Daypolitico

Позначка: зміна клімату

  • Тисячі пінгвінів раптово повернулися до «Вернадського»: вчені пояснили аномалію

    Тисячі пінгвінів раптово повернулися до «Вернадського»: вчені пояснили аномалію

    Біля української антарктичної станції «Академік Вернадський» цього року зафіксували незвичну поведінку субантарктичних пінгвінів. Птахи спочатку рекордно пізно залишили острів Галіндез, а потім так само несподівано рано повернулися назад. Уже в другій половині серпня українські біологи нарахували на острові щонайменше 3,5 тисячі особин — зазвичай масове повернення пінгвінів відбувається лише у вересні-жовтні.

    Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. Науковці пов’язують незвичну міграційну картину насамперед зі змінами льодової ситуації поблизу острова та температури океану.

    Нинішній сезон виявився незвичайним одразу за кількома показниками. Зазвичай субантарктичні, або пінгвіни дженту, залишають Галіндез приблизно у травні після завершення сезону розмноження. Однак цього року значна частина птахів залишалася біля української станції аж до другої половини липня.

    Після короткої перерви вже в серпні вони почали масово повертатися.

    За словами біолога 31-ї Української антарктичної експедиції Олега Горяінова, зараз пінгвіни розосередилися вздовж узбережжя острова практично до будівель станції. Тож полярники можуть спостерігати за ними просто з вікон.

    Причиною такого раннього повернення могла стати швидка зміна умов навколо Галіндеза. Наприкінці липня температура морської води біля острова опустилася приблизно до -1,9 °C, після чого почав формуватися морський лід. Однак згодом вода знову потеплішала, а крига почала відступати, відкривши птахам доступ до океану та кормової бази.

    Для пінгвінів наявність відкритої води має ключове значення. Саме в морі вони полюють на криль, рибу та інших морських організмів. Якщо узбережжя надовго скуване щільним льодом, птахам доводиться витрачати більше енергії, щоб діставатися до місць харчування.

    Тому зміни льодових умов можуть безпосередньо впливати на те, коли пінгвіни залишають колонію і коли повертаються назад.

    Українські дослідники вже багато років спостерігають, як змінюється чисельність пінгвінів біля «Вернадського». І тенденція дуже помітна: їх стає дедалі більше.

    За інформацією Національного антарктичного наукового центру, коли Україна отримала станцію від Великої Британії у 1996 році, субантарктичні пінгвіни взагалі не гніздилися безпосередньо на Галіндезі. Згодом ситуація почала стрімко змінюватися. Нині цей вид став одним із найпомітніших мешканців острова.

    У січні 2026 року на острові нарахували вже понад 10 тисяч пінгвінів. У НАНЦ пояснюють: субантарктичні пінгвіни є теплолюбнішими порівняно з деякими іншими антарктичними видами, тому їхнє поширення дедалі південніше розглядають як один із наочних індикаторів змін клімату в регіоні.

    Наукові дослідження також підтверджують довгострокове розширення колонії.

    У роботі українських та міжнародних науковців, опублікованій у липні 2026 року в Ukrainian Antarctic Journal, зазначається, що колонія субантарктичних пінгвінів на Галіндезі є другою найпівденнішою колонією цього виду і однією з найбільших у регіоні. За оцінками дослідників, у піковий період сезону 2025–2026 років чисельність дорослих особин у колонії становила близько 7 тисяч, а сама колонія продовжує зростати рік за роком.

    Вчені також зафіксували, що за останні п’ять років дві основні частини колонії — поблизу будівель станції та на так званому Penguin Point — значно розширилися і поступово наближаються одна до одної.

    Один із нових великих секторів колонії сформувався неподалік павільйону магнітометрів «Вернадського». Тобто пінгвіни не просто стають чисельнішими — вони освоюють нові ділянки самого острова.

    Цікаво, що рання поява пінгвінів біля української станції вже траплялася раніше. НАНЦ описував випадки, коли перші невеликі групи птахів з’являлися на Галіндезі ще в липні, хоча традиційно їх масове повернення припадає приблизно на кінець вересня. Тоді сприятливими для птахів також виявилися умови відкритої води, які дозволяли їм без проблем діставатися кормових районів.

    Але нинішній сезон вирізняється масштабами: вже у другій половині серпня на острові були тисячі пінгвінів.

