Daypolitico

Позначка: зелена енергетика

  • Українцям обіцяють до 20% річних на енергетиці: хто вже отримав дивіденди, а чиї проєкти досі не запрацювали

    Українцям обіцяють до 20% річних на енергетиці: хто вже отримав дивіденди, а чиї проєкти досі не запрацювали

    Український ринок приватних інвестицій стрімко поповнюється новим напрямом — вкладеннями у сонячні й вітрові електростанції, газопоршневу генерацію та промислові системи накопичення електроенергії. Компанії пропонують інвесторам прогнозовану дохідність від 11% до понад 20% річних, а мінімальний внесок залежно від проєкту може становити від кількох сотень доларів до $300 тисяч.

    Однак за привабливими презентаціями та обіцянками валютної дохідності приховуються суттєві ризики. Частина станцій ще будується, інші не можуть запуститися через судові спори або технічні обмеження, а підтверджені виплати інвесторам наразі є радше винятком, ніж правилом.

    За даними огляду Delo.ua, станом на липень 2026 року лише одна з проаналізованих інвестиційних платформ підтвердила фактичну виплату доходу власникам сертифікатів. Решта компаній або ще не завершили будівництво, або не оприлюднили підтверджень перерахування дивідендів.

    Чому українці почали вкладати в енергетику

    Інтерес приватних інвесторів до енергетичних проєктів посилився після масштабних російських ударів по електростанціях і мережах. Дефіцит генерації змусив державу, бізнес та громади прискорити будівництво децентралізованих джерел живлення.

    Окремим напрямом стали промислові акумуляторні комплекси BESS. Вони дозволяють купувати електроенергію у години низького попиту, накопичувати її, а потім продавати дорожче під час пікових навантажень. Такі системи також допомагають балансувати мережу та швидко реагувати на зміни споживання. У квітні 2026 року представники енергетичного ринку називали накопичувачі одним із ключових елементів майбутньої архітектури української енергосистеми.

    Водночас обіцянка дохідності у 15–20% річних значно перевищує прибутковість багатьох консервативних фінансових інструментів. Саме тому енергетичні проєкти почали позиціонувати як альтернативу купівлі квартири для здавання в оренду, банківським депозитам або державним облігаціям.

    Проте висока прогнозована дохідність безпосередньо пов’язана з підвищеними ризиками — від затримок будівництва і проблем із підключенням до мереж до знищення обладнання внаслідок російських атак.

    Inzhur Energy: гроші залучили, але станція досі не генерує прибуток

    Одним із наймасовіших приватних енергетичних проєктів стала газопоршнева електростанція Inzhur Energy потужністю 34 МВт у Київській області.

    Інвесторам пропонували купувати сертифікати фонду, який мав фінансувати будівництво маневрової генерації для роботи за контрактом із НЕК «Укренерго». Мінімальний внесок становив трохи більше ніж 6,6 тисячі гривень, а прогнозована дохідність — близько 15% річних у доларовому еквіваленті.

    За моделлю фонду інвестори не повинні були отримувати регулярні дивіденди. Дохід мав накопичуватися у вартості сертифіката, який фонд планував викупити після завершення п’ятирічного строку.

    Сертифікати були повністю розпродані, а кількість співвласників перевищила дев’ять тисяч. Однак сама станція тривалий час залишалася предметом судових спорів.

    У вересні 2025 року Київський апеляційний суд забороняв продовжувати будівництво об’єкта. Згодом обмеження скасували, а у березні 2026 року Верховний Суд визнав попередню заборону необґрунтованою та дозволив завершити електростанцію.

    Попри це, за інформацією Delo.ua на початок липня, проєкт ще не вийшов на повноцінну операційну стадію. Відповідно, фактичних виплат від роботи станції інвестори поки не отримували.

    Цей приклад демонструє один із головних ризиків енергетичних інвестицій: навіть фізично збудований об’єкт не гарантує швидкого початку роботи, якщо навколо землі, дозвільних документів або підключення виникає судовий конфлікт.

    Solar Garden: токени під 30%, але залучення інвесторів не відбулося

    Компанія Solar Garden у 2025 році презентувала платформу UENERGY, через яку приватним інвесторам пропонували вкладати кошти у сонячну генерацію та системи зберігання електроенергії.

