Позначка: звільнення

  • Голова КМВА Ткаченко пояснив, чому звільнив Поворозника

    Голова КМВА Ткаченко пояснив, чому звільнив Поворозника

    Керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив про звільнення Миколи Поворозника з посади першого заступника. Причиною стали системні порушення, ігнорування доручень та підозра у навмисному саботажі діяльності КМВА.

    За словами Ткаченка, Поворозник регулярно блокував виконання завдань адміністрації. Йдеться, зокрема, про небажання звітувати щодо видачі перепусток у комендантську годину. Крім того, в апараті КМДА створювалися штучні затримки з ухваленням документів, що паралізувало роботу ВА та заважало бізнесу отримати статус критично важливого.

    «Це зроблено свідомо, щоб звинуватити мене в затримках», — зазначив Ткаченко у своїй заяві.

    Окремо він згадав бюджетний блок, за який відповідав Поворозник. За даними Ткаченка, за 2024 рік було зафіксовано понад 100 порушень у сфері публічних закупівель. Під відповідальністю Поворозника перебували 8 млрд гривень, з яких, за твердженням керівника КМВА, близько 60 млн могли бути вкрадені — зокрема з коштів, призначених для тяжкохворих громадян.

    У КМВА заявили про намір звернутися до правоохоронних органів, щоб з’ясувати, чому ці порушення не були виявлені й припинені вчасно.

  • Керівник Сумського ДПС проводить кадрове очищення місцевого «осередку Монако»

    Керівник Сумського ДПС проводить кадрове очищення місцевого «осередку Монако»

    Затримання Миколи Оленича — ще один епізод у процесі масштабного очищення Головного управління ДПС у Сумській області. Цей кейс став логічним продовженням антикорупційних дій правоохоронців та внутрішніх рішень керівництва, спрямованих на знищення тіньових схем у податковій.

    За останні місяці орган залишили або були затримані одразу кілька ключових фігурантів гучних справ:

    • Олена Хотенко

    • Олександр Артем’єв

    • Артем Снєжко

    • Микола Оленич

    Найбільш показовою стала ситуація з Оленою Хотенко. Після тривалого процесу затягування рішення, 31 березня очільниця ДПС у Сумській області Наталія Кіяшко підписала наказ про її звільнення. При цьому інтерес правоохоронців до її діяльності зберігається.

    Олександр Артем’єв, на відміну від інших, подав заяву про звільнення самостійно, щоправда, не без тиску з боку. Того ж дня без чіткого юридичного обґрунтування було звільнено Артема Снєжка. Через слабкі формальні підстави не виключене його поновлення через суд. Утім, паралельно тривають ініціативи щодо вилучення у державу майна, записаного на близьких родичів.

    Щодо Миколи Оленича — колишнього заступника Снєжка, затриманого за вимагання хабаря у підприємця, справа лише набирає обертів. Його офіційне звільнення ще попереду, але він уже в центрі антикорупційної уваги.

    Водночас частина фігурантів гучних розслідувань залишається в управлінні:

    • Світлана Краснюкова — пов’язана з Хотенко, відповідає за підписи у сфері ПДВ

    • Людмила Дядченко — займається аудитами та перевірками

    • Оксана Маслова — відповідає за напрям ризиків

    • Ірина Семерня — має зв’язки з низкою ключових посадовців, активна учасниця судових процесів

    Експерти зазначають, що Наталія Кіяшко, яка залишається на посаді керівника ГУ ДПС, отримала мандат на повне очищення «сумського осередку Монако». Частина кроків вже реалізована, однак ключові фігури досі перебувають у системі.

    Чи буде завершено очищення управління найближчим часом — питання, на яке відповідь можуть дати лише подальші дії ДБР, СБУ та політична воля керівництва.

  • Скільки виплатили скандальному судді Павлу Вовку після звільнення

    Скільки виплатили скандальному судді Павлу Вовку після звільнення

    Павло Вовк, одіозний голова Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), якого давно вважають символом суддівської безкарності в Україні, офіційно звільнений лише у березні 2025 року. Хоча сам суд ліквідували ще наприкінці 2022-го, Вовк продовжував отримувати щедру зарплату, при цьому не здійснюючи правосуддя. І суми ці — вражають.