    Ситуацію неможливо розглядати окремо від загальних кліматичних процесів навколо Антарктичного півострова. Саме цей регіон упродовж десятиліть залишається одним із районів, де кліматичні зміни проявляються особливо помітно.

    Українські полярники, які цілорічно проводять метеорологічні спостереження на Галіндезі, фіксують зміни температури повітря та океану, льодової обстановки й інших параметрів. Станція має особливу наукову цінність, оскільки спостереження в цьому районі ведуться безперервно десятиліттями: Україна продовжує їх із 1996 року, а частина кліматичних і атмосферних рядів бере початок ще за часів британської станції.

    Саме довгі серії даних дозволяють відрізнити випадкову погодну аномалію одного сезону від стійкої багаторічної тенденції.

    Українські метеорологи раніше звертали увагу й на потепління прибережних вод біля Аргентинських островів. Через теплішу воду частина проток, які раніше взимку регулярно вкривалися кригою, може залишатися відкритою. Такі зміни впливають не тільки на пінгвінів, а й на всю морську екосистему — від криля до великих морських ссавців.

    Саме тому пінгвіни для біологів є не просто яскравими мешканцями «Вернадського». Стан і динаміка їхніх популяцій використовуються як один з індикаторів стану антарктичних морських екосистем.

    Автори свіжого дослідження колонії на Галіндезі наголошують, що дані про чисельність і цикл розмноження пінгвінів важливі, зокрема, для оцінки морських живих ресурсів Антарктики та формування підходів до промислу криля.

    Зміни в термінах повернення птахів, початку гніздування чи кількості дорослих особин можуть сигналізувати про масштабніші процеси в океані — зміну температури води, кількості льоду та доступності корму.

    Особливо показовою є історія появи субантарктичних пінгвінів на Галіндезі. Ще кілька десятиліть тому вони тут практично не гніздилися. Нині біля української станції сформувалася велика колонія, яка продовжує розширюватися. Національний антарктичний науковий центр прямо називає збільшення кількості цих птахів одним зі свідчень потепління в районі «Вернадського».

    Якщо тенденція до потепління та скорочення періоду стійкого морського льоду продовжиться, поведінка птахів може змінитися ще сильніше. Українські науковці не виключають, що в майбутньому частина субантарктичних пінгвінів узагалі перестане залишати Галіндез на зимовий період.

    Поки ж сезон 2026 року вже став винятковим: пінгвіни рекордно довго затрималися біля станції після попереднього сезону, а після відходу повернулися значно раніше звичного часу.

    І якщо для полярників тисячі птахів біля вікон — ефектна й навіть кумедна частина антарктичного побуту, для науковців це водночас черговий масив даних про те, як швидко змінюється екосистема одного з найчутливіших до кліматичних процесів регіонів Землі.

  • Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Масштабні лісові пожежі, які охопили Європу влітку 2026 року, виявили ще одну небезпечну проблему. Вогонь та екстремально високі температури оголюють боєприпаси часів Першої та Другої світових воєн, які десятиліттями залишалися під землею. Частина старих бомб, мін і снарядів уже детонувала через сильний жар. Про такі випадки повідомляли у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах.

    Про нову загрозу пише Associated Press. Нерозірвані боєприпаси особливо небезпечні для пожежників та інших екстрених служб: через ризик вибуху рятувальники не завжди можуть наблизитися до осередків займання і змушені боротися з вогнем із безпечнішої відстані.

    Пожежі змушують «прокидатися» боєприпаси, що пролежали в землі десятиліттями

    Під час двох світових воєн на території Європи залишилися величезні обсяги боєприпасів. Особливо багато їх на місцях колишніх масштабних боїв, військових полігонів та бомбардувань.

    Частина снарядів, авіабомб і мін не вибухнула та залишилася в ґрунті. Через понад 80 років після завершення Другої світової війни такі знахідки досі регулярно фіксують у різних країнах Європи.

    Але нинішні масштабні пожежі створили додатковий ризик. Полум’я знищує рослинність, яка десятиліттями приховувала боєприпаси, а висока температура може безпосередньо спровокувати детонацію вибухівки.

    Представник німецької землі Північний Рейн-Вестфалія Йонас Тепе пояснив AP, що нерозірвані боєприпаси стають особливо небезпечними саме під час лісових пожеж, оскільки сильний жар здатний привести вибухівку в дію.

    Вибухи старих боєприпасів на тлі пожеж цього літа вже фіксували у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах. У деяких небезпечних районах до роботи доводиться залучати спеціалістів зі знешкодження вибухонебезпечних предметів.

