Daypolitico

Позначка: засуджені

  • Духовна допомога за ґратами: в українських колоніях можуть з’явитися штатні капелани

    Духовна допомога за ґратами: в українських колоніях можуть з’явитися штатні капелани

    В українських в’язницях та установах виконання покарань планують запровадити нову систему духовної підтримки засуджених. Міністерство юстиції разом із Державною кримінально-виконавчою службою та представниками релігійних організацій готує пілотний проєкт професійного пенітенціарного капеланства. Йдеться про можливість офіційного працевлаштування священнослужителів у виправних установах, де вони допомагатимуть ув’язненим долати психологічні труднощі, переосмислювати власні вчинки та готуватися до повернення в суспільство після відбування покарання.

    Про відповідні домовленості повідомила Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій за підсумками зустрічі, яка відбулася 20 жовтня 2026 року в Києві.

    У переговорах взяли участь представники Міністерства юстиції, Державної кримінально-виконавчої служби та релігійних громад, які вже мають досвід духовного служіння людям у місцях несвободи. Головною темою стало створення професійної системи капеланства, яка дозволила б здійснювати таку діяльність на постійній та організованій основі.

    Заступник міністра юстиції Євген Пікалов під час зустрічі наголосив, що одним із ключових завдань кримінально-виконавчої системи має бути не лише забезпечення відбування покарання, а й підготовка засуджених до повернення до нормального життя. Саме тому відомство працює над розширенням програм ресоціалізації, спрямованих на зміну поведінки, відновлення соціальних навичок та подолання проблем, які можуть ускладнювати адаптацію людини після звільнення.

    Особливу увагу посадовець приділив окремим категоріям людей, які перебувають в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах. Зокрема, йдеться про неповнолітніх та ветеранів війни. За інформацією Мін’юсту, для них уже розпочато запровадження та апробацію спеціальних корекційних програм. Професійне капеланство розглядають як один із можливих складників такої комплексної роботи.

    Ініціатива передбачає, що священнослужителі зможуть надавати ув’язненим систематичну духовну підтримку, проводити індивідуальні бесіди та допомагати людям долати складні життєві обставини. Особливу роль капелани можуть відігравати у випадках, коли засуджені переживають втрату близьких, відчуження від родини, внутрішні конфлікти або труднощі з адаптацією до умов перебування в установі.

    Водночас духовна допомога не повинна підміняти професійну психологічну чи психіатричну підтримку. Йдеться про додатковий напрям роботи з людьми, який може доповнювати наявні освітні, соціальні та корекційні програми.

    Представники релігійних організацій зазначили, що створення професійного пенітенціарного капеланства є їхньою багаторічною метою. Духовна опіка в українських в’язницях існує вже давно, однак нова ініціатива має зробити відповідне служіння більш системним і забезпечити офіційний статус капеланів у визначених установах.

    Під час зустрічі учасники окремо обговорили можливість використання досвіду військового та медичного капеланства. Обидва напрями вже розвиваються в Україні та передбачають надання духовної допомоги людям, які опинилися в особливо складних обставинах.

    Зокрема, військові капелани працюють із захисниками України, підтримують військовослужбовців та допомагають їм переживати психологічні й моральні наслідки війни. Медичне капеланство спрямоване на підтримку пацієнтів, їхніх родин і працівників закладів охорони здоров’я.

    Представники душпастирської спільноти вважають, що відповідні підходи можуть бути корисними й у пенітенціарній системі.

    Як повідомило Міністерство юстиції, керівник відділу душпастирства у пенітенціарній системі України Української греко-католицької церкви отець Олег Нестор наголосив на важливості постійної духовної підтримки людей у місцях несвободи. На його думку, досвід капеланського служіння у війську та лікарнях може стати основою для розвитку професійної допомоги засудженим.

    За результатами переговорів сторони домовилися створити спільну робочу групу, яка займатиметься підготовкою пілотного проєкту. До її завдань належатиме визначення установ Державної кримінально-виконавчої служби, де першими запровадять нову модель капеланства.

    Також робоча група має визначити представників релігійних організацій, які зможуть офіційно отримати статус пенітенціарних капеланів і здійснювати служіння в обраних установах.

    При цьому конкретного переліку виправних колоній або слідчих ізоляторів, які стануть учасниками експерименту, поки не оприлюднено. Невідомими залишаються також точні терміни запуску проєкту, кількість майбутніх капеланів та механізм фінансування відповідних посад.

