Daypolitico

Позначка: житлові будинки

  • Киянам назвали дату запуску опалення: тепло до квартир надходитиме поступово

    Киянам назвали дату запуску опалення: тепло до квартир надходитиме поступово

    У Києві з понеділка, 2 листопада, планують розпочати підключення житлових будинків до централізованого опалення. Рішення ухвалили напередодні прогнозованого похолодання, адже повноцінний запуск столичної системи теплопостачання може тривати до семи днів. Водночас через наслідки російських атак в окремих районах міста зберігаються проблеми з енергетичною інфраструктурою.

    Про це 30 жовтня повідомив міський голова Києва Віталій Кличко під час брифінгу.

    За словами мера, підключення житлового фонду розпочнуть заздалегідь, щоб забезпечити комфортну температуру в оселях до настання суттєвого похолодання.

    При цьому тепло не з’явиться одночасно в усіх квартирах уже 2 листопада. Запуск опалення відбуватиметься поетапно, оскільки система централізованого теплопостачання Києва є однією з найбільших у Європі.

    Загальна протяжність міських теплових мереж становить близько трьох тисяч кілометрів. Для поступового запуску котелень, подачі теплоносія та стабілізації роботи системи необхідний додатковий час.

    Кличко пояснив, що технологічно цей процес може тривати до семи днів.

    Таким чином, у частині багатоповерхівок батареї можуть нагрітися вже в перші дні після запуску, тоді як іншим мешканцям доведеться чекати завершення підключення відповідних ділянок тепломереж.

    Водночас опалювальний сезон у столиці фактично розпочався ще 16 жовтня. Першими тепло почали отримувати заклади соціальної сфери — лікарні, дитячі садки та школи.

    Їх підключають за індивідуальними заявками керівників установ, залежно від потреби та технічної готовності.

    За даними, озвученими міським головою 30 жовтня, тепло вже подається до 157 медичних закладів, 402 дитячих садків та 85 шкіл.

    Загалом підключено майже половину установ соціальної сфери, які потребують централізованого теплопостачання.

    Особливістю нинішнього опалювального сезону залишається складна безпекова ситуація. Російські війська продовжують атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури, що створює додаткові ризики для стабільного забезпечення міста теплом та електроенергією.

    Раніше Кличко повідомляв, що через пошкодження важливого енергетичного об’єкта виникли труднощі з підключенням частини Дніпровського та Дарницького районів.

    На відповідних об’єктах тривають аварійно-відновлювальні роботи. Терміни повноцінного відновлення теплопостачання для окремих будинків залежатимуть від технічного стану інфраструктури.

    Міська влада наголошує, що столиця розпочинає опалювальний сезон в умовах постійної загрози нових російських ударів.

    Тому одним із головних завдань комунальних служб залишається забезпечення стабільної роботи тепломереж і можливості оперативного відновлення постачання у разі аварій.

    Якщо після початку підключення опалення в будинку тривалий час відсутнє, мешканцям рекомендують звертатися до управителя будинку або відповідної теплопостачальної організації.

    Також необхідно враховувати, що причиною холодних батарей можуть бути не лише затримки з подачею теплоносія, а й технічні проблеми внутрішньобудинкової системи.

    Отже, за оголошеним 30 жовтня планом, підключення житлових будинків Києва розпочнеться 2 листопада, а повний запуск системи може тривати до тижня. У місті розраховують завершити основний етап підключення до суттєвого похолодання, однак ситуація залежатиме від стану тепломереж та наслідків російських обстрілів.

  • Горіли будинки й авто: РФ атакувала Балаклію безпілотниками, є поранені діти

    Горіли будинки й авто: РФ атакувала Балаклію безпілотниками, є поранені діти

    У ніч на 16 червня російські війська атакували Балаклію Харківської області безпілотниками. Під ударом опинилися житлові квартали, приватний сектор, територія поруч із багатоквартирними будинками та цивільне підприємство. Внаслідок обстрілу постраждали восьмеро людей, серед них — двоє дітей.

    Про наслідки атаки повідомили начальник Балаклійської міської військової адміністрації Віталій Карабанов та очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

    За попередніми даними місцевої влади, російські безпілотники били по цивільній забудові. Влучання зафіксували у приватному секторі, поряд із багатоквартирними житловими будинками, а також у цивільне підприємство. Після ударів у місті спалахнули пожежі.