    Особливо небезпечно на місцях великих битв

    Одним із проблемних районів стали Високі Фени — природний регіон на території Бельгії неподалік кордону з Німеччиною. Саме тут у роки Другої світової війни точилися запеклі бої.

    Ліси регіону досі приховують міни, бомби, снаряди та інші вибухонебезпечні залишки війни. Після капітуляції Німеччини в 1945 році такі боєприпаси продовжували становити смертельну загрозу: за даними місцевого історика Бернара Коллара, протягом перших чотирьох післявоєнних років вони забрали життя шістьох цивільних.

    У серпні Бельгія зіткнулася з найбільшою лісовою пожежею в сучасній історії країни. У Високих Фенах вогонь охопив близько 3 тисяч гектарів, а до боротьби зі стихією залучали сотні пожежників, військових, фермерів та авіацію. Особливу складність становлять торфовища: вогонь може проникати глибоко під поверхню й тліти протягом тривалого часу.

    Небезпека старих боєприпасів додатково ускладнює роботу рятувальників.

    Проблема для Бельгії далеко не нова. За інформацією AP, у країні щороку надходять понад 3 тисячі повідомлень про знайдені боєприпаси минулих воєн. Спеціалісти знешкоджують приблизно 200–250 тонн таких вибухонебезпечних предметів на рік.

    У Німеччині через боєприпаси пожежі доводиться гасити дистанційно

    Схожа проблема виникла й у Німеччині. Особливо небезпечними залишаються ліси, де під час Другої світової війни проходили великі битви або розташовувалися військові об’єкти.

    Через ризик детонації боєприпасів звичайні методи боротьби з вогнем там можуть бути надто небезпечними. У деяких районах Німеччини для гасіння пожеж застосовують дистанційно керовані машини з водяними гарматами, щоб не наражати пожежників на ризик вибуху.

    Цього літа в районі Гюртгенського лісу пожежа вже призводила до евакуації приблизно двох тисяч людей. Роботу рятувальників ускладнювали саме нерозірвані боєприпаси часів Другої світової війни.

    Небезпеку приховує не лише земля

    Сильна спека та посуха створюють ще одну проблему. Через падіння рівня води в європейських річках на поверхні з’являються предмети, які залишалися прихованими десятиліттями.

    Зокрема, посуха вже допомагала виявляти залишки німецьких військових кораблів, військову техніку та боєприпаси. У Будапешті владі доводилося перекривати міст Маргіт після того, як біля його основи через низький рівень води виявили бомбу часів Другої світової війни.

    Таким чином, екстремальна погода фактично повертає на поверхню небезпечну спадщину двох світових воєн — як із землі, так і з водойм.

    Європа переживає надзвичайно важкий сезон пожеж

    Проблема старих боєприпасів виникла на тлі одного з найважчих сезонів лісових пожеж у Європі.

    За даними Reuters станом на середину серпня, протягом 2026 року в Європі вигоріло понад 576 тисяч гектарів територій — площа, яка приблизно вдвічі перевищує площу Люксембургу.

    Великі пожежі цього літа фіксували у Франції, Іспанії, Португалії, Німеччині, Бельгії, Греції, Хорватії та інших країнах. Вони призводили до загибелі людей, масштабних евакуацій і знищення будинків.

    У Бельгії пожежа у Високих Фенах охопила близько 3 тисяч гектарів. У Хорватії через одну з великих пожеж евакуювали близько тисячі людей. Значні площі вигоріли також в Іспанії.

    Тепер до звичних ризиків — полум’я, задимлення, руйнування будинків та евакуації — додається ще одна загроза: вибухи боєприпасів, які залишилися в європейській землі після воєн XX століття.

    Фахівці попереджають, що проблема може зберігатися ще багато років. Повністю очистити величезні території колишніх полів бою від усіх вибухонебезпечних предметів надзвичайно складно. А дедалі спекотніші й сухіші літні періоди підвищують імовірність того, що пожежі діставатимуться до місць, де старі снаряди та бомби залишалися недоторканими десятиліттями.

  • Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна хвиля спеки, яка накрила Францію наприкінці червня, спричинила різке зростання смертності в регіоні Іль-де-Франс. Нові офіційні оцінки свідчать, що кількість померлих перевищила очікуваний рівень більш ніж удвічі, а найбільше від екстремальної температури постраждали люди похилого віку.

