Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та міжнародні медичні служби застерігають про глобальне поширення нового варіанта коронавірусу SARS-CoV-2, який отримав позначення PJ.2.1.
Вперше виявлений у травні 2026 року, цей штам демонструє високі темпи передачі та вже зафіксований на кількох континентах, створюючи ризики нової хвилі захворюваності.
Географія поширення та оцінка ризиків:
Поточні осередки циркуляції: Варіант PJ.2.1 активно розповсюджується у країнах Північної Америки (США, Канада) та в кількох державах Західної Європи.
Швидкість трансферу: Завдяки інтенсивному міжнародному пасажиропотоку та активним переміщенням людей ризик проникнення PJ.2.1 до нових регіонів оцінюється як високий. ВООЗ прогнозує появу цього штаму в інших країнах світу вже найближчим часом.
Характеристики та моніторинг: Епідеміологи вивчають рівень мутацій у спайковому білку варіанта PJ.2.1 для оцінки його здатності оминати набутий імунітет від попередніх захворювань та вакцинації.
Рекомендації медичних служб
Фахівці з охорони здоров’я закликають дотримуватися базових заходів епідеміологічної безпеки у людних місцях, своєчасно проводити ревакцинацію актуалізованими препаратами та звертатися до лікарів при появі перших симптомів ГРВІ.
Україна в ніч проти неділі, 25 жовтня, офіційно перейшла на зимовий час. О четвертій ранку стрілки годинників перевели на одну годину назад — на третю. Таким чином, українці отримали додаткову годину для сну, однак навіть така, здавалося б, приємна зміна може вплинути на самопочуття. Лікарі попереджають про можливу сонливість, втому, зниження концентрації уваги та порушення звичного режиму.
Найбільше уваги своєму стану радять приділити людям старшого віку, дітям, а також тим, хто має хронічні захворювання, проблеми зі сном або серцево-судинною системою.
Попри додаткову годину відпочинку, внутрішній біологічний годинник людини не завжди встигає відразу пристосуватися до нового розкладу.
Саме тому в перші дні після переведення стрілок можуть виникати труднощі із засинанням, ранкова млявість або відчуття втоми навіть після повноцінного нічного сну.
Медики наголошують: полегшити перехід допомагають прості щоденні звички.
Насамперед варто поступово змінювати час засинання та пробудження. Фахівці рекомендують зміщувати звичний режим на 15–20 хвилин, щоб організм адаптувався без різких змін.
Оскільки перехід уже відбувся, тим, хто відчуває дискомфорт, краще не намагатися за один день повністю перебудувати розпорядок, а поступово повертатися до стабільного графіка.
Не менш важливим є денне світло.
Лікарі радять щодня гуляти на свіжому повітрі щонайменше 20–30 хвилин у світлу пору доби. Природне освітлення допомагає організму регулювати вироблення мелатоніну — гормону, пов’язаного з циклом сну та неспання.
Крім того, прогулянки сприяють зменшенню стресу та покращують загальне самопочуття.
Важливу роль відіграє і регулярне харчування. Медики рекомендують снідати після пробудження, а обідати та вечеряти приблизно в один і той самий час.
Такий розпорядок допомагає підтримувати стабільні добові ритми.
Окрему увагу варто приділити використанню смартфонів та інших електронних пристроїв.
Фахівці рекомендують щонайменше за годину до сну відмовитися від перегляду стрічки новин, соціальних мереж і тривалого користування гаджетами.
Вечірнє світло екранів та емоційно насичена інформація можуть ускладнювати засинання, особливо якщо людина й без того має проблеми зі сном.
У перші дні після переходу на зимовий час лікарі також радять уникати надмірних фізичних та емоційних навантажень.
Це не означає повну відмову від спорту чи звичної активності. Однак інтенсивні тренування та завдання, які потребують значного напруження, краще планувати з урахуванням власного самопочуття.
Особливо уважними варто бути водіям та працівникам, чия діяльність потребує високої концентрації.
Державна служба України з питань праці попередила, що сонливість і недостатній відпочинок у перші дні після зміни часу можуть негативно впливати на швидкість реакції та уважність.
Водночас для більшості людей осіннє переведення годинників минає без серйозних проблем, а тимчасовий дискомфорт поступово зникає.
