Позначка: жертви війни

  • Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    В Україні зафіксували різке зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. Лише у вересні 2026 року внаслідок бойових дій загинули щонайменше 328 цивільних, ще 2105 людей зазнали поранень. Загальний показник виявився на 85% вищим, ніж у вересні минулого року, і став найгіршим для цього місяця від початку повномасштабного російського вторгнення. В Організації Об’єднаних Націй попереджають, що ситуація продовжує погіршуватися, а систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру напередодні зими створюють нові загрози для мільйонів українців.

    Про це йдеться в офіційному звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 15 жовтня.

    За даними міжнародних спостерігачів, протягом вересня 2025 року в Україні було підтверджено 249 загиблих і 1068 поранених цивільних. Через рік сумарна кількість жертв зросла з 1317 до 2433 осіб.

    Таким чином, у середньому у вересні 2026 року щодня гинула або зазнавала поранень 81 цивільна людина.

    Це лише підтверджені випадки. Реальні втрати можуть бути більшими, оскільки міжнародні спостерігачі не мають повноцінного доступу до частини тимчасово окупованих територій.

    Найбільшу небезпеку для мирних жителів становили далекобійні ракети та ударні безпілотники.

    За статистикою ООН, саме на них припало 53% усіх загиблих і поранених цивільних у вересні — 165 загиблих та 1119 поранених.

    Ще 23% випадків пов’язані із застосуванням безпілотників малої дальності, зокрема поблизу лінії фронту. Внаслідок таких атак загинули 87 людей, ще 475 отримали поранення.

    Особливо тривожна ситуація склалася у Києві

    У столиці протягом вересня підтвердили загибель 32 цивільних і поранення ще 340 людей.

    При цьому цивільні страждали внаслідок атак упродовж 22 із 30 днів місяця. За інформацією ООН, такої частоти випадків у Києві не фіксували в жодному попередньому місяці від початку повномасштабного вторгнення.

    Високі показники втрат зафіксували також у прифронтових містах.

    У Херсоні підтверджено 16 загиблих і 202 поранених, у Сумах — 11 загиблих і 131 пораненого, у Запоріжжі — сім загиблих і 127 поранених.

    Загалом цивільні гинули та зазнавали поранень у 22 областях України та Києві.

    2026 рік уже став одним із найважчих для цивільного населення за час повномасштабної війни.

    За січень–вересень ООН підтвердила 2570 загиблих і 15 211 поранених. Сукупно це 17 781 цивільна жертва за дев’ять місяців.

    Показник на 59% перевищує дані за аналогічний період 2025 року та більш ніж удвічі — результати відповідного періоду 2024-го.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що кількість загиблих і поранених цивільних за перші вісім місяців 2026 року вже перевищила показник усього 2025 року.

    Особливо трагічним був липень, коли міжнародні спостерігачі підтвердили понад три тисячі загиблих і поранених мирних жителів.

    Про ці цифри видання також розповідало у матеріалі «Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки».

    У жовтні ситуація не покращилася

    Як повідомила ООН 16 жовтня, перші два тижні нового місяця стали одними з найсмертоносніших періодів для українських цивільних за останні роки.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала російська атака на Прилуки Чернігівської області в ніч проти 7 жовтня.

    За даними Моніторингової місії ООН, там загинули 22 цивільні людини, ще 45 отримали поранення.

    Інші атаки з великою кількістю постраждалих міжнародні спостерігачі задокументували у Краматорську 8 жовтня, Запоріжжі 10 жовтня та Луцьку 14 жовтня.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белль наголосила, що лише протягом кількох днів російські атаки призвели до численних жертв у Харкові, Запоріжжі, Краматорську та Києві.

    Додатковою загрозою для українців стає наближення холодів на тлі російських ударів по енергетиці.

    У вересні Росія відновила масштабні скоординовані атаки на об’єкти електропостачання та теплової інфраструктури.

    30 вересня були пошкоджені енергетичні об’єкти у трьох областях і Києві, що спричинило аварійні відключення електроенергії.

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали нових ударів по енергетичних об’єктах України, зокрема по трьох основних теплоелектроцентралях столиці.

    За даними української влади, після цієї атаки приблизно 600 тисяч жителів Києва тимчасово залишилися без електропостачання.

    В ООН попереджають, що повторні удари по електричних і теплових мережах напередодні опалювального сезону можуть мати особливо тяжкі гуманітарні наслідки.

    Відключення світла та тепла ускладнюють роботу лікарень, систем водопостачання, транспорту й інших життєво необхідних служб.

    Найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійної медичної допомоги.

    Окрему проблему становить облік загиблих і поранених на тимчасово окупованих територіях.

    У вересні ООН змогла незалежно підтвердити загибель 18 цивільних і поранення 44 осіб на територіях України, які перебувають під російською окупацією.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що не мають можливості перевірити більшість повідомлень із цих районів.

    Тому фактичні масштаби втрат можуть перевищувати офіційно підтверджені цифри.

    Звіт ООН засвідчує, що загроза для мирного населення України залишається надзвичайно високою не лише в прифронтових регіонах, а й у великих містах далеко від лінії зіткнення.

    Міжнародні спостерігачі закликають до захисту цивільних відповідно до міжнародного гуманітарного права та попереджають, що продовження масованих ударів по житловій і критичній інфраструктурі напередодні зими може ще більше поглибити гуманітарну кризу.

  • Ексгумації жертв Волинської трагедії: де в Україні проведуть нові пошуки та дослідження останків

    Ексгумації жертв Волинської трагедії: де в Україні проведуть нові пошуки та дослідження останків

    На Рівненщині та Львівщині проведуть ексгумацію тіл померлих, виявлених під час пошукових робіт, пов’язаних із похованнями жертв Волинської трагедії 1943 року. Крім того, вилучення людських останків із місць їхнього захоронення погодили на території Київської, Тернопільської та Волинської областей.

    Відповідне рішення ухвалила Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. Про це повідомив Український інститут національної пам’яті.

    Однією з ключових локацій, де заплановані роботи, стане територія колишнього села Гута Пеняцька на Львівщині. Ексгумацію проведуть у межах домовленостей між Україною та Польщею. Раніше під час пошукових робіт там виявили останки людей у 25 місцях.

    У Українському інституті національної пам’яті наголошували, що сам факт виявлення останків не дає змоги однозначно встановити кількість загиблих та обставини їхньої смерті. Для цього необхідні додаткові археологічні, антропологічні та інші дослідження.

    Водночас польська сторона заявляла, що знайдені останки можуть бути матеріальним свідченням злочинів проти польського населення, які, за польською версією, були вчинені українцями. Остаточні висновки щодо обставин загибелі людей мають робитися на підставі результатів фахових досліджень.

    Окремо комісія погодила ексгумацію одного тіла, яке раніше виявили в селі Угли на Рівненщині. Пошукова експедиція працювала там із метою виявлення можливих масових поховань мешканців населеного пункту, які загинули у 1943 році.

    Роботи також проведуть на території Меморіалу радянських воїнів у селищі Млинів Дубенського району Рівненської області. Окремі ексгумаційні дослідження заплановані у похованнях жертв Другої світової війни в Бородянці Бучанського району Київської області.

    У Кременці Тернопільської області досліджуватимуть останки радянських військовослужбовців, загиблих під час Другої світової війни та у повоєнний період. Аналогічні роботи проведуть у місті Володимир Волинської області, де йдеться про останки радянських військовослужбовців Другої світової війни та повоєнного періоду.

    Окремим рішенням комісія дозволила відбирати зразки ДНК із поховань 1992–2015 років на кладовищі колишнього села Острівки на Рівненщині. Такий генетичний матеріал може бути використаний для ідентифікації похованих людей та встановлення їхньої спорідненості.

    Раніше в районі Острівків під час пошукових робіт виявили останки шістьох людей. Людські останки також знаходили на території колишнього села Воля Островецька.

    Пошукові роботи, пов’язані з жертвами Волинської трагедії, проводяться в Україні у межах українсько-польського діалогу щодо історичної пам’яті. Одним із найбільш складних питань у цих відносинах залишається встановлення місць поховань та проведення ексгумацій загиблих унаслідок подій Другої світової війни та українсько-польського конфлікту на Волині.

    Раніше під час спільних українсько-польських пошукових робіт у Волинській області фахівці виявили останки чотирьох людей, серед яких були два черепи. При цьому ознак масового поховання на цій ділянці дослідники не виявили.

    Проведення ексгумацій має дозволити фахівцям встановити точнішу кількість похованих, їхню стать і вік, можливі причини смерті, а також, за можливості, провести генетичну ідентифікацію. Результати таких досліджень можуть мати значення не лише для історичної науки, а й для подальшого українсько-польського діалогу щодо вшанування пам’яті загиблих.