    Про це повідомляє Le Monde з посиланням на оновлені дані французького агентства охорони здоров’я.

    За інформацією відомства, у період із 22 по 28 червня в Іль-де-Франс було зафіксовано надлишкову смертність на рівні 122% порівняно зі звичайними показниками для цього часу року. У числовому вимірі це означає 1565 додаткових смертей, тоді як загальна кількість померлих у регіоні за цей тиждень сягнула майже 3000 осіб.

    Фахівці зазначають, що найвразливішою категорією населення стали люди віком понад 65 років. Саме на них припало 82,4% усіх зареєстрованих смертей. Водночас експерти не виключають, що навіть ці показники можуть бути нижчими за реальні, адже частина випадків ще могла не потрапити до остаточної статистики.

    Нинішні оцінки суттєво відрізняються від попередніх, які були оприлюднені на початку липня. Тоді повідомлялося про понад 2000 надлишкових смертей по всій Франції, що відповідало приблизно 30-відсотковому зростанню смертності на національному рівні та понад 62-відсотковому – в Іль-де-Франс.

    Як пояснюють у французькому агентстві охорони здоров’я, перші підрахунки були неповними, оскільки ґрунтувалися виключно на електронних свідоцтвах про смерть. Крім того, порівняння проводилося з попереднім тижнем, який також уже характеризувався аномально високими температурами, що могло применшити реальний масштаб наслідків.

    Нові ж дані враховують як електронні, так і паперові свідоцтва про смерть. Також аналітики порівнювали кількість летальних випадків не з попереднім аномальним тижнем, а зі звичайним середнім рівнем смертності для цього періоду року. Саме тому оновлені показники виявилися значно вищими.

    Після завершення першої хвилі спеки у Франції настало короткочасне похолодання, однак воно не призвело до швидкого повернення смертності до звичних показників. За даними агентства, вже наступного тижня надлишкова смертність в Іль-де-Франс усе ще перевищувала 200 випадків.

    Фахівці наголошують, що вплив екстремальної спеки на здоров’я населення не обмежується лише безпосередніми наслідками перегріву організму, такими як гіпертермія чи зневоднення. Частина ускладнень проявляється із затримкою у кілька днів, особливо серед літніх людей та пацієнтів із серцево-судинними або хронічними захворюваннями. Саме тому смертність після пікових температур часто залишається підвищеною навіть після тимчасового зниження спеки.

    Франція стала лише однією з країн, які особливо гостро відчули наслідки екстремальних погодних умов цього літа. За офіційними оцінками, аномальна спека вже забрала життя близько 10 тисяч людей у різних країнах Європи. У Бельгії надлишкова смертність досягла найвищого рівня за всю історію спостережень.

    Кліматологи також повідомляли, що червень 2026 року став найтеплішим у Західній Європі за весь період метеорологічних спостережень. Температура повітря у багатьох регіонах побила історичні рекорди, а хвилі спеки дедалі частіше пов’язують із наслідками глобальних кліматичних змін. На цьому тлі дискусії щодо боротьби зі зміною клімату та скорочення викидів парникових газів знову опинилися в центрі міжнародного порядку денного.

  • «Світ хворий на насильство»: Папа Римський зробив гучну заяву в парламенті Іспанії

    «Світ хворий на насильство»: Папа Римський зробив гучну заяву в парламенті Іспанії

    Світ переживає одну з найнебезпечніших криз сучасної епохи, а зростання насильства, воєн, суспільної поляризації та взаємної недовіри ставить під загрозу майбутнє людства. Із таким попередженням виступив Папа Римський Лев XIV під час офіційного візиту до Іспанії, де звернувся до депутатів парламенту та представників політичних еліт країни.

    Промова понтифіка пролунала на тлі загострення низки міжнародних конфліктів, зокрема війни Росії проти України, нестабільності на Близькому Сході та посилення глобальних міграційних криз. За словами глави Католицької церкви, сучасний світ дедалі більше занурюється у духовну та культурну кризу, яка проявляється через агресію, нетерпимість і втрату довіри між людьми та державами.

    Лев XIV наголосив, що людство стикається з викликами, які неможливо подолати виключно військовими методами. Він застеріг політиків від надмірної віри у силу зброї та закликав повернутися до дипломатії як основного інструменту вирішення міжнародних конфліктів.

