Daypolitico

Позначка: Жеваго

  • Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу судді Верховного Суду Жанни Єленіної і визначив їй заставу у розмірі 3 млн грн. Про це повідомляє Центр протидії корупції з посиланням на результати судового засідання.

    За даними, озвученими у суді, Єленіна підозрюється в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США. Слідство вважає, що ці кошти могли бути частиною корупційної схеми, пов’язаної з ухваленням рішень у Верховному Суді. Також у матеріалах справи згадується, що гроші, передані колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, були вилучені під час слідчих дій.

    Під час судового засідання сторона захисту заявляла, що покази Князєва можуть бути мотивовані його прагненням укласти угоду зі слідством і отримати більш м’яке покарання. Водночас суд дослідив ці аргументи у межах розгляду запобіжного заходу, однак вони не стали підставою для зміни рішення.

    Окрім визначення застави, суд поклав на підозрювану низку процесуальних обов’язків, зокрема обмеження на пересування без дозволу слідства, заборону контактувати зі свідками у справі та обов’язок здати документи для виїзду за кордон. Йдеться про запобіжні заходи, які мають забезпечити належний хід розслідування та унеможливити вплив на інших учасників процесу.

    Раніше ВАКС уже обирав запобіжні заходи іншим фігурантам цієї справи, зокрема двом суддям Верховного Суду, яким визначили застави у 2,5 млн грн та 2 млн грн. Таким чином, справа поступово розширюється і охоплює вже кількох чинних представників найвищої судової інстанції.

    Слідство, яке ведуть Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, розглядає версію про існування системної корупційної схеми у Верховному Суді. За даними слідчих, йдеться про ймовірне отримання неправомірної вигоди за ухвалення рішень у справі, пов’язаній із Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом та інтересами групи “Фінанси і кредит”.

    У матеріалах провадження фігурує бізнесмен Костянтин Жеваго, однак він публічно заперечує будь-яку причетність до можливих корупційних домовленостей у Верховному Суді.

    Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують встановлювати можливі зв’язки між фігурантами справи, джерелами коштів та механізмами впливу на ухвалення судових рішень.

  • Олігарху Жеваго вручили підозру у Франції у справі про фінансові махінації

    Олігарху Жеваго вручили підозру у Франції у справі про фінансові махінації

    Екснардеп і бенефіціар банку «Фінанси та Кредит» Костянтин Жеваго отримав підозру у Франції у справі про виведення понад пів мільярда гривень. Після цього його допитали в Парижі.

    19 березня Костянтину Жеваго офіційно вручили підозру у межах кримінального провадження, яке стосується діяльності банку «Фінанси та Кредит». За версією слідства, йдеться про організовану схему виведення коштів із фінансової установи.

    Йому інкримінують одразу кілька тяжких статей: керівництво злочинною організацією, розтрату майна та легалізацію незаконно отриманих доходів. Сума, яка фігурує у справі, перевищує 500 мільйонів гривень.

    Після вручення підозри Жеваго був допитаний у Парижі. Сам факт процесуальних дій на території Франції свідчить про міжнародний характер розслідування, яке триває вже кілька років.

    Це не перший епізод, у якому фігурує бізнесмен. Раніше українські правоохоронці вже підозрювали його у причетності до масштабних фінансових операцій через банк «Фінанси та Кредит». За даними слідства, у попередні роки могли бути реалізовані схеми із видачею проблемних кредитів і подальшим виведенням коштів через підконтрольні структури.

    У 2022 році Жеваго був затриманий у Франції за запитом українських правоохоронців, однак французькі суди згодом відмовили у його екстрадиції.

    Попри це, слідчі дії щодо нього тривають, а нова підозра стосується окремого епізоду, пов’язаного з виведенням коштів банку. Українські правоохоронні органи вважають, що схема могла діяти ще у 2000-х роках через підконтрольні компанії та офшорні структури.

    Сам Жеваго раніше заперечував усі обвинувачення і називав їх політично мотивованими.

