Daypolitico

Позначка: заручники

  • Санкції в обмін на заручників: людина Трампа готує цинічну оборудку з Путіним за білоруським сценарієм

    Санкції в обмін на заручників: людина Трампа готує цинічну оборудку з Путіним за білоруським сценарієм

    Адміністрація президента США Дональда Трампа офіційно подала кандидатуру Джона Коула на посаду спеціального президентського посланця з питань заручників із наданням йому рангу посла. Відповідний кадровий пакет уже надійшов на розгляд та затвердження до американського Сенату. Цей крок відкриває шлях до втілення вкрай суперечливої стратегії: Коул відкрито лобіює схему, за якою кремлівський диктатор Володимир Путін відпускатиме політичних бранців в обмін на поступове зняття Вашингтоном болючих економічних обмежень з держави-агресора.

    Колишній персональний юрист Трампа вже понад рік відпрацьовував подібний механізм на найближчому союзнику Москви, обіймаючи посаду спецпосланця щодо Білорусі. Під час переговорів із самопроголошеним диктатором Олександром Лукашенком американський представник домігся звільнення сотень засуджених, платою за що стало пом’якшення американських обмежень проти мінського режиму та анонсована Трампом масштабна угода щодо торгівлі добривами. Тепер, заручившись повною підтримкою та благословенням очільника Білого дому, дипломат має намір провернути той самий трюк безпосередньо з Кремлем, залучивши Росію до спільних економічних договорів попри діючі воєнні обмеження.

    Сам американський посадовець щиро переконаний, що торгівля санкціями та пошук поступок агресорам є єдиним дієвим інструментом для досягнення припинення вогню, ігноруючи загрози легітимізації воєнних злочинців.

    “Усе це сприяє можливості досягнення миру. Що більше взаємодії, то більше компромісів – чи то економічних, щодо в’язнів, чи будь-яких інших – це крок за кроком веде, сподіваємося, до миру. Це, так би мовити, наша місія”, – пояснив свою позицію Коул.

    В Україні подібні сепаратні ініціативи сприймають із категоричним несхваленням. Офіційний Київ наголошує, що Білорусь стала повноцінним співучасником агресії, надавши свою землю, бази та боєприпаси для повномасштабного вторгнення, тому винагороджувати диктаторів послабленням тиску неприпустимо. Президент Володимир Зеленський запевнив, що зробить усе можливе для блокування передчасного зняття санкцій з РФ до справедливого завершення війни. Глава держави визнав, що протистояти російським фінансовим ресурсам і лобізму вкрай важко, однак будь-які загравання з агресором є марними, адже Росія демонстративно відмовляється від зупинки бойових дій.

  • Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори про припинення вогню в Сектор Гази фактично зайшли в глухий кут після того, як ХАМАС відмовився погодитися на ключову вимогу — повне роззброєння. Про це повідомляє The Jerusalem Post із посиланням на дані ізраїльського мовника KAN News.

    За інформацією джерел, переговорний процес між представниками так званої «Ради миру» та делегацією ХАМАС фактично зупинився через принципову позицію сторін щодо майбутнього озброєнь угруповання та умов реалізації мирного плану.

    Як зазначається, перемовини проходили за участі генерального директора «Ради миру» Ніколай Младенов та делегації ХАМАС на чолі з Халіл аль-Хайя.

    Саме під час цих консультацій сторони зіткнулися з нездоланною розбіжністю: міжнародні посередники наполягають на поетапному роззброєнні угруповання, тоді як ХАМАС відмовляється навіть обговорювати цей пункт без виконання низки попередніх умов.

    За даними медіа, ХАМАС заявляє, що готовий розглядати питання роззброєння лише після повного виконання першого етапу домовленостей. Йдеться про виведення ізраїльських військ із частини території Гази, гарантії безпеки для угруповання та політичні домовленості щодо майбутнього статусу палестинських територій.

    Фактично ХАМАС пов’язує роззброєння з політичним врегулюванням конфлікту, включно з перспективою створення незалежної палестинської держави.

