Daypolitico

Позначка: зовнішня політика ЄС

  • ЄС вперше з 2022 року шукає канал зв’язку з Кремлем

    ЄС вперше з 2022 року шукає канал зв’язку з Кремлем

    Голова Європейської ради Антоніу Кошта звертався до представників Російської Федерації з ініціативою відновити базовий канал комунікації між Брюсселем і Кремлем, що стало першим подібним кроком на рівні інституцій Європейського Союзу з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це повідомляє Politico з посиланням на поінформованих європейських чиновників, які підтверджують, що контакти мали обмежений і суто технічний характер.

    За даними видання, йдеться не про спробу відновлення політичного діалогу чи переговорного процесу щодо війни, а радше про прагнення створити мінімально необхідний канал зв’язку для обговорення окремих практичних питань, які можуть виникати навіть у ситуації фактичного розриву відносин між ЄС і Росією. Джерела підкреслюють, що такі контакти відбулися протягом останніх тижнів і були короткими, без обговорення ключових політичних чи військових аспектів конфлікту.

    Європейський Союз із 2022 року послідовно дотримувався політики відсутності прямих офіційних переговорів із Росією на рівні інституцій, залишаючи комунікацію переважно на рівні окремих держав-членів або дипломатичних каналів нижчого рівня. Саме тому ініціатива Кошти розглядається як певне відхилення від усталеного підходу, хоча європейські посадовці наголошують, що вона не означає зміни загальної політичної позиції ЄС щодо війни в Україні.

    Один із чиновників ЄС у коментарі для Politico пояснив, що йдеться про прагматичний крок, який має забезпечити можливість технічного контакту у випадку необхідності обговорення питань, що можуть виникати в майбутньому, зокрема в контексті потенційних переговорів щодо врегулювання конфлікту. За його словами, у Брюсселі визнають, що навіть за відсутності політичних відносин можуть залишатися «конкретні інтереси, які необхідно захищати», і для цього інколи потрібні базові канали зв’язку.

    При цьому представники ЄС наголошують, що Європейський Союз не виступає посередником між Україною та Росією і не бере участі в жодних форматах прямих переговорів між сторонами. Роль ЄС у конфлікті, за офіційною позицією, залишається зосередженою на підтримці України, санкційній політиці проти Росії та координації дій із союзниками в рамках міжнародних форматів.

    За словами співрозмовників видання, Антоніу Кошта координував свої можливі контакти з низкою європейських лідерів, обговорюючи потенційні параметри взаємодії та теми, які можуть бути порушені у разі подальших комунікацій із російською стороною. Водночас офіційно Європейська рада відмовилася коментувати інформацію про ці контакти, як і представники урядів провідних країн ЄС, зокрема Німеччини та Франції.

    Politico також зазначає, що тема участі Європейського Союзу в майбутніх можливих переговорах щодо війни в Україні останнім часом знову активізувалася на тлі зростання дипломатичних дискусій між союзниками Києва. Зокрема, українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності більш активного залучення ЄС до будь-яких форматів обговорення умов завершення війни, оскільки рішення, які будуть ухвалені, безпосередньо впливатимуть на безпеку європейського континенту.

    Водночас експерти та дипломати, яких цитує видання, застерігають, що будь-які контакти з Росією залишаються політично чутливими і можуть викликати різні інтерпретації як всередині ЄС, так і серед партнерів. Частина європейських столиць побоюється, що навіть обмежене відновлення комунікацій може бути сприйняте як сигнал до пом’якшення жорсткої позиції щодо Москви, тоді як інші вважають такі канали необхідними для управління кризовими ситуаціями.

    Таким чином, ініціатива Кошти, за оцінками джерел Politico, радше відображає прагнення знайти баланс між збереженням політичної ізоляції Росії та практичною необхідністю підтримувати мінімальні дипломатичні інструменти для майбутніх переговорних процесів, не змінюючи при цьому стратегічного курсу Європейського Союзу щодо підтримки України та тиску на Кремль.

  • ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    У Європейському Союзі почали обговорювати один із найбільш суперечливих сценаріїв майбутнього розширення блоку — тимчасове обмеження права вето для нових держав-членів після їх вступу до ЄС. Причиною таких дискусій став багаторічний досвід конфліктів усередині Союзу через позицію уряду Віктор Орбан, який неодноразово блокував ключові рішення Євросоюзу щодо України, санкційної політики та зовнішньої безпеки.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейських дипломатів та джерела в інституціях ЄС. За інформацією видання, у Брюсселі дедалі серйозніше побоюються, що масштабне розширення Євросоюзу без внутрішньої реформи системи ухвалення рішень може фактично паралізувати роботу об’єднання.

