отримав безпосередньо в місяць своєї гучної відставки, після якої він поспіхом виїхав до Австрії.

    Компенсація за невикористаний відпочинок

    У звичайний період посадовий оклад Руслана Кравченка на посаді очільника головного наглядового відомства країни становив 116,1 тисячі гривень. З урахуванням усіх передбачених надбавок, зокрема за вислугу років, його середня щомісячна заробітна плата дорівнювала трохи більше ніж 160 тисячам гривень. Після сплати обов’язкових податків та зборів чиновник зазвичай отримував на руки близько 125 тисяч гривень.

    Проте у вересні, коли відбулося звільнення посадовця та його подальший виїзд за кордон, нарахування різко підскочили: ексгенпрокурору нарахували 440 тисяч гривень, з яких після оподаткування виплатили рекордні майже 340 тисяч гривень. В Офісі генерального прокурора таку значну суму пояснили нарахуванням обов’язкової компенсації за 64 дні невикористаної відпустки.

    Сльози про бідність на тлі антикорупціонерів

    Ця рекордна фінальна виплата виглядає показово на тлі регулярних публічних нарікань колишнього посадовця на фінансову несправедливість в органах прокуратури. Ще в липні 2025 року Кравченко відкрито скаржився на низькі доходи прокурорів порівняно зі співробітниками Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України. Тодішній очільник відомства заявляв, що фахівці інших силових структур заробляють значно більше.

    «Чим ми гірші? Я, генпрокурор, отримую 95 тис. грн, а начальник відділу ДБР – 160 тис. грн. Я тут, за вашими словами, відповідаю за всю справедливість і корупцію. Звісно, відповідаю, але чому так несправедливо?», – заявляв тоді Кравченко.

    Інвалідність заради виживання

    Більше того, екскерівник Офісу генпрокурора публічно коментував сумнівні схеми серед прокурорів, виправдовуючи підлеглих складним фінансовим становищем. За його твердженнями, кожен другий прокурор думав про те, щоб відпрацювати необхідні 10 років, а згодом оформити інвалідність заради пожиттєвих виплат.

    «Я вважаю, що це не від хорошого життя. Більшість прокурорів – чесні й працюють за зарплату», – говорив тодішній глава ОГП.

    Масштабний вересневий розрахунок перед від’їздом до Австрії підвів фінальну риску під роботою посадовця, викликавши новий виток суспільного резонансу щодо виплат керівникам правоохоронних органів під час війни.

     

  • 100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    Нова заступниця міністра оборони України Любов Галан до переходу на державну службу очолювала правозахисний центр «Принцип», який працює у сфері захисту прав військовослужбовців і ветеранів. За даними декларації Галан, за попередній рік вона отримала від громадської організації близько 1,4 млн грн заробітної плати — тобто в середньому понад 100 тис. грн на місяць.

    Інформація про доходи Галан привернула увагу після її переходу до керівництва Міністерства оборони. Ще на початку червня стало відомо, що вона подала декларацію як кандидатка на посаду заступника міністра оборони. На той момент Галан офіційно була головою та співзасновницею ГО «Принцип», а також співзасновницею благодійної організації Frontline.Care.

    Як випливає з оприлюднених даних, основним джерелом фінансування «Принципу» є не комерційна діяльність. Організація залучає кошти партнерів та донорів для реалізації правозахисних і дослідницьких проєктів. Серед партнерів організації зазначаються міжнародні та українські донорські структури, зокрема Міжнародний фонд «Відродження».

    Водночас сам факт фінансування громадської організації грантами чи пожертвами не свідчить про порушення: така модель є стандартною для значної частини українського неприбуткового сектору. Донорські кошти можуть спрямовуватися не тільки безпосередньо на окремі проєкти, а й на оплату праці команди, дослідження, юридичну допомогу, комунікації та адміністративні витрати відповідно до умов конкретних грантових програм.

    Чим займається «Принцип»

    Правозахисний центр «Принцип» був створений після початку повномасштабної війни. Серед його співзасновників — Любов Галан та юрист і військовослужбовець Масі Найєм. Основним напрямом діяльності організації став захист прав військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин.

    Центр працював над питаннями проходження військово-лікарських комісій, оформлення статусів і виплат, лікування та реабілітації поранених, звільнення зі служби, соціальних гарантій, роботи системи рапортів і захисту військових від можливих порушень із боку командування.

