Позначка: збитки бізнесу

  • Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Rozetka розпочала оптимізацію штату після знищення російським ударом автоматизованого складського комплексу в Броварах. Підприємство було одним із ключових логістичних об’єктів компанії та щодня обробляло близько 100 тисяч замовлень.

    Про це повідомила співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна.

    Російські війська атакували склад 5 серпня. Попри масштабні руйнування, об’єкт відновив роботу вже приблизно через дві години після удару.

    За словами Чечоткіної, під час першої атаки шахеда постраждали шестеро співробітників. Наразі вони завершують лікування. Водночас під час ракетного удару на території об’єкта перебували 92 працівники, і ніхто з них не постраждав.

    Важливу роль у порятунку людей відіграло укриття, яке компанія облаштувала ще у 2022 році. За словами співзасновниці Rozetka, бомбосховище витримало удар балістичної ракети та дозволило людям залишатися всередині й отримувати кисень, поки навколо тривала пожежа.

    Знищення складського комплексу змусило компанію переглянути організацію роботи. На об’єкті в Броварах працювали понад 1000 людей, і тепер Rozetka проводить оптимізацію штату.

    Чечоткіна пояснила, що більшість співробітників планують перевести на інші складські об’єкти. Компанія також намагається знайти для них альтернативні робочі місця.

    Однак забезпечити роботою абсолютно всіх працівників після втрати такого великого об’єкта наразі неможливо.

    Скорочення стосуватимуться окремих підрозділів та відділів компанії.

    «Ми змушені оптимізувати штат», — зазначила співзасновниця Rozetka

    Окрім кадрових рішень, російський удар змушує Rozetka прискорити трансформацію бізнес-моделі.

    Компанія планує суттєво зменшити частку власних продажів та активніше розвивати маркетплейс. Таким чином, після втрати великого автоматизованого центру бізнес намагається перебудувати логістику та структуру операцій.

    Склад у Броварах був одним із найважливіших логістичних об’єктів Rozetka. Його потужності дозволяли обробляти близько 100 тисяч замовлень щодня, тому його знищення стало серйозним ударом по операційній діяльності компанії.

    Раніше співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін оцінював збитки від атаки у мільярди гривень. Попри масштаб руйнувань, компанія продовжила роботу та почала перебудовувати логістичні процеси.

    Удар по об’єкту Rozetka стався на тлі серії атак на складську та промислову інфраструктуру в районі Броварів.

    Під час масованої атаки 5 серпня Росія застосувала 28 ракет і 115 ударних безпілотників. Частина ракет, зокрема балістичних, досягла цілей.

    Окрім того, 1 серпня російські дрони атакували складські приміщення на околиці Броварів. Унаслідок того удару загинула людина, були також постраждалі.

    Для українського бізнесу такі атаки означають не лише безпосереднє знищення майна. Руйнування великих логістичних центрів призводить до перебудови ланцюгів постачання, переміщення працівників та додаткових витрат.

    У випадку Rozetka наслідки удару вже позначилися на структурі компанії та зайнятості працівників: бізнес змушений скорочувати частину штату та одночасно шукати нову модель роботи після втрати одного з найбільших складських комплексів.

  • Гереги намагаються захистити «Епіцентр» від російських ударів через зв’язки з РФ

    Гереги намагаються захистити «Епіцентр» від російських ударів через зв’язки з РФ

    Російські ракети в ніч на 5 серпня 2026 року повністю знищили ключовий логістичний центр «Епіцентру» на вулиці Віскозній у Києві та складський комплекс у Калинівці. Пряме влучання вивело з ладу всі печі заводу Epicentr Ceramic Corporation. Один співробітник загинув, троє поранені. Компанія була змушена зупинити виробництво керамічної плитки та переносити потужності за кордон. За даними самої мережі, з початку повномасштабного вторгнення повністю зруйновано вже десять торгових центрів, прямі збитки перевищили мільярд доларів. Ще 13 об’єктів отримали пошкодження, один гіпермаркет залишається на окупованій території.