    Наразі невідомо, які подальші процесуальні кроки будуть застосовані до бізнесмена, однак справа має всі ознаки масштабного фінансового розслідування з міжнародною складовою.

  • Управителем арештованого бізнес-центру Жеваго стала структура з орбіти iBox Bank і Міндіча

    Управителем арештованого бізнес-центру Жеваго стала структура з орбіти iBox Bank і Міндіча

    Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) визначило управителя арештованого майнового комплексу на вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6 у Києві — одного з найбільших бізнес-центрів у центральній частині міста, який пов’язують із підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго. За результатами конкурсу переможцем стало ТОВ «Енвіл», засноване Володимиром Дроботом.

    Як зазначає блогер Володимир Бондаренко, Дробот є співвласником iBox Bank разом з Ігорем Хмельовим. З 2023 року банк перебуває у стані ліквідації за рішенням Нацбанку — регулятор встановив, що фінансова установа сприяла окремим операторам грального ринку в ухиленні від сплати податків на десятки мільярдів гривень. Також iBox Bank здійснював процесинг однойменної платіжної мережі, яку журналістські розслідування пов’язували з підприємцем Тимуром Міндічем.

    Ігор Хмельов, відомий у матеріалах слідства як «Шмель», разом із Міндічем фігурує у низці спільних бізнес-структур: Tanden Group, Eventus Management, Atlet Bud, Brand Style, TIM&TIM s.r.o. (Словаччина). За інформацією, озвученою в медіа, через Хмельова оформлювалися окремі активи, пов’язані з дружиною Міндіча.

    Не менш показовим є зв’язок ще однієї фігурантки — Альони Шевцової (Дегрік), партнерки Дробота та Хмельова по iBox Bank. Вона перебуває під санкціями у зв’язку зі справою про відмивання коштів сервісу LeoGaming.

    У результаті управління арештованою нерухомістю, що перебуває у сфері санкцій щодо Жеваго, отримала структура, пов’язана з особами, які фігурують у справах про ухилення від податків у гральному бізнесі, банківських розслідуваннях і санкційних рішеннях.

    Таким чином, контроль над бізнес-центром на Печерську тепер матиме коло осіб, яке об’єднують спільні інтереси у фінансових і процесингових структурах, а також наявність фігурування у низці резонансних справ.

  • Суддя Марчук під підозрою через розголошення матеріалів справи Жеваго

    Суддя Марчук під підозрою через розголошення матеріалів справи Жеваго

    Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу проти судді Верховного суду Наталії Марчук. Про це повідомляє “Судовий репортер”.

    У 2024 році Марчук головувала у колегії Верховного суду, яка розглядала касаційні скарги адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та ексголови Верховного суду Всеволода Князєва на вирок Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з Горецьким, який визнав себе посередником у передачі хабарів суддям, отримавши умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва і Жеваго.

    Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

    Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

    Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

    Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

    Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

  • СБУ проводить обшуки в «Артеріумі»: Жеваго заявляє про політичний тиск, компанія заперечує торгівлю з Росією

    СБУ проводить обшуки в «Артеріумі»: Жеваго заявляє про політичний тиск, компанія заперечує торгівлю з Росією

    16 липня правоохоронці провели обшуки у центральному офісі фармацевтичної корпорації «Артеріум», що належить бізнесмену і політику Костянтину Жеваго. Обшуки також відбулись на виробничих майданчиках у Києві та Львові. Це вже третя силова операція проти компанії за останні три роки — попередні проводились у 2022-му та лютому 2025 року.

    Слідство підозрює компанію у незаконному збуті лікарських засобів на території РФ. Водночас у «Артеріумі» категорично заперечують усі обвинувачення. У заяві корпорації зазначається, що вона не здійснює жодних постачань до Росії чи Білорусі, а поява їхньої продукції на цих ринках може бути наслідком перепакування з боку сторонніх посередників.

    Сам Костянтин Жеваго розцінив обшуки як форму політичного тиску, пов’язану з його громадянською позицією та політичною діяльністю. Бізнесмен назвав дії силовиків «черговим актом переслідування».