    Діяльність організації була достатньо помітною, щоб «Принцип» потрапив до офіційного порадника Міністерства оборони з прав і соціальних гарантій військовослужбовців. У документі Міноборони серед громадських правозахисних організацій вказано Правозахисний центр «Принцип», а його очільниками зазначені Любов Галан і Масі Найєм.

    Галан також систематично брала участь у публічній дискусії щодо реформування військової сфери. Зокрема, вона порушувала питання військово-лікарських комісій, статусу обмежено придатних, захисту прав військовослужбовців та створення механізмів повідомлення про можливі порушення з боку командирів.

    У 2026 році «Принцип» продовжував дослідницьку діяльність. Зокрема, організація аналізувала практику залучення до війська людей, які були умовно-достроково звільнені з місць позбавлення волі для проходження військової служби. За наведеними організацією оцінками, цей механізм дозволив залучити приблизно 12 тисяч осіб.

    Від громадського сектору до Міноборони

    Перехід Галан до Міністерства оборони фактично означає, що тепер вона має можливість впливати на частину тих процесів, які раніше критикувала та пропонувала реформувати як представниця громадського сектору.

    У Міноборони до сфери її відповідальності віднесли розвиток і збереження людського капіталу Сил оборони. Йдеться про соціальний захист військовослужбовців та їхніх сімей, підготовку особового складу, питання охорони здоров’я, а також формування правил, які визначають права й обов’язки військових.

    Це безпосередньо перетинається з напрямами, якими «Принцип» займався протягом попередніх років. Галан ще до приходу у відомство публічно виступала за зміну системного підходу до військовослужбовця — від проходження ВЛК та оформлення документів до взаємодії з командуванням і державними органами.

    Співпраця Галан із державними структурами також почалася задовго до її призначення. Представники «Принципу» брали участь у заходах і робочих дискусіях із представниками Міністерства оборони та Міністерства у справах ветеранів. Частина рекомендацій громадських організацій щодо ветеранської політики згодом була врахована в урядових рішеннях.

    Що відомо про 1,4 млн грн доходу

    Окрему увагу після призначення привернула декларація Галан. За інформацією, оприлюдненою українськими медіа на підставі деклараційних даних, за рік вона отримала в ГО «Принцип» приблизно 1,4 млн грн заробітної плати. У перерахунку на 12 місяців це становить у середньому близько 117 тис. грн щомісяця.

    Втім, середній місячний показник не обов’язково означає, що Галан щомісяця отримувала однакову суму: декларація відображає сукупний річний дохід, а не помісячні виплати.

    Також повідомлялося, що у декларації нової заступниці міністра не зазначено значних грошових заощаджень. Водночас протягом звітного періоду вона придбала електромобіль. Ці відомості стали предметом уваги ЗМІ після її переходу на високу державну посаду.

    Важливо й те, що відкриті деклараційні дані самі по собі не вказують на незаконність отриманих доходів. Заробітна плата керівника громадської організації може фінансуватися з грантових та інших дозволених джерел, якщо це відповідає умовам фінансування та законодавству.

    Чому призначення Галан важливе для Міноборони

    Кар’єрний перехід Любові Галан цікавий насамперед через зміну її ролі. Протягом кількох років вона представляла організацію, яка вимагала від держави реформувати систему взаємодії з військовими, а тепер сама стала частиною керівництва відомства, відповідального за реалізацію цих змін.

    Одним із ключових питань стане те, чи зможе Міноборони перенести напрацювання громадського сектору в масштаб державної системи. Йдеться про сотні тисяч військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх сімей, а отже — про значно більші масштаби відповідальності, ніж у межах окремої громадської організації.

    Сама Галан має багаторічний досвід саме в проблематиці прав військових. Її публічні матеріали свідчать, що серед питань, які вона систематично порушувала, були корупційні ризики у ВЛК і військкоматах, процедури подання рапортів, захист поранених та обмежено придатних військовослужбовців, а також механізми реагування на можливі зловживання командирів.

    Таким чином, історія із зарплатою у понад 100 тис. грн на місяць є лише одним із аспектів біографії нової заступниці міністра. Значно важливішим для оцінки її роботи стане те, чи вдасться їй уже на державній посаді реалізувати ті зміни у сфері захисту військовослужбовців, за які «Принцип» виступав із моменту свого створення.