    За інформацією Олега Синєгубова, внаслідок атаки постраждали восьмеро людей. Серед поранених — 4-річна дівчинка та 13-річний хлопчик. Частину постраждалих госпіталізували до лікарні, де їм надають необхідну медичну допомогу. Іншим допомогу надали на місці.

    Унаслідок російського удару загорілися чотири приватні житлові будинки. Також вогонь охопив підвальне приміщення, автомобілі, господарчі споруди та гараж. На місцях влучань працювали рятувальники, медики, правоохоронці та комунальні служби.

    Удар по Балаклії 16 червня
    Удар по Балаклії 16 червня

    Балаклія знову пережила ніч, коли люди прокидалися не від будильників, а від вибухів і пожеж. Удар прийшовся по районах, де немає військових об’єктів, а живуть звичайні родини. Саме тому ця атака вкотре демонструє головну тактику російської армії — терор проти цивільного населення.

    Особливо цинічним є те, що серед поранених опинилися діти. Чотирирічна дівчинка та тринадцятирічний хлопчик стали жертвами нічної атаки по місту, яке й без того регулярно потерпає від російських обстрілів.

    Після ударів у Балаклії виникли масштабні пожежі. Горіли приватні будинки, автівки та господарчі споруди. Для мешканців це не лише фізична небезпека, а й втрата майна, житла, відчуття безпеки та нормального життя. У таких атаках Росія б’є не просто по будівлях — вона намагається зламати людей страхом.

    Екстрені служби оперативно прибули на місця влучань. Рятувальники ліквідовували пожежі, медики допомагали постраждалим, а правоохоронці фіксували наслідки чергового воєнного злочину. Інформацію щодо можливих нових постраждалих влада продовжувала уточнювати.

    Балаклія розташована у Харківській області, яка залишається одним із найнебезпечніших регіонів України через постійні російські атаки. Ворог регулярно застосовує безпілотники, ракети, керовані авіабомби та артилерію по населених пунктах області. Під ударами опиняються житлові будинки, підприємства, навчальні заклади, енергетична інфраструктура та цивільний транспорт.

    Останнім часом Росія дедалі активніше використовує дрони для ударів по містах і селах. Такі атаки небезпечні тим, що безпілотники можуть бити точково по житлових кварталах, автомобілях, подвір’ях і місцях скупчення людей. Для прифронтових громад це означає постійну загрозу навіть уночі, коли люди перебувають у власних домівках.

    У Балаклії це вже не перший масований удар безпілотниками. Місто неодноразово зазнавало атак, унаслідок яких були загиблі, поранені та значні руйнування. Попередні обстріли також призводили до пожеж, пошкодження житлових будинків, автомобілів, адміністративних будівель та об’єктів цивільної інфраструктури.

    Російська армія продовжує свідомо бити по населених пунктах Харківщини, намагаючись тримати мирних людей у постійному страху. Проте попри небезпеку, місцеві служби продовжують працювати, ліквідовувати наслідки ударів і допомагати мешканцям.

    Місцева влада закликає жителів Балаклії та всієї Харківської області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, перебувати в укриттях під час загрози та бути максимально обережними. У разі виявлення уламків дронів або підозрілих предметів людей просять не наближатися до них і негайно повідомляти відповідні служби.

    Нічна атака на Балаклію стала ще одним доказом того, що Росія продовжує війну проти цивільних. Палаючі будинки, поранені діти, знищені автомобілі та робота рятувальників серед ночі — це реальність українських міст, які щодня живуть під загрозою нових ударів.

  • Поставили «жабку» у дворі? Тепер за це можуть оштрафувати й примусово знести бар’єр

    Поставили «жабку» у дворі? Тепер за це можуть оштрафувати й примусово знести бар’єр

    Самовільне встановлення паркувальних бар’єрів у дворах багатоквартирних будинків може завершитися для порушників штрафом, приписом та примусовим демонтажем конструкції. Йдеться про так звані «жабки» — металеві обмежувачі, якими мешканці часто намагаються «застовпити» собі місце для автомобіля біля під’їзду. Однак така практика далеко не завжди є законною, адже прибудинкова територія зазвичай належить до спільного користування всіх співвласників будинку.

    Адвокат Ігор Чудовський у коментарі «Телеграфу» пояснив, що встановлення паркувальних бар’єрів регулюється не бажанням окремого мешканця, а законами, місцевими правилами благоустрою та нормами щодо організації дорожнього руху. Якщо людина самостійно забетонувала або прикріпила «жабку» біля під’їзду, це може вважатися самовільним зайняттям частини території загального користування.