    Передбачалося, що користувачі купуватимуть токени UNRG за стейблкоїни USDC. Мінімальна інвестиція мала становити $100, а прогнозована дохідність — від 25% до 30% річних.

    Виплати планували формувати за рахунок продажу електроенергії та цінового арбітражу за допомогою накопичувачів.

    Проте фактично проєкт залучення коштів приватних інвесторів не реалізували. За інформацією компанії, систему зберігання вирішили будувати власним коштом, а платформа UENERGY згодом перейшла у режим технічного обслуговування.

    Таким чином, заявлені 25–30% річних залишилися прогнозом, а не підтвердженим результатом.

    Varto: єдина платформа, яка заявила про реальні виплати

    Найбільш помітно серед інших пропозицій вирізняється платформа Varto. Вона пропонує інвестувати не у майбутнє будівництво, а у вже готові об’єкти, які виробляють електроенергію та мають операційний дохід.

    Першим активом став вітропарк у Закарпатській області потужністю 10,4 МВт. Мінімальний внесок становить близько 126 тисяч гривень, або приблизно $3 тисячі.

    Компанія заявляє про прогнозовану дохідність 11–13% річних у євро та щоквартальні виплати. На офіційному сайті Varto зазначено, що платформа працює лише з введеними в експлуатацію активами, а інвестиції оформлюються через регульований фонд.

    За інформацією Delo.ua, інвестори Varto вже отримували перші виплати. Спочатку дохід становив близько 5%, а наступна виплата у липні мала становити 15%. Компанія при цьому не розкрила загальної суми розподілених коштів.

    Varto стала єдиною платформою з огляду, яка підтвердила сам факт виплати дивідендів. Водночас це не означає відсутності ризиків. Горизонт вкладення розрахований приблизно на 11 років, а прогнозована окупність становить близько восьми років.

    Сертифікати можна продати через брокера, однак ліквідність такого інструменту може бути значно нижчою, ніж у державних облігацій або валюти.

    Codex Energy: до 20% річних, але станцію лише будують

    Codex Energy залучає приватних інвесторів до проєкту Bolhrad Energy Park на Одещині. Він має включати сонячну електростанцію потужністю 3,3 МВт, систему накопичення потужністю 3 МВт та ємністю 10 МВт·год, а також зарядну інфраструктуру для електротранспорту.

    Загальний бюджет оцінюється у €4,5 млн. Із цієї суми близько €3 млн компанія планує отримати від приватних інвесторів. Мінімальний внесок становить €20 тисяч, а заявлена дохідність — від 16% до 20% річних у євро.

    Інвестор отримує частку через споживче товариство, а прибуток має формуватися одразу з кількох джерел: продажу сонячної електроенергії, роботи накопичувача та зарядного хабу.

    Офіційний сайт проєкту вказує, що запуск сонячної станції запланований на четвертий квартал 2026 року.

    Отже, станом на липень проєкт ще не генерував операційного доходу та не міг виплачувати дивіденди. Обіцяні 16–20% залишаються розрахунковою дохідністю, яка залежить від своєчасного монтажу, підключення до мережі та майбутніх цін на електроенергію.

    Ecotech Invest: першу чергу запустили, але виплати не підтвердили

    Ecotech Invest пропонує вкладати кошти в установки зберігання енергії у західних областях України.

    Мінімальна інвестиція становить близько $25 тисяч, прогнозована дохідність — до 19% річних, а очікуваний строк окупності — до п’яти років.

    Участь оформлюється через асоційоване членство в кооперативі. Це означає, що інвестор не купує цінні папери чи сертифікати інвестиційного фонду, а отримує пай у спільному проєкті.

    За даними компанії, кошти вже залучили на три черги накопичувачів, а першу з них запустили у травні 2026 року. Проте підтвердженої інформації про виплату доходу вкладникам на момент публікації не було.

    Кооперативна модель може бути гнучкішою, однак вона не передбачає такого самого регуляторного нагляду, як інвестиційний фонд під контролем Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

    Concorde Capital: великий чек і виплати лише з 2027 року

    Concorde Capital залучає інвесторів у комплекс газопоршневої генерації та накопичення електроенергії загальною потужністю 78,4 МВт.