  • До 170 тисяч гривень на місяць: українські роботодавці відкрили понад 242 тисячі вакансій, а дефіцит кадрів штовхає зарплати вгору

    До 170 тисяч гривень на місяць: українські роботодавці відкрили понад 242 тисячі вакансій, а дефіцит кадрів штовхає зарплати вгору

    Український ринок праці продовжує відновлюватися, попри війну та гострий дефіцит робочої сили. За перші шість місяців 2026 року роботодавці подали до Державної служби зайнятості понад 242 тисячі вакансій, що майже на 5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Одночасно зростає і кількість компаній, які шукають працівників: із січня по червень із державною службою співпрацювали майже 76 тисяч роботодавців, що на 6,2% більше, ніж торік. Найбільшу активність демонструє Львівська область, а окремі роботодавці вже готові пропонувати цивільним спеціалістам зарплату до 170 тисяч гривень на місяць.

    За інформацією Державної служби зайнятості, протягом першого півріччя її послугами скористалися майже 390 тисяч громадян. Із них близько 220 тисяч отримали статус безробітного, а майже 194 тисячі вже знайшли нову роботу за сприяння служби. Загальний рівень укомплектування вакансій зріс до 54,5%, що також свідчить про поступове пожвавлення ринку праці.

    Водночас головною проблемою для українських компаній залишається нестача персоналу. Через мобілізацію, міграцію населення, демографічні втрати та структурні зміни економіки підприємствам дедалі важче знайти працівників навіть на традиційно популярні спеціальності. Саме кадровий дефіцит став одним із головних чинників зростання зарплат.

    Найактивніше роботодавці шукали працівників у Львівській області. Тут із початку року із центрами зайнятості співпрацювали понад 6,6 тисячі підприємств і компаній, які запропонували більше 28 тисяч вакансій. Це становить майже 12% від усіх зареєстрованих вакансій країни. Високі показники також демонстрували Дніпропетровська, Харківська, Одеська області та Київщина. Найшвидше ж кількість вакансій зростала у Запорізькій та Закарпатській областях.

    Серед професій найбільший попит традиційно зберігається на робітничі спеціальності та сферу торгівлі. Найбільше роботодавці потребують водіїв автотранспортних засобів — понад 10,6 тисячі вакансій. На другому місці продавці продовольчих товарів — майже 9,8 тисячі пропозицій. Також активно шукають продавців-консультантів, кухарів і бухгалтерів. Ці професії вже кілька років поспіль залишаються серед найдефіцитніших в Україні.

    Найбільше уваги привернули зарплати за окремими вакансіями. Абсолютним лідером стала посада оператора радіочастотного контролю із середньою пропозицією 170 тисяч гривень на місяць. На другому місці — вишкоелектромонтажник із зарплатою до 150 тисяч гривень. Технічним керівникам пропонують у середньому 142,8 тисячі гривень, начальникам або завідувачам підрозділів — близько 140 тисяч, а директорам виробництва — приблизно 125 тисяч гривень.

    Такі суми значно перевищують середню заробітну плату в Україні. За даними Держстату, середня номінальна зарплата штатних працівників у першому кварталі 2026 року становила майже 28,9 тисячі гривень. Отже, найвищі пропозиції роботодавців перевищують середній рівень доходів майже у шість разів.

    Втім, у Державній службі зайнятості наголошують, що рекордні зарплати стосуються переважно вузькопрофільних спеціалістів із високою кваліфікацією, яких на ринку практично неможливо знайти. Йдеться про складні технічні професії, керівників виробництва, спеціалістів із високим рівнем відповідальності та дефіцитними компетенціями.

    Паралельно зростає попит і на навчання. Лише за перше півріччя майже 37 тисяч українців отримали направлення на професійну підготовку або перепідготовку. Із них близько 21 тисячі навчалися у центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Після завершення курсів понад 82% випускників успішно працевлаштовуються.

    Окремим напрямком стала підтримка людей старшого віку. У травні стартував державний проєкт «Досвід має значення», який допомагає працевлаштовувати українців віком 50+. За два місяці майже 900 людей пройшли стажування, а понад 1,1 тисячі вже отримали роботу. Це має частково компенсувати нестачу кадрів у багатьох галузях економіки.