Попри те, що Верховна Рада ще у 2024 році підтримала законопроєкт про скасування сезонного переведення годинників, остаточно новий порядок не набув чинності. Тому Україна продовжує переходити між літнім і зимовим часом відповідно до постанови Кабінету Міністрів 1996 року.
Отже, головне правило після переведення годинників — не намагатися компенсувати зміну режиму різкими діями. Регулярний сон, денне світло, помірна активність та стабільний графік допоможуть легше пристосуватися до зимового часу.
Російські ракетні та дронові удари створюють для українців не лише безпосередню небезпеку вибухів. Пожежі, руйнування будівель, складів, промислових об’єктів та техніки можуть спричиняти забруднення повітря, ґрунту й води токсичними речовинами, наслідки якого здатні проявлятися значно пізніше.
Всесвітня організація охорони здоров’я прямо відносить до ризиків війни в Україні дрібнодисперсний пил, токсичні метали, продукти горіння, леткі органічні сполуки та поліциклічні ароматичні вуглеводні. Найдрібніші частинки пилу можуть проникати глибоко в легені, а тривалий вплив забрудненого повітря пов’язаний із підвищеним ризиком респіраторних і серцево-судинних захворювань.
Особливу небезпеку становлять частинки PM2.5 і PM10. Навіть після того, як дим розсіявся і запах гару зник, частина забруднювачів може залишатися в повітрі. Найуразливішими є діти, літні люди, а також люди із захворюваннями серця, легень та астмою.
Не менш серйозною проблемою є забруднення ґрунтів і води. Під час горіння техніки, складів та промислових об’єктів у довкілля можуть потрапляти свинець та інші токсичні метали, паливні продукти й хімічні речовини. UNEP раніше попереджала, що війна в Україні вже призвела до численних випадків забруднення повітря та потенційного забруднення поверхневих і підземних вод.
Додатковий ризик створює руйнування водогонів, каналізації та очисних споруд. У звіті UNEP за 2026 рік зазначено, що удари по комунальній інфраструктурі погіршують очищення стічних вод і створюють ризики для довкілля та здоров’я населення.
ВООЗ також попереджає, що через пошкодження енергетичної та водної інфраструктури в Україні зростають ризики забруднення води та поширення хвороб, пов’язаних із порушенням водопостачання й санітарії.
Водночас твердження про неминучий «вибух» конкретних онкологічних захворювань в Україні вже найближчими роками поки не підтверджене достатніми епідеміологічними даними. Фахівці справді говорять про потенційні довгострокові ризики через тривалий вплив токсинів, однак для встановлення прямого зв’язку між конкретними випадками раку та воєнним забрудненням потрібні багаторічні дослідження.
Під час пожеж після ударів Центр громадського здоров’я радить за можливості залишити зону задимлення, зачинити вікна та двері й уникати контакту з продуктами горіння. Якщо влада повідомляє про хімічне забруднення, варто дотримуватися саме офіційних рекомендацій для конкретної речовини або аварії.
Перевіряти актуальні дані про стан повітря, води та інші екологічні наслідки російських атак можна через державну систему «ЕкоЗагроза», де публікуються дані моніторингу довкілля.
Щоденне перенесення важких бутлів із питною водою стало виснажливою рутиною для жителів багатьох українських міст, від Харкова до Чернівців та від Ірпеня до Ізмаїла. Через незадовільну якість водопровідної води, яка часто є виключно технічною і непридатною для приготування їжі, громадяни змушені регулярно купувати та власноруч транспортувати ємності об’ємом від 5 до 19 літрів. Для багатьох людей, особливо старше 60 років, таке регулярне фізичне навантаження є не лише виснажливим, але й шкідливим для здоров’я.
Широкий попит на безпечну питну воду спровокував масову появу пунктів її розливу та продажу, які сьогодні працюють буквально на кожному кроці. Водночас фахівці пропонують значно ефективнішу та вигіднішу в довгостроковій перспективі альтернативу нескінченному транспортуванню пластикових тар. Встановлення сучасної стаціонарної системи очищення води безпосередньо у квартирі, орієнтовна вартість якої становить близько 200 доларів, дозволяє надійно вирішити проблему доступу до якісної питної води прямо з-під крана на багато років, зберігаючи здоров’я, час та кошти громадян.
