Daypolitico

Автор: admin

  • Канада змінює законодавство для передачі доходів від заморожених російських активів Україні

    Канада змінює законодавство для передачі доходів від заморожених російських активів Україні

    Канада внесла зміни до національного законодавства, які дозволяють спрямовувати доходи від заморожених російських активів на підтримку України. Про це повідомив радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    Йдеться про новий правовий механізм, який дає уряду Канади можливість вилучати прибутки, отримані від активів російської федерації, що перебувають під санкціями, та передавати їх Україні. Таким чином Оттава розширює інструменти фінансової підтримки Києва без прямої конфіскації самих активів.

    За словами Власюка, обсяг заморожених російських коштів у Канаді є відносно невеликим у порівнянні з іншими західними юрисдикціями. Водночас він підкреслив, що ключове значення має саме створення правового прецеденту.

    Новий підхід фактично передбачає використання доходів — зокрема відсотків або інвестиційного прибутку — від заблокованих активів, не торкаючись їхньої основної суми. Така модель наразі вважається компромісною і застосовується низкою західних країн через складні юридичні обмеження щодо прямої конфіскації державної власності.

    Україна, зі свого боку, продовжує наполягати на повному вилученні суверенних російських активів. У Києві вважають, що саме така модель відповідала б принципу відповідальності за завдані збитки. Однак більшість партнерів поки що дотримуються обережнішого підходу, обмежуючись використанням доходів від цих коштів або механізмами кредитування під їх забезпечення.

    На цьому тлі триває робота над створенням міжнародної коаліції для впровадження більш жорстких фінансових рішень. Україна веде переговори з ключовими країнами Європи, зокрема Бельгією, де зосереджена значна частина заморожених російських активів.

    За оцінками, у країнах Європейського Союзу та партнерів загалом заблоковано близько 300 мільярдів доларів російських державних активів. Найбільша їх частина розміщена у бельгійській фінансовій інфраструктурі, тоді як значні обсяги також знаходяться у Великій Британії та Франції.

    Паралельно країни Заходу вже реалізують механізми фінансової підтримки України за рахунок майбутніх доходів від цих активів. Зокрема, у межах міжнародної ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration передбачено надання Україні десятків мільярдів доларів у вигляді кредитів, які забезпечуються прибутками від заморожених російських коштів.

    Прийняті Канадою законодавчі зміни розглядаються як черговий крок до розширення таких механізмів та формування більш системного підходу до використання російських активів на користь України.

  • У Кремлі заявили, що великоднє перемир’я не буде продовжено

    У Кремлі заявили, що великоднє перемир’я не буде продовжено

    У Кремлі підтвердили, що оголошене раніше так зване «великоднє перемир’я» не матиме продовження після завершення визначеного терміну. Про це заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі російським ЗМІ.

    За його словами, Росія не розглядає формат тимчасових припинень вогню як пріоритет і виступає за досягнення «стійкого і міцного миру». Пєсков підкреслив, що подальший розвиток ситуації, на думку російської сторони, залежить від позиції України та президента Володимира Зеленського.

    Водночас представник Кремля охарактеризував оголошене перемир’я як гуманітарний крок, пов’язаний із православним Великоднем. За його словами, воно мало тимчасовий характер і не передбачало довгострокових рішень.

    «Це свято для нашої країни. Також для України, для українського народу. Тому воно носить гуманітарний характер. Як неодноразово зазначалося, ми хочемо не перемир’я, а миру», — заявив Пєсков.

    Раніше в Кремлі повідомили, що президент РФ Володимир Путін доручив призупинити бойові дії на всіх напрямках із 16:00 11 квітня до кінця дня 12 квітня у зв’язку з відзначенням православного Великодня.

    Таким чином, після завершення визначеного періоду режим припинення вогню не буде продовжений.

  • Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Міністр оборони України Михайло Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік та їх оголошенням у розшук. Заява прозвучала під час години запитань до уряду у Верховній Раді 10 квітня.

    За словами міністра, він особисто розбирався з інцидентом. Причиною стала технічна помилка на рівні одного з територіальних центрів комплектування, зокрема у Харкові. Помилка виникла під час обробки даних у цифрових системах обліку військовозобов’язаних.

    Федоров наголосив, що жодних штрафів до жінок не застосовували, а всі обмеження, включно з оголошенням у розшук, уже скасовані. Він уточнив, що інцидент не мав системного характеру і був пов’язаний із локальним збоєм.

    Міністр також повідомив, що доручив запровадити додаткові технічні запобіжники, щоб унеможливити подібні випадки в майбутньому. Йдеться про автоматичні перевірки, обмеження ручного втручання та підвищення точності синхронізації державних реєстрів.

    «Зараз поставлено завдання створити всі технічні запобіжники, щоб такі ситуації більше не виникали і був мінімізований людський фактор», — зазначив Федоров.