    Важливо, що запровадження професійного капеланства не означає появи права на духовну допомогу з нуля. Українське законодавство вже гарантує засудженим можливість задовольняти власні релігійні потреби.

    Зокрема, стаття 128 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачає право засуджених на проведення богослужінь і релігійних обрядів відповідно до встановленого порядку. Адміністрація виправних установ має сприяти запрошенню священнослужителів, визначенню місця та часу проведення відповідних заходів.

    Крім того, стаття 128-1 цього Кодексу вже регулює організацію душпастирської опіки засуджених за участю капеланів, уповноважених релігійними організаціями.

    Отже, нинішня ініціатива Мін’юсту стосується передусім розвитку професійного інституту капеланства та можливості запровадження відповідних штатних посад у виправних установах, а не першого дозволу священнослужителям відвідувати ув’язнених.

    Окреме значення має питання свободи совісті. Законодавство України гарантує людині право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної. Позбавлення волі не скасовує цього права.

    Тому участь засуджених у релігійних заходах має відповідати їхнім переконанням і не може перетворюватися на примусове залучення до певної конфесії. Адміністрації установ виконання покарань також заборонено демонструвати прихильність до окремої релігійної організації.

    Водночас духовна підтримка може бути частиною ширшого процесу повернення засуджених до суспільства. Після звільнення колишні ув’язнені нерідко стикаються з труднощами працевлаштування, відновлення родинних зв’язків та адаптації до повсякденного життя.

    Особливо складним цей процес може бути для людей, які провели за ґратами тривалий час або втратили соціальні контакти.

    Саме тому пенітенціарне капеланство розглядають у контексті ресоціалізації — підготовки людини до повернення в суспільство після відбування покарання.

    Україна вже впроваджує різні механізми соціальної адаптації засуджених. Один із них пов’язаний із можливістю для окремих категорій ув’язнених добровільно долучатися до захисту держави.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що понад вісім тисяч колишніх засуджених вступили до лав Збройних сил України після запровадження відповідного законодавчого механізму у 2024 році.

    У тому випадку йшлося про окрему процедуру умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби. Натомість майбутнє пенітенціарне капеланство покликане забезпечувати духовну підтримку людей безпосередньо під час їхнього перебування в установах виконання покарань.

    Підготовка нового пілотного проєкту має також продовжити співпрацю Міністерства юстиції та Всеукраїнської ради церков, яку сторони активізували у вересні 2026 року.

    Тоді представники релігійних організацій зустрілися з міністром юстиції Денисом Масловим та обговорили питання діяльності релігійних громад, зокрема можливості розширення співпраці в пенітенціарній сфері.

    Нинішні домовленості стали наступним етапом цих консультацій.

    Наразі проєкт перебуває на стадії підготовки. Створення робочої групи ще не означає, що капелани вже отримали штатні посади або розпочали роботу в усіх українських колоніях.

    Подальші рішення залежатимуть від результатів спільної роботи Мін’юсту, Державної кримінально-виконавчої служби та представників релігійних організацій.

    Очікується, що саме пілотний етап дозволить оцінити, як професійне капеланство може працювати в українських установах виконання покарань, які організаційні механізми для цього необхідні та чи доцільно надалі поширювати відповідний досвід на інші заклади.

    Таким чином, Україна готується перейти від переважно запрошуваної духовної опіки до більш організованої професійної моделі пенітенціарного капеланства. Її заявлена мета — не лише задоволення релігійних потреб ув’язнених, а й підтримка внутрішніх змін, збереження людської гідності та сприяння поверненню засуджених до повноцінного життя після звільнення.

  • Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Глава Кремля Володимир Путін підписав федеральний закон, який суттєво змінює правила укладання контрактів із Міністерством оборони РФ. Документ уточнює перелік статей Кримінального кодексу Росії, за якими наявність судимості або перебування під слідством більше не перешкоджатиме громадянам вступати на військову службу та вирушати на фронт.

    Відповідний закон уже опубліковано на офіційному російському порталі правової інформації, після чого він набрав чинності.

    Згідно з новими нормами, зі списку злочинів, які раніше унеможливлювали підписання контракту з Міноборони РФ, виключили правопорушення малої та середньої тяжкості. Також обмеження зняли для окремих злочинів, пов’язаних із незаконним обігом зброї та вибухових речовин, порушенням правил безпеки, а також для низки військових і транспортних злочинів.