У Великій Британії зробили крок, який ще кілька років тому міг здаватися епізодом із наукової фантастики. Лондонські нейрохірурги вперше використали штучний інтелект безпосередньо під час операції на живому пацієнті: система в реальному часі аналізувала відео з ендоскопа, розпізнавала найнебезпечніші анатомічні структури та підсвічувала їх для медичної команди. Першим пацієнтом став 48-річний Ріс Гібберт із Бедфордширу, якому загрожувала втрата зору через пухлину гіпофіза. Операція завершилася успішно — пухлину видалили, зір чоловіка зберегли, а сам він уже повернувся до роботи. Про це пише BBC.
Пухлина Ріса Гібберта могла призвести до сліпоти
Унікальну операцію провели ще у травні в National Hospital for Neurology and Neurosurgery у Лондоні, який входить до University College London Hospitals NHS Foundation Trust. Про результати медики та дослідники офіційно розповіли 26–27 серпня. За даними UCL, це був перший випадок, коли розроблена ними система штучного інтелекту підтримувала нейрохірургів у реальному часі під час справжньої операції, а не працювала лише із записаними раніше відеоматеріалами чи в симуляції.
Історія Гібберта почалася задовго до експериментальної операції. У грудні 2024 року чоловік здійснював свою звичайну прогулянку, коли раптово відчув себе погано, втратив свідомість і пережив судомний напад. Люди, які перебували поруч, допомогли йому, після чого медики провели обстеження.
Саме тоді лікарі випадково виявили пухлину гіпофіза розміром приблизно 11 міліметрів. Сам Гібберт розповідав, що це був єдиний судомний напад у його житті, але саме він став початком довгої історії лікування.
Спочатку лікарі не поспішали з операцією та спостерігали за станом пацієнта. Однак поступово ситуація погіршувалася. У Гібберта виник серйозний гормональний дисбаланс, а пухлина почала впливати на зір.
Особливо постраждало периферійне поле зору. Чоловік почав спотикатися, оскільки буквально не бачив частини простору перед собою. Згодом йому довелося користуватися палицями для ходьби. Без хірургічного втручання пухлина могла продовжувати тиснути на структури, пов’язані із зором, і зрештою призвести до сліпоти.
Саме розташування пухлини робило операцію особливо складною.
Гіпофіз — невелика залоза розміром приблизно з кульку — розташований біля основи мозку. Поруч проходять критично важливі кровоносні судини та нерви, які відповідають за зір. Як пояснюють у UCLH, у цій ділянці помилка навіть приблизно в один міліметр може мати критичні наслідки, включно зі сліпотою, інсультом або смертю пацієнта.
Саме тут і з’явився ШІ.
Хірурги використали ендоскопічний транссфеноїдальний доступ — до пухлини дісталися через ніс та основу черепа. Це поширений малоінвазивний метод видалення пухлин гіпофіза, однак він вимагає надзвичайної точності через складну анатомію ділянки.
Розроблена в University College London система отримувала живе відео безпосередньо з ендоскопа. Важлива особливість технології полягає в тому, що вона не просто аналізувала зроблені до операції МРТ або КТ-знімки. Алгоритм «дивився» на те саме операційне поле, яке хірурги бачили саме в цю секунду.
ШІ розпізнавав анатомічні структури та виділяв їх різними кольорами — процес, який у комп’ютерному зорі називають сегментацією. Завдяки цьому команда отримувала додаткову візуальну карту небезпечних зон і могла краще бачити, яких ділянок необхідно уникати.
Фактично система працювала як своєрідний високотехнологічний навігатор усередині голови.
Водночас важливо: штучний інтелект не оперував Гібберта самостійно. Він не керував інструментами та не ухвалював остаточних рішень замість лікарів. Усі хірургічні дії залишалися під контролем медичної команди, а алгоритм виконував роль додаткового інструмента підтримки.
Технологію розробили дослідники UCL, а її створення та клінічне випробування підтримав британський National Institute for Health and Care Research — NIHR. Алгоритми навчали на сотнях відеозаписів попередніх операцій на гіпофізі, де спеціалісти розмічали важливі структури, щоб система навчилася їх розпізнавати.
Розробники працювали над системою не один місяць. Ще в листопаді 2025 року команда UCL Hawkes Institute демонструвала прототип AI-асистента для ендоскопічної транссфеноїдальної хірургії на медичній технологічній зустрічі NVIDIA у Цюриху.