    Модель передбачає заробіток на виробництві електроенергії у години високих цін та на арбітражі за допомогою акумуляторних систем.

    Заявлена дохідність становить близько 16% річних, але виплати планують розпочати не раніше 2027 року. Формально мінімальний поріг називали на рівні $42 тисяч, хоча перші угоди, за інформацією представників компанії, укладалися із внесками близько $300 тисяч.

    Інвестори входять через корпоративний інвестиційний фонд, який володіє компанією-оператором проєкту. Concorde Capital працює на українському фінансовому ринку з 2004 року та заявляє, що за цей період допомогла бізнесу залучити мільярди доларів інвестицій.

    Перша черга комплексу почала продавати електроенергію у лютому 2026 року. Проте інвестори ще не отримували регулярних виплат, оскільки вони заплановані на наступний рік.

    Окремим ризиком залишається відсутність оформленого страхування від воєнних загроз.

    ONESOLAR: обіцяють до 22%, запуск очікується у серпні

    ONESOLAR будує кластерну сонячну електростанцію у Берегівському районі Закарпатської області.

    Інвесторам пропонують купувати окремі кластери потужністю 50 кВт. Орієнтовна вартість одного такого об’єкта становить близько $35 тисяч, а заявлена дохідність — від 15% до 22% річних.

    Компанія зазначає, що має понад 12 років досвіду та реалізувала понад 60 МВт сонячних потужностей. На сайті проєкту також доступна онлайн-трансляція будівництва та юридична документація.

    Будівництво розпочалося восени 2025 року, а запуск запланували на серпень 2026-го. Отже, на момент огляду станція ще не виробляла електроенергію, а інвестори не отримували дивідендів.

    Чому 20% річних не означають гарантований прибуток

    Прогнозована дохідність в інвестиційній презентації не є гарантією фактичного результату. Вона залежить від вартості будівництва, тарифів, цін на електроенергію, сонячної або вітрової генерації, доступності мереж, витрат на ремонт та податків.

    Особливо важливо перевірити юридичну форму вкладення. Інвестиційний сертифікат фонду, частка у товаристві, кооперативний пай, токен або звичайна позика створюють різний рівень захисту.

    Не менш важливими є права на земельну ділянку, дозвіл на будівництво, технічні умови приєднання до мережі, наявність попередніх кредиторів та страхування обладнання.

    Окремий ризик — ліквідність. Навіть якщо на папері частка коштує дорожче, інвестор може не знайти покупця, коли терміново захоче повернути гроші.

    В умовах війни до стандартних комерційних ризиків додаються ракетні атаки, пошкодження мереж, окупація території, дефіцит обладнання та зміни державного регулювання.

    Таким чином, українська енергетика дійсно відкриває нові можливості для приватного капіталу. Проте станом на липень 2026 року більшість представлених проєктів ще не мають тривалої історії стабільних виплат.

    Із розглянутих платформ лише Varto підтвердила, що інвестори вже отримували дивіденди. В інших випадках люди поки вкладають переважно у майбутній запуск, очікуючи, що станція запрацює, підключиться до мережі та досягне прогнозованої прибутковості.

    Тому обіцянку 15–20% річних слід розглядати не як гарантований пасивний дохід, а як прогноз у високоризиковому секторі, де потенційно високий прибуток супроводжується реальною можливістю затримок, нижчих виплат або втрати частини вкладених коштів.

  • Світові постачання електромобілів зросли на 6%

    Світові постачання електромобілів зросли на 6%

    У квітні 2026 року світові постачання електромобілів зросли на 6% у річному вимірі, однак у порівнянні з березнем зафіксовано певне уповільнення темпів зростання. Попри це, загальна динаміка ринку залишається позитивною, а електромобільний сегмент продовжує демонструвати стійке розширення в умовах глобальної трансформації автомобільної індустрії. Про це повідомляє Electrek.

