Daypolitico

Позначка: житло в Україні

  • Ринок нерухомості лихоманить: у яких областях квартири різко подорожчали, а де ціни обвалилися

    Ринок нерухомості лихоманить: у яких областях квартири різко подорожчали, а де ціни обвалилися

    Ринок житлової нерухомості в Україні продовжує демонструвати неоднорідну динаміку. Попри війну, економічну нестабільність та безпекові ризики, вартість житла у більшості регіонів країни у травні 2026 року знову зросла. Водночас попит залишається нерівномірним: в одних областях покупці активно цікавляться новими квартирами, тоді як в інших ринок поступово охолоджується.

    Про це свідчать результати аналітичного дослідження маркетплейса нерухомості DIM.RIA.

    Найбільше зростання цін на первинному ринку житла у травні зафіксовано в Чернігівській області. Тут середня вартість квадратного метра у новобудовах за місяць збільшилася одразу на 13%. Така динаміка стала найбільшою серед усіх регіонів України.

    Якщо ж аналізувати ситуацію за останній рік, абсолютним лідером стала Івано-Франківська область. Тут квадратний метр у новобудовах подорожчав на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значне зростання також продемонстрували Тернопільська та Житомирська області, де ціни збільшилися на 19%. У Кіровоградській, Вінницькій та Хмельницькій областях житло подорожчало на 14%.

    Експерти пояснюють таку тенденцію насамперед переміщенням населення до відносно безпечних регіонів, а також обмеженою пропозицією якісного нового житла. Водночас забудовники продовжують поступово піднімати ціни через зростання вартості будівельних матеріалів, логістики та робочої сили.

    Попри загальну тенденцію до подорожчання, у столиці відбулося незначне коригування цін. У травні середня вартість квадратного метра в київських новобудовах становила 1429 доларів, що на 0,6% менше порівняно з квітнем.

    Київ, однак, залишається найдорожчим містом України за вартістю первинного житла. Найвищі ціни традиційно фіксуються у Печерському районі, де квадратний метр коштує в середньому 2729 доларів. Для порівняння, у Деснянському районі столиці новобудови продаються майже втричі дешевше — в середньому по 882 долари за квадратний метр.

    Не менш цікавою є ситуація з попитом на новобудови. У травні найбільше зріс інтерес покупців у Кіровоградській області — одразу на 29%. Значне пожвавлення також зафіксували у Волинській області, де кількість звернень потенційних покупців збільшилася на 25%.

    До переліку регіонів із високою активністю також увійшли Миколаївська область із приростом попиту на 22% та Хмельницька область із показником 18%.

    Водночас у низці областей спостерігалося помітне зниження інтересу до новобудов. Найбільше скорочення попиту відбулося у Харківській області — мінус 13%. Також зменшення кількості звернень зафіксовано у Рівненській області (-8,6%) та Дніпропетровській (-8,4%).

    На вторинному ринку житла ситуація виявилася ще більш контрастною. У травні найбільше зростання кількості нових оголошень спостерігалося у Волинській та Сумській областях, де пропозиція збільшилася на 10%. У Чернігівській області кількість об’єктів на продаж зросла на 8%.

    Водночас у Києві власники почали виставляти на продаж менше квартир. Кількість оголошень на вторинному ринку столиці скоротилася на 11%, що стало одним із найбільших спадів серед усіх регіонів країни.

    Попри коливання попиту та пропозиції, ціни на вторинному ринку в більшості областей продовжили рухатися вгору. Найбільше житло подорожчало у Чернівецькій області — плюс 12% за місяць. Значне зростання також зафіксовано в Кіровоградській області (+9%) та Рівненській області (+8%).

    Водночас у прифронтових та прикордонних регіонах ситуація залишається складною. Найбільше падіння цін зафіксовано у Херсонській області, де квартири подешевшали на 9%. У Чернігівській області вартість житла знизилася на 8%.

