Daypolitico

Позначка: змова

  • Штучний інтелект для завищення цін: проти McDonald’s подали масштабний позов через таємну змову з франчайзі

    Штучний інтелект для завищення цін: проти McDonald’s подали масштабний позов через таємну змову з франчайзі

    Проти всесвітньої мережі ресторанів швидкого харчування McDonald’s подали колективний позов до федерального суду міста Чикаго у Сполучених Штатах Америки. Корпорацію офіційно звинувачують у незаконній координації цін на меню за допомогою централізованої системи ціноутворення на базі штучного інтелекту. Судовий процес проти світового гіганта фастфуду відкриває нову сторінку антимонопольної боротьби та загрожує кардинально змінити правила використання алгоритмів у сфері громадського харчування.

    Згідно з матеріалами позову, компанія впровадила спеціалізоване програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, яке в режимі реального часу синхронізувало вартість позицій у закладах мережі по всій країні. Замість збереження природної цінової конкуренції між окремими франчайзі, автоматизована система самостійно встановлювала та узгоджувала розцінки для максимізації сукупного виторгу. Фактично цифрові алгоритми усунули можливість локальних знижок або боротьби закладів за клієнта через доступніші тарифи, що призвело до штучного та скоординованого зростання витрат відвідувачів на популярні страви.

    Позивачі кваліфікують таку практику як пряме порушення антимонопольного законодавства, спрямоване на організацію цінової змови між формально незалежними партнерами-франчайзі. Юристи наполягають, що передача функцій ціноутворення єдиному штучному інтелекту є цифровою формою картелю, оскільки вона повністю перекреслює базові принципи вільного ринку. Перекладання відповідальності за формування тарифної сітки на комп’ютерні моделі не позбавляє бізнес юридичної відповідальності за узгоджені антиконкурентні дії.

    Ця справа створює вкрай небезпечний судовий прецедент для всієї індустрії швидкого харчування та ритейлу, де технології динамічного та алгоритмічного формування цін стають масовими. У разі визнання вини корпорації McDonald’s загрожують багатомільйонні компенсаційні виплати ошуканим споживачам та обов’язковий демонтаж системи. Крім того, рішення чиказького суду може підштовхнути фінансові та торговельні регулятори до жорсткого аудиту цифрових систем ціноутворення у світовому масштабі.

  • Змова на АЗС? Антимонопольний комітет перевіряє різке зростання цін

    Змова на АЗС? Антимонопольний комітет перевіряє різке зростання цін

    Антимонопольний комітет України розпочав розслідування можливої цінової змови на ринку пального. Йдеться про ймовірні антиконкурентні узгоджені дії між учасниками ринку бензину та дизельного пального.

    Про відкриття справи повідомив народний депутат Данило Гетманцев, посилаючись на інформацію від Антимонопольного комітету України. За його словами, комітет уже зафіксував ознаки можливих порушень конкурентного законодавства.

    Наразі триває офіційне розслідування. Фахівці аналізують поведінку гравців ринку, щоб встановити, чи були ціни на пальне узгоджені штучно. У разі доведення провини компаніям загрожують значні штрафи — до 10% їхнього річного доходу.

    Ринок нафтопродуктів традиційно залишається одним із найбільш чутливих для економіки та споживачів. Будь-які узгоджені дії між великими мережами автозаправок можуть безпосередньо впливати на кінцеву вартість пального для українців.

    У парламенті наголошують, що ситуація перебуває на контролі. Влада очікує, що розслідування дасть відповідь на питання, чи було зловживання ринковим становищем та штучне утримання високих цін.

    У разі підтвердження змови це може стати одним із найгучніших антимонопольних кейсів останніх років на паливному ринку України.

  • ФГ «Факторія» і бухгалтерка оштрафовані за змову на торгах

    ФГ «Факторія» і бухгалтерка оштрафовані за змову на торгах

    Антимонопольний комітет України встановив змову між фермерським господарством «Факторія» та його бухгалтеркою Наталією Романюк під час участі в аукціонах на право оренди земельних ділянок, які проводила Турійська селищна рада у 2024 році. Бухгалтерка виступила як «статистка» на торгах, що дозволило підприємству без конкуренції отримати право оренди майже 21 гектара землі. За це АМКУ оштрафував кожного учасника змови на 69,3 тис. грн, а загальна сума штрафів склала 138,6 тис. грн.