    За словами юриста, у дворі багатоквартирного будинку встановлення таких конструкцій можливе лише за умови належного погодження. Залежно від статусу земельної ділянки рішення можуть ухвалювати ОСББ, управитель будинку, балансоутримувач, орган місцевого самоврядування або відповідний виконавчий орган. Якщо йдеться саме про прибудинкову територію, зазвичай потрібне рішення співвласників будинку та погодження у порядку, передбаченому місцевими правилами благоустрою.

    Це означає, що жоден мешканець не має права одноосібно вирішити, що конкретне місце у дворі належить саме йому. Навіть якщо людина постійно паркує там авто, це не створює для неї права власності чи пріоритетного користування ділянкою. Двір, проїзд, гостьові паркомісця та інші елементи прибудинкової території зазвичай залишаються спільними для всіх мешканців.

    Водночас самостійно демонтувати чужу «жабку» також не варто. Адвокат наголошує, що навіть якщо бар’єр встановлено незаконно, його самовільне пошкодження або зняття може створити проблеми вже для того, хто вирішив боротися з порушенням власноруч. У таких випадках можливі цивільні претензії щодо відшкодування шкоди, адміністративна відповідальність, а за певних обставин — навіть кримінальна відповідальність за умисне пошкодження майна.

    Законний шлях виглядає інакше. Мешканцям, які вважають встановлення паркувального бар’єра незаконним, варто звернутися до інспекції з благоустрою, районної адміністрації, виконавчого комітету міської ради або іншого уповноваженого органу. У зверненні потрібно просити перевірити законність встановлення обмежувача та у разі відсутності дозвільних документів організувати його демонтаж.

    Після цього інспектор благоустрою має перевірити ситуацію на місці. Якщо порушення підтвердиться, власнику або особі, яка встановила конструкцію, видають припис про усунення порушення. Якщо припис не виконується, виконавчий орган місцевої ради може ухвалити рішення або видати наказ про демонтаж. Сам демонтаж зазвичай проводить комунальне підприємство або інша уповноважена організація.

    За порушення правил благоустрою передбачена адміністративна відповідальність за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона стосується порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів. Для громадян штраф становить від 340 до 1360 гривень, а для посадових осіб і фізичних осіб-підприємців — від 850 до 1700 гривень.

    Сам факт сплати штрафу не завжди означає, що бар’єр можна залишити на місці. У багатьох громадах порушника також зобов’язують усунути наслідки порушення, тобто прибрати незаконно встановлену конструкцію. Якщо людина цього не робить добровільно, демонтаж можуть провести примусово.

    Поліція у таких ситуаціях не завжди є головним органом реагування. Вона може втрутитися, якщо через бар’єр виник конфлікт, є загроза громадському порядку, пошкодження майна або перешкода дорожньому руху. Проте в більшості випадків питання самовільно встановлених паркувальних обмежувачів належить саме до компетенції інспекторів благоустрою та місцевої влади.

    Юристи радять мешканцям не вступати у конфлікти із сусідами та не зрізати конструкції самостійно. Найбезпечніший варіант — зафіксувати бар’єр на фото, зазначити точну адресу, описати ситуацію та подати письмове звернення до відповідного органу. Якщо є ОСББ, питання також можна винести на збори співвласників, оскільки саме вони можуть ухвалювати рішення щодо порядку користування прибудинковою територією.

    Проблема паркувальних «жабок» особливо гостра у великих містах, де кількість автомобілів значно перевищує кількість вільних місць у дворах. Через це мешканці часто намагаються самостійно «закріпити» за собою місце, однак такі дії лише поглиблюють конфлікти й можуть завершитися штрафами.

    Фактично законна логіка проста: двір багатоквартирного будинку — це не приватна парковка однієї людини. Якщо мешканці хочуть впорядкувати паркування, вони мають зробити це через ОСББ, управителя або місцеву владу, а не через самовільне встановлення металевих обмежувачів. Інакше боротьба за місце біля під’їзду може завершитися не перемогою, а приписом, штрафом і примусовим демонтажем.

