Позначка: зйомка

  • До 8 років ув’язнення: Укрзалізниця нагадала, що заборонено знімати та публікувати під час війни

    До 8 років ув’язнення: Укрзалізниця нагадала, що заборонено знімати та публікувати під час війни

    Укрзалізниця закликала пасажирів, блогерів, журналістів та інших громадян уважніше ставитися до фото- і відеозйомки на залізничних об’єктах під час воєнного стану. Звичайний на перший погляд кадр із вокзалу, станції, депо або колій може містити інформацію, яка допоможе встановити розташування об’єкта, його стан, характер роботи чи переміщення військових і техніки.

    У компанії наголошують: усі фото- та відеозйомки безпосередньо на об’єктах Укрзалізниці мають бути попередньо погоджені. Для цього необхідно звернутися до пресслужби компанії. Особливу увагу просять приділяти об’єктам, які можуть бути пов’язані з критичною інфраструктурою або обороною країни.

    До таких об’єктів можуть належати депо, тягові та електричні підстанції, окремі станції, системи сигналізації та зв’язку, технічні приміщення, рухомий склад та інші елементи залізничної інфраструктури.

    Укрзалізниця окремо закликає не проникати на закриті або службові території заради фото чи відео. Йдеться, зокрема, про депо, підстанції, місця російських ударів та інші об’єкти, доступ до яких обмежений.

    Проблема полягає не лише у самому факті зйомки. Значно серйозніші наслідки можуть настати після публікації або поширення матеріалів, якщо вони містять інформацію про переміщення військових, техніки, зброї чи боєприпасів.

    Чинний Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення такої інформації під час воєнного або надзвичайного стану. Зокрема, частина друга статті 114-2 КК України стосується поширення даних про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших військових формувань, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості та ця інформація раніше не була офіційно оприлюднена уповноваженими державними органами. За це передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

    Тобто сама фотографія потяга, колії чи вокзалу автоматично не означає кримінального правопорушення. Ключовим є те, що саме потрапило в кадр, чи дозволяє матеріал визначити місцеперебування військових або техніки та чи була така інформація вже офіційно оприлюднена.

    За поширення інформації про направлення або переміщення зброї, озброєння та боєприпасів територією України стаття 114-2 передбачає окрему відповідальність — від трьох до п’яти років позбавлення волі, якщо відповідні дані не були раніше оприлюднені у визначених законом офіційних джерелах.

    У тяжчих випадках покарання може бути ще суворішим. Якщо такі дії вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, із метою передати інформацію державі-агресору або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, закон передбачає від восьми до дванадцяти років ув’язнення — за відсутності ознак державної зради або шпигунства.

    Саме тому Укрзалізниця закликає не публікувати матеріали, на яких можна побачити військові перевезення. У кадр можуть випадково потрапити військовослужбовці, платформи з технікою, вантажі, озброєння або інші деталі, що дозволяють встановити напрямок та особливості переміщення.

    Окрема категорія ризику — фотографування наслідків російських атак на залізничну інфраструктуру. Детальні кадри можуть показати характер руйнувань, рівень пошкодження колій, стан енергетичних об’єктів, масштаби ремонтних робіт або ділянки, які залишаються вразливими.

    Саме тому варто уникати публікації матеріалів одразу після ударів, особливо якщо офіційні державні органи або сама Укрзалізниця ще не оприлюднювали відповідної інформації.

    У компанії попереджають, що в разі виявлення незаконної зйомки або проникнення на об’єкти її працівники можуть припинити такі дії та викликати правоохоронців. Інформацію про порушників за необхідності передають компетентним органам, які вже мають визначити, чи містять дії конкретної людини склад правопорушення.

    Водночас важливо не перебільшувати обмеження. В Україні немає загальної кримінальної заборони на будь-яке фотографування залізниці. Покарання «до восьми років» стосується не звичайного селфі на вокзалі, а конкретних випадків несанкціонованого поширення чутливої військової інформації, передбачених Кримінальним кодексом.

    Якщо ж зйомка на залізничному об’єкті потрібна для професійної роботи, Укрзалізниця рекомендує погодити її заздалегідь. Для цього компанія вказує адресу пресслужби [email protected].