    Водночас заборона на проходження військової служби за контрактом зберігається для осіб, яких засуджено або щодо яких триває слідство за особливо тяжкими статтями. Йдеться, зокрема, про педофілію, терористичну діяльність, державну зраду, шпигунство, диверсії, екстремізм, здирництво та низку інших злочинів проти державної безпеки й громадського порядку.

    Експерти звертають увагу, що зміни можуть бути пов’язані з необхідністю Кремля розширити коло потенційних кандидатів для поповнення особового складу російської армії. На тлі тривалої війни проти України влада РФ продовжує шукати нові джерела комплектування військ, зокрема шляхом пом’якшення обмежень для окремих категорій громадян із кримінальним минулим.

    Раніше українська розвідка повідомляла, що в Росії спостерігаються дедалі очевидніші ознаки посилення мобілізаційної підготовки. Одним із головних сигналів називають уповільнення темпів набору добровольців за контрактом, через що російська влада змушена застосовувати додаткові механізми залучення людей до війська.

    Крім того, останнім часом у Росії різко збільшилася кількість вакансій, пов’язаних із веденням військового обліку, що також може свідчити про підготовку до масштабнішого поповнення армії.

    За даними української сторони, російські силові структури дедалі частіше використовують примусові методи для відправлення чоловіків на фронт. Повідомляється про випадки фізичного насильства, психологічного тиску та навіть фальсифікації кримінальних справ, щоб змусити людей підписувати контракти.

    Водночас, за оцінками представників американської розвідки, такі жорсткі заходи дозволили лише частково компенсувати втрати особового складу російської армії. Попри це, наявного поповнення наразі недостатньо для досягнення масштабних оперативних проривів на лінії фронту.

  • У Росії хочуть відправляти на війну ще більше засуджених

    У Росії хочуть відправляти на війну ще більше засуджених

    У Росії готують нове розширення категорій засуджених, яких можна буде залучати до війни проти України. До Державної думи внесли пакет законопроєктів, що передбачає скасування низки обмежень для осіб із судимістю, які бажають укласти контракт із Міністерством оборони РФ. Таким чином російська влада прагне збільшити резерви для поповнення окупаційної армії на тлі тривалих бойових дій та значних втрат. Про це повідомляє The Moscow Times.

    Згідно із законодавчими ініціативами, із переліку злочинів, які раніше унеможливлювали проходження військової служби за контрактом, пропонують виключити ще низку статей Кримінального кодексу РФ. Якщо документ буде ухвалений, судимість за окремі тяжкі злочини більше не стане перешкодою для відправлення на фронт.

    Як зазначає видання, законопроєкт уже зареєстрований в електронній базі нижньої палати російського парламенту. Його автори фактично пропонують розширити практику залучення ув’язнених до війни, яку Росія активно використовує з перших років повномасштабного вторгнення. На думку аналітиків, причиною таких змін є поступове вичерпання ресурсу засуджених, яких раніше масово вербували до приватної військової компанії “Вагнер”, а згодом — безпосередньо до лав Міністерства оборони РФ.

    Нові правила можуть дозволити укладати контракти особам, засудженим за контрабанду готівки та стратегічно важливих товарів, участь у збройних бандформуваннях, втручання в роботу критичної інфраструктури, зокрема хакерські атаки, а також за порушення правил промислової безпеки. Крім того, до переліку потрапили статті, пов’язані з незаконним поводженням із ядерними матеріалами, їхнім розкраданням, організацією незаконної міграції та навіть втратою документів, що містять державну таємницю.

    Окремий блок законодавчих змін стосується злочинів, пов’язаних із наркотиками. Уряд РФ пропонує дозволити укладати контракти особам, засудженим за контрабанду наркотичних засобів за статтею 229.1 Кримінального кодексу РФ. Йдеться про кілька частин цієї статті, що охоплюють тяжкі злочини у сфері незаконного обігу наркотиків.

    The Moscow Times також звертає увагу на те, що статті, пов’язані з наркотиками, нерідко використовуються російськими правоохоронними органами як інструмент тиску. Правозахисники неодноразово повідомляли про випадки, коли кримінальні справи за такими статтями порушувалися щодо опозиційних активістів або громадян за сумнівних обставин. У таких випадках перспектива укласти контракт із Міноборони може фактично ставати альтернативою відбуванню покарання.