Уже тоді дослідники пояснювали, що система має в реальному часі визначати безпечні ділянки основи черепа, де хірург може працювати для доступу до пухлини, одночасно позначаючи критично важливі структури, яких необхідно уникати. На той момент технологія перебувала на доклінічній стадії.
Перед переходом до справжньої операційної її також перевіряли в умовах, максимально наближених до реальних.
Дослідники проводили експерименти у спеціально обладнаній симуляційній операційній National Hospital for Neurology and Neurosurgery. Там використовували повний набір інструментів для ендоскопічних операцій на гіпофізі та високоточний симулятор хірургічного втручання. Результати цієї доклінічної роботи були оприлюднені в червні 2026 року як препринт, тобто на момент публікації ще не пройшли повне рецензування науковим журналом.
Нейрохірурги професор Хані Маркус та пан Даньял Хан провели операцію в Національній лікарні неврології та нейрохірургії.
Операція Гібберта стала моментом переходу технології від симуляції до реального пацієнта.
Її проводила команда нейрохірургів, до якої входив професор Хані Маркус. За його словами, використання ШІ може допомогти зробити надзвичайно делікатні операції безпечнішими, адже система дає хірургові додаткову інформацію про анатомію безпосередньо під час втручання.
І можливості алгоритму не обмежуються розпізнаванням судин та нервів.
Розробники працюють над тим, щоб система могла відстежувати хірургічні інструменти, визначати їхню взаємодію з тканинами та розуміти, на якому етапі перебуває операція. У перспективі це може дозволити ШІ не просто підсвічувати небезпечні структури, а й давати контекстні підказки команді.
Саме звідси з’явилося порівняння з умовним «ChatGPT для хірургів».
Йдеться не про буквальне використання ChatGPT під час операції, а про концепцію цифрового асистента, здатного аналізувати те, що відбувається перед ним, розуміти контекст і в потрібний момент надавати лікарю корисну інформацію.
Результат першої операції виявився обнадійливим.
Пухлину Гібберта успішно видалили, а його зір вдалося зберегти. Пацієнт розповідав, що зміни помітив практично одразу після пробудження від наркозу: він міг чітко бачити предмети в палаті. Згодом поле зору продовжило відновлюватися.
Зараз 48-річний британець уже повернувся до роботи менеджером із обслуговування клієнтів і продовжує займатися громадською діяльністю. Він також поступово відновив свої щоденні прогулянки.
Сам Гібберт погодився стати першим пацієнтом експериментальної програми свідомо. Він пояснив, що без участі пацієнтів у дослідженнях медицина не може рухатися вперед.
Для нього є й певний символізм у тому, де саме відбулася операція. National Hospital for Neurology and Neurosurgery був заснований ще 1859 року і став першим у світі спеціалізованим неврологічним госпіталем. Тепер, за словами Гібберта, той самий заклад став місцем першої нейрохірургічної операції з використанням ШІ наживо.
Втім, одна успішна операція ще не означає, що подібний ШІ завтра з’явиться в кожній лікарні.
Технологія перебуває на стадії клінічних досліджень. University College London зареєстрував окреме дослідження застосування ШІ під час ендоскопічної транссфеноїдальної хірургії. Його мета — оцінити, наскільки такі алгоритми можуть допомагати розпізнавати анатомію, інструменти та етапи операції, а також покращувати навчання й координацію медичної команди.
Дослідникам також доведеться відповісти на одне з найскладніших питань сучасної медичної ШІ-революції — наскільки лікар може довіряти алгоритму.
Окрема робота команди UCL, оприлюднена цього літа, присвячена саме «калібруванню довіри» до ШІ в хірургії гіпофіза. Адже небезпечною може бути не тільки помилка алгоритму, а й ситуація, коли людина починає надто сильно покладатися на його рекомендації.
Тому британські дослідники наголошують: технологія задумана не як заміна нейрохірурга.
Міністр інновацій у сфері охорони здоров’я Великої Британії Джеймс Фріт назвав операцію прикладом того, яким може бути ШІ у своєму найкращому застосуванні, але водночас підкреслив необхідність належних запобіжників і контролю безпеки.
Наступним етапом має стати ширше випробування системи. Якщо технологія підтвердить свою ефективність на більшій кількості пацієнтів, подібні цифрові асистенти потенційно можуть стати для хірургів тим, чим навігаційні системи стали для водіїв: вони не замінюватимуть людину за кермом, але допомагатимуть бачити небезпеку та приймати точніші рішення.