    Головне правило під час війни залишається простим: перед публікацією кадру варто оцінити не лише його естетичність чи інформаційну цінність, а й те, яку додаткову інформацію він може розкрити. Особливо це стосується військових перевезень, критичної інфраструктури та наслідків російських ударів.

  • Наталка Денисенко розкрила гонорари під час війни

    Наталка Денисенко розкрила гонорари під час війни

    Акторка Наталка Денисенко, відома ролями у серіалі «Кріпосна» та фільмі «Коли ти вийдеш заміж?», відверто розповіла про свої гонорари під час війни.

    Зірка зізналася, що найбільший заробіток за один день становив 5 тисяч доларів, але така сума була отримана лише за участь у рекламному проєкті. «За зйомки було 5 тисяч доларів, але це знімальний день як рекламний. Це, звичайно, зависокий гонорар. Так не платять», — уточнила Денисенко у програмі «Ранок у великому місті».

    Що стосується серіалів, сьогодні акторам пропонують від 10 до 20 тисяч гривень за зміну, що вважається високим показником. Наталка Денисенко зазначила, що її гонорари перевищують середній рівень: «У мене більше. Майже тисяча доларів за зміну (приблизно 41 000 гривень)».

    Водночас акторка порівняла зарплати українських акторів і відзначила, що війна вплинула на ринок кіновиробництва, але попит на професійних артистів залишається стабільним, а рекламні проєкти іноді пропонують значно більші гонорари.

  • Аліна Гросу дебютувала в серіалі Netflix

    Аліна Гросу дебютувала в серіалі Netflix

    Аліна Гросу, відома українська співачка та акторка, нещодавно засвітилася в новому серіалі Netflix, що стало приємною новиною для її шанувальників. Хоча подробиці про проект залишалися в секреті, сама Гросу ще в червні натякала на участь у зйомках, викликавши неабияке зацікавлення.

    29-річна українська співачка Аліна Гросу знялася в епізодичній ролі в серіалі “Чудовиська: Історія Лайла та Еріка Менендес” від Netflix. Її можна побачити серед інших у залі суду на засіданні. П’ятисекундне відео з українкою опублікував телеграм-канал “Що ти знаєш про Бобула?”

    Сюжет біографічного кримінального серіалу оповідає про братів Мендес, які в серпні 1989 року вбили своїх батьків у Беверлі-Гіллз. Шоураннерами проєкту стали Раян Мерфі та Ієн Бреннан, а до акторського складу увійшли Ніколас Чавес, Купер Кох, Хав’єр Бардем, Хлоя Севіньї, Нейтан Лейн, Ері Грейнор, Даллас Робертс, Леслі Гроссман.

    Ще в червні Гросу розповідала, що знімається для Netflix у Лос-Анджелесі.

    “Знімаюся на Netflix. Я щаслива, тому що мені це вдалося. Це дуже хороший і цікавий проєкт. Це такий крок на сходинку вище, такими моментами я пишаюся. Я не можу розповідати всі подробиці, тому що, звісно, підписувала контракт. Дуже відомі актори знімаються. Все, що я можу сказати”, — розповіла вона в ефірі “1+1”.

    Тоді ж Аліна, яка на сцені з чотирьох років, похизувалася, що навчається в тій же акторській школі, де свого часу гризли граніт науки легенди Голлівуду Мерилін Монро і Кларк Гейбл. Вона опановує не тільки акторську майстерність, а й режисуру.

    Серіал уже очолив топ-переглядів Netflix у різних країнах, включно з Україною.

    Днями навколо Гросу розгорівся скандал. Приводом послужили слова співачки про те, що вона стала офіційним представником української культури в Нью-Йорку на постійній основі і навіть встигла побувати на званій вечері з мером Нью-Йорка Еріком Адамсом.

    На цю новину, яка набула широкого резонансу в ЗМІ та соцмережах, відреагували в Міністерстві закордонних справ. За словами речника зовнішньополітичного відомства Георгія Тихого, Аліна Гросу не перебуває на жодних штатних чи позаштатних посадах у системі органів дипломатичної служби України щодо виконання дипломатичних або консульських функцій.