Позначка: зовнішній борг

  • Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Станом на 30 вересня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 8 024,1 млрд грн, або 194,2 млрд дол. США. У вересні борговий портфель зріс на 78,4 млрд грн (≈1,63 млрд дол.), повідомили в Міністерстві фінансів.

    У структурі зобов’язань переважає зовнішній компонент: 6 063,2 млрд грн (75,6%) або 146,8 млрд дол. США. Внутрішній борг становить 1 960,9 млрд грн (24,4%) або 47,5 млрд дол. США. Збільшення у вересні відбулося насамперед за рахунок зовнішніх ресурсів — пільгового фінансування ЄС, Світового банку та урядів країн-партнерів. Водночас внутрішній борг за місяць скоротився на 0,3 млрд грн.

    У Мінфіні підкреслили, що завдяки міжнародній підтримці та зваженій борговій політиці вдається знижувати вартість обслуговування та подовжувати строки погашення зобов’язань. Це має пом’якшити тиск на бюджет у середньостроковій перспективі та забезпечити прогнозованість виплат на тлі воєнних ризиків.

  • Держборг України: зростання у липні 2024 року

    Держборг України: зростання у липні 2024 року

    Держборг України продовжує стрімко зростати, досягаючи нових висот і поглиблюючи економічну залежність від зовнішніх кредиторів. У липні цього року обсяг державного боргу збільшився на 2,1%, що в еквіваленті складає $3,20 мільярда. На кінець місяця сума державного боргу досягла $155,4 мільярда.

    Якщо дивитися на ситуацію від початку року, зростання становить 6,9%, а від початку війни – аж 66,5% (або $62 млрд).

    Зовнішній борг:
    У липні зовнішній борг зріс на $2,9 млрд, головним чином за рахунок кредитів від МВФ. Борг перед зовнішніми кредиторами становить 68,7% від загального держборгу, збільшившись більш ніж удвічі з початку війни.

    Найбільші кредитори:

    Євросоюз – найбільший зовнішній кредитор України з боргом перед ним у $40 млрд (понад 25% держборгу). З початку війни заборгованість перед ЄС зросла майже у 8 разів.

    Власники зовнішніх облігацій посідають друге місце з портфелем у $19,7 млрд (13% держборгу). Однак за цією статтею з початку війни борг скоротився на 14%.
    МВФ вирвався на третє місце – $16,49 млрд (10% держборгу). Заборгованість перед фондом з початку війни зросла в 1,9 раза.

    Світовий банк. Борг перед ним становить $14,7 млрд (9% держборгу), зростання – у 2,4 раза з початку війни.

    Канада – найбільший національний кредитор України, борг перед нею становить понад $5 млрд (3% держборгу).

    Внутрішній борг. Борг перед власниками облігацій внутрішньої держпозики становить 26% від загального обсягу держборгу. У липні ця заборгованість зросла на $200 млн, а з початку війни – на 17% (до $40,7 млрд).

    За прогнозами, у 2024 році відношення держборгу до ВВП може досягти 80%, що створює серйозні виклики для подальшого економічного зростання країни. Як довго економіка зможе витримувати такі темпи запозичень?

  • Що пішло не так з реструктуризацією боргу України

    Що пішло не так з реструктуризацією боргу України

    У найближчі дні має завершитися реструктуризація зовнішнього боргу України, включаючи єврооблігації, і незважаючи на те, що умови були погоджені комітетом кредиторів і Міністерством фінансів, виникла несподівана проблема, яка стосується українських власників цих облігацій.

    Незважаючи на те, що реструктуризація здавалася передбачуваною і підготовленою, з’явилася ситуація, яка може серйозно вплинути на дрібних українських інвесторів. Виявилося, що для участі в голосуванні щодо реструктуризації єврооблігацій необхідно мати мінімальний лот, який для цього ринку складає $100 тисяч або $200 тисяч залежно від випуску. Багато українських інвесторів володіють облігаціями в обсягах менших за цей мінімум, і тому не можуть проголосувати.

    Ця проблема виникла через те, що до початку повномасштабної війни з Росією багато українців придбали єврооблігації в дрібних обсягах, що стало можливим завдяки політиці Національного банку України. Однак, з огляду на агресію Росії та падіння ринку, ситуація змінилася, і зараз українські інвестори стикаються з проблемами, які вони не могли передбачити.

    Умови реструктуризації облігацій, включаючи вимоги до мінімального лота для голосування, не були враховані під час підготовки реструктуризації. Як результат, дрібні інвестори, які можуть бути значною частиною ринку, але чий обсяг володіння єврооблігаціями є порівняно невеликим, не можуть взяти участь у важливому процесі голосування.

    Це може призвести до збільшення списання боргу для тих, хто не зміг проголосувати, і створити додаткові труднощі для Міністерства фінансів і Національного банку України. Хоча для самої реструктуризації це, ймовірно, не матиме великих наслідків, для дрібних інвесторів ситуація може бути досить складною.

    Можливим рішенням могло б стати голосування на рівні Національного банку України, який міг би проголосувати за всіх українців разом. Однак, чи погодиться регулятор на таку пропозицію, поки невідомо. Ця ситуація є ще одним нагадуванням про те, що інвестиції в Україні можуть бути непередбачуваними, і навіть міжнародні норми і правила не завжди гарантують справедливість для всіх учасників ринку.

    Окрім цієї проблеми, внутрішній і зовнішній ринки залишаються досить стабільними. На зовнішньому ринку більше торгувалися варанти, гривня демонструє помірні коливання, а ставки на внутрішньому ринку залишаються стабільними. Інфляція в Україні продовжує зростати, досягнувши 5,4%, і це може мати подальші наслідки для економіки.

    Дані по споживчих настроях українців, які покращилися в липні, навіть незважаючи на відключення світла, викликають певне здивування. Можливо, покращення настроїв пов’язане з останніми подіями в Курську, що також могло позитивно вплинути на сприйняття ситуації в Україні.