    Експерти зазначають, що кадровий голод залишається однією з найбільших проблем українського бізнесу. Через мобілізацію значної частини працездатного населення, виїзд громадян за кордон та демографічні втрати підприємствам дедалі складніше комплектувати штат. Саме тому компанії змушені активніше конкурувати між собою не лише розміром зарплати, а й додатковими бонусами, навчанням, соціальними пакетами та можливістю гнучкого графіка.

    Попри позитивну динаміку, роботодавці визнають, що знайти кваліфікованих працівників стає дедалі складніше. Найгостріше ця проблема відчувається у транспортній сфері, будівництві, виробництві, торгівлі та громадському харчуванні. Саме там кількість вакансій значно перевищує число кандидатів.

    У Державній службі зайнятості прогнозують, що до кінця року попит на працівників залишатиметься високим. Найбільше шансів швидко знайти роботу матимуть представники робітничих професій, водії, продавці, кухарі, бухгалтери, інженери та технічні спеціалісти. А конкуренція між роботодавцями за кваліфіковані кадри й надалі підштовхуватиме рівень оплати праці вгору, особливо у сферах, де дефіцит персоналу вже став системною проблемою.

  • Робота по-новому: у Раді можуть ухвалити радикальні зміни для працівників

    Робота по-новому: у Раді можуть ухвалити радикальні зміни для працівників

    Верховна Рада України може розглянути у першому читанні законопроєкт №14386 про новий Трудовий кодекс України. Документ пропонує комплексне оновлення трудового законодавства, яке фактично має замінити чинний Кодекс законів про працю (КЗпП) 1971 року та наблизити правила регулювання трудових відносин до стандартів Європейського Союзу. Про це повідомляють ініціатори законопроєкту та народні депутати, зокрема Олексій Гончаренко.

    Ініціатори реформи наголошують, що чинний КЗпП, попри численні зміни, залишається документом радянської епохи, який не враховує сучасні форми зайнятості, цифровізацію економіки та гнучкі формати роботи. Саме тому новий кодекс має об’єднати розпорошені норми трудового права та адаптувати їх до реалій ринку праці, включно з дистанційною роботою, електронним документообігом, гнучкими графіками та новими моделями контрактів.

    Однією з ключових змін стане обов’язковість письмового трудового договору для всіх працівників без винятку. Він може бути укладений як у паперовій формі, так і в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. При цьому укладення договору має відбуватися до фактичного допуску працівника до виконання роботи, що, як очікується, має зменшити кількість неформальної зайнятості та трудових спорів.

    Проєкт також значно деталізує умови працевлаштування. У трудовому договорі мають бути чітко прописані посада, місце роботи, розмір оплати праці, режим робочого часу, тривалість відпустки, умови звільнення та інші ключові параметри. Роботодавець буде зобов’язаний ще до початку роботи надати працівнику повну інформацію про умови праці, внутрішні правила підприємства, гарантії, ризики та провести інструктажі з охорони праці.

    Окремо законопроєкт запроваджує чітке визначення ознак трудових відносин. Якщо в роботі наявні щонайменше п’ять із восьми встановлених критеріїв (зокрема підпорядкування роботодавцю, регулярна оплата, виконання роботи за графіком, забезпечення робочим місцем та інструментами), такі відносини автоматично визнаватимуться трудовими, навіть якщо формально оформлені як цивільно-правові або через ФОП. Це має стати інструментом боротьби з прихованою зайнятістю.

    У сфері робочого часу пропонується зберегти базову норму 40 годин на тиждень, однак обмежити максимальну тривалість роботи разом із понаднормовими годинами до 48 годин у межах семиденного періоду. Також встановлюється максимальна тривалість однієї зміни — до 12 годин. Окремі гарантії передбачені для неповнолітніх, вагітних жінок, працівників зі шкідливими умовами праці та батьків, які поєднують роботу з доглядом за дітьми.

    Істотно змінюється підхід до відпочинку працівників. Мінімальна тривалість щорічної оплачуваної відпустки збільшується з 24 до 28 календарних днів. Також зберігаються всі чинні гарантії щодо додаткових відпусток, зокрема у зв’язку з вагітністю та пологами (126 днів), з можливістю часткового перенесення частини відпустки після народження дитини. Окрім цього, вводиться новий вид оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 8 років — по два місяці для кожного з батьків, які не можна передавати один одному.

