Daypolitico

Позначка: Жан-Ноель Барро

  • Марін Ле Пен знову заговорила про вихід Франції з військового командування НАТО: хто вона, чому її пов’язують із Росією та що це означає для Європи

    Марін Ле Пен знову заговорила про вихід Франції з військового командування НАТО: хто вона, чому її пов’язують із Росією та що це означає для Європи

    Французька ультраправа політикиня Марін Ле Пен знову опинилася в центрі великої політичної дискусії після заяви про необхідність виходу Франції з інтегрованого військового командування НАТО. Її слова вже викликали жорстку реакцію французького уряду та нову хвилю суперечок щодо майбутнього європейської безпеки, ролі США у захисті Європи та потенційного впливу Росії на внутрішню політику країн ЄС.

    Про це повідомляє Reuters.

    Ле Пен заявила, що Франція повинна залишитися членом НАТО, однак має вийти зі структури інтегрованого військового командування Альянсу. За її словами, Париж повинен повернути собі «стратегічну автономію» та менше залежати від рішень Вашингтона.

    «Ми маємо вийти з інтегрованого командування НАТО. Ми повинні залишитися в НАТО, але вихід із командування не завадить взаємодії з союзними силами», — заявила політикиня.

    Подібна позиція не є новою для Ле Пен. Вона роками виступає за посилення національного суверенітету Франції, критикує Брюссель, європейську бюрократію та надмірний, на її думку, вплив США на європейську політику.

    Хто така Марін Ле Пен

    Марін Ле Пен народилася 5 серпня 1968 року в передмісті Парижа Нейї-сюр-Сен. Вона є донькою Жана-Марі Ле Пена — засновника ультраправої партії «Національний фронт», яка десятиліттями асоціювалася у Франції з жорстким націоналізмом, антиміграційною риторикою та численними політичними скандалами.

    За освітою Ле Пен — юристка. Після навчання вона працювала адвокаткою, але згодом повністю перейшла у політику та почала кар’єру в партії батька.

    У 2011 році вона очолила «Національний фронт» і почала масштабну кампанію з так званої «дедемонізації» партії — спроби позбутися найбільш радикального іміджу, який сформувався за часів Жана-Марі Ле Пена.

    Саме Марін Ле Пен у 2018 році перейменувала партію на «Національне об’єднання», намагаючись зробити її більш прийнятною для широкого електорату.

    За останні роки Ле Пен тричі балотувалася у президенти Франції й поступово перетворилася на одну з найвпливовіших політикинь країни. На виборах 2022 року вона вийшла до другого туру та отримала понад 40% голосів, програвши Еммануелю Макрону.

    Чому її пов’язують із Росією

    Тема зв’язків Марін Ле Пен із Росією залишається однією з найгостріших у французькій політиці.

    Ще у 2014 році партія Ле Пен отримала кредит у російському банку First Czech Russian Bank на суму близько 9 млн євро. Це стало одним із головних аргументів критиків, які звинувачували політикиню у надто тісних контактах із Москвою.

    Сама Ле Пен неодноразово виступала за покращення відносин із Росією та роками критикувала санкції проти Кремля.

    До початку повномасштабної війни РФ проти України вона також відкрито висловлювала симпатії до Володимира Путіна. У французьких медіа регулярно згадували її зустріч із російським президентом у Москві у 2017 році під час президентської кампанії.

    Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Ле Пен дещо пом’якшила риторику, однак і надалі виступає проти різкого посилення військової підтримки України та критикує окремі рішення НАТО.

    Її опоненти у Франції регулярно нагадують про російський кредит та політичні симпатії до Кремля, особливо коли Ле Пен говорить про зменшення ролі НАТО чи необхідність «нової архітектури безпеки» в Європі.

    Чому її заява про НАТО викликала резонанс

    Питання НАТО сьогодні є особливо чутливим для Європи через війну Росії проти України та загальне погіршення безпекової ситуації на континенті.

    Франція входить до числа ключових військових держав Альянсу та має ядерну зброю. Тому будь-які заяви про зміну ролі Парижа в НАТО автоматично викликають серйозну реакцію як у Європі, так і у США.

    Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко розкритикував пропозицію Ле Пен.

