Daypolitico

Позначка: застава

  • Вищий антикорупційний суд призначив заставу для голови АМКУ Павла Кириленка на суму понад 30 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд призначив заставу для голови АМКУ Павла Кириленка на суму понад 30 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка. Сума застави складає 30,28 мільйонів гривень. Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень та недостовірному декларуванні.

    “У задоволені клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо Кириленка відмовити. Застосувати до Кириленка Павла запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 млн 280 тис. грн”, – сказав суддя.

    Також на Кириленка поклали обов’язки:

    • прибувати до слідчих, прокурорів, слідчого судді та суду за першою вимогою;
    • не відлучатися без дозволу за межі Києва;
    • повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
    • утриматися від спілкування зі свідками;
    • здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та вʼїзд в Україну;
    • носити електронний браслет.

    САП наголошує, що прокурор не погоджується із вказаним рішенням суду та оскаржить його в апеляційному порядку до Апеляційної палати ВАКС.

    Голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень. Досудове розслідування встановило, що у 2020–2023 роках, коли Кириленко був на посаді керівника Донецької ОВА, він став власником 21 об’єкта нерухомості та люксового автомобіля, а права власності зареєстрував на родичів дружини.

  • ВАКС продовжив обов’язки нардепа Гунька, обвинуваченого в хабарництві, до 5 серпня

    ВАКС продовжив обов’язки нардепа Гунька, обвинуваченого в хабарництві, до 5 серпня

    Вищий антикорупційний суд продовжив до 5 серпня термін дії обов’язків, покладених на народного депутата Анатолія Гунька, якого Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачує в одержанні 85 тисяч доларів неправомірної вигоди.

    7 червня ВАКС ухвалив рішення продовжити дію обов’язків щодо Гунька, якого раніше було взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 млн грн. Згодом заставу зменшили до 10 млн грн, і нардеп вийшов з-під варти. На нього поклали низку обов’язків: прибувати на кожен виклик до суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, утримуватися від спілкування зі свідком та здати на зберігання закордонні паспорти. Прокурор САП знову попросив продовжити дію обов’язків.

    “Клопотання прокурора про продовження строку дії обов’язків, покладених на обвинуваченого, задовольнити. Продовжити на два місяці строк дії обов’язків, покладених на обвинуваченого. Встановити строк дії обов’язків до 5 серпня 2024 року включно”, – йдеться в рішенні.

    САП скерувала до суду обвинувальний акт щодо нардепа Анатолія Гунька та його помічника. За версією обвинувачення, Гунько у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком та ще одним спільником Володимиром Івасиком вимагали та одержали від представника сільськогосподарського підприємства ТОВ «Агроформ-2019» неправомірну вигоду.

    Гроші були отримані за надання державних земель для обробітку. Ці землі належать дослідним господарствам Національної академії аграрних наук, зокрема, ДГ «Тучинське», яке розташоване в селі Тучин Рівненської області. За словами прокурора, за кожен гектар землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загальна сума неправомірної вигоди становила 221 тисячу доларів, з яких 85 тисяч доларів були передані як завдаток, а решту планували передати після збору врожаю.

  • Боргову заставу в 10 мільйонів внесли за колишнього заступника Єрмака Андрія Смирнова

    Боргову заставу в 10 мільйонів внесли за колишнього заступника Єрмака Андрія Смирнова

    За підозрою у незаконному збагаченні суд встановив 10 мільйонів гривень застави для колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова. Про це розповіла речник Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис.

    Суд 29 травня підтримав позицію прокурора САП і застосував заставу в розмірі 10 мільйонів гривень до Смирнова, якого підозрюють у незаконному збагаченні на суму 15,7 мільйона гривень.

    Самий Смирнов раніше анонсував свій намір оскаржити рішення суду щодо застави у розмірі 10 мільйонів гривень. Попередньо він також зазначив, що не має претензій до детективів та описав вручення підозри та проведення обшуку як “швидке та делікатне”.