    Нагадаємо, у лютому 2025 року Рада національної безпеки і оборони України застосувала санкції до Жеваго, передбачивши повне блокування його активів. Попри це, за даними слідства, він продовжує контролювати частину майна — зокрема через компанію «Тіквел Компані», яка без активної господарської діяльності придбала пам’ятку архітектури в центрі Києва за 292 млн грн.

    Цю угоду профінансували через ланцюг пов’язаних осіб у формі поворотної фінансової допомоги — в обхід фінансового моніторингу. Крім того, одночасно зі зміною бенефіціара «Тіквел Компані» правоохоронці фіксують спроби прихованого збереження контролю над активами, які мали бути заблоковані.

    Нами вже подано скарги щодо тіньової діяльності Жеваго та схем обходу санкцій. Подробиці їх розгляду будуть оприлюднені згодом.

  • Санкції РНБО не вплинули на статки українських олігархів

    Санкції РНБО не вплинули на статки українських олігархів

    Нещодавно введені рішенням РНБО санкції проти опальних українських олігархів насправді мало зачепили належні їм активи. Чому так склалось і яка справжня причина внесення до санкційного списку українських мільярдерів розбирались журналісти нашого видання.

    Нагадаємо, 12 лютого Володимир Зеленський затвердив рішення РНБО про введення санкцій проти бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника “Приватбанку” Геннадія Боголюбова,  екс-президента України Петра Порошенка та обвинуваченого у держзраді Віктора Медведчука.

    Самим резонансным кейсом в українському медіапросторі стало введення санкцій проти Петра Порошенко. Насправді, Порошенко будучи в опозиції до Зеленського давно переписав усі свої активи, наразі його декларація “пуста”.  Основний актив Петра Порошенко – корпорація “Рошен” за документами давно йому не належить.

    Єдиною неприємністю для Порошенко від внесення в санкційний список можна вважати створені перешкоди для продовження його політичної кар’єри. Тим паче, що введені проти нього санкції РНБО йдуть в одному наказі з санкціями проти звинуваченого в держзраді Віктора Медведчука.

    Стосовно введення санкцій РНБО проти Віктора Медведчука, тут важливо розуміти, що його активи в Україні які уже конфіскували – це машини, антикваріат та ювелірні вироби. Загальна вартість конфіскованих і реалізованих активів не перевищує 200 млн. грн. за умови, що активи Медведчука неофіційно оцінюються в 1,5 млрд. доларів.

    Фактично Медведчук встиг переписати і продати майно та бізнес до введення проти нього санкцій. Частина майна та бізнесу була реалізована через Андрія Портнова, ще частина записана на підставних осіб і продовжує функціонувати в Україні.

    Також цікавий момент – оцінка предметів мистецтва заарештованих у Віктора Медведчука, близько 150 штук, була оцінена у загальну суму біля 50 млн грн. Така оцінка, м’яко кажучи неадекватна, так як деякі картина з колекції Медведчука вартували більше мільйона доларів, в той час коли їх оцінили в 7 – 8 тисяч.

    Стосовно введення санкцій РНБО відносно Геннадія Боголюбова то, як зазнаяає його близьке оточення: “крім Еміне Джапарової у Боголюбова активів в Україні не було  і Джапарову Боголюбов давно вивіз, а питання приватизації Приватбанку він доручив міжнародній компанії з хорошими можливостями кредитних активів”.

    Внесення до санкційного списку Ігоря Коломойського також ніяк не вплинуло на розмір його активів, які знаходяться за кордоном та за найскромнішими підрахунками становлять 2 мільярди доларів. Активами Коломойського наразі управляють різні компанії, а схема побудована таким чином, що навіть американці не можуть до них дотягнутись.

    Стосовно введення санкцій відносно українського мільярдера Костянтина Жеваго, то з основного його активу банку “Фінанси і Кредит” кошти давно виведені (вкрадені). Також Жеваго давно мінімізував свою частку в підконтрольних ГЗК, але володіє кіпрськими компаніями, через які відбувається реалізація продукції.