    Як стало відомо з оприлюднених бухгалтерських документів ОАСК, лише за 2023-2024 роки та січень-лютий 2025 року Павло Вовк отримав із бюджету 3,52 млн грн. Це виплати за «вірну службу» у суді, якого, по суті, вже не існувало. Серед бонусів — 225,8 тис. грн за науковий ступінь, 157,6 тис. грн на «оздоровлення», 150,5 тис. грн за керівну посаду, а також доплата за роботу із державною таємницею – 109,4 тис. грн.

    Загалом, за ці два роки 43 судді ОАСК (які залишалися у штаті) отримали з бюджету понад 157 млн грн. І це — попри те, що суд не здійснював розгляд справ.

    Ім’я Вовка стало відомим усій країні після гучного скандалу з «плівками НАБУ». У 2019–2020 роках детективи оприлюднили записи з кабінету голови ОАСК, на яких судді відкрито обговорювали вплив на інші органи судової влади, «потрібні рішення» та схеми контролю над Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

    Вовк, зокрема, заявляв, що «в судовій владі треба керувати не законом, а політичною доцільністю». За даними слідства, судді ухвалювали рішення в інтересах політичних еліт і бізнес-груп, перетворивши ОАСК на інструмент впливу.

    Але на цьому не закінчилося. У переддень повномасштабного вторгнення Росії, у 2022 році, суд взяв до розгляду позов… Віктора Януковича. Експрезидент-втікач намагався оскаржити своє усунення з посади у 2014-му. Справу тягнули до квітня 2022 року, і є підозри, що судді зумисне «маринували» її в очікуванні, як складеться ситуація на фронті.

    Незважаючи на гучні викриття, Верховна Рада лише в грудні 2022 року проголосувала за ліквідацію ОАСК. Однак сам Павло Вовк ще понад два роки залишався у штаті судової системи. Зрештою, у березні 2025 року він був звільнений через істотний дисциплінарний проступок. Але зроблено це було, коли всі «вихідні» вже були виплачені.

    Нагадаємо, ліквідація ОАСК стала ініціативою президента Володимира Зеленського після численних розслідувань, у яких суд фігурував як головний інструмент судової корупції. Проте, як видно, самі служителі Феміди вийшли з цього процесу не з порожніми руками.

  • Суддю, який викинув гроші з вікна під час обшуку, звільнено з посади

    Суддю, який викинув гроші з вікна під час обшуку, звільнено з посади

    Скандал у лавах українського суддівського корпусу: Вища рада правосуддя остаточно звільнила з посади суддю Олександрівського районного суду Кіровоградської області Павла Івченка. Причина — грубе дисциплінарне порушення, що підриває авторитет правосуддя.

    Йдеться про резонансну справу 2022 року. Тоді Івченко запропонував своїй знайомій допомогти “вирішити питання” щодо уникнення адміністративної відповідальності за водіння у стані алкогольного сп’яніння. Вартість послуги — 60 тисяч гривень. Справа слухалася в Кіровському райсуді Кропивницького, і саме туди, за даними слідства, суддя намагався втрутитися за допомогою помічників.

    За версією обвинувачення, Івченко особисто отримав тисячу доларів. Частину з них — 600 доларів — він нібито передав помічниці судді, яка, своєю чергою, мала розподілити кошти далі, до помічника судді Наталії Іванової, що розглядала справу. Як зазначається, помічниця була готова навіть скласти фальшиві пояснення від імені водія.

    Втім, ситуація пішла не за планом: після затримання одного з фігурантів суддя Іванова взяла самовідвід. Інший суддя виніс постанову про штраф у 17 тисяч гривень та позбавлення водійських прав, однак згодом апеляційний суд закрив справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

    Показовим моментом стала поведінка Івченка під час обшуку. Коли детективи НАБУ прийшли до нього додому, суддя, за версією слідства, викинув чотири купюри по 100 доларів з вікна п’ятого поверху.