    За даними рішення адмінколегії Західного міжобласного відділення АМКУ від 20 листопада 2025 року, у грудні 2024 року Турійська селищна рада реалізувала право оренди двох ділянок площею 10,5 та 10,3 гектара. В обох аукціонах брали участь «Факторія» та Наталія Романюк. Під час торгів ставки «конкурентів» не змінювалися, що забезпечило перемогу господарству.

    Під час першого аукціону Романюк запропонувала 12,3 тис. грн, «Факторія» – 15 тис. грн. Після трьох раундів торгів селищна рада уклала договір оренди на 7 років. Аналогічно відбувся аукціон з ділянкою площею 10,3 гектара, де бухгалтерка запропонувала 4,8 тис. грн, а господарство – 18 тис. грн.

    Під час розслідування встановили, що Романюк була довіреним представником ФГ «Факторія» та перебувала в офіційних трудових відносинах з господарством, виконувала податкову звітність за «конкурента», використовувала ту саму ІР-адресу для участі в електронних торгах і представляла господарство в банках.

    Антимонопольники визнали їх винними у порушенні закону «Про захист економічної конкуренції» та внесли до «чорного списку» АМКУ. Це означає, що протягом трьох років вони не зможуть брати участь у тендерах від державних і комунальних замовників.

    Це не перший випадок змови «Факторії» та Наталії Романюк. Раніше, улітку 2024 року, вони імітували конкуренцію на аукціоні з продажу 63 соток землі в Клюській сільраді, де різниця у ставках була лише 454 грн.

    Фермерське господарство «Факторія» працює з 2010 року, зареєстроване в селі Гаруша Турійської громади Ковельського району. Основний вид діяльності – вирощування зернових культур.

  • АМКУ викрив змови на аукціонах надр: спецдозволи можуть скасувати через спотворення торгів

    АМКУ викрив змови на аукціонах надр: спецдозволи можуть скасувати через спотворення торгів

    Антимонопольний комітет України встановив, що учасники п’яти аукціонів Держгеонадр діяли узгоджено та штучно імітували конкуренцію за ліцензії на видобування граніту, бурштину, сапропелю та мінеральних вод. Територіальні відділення АМКУ наклали штрафи й фактично відкрили шлях до судового визнання таких спецдозволів недійсними. Про це повідомляє профільне видання Nadra.Info з посиланням на рішення Східного та Західного міжобласних територіальних відділень АМКУ, ухвалені наприкінці вересня – на початку жовтня 2025 року.

    АМКУ зафіксував одразу кілька схем, у яких компанії не конкурували за право користуватися надрами, а розігрували лоти між «своїми», завищуючи ставки для сторонніх гравців або навпаки імітуючи боротьбу, після чого право на родовище переходило в потрібні руки за заниженою ціною. За підсумками розгляду справ накладено штрафи на учасників п’яти аукціонів, а самі спецдозволи можуть бути скасовані через суд як такі, що отримані з порушенням правил конкуренції.

    Граніт: Наталівське родовище, Запорізька область

    25 вересня 2025 року адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення АМКУ встановила, що ТОВ «Мокрянський кам’яний кар’єр» (йдеться, фактично, про ТОВ «Мокрянський кам’яний кар’єр №3») та ТОВ «Вектор ЗМ» діяли узгоджено під час аукціону Держгеонадр на видобування граніту на Наталівському родовищі у Запорізькій області. Обидві компанії оштрафовано загалом на 136 тис. грн.

    Торги відбулися ще в грудні 2021 року. Стартова ціна становила 5 852 609 грн. «Мокрянський кам’яний кар’єр №3» запропонував 5 952 609 грн, а «Вектор ЗМ» переміг із символічною перевагою — 5 960 000 грн. Інших учасників не було. Після цього «Вектор ЗМ» отримав спецдозвіл №6612 терміном до 2042 року. АМКУ розслідував можливу змову з 2023 року. Компанії пов’язують із Сергієм Кірюшком («Мокрянський кам’яний кар’єр №3») та Сергієм Ткаченком («Вектор ЗМ»).