    Йдеться про механізм одностайного голосування, який нині діє у низці критично важливих сфер. Зараз кожна країна-член ЄС має право накласти вето на рішення щодо зовнішньої політики, санкцій, безпекових питань, податкових реформ та окремих міжнародних угод. Саме ця система, яка десятиліттями вважалася гарантією рівноправності держав-членів, останніми роками дедалі частіше стає джерелом політичних криз усередині Євросоюзу.

    Особливе роздратування в Брюсселі викликала поведінка уряду Віктора Орбана, який регулярно використовував право вето як інструмент політичного тиску на партнерів по ЄС. Угорщина неодноразово блокувала або затягувала ухвалення пакетів допомоги Україні, санкцій проти Росії та низки зовнішньополітичних рішень. У багатьох європейських столицях це почали розглядати як приклад того, наскільки вразливою стала система одноголосного ухвалення рішень.

    Саме тому в Єврокомісії та серед держав-членів почали обговорювати варіант, за якого нові країни після вступу до ЄС протягом певного перехідного періоду не отримуватимуть автоматичного права блокувати рішення Союзу. За даними The Guardian, це може стосуватися насамперед сфер зовнішньої політики, санкційної політики та міжнародної безпеки.

    У Брюсселі побоюються, що якщо до ЄС одночасно приєднаються Україна, Молдова та країни Західних Балкан, кількість потенційних центрів блокування рішень різко зросте. За відсутності реформ це може ускладнити або навіть зробити неможливим швидке реагування ЄС на міжнародні кризи.

    Однією з перших держав, щодо яких потенційно можуть застосувати такий механізм, називають Чорногорію. Саме вона нині вважається найближчою до повноправного вступу до Євросоюзу серед усіх країн-кандидатів. Переговори про членство тривають уже 14 років, а цього місяця спеціальна технічна група провела перші засідання щодо підготовки фінального договору про вступ.

    Європейські дипломати визнають, що сама ідея тимчасового обмеження права вето є юридично та політично дуже складною. В ЄС побоюються, що такий підхід можуть сприйняти як створення “членів другого сорту”, що суперечить базовим принципам рівності всередині Союзу. Саме тому в Брюсселі наголошують, що мова може йти лише про тимчасовий перехідний механізм.

    Один із дипломатів ЄС назвав цю ідею “частиною креативного мислення”, яке зараз активно триває в межах дискусії про майбутнє розширення Союзу. За його словами, Європа намагається знайти модель, яка дозволить одночасно прийняти нових членів і не зруйнувати ефективність самої системи ухвалення рішень.

    Паралельно в Європі дедалі активніше обговорюють необхідність масштабної внутрішньої реформи ЄС. У Німеччина вже відкрито заявляють, що Євросоюз із 35 державами не зможе працювати за нинішньою моделлю. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль раніше попереджав, що без переходу до нових механізмів голосування ЄС ризикує втратити керованість.

    На цьому тлі окремо обговорюється майбутнє Україна в Євросоюзі. У Брюсселі визнають, що Україна є особливим випадком через масштаб війни, необхідність післявоєнного відновлення та стратегічне значення для безпеки континенту. За оцінками ЄС, технічно Україна може завершити переговори про вступ приблизно за чотири роки, однак остаточні терміни залежатимуть як від внутрішніх реформ, так і від безпекової ситуації.

    Окрім цього, в Європі триває дискусія щодо проміжних моделей інтеграції для України. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував ідею “асоційованого членства”, яка дозволила б Україні брати участь у роботі європейських інституцій без повного права голосу на початковому етапі. Однак президент Володимир Зеленський уже публічно відкинув такий підхід, заявивши, що Україна прагне виключно повноправного і рівноправного членства.

    Усередині ЄС дедалі сильніше зростає розуміння того, що майбутнє розширення стане не лише випробуванням для країн-кандидатів, а й одним із найбільших викликів для самого Євросоюзу за останні десятиліття. Дискусії про право вето, реформу системи голосування та нову модель управління Союзом свідчать про те, що Європа вже готується до глибокої трансформації власної політичної архітектури.