    Ці удари лягають на бізнес, який протягом усієї війни демонстрував стійкість і водночас залишався об’єктом пильної уваги. «Епіцентр К» — найбільша в Україні мережа будівельних гіпермаркетів, яку контролюють подружжя Олександр і Галина Гереги. Їхні активи включають не лише роздріб, а й агрохолдинг, виробництво плитки, логістику. В умовах війни компанія продовжувала працювати, перебудовуючи ланцюги постачання та заявляючи про відсутність масового дефіциту.

    Історія відносин бізнесу Герег з окупованими територіями давно виходить за рамки стандартних військових втрат. Після 2014 року магазини мережі в Криму та на частині Донбасу продовжували функціонувати під новими вивісками — «Новацентр» і «Галактика». Журналістські розслідування фіксували, що колишній регіональний менеджер Геннадій Гальчук, який став депутатом від «Єдиної Росії», ще кілька років отримував виплати від українських структур Герег. Самі власники послідовно стверджували, що контроль над об’єктами було втрачено, управління перейшло до місцевих керівників, які співпрацювали з окупаційною владою.

    Державне бюро розслідувань у 2025 році закрило кримінальне провадження з цього приводу, не знайшовши достатніх доказів. Олександр Герега з 2012 року займає місце у Верховній Раді. Він починав у фракції Партії регіонів, залишив її у лютому 2014-го, потім створив партію «За конкретні справи» і увійшов до депутатської групи «За майбутнє». Галина Герега раніше обіймала посаду секретаря Київської міської ради. Їхня політична вага завжди спиралася на регіональний вплив у Хмельницькій області та значні фінансові ресурси.

    Саме на цьому тлі з’являється інформація, яку поки неможливо підтвердити відкритими джерелами. За даними джерела нашої редакції, Гереги через наявні зв’язки намагаються вийти на домовленості з російською стороною, щоб захистити решту магазинів і складів від подальших ударів. Що саме може бути запропоновано взамін, джерело не знає. За його версією, йдеться про фінансування «Партії миру» на можливих майбутніх виборах.

    «Партія миру» як політичний ярлик в українському контексті існує давно. Під цією назвою або близькими формулюваннями в різні роки виступали сили, пов’язані з колишнім Опозиційним блоком, фігурами на кшталт Вадима Новинського чи Олександра Вілкула. Останніми місяцями на тлі обговорення можливих переговорів і втоми суспільства тема «миру будь-якою ціною» знову активізувалася в політичному полі, хоча конкретні структури з такою назвою залишаються маргінальними або законсервованими.

    Жодних офіційних підтверджень переговорів Герег із російською стороною немає. Компанія публічно реагує на удари заявами про втрати та перебудову логістики. Власники не коментували подібні версії. Українські правоохоронці та спеціальні служби досі не заявляли про наявність розслідувань із цього приводу.

    Ситуація навколо «Епіцентру» відображає ширший процес. Великий український бізнес, що зберіг значні активи, опиняється в зоні, де військові ризики, політичні розрахунки та можливі неформальні канали перетинаються. Втрати інфраструктури вже обчислюються мільярдами. Питання про те, наскільки далеко окремі власники готові йти заради збереження того, що залишилося, поки залишається без публічної відповіді.

  • PUMA втратила товарів на понад €12 млн після удару РФ: в Україні можливий дефіцит окремих моделей

    PUMA втратила товарів на понад €12 млн після удару РФ: в Україні можливий дефіцит окремих моделей

    Український підрозділ міжнародного спортивного бренду PUMA зазнав багатомільйонних втрат унаслідок масованої російської атаки на Київ та Київську область у ніч проти 5 серпня. Повністю знищено логістичний комплекс стороннього 3PL-оператора, де зберігалися товарні запаси ТОВ «ПУМА Україна». За попередніми оцінками компанії, тільки вартість знищеної продукції вже перевищує 12 млн євро, а остаточний розмір збитків ще підраховують.