    Ситуація виникла на тлі цифровізації системи військового обліку в Україні. Держава поступово переходить до електронних реєстрів, які інтегруються з іншими державними базами даних для автоматизації процесів.

    Згідно з чинними правилами, військовому обліку підлягають окремі категорії жінок, зокрема медичні працівниці та спеціалістки, які мають професії, пов’язані з оборонною сферою. Водночас постановка на облік має відбуватися виключно за визначеними процедурами.

  • Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна підтримує робочі контакти з Росією з питань обміну військовополоненими. Про це повідомив керівник Офісу Президента України Кирило Буданов.

    За його словами, діалог із російською стороною триває і стосується, зокрема, підготовки нових обмінів. Українська сторона веде переговори щодо повернення своїх військових, які перебувають у полоні.

    Буданов зазначив, що наразі розглядається можливість проведення чергового обміну напередодні або одразу після Великодня. Остаточні дати ще узгоджуються.

    Процес обміну координується українськими державними структурами, зокрема за участі профільних органів безпеки та переговорних груп. У низці випадків до процесу залучаються міжнародні посередники та гуманітарні організації.

    Від початку повномасштабної війни Україна та Росія провели десятки обмінів полоненими. У межах цих домовленостей Україна повернула тисячі військовослужбовців, серед яких бійці різних підрозділів Сил оборони.

    Окремим напрямом залишається повернення важкопоранених і тяжкохворих, а також встановлення місця перебування зниклих безвісти. Українська сторона також працює над поверненням цивільних осіб.

    Переговори щодо обмінів залишаються одним із небагатьох каналів взаємодії між сторонами та відбуваються на постійній основі.

  • У Росії формують списки «добровольців» із боржників та студентів через дефіцит контрактників – ГУР

    У Росії формують списки «добровольців» із боржників та студентів через дефіцит контрактників – ГУР

    У Російській Федерації на тлі зростаючого дефіциту охочих підписувати контракти з Міністерством оборони влада почала формувати списки так званих «добровольців» із соціально вразливих категорій населення. Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За даними розвідки, у лютому 2026 року регіональні та муніципальні органи влади РФ отримали вказівки формувати такі списки для подальшого залучення людей до війни. До них насамперед включають осіб, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги. У випадках, коли боржником є жінка, до переліків додають її чоловіка або інших повнолітніх родичів — синів, братів чи батьків.

    Зазначається, що ці списки використовуються як інструмент тиску. Людям пропонують підписати контракт із Міністерством оборони в обмін на списання боргів або інші фінансові послаблення. У разі оголошення нової хвилі мобілізації саме ці категорії громадян визначені як пріоритетні для вручення повісток.

    Паралельно російська влада активізувала роботу з молоддю. Міністр науки і вищої освіти РФ Валерій Фальков доручив підготувати щонайменше 2% студентів до укладення контрактів із армією. Особливий акцент робиться на студентів із академічними заборгованостями або проблемами з навчанням.

    Їм пропонують оформити академічну відпустку та підписати контракт строком не менше одного року. В обмін обіцяють грошові виплати, пільги, можливість повернення до навчання після служби, а також додаткові стимули — переведення на бюджетну форму навчання або фінансову підтримку з боку університетів.

    За інформацією розвідки, адміністрації навчальних закладів у деяких випадках можуть ігнорувати академічні порушення або створювати індивідуальні умови для тих студентів, які погоджуються на контрактну службу.

    Такі заходи впроваджуються на тлі системних проблем із комплектуванням армії. Російська влада вже раніше підвищувала розміри одноразових виплат для контрактників, розширювала вікові рамки та спрощувала вимоги до кандидатів. В окремих регіонах також застосовували практику залучення ув’язнених, мігрантів і представників соціально незахищених груп.

  • ЄС вимагає від Угорщини пояснень через підозри у координації з Росією проти України

    ЄС вимагає від Угорщини пояснень через підозри у координації з Росією проти України

    Європейський Союз вимагає від уряду Угорщини термінових пояснень після появи інформації про можливу координацію її позиції щодо України з Росією. У Брюсселі вважають, що дії Будапешта могли узгоджуватися з Москвою під час блокування рішень ЄС.

    Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньо. За її словами, оприлюднені деталі контактів між міністрами закордонних справ Угорщини та Росії викликають серйозне занепокоєння.

    У Єврокомісії наголосили, що йдеться про потенційно небезпечну ситуацію, коли держава-член ЄС може діяти всупереч спільним інтересам Союзу.

    «Це є вкрай тривожним. Уряд відповідної держави-члена має надати пояснення у терміновому порядку», — заявила Піньо.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн планує винести це питання на рівень лідерів країн ЄС.

    Ситуація виникла на тлі оприлюднених даних про контакти між главою МЗС Угорщини Петером Сійярто та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, які могли стосуватися позиції Будапешта щодо рішень ЄС у питаннях України.

    Угорщина неодноразово блокувала або затримувала ухвалення рішень Євросоюзу, зокрема щодо фінансової допомоги Україні, санкцій проти Росії та просування переговорів про вступ України до ЄС.