  • Три ФАБи по житлових будинках: Росія влаштувала новий кривавий удар по Донеччині, є поранені

    Три ФАБи по житлових будинках: Росія влаштувала новий кривавий удар по Донеччині, є поранені

    Російські війська продовжують посилювати авіаційний терор прифронтових міст Донеччини. Вдень 1 червня окупанти завдали чергового удару по Дружківці, застосувавши одразу три керовані авіабомби ФАБ-250 з модулями планування та корекції (УМПК). Усі боєприпаси влучили в район житлової забудови, пошкодивши багатоквартирні будинки та поранивши мирних мешканців. За попередніми даними, постраждали п’ятеро цивільних віком від 20 до 68 років.

    Про атаку повідомила Донецька обласна прокуратура. За інформацією слідства, російська авіація скинула на місто три авіабомби ФАБ-250 із системою УМПК — спеціальним модулем, який перетворює звичайну авіабомбу на керований плануючий боєприпас. Завдяки такій технології російські літаки можуть завдавати ударів по українських містах із великої відстані, не входячи до зони ураження української протиповітряної оборони.

    Унаслідок удару люди отримали мінно-вибухові травми, осколкові поранення, забої та струси головного мозку. Усім постраждалим надається медична допомога. Частину потерпілих госпіталізували, їхній стан уточнюється. Також пошкоджено щонайменше п’ять багатоквартирних житлових будинків, де вибуховою хвилею вибило вікна, пошкодило фасади та балкони.

    За процесуального керівництва Краматорської окружної прокуратури відкрито кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин. Правоохоронці документують наслідки атаки та збирають докази чергового удару по цивільній інфраструктурі.

    Для Дружківки такі атаки вже стали майже щоденною реальністю. Місто розташоване приблизно за 15 кілометрів від Костянтинівки та перебуває в зоні постійної загрози російських ударів. Через близькість до лінії фронту у громаді діють жорсткі безпекові обмеження, а раніше влада завершила евакуацію дітей із населеного пункту. За даними Донецької ОВА, у місті досі залишаються десятки тисяч цивільних мешканців.

    Останніми тижнями Дружківка неодноразово опинялася під масованими обстрілами. Лише 24 травня російські війська скинули ФАБ-250 на багатоповерховий будинок у місті. Тоді загинула 70-річна жінка, ще п’ятеро людей отримали поранення. Удар повністю зруйнував частину житлового будинку та спричинив масштабні руйнування.

    Ще раніше, 21 травня, окупанти атакували Дружківку трьома авіабомбами ФАБ-250 та FPV-дронами. Того дня загинули четверо цивільних, а ще п’ятеро зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Серед жертв були чоловіки віком від 33 до 62 років. Один із постраждалих перебував у важкому стані.

    Аналітики зазначають, що застосування авіабомб із модулями УМПК стало однією з головних загроз для прифронтових міст України у 2025–2026 роках. Росія активно використовує такі боєприпаси для ударів по Костянтинівці, Краматорську, Дружківці, Покровську та інших населених пунктах Донеччини. ФАБ-250 не є новою зброєю — це радянська фугасна авіабомба вагою 250 кілограмів, однак після оснащення модулем планування вона перетворюється на високоточний боєприпас із дальністю польоту в десятки кілометрів.

    За оцінками військових експертів, саме масове використання КАБів стало одним із ключових інструментів російського тиску на міста поблизу лінії фронту. Вони завдають значних руйнувань житловим кварталам навіть без прямого влучання у будинок, адже потужна вибухова хвиля пошкоджує інфраструктуру в радіусі сотень метрів.

    На тлі активізації російських авіаударів українська влада вкотре закликає мешканців прифронтових громад евакуюватися до безпечніших регіонів. Водночас місцева влада та рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки чергового удару по Дружківці, допомагати постраждалим та документувати черговий воєнний злочин Росії проти цивільного населення України.

  • Київ палав усю ніч: знищений ТРЦ, палаючий ринок, удари по школах і житлових будинках — що пережила столиця 24 травня

    Київ палав усю ніч: знищений ТРЦ, палаючий ринок, удари по школах і житлових будинках — що пережила столиця 24 травня

    У ніч проти 24 травня Росія здійснила одну з найпотужніших комбінованих атак на Київ за весь 2026 рік. Столицю одночасно атакували ударними дронами, крилатими та балістичними ракетами. Вибухи та пожежі фіксувалися практично у всіх районах міста. Найбільше постраждав Шевченківський район та Лук’янівка, де вигоріли торгово-розважальний центр «Квадрат» і Лук’янівський ринок, були пошкоджені житлові будинки, станція метро та офісні центри. За даними моніторингових каналів, під час атаки РФ застосувала майже весь спектр озброєння, а також нібито використала ракету типу «Орєшнік» у напрямку Білої Церкви. Офіційного підтвердження щодо застосування саме цього типу ракети наразі немає.