    Саме Херсонщина залишається регіоном із найдоступнішою нерухомістю в Україні. Середня ціна однокімнатної квартири тут у травні становила лише 15,5 тисячі доларів.

    Для порівняння, у Києві середня вартість однокімнатної квартири на вторинному ринку вже досягла 89 тисяч доларів. При цьому найбільш дорогим районом столиці залишається Печерський, де середня ціна однокімнатного житла сягає 180 тисяч доларів. Найдешевші квартири продаються у Деснянському районі — приблизно за 48 тисяч доларів.

    Попит на вторинне житло в більшості регіонів країни продовжує скорочуватися. Найбільше падіння інтересу покупців зафіксовано у Херсонській області — мінус 18%. У Сумській області попит зменшився на 11%, а в Чернівецькій — на 9%.

    Серед регіонів, де покупці навпаки почали активніше шукати житло, лідирує Закарпатська область. Тут попит зріс на 15%. У Рівненській області зафіксовано зростання на 9%.

    Аналітики зазначають, що ринок нерухомості дедалі більше залежить від безпекової ситуації. Західні області та відносно безпечні регіони продовжують приваблювати покупців і демонструють стійке зростання цін. Натомість прифронтові території стикаються зі зниженням вартості житла та скороченням попиту.

    Водночас соціологічні дослідження свідчать, що інтерес українців до купівлі власного житла залишається високим. За останніми опитуваннями, понад половина громадян — 51,1% — планують придбати нерухомість у найближчій перспективі. При цьому дедалі більше українців звертають увагу не лише на квартири, а й на приватні будинки. Найпопулярнішим бюджетом для майбутньої покупки залишається сума від 30 до 60 тисяч доларів.

    Експерти прогнозують, що до кінця року ринок житла залишатиметься активним, однак темпи зростання цін багато в чому залежатимуть від ситуації на фронті, макроекономічної стабільності та доступності іпотечних програм для населення.

  • Житло для Героїв України у 2026: які пільги гарантує держава

    Житло для Героїв України у 2026: які пільги гарантує держава

    У 2026 році в Україні продовжує діяти система житлових гарантій для Героїв України, яка поєднує право на позачергове забезпечення житлом, фінансову підтримку та додаткові соціальні пільги. Як випливає з роз’яснень Міністерства у справах ветеранів України, держава зберігає пріоритетний підхід до цієї категорії громадян і водночас поступово модернізує механізми оформлення допомоги.

    Житлові гарантії охоплюють не лише отримання квартир або будинків, а й альтернативні варіанти — земельні ділянки для будівництва, компенсаційні виплати та підтримку під час ремонту житла. Окремо передбачені пільги для родин загиблих Героїв України.

    Герої України мають законодавчо закріплене право на позачергове отримання житла. Це означає, що вони включаються до перших черг у житлових програмах органів місцевої влади та державних ініціатив.

    На практиці це дає можливість отримати квартиру або будинок швидше, ніж інші категорії громадян, які перебувають у загальній черзі на житло. При цьому враховуються соціальні обставини — склад сім’ї, наявність дітей, стан здоров’я та інші індивідуальні потреби.

    Окремо держава звільняє Героїв України від витрат на оформлення документів, зокрема у процесі приватизації житла або його реєстрації. Це зменшує фінансове навантаження та спрощує бюрократичні процедури.

    Однією з важливих опцій залишається можливість отримання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва. Такий підхід дозволяє не обмежуватися лише квартирою у багатоповерховому будинку, а обрати формат приватного житла.

    У різних регіонах України реалізація цього механізму відрізняється, оскільки залежить від наявності земельних ресурсів та рішень місцевих органів влади. Водночас законодавство передбачає рівні права для всіх осіб зі статусом Героя України.

    Ще один важливий елемент системи — фінансування ремонту житла. У разі необхідності держава може покривати витрати на капітальний ремонт як квартир, так і приватних будинків.

    У деяких випадках допомога надається у вигляді будівельних матеріалів або грошової компенсації. Це дозволяє більш гнучко реагувати на конкретні житлові потреби та стан житла.