    Законопроєкт також передбачає нові правила захисту працівників від дискримінації та тиску. У документі вперше прямо забороняється примушування до звільнення через мобінг, харасмент або психологічний тиск. Це має посилити захист працівників у конфліктних трудових ситуаціях.

    Окремий блок змін стосується цифровізації трудових відносин. Документ дозволяє повноцінний електронний документообіг між роботодавцем і працівником, включно з підписанням наказів, повідомлень та договорів через електронні системи. Також роботодавець зможе моніторити службову пошту та файли на корпоративних пристроях, але лише за умови попереднього письмового повідомлення працівника та обґрунтування такої необхідності.

    Значна увага приділена питанням оплати праці. Заробітна плата, згідно з проєктом, складатиметься з основної, додаткової та стимулюючих виплат. Водночас змінюється підхід до мінімальної зарплати: її розмір встановлюватиме Верховна Рада, а методику розрахунку визначатиме уряд. Також мінімальна зарплата більше не використовуватиметься як базова розрахункова величина для інших виплат.

    Проєкт передбачає посилення контролю за гендерною рівністю в оплаті праці. Підприємства з чисельністю понад 50 працівників зобов’яжуть щорічно звітувати про можливий гендерний розрив у зарплатах за посадами та категоріями працівників.

    У сфері звільнень і припинення трудових відносин пропонується запровадити обов’язкове попередження працівника щонайменше за 60 днів у разі скорочення штату або ліквідації підприємства. У разі скороченого строку передбачена компенсація. Після звільнення працівник матиме право на вихідну допомогу у розмірі не менше 30 середньоденних заробітних плат.

    Також чітко регулюється процедура звільнення за власним бажанням — стандартний строк попередження становитиме 14 днів, однак у випадку поважних причин працівник зможе визначати дату звільнення самостійно.

    Важливою новацією є також врегулювання призупинення трудових відносин. Воно можливе у випадках мобілізації, надзвичайних ситуацій, війни, пандемій, навчання або виконання державних обов’язків. На цей період за працівником зберігається місце роботи, а в окремих випадках — частково або повністю виплата зарплати.

    Таким чином, новий Трудовий кодекс, якщо його ухвалять у нинішній редакції, може суттєво змінити правила праці в Україні: від оформлення трудових відносин і робочого часу до системи відпусток, контролю роботодавців і захисту працівників. Документ також є частиною зобов’язань України щодо гармонізації трудового законодавства з нормами Європейського Союзу.

  • Гроші понад оклад: роботодавців зобов’язали провести перерахунок зарплат

    Гроші понад оклад: роботодавців зобов’язали провести перерахунок зарплат

    У червні 2026 року частина українців отримає підвищені виплати завдяки відновленню індексації заробітних плат. Роботодавці вперше з початку року повинні провести відповідний перерахунок для працівників, яким не підвищували оклади або переглядали їх лише на початку року. Відповідні роз’яснення надала Державна служба України з питань праці.

    Індексація заробітної плати є одним із механізмів державного захисту доходів громадян від інфляції. Вона дозволяє частково компенсувати зростання споживчих цін та зберегти купівельну спроможність працівників в умовах подорожчання товарів і послуг.

    У 2026 році порядок проведення індексації змінився. Відповідно до статті 41 Закону України про Державний бюджет на 2026 рік, обчислення індексу споживчих цін для індексації доходів населення здійснюється наростаючим підсумком починаючи із січня 2026 року. Саме січень став новим базовим місяцем для проведення розрахунків. Водночас індексація, яка була сформована станом на грудень 2025 року, з початку нового року більше не виплачується.

    Фактично це означає, що для більшості працівників, оклади яких не змінювалися після січня 2026 року, саме цей місяць є відправною точкою для визначення права на індексацію.

    Право на першу індексацію у 2026 році виникло після того, як накопичений індекс інфляції перевищив встановлений законодавством поріг у 103%. Під час розрахунку враховувалися показники інфляції за лютий, березень та квітень поточного року.

    Згідно з розрахунками, індекс споживчих цін за цей період становив 104,2%, що перевищило необхідний поріг. Через це роботодавці повинні провести індексацію вже у червні. Величина приросту індексу склала 4,2%.