    Згідно з даними аналітичної компанії Benchmark Mineral Intelligence (BMI), у квітні по всьому світу було поставлено приблизно 1,6 мільйона електромобілів. Це підвищило загальний обсяг постачань із початку 2026 року до 5,6 мільйона одиниць. Аналітики зазначають, що попри зростання у річному вимірі, ринок стає дедалі більш нерівномірним залежно від регіону, політики держав та рівня економічної підтримки галузі.

    Ключовим драйвером глобального зростання залишається Європа, яка продовжує зміцнювати позиції лідера електромобільного переходу. У квітні постачання електромобілів у регіоні зросли на 27% і досягли близько 400 тисяч одиниць. Найбільш динамічне зростання зафіксовано у провідних економіках ЄС: у Німеччині показник збільшився на 33%, у Франції — на 36%, а в Італії ринок майже подвоївся.

    Таке стрімке зростання в Італії аналітики пов’язують із дією державних субсидій, а також активним розширенням присутності китайських виробників, які дедалі агресивніше виходять на європейський ринок. Загалом частка китайських електромобілів у Європі зросла до 22% у 2026 році проти 19% роком раніше, що свідчить про посилення конкуренції на ринку.

    Менеджер з обробки даних BMI Чарльз Лестер зазначає, що глобальний ринок електромобілів дедалі більше розділяється на регіональні сегменти, де кожен демонструє власну динаміку. За його словами, Європа залишається головним двигуном зростання завдяки поєднанню кількох факторів: високих цін на пальне, державних стимулів і розширення пропозиції з боку виробників, насамперед із Китаю.

    У той же час Північна Америка демонструє протилежну тенденцію. У США та Канаді постачання електромобілів у квітні скоротилися приблизно на 25%. Аналітики пояснюють це як загальною корекцією попиту після попередніх періодів активного зростання, так і структурними змінами на ринку.

    Водночас у регіоні є окремі позитивні винятки. Зокрема, Мексика показала зростання на 50%, що пов’язують із масштабними поставками китайських електромобілів перед запровадженням нових мит на імпорт із країн, які не мають угод про вільну торгівлю. Це призвело до тимчасового стрибка імпорту та насичення ринку.

    Канада, попри загальне скорочення постачань на 7% від початку року, може змінити негативну тенденцію. У країні запущено нову програму стимулювання електромобілів, яка передбачає субсидії до 5000 канадських доларів для відповідних моделей. Додатково уряд запровадив квотну систему, що дозволяє імпорт до 49 тисяч китайських електромобілів зі зниженим митним навантаженням. Це може суттєво вплинути на баланс ринку в другій половині року.

    Китайський ринок, який залишається найбільшим у світі, у квітні скоротився на 17%. Основною причиною стало зниження попиту на автомобілі малих і середніх виробників після перегляду державних субсидій, які зробили частину моделей менш конкурентоспроможними. Водночас внутрішній спад компенсується рекордним зростанням експорту: лише у квітні Китай поставив понад 400 тисяч електромобілів за кордон.

    За перші чотири місяці 2026 року експорт електромобілів із Китаю перевищив 1,4 мільйона одиниць, що більш ніж удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це свідчить про подальше посилення ролі Китаю як глобального постачальника електротранспорту.

    Аналітики підкреслюють, що світовий ринок електромобілів входить у фазу структурної перебудови, де ключовими факторами стають державна політика, ціни на енергоносії, геополітична нестабільність та посилення конкуренції між китайськими та західними автовиробниками. У найближчі місяці очікується подальша диференціація ринків та посилення ролі Європи як головного драйвера глобального зростання.

  • Укренерго просить підвищити тариф на передачу електроенергії

    Укренерго просить підвищити тариф на передачу електроенергії

    НЕК Укренерго звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із пропозицією переглянути тарифи на передачу електроенергії та диспетчерське управління енергосистемою на 2026 рік. У компанії пояснюють необхідність підвищення тарифів комплексом фінансових, економічних та ринкових факторів, які посилилися на тлі війни, коливань валютного курсу та змін на енергетичному ринку України. Про це йдеться в офіційному повідомленні Укренерго.

    Однією з ключових причин для перегляду тарифів компанія називає суттєве зростання валютних курсів. В “Укренерго” наголошують, що значна частина фінансових зобов’язань компанії прямо або опосередковано прив’язана до іноземної валюти, насамперед євро.