І саме тому операція Ріса Гібберта важлива далеко не лише для одного пацієнта. Вперше система, яка навчилася «бачити» анатомію на сотнях попередніх операцій, отримала можливість аналізувати справжнє хірургічне втручання в момент, коли воно відбувалося, і допомагати лікарям там, де похибка вимірюється міліметрами.
Поки що скальпель залишається в руках людини. Але поруч із хірургом уже з’явилася цифрова «друга пара очей» — і в першого пацієнта вона допомогла зберегти можливість бачити світ.
Дієтологи та провідні медичні експерти б’ють на сполох через масове захоплення екстремальними низьковуглеводними дієтами. Фахівці з харчування офіційно попереджають, що цей надзвичайно популярний метод швидкого схуднення та контролю рівня цукру в крові становить величезну загрозу для людського організму за умови безконтрольного застосування. Різке та необдумане обмеження життєво важливих нутрієнтів здатне спровокувати гострий дефіцит поживних речовин, системне порушення обміну речовин та призвести до незворотних проблем зі здоров’ям, які потребуватимуть тривалого медикаментозного лікування.
Медики постійно наголошують на принциповій фізіологічній різниці між простими та складними вуглеводами, яку ігнорує більшість прихильників модних дієт. Перша категорія сполук, яка у гігантських кількостях міститься у солодких газованих напоях, кондитерській випічці та різноманітних рафінованих продуктах, дійсно завдає нищівної шкоди тілу. Такі елементи занадто швидко засвоюються кровоносною системою та викликають вкрай небезпечні різкі коливання рівня глюкози. Натомість складні вуглеводи, що природно надходять із цільнозернових злакових культур, різноманітних бобових та свіжих овочів, виступають фундаментальним та незамінним джерелом рослинної клітковини. Вони перетравлюються травною системою значно повільніше, гарантуючи тілу стабільну енергію для повноцінної розумової та фізичної активності протягом усього дня.
Профільні експерти визнають той факт, що тимчасове обмеження вуглеводної їжі дійсно дає помітний короткостроковий терапевтичний результат. Деякі пацієнти набагато швидше втрачають зайві кілограми, ефективніше контролюють показники цукру та успішно знижують рівень тригліцеридів у крові. Завдяки штучному збільшенню частки тваринних і рослинних білків та жирів у щоденному меню у людини тимчасово зникає нав’язливе відчуття голоду.
Проте зворотний бік такого жорсткого харчового обмеження виявляється набагато підступнішим. Раптова кардинальна зміна звичного меню майже миттєво викликає у людини сильну дратівливість, почуття хронічної втоми, регулярні напади мігрені та суттєве зниження концентрації уваги. Через гостру нестачу харчових волокон починає страждати вся травна система, що супроводжується болісними розладами. Тривале перебування на такому незбалансованому раціоні без медичного контролю неминуче призводить до критичного виснаження життєво важливих запасів калію, магнію, фолатів та вітаміну C. Окрему приховану загрозу для життя становить надмірне споживання насичених тваринних жирів, що неминуче провокує стрімке зростання рівня шкідливого холестерину та в рази підвищує ризик розвитку серцево-судинних катастроф.
Лікарі категорично забороняють експериментувати з подібними радикальними дієтами вагітним жінкам, матерям у період грудного вигодовування, дітям, підліткам, професійним спортсменам на витривалість та пацієнтам із хронічними хворобами нирок. У зоні максимального ризику також перебувають особи, які раніше проходили тривале лікування від розладів харчової поведінки. Навіть пацієнтам із діагностованим переддіабетом або діабетом другого типу дозволяється переходити на подібний харчовий режим виключно під суворим цілодобовим наглядом профільного ендокринолога.
Спеціалісти закликають сучасне суспільство назавжди відмовитися від радикальних методів боротьби із зайвою вагою на користь науково обґрунтованого підходу. Популярні агресивні методики, такі як інтервальне голодування за схемою шістнадцять на вісім годин чи жорстке кетогенне харчування, категорично не підходять для масового аматорського застосування та можуть бути вкрай небезпечними. Замість повного виключення вуглеводів достатньо назавжди прибрати з щоденного раціону лише доданий цукор та продукти глибокої промислової переробки, зберігши при цьому баланс свіжих овочів, горіхів, насіння та високоякісного білка.