    Попри ще незавершене кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді, Вища рада правосуддя визнала поведінку Івченка такою, що ганьбить звання судді. Сам ексголова суду на засідання ВРП не з’явився, посилаючись на презумпцію невинуватості, однак у письмових поясненнях визнав, що дійсно “намагався допомогти”, хоча й стверджував, що жодного тиску на суддю не чинив і просив, аби вона взагалі не знала про ситуацію.

    Суддя Іванова у свою чергу заявила, що дізналась про факт втручання вже після того, як у суді почалися обшуки. Вона наполягає, що ні з Івченком, ні з його помічниками не спілкувалась.

    Івченко був призначений суддею у 2020 році й на момент початку розслідування очолював Олександрівський районний суд. Справу щодо нього та двох помічниць наразі розглядає ВАКС. Якщо провину буде доведено, на фігурантів чекатиме не лише втрата посад, а й кримінальна відповідальність.

  • Суддю Білгород-Дністровського суду звільнили після років ігнорування іспитів і підозр у фальсифікаціях

    Суддю Білгород-Дністровського суду звільнили після років ігнорування іспитів і підозр у фальсифікаціях

    Суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одещини Наталю Анісімову звільнили через відмову від проходження кваліфікаційного оцінювання, яке є обов’язковою процедурою для підтвердження професійної відповідності суддів.

    Анісімова двічі не з’явилася на іспит у 2024 році, попри те, що була заздалегідь поінформована про необхідність його складання.

    Ще у 2018 році Анісімова вперше відмовилася проходити кваліфікаційний іспит, а в 2024 році знову двічі проігнорувала процедуру.

    • У червні 2024 року суддя пояснила свою неявку тим, що проходила стаціонарне лікування під час основної відпустки.

    • Восени 2024 року, коли їй надали третю можливість скласти іспит, вона знову не з’явилася, посилаючись на відпустку.

    Однак перевірка показала, що напередодні, у день іспиту та після нього Анісімова була на робочому місці, що викликає сумніви щодо правдивості її пояснень.

    Наталя Анісімова починала кар’єру в Кіровському районному суді Донецька, а в 2016 році була переведена до Білгород-Дністровського суду.

    У 2017 році СБУ повідомила їй про підозру в тому, що протягом двох років вона займалася фальсифікацією судових рішень від імені колишніх суддів Кіровського суду.

    Зокрема, у фальшивих рішеннях вносилися зміни у дані власників квартир, розташованих на тимчасово окупованих територіях Донеччини, що могло сприяти незаконному привласненню нерухомості.

    Також суддю підозрювали у співпраці з терористичною організацією «ДНР», що ще більше посилило сумніви щодо її доброчесності.

  • Чистки в КМДА: у Києві звільнили одразу кілька високопосадовців

    Чистки в КМДА: у Києві звільнили одразу кілька високопосадовців

    У столиці відбулися масштабні кадрові чистки – одразу низка високопосадовців КМДА та керівників комунальних підприємств втратили свої посади. Схоже, що Київ готується до серйозних змін у системі міського управління, а перевірки у різних департаментах ще не завершені.

    Зокрема, були звільнені заступник голови КМДА Петро Оленич, заступник керівника КП “Київблагоустрій” Олексій Мушта, а також заступник директора КП “Спецжитлофонд” Юрій Леонов (офіційно буде звільнений із завтрашнього дня). Депутат Київради та голова земельної комісії Михайло Терентьєв написав заяву про звільнення з посади директора КП «Інженерний центр».