    Особливо це стосується виконання спеціальних обов’язків перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. В Україні діє система підтримки “зеленої” генерації, в межах якої тариф для виробників частково фіксується в євро. Через це девальвація гривні автоматично збільшує витрати оператора системи передачі.

    “Це створює додаткове фінансове навантаження на “Укренерго”, зокрема в контексті виконання передбачених чинним законодавством спеціальних обов’язків перед “зеленою” генерацією, ціна якої фіксується в євро”, — пояснили у компанії.

    У компанії фактично визнають, що нинішній рівень тарифів уже не дозволяє повною мірою компенсувати витрати, які виникають через валютні ризики та зміни економічної ситуації.

    Ще одним важливим фактором стала зміна прогнозного балансу Об’єднаної енергетичної системи України до кінця 2026 року. Згідно з новими розрахунками, прогнозний обсяг відпуску електроенергії в країні скоротиться на 9,5%, а обсяг її передачі — на 5,5%.

    Для оператора системи передачі це означає суттєве зменшення доходів, адже тарифна виручка “Укренерго” безпосередньо залежить від обсягів переданої електроенергії.

    “Це прямо впливає на обсяг тарифних надходжень, за рахунок яких мають покриватись інші статті видатків НЕК “Укренерго” як оператора системи передачі”, — зазначається у повідомленні.

    Фактично в компанії попереджають, що за нинішніх умов без перегляду тарифів можуть виникати труднощі із фінансуванням критично важливих напрямків роботи енергосистеми.

    Ситуацію додатково ускладнює рішення НКРЕКП про лібералізацію прайс-кепів — граничних цін на ринку електроенергії. З 1 травня 2026 року регулятор пом’якшив обмеження на ціни, що призвело до зростання середньозваженої вартості електроенергії на ринку.

    У “Укренерго” пояснюють, що це також впливає на фінансові розрахунки компанії з іншими учасниками ринку, оскільки збільшується база для взаєморозрахунків.

    “Сукупність усіх цих факторів вимагає невідкладного реагування”, — наголосили в компанії.

    Водночас в “Укренерго” окремо підкреслюють, що запропоноване підвищення тарифів не означає автоматичного підвищення вартості електроенергії для населення. Компанія нагадує, що тариф на передачу електроенергії напряму не застосовується до побутових споживачів.

    Тобто нинішня фіксована ціна електроенергії для населення формально не змінюється через рішення щодо тарифів оператора системи передачі. Водночас експерти енергетичного ринку неодноразово зазначали, що будь-які зміни тарифів у секторі в довгостроковій перспективі все одно впливають на загальну структуру собівартості електроенергії.

    Питання тарифів “Укренерго” залишається одним із найбільш дискусійних у сфері енергетики ще з початку повномасштабної війни. Компанія регулярно заявляє про зростання фінансового навантаження через необхідність підтримки енергосистеми після масованих російських атак.

    Після ударів по енергетичній інфраструктурі у 2022–2025 роках “Укренерго” змушене спрямовувати значні ресурси на аварійні ремонти, відновлення підстанцій, мереж та забезпечення стабільності роботи енергосистеми.

    Крім того, оператор системи передачі продовжує працювати в умовах високих витрат на імпорт обладнання, закупівлю трансформаторів, кабельної продукції та іншої техніки, значна частина якої закуповується за кордоном.

    Фінансове навантаження на енергетичний сектор також посилюється через скорочення споживання електроенергії. Через війну частина промислових підприємств або зупинила роботу, або працює не на повну потужність. Це безпосередньо впливає на доходи енергетичних компаній.

    Наприкінці 2025 року НКРЕКП уже ухвалювала рішення про двоетапне підвищення тарифу “Укренерго” на 2026 рік. Із 1 січня до 31 березня тариф становив 713,68 гривні за мегават-годину, що приблизно на 4% більше, ніж роком раніше.

    Із 1 квітня тариф було підвищено до 742,91 гривні за мегават-годину, що означало зростання вже на 8,2%.

    Тепер компанія фактично просить про новий перегляд тарифної політики через зміну макроекономічних умов та фінансових прогнозів.