Українці віком від 40 років тепер можуть значно простіше оформити державну допомогу на проходження профілактичного медичного обстеження. У програмі «Скринінг здоров’я 40+», яка діє з початку 2026 року, змінили правила подання заявок, прибравши одну з головних бюрократичних вимог. Тепер чекати спеціальної дати більше не потрібно.
Йдеться про державну програму раннього виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету другого типу та проблем психічного здоров’я. Кожен учасник програми отримує 2000 гривень на проходження комплексного медичного скринінгу у закладах охорони здоров’я, які приєдналися до державної ініціативи.
Що змінилося
Головна новація полягає в тому, що людина може подати заявку одразу після досягнення 40-річного віку. Раніше оформлення було прив’язане до дня народження та передбачало очікування спеціального запрошення. Тепер звернутися за допомогою можна будь-якого дня після досягнення необхідного віку.
Крім того, чітко визначено строки отримання та використання коштів. Після подання заявки гроші надходять на спеціальний рахунок протягом семи днів. Використати їх потрібно впродовж двох місяців. Якщо кошти залишаться невикористаними, вони автоматично повернуться до бюджету.
На що можна витратити 2000 гривень
Важливо розуміти, що йдеться не про пряму грошову виплату. Отримані кошти не можна зняти готівкою або використати на інші потреби.
Держава надає 2000 гривень виключно для оплати медичних послуг у межах програми «Скринінг здоров’я 40+». Гроші працюють як цільова допомога і можуть бути використані лише у медичних закладах, які беруть участь у програмі.
До переліку обстежень входять:
оцінка ризиків серцево-судинних захворювань;
перевірка на цукровий діабет другого типу;
оцінка психічного здоров’я;
вимірювання артеріального тиску;
перевірка роботи серця;
лабораторні дослідження крові та інших показників;
консультація лікаря та рекомендації щодо подальшого лікування або профілактики.
У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що головна мета програми — виявити небезпечні захворювання на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним і доступним.
Як оформити допомогу через «Дію»
Для онлайн-оформлення необхідно мати спеціальну «Дія.Картку». Саме на неї надходять кошти після схвалення заявки. Оформити таку картку можна через банки-партнери програми. Серед них:
ПриватБанк;
monobank;
Sense Bank;
А-Банк;
Банк Кредит Дніпро.
Після відкриття картки потрібно подати заявку в застосунку «Дія» у розділі державних послуг. Якщо картка вже оформлена, повторно відкривати її не потрібно.
Що робити тим, хто не користується «Дією»
Для українців, які не мають смартфона або не користуються державним застосунком, передбачено альтернативний механізм.
У такому випадку необхідно звернутися до одного з банків-партнерів, оформити спеціальну картку для участі в програмі та подати заявку через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Після перевірки документів кошти також надходять протягом семи днів.
Скільки українців можуть скористатися програмою
Програма «Скринінг здоров’я 40+» стартувала 1 січня 2026 року та охоплює всіх громадян України, які досягли 40-річного віку. Обстеження можна проходити незалежно від місця проживання чи реєстрації — як у державних, так і в приватних медичних закладах, що приєдналися до проєкту.
Уряд розраховує, що завдяки програмі вдасться суттєво знизити смертність від серцево-судинних захворювань та покращити ранню діагностику хронічних хвороб серед українців середнього та старшого віку. На реалізацію ініціативи у державному бюджеті передбачені мільярди гривень фінансування.
Нові правила фактично спрощують доступ до державної допомоги та дозволяють українцям швидше пройти необхідні обстеження без прив’язки до конкретної дати чи тривалого очікування запрошення.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що хантавірусна інфекція не є новою для України, адже наша країна входить до природних осередків циркуляції цього вірусу. Водночас він наголосив, що штами, які фіксують в Україні, відрізняються від варіанта хантавірусу, через який нещодавно повідомляли про спалах на круїзному лайнері MV Hondius.
Про це глава МОЗ заявив під час виступу у Верховній Раді.
За словами Ляшка, в Україні переважно реєструють випадки хантавірусної інфекції у формі геморагічної лихоманки з нирковим синдромом. Саме такі варіанти вірусу циркулюють серед гризунів на території країни та час від часу спричиняють поодинокі випадки зараження людей.