    Кадрові перестановки торкнулися й комунальних підприємств:

    • Ігор Долинський, директор КП «Київський інститут земельних відносин»
    • Володимир Шарій, директор КП «Спецжитлофонд»
    • Віктор Погребний, директор КП «Фінансова компанія «Житлоінвест»
    • Валентина Святина, заступниця директора Департаменту містобудування та архітектури
    • Юрій Бахмат, генеральний директор одного з міських підприємств
    • Олексій Лукаш, перший заступник генерального директора «Київзеленбуду»
    • Олександр Гора, заступник начальника управління капітальних вкладень Комунального обʼєднання

    Причини масштабних звільнень офіційно не коментуються, проте очевидно, що в Києві триває масштабна перевірка діяльності посадовців та комунальних підприємств. Оскільки процес ще не завершився, можна очікувати нових звільнень та можливих розслідувань щодо ефективності роботи столичних управлінців.

  • Мер Києва Кличко звільнив свого заступника за схеми із землею

    Мер Києва Кличко звільнив свого заступника за схеми із землею

    Міський голова Києва Віталій Кличко офіційно звільнив свого заступника Петра Оленича, який відповідав за земельні питання та цифровізацію у КМДА. Причиною відставки стали підозри у корупційних схемах із виведенням земельних ділянок з комунальної власності, зокрема – у скандальній “туалетній схемі”.

    Попри гучні звинувачення, Кличко обрав м’яку формулу звільнення – “за згодою сторін”, що дозволило Оленичу уникнути жорсткіших наслідків.

    Як і чому звільнили Петра Оленича?

    Розпорядження про звільнення Оленича датоване 7 березня 2025 року. Формулювання “за угодою сторін” є доволі лояльним, адже мер міг застосувати й інші підстави – наприклад, звільнити посадовця через прогули. Це було б цілком логічним рішенням, враховуючи його перебування у СІЗО та подальший вихід під заставу, яку він був змушений брати в кредит.

    Фінансова “парашутна подушка” від КМДА
    Цікаво, що разом зі звільненням Оленич отримає й грошову компенсацію – КМДА виплатить йому гроші за невикористані 20 днів відпустки. Фактично, влада Києва не просто прощається із заступником мера, а й допомагає йому “м’яко приземлитися” після гучного скандалу.

    Чому це не стало несподіванкою?

    Ще 28 лютого Віталій Кличко заявив про “чистку” у міській владі після корупційних розслідувань. Окрім Оленича, він також назвав двох посадовців комунальних підприємств та голову земельної комісії Київради Михайла Терентьєва, якого мер закликав скласти депутатський мандат.

    Проте у списку “на вихід” від Кличка не знайшлося місця для інших фігурантів справи, зокрема депутатки Олени Марченко, яка теж отримала підозру у корупційних схемах.

  • Ірина Кормишкіна отримала керівну посаду в бізнесі свого чоловіка

    Ірина Кормишкіна отримала керівну посаду в бізнесі свого чоловіка

    Колишня народна депутатка від партії «Слуга народу» Ірина Кормишкіна, яка фігурує у справі про незаконне збагачення, отримала нову посаду. Вона стала головою Наглядової ради ТОВ «ПАЕК – АГРО».

    Про це сама Кормишкіна повідомила на своїй сторінці у Facebook, оновивши інформацію про місце роботи.

    Ексдепутатка Кормишкіна стала аграрієм фото 1

    скріншот

    ТОВ «СП «Південна аграрно-експортна компанія» є аграрною компанією півдня України, до складу якої входить низка підприємств, що займаються різними напрямками сільськогосподарської діяльності. Власником компанії є бізнесмен Юрій Кормишкін, чоловік Кормишкіної. Статутний капітал ТОВ «ПАЕК – АГРО» становить 10 млн грн.

    Нагадаємо, 25 лютого 2025 року Рада підтримала припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної. Нагадаємо, що слідство підозрює колишню нардепку Кормишкіну у тому, що вона протягом 2021-2022 років набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують її офіційні доходи і заощадження за цей період.

  • Звільнення з військової служби за віком не можливе під час мобілізації

    Звільнення з військової служби за віком не можливе під час мобілізації

    Згідно з положеннями закону «Про військовий обов’язок і військову службу», питання звільнення військовослужбовців, особливо тих, хто перебуває на службі під час мобілізації, залишається досить складним та неоднозначним, зокрема, коли мова йде про досягнення пенсійного віку. Відповідно до останніх судових рішень, військовослужбовці, які проходять службу за призовом під час воєнного стану, не можуть розраховувати на звільнення через досягнення пенсійного віку, навіть якщо вони мають право на пенсію за віком.