    Фінансування здійснюється з державного або місцевих бюджетів залежно від програми та регіону.

    Окремий блок гарантій стосується родин загиблих або померлих Героїв України. До них належать подружжя, діти та непрацездатні батьки.

    Для цих родин передбачено повне звільнення від оплати житлово-комунальних послуг, зокрема за електроенергію, газ, воду та квартирну плату. Крім того, вони мають право на отримання житла або грошову компенсацію замість нього.

    Також родини можуть користуватися правом позачергового вступу до житлово-будівельних кооперативів, що дозволяє швидше вирішувати житлові питання у випадку відсутності готового житла.

    Щоб отримати житлові пільги, необхідно звернутися до органів соціального захисту населення за місцем реєстрації. Після подання документів і підтвердження статусу починає діяти відповідний механізм забезпечення.

    У разі відсутності окремих документів або даних можуть застосовуватися додаткові процедури підтвердження права, включно з використанням архівних даних або інших офіційних джерел.

    Паралельно в Україні діють загальні житлові програми для військовослужбовців. Серед них — державна іпотечна програма «єОселя», а також житлові ваучери.

    Для військових із тривалою вислугою (понад 20 років) передбачене право на отримання житла або ваучера на суму до 2 млн грн, який можна використати для купівлі житла чи погашення іпотеки.

    Система житлових гарантій для Героїв України поступово переходить до більш цифрового та автоматизованого формату. Держава робить акцент на електронних реєстрах, щоб зменшити залежність від паперових документів і пришвидшити перевірку стажу, статусу та права на пільги.

    Водночас ключовий принцип залишається незмінним — пріоритетне забезпечення житлом осіб, які мають особливі заслуги перед державою, та підтримка їхніх родин у довгостроковій перспективі.

  • Верховна Рада ухвалила закон про нову житлову політику: що зміниться для українців

    Верховна Рада ухвалила закон про нову житлову політику: що зміниться для українців

    Верховна Рада ухвалила закон «Про основні засади житлової політики», який фактично змінює систему державної житлової політики в Україні. Документ №4751-IX парламент підтримав у січні 2026 року, а 12 лютого його підписав президент. Закон також передбачає втрату чинності Житлового кодексу України 1983 року, який діяв понад 40 років.

    Після ухвалення закону в суспільстві з’явилися побоювання, що документ нібито скасовує приватизацію житла. Однак насправді він змінює підхід держави до житлової політики, зміщуючи акцент із масової приватизації на довгострокові моделі користування житлом, передусім орендні.

    Закон має рамковий характер і стосується передусім публічного житлового сектору. Йдеться про державний та комунальний житловий фонд, а не про приватну нерухомість громадян чи первинний ринок житла.

    Документ визначає загальні принципи реалізації права на житло, механізми соціальної та доступної житлової політики, а також правила управління державним і комунальним житловим фондом. Натомість питання будівництва, землекористування, містобудування та технічних стандартів і надалі регулюватимуться окремими законами.

    Однією з ключових змін є припинення приватизації житла з державного житлового фонду. Водночас закон передбачає перехідний період. Норма про втрату чинності закону «Про приватизацію державного житлового фонду» набуде чинності не раніше ніж через рік після завершення воєнного стану і водночас не раніше ніж через рік після набрання чинності новим законом.

    Таким чином, приватизацію не скасовують миттєво. Громадяни, які вже мають право на приватизацію житла, зможуть скористатися ним у межах перехідного періоду.

    Головна мета змін — зберегти державний і комунальний житловий фонд як інструмент соціальної політики. Масова приватизація призводить до скорочення соціального житла і зменшує можливості допомоги людям, які потребують житлової підтримки.

    Натомість закон робить ставку на розвиток соціальної оренди. Соціальне житло може надаватися громадянам у користування безкоштовно або за доступну плату на підставі договору найму. Розмір плати залежатиме від доходів домогосподарства.