Водночас варіант хантавірусу, який виявили на круїзному лайнері MV Hondius, пов’язаний із легеневим синдромом. Саме ця форма захворювання викликала занепокоєння у міжнародних медіа після повідомлень про випадки зараження серед екіпажу судна.
«Ми знаємо, куди вони з екіпажем прибули, де вони перебувають в ізоляції»,— заявив Ляшко, коментуючи ситуацію з українцями, які входили до складу екіпажу лайнера.
Міністр зазначив, що українська сторона отримує інформацію в межах міжнародних медико-санітарних правил і контролює ситуацію.
Раніше представник Центру громадського здоров’я Микола Ганич також пояснював, що хантавіруси, які циркулюють в Україні, суттєво відрізняються від тих, про які зараз активно пишуть світові ЗМІ.
За його словами, українські варіанти вірусу передаються лише від гризунів до людини. Передача від людини до людини для штамів, які фіксують в Україні, не характерна.
У Центрі громадського здоров’я наголошують, що хантавірусна інфекція в Україні реєструється щороку. Зазвичай ідеться про кілька десятків випадків на рік.
Останнім часом випадки захворювання фіксували у різних регіонах. Зокрема, у Львові двоє пацієнтів із підтвердженим хантавірусом пройшли лікування та були виписані додому. Раніше аналогічний випадок зафіксували у Хмельницькому.
На тлі новин про хантавірус у соцмережах почали активно поширюватися панічні повідомлення та конспірологічні теорії. Частина користувачів навіть згадувала мультсеріал «Сімпсони», стверджуючи, що там нібито «передбачили» появу нового вірусу.
Втім медики закликають не піддаватися паніці та орієнтуватися лише на офіційну інформацію. У МОЗ наголошують, що ситуація перебуває під контролем, а масового поширення хантавірусної інфекції в Україні наразі не фіксують.
Хантавірусна інфекція найчастіше передається людині через контакт із виділеннями інфікованих гризунів або вдихання пилу, зараженого частинками екскрементів. Симптоми можуть включати високу температуру, слабкість, головний біль, біль у м’язах, а у тяжких випадках — ураження нирок або легенів.
Медики радять уникати контакту з гризунами, дотримуватися правил гігієни та бути особливо обережними під час прибирання підвалів, комор чи закинутих приміщень.
Компанії Pfizer та Valneva наблизилися до створення першої у світі вакцини проти хвороби Лайма — небезпечної інфекції, яку переносять кліщі. Під час фінальної фази клінічних випробувань препарат-кандидат PF-07307405 продемонстрував ефективність 73,2%, що експерти вже називають одним із найважливіших проривів у сфері інфекційних захворювань за останні роки.
Розробники повідомили, що готуються подати документи до FDA (U.S. Food and Drug Administration) для офіційної реєстрації препарату. Якщо американський регулятор схвалить вакцину, це стане першим випадком в історії, коли людство отримає офіційний засіб профілактики хвороби Лайма.
Хвороба Лайма, або кліщовий бореліоз, викликається бактерією Borrelia burgdorferi. Інфекція передається через укуси заражених кліщів і може мати серйозні наслідки для здоров’я. На ранніх стадіях захворювання часто проявляється підвищенням температури, слабкістю, болем у м’язах та характерним почервонінням шкіри у вигляді кільця навколо місця укусу. Однак без своєчасного лікування бактерія здатна вражати нервову систему, серце, суглоби та навіть мозок.
За даними медиків, кількість випадків зараження останніми роками зростає. Однією з причин називають зміну клімату: тепліші зими дозволяють кліщам виживати у регіонах, де раніше вони були менш поширені. Через це ризик зараження збільшується не лише у лісах, а й у міських парках, на дачах та в зонах відпочинку.
Клінічне дослідження вакцини проходило у межах масштабної програми VALOR. У випробуваннях взяли участь близько 9000 добровольців із регіонів, де хвороба Лайма є особливо поширеною. Найкращий результат зафіксували через місяць після введення четвертої дози препарату — ефективність перевищила 73%.
Науковці зазначають, що для вакцини проти бореліозу це дуже високий показник. Раніше створення подібного препарату вважалося складним завданням через особливості бактерії та її здатність “ховатися” від імунної системи людини.