    «Світ переживає глибоку духовну та культурну кризу, що проявляється в численних формах насильства, поляризації та взаємної недовіри. Зброя може нав’язати тимчасове мовчання, але вона ніколи не зможе побудувати справжній та тривалий мир», – заявив понтифік.

    Особливу увагу глава Ватикану приділив стрімкому зростанню військових бюджетів у країнах Європи. На його переконання, нинішня тенденція до нарощування озброєнь не гарантує безпеки та не усуває корінних причин конфліктів.

    Папа Римський закликав світових лідерів переосмислити свої пріоритети та спрямувати більше ресурсів на гуманітарну допомогу, підтримку цивільного населення та розвиток міжнародного діалогу. Він наголосив, що світова спільнота має не лише реагувати на наслідки воєн і криз, а й усувати їхні першопричини.

    У своїй промові Лев XIV окремо торкнувся проблеми вимушеної міграції, яка останніми роками стала одним із найсерйозніших викликів для багатьох держав. За оцінками міжнародних організацій, кількість людей, які були змушені залишити свої домівки через війни, переслідування або гуманітарні катастрофи, продовжує зростати.

    Понтифік назвав три головні причини сучасних міграційних хвиль: війни та збройні конфлікти, хронічну бідність і економічну нерівність, а також наслідки глобальної зміни клімату.

    На його думку, держави повинні працювати над довгостроковими рішеннями, які дозволять людям залишатися у своїх країнах, а не шукати безпечного життя за кордоном.

    Виступ Лева XIV відбувся в період, коли питання війни в Україні продовжує залишатися одним із ключових у міжнародному порядку денному. Від початку свого понтифікату новий Папа неодноразово висловлював підтримку українському народу та закликав до припинення бойових дій.

    Нещодавно понтифік засудив масовані російські удари по українських містах і заявив, що війна не здатна вирішити жодної проблеми, натомість лише множить людські страждання. Після чергових атак Росії він закликав Москву повернутися до переговорного процесу та шукати політичні шляхи врегулювання конфлікту.

    Окрім України, Лев XIV згадав і про інші гарячі точки світу, зокрема напружену ситуацію навколо Ірану та тривалий конфлікт у секторі Гази. За його словами, всі сторони міжнародних протистоянь мають усвідомити, що жодна військова перемога не може замінити справедливий мир.

    Аналітики звертають увагу, що останні заяви понтифіка свідчать про формування нового акценту у зовнішньополітичній позиції Ватикану. Лев XIV дедалі частіше порушує не лише релігійні або моральні питання, а й глобальні проблеми безпеки, міжнародної політики та гуманітарних криз.

    Експерти також відзначають символічність того, що така заява пролунала саме в парламенті Іспанії — однієї з країн Європейського Союзу, яка активно бере участь у дискусіях щодо майбутньої архітектури європейської безпеки та оборони.

    Промова понтифіка стала черговим нагадуванням про те, що світ вступає у період масштабних геополітичних змін. На тлі воєн, економічної нестабільності та міграційних криз дедалі більше міжнародних лідерів закликають до пошуку нових механізмів співпраці між державами.

    Сам Лев XIV переконаний: без відновлення довіри, поваги до людської гідності та готовності до діалогу жодна країна не зможе почуватися по-справжньому безпечною. Саме тому він закликав політиків у всьому світі зробити ставку не на силу зброї, а на силу дипломатії та відповідальності перед майбутніми поколіннями.

  • 27 лютого: яке свято сьогодні відзначають в Україні та світі

    27 лютого: яке свято сьогодні відзначають в Україні та світі

    27 лютого поєднує одразу кілька важливих подій — церковних і міжнародних. Цього дня віряни вшановують пам’ять Прокопій Декаполіт, а у світі говорять про захист полярних ведмедів, протидію булінгу та роль неурядових організацій у суспільстві.

    У православному календарі 27 лютого — день пам’яті преподобного ісповідника Прокопія Декаполіта, який жив у VIII столітті. Він був ченцем, відомим суворою аскезою, глибокою молитвою та вірністю християнському вченню. Під час іконоборчих гонінь за імператора Лев III Ісавр святий відкрито виступив на захист шанування ікон. За це його ув’язнили та піддали переслідуванням. Після звільнення він продовжив чернече життя і, згідно з переданням, мирно відійшов до Господа. В православній традиції ісповідниками називають тих, хто зазнав страждань за віру, але не прийняв мученицької смерті.