    Ізраїль, зі свого боку, категорично відкидає можливість поступок у питанні безпеки. За інформацією джерел у силових структурах, країна наполягає на повному роззброєнні ХАМАС як базовій умові будь-якого мирного процесу.

    Водночас Ізраїль уже повідомив, що не має наміру відходити за так звану «жовту лінію» — умовний рубіж безпеки, який розділяє контрольовані та заборонені для цивільних зони в Газі.

    Представники ізраїльських служб безпеки заявляють, що ХАМАС «свідомо затягує виконання зобов’язань», і попереджають про можливе відновлення бойових дій у разі провалу переговорів.

    «Якщо організація не роззброїться, ЦАХАЛ найближчим часом повернеться до бойових дій у Газі, щоб завершити місію», — цитують джерела в ізраїльських структурах безпеки ЦАХАЛ.

    Переговори відбуваються на тлі ініціативи адміністрації президента США Дональда Трампа, яка раніше представила масштабний план врегулювання ситуації в Газі.

    Документ передбачає припинення бойових дій, звільнення всіх заручників, створення міжнародного органу управління територією та поступову стабілізацію безпекової ситуації.

    Однак саме пункт про повне роззброєння ХАМАС став головною перешкодою для реалізації плану.

    Раніше ХАМАС погодився на окремі елементи американської ініціативи, зокрема на звільнення ізраїльських заручників, захоплених під час подій 7 жовтня 2023 року. Проте ключові положення — міжнародне управління Газою та роззброєння — були відкинуті.

    У відповідь президент США Дональд Трамп привітав часткову згоду та закликав сторони рухатися до припинення бойових дій. Водночас ця заява викликала подив в Ізраїлі, де її сприйняли як передчасну оцінку ситуації.

    Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, за повідомленнями ЗМІ, був здивований заявами Вашингтона щодо «готовності до миру» та закликів припинити бомбардування Гази.

    Попри переговори, ситуація на місцях залишається напруженою. Ізраїльська армія раніше частково призупиняла наступальні операції в районі міста Газа, однак це не означає повного припинення бойових дій.

    Експерти зазначають, що пауза в бойових діях є радше тактичним кроком, пов’язаним із переговорами, ніж ознакою довготривалого миру.

    Аналітики попереджають, що у разі остаточного зриву переговорів конфлікт може перейти в нову фазу активних бойових дій. Ключовим фактором залишається питання роззброєння ХАМАС, яке сторони трактують як несумісне з їхніми базовими вимогами.

    Для Ізраїлю це питання безпеки та ліквідації військової загрози, для ХАМАС — політичного виживання та збереження впливу в регіоні.

    Переговорний процес формально триває, однак фактично перебуває в кризі. Міжнародні посередники намагаються повернути сторони за стіл переговорів, але розбіжності залишаються фундаментальними.

    Подальший розвиток подій у Сектор Гази залежатиме від того, чи зможуть сторони знайти компроміс між вимогами безпеки, політичними умовами та питанням роззброєння, яке наразі блокує весь мирний процес.

  • Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Жінка та чоловік із екіпажу патрульної поліції, який першим прибув на місце стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня, працювали в різних підрозділах і мали різний досвід служби. Про це розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами, коментуючи дії правоохоронців під час інциденту.

    За словами міністра, 44-річна жінка-патрульна розпочала службу в поліції після конкурсу 2015 року та на момент події перебувала у штабному підрозділі Департаменту патрульної поліції. 27-річний чоловік приєднався до служби після навчання в Академії патрульної поліції та працював у підрозділі з початку 2024 року.

    Ігор Клименко зазначив, що первинний виклик до поліції надходив як повідомлення про хуліганські дії. Однак уже під час руху екіпаж отримав уточнену інформацію про стрілянину та наявність поранених.

    Саме в цей момент, за словами міністра, екіпаж опинився в ситуації підвищеного ризику, до якої, як він наголосив, не був достатньо підготовлений.