    Рішення щодо можливого підвищення тарифів має ухвалити НКРЕКП після аналізу пропозицій “Укренерго” та проведення відповідних регуляторних процедур. Наразі конкретні параметри можливого нового тарифу офіційно ще не оприлюднені.

    На тлі війни стабільна робота Укренерго залишається одним із ключових факторів енергетичної безпеки країни. Саме оператор системи передачі відповідає за балансування енергосистеми, міжрегіональний розподіл електроенергії та інтеграцію України до європейської енергомережі ENTSO-E.

    В умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру питання фінансової стабільності енергокомпаній стає критично важливим для проходження наступного опалювального сезону та забезпечення безперебійного електропостачання в країні.

  • Рада підтримала законопроєкт про розвиток «зеленої» енергетики та інтеграцію з ЄС

    Рада підтримала законопроєкт про розвиток «зеленої» енергетики та інтеграцію з ЄС

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №14271, який передбачає імплементацію норм Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії та подальшу інтеграцію українського енергетичного законодавства до стандартів ЄС. Документ є частиною євроінтеграційного курсу та спрямований на розвиток «зеленої» енергетики в Україні.

    Як повідомляє профільне видання ExPro, за відповідне рішення проголосували 236 народних депутатів.

    Законопроєкт передбачає комплексне оновлення регулювання сфери відновлюваної енергетики. Зокрема, йдеться про узгодження української термінології з нормами ЄС, запровадження механізму формування національних цілей розвитку ВДЕ, а також створення поняття спільнот відновлюваної енергії.

    Також документ передбачає можливість реалізації спільних проєктів із країнами Європейського Союзу, запровадження статистичних трансферів, а також визначення спеціальних зон для розвитку об’єктів відновлюваної енергетики, накопичувачів енергії та мережевої інфраструктури.

    Окремо законопроєкт встановлює принципи спрощення дозвільних процедур для інвесторів у сектор ВДЕ та запроваджує критерії сталості для біопалив, біорідин і палив з біомаси. Це має наблизити українське законодавство до європейських екологічних стандартів і полегшити залучення інвестицій у галузь.

    У пояснювальних матеріалах наголошується, що документ спрямований на створення більш гнучкої та сучасної моделі розвитку енергетичного сектору, яка відповідатиме правилам внутрішнього ринку ЄС.

    Розвиток відновлюваної енергетики також розглядається як важливий елемент відновлення енергосистеми України після руйнувань, спричинених російськими атаками на інфраструктуру.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко заявляв, що енергосистемі України в найближчій перспективі необхідно близько 9,5 ГВт нових потужностей. Йдеться про поєднання різних типів генерації, зокрема газової, біоенергетики, систем накопичення енергії та відновлюваних джерел.

    Після ухвалення в першому читанні законопроєкт буде доопрацьований перед другим читанням. Очікується, що під час подальшого розгляду уточнять механізми підтримки інвесторів і правила інтеграції українського енергоринку до європейського.

  • Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    «Укренерго» — стратегічне держпідприємство, від якого залежить стабільність енергосистеми країни, за останні роки опинилося у центрі низки кримінальних розслідувань, публічних скандалів та фінансових претензій. Схеми з фіктивними переможцями тендерів, завищені підряди, збитки на 380 млн гривень, контракти з пов’язаними структурами та питання конфлікту інтересів — лише частина претензій, які супроводжують історію управління компанією.

    Поворотним став період, коли офіс управління проєктами очолив Володимир Кудрицький. Він мав розбудувати стратегію та інвестиційну політику підприємства. У той час компанію очолював Всеволод Ковальчук — тимчасовий керівник після 2014 року, який згодом фігурував у кримінальних провадженнях щодо можливого зловживання службовим становищем під час державних закупівель.

    У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

    З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

    Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

    Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

    Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

    Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

    Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

    Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

    У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

    Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

    Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

  • Компанія родини Козицького інвестує 110 млн євро у вітроенергетику

    Компанія родини Козицького інвестує 110 млн євро у вітроенергетику

    Компанія “Еко-Оптіма”, яка належить родині голови Львівської ОВА Максима Козицького, оголосила про плани реалізації масштабного енергетичного проєкту — до кінця 2026 року на території Белзької громади мають звести вітропарк потужністю до 100 мегават.