    За інформацією КМВА, Повітряних сил, ДСНС та міської влади, повітряна тривога тривала кілька годин. Російські війська одночасно запускали хвилі дронів-камікадзе та ракети різних типів, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони. Частину цілей вдалося знищити, однак уламки та прямі влучання спричинили масштабні руйнування, пожежі та загибель людей.

    Найважча ситуація склалася у Шевченківському районі столиці. Саме там розташована Лук’янівка — один із найбільш людних районів Києва. Під час нічної атаки серйозних руйнувань зазнав ТРЦ «Квадрат». За інформацією журналістів з місця подій, будівля отримала пряме влучання та фактично вигоріла вщент. На кадрах видно обгорілі металеві конструкції, зруйновані перекриття та залишки фасаду. Пожежу гасили до самого ранку.

    Ще одним символом нічної атаки став Лук’янівський ринок. Внаслідок удару більшість торгових павільйонів були знищені вогнем. Кореспонденти повідомляли про періодичні вибухи газових балонів на території ринку. Над районом здіймався густий чорний дим, а територія була всіяна уламками металу, скла та конструкцій кіосків.

    Пошкоджень зазнала і станція метро «Лук’янівська». Вибуховою хвилею вибило двері, пошкодило вестибюль та частину облицювання входу до станції. Також повідомлялося, що в кількох укриттях району люди опинилися заблокованими через завали та пошкодження входів. Рятувальники проводили деблокування мешканців і перевіряли підвали та захисні споруди.

    У Шевченківському районі дрон також влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок. Між восьмим і дев’ятим поверхами виникла пожежа, частина конструкцій обвалилася. Відомо щонайменше про одного загиблого. На місці працювали аварійні служби, медики та психологи ДСНС.

    Під удари потрапили і навчальні заклади. У дві школи Шевченківського району влучили уламки та снаряди. В одній із них був завалений вхід до укриття, де перебували люди. Рятувальникам довелося розбирати завали, щоб забезпечити евакуацію.

    Серйозні наслідки зафіксували і в інших районах столиці.

    У Дарницькому районі пошкоджень зазнали гуртожиток, станція технічного обслуговування, нежитлові приміщення та десятки автомобілів. Частина будівель залишилася без вікон і електропостачання.

    В Оболонському районі ударний дрон влучив у житловий будинок. Також виникли загоряння біля житлової забудови та в багатоповерхівках. Мешканців частини будинків евакуювали через сильне задимлення.

    У Дніпровському районі через падіння уламків та вибухи виникли пожежі у приватному секторі. Пошкодження отримали склади, господарські приміщення та гаражний кооператив.

    У Святошинському районі було зруйновано приватний будинок. Рятувальники перевіряли територію на наявність людей під завалами.

    На Подолі пошкодження зазнала нежитлова забудова. Частина будівель залишилася без вікон та фасадного оздоблення.

    У Голосіївському районі постраждала багатоповерхівка — вибухова хвиля пошкодила квартири та припарковані поруч автомобілі.

    У Деснянському районі повідомлялося про пошкодження супермаркету та торгового центру після падіння уламків дронів.

    У Солом’янському районі дрон влучив у верхні поверхи багатоповерхового житлового будинку. Після удару виникла масштабна пожежа та руйнування квартир.

    На Печерську також сталася пожежа у багатоповерхівці після удару безпілотника. Частину мешканців евакуювали вночі.

    Окремо в соцмережах поширилися кадри з паркінгів житлових комплексів Києва після ударів. На відео видно повністю понівечені автомобілі, вирви та густий дим. Місцеві жителі описували наслідки як «суцільну руїну».

    Атака 24 травня стала черговим масштабним ударом по цивільній інфраструктурі столиці. Останніми тижнями Росія значно активізувала комбіновані атаки по Києву та області, використовуючи одночасно дрони, крилаті та балістичні ракети для максимального перевантаження ППО та ураження житлових кварталів.