    Також 27 лютого відзначають Міжнародний день полярного ведмедя. Ця дата покликана привернути увагу до збереження популяції полярних ведмедів, які є символом Арктики та водночас індикатором кліматичних змін. Через глобальне потепління арктичний лід тане швидше і формується пізніше, що скорочує період полювання тварин на тюленів. У результаті ведмеді виснажуються, змушені наближатися до людських поселень і опиняються під загрозою виживання.

    Ще одна подія цього дня — Міжнародний день протидії булінгу. Він спрямований на боротьбу з цькуванням у школах, на роботі та в онлайн-середовищі. Булінг проявляється у формі систематичного приниження, агресії або ізоляції людини та може мати серйозні психологічні наслідки. Фахівці наголошують, що ключовими інструментами протидії є підтримка, відкритий діалог і нульова толерантність до насильства.

    Окрім цього, 27 лютого відзначається Всесвітній день неурядових організацій. Його започаткували у 2010 році, а міжнародного визнання він набув у 2014 році на рівні Ради держав Балтійського моря. Мета дня — підкреслити роль громадських об’єднань у розвитку суспільства. Саме неурядові організації активно працюють у сферах захисту прав людини, освіти, медицини, культури, екології та гуманітарної допомоги, часто першими реагуючи на кризові ситуації та підтримуючи постраждалих.

    Таким чином, 27 лютого об’єднує духовну спадщину, екологічні виклики та суспільні ініціативи, нагадуючи про важливість віри, відповідальності та солідарності.

  • В Україні змінився характер зими, але небезпечні погодні явища нікуди не зникли

    В Україні змінився характер зими, але небезпечні погодні явища нікуди не зникли

    За останні три десятиліття українська зима помітно теплішає й стає малосніжною — морозні періоди коротшають і частіше змінюються відлигами. Водночас синоптики попереджають: сезон усе одно зберігає характерні небезпечні явища — снігопади, ожеледь та раптові похолодання.

    Синоптики фіксують тривалу зміну кліматичного режиму: зими стали більш теплою та малосніжною порівняно з серединою й кінцем минулого століття. «Морозні дні дедалі частіше змінюються відлигами, що призводить до нестійкого снігового покриву і льодоставу», — констатував метеоролог Віталій Постригань. Він додає, що стійкий сніговий покрив формується не щороку і зазвичай трапляється в семи з десяти зим, частіше у третій декаді грудня.

    Незважаючи на загальне потепління, підстав для паніки немає: науково обґрунтованих прогнозів на надто далекі періоди не існує, а зима залишається холодним сезоном із типовими для нього небезпеками — ожеледицею, промерзанням ґрунту і льодоставом на водоймах. За орієнтовним прогнозом, середня місячна температура у грудні 2025 року та в січні–лютому 2026 року може виявитися близько одного градуса вищою за кліматичну норму, зазначив Постригань, підкресливши, що сезони тепер дедалі частіше нагадують «європейський» формат: кілька коротких, але інтенсивних холодних періодів замість тривалих морозів.

    Метеорологиня Віра Балабух із Українського гідрометінституту пояснює тенденцію збільшення випадків мокрого снігу й ожеледиці тим, що температура часто коливатиметься навколо нуля, а з Атлантики надходитиме вологе повітря. У разі втручання арктичних мас буферні південні циклони можуть призвести до сильних снігопадів і хуртовин, особливо у лютому.

    Експерти також вказують на практичні наслідки: менше витрат на паливо й роботу комунальних служб у роки з невеликою кількістю снігу, але одночасно підвищені ризики для транспорту та підвищені вимоги до профілактики ожеледиці й безпеки на водоймах у періоди відлиг і повторних заморозків. Синоптики радять не ігнорувати попередження про різкі зміни погоди: короткочасні, але сильні похолодання та інтенсивні опади можуть створювати локальні надзвичайні ситуації.

  • Спека, яка змінює все: як високі температури впливають на тіло, мозок і психіку

    Спека, яка змінює все: як високі температури впливають на тіло, мозок і психіку

    Світова організація охорони здоров’я б’є на сполох: зміни клімату призвели до суттєвого зростання кількості людей, які страждають від впливу спеки. За період з 2000 по 2016 роки кількість постраждалих щороку зросла на 125 мільйонів осіб — і ця цифра щороку збільшується.