    Експерти зазначають, що червень став першим місяцем реальної індексації після так званого “обнулення” на початку року. Саме тому бухгалтерські служби підприємств зараз активно перевіряють базові місяці працівників та здійснюють необхідні нарахування.

    Яку суму отримають працівники

    Розмір індексації обмежується прожитковим мінімумом для працездатних осіб. У 2026 році він становить 3328 гривень.

    Саме на цю суму застосовується коефіцієнт індексації 4,2%. У результаті максимальний розмір доплати для працівників із базовим місяцем січень 2026 року становить 139,78 гривні.

    Для працівників, оклади яких підвищувалися у лютому 2026 року, сума індексації є меншою та становить 103,17 гривні. Працівники, яким зарплати переглядалися пізніше — у березні, квітні або травні, наразі права на індексацію не мають, оскільки для них базовий місяць змінився і новий розрахунок інфляції ще не досяг необхідного порогу.

    Кого торкнеться перерахунок

    Насамперед індексація стосується працівників бюджетної сфери, державних установ, комунальних підприємств та приватного сектору, якщо роботодавці використовують найману працю та не підвищували оклади співробітникам після початку року.

    Водночас право на індексацію залежить не від дати прийняття працівника на роботу, а від дати останнього підвищення посадового окладу за відповідною посадою. Саме тому навіть новоприйнятий співробітник може отримати індексацію, якщо його посада має відповідний базовий місяць.

    Для працівників із неповною зайнятістю або тих, хто частину місяця перебував у відпустці чи на лікарняному, індексація розраховується пропорційно фактично відпрацьованому часу.

    Чи можуть роботодавці не платити індексацію

    Фахівці наголошують, що індексація є державною гарантією в оплаті праці. Ігнорування цього обов’язку може призвести до штрафів та претензій з боку контролюючих органів.

    Водночас законодавство передбачає механізм, який дозволяє уникнути нарахування індексації. Якщо роботодавець підвищує посадовий оклад працівника на суму, що перевищує можливу індексацію, місяць такого підвищення стає новим базовим місяцем. У такому випадку індексація не нараховується. Для працівників із базовим місяцем січень достатньо було підвищити оклад щонайменше на 140 гривень до червня 2026 року.

    Економісти зазначають, що нинішня сума індексації є доволі символічною та навряд чи суттєво вплине на добробут українців. Проте сам факт відновлення механізму індексації свідчить про поступове повернення до стандартних соціальних гарантій, які були частково переглянуті в попередні роки через складну економічну ситуацію.

    Наразі відомо, що аналогічні суми індексації збережуться також і в липні 2026 року. Якщо рівень інфляції надалі продовжить зростати, розміри доплат можуть бути переглянуті в наступних місяцях.

  • Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Верховна Рада України підтримала законопроєкт №6506-1, який суттєво посилює соціальні гарантії для працівників Національної поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій. За відповідне рішення проголосували 269 народних депутатів. Документ, який перебував на розгляді парламенту кілька років, покликаний змінити підхід до формування грошового забезпечення поліцейських і рятувальників, встановивши законодавчо гарантований мінімальний рівень оплати праці та оновлену систему надбавок.

    Про ухвалення законопроєкту повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. За його словами, рішення парламенту є важливим кроком для зміцнення кадрового потенціалу системи МВС та забезпечення справедливих умов оплати праці для людей, які щодня відповідають за безпеку громадян і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.

    Однією з головних новацій документа є встановлення мінімального посадового окладу для поліцейських та рятувальників на рівні десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на сьогодні це становить близько 33 280 гривень. Таким чином, вперше на законодавчому рівні закріплюється гарантований мінімум грошового забезпечення для представників цих професій.

    Крім базового окладу, законопроєкт передбачає перегляд усієї системи додаткових виплат. Йдеться про оновлення надбавок за вислугу років, уточнення структури преміювання та інших компенсаційних механізмів. Очікується, що нова модель дозволить зробити систему нарахувань більш прозорою та зрозумілою як для працівників, так і для держави.

    Необхідність таких змін обговорювалася протягом багатьох років. До цього часу чинне законодавство не містило конкретних гарантій щодо мінімального рівня грошового забезпечення поліцейських. Закон «Про Національну поліцію» лише визначав, що розмір виплат залежить від посади, спеціального звання, стажу служби, умов роботи, інтенсивності виконання обов’язків, рівня кваліфікації та інших факторів. Водночас конкретний гарантований мінімум не був закріплений, що часто ставало предметом критики з боку профільних експертів та самих правоохоронців.