    Смирнов був заступником керівника ОПУ Андрія Єрмака з 10 вересня 2019 року по 29 березня 2024 року. Восени 2023 року журналістам вдалося встановити, що НАБУ провели обшуки у його водія, матері та брата у справі про придбання нерухомості та автомобілів його братом Ігорем за дуже заниженими цінами.

    Як відомо, 22 травня НАБУ оголосила підозру Смирнову у незаконному збагаченні на 15,7 мільйона гривень, після чого у нього було проведено обшуки.

    28 травня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистих зобов’язань та застави у 10 мільйонів гривень, які мали бути внесені не пізніше п’яти днів з моменту обрання запобіжного заходу.

  • З ексголови Верховного суду України, якого взяли на хабарі в майже 3 млн доларів, зняли електронний браслет

    З ексголови Верховного суду України, якого взяли на хабарі в майже 3 млн доларів, зняли електронний браслет

    Вищий антикорупційний суд зняв електронний браслет, але продовжив до 27 липня термін дії обов’язків, покладених на колишнього голову, суддю Верховного Суду Володимира Князєва. У Князєва нібито “по шість годин на день немає світла”.

    Для того, щоб випустити Князєва, йому 7 разів зменшували заставу. Опісля ексголова ВСУ Князєв вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 18 млн гривень. Потім зі «справи Князєва» зникла стаття про «організовану злочинну групу»: НАБУ не знайшло доказів.

    Тепер із Князєва зняли електронний браслет через відсутність світла і негативний вплив на його здоров’я.

    Князєв заявив, що в нього за його місцем проживання по шість годин немає світла і немає зв’язку, тому браслет є неефективним. Також браслет позначається на стані його здоров’я.

    Чекаємо на заяву, що обвинувачення викликає у Князєва алергію і його негайно потрібно звільнити від відповідальності за законом.

    Як відомо, Князєв вийшов з-під варти після внесення понад 18 млн грн застави. На нього поклали такі обов’язки:

    -прибувати на кожну вимогу;
    -не відлучатися за межі України без дозволу;
    -повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи;
    -утримуватися від спілкування засудженим Олегом Горецьким та підозрюваним Костянтином Жеваго, а також свідками;
    -здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.

  • АП ВАКС підтверджує заставу Микитасю на суму 908 тисяч гривень у справі про крадіжку 312 мільйонів Міноборони

    АП ВАКС підтверджує заставу Микитасю на суму 908 тисяч гривень у справі про крадіжку 312 мільйонів Міноборони

    Апеляція ВАКС підтвердила рішення про заставу Микитасю на суму 908 тисяч гривень. Цю суму він вніс, будучи підозрюваним у крадіжці 312 мільйонів гривень при будівництві оборонних споруд.

    Прокурор САП пропонував збільшити розмір застави до 21 мільйона гривень, але захист заперечував, стверджуючи, що Микитасю не має фінансових можливостей для внесення застави. Раніше ВАКС визволив його з-під домашнього арешту, зазначивши, що тримати під арештом більше півроку неприпустимо. Замість цього було встановлено заставу на суму 908 тисяч гривень та низку обов’язків, включаючи здачу закордонних паспортів та носіння електронного браслета.

    За матеріалами слідства, у 2018 році Міноборони замовило у фірми Микитася будівництво захищених складів зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ. На рахунки бізнесмена протягом листопада-грудня 2018 року Міноборони перерахувало понад 312 млн грн. Однак будівництво складу було не розпочато, а виділені кошти вивели на рахунки інших підконтрольних компаній. У цьому Микитасю допомагав перший заступник начальника Генштабу ЗСУ.

    6 листопада 2023 року ВАКС призначив Микитасю домашній арешт. 24 січня 2024 року НАБУ і САП завершили слідство проти екснардепа Максима Микитася та колишнього першого заступника начальника Генштабу ЗСУ.