    Граніт: Північноплисецька ділянка

    30 вересня 2025 року Східне МТВ АМКУ визнало, що ТОВ «Далерграніт» і ТОВ «Транском-19» вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які спотворили результати аукціону з продажу дозволу на геологічне вивчення і дослідно-промислову розробку Північноплисецької ділянки граніту. Обидві компанії отримали штрафи на загальну суму 136 тис. грн.

    Схема виглядала так: у жовтні 2021 року торги стартували з 213 873 грн. «Далерграніт» підняв ставку до 1 001 000 грн і формально переміг, але не підписав протокол торгів. У результаті право на лот дісталося «Транском-19» уже за 580 000 грн. Потім ця компанія отримала видобувний дозвіл №6752 на Північноплисецьке родовище і передала його компанії з тієї ж орбіти — ТОВ «Північноплисецьке родовище піску та граніту». Усі ці структури контролюються подружжям Світлани та Валерія Самофал, тобто фактична конкуренція на торгах була відсутня.

    Бурштин: ділянка «Західна перша», Рівненська область

    29 вересня 2025 року Західне МТВ АМКУ встановило змову між ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» під час аукціону зі спецдозволу на користування бурштиновими надрами, який відбувся ще у 2020 році. Йшлося про ділянку «Західна перша» в Сарненському районі Рівненщини. Стартова ціна становила 159 800 грн, змагалися троє учасників. Переможець – «Екоцентрресурс» – задекларував ставку 10,2 млн грн, але потім фактично «знявся з дистанції», і спецдозвіл викупило ТОВ «БурПром» за значно нижчу суму — 3,32 млн грн. Загальний штраф для «Екоцентрресурсу» та «Земресурсінвесту» – 69 800 грн.

    За даними Nadra.Info, усі три компанії — «Екоцентрресурс», «Земресурсінвест» і «БурПром» — пов’язані між собою через Олега Богельського та Ольгу Рудьковську. «Земресурсінвест» входить до групи, яку асоціюють з родиною колишнього міністра транспорту та зв’язку Миколи Рудьковського, і вже є одним із найбільших видобувачів бурштину в країні.

    Сапропель: Гривинське родовище

    29 вересня 2025 року Західне МТВ АМКУ також оштрафувало ТОВ «Сивий потік» і ТОВ «Планета комфорт» за змову на аукціоні з продажу спецдозволу на родовище сапропелю Гривинське (торги відбулися у квітні 2023 року). Стартова ціна була 504 308 грн. «Планета комфорт» зробила ставку 560 000 грн, «Сивий потік» запропонував 563 000 грн і став переможцем. Інших учасників не було. Обидві компанії отримали штрафи по 68 000 грн.

    За даними АМКУ, ці ж компанії в той самий день розіграли між собою ще два спецдозволи на інші сапропелеві родовища — Веприк і Тростне — і раніше були єдиними гравцями на торгах за родовище Довге. «Сивий потік», за даними реєстрів, пов’язують з Максимом Бреславським, а «Планету комфорт» — з Андрієм Добросотськовим, бізнес-партнером Ігоря Когута (група FINEX).

    Мінеральні лікувально-столові води: ділянка «Ріна», Вінницька область
    9 жовтня 2025 року Східне МТВ АМКУ визнало, що Українсько-грузинське ТОВ «Чарте» та ФОП Мушкудіані М.Д. діяли узгоджено під час аукціону з продажу дозволу на ділянку надр «Ріна» з мінеральними лікувально-столовими водами у Вінницькій області. Обидва учасники отримали штрафи загальною сумою 20 590 грн.

    Аукціон відбувся ще в липні 2021 року. Стартова ціна становила 225 120 грн. ФОП Мушкудіані запропонувала саме стартову суму і, по суті, просто «підтвердила присутність», тоді як «Чарте» додало лише 10 тис. грн зверху — 235 120 грн — і стало переможцем. Обидва учасники, як з’ясувалося, зареєстровані за тією ж адресою та пов’язані з Владімером Бокучавою.

    Антимонопольний комітет кваліфікує такі «договорняки» як антиконкурентні узгоджені дії, що спотворюють результати торгів. Це не лише штрафи й тимчасова заборона брати участь у публічних закупівлях. Ключове — правові наслідки для самих спецдозволів.