    Екстрені служби працювали на місцях ударів до ранку. Частину вулиць столиці перекривали через загрозу повторних вибухів та роботу важкої техніки. Комунальні служби ліквідовували наслідки пожеж, а мешканців закликали не нехтувати сигналами повітряної тривоги та під час атак перебувати в укриттях.

  • Кількість загиблих у Дніпрі зросла до 8, постраждалих — до 49

    Кількість загиблих у Дніпрі зросла до 8, постраждалих — до 49

    Кількість загиблих внаслідок атак на Дніпро 25 квітня зросла до 8, поранених – до 49. Серед поранених — п’ятеро дітей. Про це повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа, уточнюючи дані станом на другу половину дня після серії ударів по місту.

    За словами посадовця, постраждалі були госпіталізовані до медичних закладів різного рівня, ще частині людей допомогу надали амбулаторно або на місці події. Стан двох жінок — 26 і 44 років — оцінюється як важкий, вони перебувають під постійним наглядом лікарів у реанімаційних відділеннях. Медики повідомляють, що загалом поранені отримали травми різного характеру: осколкові ураження, опіки, черепно-мозкові травми та ушкодження через обвали конструкцій.

    Масована атака на Дніпро сталася у кілька хвиль і охопила як нічний, так і денний період. У місті були зафіксовані значні руйнування цивільної інфраструктури: пошкоджені житлові багатоповерхові будинки, приватні оселі, об’єкти промисловості, магазини та автотранспорт. В окремих районах вибухова хвиля вибивала вікна на значній відстані від епіцентрів ударів.

    Особливо серйозні наслідки мала одна з нічних атак, унаслідок якої частково зруйновано під’їзд багатоповерхового будинку. Під завалами опинилися мешканці, і рятувальникам довелося працювати кілька годин, щоб розібрати конструкції та дістати людей. За попередніми даними, з-під завалів було врятовано понад 30 осіб, яких оперативно передали медикам.

    Паралельно стало відомо про загибель щонайменше п’яти людей. Ці дані уточнюються, оскільки рятувальні роботи продовжуються, а частина територій залишається небезпечною через ризик повторних вибухів та наявність нерозірваних боєприпасів.

    Окремий інцидент під час ліквідації наслідків атаки прокоментував міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. За його словами, вибухотехнічні підрозділи виявили та знешкодили бойову частину російського безпілотника, яка не спрацювала під час удару. Небезпечний боєприпас знайшли прямо в одній із квартир пошкодженого будинку. У МВС наголошують, що подібні випадки становлять пряму загрозу для цивільних навіть після завершення обстрілів, адже нерозірвані елементи можуть здетонувати будь-якої миті.

    Ближче до полудня 25 квітня місто зазнало повторної атаки. За даними ОВА, внаслідок другого удару знову було пошкоджено житлову забудову, а ще семеро людей отримали поранення. Таким чином, Дніпро двічі протягом однієї доби опинився під масованим вогневим впливом.

    Міський голова Дніпра Борис Філатов заявив, що російські війська використовують так звану «сирійську тактику» — коли після першого удару по цивільних об’єктах завдається повторний удар по тому самому місцю, де вже працюють рятувальники, комунальні служби, поліція та медики. За його словами, це суттєво ускладнює евакуацію постраждалих і створює додаткову загрозу для екстрених служб.

    Філатов також повідомив, що під час повторного обстрілу на місці перебували представники міської адміністрації, інженери та його заступник. Вони, за його словами, дивом не постраждали. У момент атаки в районі вже тривали аварійно-рятувальні роботи та обстеження пошкоджених будівель.

    Рятувальні служби продовжують працювати на місцях уражень, розбираючи завали, перевіряючи будівлі на предмет можливих обвалів і допомагаючи мешканцям евакуюватися з пошкоджених будинків. Комунальні служби відновлюють електро- та водопостачання, де це можливо, а також тимчасово закривають вибиті вікна та пошкоджені конструкції.

    Медики зазначають, що остаточна кількість постраждалих може ще змінитися, оскільки частина людей самостійно звертається по допомогу вже після подій, а також триває уточнення даних щодо тих, хто перебував у лікарнях або міг залишатися під завалами.

    Подія у Дніпрі стала черговим масштабним ударом по цивільній інфраструктурі українських міст і ще раз продемонструвала високий рівень небезпеки для населення навіть у відносно тилових регіонах. Влада закликає мешканців дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог та оперативно реагувати на сигнали оповіщення.

  • Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    У ніч проти 24 квітня Росія здійснила чергову атаку по Одеському регіону, вдаривши безпілотниками не лише по цивільній інфраструктурі, а й по торговельному судну, яке рухалося українським морським коридором у Чорному морі. Під удар потрапив балкер під прапором Сент-Кіттс і Невіс, що прямував до портів Великої Одеси. Про це повідомили в Адміністрації морських портів України та керівництво Одеської області.

    За попередніми даними, судно було уражене щонайменше двома дронами. Унаслідок атаки на борту виникла пожежа, однак екіпаж зміг оперативно локалізувати займання та не допустити масштабних наслідків. Інформація про загиблих або постраждалих серед членів екіпажу наразі не надходила, однак сам факт атаки на іноземне судно в акваторії Чорного моря викликає серйозне занепокоєння, адже йдеться про безпеку міжнародного судноплавства.

    Цей інцидент став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує системно атакувати українську портову інфраструктуру та логістичні маршрути, зокрема так званий український морський коридор, який забезпечує експорт зерна та інших товарів. Після зриву «зернової угоди» саме цей маршрут став критично важливим для економіки України та глобальної продовольчої безпеки.

    Паралельно з атакою на судно під ударом опинилася й цивільна інфраструктура Одеси. За словами місцевої влади, вибухи пролунали вночі, і внаслідок обстрілу було пошкоджено житлові будинки. Зокрема, постраждали дві двоповерхівки та один триповерховий будинок. Найтрагічнішим наслідком атаки стала загибель подружжя — чоловіка і жінки віком по 75 років. Ще близько 15 людей отримали поранення, частину з них госпіталізували з різними травмами.

    Рятувальні служби оперативно прибули на місце подій, ліквідували наслідки обстрілу та надали допомогу постраждалим. Фото з місця події, оприлюднені ДСНС, свідчать про значні руйнування житлового сектору, вибиті вікна, пошкоджені дахи та сліди пожеж.

    Атака на судно під іноземним прапором має не лише військовий, а й серйозний міжнародний вимір. Подібні удари можуть розглядатися як загроза глобальній навігації та порушення принципів свободи судноплавства. Український морський коридор функціонує попри постійну небезпеку, і саме через нього проходять вантажі, важливі для багатьох країн світу. Ураження такого судна може вплинути на страхування перевезень, логістику та загалом на готовність іноземних компаній працювати з українськими портами.

    Експерти зазначають, що Росія таким чином намагається тиснути не лише на Україну, а й на міжнародну спільноту, створюючи ризики для світової торгівлі. Особливо це стосується зернового експорту, адже Україна залишається одним із ключових постачальників аграрної продукції на глобальні ринки. Будь-які атаки на портову інфраструктуру або судна можуть призвести до зростання цін на продовольство та нестабільності на ринках.

    Водночас українська сторона продовжує забезпечувати роботу морського коридору, попри регулярні обстріли. Це стало можливим завдяки посиленню систем протиповітряної оборони, координації з міжнародними партнерами та адаптації логістичних маршрутів. Однак такі атаки, як удар 24 квітня, демонструють, що ризики залишаються високими.

    Одеський регіон від початку повномасштабної війни є однією з ключових цілей російських атак. Порти Великої Одеси — це стратегічні об’єкти, через які проходить значна частина українського експорту. Саме тому вони регулярно зазнають обстрілів із застосуванням ракет і безпілотників.

    Станом на 24 квітня 2026 року повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1521-й день. За цей час Росія неодноразово атакувала цивільні об’єкти, житлові будинки, енергетичну інфраструктуру та транспортні вузли. Удари по портам і суднам стали окремим напрямом тиску, спрямованим на економіку України.

    Міжнародна реакція на подібні інциденти традиційно включає засудження атак та заклики забезпечити безпеку цивільного судноплавства. Однак експерти наголошують, що подальший розвиток ситуації залежатиме від рівня підтримки України з боку партнерів, зокрема у сфері безпеки морських шляхів.

    Попри складну ситуацію, українські порти продовжують працювати, а судна — заходити до них, що свідчить про стійкість системи та важливість цього напрямку для економіки країни. Водночас кожна така атака, як удар по балкеру під прапором Сент-Кіттс і Невіс, підвищує градус напруженості та нагадує, що Чорне море залишається зоною підвищеної небезпеки.