    Для рятувальників ситуація також залишалася складною. Працівники ДСНС неодноразово звертали увагу на невідповідність рівня оплати праці обсягу ризиків і навантаження, з якими вони стикаються під час виконання службових обов’язків. Особливо гостро це питання постало після початку повномасштабної війни, коли рятувальники фактично стали одними з ключових учасників реагування на наслідки російських атак.

    Щодня співробітники ДСНС працюють на місцях ракетних ударів та атак безпілотників, гасять пожежі після обстрілів, розбирають завали зруйнованих будівель, проводять евакуацію населення та беруть участь у розмінуванні територій. Поліцейські, своєю чергою, забезпечують громадський порядок, документують воєнні злочини, працюють у прифронтових регіонах та допомагають у евакуаційних заходах. Саме тому питання підвищення соціального захисту цих категорій працівників останнім часом дедалі частіше піднімалося як на рівні уряду, так і в парламенті.

    Історія законопроєкту №6506-1 виявилася доволі тривалою. Документ був зареєстрований у Верховній Раді ще у 2022 році, однак через складну безпекову та економічну ситуацію його розгляд неодноразово переносився. Новий етап просування законопроєкту розпочався навесні 2025 року. 5 травня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на позачерговому засіданні підтримав документ та рекомендував його до подальшого розгляду.

    12 березня 2025 року парламент ухвалив законопроєкт у першому читанні з урахуванням необхідності доопрацювання окремих положень. Після внесення змін та погодження фінальної редакції документ був винесений на повторний розгляд і отримав підтримку 269 народних депутатів.

    Експерти відзначають, що ухвалення закону може стати важливим фактором у боротьбі з кадровим дефіцитом у системі МВС. В останні роки правоохоронні органи та рятувальні служби регулярно повідомляли про нестачу персоналу. Однією з причин називали саме недостатній рівень оплати праці порівняно з високими ризиками та відповідальністю, які несуть співробітники.

    На думку фахівців, підвищення гарантованих окладів має зробити службу більш привабливою для нових кандидатів, а також допомогти утримати досвідчених працівників, які вже працюють у системі. Крім того, закон може позитивно вплинути на мотивацію особового складу та підвищити стабільність роботи підрозділів у регіонах.

    Водночас реалізація нових норм вимагатиме додаткових бюджетних витрат. Питання фінансування підвищених виплат стане одним із ключових під час формування державного бюджету на наступні роки. Урядові структури мають визначити механізми забезпечення необхідних ресурсів для виконання закону в повному обсязі.

    Попри це, прихильники документа наголошують, що інвестиції у правоохоронну та рятувальну систему є інвестиціями у безпеку держави. В умовах війни та післявоєнного відновлення саме від ефективності роботи поліцейських і рятувальників значною мірою залежатимуть стабільність країни, захист громадян та швидкість ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

    Ухвалення законопроєкту №6506-1 може стати одним із наймасштабніших кроків у реформуванні системи соціального забезпечення працівників МВС за останні роки. Якщо всі його положення будуть реалізовані в повному обсязі, тисячі поліцейських та рятувальників по всій Україні отримають не лише вищі зарплати, а й більш чіткі та зрозумілі гарантії щодо свого матеріального забезпечення.

  • Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Середня заробітна плата в Україні вже навесні 2026 року може перевищити 30 тисяч гривень. Основною причиною такого зростання експерти називають гострий дефіцит кадрів, особливо у реальному секторі економіки.

    За офіційними даними, у лютому 2026 року середня зарплата в Україні становила 28 536 гривень, що трохи більше, ніж у попередньому місяці. Аналітики прогнозують, що вже у квітні цей показник може подолати психологічну позначку.

    Зокрема, фінансовий експерт Андрій Шевчишин оцінює, що середня зарплата може зрости до близько 30 850 гривень. У Національному банку України також очікують загального зростання номінальних доходів населення на 13–18% за підсумками року.

    Найбільш динамічно зарплати зростають у реальному секторі економіки — будівництві, транспорті та аграрній галузі. У цих сферах рівень оплати праці вже коливається в межах 27 500–33 500 гривень. Роботодавці активно підвищують зарплати, щоб залучити працівників на тлі дефіциту кадрів.