    Це не перша карна справа проти екснардепа. 18 жовтня 2022 року Максима Микитася затримали за заявою міського голови Дніпра Бориса Філатова. Той стверджує, що екснардеп-забудовник пропонував йому 22 млн євро за участь певних компаній у будівництві метро в Дніпрі. 11 липня Вищий антикорсуд продовжив йому арешт за спробу підкупу міського голови Дніпра Бориса Філатова. Застава була зменшена з 40 до 20 млн грн.

    Також на початку жовтня 2019 року Національне антикорупційне бюро вручило Максиму Микитасю підозру в заволодінні майном Нацгвардії на суму приблизно 82 млн грн. Слідство встановило, що колишній глава «Укрбуду» організував корупційну схему для заволодіння нерухомістю Нацгвардії.

    Президент Володимир Зеленський рік тому заявив, що заморожене будівництво житлових комплексів корпорації «Укрбуд» завершить компанія «Київміськбуд». Щодо Микитася, то в травні 2020-го йому та екскомандувачу Нацгвардією розширили підозру, а з 2 грудня цього року він перебуває під цілодобовим домашнім арештом, оскільки пішов на співпрацю зі слідством.

  • За ексрадника голови ОП внесли заставу в 30 млн грн

    За ексрадника голови ОП внесли заставу в 30 млн грн

    За інформацією, отриманою від нашого джерела в Офісі президента, справа щодо Артема Шила перейшла до судів. Особисто вирішує питання про це Олег Татаров, який має прямий зв’язок із призначенням Шила на посаду. Вже раніше на Банковій були обізнані про можливий арешт Шила з боку Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зауважимо, що недавно Шила звільнили з посади в департаменті контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України.

    Справа стосується Артема Шила, колишнього радника Офісу президента, якого підозрюють у створенні групи, причетної до привласнення 94,8 мільйонів гривень коштів АТ “Укрзалізниця”. Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, Шила має заплатити заставу у розмірі 30 мільйонів гривень.

    “Заставу у сумі 30 мільйонів гривень, визначену рішенням Вищого антикорупційного суду як альтернативу запобіжному заходу у вигляді утримання під вартою, внесено”, – повідомили у Вищому антикорупційному суді в четвер.

    Рішення про заставу прийнято в контексті обвинувачень Шила, який раніше працював в Офісі президента України.

    Антикорупційні органи раніше розкрили діяльність організованої групи, яка заволоділа 94,8 мільйонами гривень під час закупівлі трансформаторів під час воєнного стану. Ця група була створена у 2021 році з метою контролю за фінансами “Укрзалізниці”. “З червня по грудень 2022 року її лідер за допомогою своїх посадовців, які були під його впливом у “Укрзалізниці”, організував відбір певних компаній як постачальників силових трансформаторів”, – інформує прокуратура.

  • Пашинський вийшов на свободу під заставу 272,5 млн грн

    Пашинський вийшов на свободу під заставу 272,5 млн грн

    Колишній депутат Сергій Пашинський звільнився з СІЗО за внесену підприємствами Національної асоціації підприємств оборонної промисловості заставу в розмірі 299 мільйонів гривень.

    Сам Пашинський повідомив про це, висловивши вдячність за підтримку, але висловив занепокоєння, що кошти, призначені для виробництва зброї, були використані на його заставу через фейкові звинувачення. Він заявив про намір повернути кожну копійку.

    Також Пашинський стверджує, що розмови, які розповсюджувалися в мережі, є фальсифікацією, і подав заяву про це.

    Екснардепа підозрюють у співучасті в злочинній організації, яка завдала державі збитків на суму 967 мільйонів гривень у період з 2014 по 2018 роки. Поміж інших підозрюваних у справі, відомої як “справа палива Курченка”, знаходяться ще п’ятеро осіб.

    Сергій Курченко, український бізнесмен і олігарх, власник групи компаній СЄПЕК, що перебуває у Москві після Революції гідності, є ключовою фігурою у цій справі. Йому приписують привласнення і легалізацію майна і коштів державних підприємств на суму понад 12 мільярдів гривень.