    Організм людини витрачає значні ресурси на підтримання стабільної температури тіла — приблизно 37°C. У стані спокою ми виробляємо стільки тепла, скільки дає 100-ватна лампочка. Коли температура зовнішнього середовища перевищує комфортний поріг, організм активує механізми охолодження: потовиділення, пришвидшене серцебиття, зменшення фізичної активності.

    У спеку серце починає працювати інтенсивніше — приблизно на 10 ударів за хвилину швидше. Це допомагає перекачувати кров до поверхні шкіри, щоб тіло могло охолоджуватись через піт. Але надмірне потовиділення призводить до втрати водно-сольового балансу, що викликає м’язові судоми, головний біль, нудоту, слабкість.

    Коли повітря надто вологе, піт не випаровується, і тіло не може ефективно охолоджуватись. Тому спекотний день перед дощем чи під час туману переноситься значно важче, ніж суха спека.

    Найбільш уразливими є люди з надмірною вагою, серцево-судинними захворюваннями, хворобами легень, а також ті, кому за 45. Фізично непідготовлені особи та ті, хто мало п’є води, також більше ризикують. Впливають і вроджені особливості: здатність до потовиділення, терморегуляція, баланс електролітів.

    Цікаво, що жінки зазвичай гірше переносять спеку через меншу площу тіла і слабше потовиділення, але з віком ця різниця стирається, бо більше чоловіків стикається з проблемами серця.

    Дослідження доводять, що спека може загострювати психічні захворювання — тривожні стани, шизофренію, деменцію. Також фіксується зростання випадків зловживання наркотиками. Висока температура впливає на концентрацію уваги, знижує інтелектуальні здібності та підвищує ризик помилок у роботі.

    Навіть помірне підвищення температури може впливати на перебіг хронічних хвороб, провокувати передчасні пологи, інфекції шкіри, проблеми з нирками.

    Після вихідних з дощами в Україну повертається тепло. Температура підніметься до +29°C. На більшій частині території — мінлива хмарність. Захід, центр та північ очікують короткочасні опади.

  • До 2050-го Україні бракуватиме 70% прісної води: зміна клімату перетворює країну на напівпустелю

    До 2050-го Україні бракуватиме 70% прісної води: зміна клімату перетворює країну на напівпустелю

    «Раніше вода зникала влітку, а тепер її немає навіть узимку», — розповідає Марина Радомська, мешканка селища поблизу Житомира. Її історія вже не рідкість — криниці висихають по всій Україні, свердловини копають усе глибше, а річки, озера й болота зникають із мапи.

    Посуха вже не регіональна проблема півдня, а загальнонаціональна біда. У Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Дніпропетровській областях рівень води критично знизився. У Дніпрі висохли три озера, серед них — Куплевате. Озеро Світязь на Волині відступило від берегів на десятки метрів. Навіть Дніпро міліє, і екологи не виключають, що через пів століття ріка втратить половину своєї повноводності.

    Причина — не лише нестача опадів. У 2024 році зафіксовано температурний рекорд за всю історію спостережень. Літо стає довшим, спека — інтенсивнішою, опади — короткими та неефективними. Дощові зливи не зволожують ґрунт, а лише змивають його поверхнею. Сніг, який живив річки, майже зник. Весняних повеней немає — отже, болота й водойми не поповнюються вологою.

    За словами кліматологині Віри Балабух, ситуація лише погіршуватиметься. Середньорічна температура зростає, тривалість посух збільшується. Такі процеси — не унікальні для України: у країнах Бенілюксу, на півночі Німеччини, в Туреччині та регіоні Балтійського моря річки теж міліють, а судноплавство втрачає стабільність.

    Особливо критична ситуація на півдні України. Втрата Каховського водосховища після підриву дамби, а також окупація зрошуваних територій Херсонщини, зробили регіон одним із найбільш вразливих. Науковці фіксують температуру ґрунту до 67°C, повне випаровування вологи на 80% сільгоспугідь, розширення території Олешківських пісків — Україна фактично отримує нову кліматичну зону, подібну до напівпустелі.

    І хоча подовження теплого періоду теоретично відкриває нові аграрні можливості — наприклад, вирощування трьох урожаїв, — дефіцит води перекреслює ці перспективи. За прогнозами, до 2050 року Україна матиме лише 30% необхідної прісної води. Інше доведеться або імпортувати, або… виживати без неї.