    Практика вербування ув’язнених для участі у війні проти України розпочалася ще у 2022 році, коли цим активно займалася ПВК “Вагнер”. Після цього механізм був фактично інтегрований у державну систему. Уже в листопаді 2022 року російська влада дозволила залучати до служби засуджених за низку тяжких злочинів, зокрема вбивства, розбої та пограбування. У червні 2023 року законодавство розширили, дозволивши укладати контракти не лише особам із вироками, а й тим, хто перебуває під слідством. Пізніше така можливість поширилася навіть на обвинувачених, чиї кримінальні справи ще розглядаються судами.

    На думку експертів, нові законодавчі зміни можуть свідчити про зростаючу потребу російської армії у поповненні особового складу. Раніше повідомлялося, що в Росії триває прихована підготовка до нової хвилі мобілізації після завершення виборчого циклу. Крім того, у низці російських регіонів місцева влада вже вимагає від підприємств забезпечувати набір працівників для війська або сплачувати компенсаційні внески. Новий законопроєкт може стати ще одним інструментом, який дозволить Кремлю підтримувати чисельність окупаційних військ без оголошення відкритої загальної мобілізації.

  • Проєкт Кабміну передбачає очищення поліції від колишніх правопорушників

    Проєкт Кабміну передбачає очищення поліції від колишніх правопорушників

    Урядовий проєкт №13716 передбачає значні зміни у законодавстві щодо Національної поліції, спрямовані на підвищення ефективності службової діяльності та забезпечення доброчесності поліцейських.

    Документ встановлює, що поліцейський має проходити службу відповідно до принципу доброчесності, перелік критеріїв якого затверджується Міністерством внутрішніх справ. Крім того, новація стосується конкурсних процедур: їх планують запровадити не лише для кандидатів на посади молодшого складу поліції, але й для призначення на керівні посади, перелік яких також визначатиме МВС.

    Важливим нововведенням є обмеження щодо судимості. Поліцейським не зможе стати особа, засуджена за будь-яке кримінальне правопорушення, навіть якщо судимість погашена або знята. Аналогічні обмеження поширюються на тих, хто відбув покарання за діяння, караність якого усунута законом, або щодо кого кримінальне провадження закрито судом у зв’язку зі звільненням від кримінальної відповідальності. Наявність таких вироків стане підставою й для звільнення нинішніх співробітників поліції.

    Водночас, для осіб, які мали адміністративні порушення, пов’язані з корупцією, передбачено послаблення: обмеження на службу триватиме лише три роки з дня набрання законної сили судового рішення, тоді як зараз заборона є безстроковою.

    Також проєкт передбачає, що атестування поліцейських на керівні посади здійснюватиме комісія, до складу якої не менше 25% складатимуть представники громадськості.

    Ці новації мають підвищити прозорість кадрових призначень та запобігти корупційним ризикам у поліції.

  • Понад 9 тисяч засуджених вже служать у ЗСУ — серед них є й жінки

    Понад 9 тисяч засуджених вже служать у ЗСУ — серед них є й жінки

    Близько 9,5 тисяч засуджених українців вже проходять службу в Збройних силах України, і частина з них — безпосередньо на передовій. Про це повідомила Державна кримінально-виконавча служба. Серед військових — близько сотні жінок, яких залучають до логістики, зв’язку та медичного забезпечення.

    У Мін’юсті пояснюють: далеко не кожен в’язень може бути мобілізований. Заборона стосується засуджених за особливо тяжкі злочини — від тероризму до статевих. Водночас заступник міністра юстиції Євген Пікалов вважає, що участь у війні — це не лише внесок у оборону, а й реальний шанс для людини почати з чистого аркуша.

    Військові оцінюють участь таких бійців позитивно. Як зазначив підполковник Максим Жорін, все залежить від того, як з ними працює командування: при належній підготовці вони виявляють себе дисциплінованими й вмотивованими.

    Цей досвід може стати не лише тимчасовим рішенням для армії, а й частиною ширшої системи ресоціалізації через відповідальність перед державою.