    Проблему розглядали в контексті справи №420/30545/23, де позивач, учасник бойових дій, звернувся з рапортом до військової частини з проханням про звільнення через досягнення пенсійного віку. Він спирався на статтю 115 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», вважаючи, що має право на дострокову пенсію та може бути звільнений з військової служби.

    Однак суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні позову. Касаційний адміністративний суд підтвердив, що відповідно до законодавства України, підстави для звільнення військовослужбовців за віком не передбачені під час мобілізації та воєнного стану.

    Ключові моменти, що визначають правову позицію

    1. Процес проходження служби під час мобілізації: Згідно з ч. 10 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», якщо військовослужбовець має право на пенсію за вислугу років або є ветераном війни, він може бути звільнений з військової служби після досягнення певного віку. Однак це відбувається тільки в мирний час, коли немає режиму воєнного стану. Для позивача, який був призваний на службу під час мобілізації, ці положення не застосовуються.

    2. Правила для військовослужбовців за контрактом: Відповідно до пункту 5 ст. 26 закону, військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, можуть бути звільнені за віком тільки в мирний час, при досягненні граничного віку для перебування на військовій службі. Проте в умовах воєнного стану ці правила не поширюються.

    3. Перехід до пенсії не є підставою для звільнення: Касаційний суд наголосив, що призначення пенсії за віком, навіть на підставі ст. 115 Закону про пенсійне страхування, не є достатньою підставою для звільнення з військової служби під час мобілізації. Мобілізація та воєнний стан не дозволяють застосовувати такі підстави для звільнення.

    Таким чином, суди підтвердили, що військовослужбовці, які проходять службу за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану, не можуть бути звільнені через досягнення пенсійного віку. Це пов’язано з необхідністю виконання обов’язків під час особливого періоду, коли звільнення з військової служби обмежується чинним законодавством. Звільнення на підставі віку можливе лише в мирний час, коли мова йде про військовослужбовців за контрактом або кадрових військових, для яких встановлені конкретні правила у мирний період.

  • Суддя Луганський отримував справжні гроші за фейковий диплом: ВККС не поспішає зі звільненням

    Суддя Луганський отримував справжні гроші за фейковий диплом: ВККС не поспішає зі звільненням

    Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) вже понад пів року не ухвалює рішення щодо звільнення Володимира Луганського, який незаконно отримував доплати за підроблений науковий ступінь.

    Про це повідомляє Центр протидії корупції.

    Ще у серпні 2024 року Центр протидії корупції (ЦПК) виявив, що Луганський має підроблений ступінь “доктора філософії” та отримував надбавки до посадового окладу на загальну суму понад 160 тисяч гривень. У вересні 2024 року ЦПК звернувся до ВККС, Вищої ради правосуддя (ВРП) та Національного антикорупційного бюро (НАБУ) із закликом розслідувати справу та вжити відповідних заходів.

    У відповідь ВККС доручила розгляд цього питання члену комісії Руслану Мельнику, який створив робочу групу з трьох представників ВККС і трьох представників громадськості. Однак за чотири місяці ця група так і не змогла офіційно підтвердити факт отримання незаконних доплат, попри наявність усіх необхідних доказів.

    Наразі Володимир Луганський продовжує працювати у ВККС, зокрема бере участь у співбесідах кандидатів у судді, оцінює їхню доброчесність та академічну доброчесність. При цьому лише з моменту викриття його махінацій він отримав понад 2 мільйони гривень заробітної плати.

    Ситуація навколо Луганського викликає серйозні питання до роботи ВККС та ефективності механізмів контролю за доброчесністю суддів, оскільки інституція, яка має очищувати судову систему, фактично ігнорує очевидний корупційний скандал у власних лавах.