    «Те, як вони повелися в цей момент, — це великий сором. Дві дорослі людини, які присягали на захист, залишили пораненого та втекли», — заявив Клименко.

    Міністр підкреслив, що, відповідно до протоколів, поліцейські мали зайняти безпечну позицію, оцінити загрозу, підготувати службову зброю та, за можливості, стримувати нападника до прибуття підкріплення.

    Водночас він визнав, що ситуація була надзвичайно складною, а самі правоохоронці могли не мати достатнього рівня психологічної підготовки до таких сценаріїв.

    Очільник МВС наголосив, що дії двох патрульних не можуть бути узагальненням для всієї системи правоохоронних органів.

    «Не можна по двох патрульних оцінювати всю систему. У той же час система повинна робити висновки, щоб такі ситуації не повторювалися», — зазначив він.

    Клименко також звернув увагу на кадровий дефіцит у столиці. За його словами, у Києві фіксується значний некомплект особового складу — понад 20%. Частину співробітників відряджено на фронт, що додатково ускладнює роботу підрозділів.

    Через це, за словами міністра, до чергувань у вихідні залучають навіть співробітників штабних підрозділів, які зазвичай не працюють у прямому патрулюванні.

    Після першої реакції патрульного екіпажу на місце події прибули інші наряди поліції. Вони оперативно евакуювали пораненого та забезпечили безпеку на місці інциденту.

    За словами Клименка, надалі всі підрозділи діяли вже злагоджено та відповідно до протоколів.

    Окремо він відзначив роботу спецпідрозділу КОРД, який був залучений до операції з нейтралізації стрільця.

    За даними МВС, перемовини зі стрільцем тривали близько 40 хвилин. Чоловік перебував у неадекватному стані, не реагував на вимоги правоохоронців і продовжував стріляти всередині приміщення.

    «Він просто стріляв, не висував вимог і не йшов на контакт», — зазначив міністр.

    У результаті спецпризначенці були змушені застосувати силу для нейтралізації загрози. Нападника ліквідували під час штурму.

    Міністр внутрішніх справ повідомив, що щодо дій патрульних, які першими прибули на місце, триває службове розслідування. Воно має встановити всі обставини їхніх рішень та рівень підготовки до реагування в екстремальних умовах.

    Водночас у МВС наголошують, що оцінка ситуації буде комплексною — з урахуванням кадрового дефіциту, навантаження на підрозділи та рівня підготовки особового складу.

    Стрілянина в Голосіївському районі Києва 18 квітня розпочалася як повідомлення про хуліганство, однак швидко переросла у збройний напад із захопленням заручників у приміщенні магазину.

    За офіційними даними, внаслідок інциденту загинули люди, а слідство кваліфікувало подію як терористичний акт. Подія викликала широкий суспільний резонанс і стала приводом для перевірки роботи окремих підрозділів поліції.

  • Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після службового розслідування щодо дій правоохоронців під час теракту в Голосіївському районі ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі патрульної поліції Києва — від командирів взводів до керівництва столичного управління.

    Про це під час пресконференції повідомив глава МВС Ігор Клименко.

    За словами Клименка, рішення ухвалене за підсумками внутрішнього службового розслідування, яке аналізувало дії підрозділів патрульної поліції під час надзвичайної ситуації в столиці.

    Міністр наголосив, що з посад знято всю вертикаль управління — починаючи від командирів взводів і закінчуючи керівником Управління патрульної поліції Києва. Йдеться про найбільш масштабні кадрові зміни у столичній патрульній поліції за останній час.

    Водночас Клименко зазначив, що ухвалені рішення можуть бути не остаточними, а їх подальше уточнення залежить від результатів додаткових перевірок та рішень керівництва Національної поліції.

    Окремо міністр внутрішніх справ наголосив на зміні підходів до призначень у системі поліції.