    Суди вже мають практику визнавати недійсними результати аукціонів, укладені договори купівлі-продажу спецдозволів і навіть самі спецдозволи, якщо встановлено, що торги були змовними й фактичної конкуренції не існувало. Таке рішення Господарського суду міста Києва у 2023 році щодо Мурафинської площі (Харківська область) показало, що доведена змова є підставою скасувати дозвіл на надра як угоду, що суперечить інтересам держави та суспільства.

    АМКУ прямо наголошує: встановлення змови між учасниками аукціону створює підстави для судового оскарження й анулювання спецдозволу на користування надрами. Тобто видобувні права, отримані «в дружньому колі», можуть бути відібрані через суд.

    Контекст

    • У більшості описаних випадків торги відбулися ще 2020–2023 року, але рішення по них ухвалюють лише тепер — восени 2025-го. Це означає, що частина дозвілів уже кілька років у роботі, компанії встигли оформити видобувні права або навіть перепродати їх пов’язаним структурам.
    • У низці історій (граніт, бурштин) вказуються сталі групи бенефіціарів, які заходять на торги кількома юрособами і далі переоформлюють спецдозвіл усередині власної мережі.
    • АМКУ публікує такі рішення відкрито, а інформація про змови вноситься до зведених відомостей щодо порушень конкурентного законодавства. Це може стати підставою для недопуску таких компаній до майбутніх закупівель.

    Після встановлення факту змови слово за судами: саме вони можуть визнати результати аукціону недійсними, розірвати договір на користування надрами й анулювати спецдозвіл. Така практика вже застосовувалася раніше, коли суди скасовували дозволи, куплені через узгоджені торги.

    Антикорупційний аспект очевидний: надра — це державний ресурс, а змова на аукціоні означає, що бюджет недоотримав гроші, а право на видобуток отримали «свої» структури під заздалегідь погоджений сценарій. Тепер ці кейси можуть стати підставою не просто для штрафів, а для повернення ділянок у нормальну конкурентну процедуру.

  • Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

    Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

    В Україні викрито масштабну фармацевтичну змову, яка роками дозволяла двом найбільшим дистриб’юторам — «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» — фактично монополізувати оптовий ринок медикаментів та диктувати ціни на критично важливі препарати.

    Під контролем цих компаній перебувало понад 85% оптового постачання ліків. Аптеки по всій країні були змушені купувати медикаменти за завищеними цінами, які зростали синхронно — навіть за відсутності будь-яких ринкових підстав, таких як інфляція, зміна валютного курсу чи проблеми з логістикою. До переліку таких препаратів входили, зокрема, Спазмалгон, Біфрен, Нейроксон та інші засоби, від яких залежало життя і здоров’я українців під час війни.

    За даними джерел, роками розслідування картельної змови гальмувалося через вплив високопосадовців. Серед фігурантів — заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, яка, ймовірно, блокувала рішення Антимонопольного комітету, здатні припинити порушення ще до початку повномасштабної війни. До справи також причетний колишній голова АМКУ Павло Кириленко. Саме за їхньої участі розслідування фактично буксувало, попри наявність очевидних доказів порушення конкурентного законодавства.

    Фінансові показники компаній у цей час зростали рекордними темпами. «БаДМ» за останні чотири роки збільшив свій дохід із 41,8 до 67,8 млрд грн, а чистий прибуток — у 3,5 раза. «Оптіма-Фарм» за той самий період наростила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Це відбувалося на тлі того, що мільйони українців втратили доступ до базових медикаментів через їхню непомірну вартість.

    Лише в липні 2025 року АМКУ ухвалив рішення про накладення штрафу на суму 4,8 млрд грн. Втім, розслідувачі вважають, що реальна сума санкцій могла бути значно більшою, а її заниження — результат кулуарних домовленостей. Обидві компанії вже заявили про намір оскаржити штраф у судах і продовжують наполягати на своїй невинуватості.

  • В Івано-Франківську дві компанії узгодили дії під час закупівлі форми для медиків

    В Івано-Франківську дві компанії узгодили дії під час закупівлі форми для медиків

    Антимонопольний комітет України встановив факт змови між двома компаніями під час публічної закупівлі форменого одягу для Обласного клінічного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в Івано-Франківській області. За результатами розслідування, ТОВ «Компанія Текстиль груп» і ТОВ «Спецторг трейд» були оштрафовані на 68 тисяч гривень кожна.