    Органи місцевого самоврядування зможуть компенсувати плату за оренду такого житла у межах місцевих програм підтримки. У деяких випадках компенсація може становити до 100% вартості оренди.

    Ще одна важлива зміна — кошти від плати за користування соціальним житлом спрямовуватимуться до спеціального фонду. Ці гроші використовуватимуться для утримання, ремонту та відновлення житлового фонду.

    Закон також запроваджує нові стандарти якості житла. Зокрема, він розмежовує мінімальні та загальні вимоги до житлових приміщень і робить акцент на доступності житла для маломобільних груп населення та людей з інвалідністю.

    Окрему увагу приділено цифровізації житлової системи. Облік громадян, які потребують соціального житла, переведуть із паперових списків до єдиної інформаційно-аналітичної системи. При цьому дата взяття на квартирний облік зберігатиметься.

    Новий закон також відкриває можливості для участі бізнесу у житловій політиці. Зокрема, передбачено створення операторів соціального та доступного житла, якими можуть бути підприємства, установи чи організації незалежно від форми власності.

    Це дозволить реалізовувати житлові проєкти у форматі державно-приватного партнерства, коли приватні компанії можуть брати участь у створенні, управлінні та обслуговуванні соціального житла.

    Водночас для таких проєктів діятимуть обмеження. Соціальне житло не може бути переведене у звичайний комерційний обіг навіть у разі зміни власника, а його цільове призначення має зберігатися.

    Окремо закон регулює питання службового житла. Воно надаватиметься працівникам на період трудових відносин і також буде включене до єдиної житлової інформаційної системи.

    Експерти зазначають, що закон має рамковий характер, тому значна частина механізмів буде визначена підзаконними актами, місцевими програмами та типовими договорами.

    Для громадян головний висновок полягає в тому, що закон не зачіпає вже приватизоване житло і не обмежує право приватної власності. Його мета — змінити підхід до управління державним і комунальним житловим фондом та створити нову систему житлової підтримки.

  • Квартири немає в Реєстрі: що це означає для власника

    Квартири немає в Реєстрі: що це означає для власника

    Кожен громадянин України, який володіє квартирою або приватним будинком, має подбати про належний стан документів на свою нерухомість. Відсутність даних у Державному реєстрі речових прав часто викликає занепокоєння, однак це не завжди означає втрату права власності.

    Нотаріус Наталія Манойло пояснила, які документи підтверджують право власності на житло, навіщо потрібна реєстрація в електронному Реєстрі та як діяти, якщо інформації про квартиру там немає.

    Навіщо потрібен Державний реєстр речових прав

    Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це електронна база даних, у якій міститься інформація про об’єкти нерухомості, їхніх власників, а також про можливі обтяження: арешти, іпотеки чи заборони на відчуження. Реєстр почав працювати з 1 січня 2013 року.

    До цього часу реєстрацію прав здійснювали органи БТІ на паперових носіях. Після змін у законодавстві ці функції перейшли до державних реєстраторів, які працюють у ЦНАПах, органах місцевого самоврядування, райдержадміністраціях, а також до нотаріусів — як державних, так і приватних.

    Наразі після посвідчення договору купівлі-продажу, дарування чи іншого правочину дані про нерухомість одразу вносяться до Реєстру. Підтвердженням цього є витяг з Державного реєстру речових прав.

    Реєстрація необхідна для реалізації більшості майнових прав: без неї неможливо продати або подарувати житло, оформити спадщину, отримати субсидії чи компенсації за пошкоджене майно, зокрема в межах програми «єВідновлення».

    Чи можуть анулювати право власності, якщо квартири немає в Реєстрі

    Нотаріус наголошує: відсутність інформації про нерухомість у Державному реєстрі не означає втрати права власності. Держава визнає документи, оформлені на паперових носіях до 2013 року, і вони залишаються чинними.