    За його словами, особливу увагу приділятимуть професійній підготовці керівників підрозділів. Зокрема, заступники зі службової підготовки в кожному підрозділі мають призначатися виключно з числа осіб, які мають бойовий досвід.

    Клименко підкреслив, що в умовах воєнного стану система правоохоронних органів має бути максимально готовою до кризових ситуацій, а управлінські рішення — відповідати реаліям війни.

    Теракт стався 18 квітня. За даними слідства, невідомий відкрив стрілянину по цивільних, після чого зайшов до супермаркету та захопив заручників.

    Подія спричинила масштабну спецоперацію сил безпеки. Зловмисника було ліквідовано під час затримання. За офіційними даними, загинуло 7 людей.

    Подію кваліфіковано як терористичний акт, триває досудове розслідування.

    Після інциденту з’явилися повідомлення про те, що частина поліцейських залишила місце події під час стрілянини, не забезпечивши належної допомоги постраждалим.

    Через це керівництво МВС ініціювало службове розслідування, а окремих працівників було відсторонено від виконання обов’язків.

    Голова Національної поліції Іван Вигівський повідомив про початок внутрішньої перевірки та кадрові рішення щодо окремих співробітників.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про відкриття кримінального провадження щодо можливого факту службової недбалості з боку поліцейських під час теракту.

    Слідство встановлює, чи були порушені протоколи реагування та чи могли дії правоохоронців вплинути на кількість жертв.

    Інцидент у Голосіївському районі став одним із найрезонансніших у столиці за останній час. Він не лише спричинив людські жертви, а й викликав масштабну реакцію всередині системи МВС.

    У відомстві підкреслюють, що кадрові зміни є частиною ширшого перегляду підходів до оперативного реагування, підготовки особового складу та управління в умовах воєнного стану.

    Розслідування триває, остаточні висновки щодо дій усіх учасників подій будуть оприлюднені після завершення всіх експертиз та процесуальних дій.

  • У Києві уточнили дані після стрілянини: мати пораненого хлопчика жива, але в критичному стані

    У Києві уточнили дані після стрілянини: мати пораненого хлопчика жива, але в критичному стані

    У Києві продовжують з’ясовувати всі обставини одного з найрезонансніших злочинів останніх років — масової стрілянини у Голосіївському районі, яка сталася 18 квітня 2026 року. За оновленою інформацією міської влади та правоохоронців, раніше поширені повідомлення про смерть матері 12-річного хлопчика, який постраждав під час нападу, не підтвердилися. Жінка жива, однак перебуває у лікарні у тяжкому стані.

    Трагедія розгорнулася вдень у районі Деміївки, де озброєний чоловік відкрив хаотичний вогонь по перехожих. За даними слідства, нападник використовував вогнепальну зброю та діяв без будь-яких вимог чи попереджень. Внаслідок стрілянини загинули щонайменше шестеро людей, ще понад десять отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Серед постраждалих — 12-річний хлопчик, який опинився під обстрілом разом із батьками. Його батько загинув на місці, а стан матері тривалий час залишався невідомим через суперечливу інформацію. Спочатку в медіа та навіть окремих офіційних повідомленнях з’явилися дані про її смерть у лікарні, однак пізніше у КМДА це спростували: жінка вижила, але перебуває у важкому стані та потребує інтенсивного лікування.

    Паралельно стало відомо, що у лікарні померла інша жінка — родичка постраждалої родини. Це й спричинило плутанину в перших повідомленнях про жертви.

    Сам напад розвивався стрімко і жорстоко. Після розстрілу людей на вулиці зловмисник залишив місце події та забарикадувався у приміщенні супермаркету, де взяв у заручники відвідувачів і персонал. За словами правоохоронців, він продовжував поводитися агресивно, а також відкрив вогонь по поліції.

    Переговори із нападником тривали близько 40 хвилин, однак не дали результату. Ситуація загострилася після того, як він убив одного із заручників. Після цього було прийнято рішення про штурм. До операції залучили спецпідрозділ КОРД Національної поліції. Під час штурму нападника ліквідували.