    За оцінками експертів, майже половина українських підприємств стикається з нестачею кваліфікованих працівників. Це змушує бізнес посилювати конкуренцію за персонал і підвищувати рівень оплати праці.

    Водночас бюджетна сфера демонструє значно повільніші темпи зростання доходів. Працівники освіти, медицини та державних установ у середньому отримують від 21 500 до 23 800 гривень.

    Економіст Олег Пендзин зазначає, що у квітні частина бюджетників може отримати додаткові виплати у вигляді квартальних премій, які іноді сягають до 30% окладу. Проте це тимчасовий ефект, який не свідчить про системне підвищення зарплат у державному секторі.

    Таким чином, розрив між приватним і бюджетним секторами продовжує зростати. Це може посилювати відтік кадрів із державних установ і ще більше загострювати проблему дефіциту працівників.

    Експерти підкреслюють, що середня зарплата не відображає повної картини доходів населення. Рівень оплати праці суттєво відрізняється залежно від галузі, регіону та професії.

    У найближчі місяці тенденція до зростання зарплат, ймовірно, збережеться. Основними факторами залишатимуться дефіцит робочої сили, міграційні процеси та конкуренція між роботодавцями.

  • Після звільнення Труханов отримав понад 1,7 мільйона гривень виплат

    Після звільнення Труханов отримав понад 1,7 мільйона гривень виплат

    Колишній міський голова Одеси Геннадій Труханов після звільнення отримав понад 545 тисяч гривень компенсації за невикористані відпустки. Йдеться про 324 календарні дні, накопичені протягом восьми років — з 2017 по 2025 рік.

    Як повідомили в Одеській міській раді, виплати були здійснені в межах остаточного розрахунку на підставі відповідного розпорядження, підписаного ще у листопаді 2025 року.

    Окрім компенсації за відпустки, Труханов отримував заробітну плату протягом 2025 року. Згідно з декларацією при звільненні, за період із січня до кінця жовтня його дохід склав понад 1,19 мільйона гривень.

    Таким чином, загальна сума виплат, пов’язаних із роботою в міській раді лише за 2025 рік, перевищила 1,7 мільйона гривень.

    Подібні компенсації передбачені законодавством і нараховуються у випадках, коли посадовець не використав належні йому дні відпустки. Водночас значний обсяг накопичених днів часто викликає суспільний резонанс, особливо коли йдеться про високопосадовців.

    Експерти зазначають, що така практика є типовою для державного сектору, де посадовці роками відкладають відпустки, що згодом призводить до значних одноразових виплат після звільнення.

    У випадку Труханова мова йде про майже річний обсяг відпусток, які не були використані протягом кількох каденцій на посаді мера.

  • Єдиний урядовець отримав нацкешбек і показав це в декларації

    Єдиний урядовець отримав нацкешбек і показав це в декларації

    Міністр економіки України Олексій Соболев став єдиним представником уряду, який задекларував отримання коштів у межах державної програми «нацкешбек» за 2024 рік. Відповідні дані містяться у його щорічній декларації.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, сам міністр отримав майже 3,5 тисячі гривень кешбеку. Ще понад 4 тисячі гривень у межах цієї ж програми задекларувала його дружина.

    Водночас основну частину доходів посадовця становлять заробітні плати з різних джерел. Зокрема, на посаді в уряді Соболев заробив близько 1,7 мільйона гривень. Ще 1,8 мільйона гривень він отримав у Київській школі економіки, яку очолює колишній міністр економіки Тимофій Милованов.

    Окрім цього, у декларації вказано додаткові надходження: близько 29 тисяч гривень від банківських виплат та понад 15 тисяч гривень зарплати від громадської організації «Лабораторія громадських ініціатив».

    Таким чином, загальний дохід міністра за рік перевищив 3,5 мільйона гривень. На цьому тлі суми, отримані в межах програми «нацкешбек», виглядають незначними, однак сам факт їх декларування привернув увагу, оскільки серед урядовців це поодинокий випадок.

    Державна програма кешбеку передбачає повернення частини витрачених коштів за окремими категоріями покупок. Вона була запущена як інструмент стимулювання економіки та підтримки споживчого попиту.

    Історія з декларацією Соболева вкотре порушила питання про участь посадовців у державних програмах підтримки, які розраховані на ширші верстви населення.