Вакцина працює шляхом атаки на білок OspA, який міститься на поверхні бактерії Borrelia burgdorferi. Після вакцинації організм виробляє антитіла, які можуть нейтралізувати збудника ще до того, як він почне активно поширюватися в організмі після укусу кліща.
Попри позитивні результати, під час третьої фази випробувань виникли певні статистичні труднощі. У групі плацебо зафіксували менше випадків зараження, ніж очікували дослідники, через що частина математичних критеріїв не була досягнута у повному обсязі. Водночас Pfizer і Valneva наголошують, що клінічний ефект вакцини був очевидним, а рівень захисту — стабільним.
Експерти вважають, що поява такої вакцини може суттєво змінити ситуацію у сфері громадського здоров’я. Щороку у світі реєструють сотні тисяч випадків хвороби Лайма, а в окремих країнах Європи та Північної Америки інфекція вже стала серйозною сезонною проблемою.
Тепер остаточне рішення залежить від FDA. Якщо регулятор схвалить препарат, вакцина може з’явитися на ринку вже наступного року. У такому разі люди вперше отримають реальний шанс захиститися від небезпечної інфекції ще до укусу кліща.
Злоякісні новоутворення щитовидної залози залишаються головним довгостроковим медичним наслідком Чорнобильська катастрофа для українців, особливо для тих, хто під час аварії був дитиною. Про це повідомили українські науковці під час пресконференції Національної академії медичних наук України.
За словами директора Інституту ендокринології та обміну речовин імені Василя КомісаренкаМиколи Тронька, саме патології щитовидної залози, зокрема рак, стали найбільш доведеним і масовим наслідком радіаційного впливу після аварії на Чорнобильська атомна електростанція.
Одразу після катастрофи найбільший ризик виник у дітей, які зазнали впливу радіоактивного йоду, передусім через споживання забруднених продуктів. За оцінками дослідників, близько 13,5 тисячі дітей отримали значне опромінення щитовидної залози. У наступні роки це спричинило різке зростання захворюваності: кількість випадків раку збільшилася у 5–8 разів, а в окремих регіонах — до 10 разів. Найбільш уразливою групою стали діти віком від нуля до дев’яти років.
Науковці наголошують, що на початку було складно довести прямий зв’язок між радіацією та розвитком онкології, оскільки вважалося, що латентний період хвороби значно довший. Однак фактичні дані показали, що захворювання почали виявляти значно раніше, що й дозволило епідеміологічно підтвердити вплив радіації.
З часом показники захворюваності почали знижуватися, однак і сьогодні вони залишаються вищими серед тих, хто зазнав опромінення в дитинстві. Міжнародні організації, зокрема Організація Об’єднаних Націй, визнають рак щитовидної залози одним із ключових наслідків аварії.
Окрім онкологічних захворювань, фахівці фіксують і інші порушення здоров’я. Зокрема, представники Інститут отоларингології імені професора Олексія Коломійченка повідомляють про проблеми зі слухом, голосоутворенням і вестибулярною функцією. Радіонукліди також спричиняли хронічні зміни слизових оболонок, що підвищує ризик розвитку онкології дихальних шляхів.
За словами представника Національний науковий центр радіаційної медицини НАМНВіктора Сушка, українські дослідники сформували одну з найбільших у світі доказових баз щодо впливу радіації. Встановлено, що опромінення підвищує ризики серцево-судинних, ендокринних, респіраторних, офтальмологічних та онкологічних захворювань.
Станом на початок 2026 року в Україні налічується понад 1,46 мільйона осіб зі статусом постраждалих від Чорнобильської катастрофи, серед яких — понад тисяча дітей. До цієї категорії належать ліквідатори, евакуйовані та жителі радіоактивно забруднених територій. Водночас кількість ліквідаторів за останні роки суттєво скоротилася — більш ніж удвічі, що свідчить про високу смертність у цій групі.
Попри десятиліття після аварії, її наслідки залишаються актуальними. Зокрема, на початку 2026 року зафіксовано підвищений рівень радіонуклідів у плаценті деяких вагітних жінок, що може впливати на перебіг вагітності та здоров’я дітей.
Фахівці наголошують, що Чорнобиль і досі має довготривалий вплив на здоров’я населення, а медичний моніторинг постраждалих груп залишається критично важливим.