    Через втрату значної частини складських запасів українські покупці можуть тимчасово зіткнутися з відсутністю окремих моделей взуття, одягу та аксесуарів. Перебої можливі одразу у кількох каналах — фізичних магазинах, офіційному інтернет-магазині та в оптових поставках партнерам.

    При цьому PUMA заявляє, що не припиняє роботу в Україні. Компанія разом із локальним менеджментом, глобальним офісом та логістичними партнерами вже перебудовує ланцюги постачання й шукає альтернативні складські та транспортні рішення.

    Знищено не власний магазин, а ключовий логістичний вузол

    Йдеться про логістичний комплекс 3PL-партнера.

    3PL — це модель, за якої компанія передає сторонньому оператору зберігання товарів, обробку замовлень, комплектування та частину транспортної логістики. Для великого міжнародного бренду такий склад фактично є одним із центральних елементів усієї системи продажів.

    Саме там перебували значні запаси PUMA, призначені як для власної роздрібної мережі, так і для онлайн-продажів та оптових клієнтів.

    Унаслідок російського удару комплекс був повністю знищений. Водночас компанія повідомила найважливішу новину — серед її команди немає постраждалих.

    Матеріальні втрати, однак, виявилися надзвичайно великими.

    За первинними підрахунками, тільки товарів було знищено більш ніж на 12 млн євро. Ця оцінка ще не обов’язково включає всі можливі непрямі збитки: втрати від зірваних продажів, екстреної перебудови логістики, додаткового імпорту та нових складських потужностей.

    Частини товарів у магазинах може не вистачати

    У PUMA уже попередили, що наслідки удару можуть відчути покупці.

    Через повне знищення запасів окремі товари можуть тимчасово зникнути з фізичних магазинів та офіційного інтернет-магазину. Перебої можливі й у партнерів бренду, які отримують продукцію через оптовий канал.

    Це не означає, що мережа PUMA в Україні припиняє роботу або що всі магазини залишаться без товару.

    Частина продукції вже перебуває безпосередньо в торгових точках, частина може бути на інших логістичних об’єктах або в дорозі. Крім того, компанія має міжнародну мережу постачання і може перерозподіляти товарні потоки з інших ринків.

    Однак швидко замінити весь знищений запас на суму понад 12 млн євро практично неможливо.

    Необхідно сформувати нові партії, організувати доставку в Україну, провести митні процедури, знайти складські площі та заново налагодити розподіл між магазинами.

    Тому частина дефіциту може зберігатися певний час.

    PUMA перебудовує логістику просто під час війни

    У компанії заявили, що вже впроваджують комплекс заходів для відновлення постачання.

    До процесу залучені український менеджмент, глобальний офіс PUMA та партнери у сфері логістики.

    Головним завданням зараз є пошук альтернативного майданчика для зберігання товарів, переналаштування маршрутів імпорту та максимально швидке відновлення регулярних поставок.

    Для глобального бренду це складна, але вирішувана задача. PUMA працює на десятках ринків і має розгалужену міжнародну систему дистрибуції, що теоретично дозволяє перекидати продукцію між регіонами.

    Проте українська ситуація унікальна тим, що будь-який новий великий логістичний об’єкт також залишається під ризиком російських ракетних і дронових атак.

    Удар по PUMA став частиною значно більшої атаки на бізнес

    PUMA була далеко не єдиною компанією, яка втратила логістичні потужності в ніч проти 5 серпня.

    Російський масований удар по Києву та області завдав важких збитків одразу низці українських та міжнародних компаній.

    Було знищено або серйозно пошкоджено об’єкти Rozetka, Intertop, Bosch, Toyota, Liqui Moly Ukraine, NOVUS, «Сільпо» та інших підприємств.