  • За два роки кількість кримінальних справ щодо наркотиків серед військових зросла у 8 разів

    За два роки кількість кримінальних справ щодо наркотиків серед військових зросла у 8 разів

    У 2024 році в Україні за незаконний обіг наркотичних речовин засуджено 1 571 військовослужбовця. Це найвищий показник з початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомив професор кафедри права та публічного управління Університету Короля Данила Микола Карчевський під час VIII Київського полілогу у Верховному Суді.

    Абсолютна більшість справ — за статтею 309 Кримінального кодексу України (незаконне виробництво, придбання або зберігання наркотиків без мети збуту). Лише менша частина — за ст. 307 КК (збут).

    За словами Карчевського, тенденція зростання вражає:

    • У 2022 році було засуджено 188 військових,

    • У 2023 році — вже 1 057,

    • А у 2024 році — 1 571, що восьмикратно перевищує показники 2022-го.

    Більше 80% засуджених — це особи, раніше несудимі. Тобто, військова служба, стрес, моральне і фізичне виснаження стали факторами, що штовхнули значну частину військовослужбовців на незаконні дії.

    «Війна ще й таким чином “відпрацьовує” по наших захисниках», — резюмував науковець.

    Проблема вживання та обігу наркотиків у війську залишається чутливою темою. Вона вимагає не лише кримінально-правової реакції, а й глибокої психологічної та реабілітаційної роботи з бійцями, які пройшли фронт.

  • Понад 8 тисяч колишніх засуджених служать у ЗСУ

    Понад 8 тисяч колишніх засуджених служать у ЗСУ

    З початку дії закону про умовно-дострокове звільнення засуджених заради служби в армії, лави Сил оборони України поповнили вже понад 8 тисяч колишніх в’язнів. Про це повідомив начальник Департаменту з питань виконання покарань Міністерства юстиції Євген Горобець.

    За його словами, ще близько 900 заяв нині перебувають на розгляді. Водночас частина мобілізованих ексзасуджених уже відзначені державними та відомчими нагородами за бойові заслуги.

    «На сьогоднішній день уже більше 8 тисяч чоловіків і жінок поповнили бойові підрозділи. Ці люди не лише стали частиною ЗСУ — вони доводять свою відданість щодня на фронті», — заявив Горобець.

    Найбільше бійців із числа колишніх в’язнів проходять службу в таких частинах:

    • 1-й окремий штурмовий батальйон «Да Вінчі»;

    • 225-й окремий штурмовий полк;

    • 92-га окрема штурмова бригада;

    • 93-тя механізована бригада «Холодний Яр»;

    • 95-та окрема десантно-штурмова бригада;

    • Третя штурмова бригада, а також інші підрозділи сил оборони.

    Закон, що дозволив мобілізацію окремих категорій засуджених, був ухвалений у травні 2024 року, а перші добровольці з колоній уже в серпні того ж року вийшли на службу. З 8 травня 2024 року їм було дозволено вступати до ЗСУ за умов професійного, медичного й психологічного відбору, відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу.

    У січні 2025 року Кабінет Міністрів затвердив офіційний порядок проходження військово-лікарської комісії та процедуру взяття засуджених на військовий облік. Раніше, за станом на липень 2024-го, понад 3 тисячі засуджених уже скористалися можливістю вступити до лав ЗСУ. Ще близько 27 тисяч можуть відповідати критеріям для служби.

    Таким чином, закон про умовно-дострокове звільнення не лише став альтернативою для осіб, позбавлених волі, але й перетворив частину з них на реальних захисників держави.

  • Засуджені жінки хочуть мобілізуватися в ЗСУ

    Засуджені жінки хочуть мобілізуватися в ЗСУ

    В Україні після ухвалення закону про мобілізацію засуджених понад 5 тисяч ув’язнених вже подали документи, щоб стати частиною Сил оборони. Цей підхід суттєво відрізняється від примусової мобілізації в Росії та базується на добровільності.

    Як це працює?

    За словами голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, мобілізація ув’язнених в Україні передбачає кілька важливих етапів:

    1. Добровільна згода з боку засудженого.
    2. Схвалення військової частини. Командир має право відмовити, якщо є сумніви щодо придатності кандидата.
    3. Проходження медичної та психологічної експертизи.

    Шуляк наголосила, що законодавці очікували, що мобілізаційний ресурс становитиме близько 10 тисяч осіб, які можуть бути придатні до служби.

    Особливу увагу привертає те, що серед ув’язнених, які виявили бажання приєднатися до ЗСУ, є й жінки. Це демонструє широку підтримку ідеї добровільного захисту країни серед різних категорій населення.