    Таким чином, нове рішення Державної міжвідомчої комісії охоплює одразу кілька регіонів України та передбачає як ексгумацію виявлених останків, так і проведення додаткових пошукових та генетичних досліджень. Остаточні висновки щодо обставин загибелі людей мають бути зроблені після завершення роботи фахівців.

  • Троє дітей залишилися без мами: під час удару РФ під Києвом загинула працівниця «Укрзалізниці»

    Троє дітей залишилися без мами: під час удару РФ під Києвом загинула працівниця «Укрзалізниці»

    Масований російський удар по Київщині у ніч проти 5 серпня забрав життя працівниці «Укрзалізниці» Світлани Башловки. Жінка загинула на залізничній платформі «Квітнева» у Броварському районі. Вдома на неї чекали чоловік і троє дітей — двоє синів та донька. Історію загиблої оприлюднила «Залізна родина» — благодійний проєкт допомоги залізничникам та їхнім сім’ям, які постраждали внаслідок російської агресії.

    У ніч атаки російські війська завдали удару по району залізничної станції. За повідомленнями українських медіа, загалом там загинули восьмеро людей. Частина жертв перебувала безпосередньо на платформі, коли стався удар.

    Однією із них була Світлана Башловка.

    Їй було 50 років. Світлана Василівна народилася 28 червня 1976 року у селі Кобижча на Чернігівщині. Більше чотирьох років її життя були пов’язані з українською залізницею.

    Колеги згадують її як щиру, відповідальну та працьовиту людину, на яку можна було покластися.

    Від сигналістки до станційної робітниці

    Свій професійний шлях на залізниці Світлана розпочала сигналісткою третього розряду на станції «Дарниця».

    Пізніше вона працювала прибиральницею виробничих приміщень на вокзалі станції «Київ-Пасажирський». Від травня 2026 року жінка обіймала посаду станційної робітниці другого розряду станції «Ніжин».

    Тобто буквально за кілька місяців до загибелі вона перейшла на нову роботу.

    «Залізна родина» описує Світлану як людину, для якої сім’я була головною цінністю. Вона виховувала трьох дітей, а рідні запам’ятають її турботу, доброзичливість і готовність підтримати у складний момент.

    Жінка мріяла про мир в Україні, хотіла подорожувати разом із родиною та бачити щасливе майбутнє своїх дітей.

    Ці плани обірвала російська ракета.

    Вона загинула на платформі «Квітнева»

    5 серпня життя Світлани Башловки обірвалося на платформі «Квітнева» у Броварському районі Київської області.

    Ця історія стала однією з найболючіших після масованого удару, адже загиблі перебували у цивільному місці — на залізничній інфраструктурі, якою щодня користуються звичайні пасажири та працівники.

    Після атаки журналісти, які працювали на місці, повідомляли про особисті речі загиблих, що залишилися біля платформи. У перші години після удару на телефони деяких жертв продовжували телефонувати рідні.

    Саме такі деталі показують масштаб трагедії значно сильніше за суху статистику: люди просто чекали на поїзд або перебували біля станції, коли Росія завдала удару.

    Вісім загиблих після удару

    За даними, оприлюдненими після атаки, на станції та поблизу неї загинули восьмеро людей.

    Рятувальники, правоохоронці та медики працювали на місці удару, документуючи наслідки та встановлюючи особи загиблих.

    Масштаб руйнувань тієї ночі не обмежився залізницею.

    У Київській області російська атака пошкодила десятки цивільних та комерційних об’єктів. За попередніми даними, серед них були складські комплекси, виробничі будівлі, приватні будинки, тепличне господарство та десятки транспортних засобів.

    Під удар також потрапили об’єкти великих українських і міжнародних компаній.

    Російська атака початку серпня стала однією з найбільш руйнівних для логістичної та торговельної інфраструктури Київщини за останній час.

    Тієї ж ночі були знищені великі склади

    Серед найгучніших наслідків удару — знищення одного з великих логістичних комплексів Rozetka.

    Співзасновник компанії Владислав Чечоткін пізніше заявив, що прямі втрати Rozetka від кількох останніх російських атак сягають мільярдів гривень і є найбільшими за всю історію компанії.

    Також постраждали логістичні потужності PUMA, Bosch, Toyota, Intertop, NOVUS, «Сільпо» та інших компаній.

    Проте за масштабними економічними цифрами залишаються людські життя.

    На об’єктах бізнесу під час атак також були загиблі та поранені працівники. Історія Світлани Башловки стала ще одним нагадуванням, що російські удари по транспортній та логістичній інфраструктурі означають не просто пошкодження складів чи залізничних колій — на цих об’єктах працюють і перебувають люди.