    За офіційною інформацією, стрілянину кваліфікували як терористичний акт. Відкрито кримінальне провадження за статтею про теракт, що призвів до загибелі людей. Слідчі розглядають кілька версій мотивів злочину, однак остаточні висновки наразі відсутні.

    Відомо, що нападником був чоловік 1968 року народження, уродженець Москви, який останні роки проживав у Києві. За даними слідства, він використовував легально зареєстровану зброю.

    Окремі джерела також повідомляють, що перед нападом чоловік підпалив власне житло, що може свідчити про заздалегідь спланований характер дій.

    Після трагедії в Україні розгорнулася широка дискусія щодо безпеки, контролю за обігом зброї та дій правоохоронців. Міністр внутрішніх справ доручив провести службове розслідування щодо роботи поліції під час інциденту. Зокрема, перевіряється інформація про можливі помилки або несвоєчасну реакцію правоохоронців у перші хвилини нападу.

    Крім того, інцидент викликав хвилю суспільних дискусій щодо права цивільних на самозахист і можливого розширення доступу до зброї. Окремі представники влади вже висловилися за необхідність перегляду відповідного законодавства.

    Наразі у лікарнях Києва залишаються кілька постраждалих, серед яких і дитина. Лікарі оцінюють стан пацієнтів як різного ступеня тяжкості — від середнього до критичного. Медики продовжують боротьбу за життя найважчих пацієнтів, зокрема матері хлопчика, яка залишається у реанімації.

    Трагедія в Голосіївському районі стала однією з найгучніших подій року в Україні та викликала значний резонанс як у суспільстві, так і серед міжнародних спостерігачів. Вона вкотре підняла питання внутрішньої безпеки, психічного здоров’я та контролю за зброєю в умовах війни.

    Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, і всі обставини злочину, включно з мотивами нападника, будуть встановлені.

  • Стрілянина в Києві на Деміївці

    Стрілянина в Києві на Деміївці

    У Києві правоохоронці проводять спецоперацію із затримання озброєного чоловіка, який відкрив стрілянину по людях у районі Деміївки. За попередніми даними поліції, внаслідок інциденту одна людина загинула, ще кілька отримали поранення. Точна кількість постраждалих наразі уточнюється.

    Про подію повідомила поліція Києва, зазначивши, що на місці працюють наряди поліції та спецпризначенці підрозділу КОРД. Район події був оперативно перекритий, мешканців закликали уникати перебування поблизу та дотримуватися вказівок правоохоронців.

    За словами правоохоронців, повідомлення про стрілянину надійшло близько [час події не уточнюється у відкритих повідомленнях]. На місце одразу були направлені всі необхідні служби, включно з оперативними групами слідчих та спецпідрозділами.

    За попередньою інформацією, невідомий чоловік відкрив вогонь по перехожих. У соцмережах очевидці повідомляють, що нападнику приблизно 60 років. Ці дані наразі офіційно не підтверджені поліцією.

    Також у мережі поширюється інформація, що чоловік міг забарикадуватися всередині одного з торговельних приміщень у районі Деміївки та утримувати людей усередині. Окремі повідомлення вказують на можливу ситуацію із заручниками, однак правоохоронці цю інформацію офіційно не підтверджують і закликають не поширювати неперевірені дані.

    Поліція наголошує, що всі деталі встановлюються, а будь-які попередні версії події будуть перевірені в межах кримінального провадження.

    На місці працюють слідчо-оперативні групи, кінологи та спецпризначенці КОРД. Територія навколо ймовірного місця інциденту оточена, проводиться евакуація людей із небезпечної зони.

    Правоохоронці відпрацьовують усі можливі версії події, включно з мотивами нападника та обставинами, які передували стрілянині. Також перевіряється інформація про можливе блокування людей у приміщенні.

    У поліції зазначають, що головним пріоритетом є безпека громадян та якнайшвидше затримання озброєного чоловіка.