  • 2024 рік встановить новий рекорд спеки: глобальні температури перевищили небезпечний поріг

    2024 рік встановить новий рекорд спеки: глобальні температури перевищили небезпечний поріг

    2024 рік офіційно стане найспекотнішим за всю історію спостережень, повідомляють кліматологи. Середня глобальна температура перевищила критичний поріг у +1,5°C порівняно з доіндустріальним рівнем, що свідчить про посилення впливу кліматичних змін на планету.

    2024 рік, за прогнозами вчених Європейського Союзу, стане найспекотнішим за всю історію спостережень. Очікується, що надзвичайно високі температури збережуться і в перші місяці 2025 року. Про це повідомляє Reuters.

    Служба зі зміни клімату ЄС “Коперник” заявила, що 2024 рік напевно стане найспекотнішим роком за всю історію спостережень і першим роком, у якому середня глобальна температура перевищить 1,5 градуса Цельсія порівняно з доіндустріальним періодом 1850-1900 років.

    Попереднім найспекотнішим роком за всю історію спостережень був 2023 рік.

    Нагадаємо, що цього року по всьому світу прокотилася екстремальна погода: сильна посуха обрушилася на Італію та Південну Америку, смертельні повені в Непалі, Судані та Європі, хвилі тепла в Мексиці, Малі та Саудівській Аравії, які забрали життя тисяч людей, та руйнівні циклони в США і на Філіппінах.

    Основним фактором зміни клімату залишаються викиди вуглекислого газу через спалювання викопного палива. Зниження викидів до нуля, до чого прагнуть багато країн, може зупинити подальше посилення глобального потепління. Однак незважаючи на ці обіцянки, викиди CO2 у 2024 році, як очікується, досягнуть рекордних рівнів.

    За прогнозами вчених, 2025 рік може бути трохи прохолоднішим за поточний, якщо розвинеться Ла-Нінья.

    “Але це не означає, що температури будуть “безпечними”. Ми все одно стикатимемося з високими температурами, що призводять до небезпечних хвиль спеки, посух, лісових пожеж і тропічних циклонів”, – заявила старший викладач з Імперського коледжу Лондона Фридерике Отто.

    Аномальна спека в Україні

    Цього року метеорологічне літо в Україні виявилося особливо довгим – воно почалося в середині травня і тривало до першої декади жовтня. За словами Віри Балабух, завідувачки відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України, такі тривалі та спекотні літа незабаром стануть нормою для нашої країни.

    Експертка зазначає, що тривалість спекотного періоду збільшуватиметься: літо починатиметься раніше і закінчуватиметься пізніше.

    Основною причиною таких змін вона називає посилення парникового ефекту, який призводить до загального підвищення температури на планеті.

    Ще одним фактором вона назвала підвищення сонячної активності, яка в жовтні сягнула свого піку, що також позначилося на збільшенні температури повітря.

  • Літо, яке триватиме до жовтня, тепер буде нормою для України

    Літо, яке триватиме до жовтня, тепер буде нормою для України

    Цього року метеорологічне літо в Україні тривало з середини травня до першої декади жовтня, а в майбутньому подібні довгі та спекотні сезони можуть стати новою нормою для країни. Про це в інтерв’ю 24 Каналу розповіла Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України.

    “Тривале і спекотне літо, яке ми спостерігали цьогоріч, вочевидь досить скоро стане нашою новою кліматичною нормою”, – заявила вона. За словами експерта, тривалість спекотного сезону в Україні зростатиме, зокрема літо починатиме раніше і триватиме довше.

    Основними чинниками цього є парниковий ефект, який підвищує температуру повітря на планеті, а також збільшення сонячної активності. “За даними Всесвітньої метеорологічної організації, концентрація вуглекислого газу в атмосфері досягла максимуму за 800 тисяч років”, – зазначила Балабух.

    Цьогорічна аномально тепла погода в Україні восени пояснюється потужним антициклоном і теплим повітрям, яке приходило з субтропіків.

    Літо 2024 року увійшло в історію як особливо спекотне. На півдні Херсонщини, Миколаївщини та в окремих районах Криму липнева температура досягала рекордних +28,0…+28,8 °C. “Подібні показники середньомісячної температури є нормою в таких містах, як Джакарта, Сінгапур, Мумбаї, Маніла, та інших населених пунктах, розташованих в екваторіальному та субекваторіальному поясі!” – прокоментував синоптик Ігор Кибальчич.

    За його словами, липень 2024 року увійде в історію як один з найспекотніших і найсухіших в Україні, що підтверджує тенденцію до зміни клімату, з якою вже стикається наша країна.