  • ЄС обговорить допомогу Україні та санкції проти Росії

    ЄС обговорить допомогу Україні та санкції проти Росії

    21 квітня у Люксембурзі відбудеться чергове засідання міністрів закордонних справ Європейського Союзу, на якому планується обговорення ключових питань підтримки України, зокрема фінансової допомоги та нового санкційного пакета проти Росії. Однак, як повідомляють європейські дипломати, істотного прогресу щодо ухвалення рішень цього разу може не бути через відсутність політичного консенсусу всередині ЄС, насамперед через позицію Угорщини.

    За словами високопосадовців, які спілкувалися з журналістами, на порядку денному зустрічі перебувають два ключові питання: пропозиція щодо масштабної фінансової підтримки України у вигляді позики обсягом близько 90 мільярдів євро та погодження 20-го пакета санкцій проти Росії. Голова європейської дипломатії Кая Каллас раніше наголошувала, що ці рішення «давно потребують розблокування» з огляду на розвиток ситуації у війні Росії проти України та необхідність стабільної підтримки Києва з боку ЄС.

    Втім, дипломати визнають, що навіть за умов політичної волі більшості країн-членів Євросоюзу ухвалення таких рішень залишається складним через принцип одностайності, який діє у сфері зовнішньої політики та санкцій. Саме цим механізмом неодноразово користувалася Угорщина, блокуючи або затримуючи ухвалення окремих рішень щодо України.

    Європейські джерела зазначають, що частина дипломатів вважає доцільним відкласти остаточне вирішення «українських питань» до моменту, коли новий уряд Угорщини повністю сформує свою позицію та розпочне роботу. Водночас офіційно чинний уряд країни продовжує виконувати свої повноваження, що робить його позицію визначальною на нинішньому етапі переговорів.

    Окрему увагу напередодні засідання привертає ситуація в Будапешті. За інформацією дипломатичних джерел, там наразі перебуває делегація Європейської комісії, до складу якої входять високопосадовці, зокрема керівник офісу президентки Єврокомісії та генеральні директори окремих департаментів. Метою візиту є проведення консультацій щодо подальших кроків у питанні фінансової підтримки України та санкційної політики ЄС.

    Дипломати також припускають, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто може не бути присутнім на засіданні в Люксембурзі, хоча офіційного підтвердження цього наразі немає. Один із співрозмовників журналістів зазначив, що його відсутність не стала б несподіванкою з огляду на поточний політичний контекст.

    Паралельно очікується, що під час засідання Кая Каллас порушить питання дотримання принципів внутрішньої довіри в межах ЄС. Йдеться, зокрема, про необхідність забезпечення конфіденційності обговорень та уникнення витоків інформації, які можуть впливати на довіру між державами-членами. Це питання набуло додаткової актуальності після повідомлень про ймовірні витоки дипломатичної інформації з Будапешта до Москви, які раніше викликали занепокоєння в європейських інституціях.

    Фінансова допомога Україні у розмірі 90 мільярдів євро була попередньо погоджена лідерами ЄС ще минулого року. Однак її реалізація затрималася через відсутність одностайності серед країн-членів. Угорщина неодноразово заявляла про свої застереження щодо масштабів і механізмів фінансування, використовуючи право вето для блокування остаточних рішень.

    Попри це, у Європейському Союзі зберігають обережний оптимізм щодо перспектив розблокування допомоги. Деякі дипломати вважають, що політичні зміни в окремих країнах-членах можуть вплинути на баланс сил у майбутньому, однак наразі конкретних рішень очікувати не варто.

    Окремо зазначається, що після нещодавніх політичних змін в Угорщині у ЄС розраховують на поступову зміну підходів до питань зовнішньої політики. Представники Єврокомісії вже провели перші контакти з новими політичними силами в країні, які, за попередніми заявами, висловлювали готовність підтримати фінансові механізми допомоги Україні.

    Водночас остаточна позиція нового уряду Угорщини ще не сформована, що зберігає невизначеність щодо результатів майбутнього засідання. Виплата погодженої позики, за попередніми оцінками Єврокомісії, може розпочатися не раніше другого кварталу 2026 року, якщо всі необхідні політичні рішення будуть ухвалені.

    Таким чином, засідання 21 квітня розглядається як черговий етап складних переговорів у межах ЄС, де ключовим викликом залишається досягнення консенсусу щодо довгострокової фінансової та санкційної політики стосовно України та Росії.