    Мешканців району закликають не наближатися до місця події та за можливості обирати альтернативні маршрути пересування. У деяких прилеглих кварталах можуть бути тимчасові обмеження руху транспорту.

    Медичні служби перебувають у готовності для надання допомоги постраждалим. Інформація про їхній стан уточнюється.

    Станом на цей момент офіційно підтверджено одну загиблу людину та наявність поранених. Дані про кількість постраждалих, обставини стрілянини та особу нападника уточнюються.

    Поліція обіцяє надати додаткову інформацію після завершення першочергових слідчих та оперативних дій.

  • Стрілянина та заручники: що сталося на території санаторію у Конча-Заспі

    Стрілянина та заручники: що сталося на території санаторію у Конча-Заспі

    3 грудня на території арештованого санаторію “Жовтень” у Конча-Заспі сталася збройна сутичка між представниками Головного управління розвідки Міноборони та військовослужбовцями однієї з частин ЗСУ. Конфлікт супроводжувався стріляниною та тимчасовим утриманням людей і, за даними джерел, пов’язаний із суперечками щодо прав на оренду території, пов’язаної з бізнесменом Борисом Кауфманом.

    За інформацією ЗМІ, близько 16:00 на територію санаторію увійшли до 20 озброєних осіб. Пролунав постріл, однак обійшлося без загиблих. Представники ГУР утримували близько 10 військовослужбовців, після чого відпустили їх, а самі забарикадувалися та відмовилися пропускати правоохоронців.

    Інші джерела уточнюють, що група могла налічувати близько 70 людей у масках із великою кількістю зброї та на військових автомобілях. Під час штурму були пошкоджені ворота та паркан. Внаслідок сутички постраждали 21 особа різного ступеня тяжкості.

    ГУР заявляє, що їхні бійці перебувають на території законно, адже власник земельної ділянки уклав із військовою частиною прямі договори на час воєнного стану. За словами розвідників, ці договори не потребують додаткових погоджень, а документи інших формувань були анульовані військовою адміністрацією.

    Згідно зі слідством, під час штурму група нападників утримувала заручників, застосовувала зброю, примушувала військових писати заяви про відсутність претензій та погрожувала. Командир підрозділу з позивним “Устим” міг безпосередньо керувати штурмом, що наразі перевіряє слідство.

    Санаторій “Жовтень” був арештований у 2020 році, переданий в управління АРМА та оцінений у 60,7 млн грн. Частина території перейшла до компанії, пов’язаної з Борисом Кауфманом. ДБР кваліфікувало інцидент за статтями ККУ про незаконне позбавлення волі, незаконне поводження зі зброєю та хуліганство.

    Станом на 4 грудня територія санаторію залишається під контролем розвідників, а навколо об’єкта перебувають правоохоронці. На місце прибув заступник головнокомандувача ЗСУ Олександр Сирський.

  • Майже 37 тисяч людей в Україні вважаються зниклими безвісти за даними Омбудсмана

    Майже 37 тисяч людей в Україні вважаються зниклими безвісти за даними Омбудсмана

    Практично 37 тисяч осіб розглядаються як зниклі безвісти, повідомили в Офісі Українського омбудсмана. За словами Дмитра Лубінця, омбудсмана України, Росія викрадає цивільних вже з 2014 року, а ситуація ще загострилася після повномасштабного вторгнення. Наразі звільнено лише 147 заручників.

    Серед зниклих безвісти є діти, цивільні та військові. Проте, зауважує Лубінець, ці цифри можуть бути навіть більшими. Також Україна перевіряє понад 1700 осіб, яких незаконно утримує Росія.

    Україна активно діє для повернення цивільних, враховуючи Формулу миру. Зокрема, створено Міжнародну платформу за звільнення незаконно утримуваних Росією цивільних осіб. Також розглядається можливість відкриття гуманітарного коридору для евакуації цивільного населення, існують контакти з Туреччиною у цьому плані.

    Україна також розглядає можливість кримінального переслідування вищого керівництва Росії за викрадення цивільних.