    Олена Шуляк підкреслила, що мобілізація в Україні принципово відрізняється від підходів, які використовує Росія. У РФ ув’язнених мобілізують примусово, часто відправляючи їх на фронт без належної підготовки чи згоди.

    “В Україні це відбувається за добровільною згодою з обох сторін: як засудженого, так і військової частини”, – зазначила Шуляк.

    Станом на зараз немає точних даних, скільки ув’язнених вже залучені до бойових дій. Як зазначила Шуляк, ці процеси регулюються через суд.

    Крім ухвалення закону про мобілізацію ув’язнених, Кабмін також дозволив бронювання священнослужителів від мобілізації. Водночас колишній командувач Сухопутними військами США в Європі Бен Ходжес зауважив, що питання ротації та демобілізації військових є викликом, який має вирішити українська влада разом із суспільством.

  • Засуджені готові воювати за країну

    Засуджені готові воювати за країну

    У зв’язку зі зростанням напруженості на сході України, уряд країни прийняв рішення про розширення процесу мобілізації, який тепер охоплює навіть засуджених і ув’язнених. Цей крок є частиною стратегії посилення обороноздатності та забезпечення безпеки країни в умовах військових загроз.

    Спеціальна програма амністії

    Таким чином, мобілізуватися в обмін на свободу, виявили бажання 2750 увʼязнених чоловіків. Водночас для заповнення гострої нестачі піхоти, Україна прийняла рішення звільнити засуджених злочинців, які погоджуються воювати в штурмових бригадах підвищеного ризику.

    Це стосується тих правопорушників, які беруть участь у відповідній програмі амністії.

    “Мотивація наших ув’язнених сильніша, ніж у наших звичайних солдатів… Їхнє звільнення – лише одна частина мотиву. Вони хочуть захистити свою країну і хочуть перегорнути сторінку”, – зазначив міністр юстиції України Денис Малюська.

    Окремі підрозділи увʼязнених

    Командир 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр Дмитро Кухарчук на позивний “Сліп” заявив в інтерв’ю Армія TV, що створювати окремі підрозділи із колишніх увʼязнених (як це зробили в Росії та пропонують в українському законі) – неприйнятно.

    В такому разі, зі слів військового, невмотивовані чоловіки можуть відбити бажання воювати тим, які є патріотично налаштованими.

    “І якщо хтось хоче таку концепцію реалізувати, то треба пам’ятати, що в російських тюрмах сиділо близько 700 тисяч людей, в українських – 30 тисяч, тому історія про “м’ясні штурми” є нереальною для України. Такий підхід мав би і дуже негативний імідж для України на міжнародній арені”, – наголосив Кухарчук.

    Водночас військовий усвідомлює, що не все буде ідеально, адже з боку увʼязнених можливі:

    • самовільне залишення частини;
    • погане проявлення себе на фронті.

    Втім, бійці Третьої штурмової вже побували в усіх вʼязницях країни та провели співбесіди з потенційними солдатами.

    “Людина прийшла – вона можливо свої гріхи, якщо це справді гріхи, змиває кров’ю, а якщо це не гріхи, то вона доказує суспільству, що вона є невинуватою”, – додав Кухарчук.

    Хто із засуджених не може бути мобілізованим

    Раніше ми писали, що згідно із законом про мобілізацію засуджених, долучити до ЗСУ не можуть:

    • засуджені за скоєння злочинів проти основ національної безпеки України;
    • засуджені за скоєння умисного вбивства двох або більше осіб;
    • засуджені за скоєння умисного вбивства поєднаного зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
    • засуджені за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-1561, 258-2586, частиною четвертою статті 2861 цього Кодексу.

    Крім цього, засуджені та увʼязнені, так само як і будь-які військовозобовʼязані, мають пройти військово-лікарську комісію перед тим, як відправитись на службу, а також вони мають отримати згоди командирів підрозділів взяти їх.

  • Україна почала звільняти ув’язнених для служби в армії

    Україна почала звільняти ув’язнених для служби в армії

    Україна вже розпочала процес звільнення ув’язнених для служби в армії, про що повідомив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, майже 350 ув’язнених вже звільнено відповідно до нового закону, який дозволяє засудженим служити в армії в обмін на умовно-дострокове звільнення після закінчення служби.

    На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

    Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

    Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

    “Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.