    Проєкт передбачає встановлення до 18 вітрових турбін між селами Глухів і Сілець. Для цього вже орендовано земельну ділянку площею 12,5 га. Реалізація повністю ляже на плечі “Еко-Оптіми”, яка, як зазначено на офіційному сайті Шептицької райдержадміністрації, вже розпочала підготовчі роботи.

    Очікується, що нова станція зможе забезпечити до 10% річного енергоспоживання області, що еквівалентно приблизно 4 мільярдам кіловат-годин електроенергії на рік.

    Максим Козицький наголосив, що вибір саме цієї локації був продиктований результатами багаторічних досліджень. Впродовж п’яти років у регіоні проводились заміри швидкості вітру, зокрема через близькість до польського вітропарку, що працює поруч із кордоном. За словами Козицького, “вітер там є і дуже добрий”.

    Фінансування проєкту оцінюється в 110 млн євро. Компанія вже веде переговори з потенційними кредиторами, зокрема з державним Ощадбанком, який раніше профінансував будівництво Сокальської ВЕС на 40 МВт. Її запуск очікують до кінця цього року.

    “Еко-Оптіма” також розглядає можливість залучення українських виробників башт для турбін. Серед основних варіантів — обладнання німецької компанії Nordex.

    Компанія вважається однією з перших у сфері зеленої енергетики в Україні. У 2012 році вона першою серед приватних підприємств залучила кредит ЄБРР на розвиток вітроенергетики. Сьогодні в її портфелі — низка сонячних електростанцій (127 МВт загалом) та Орівська ВЕС біля Трускавця потужністю 90 МВт.

    У 2027 році “Еко-Оптіма” планує запустити ще один вітропарк — цього разу на території Турківської громади, де потужність становитиме 65 МВт.

  • В зеленій енергетиці України настала фінансова криза

    В зеленій енергетиці України настала фінансова криза

    Українська зелена енергетика, яка колись демонструвала динамічний ріст, сьогодні стикається з низкою фінансових труднощів. Експерт з програми “Енергетика” Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголосив на необхідності виконання державних зобов’язань перед інвесторами у відновлювану енергетику. Як він підкреслив, важливо забезпечити повний розрахунок з виробниками та ліквідувати накопичені борги.

    Ще у 2020 році між урядом та виробниками з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) було підписано меморандум. Угода передбачала добровільне скорочення ставок “зеленого” тарифу, щоб знизити фінансове навантаження на державу. Виробники погодилися отримувати менше, проте сподівалися на стабільні виплати в обумовленому обсязі.

    За словами Прокіпа, ця угода передбачала, що частину тарифу — близько 20% — фінансуватиме бюджет. Однак, за словами експерта, ці кошти не були закладені в бюджет, а виплати переклали на НЕК “Укренерго”. Це спричинило значну заборгованість перед виробниками з ВДЕ.

    Щоб зменшити борговий тиск, “Укренерго” випустило зелені єврооблігації на суму понад 800 мільйонів доларів. Проте через проблеми з корпоративним управлінням та постійний дефіцит фінансування в жовтні компанія оголосила про технічний дефолт. За словами Прокіпа, це не перший випадок, коли “Укренерго” змушене брати позики для виплат виробникам, тоді як заборгованості перед самою компанією лише накопичуються.

    На порядку денному зараз чергове перегляд тарифу на передачу електроенергії. Регулятор пропонує знизити обґрунтований тариф на 25%, хоча законодавство вимагає повного покриття витрат “Укренерго”. Таке скорочення, на думку експертів, ще більше загострить фінансову кризу в компанії.

    Зі свого боку, радник прем’єр-міністра України та член Наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко прогнозує збільшення заборгованості за поточний рік ще на 8 мільярдів гривень. Якщо ситуація не зміниться, то заборгованості перед виробниками ВДЕ лише зростатимуть.

    Відновлювана енергетика залишається важливою частиною енергетичної безпеки України. Водночас невиконання державою фінансових зобов’язань ставить під загрозу її подальший розвиток. На думку експертів, Україні необхідно терміново впровадити прозорі та довгострокові фінансові механізми для підтримки зеленої енергетики та уникнення дефолту в галузі.