  • Київська ТЕЦ-6 практично повністю зруйнована внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки

    Київська ТЕЦ-6 практично повністю зруйнована внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки

    За інформацією наших джерел, одна з найпотужніших в Києві та всій Україні ТЕЦ-6 зазнала критичних руйнувань внаслідок прямого ракетного попадання.

    При цьому, за інформацією джерела,  зруйновані як основні, так в резервні потужності. Відповідно, без тепла до кінця зими ризикують залишитися велика кількість житлових і адміністративних будинків Дарницького, Дніпровського, Подільського, Деснянського та Оболонського районів столиці, а також ряду важливих промислових підприємств.

    Загалом, за повідомленням мера столиці Віталія Кличка, наразі близько третини споживачів міста Києва залишилися без централізованого теплопостачання

  • Черкаська ОДА замовила реконструкцію будинку в Умані за майже 48 млн грн

    Черкаська ОДА замовила реконструкцію будинку в Умані за майже 48 млн грн

    Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації 2 вересня уклав угоду з ТОВ «Буд Кепітал Групп» на реконструкцію житлового будинку за 47,89 млн грн. Роботи мають завершити до червня 2026 року на вулиці Захисників України, 25 в Умані.

    Цей дев’ятиповерховий крупнопанельний будинок постраждав від ракетного удару у квітні 2023 року, тоді загинули 23 мешканці, серед яких шість дітей. Раніше реконструкцію розпочало ПП «Уманьрембуд 2» на суму 67,82 млн грн, а згодом додатково без торгів – на 23,50 млн грн. Загальна вартість відновлення 99 квартир перевищить 110 млн грн, що робить середню ціну однієї квартири приблизно 1 млн грн – значно більше, ніж на вторинному ринку Умані.

    Реконструкція передбачає повне відновлення секції №1 та часткове відновлення секції №2. Роботи фінансуються з державного бюджету (40,73 млн грн) та місцевого бюджету (8,64 млн грн). Проєкт підготовлено ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», а експертний звіт видала філія ДП «Укрдержбудекспертиза» в Черкаській області.

    Аналіз кошторису показав значні завищення цін на матеріали. Наприклад, полівінілацетатну дисперсію закупили по 379 грн/кг, тоді як на ринку її можна купити по 146–148 грн/кг. Металопластикові вікна враховані по 8 641 грн/кв. м, вдвічі дорожче за ринкові ціни. Гіпсова шпаклівка та мінераловатний утеплювач також закуплені майже вдвічі дорожче за ринок. Ймовірна переплата на матеріалах перевищує 4 млн грн.

    Дешевшим конкурентом було ТОВ «Уманьрембуд 2», однак його пропозицію відхилили через невиправлені помилки в тендерній документації та недостатню підтверджену фінансову спроможність.

    ТОВ «Буд Кепітал Групп» зареєстроване у грудні 2022 року в Умані та належить Роману Усатюку, Івану Гученку та Володимиру Ткаченку. Усатюк і Гученко також володіють компанією «Бетон Компаньон Групп». З 2023 року фірма отримала державних підрядів на загальну суму понад 210 млн грн.

  • Киянка пригрозила викликати ТЦК на сусіда через гучні вечірки

    Киянка пригрозила викликати ТЦК на сусіда через гучні вечірки

    У Києві на Дарниці розгорівся незвичний сусідський конфлікт, який привернув увагу соцмереж. Мешканка одного з будинків пригрозила викликати ТЦК до свого сусіда, який регулярно влаштовує гучні вечірки, не реагуючи на виклики поліції.

    За словами жінки, ситуація впливає на її маленьку дитину: «Дитині рік, і сон у неї дуже чутливий, вона прокидається, плаче. Ми говорили, просили, але після розмов ставало ще гучніше, на зло».

    Її допис викликав жваву дискусію в мережі: частина користувачів підтримала авторку, зазначивши, що стикалися з подібними проблемами, інші ж звинуватили її в неправомірному використанні військової структури для вирішення особистого конфлікту. Обговорювалися також етичні та правові аспекти таких погроз.

    У коментарях люди ділилися власним досвідом боротьби з «гучними» сусідами: від колективних звернень і фіксації порушень до встановлення особистого контролю за шумом. Серед порад – письмові попередження на дверях, залучення власника квартири та консультації з дільничним.

    Історія демонструє, що ефективного та швидкого способу вирішення подібних конфліктів часто немає, а мешканці намагаються шукати альтернативні способи впливу.