    Йдеться про тендер, який відбувся у 2023 році. У ньому взяли участь чотири учасники: ФОП Олег Мосійчук, ТОВ «УМТК Трейд», а також дві згадані компанії, які, як з’ясувалося, діяли узгоджено. Найвищу ціну в аукціоні запропонувала «Компанія Текстиль груп» — 1,1 мільйона гривень. Найнижча пропозиція надійшла від «Спецторг трейду» — 883 тисячі гривень. Саме з нею й уклали договір на постачання 718 комплектів літніх костюмів та флісових курток для медиків.

    Ціна одного літнього комплекту (штани та куртка) склала 1232 гривні, а флісова куртка обійшлася у 817 гривень за одиницю. Попри економічно вигідну пропозицію, розслідування АМКУ довело, що учасники заздалегідь координували свої дії, порушуючи правила чесної конкуренції.

    Згідно з даними Opendatabot, обидві компанії мають зв’язок з Івано-Франківськом. Засновниками є Оксана Кидик і Олександр Ширина. Попри виявлену змову, розмір штрафу — всього 68 тисяч гривень для кожної компанії — викликає питання щодо ефективності антимонопольного впливу на бізнес, який бере участь у державних закупівлях.

  • СБУ затримала адвоката, який вимагав $1 млн за «вирішення» земельного питання

    СБУ затримала адвоката, який вимагав $1 млн за «вирішення» земельного питання

    Служба безпеки України викрила та затримала адвоката, який вимагав від громадянина $1 млн за сприяння у вирішенні земельного питання. Про це повідомляє пресслужба СБУ.

    За інформацією СБУ, Суханов діяв у змові зі столичними чиновниками, обіцяючи за $1 млн допомогти з орендою земельної ділянки на набережній Дніпра у парку «Наталка». Він гарантував клієнту позитивне рішення через Київську міську державну адміністрацію.

    За даними джерел, адвокатом виявився Олександр Суханов – за сумісництвом керівник партії «УДАР» в Одеській області.

    Правоохоронці затримали адвоката на «гарячому», під час отримання першого траншу у розмірі $900 тисяч.

    Зараз триває слідство, спрямоване на встановлення всіх обставин справи та можливих співучасників. Суханову загрожує кримінальна відповідальність за отримання неправомірної вигоди у великих розмірах.

  • Корупційні схеми в Міноборони: Безугла звинуватила Умерова і депутатів у змові

    Корупційні схеми в Міноборони: Безугла звинуватила Умерова і депутатів у змові

    Депутатка Верховної Ради України Мар’яна Безугла публічно закликала представників Міністерства оборони України, зокрема міністра Рустема Умєрова, та окремих народних депутатів у покритті корупційних схем у оборонному секторі. Заяви пролунали на тлі звинувачення у непрозорості та зловживання під час закупівель і через втручання у роботу антикорупційних органів.

    Народна депутатка Мар’яна Безугла стверджує, що низка нардепів, зокрема голова комітету з нацбезпеки Олександр Завітневич, допомагають міністру оборони України Рустему Умєрову в «кришуванні» корупційних схем у Міністерстві оборони.

    За її словами, Завітневич активно підтримує діяльність Державної служби експортного контролю, яку очолює його довірена особа, Павліченко.

    Безугла також згадала про впливові особи в команді Умєрова, зокрема заступника міністра Кліменкова, якому передали контроль над усіма ресурсними питаннями в Міноборони. Вона повідомила, що через відмову брати участь у схемах був обмежений функціонал антикорупційної голови закупівельної агенції Безрукової, а Наглядова рада, яка мала б забезпечувати прозорість, досі не функціонує.

    За її словами, тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради, яка має наглядати за військово-технічною допомогою, підтримує міністра Умєрова, зокрема через депутатку Олександру Устінову, яка рекомендувала його на посаду і допомагає йому перед міжнародними партнерами.

    Безугла також звернулася до Президента Володимира Зеленського, вказуючи на можливу «кругову поруку» серед політичних діячів.