    «Такі заклики виглядають необґрунтованими та повністю безвідповідальними», — заявив він.

    За словами Барро, зараз Європі навпаки необхідно зміцнювати оборонну єдність та посилювати координацію між союзниками.

    Водночас сама Ле Пен апелює до історії Франції. Вона нагадує, що у 1966 році президент Шарль де Голль уже виводив країну з інтегрованого військового командування НАТО, прагнучи більшої незалежності від США.

    Франція повернулася до повноцінної участі у військовій структурі Альянсу лише у 2009 році за президентства Ніколя Саркозі.

    Однак нинішня ситуація суттєво відрізняється від часів холодної війни. Сьогодні Європа фактично живе в умовах найбільшого військового конфлікту на континенті з часів Другої світової війни.

    Чому це важливо для України

    Для України позиція Ле Пен має особливе значення через її вплив у французькій політиці та потенційні наслідки для НАТО й підтримки Києва.

    Хоча останнім часом політикиня стала обережнішою у заявах щодо Росії, вона продовжує виступати проти глибшого втягування Франції у війну та критикує окремі рішення щодо військової допомоги Україні.

    Експерти також звертають увагу, що будь-яке послаблення єдності НАТО або зменшення ролі Франції у військовій структурі Альянсу може бути вигідним Кремлю.

    На цьому тлі президент Франції Еммануель Макрон займає іншу позицію. Він також говорить про необхідність «стратегічної автономії Європи», але бачить її через посилення європейської ролі всередині НАТО, а не через дистанціювання від Альянсу.

    Саме тому нинішня дискусія навколо заяв Ле Пен фактично стала частиною ширшої боротьби за майбутнє європейської безпеки та роль Франції у новій архітектурі оборони континенту.

  • Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція офіційно заявила про намір приєднатися до Керівного комітету майбутнього Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України — рішення, яке може суттєво прискорити створення міжнародного механізму притягнення до відповідальності вищого політичного керівництва РФ. Відповідну заяву 20 квітня під час весняної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі зробив міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

    За його словами, Париж не лише підтримує створення Спеціального трибуналу, але й готовий долучитися до його керівного органу — структури, яка фактично визначатиме архітектуру, юридичну модель і запуск цього міжнародного інструменту. «Франція підтримує створення Спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України, який доповнюватиме Міжнародний кримінальний суд. І я заявляю перед вами — Франція приєднається до Керівного комітету», — наголосив Барро під час виступу.

    Ця заява пролунала на тлі активізації міжнародних зусиль щодо формування спеціального судового механізму, який дозволив би притягнути до відповідальності за злочин агресії — один із найскладніших для юридичного переслідування в міжнародному праві. На відміну від воєнних злочинів чи злочинів проти людяності, юрисдикція МКС у питаннях агресії має обмеження, зокрема щодо держав, які не ратифікували відповідні положення. Саме тому створення окремого трибуналу розглядається як ключовий інструмент для юридичної оцінки дій вищого керівництва Росії.

    У своєму виступі Барро також підкреслив роль Рада Європи як інституції, що має залишатися оплотом верховенства права, демократії та прав людини. Французький міністр фактично підтвердив, що Париж бачить Раду Європи як одну з головних платформ для формування міжнародної правової відповіді на агресію РФ.

    За попередніми планами, формування Керівного комітету Спецтрибуналу може бути завершене вже найближчим часом. Барро висловив сподівання, що ключові рішення будуть ухвалені під час зустрічі міністрів у Кишиневі 14–15 травня. Саме тоді очікується узгодження фінальних параметрів майбутнього трибуналу, включаючи його правову основу, склад та механізми роботи.

    Ідея створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України активно просувається українською владою з перших місяців повномасштабного вторгнення. Київ наполягає, що лише такий механізм дозволить притягнути до відповідальності осіб, які ухвалювали рішення про початок війни. Йдеться насамперед про найвище політичне та військове керівництво РФ.

    Як раніше зазначала заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра, процес створення трибуналу перебуває на активній стадії переговорів із міжнародними партнерами. Україна співпрацює як з європейськими країнами, так і зі США для формування максимально широкої коаліції підтримки.