    У випадку Intertop повністю знищено один із ключових логістичних складів, який працював ще з 2009 року та щоденно обробляв десятки тисяч замовлень. Компанія повідомила про значні втрати товарів та обладнання, однак її працівники не постраждали.

    Під ударом опинився й склад Toyota із запасними частинами та супутніми товарами.

    Центральний склад Liqui Moly Ukraine вигорів разом із запасами автомобільних мастил, олив та автохімії.

    Rozetka вже заявила про мільярдні збитки

    Особливо великих втрат зазнала Rozetka.

    Співзасновник компанії Владислав Чечоткін заявив, що прямі збитки внаслідок останніх російських атак уже вимірюються мільярдами гривень і є найбільшими за всю історію компанії.

    У Броварах було знищено великий складський комплекс Rozetka, який, за даними компанії, не підлягає відновленню.

    За кілька днів до цього інший склад компанії також зазнав атаки: один співробітник загинув, ще семеро були поранені.

    Таким чином, удари початку серпня стали одним із найбільш руйнівних епізодів для української роздрібної та логістичної інфраструктури за весь час повномасштабної війни.

    Логістика стає одним із головних ризиків для великих компаній

    Для сучасного ритейлу знищення складу може бути не менш болісним, ніж втрата магазину чи офісу.

    У великих логістичних центрах одночасно зберігаються товари на мільйони євро, працюють автоматизовані системи сортування, IT-інфраструктура та складська техніка.

    Саме через такі об’єкти щоденно проходять тисячі замовлень.

    Після їх знищення компанія втрачає не тільки сам товар. Порушується весь ланцюг: від імпорту і приймання продукції до її розподілу між магазинами та доставлення покупцеві.

    Тому остаточні економічні втрати PUMA можуть виявитися вищими за нинішні 12 млн євро.

    Компанія поки називає цю цифру саме попередньою оцінкою вартості знищених запасів.

    Український бізнес дедалі частіше стикається з такими втратами

    У липні схожа атака повністю знищила склад мережі goodwine.

    За даними Асоціації ритейлерів України, у ніч із 18 на 19 липня у склад влучили вісім балістичних ракет. Попередні прямі втрати компанії тоді оцінили приблизно у 65 млн грн.

    Такі випадки показують, наскільки великим став воєнний ризик для українського ритейлу.

    Навіть компанії, які продовжують інвестувати, відкривати магазини та підтримувати робочі місця, можуть за одну ніч втратити складські запаси, які формувалися місяцями.

    Особливо небезпечна концентрація великої кількості продукції в одному логістичному центрі.

    З іншого боку, повна децентралізація складів значно збільшує операційні витрати та ускладнює швидку доставку, що змушує бізнес балансувати між економічною ефективністю та безпекою.

    Бренд обіцяє залишитися на українському ринку

    Попри втрати, ознак того, що PUMA планує згортати діяльність в Україні, немає.

    Навпаки, компанія заявила, що операційна діяльність продовжується, а основні зусилля зараз спрямовані на максимально швидке відновлення постачання.

    Точні строки повного відновлення асортименту поки не називаються.

    Вони залежатимуть від того, наскільки швидко PUMA зможе знайти нові складські потужності та сформувати додаткові партії продукції для українського ринку.

    Саме тому покупці найближчим часом можуть побачити нерівномірну доступність певних розмірів, моделей або колекцій.

    Для самої компанії удар уже став одним із найбільш дорогих епізодів роботи в Україні: лише фізично знищений товар оцінений більш ніж у 12 млн євро, і фінальна сума може зрости після завершення повного підрахунку.

    На тлі одночасних ударів по Rozetka, Intertop, Bosch, Toyota та продуктових мережах історія PUMA демонструє ширшу проблему: російські атаки дедалі сильніше б’ють не тільки по енергетиці чи промисловості, а й по цивільній логістиці, без якої неможлива нормальна робота української економіки.