    «Укрзалізниця» працює під постійними ударами

    Українська залізниця від початку повномасштабного вторгнення стала одним із ключових елементів життєзабезпечення країни.

    Саме залізничники у перші місяці війни евакуювали мільйони людей із небезпечних регіонів, забезпечували рух гуманітарних вантажів, підтримували пасажирське сполучення та продовжували роботу навіть під регулярними ракетними й дроновими атаками.

    Росія систематично завдає ударів по залізничній інфраструктурі України — станціях, депо, енергетичних об’єктах, локомотивах та рухомому складу.

    Через це серед загиблих і поранених протягом війни є і працівники «Укрзалізниці».

    Для підтримки таких родин і був створений проєкт «Залізна родина». Він допомагає залізничникам, які постраждали від російської агресії, та сім’ям тих, хто загинув. За даними самого фонду, через його програми вже підтримано сотні сімей. На сайті проєкту вказано понад 23 млн грн зібраної допомоги та понад 19 млн грн уже наданої підтримки.

    Для трьох дітей це вже не статистика війни

    У Світлани Башловки залишилися чоловік, двоє синів та донька.

    Колеги говорять про неї передусім не як про чергову цифру у звіті про наслідки російського обстрілу, а як про матір і людину, яка будувала звичайні плани на майбутнє.

    Вона хотіла, щоб війна завершилася, планувала подорожувати з родиною і мріяла про нормальне життя для дітей.

    У цьому і полягає одна з найтрагічніших рис російських атак по українських містах та цивільній інфраструктурі: за кожною цифрою загиблих є окрема сім’я, яка після одного вибуху вже ніколи не повернеться до попереднього життя.

    Російські удари по цивільній інфраструктурі тривають

    Київщина протягом 2026 року регулярно зазнає масованих атак безпілотниками та ракетами.

    Лише за попередні місяці обласна влада неодноразово повідомляла про десятки й сотні пошкоджених об’єктів після великих атак. Наприклад, після одного з липневих ударів у регіоні було зафіксовано пошкодження 276 об’єктів, 251 із них — у Вишневому.

    Поліція Київщини під час тієї атаки повідомляла про загиблих і десятки постраждалих, включно з дітьми.

    Такі дані показують, що небезпека для цивільного населення столичного регіону залишається системною.

    Росія використовує по Київщині ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети, а наслідки ударів фіксують у житлових районах, на підприємствах, транспортних вузлах та інших цивільних об’єктах.

    Життя Світлани обірвалося дорогою, якою щодня користуються тисячі людей

    Трагедія на платформі «Квітнева» особливо гостро показує, наскільки умовною стала межа між фронтом і тилом.

    Залізнична станція у Київській області — це місце, де люди їдуть на роботу, повертаються додому, зустрічають рідних чи пересідають на інший транспорт.

    Для Світлани Башловки залізниця була ще й частиною професійного життя.

    Понад чотири роки вона працювала в системі, яка під час війни продовжує перевозити мільйони українців попри удари і руйнування.

    5 серпня вона сама стала жертвою тієї війни, роботу під час якої допомагала підтримувати.

    У неї залишилися чоловік і троє дітей. Для них масована атака на Київщину — вже не повідомлення про кількість ракет, пошкоджених об’єктів або збитків у мільярди гривень.

    Це день, коли їхня мама не повернулася додому.

  • Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість загиблих і поранених серед цивільних в Україні зросла на 31% за дев’ять місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець із посиланням на новий звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

    Згідно з даними місії, лише у вересні 2025 року загинули щонайменше 214 цивільних осіб, ще 916 отримали поранення. Найбільша кількість жертв припадає на прифронтові регіони — Донецьку та Херсонську області, які зазнають систематичних обстрілів російських військ.

    За словами Лубінця, атаки на енергетичну інфраструктуру України, що активізувалися у вересні, тривали й у жовтні, створюючи додаткові ризики для цивільного населення. Омбудсман наголосив, що такі дії порушують міжнародне гуманітарне право та мають бути кваліфіковані як воєнні злочини.

    Тим часом Генеральний прокурор Руслан Кравченко ініціював зміни до Кримінального кодексу України, які передбачатимуть довічне позбавлення волі за особливо тяжкі злочини проти дітей. Пропозицію вже направлено до профільного комітету Верховної Ради.

    Експерти наголошують, що поєднання воєнних загроз і внутрішніх реформ у сфері правосуддя демонструє спробу держави захищати громадян не лише на фронті, а й на законодавчому рівні.