Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив різку критику на адресу Ірану у зв'язку з їхньою відповіддю на пропозиції США щодо мирних переговорів. За словами Трампа, позиція Ірану є «абсолютно неприйнятною», що викликало нову хвилю напруженості в регіоні та занепокоєння у міжнародних партнерів Америки. Інформацію про це надали ЗМІ, зокрема Axios, посилаючись на телефонну розмову з Трампом.
В адміністрації США сподівалися отримати відповідь від Тегерана протягом десяти днів, сподіваючись, що Іран погодиться на частину умов або хоча б продемонструє готовність до компромісу. Однак після ознайомлення з відповіддю Трамп висловив своє розчарування: «Мені не подобається їхній лист. Він є недоречним».
Також президент США звинуватив Іран у тривалій агресивній поведінці в регіоні, зазначивши, що Тегеран впродовж 47 років здійснював напади на інші держави, зокрема через проксі-групи в Сирії, Лівані, Іраку та Ємені.
Відповідь Тегерана, за даними іранських державних ЗМІ, була орієнтована на гарантії припинення бойових дій та недопущення ескалації. Іран вимагав негайного завершення бойових дій, скасування санкцій та контролю над Ормузькою протокою, важливим морським маршрутом для світових постачань нафти. Крім того, Тегеран наполягав на знятті морської блокади з боку США, розморожуванні своїх активів та скасуванні нафтових санкцій протягом перших 30 днів переговорів.
Журналісти Axios підкреслюють, що умови, які озвучив Іран, виявилися значно жорсткішими, ніж очікувалося. Особливо занепокоєння викликало те, що в документах не було чіткого висвітлення теми ядерної програми. США наполягали на обмеженні збагачення урану, підвищенні контролю та демонтажу частини ядерної інфраструктури, тоді як у відповіді Тегерана ці питання були сформульовані розпливчасто або взагалі проігноровані.
Західні медіа зазначають, що Вашингтон пропонував 14-пунктний план, який передбачав поступове зняття санкцій в обмін на важливі поступки в області ядерної безпеки. Проте Іран відкинув вимоги щодо демонтажу своїх ядерних об'єктів, підкресливши, що переговори повинні відбуватися з урахуванням «прав іранського народу».
На фоні загострення ситуації, військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції попередили, що атаки на іранські танкери призведуть до «масованої відповіді» по американських військових об'єктах. Такі заяви викликали нові побоювання щодо можливого великомасштабного конфлікту в Перській затоці, де проходить близько 20% світових постачань нафти.
Реакція міжнародних трейдерів не забарилася: ціни на нафту зросли на тлі ризиків ескалації конфлікту. Проте дипломатичні контакти між США та Іраном продовжуються. Спеціальний посланець США Стів Віткофф та держсекретар Марко Рубіо провели переговори з прем'єр-міністром Катару, країною, яка виступає посередником у переговорах.
Очікується, що новий раунд переговорів між США та Іраном може відбутися в Ісламабаді з залученням пакистанських посередників. Нагадаємо, що ще 1 травня Білому дому вдалося підтвердити, що активна фаза бойових дій проти Ірану завершилась, хоча американські сили залишаються в регіоні.
Трамп поки не дав чіткої відповіді на питання про подальше продовження дипломатичного процесу чи можливі військові дії. Проте в Вашингтоні обговорюють можливі сценарії, включаючи посилення санкцій і зростання військової присутності в зоні конфлікту. Експерти вказують на те, що нинішня ситуація в переговорах є однією з найскладніших за останні роки, і у разі їх провалу є ризики переходу конфлікту на новий етап.