    Важливим фактором є також те, що Спецтрибунал розглядається як доповнення, а не альтернатива існуючим міжнародним судовим інституціям. Міжнародний кримінальний суд уже веде розслідування щодо воєнних злочинів в Україні та видав ордери на арешт окремих російських посадовців. Проте питання злочину агресії потребує окремого юридичного механізму, який і має забезпечити майбутній трибунал.

    Заява Франції є важливим політичним сигналом, оскільки ця країна є однією з провідних держав Європейського Союзу та постійним членом Ради Безпеки ООН. Її участь у Керівному комітеті може надати додаткової легітимності процесу створення трибуналу та сприяти залученню інших держав.

    Крім того, підтримка Парижа може вплинути на швидкість узгодження позицій серед країн ЄС, де досі тривають дискусії щодо формату трибуналу — зокрема, чи має він бути створений на основі міжнародної угоди, чи в межах національної юрисдикції України за підтримки партнерів.

    Весняна сесія Парламентська асамблея Ради Європи, яка стартувала 20 квітня у Страсбурзі, стала однією з ключових платформ для обговорення цього питання. Серед головних тем — посилення міжнародних зусиль для створення трибуналу, а також координація дій між країнами-членами Ради Європи.

    Загалом, рішення Франції приєднатися до Керівного комітету Спецтрибуналу може стати важливим кроком на шляху до формування повноцінного міжнародного механізму притягнення до відповідальності за злочин агресії. У разі успішного завершення переговорів уже найближчими місяцями світ може отримати новий інструмент міжнародного правосуддя, спрямований на встановлення відповідальності за одну з наймасштабніших війн у Європі з часів Другої світової.

  • Країни G7 висловили занепокоєння ескалацією в Україні та пообіцяли 50 мільярдів доларів допомоги

    Країни G7 висловили занепокоєння ескалацією в Україні та пообіцяли 50 мільярдів доларів допомоги

    На тлі загострення ситуації в Україні країни «Великої сімки» (G7) виступили із заявою, в якій висловили серйозне занепокоєння через ескалацію бойових дій та гуманітарну кризу. У відповідь на поточні виклики G7 оголосила про намір перерахувати Києву фінансову допомогу у розмірі 50 мільярдів доларів уже до кінця 2024 року.

    Про це йдеться у спільній заяві за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 в Італії, повідомляє Voice of America.

    Союзники наголосили на планах швидко надати Києву 50 млрд доларів кредиту, який буде погашатися за рахунок прибутку з російських активів, заморожених на Заході.

    «Європа має якнайшвидше надіслати Україні кошти цього кредиту. Ми зобов’язані, як союзники і друзі України, зробити все, щоб дозволити їй вступити, коли настане час і в той час, який вони виберуть, до мирних переговорів з позиції сили. Це означає продовження і акцент на наших зусиллях у фінансовій сфері, перш за все, відправку якомога швидше 50 мільярдів доларів за рахунок заморожених російських активів, щоб Україна могла ними скористатися і уникнути проблем з ліквідністю, пов’язаних з військовими діями», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

  • Україна може застосовувати французькі ракети для ударів по території Росії — глава МЗС Франції

    Україна може застосовувати французькі ракети для ударів по території Росії — глава МЗС Франції

    Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Україна має право використовувати французьке озброєння, включно з ракетами, для ударів по території Росії. Таку заяву він зробив в інтерв’ю для BBC, акцентуючи на праві України на самозахист відповідно до норм міжнародного права.

    Він додав, що удари французькими ракетами дальнього радіусу дії по Росії можуть завдаватися «в логіці самооборони».

    При цьому він не підтвердив, що французьку зброю вже було використано.

    «Принцип встановлено… наші послання президенту Зеленському були добре прийняті», – сказав міністр.

    Він також не виключив відправки французьких військ в Україну. Відповідаючи на запитання про таку можливість, Барро сказав: «Ми не відкидаємо жодного варіанта». І висловив готовність запросити Україну в НАТО.

    «Ми готові запропонувати запрошення, і тому в наших дискусіях із друзями і союзниками, а також із друзями і союзниками України ми працюємо над тим, щоб вони наблизилися до наших позицій», – сказав Барро.