    У 1990-х та 2000-х роках облік нерухомості вели органи БТІ, а електронного Реєстру ще не існувало. Частина архівних даних згодом була перенесена в електронну систему, частина — ні. Тому нерухомість, придбана, наприклад, у 2005 році, може не відображатися в Реєстрі, і це не є порушенням.

    Внесення відомостей до Реєстру не є обов’язковою умовою для збереження права власності, але значно спрощує будь-які операції з майном.

    Як перевірити квартиру в Реєстрі через «Дію»

    Якщо право власності оформлювалося у 2013 році або пізніше, у більшості випадків дані вже мають бути внесені до Реєстру. Перевірити це можна через нотаріуса, ЦНАП або онлайн.

    Найпростіший спосіб — скористатися порталом «Дія». Через послугу надання інформації з Державного реєстру речових прав можна сформувати витяг, вказавши адресу об’єкта нерухомості. Вартість такої перевірки становить близько 60 гривень, а результат надається у форматі PDF.

    Як внести квартиру до Реєстру і скільки це коштує

    Якщо інформації про житло в Реєстрі немає, її можна внести, звернувшись до нотаріуса або до ЦНАПу. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на нерухомість (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності) та довідка з БТІ.

    Також необхідно сплатити адміністративний збір. Його розмір залежить від строку реєстрації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За стандартну реєстрацію протягом п’яти робочих днів сума становить одну десяту прожиткового мінімуму. Пришвидшена процедура коштує дорожче: реєстрація за два дні — один прожитковий мінімум, за один день — два прожиткових мінімуми.

    У разі звернення до нотаріуса додатково оплачуються нотаріальні послуги. Їхня вартість залежить від регіону та складності процедури і може коливатися від кількох сотень до кількох тисяч гривень.

  • Скільки років потрібно працювати, щоб купити “однушку”: оприлюднено нові дані

    Скільки років потрібно працювати, щоб купити “однушку”: оприлюднено нові дані

    Ринок однокімнатного житла в Україні залишається одним із найбільш нерівномірних та фрагментованих. За оновленими даними ЛУН, різниця у вартості між містами сягнула рекордного показника: від 14,8 тисячі доларів до 68 тисяч. Це означає, що можливість придбати власну квартиру залежить не лише від рівня доходів, а й від регіону проживання.

    Львів знову очолив перелік міст із найвищими цінами. Однокімнатне житло тут коштує близько 68 тисяч доларів, і щоб відкласти цю суму, львів’янину довелося б працювати без витрат понад 8,5 року. Київ та Ужгород також тримаються у верхній частині рейтингу, причому в Ужгороді ціни зростали навіть швидше, ніж у столиці.

    Абсолютним “антирекордом” за тривалістю накопичення стала ситуація у Луцьку — майже дев’ять років необхідно пересічному мешканцю, щоб зібрати на однокімнатну квартиру. До другого ешелону дорогих міст увійшли Рівне, Чернівці, Житомир, Вінниця, Черкаси та Одеса — із середньою вартістю житла від 44 500 до 57 600 доларів.

    Зовсім інша динаміка спостерігається у містах, що найбільше постраждали від російської агресії. Через втрату значної частини попиту Херсон, Запоріжжя та Миколаїв нині мають найнижчі ціни на “однушки” — від 14,8 до 20 тисяч доларів. Тут на купівлю житла можна накопичити за 2,6–3,3 року — найшвидші терміни по країні.

    У Сумах та Харкові ціни також залишаються відносно низькими — 21,5–22 тисячі доларів. Термін накопичення — від 3,4 до 3,8 року, що теж значно менше, ніж у західних регіонах.

    У містах центральної та західної України сформувався умовний “середній сегмент”: Кропивницький, Хмельницький, Івано-Франківськ, Чернігів, Полтава та Тернопіль. Тут однокімнатні квартири коштують від 30 до 43,2 тисячі доларів, а мешканцям доводиться відкладати на житло від п’яти до шести років.

    Оприлюднена статистика не охоплює тимчасово окуповані території — Донецьку, Луганську області та Крим.