  • Військові після поранення отримують до 100 тисяч гривень щомісяця: як працює система виплат

    Військові після поранення отримують до 100 тисяч гривень щомісяця: як працює система виплат

    Українські військовослужбовці, які зазнали поранення під час бойових дій і проходять лікування, мають право на додаткові грошові виплати від держави. Йдеться про щомісячну допомогу, яка може сягати 100 тисяч гривень і нараховується протягом усього періоду лікування.

    Згідно з чинним законодавством, базовою умовою для отримання такої виплати є підтвердження, що поранення або травма пов’язані з виконанням бойових завдань. У такому випадку військовому не лише виплачують додаткову винагороду, але й повністю зберігають основне грошове забезпечення — посадовий оклад, надбавки та інші регулярні виплати.

    Система передбачає кілька рівнів фінансової підтримки. Під час служби в зоні бойових дій військові можуть отримувати підвищену винагороду до 100 тисяч гривень на місяць. Якщо ж військовий вибуває на лікування після поранення, ця виплата зберігається за умови належного документального оформлення — зокрема, висновку військово-лікарської комісії (ВЛК).

    Окремо передбачені одноразові виплати у разі встановлення інвалідності або тяжких поранень. Їх розмір може становити від кількох сотень тисяч до понад мільйона гривень залежно від ступеня втрати працездатності.

    Юристи звертають увагу, що ключове значення має причинно-наслідковий зв’язок між пораненням і подальшим станом здоров’я. Якщо захворювання було діагностовано пізніше, але є доведений зв’язок із пораненням, військовий також має право на відповідні виплати. У таких випадках рішення ухвалюється на підставі медичних документів і висновків ВЛК.

    Крім того, військовослужбовці можуть розраховувати на інші види допомоги: виплати на оздоровлення, компенсації під час відпустки, а також соціальні гарантії для сімей. У разі тривалого лікування або реабілітації держава продовжує фінансувати як медичне забезпечення, так і грошові виплати.

    Водночас експерти зазначають, що на практиці можуть виникати затримки через бюрократичні процедури або необхідність додаткового підтвердження документів. Найчастіше проблеми пов’язані з оформленням висновків ВЛК, встановленням зв’язку травми зі службою або передачею документів між підрозділами.

  • Рютте назвав країни, які гальмують вступ України до НАТО

    Рютте назвав країни, які гальмують вступ України до НАТО

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що просування України до членства в Альянсі стримують позиції окремих держав, зокрема Німеччини, Словаччини, Угорщини та США.

    Про це він сказав під час перебування у США, коментуючи перспективи інтеграції України до Північноатлантичного альянсу.

    Рютте нагадав, що на саміті НАТО у Вашингтоні, присвяченому 75-річчю Альянсу, союзники погодилися із формулюванням про «незворотний шлях» України до членства. Водночас він зазначив, що політичного консенсусу щодо конкретних строків вступу наразі немає.

    «Є декілька країн, які стримують цей процес — Німеччина, Словаччина, Угорщина та США. Не думаю, що це питання зараз на столі», — заявив генсек.

    За його словами, у короткостроковій перспективі рішення про членство України не буде ухвалене на колективному рівні, і це є «чесною оцінкою» поточної ситуації всередині Альянсу.

    Фактором, який впливає на позиції союзників, залишається повномасштабна війна Росії проти України. Частина країн НАТО виступає проти формального запрошення України до Альянсу під час активної фази бойових дій, побоюючись прямого втягнення у конфлікт.

    Окрему роль відіграють внутрішньополітичні позиції держав-членів. Угорщина та Словаччина неодноразово виступали з критикою розширення підтримки України, а також блокували окремі рішення на рівні ЄС і НАТО. Німеччина, попри військову допомогу Києву, займає обережну позицію щодо швидкого розширення Альянсу.

    Позиція США також залишається ключовою. Вашингтон підтримує євроатлантичний курс України, однак наголошує на необхідності виконання умов та досягнення стабільності у сфері безпеки перед можливим членством.

    Напередодні заяви Рютте провів зустріч у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом, під час якої обговорювалися питання глобальної безпеки, зокрема роль НАТО в конфліктах за межами Європи.

  • Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Український ринок оборонних технологій у 2025 році досяг $6,8 млрд, а найбільшим сегментом залишилося виробництво безпілотників. За оцінками KSE Institute, підготовленими спільно з Brave1 і Defence Builder, обсяг ринку БпЛА за рік зріс на 137% — до $6,3 млрд.

    У структурі ринку саме дрони формують основну частку оборонного tech-виробництва. Якщо у 2022 році виробництво БпЛА оцінювали лише у $0,1 млрд, то у 2023 році цей показник зріс до $0,4 млрд, у 2024-му — до $2,7 млрд, а в 2025-му — вже до $6,3 млрд. Таким чином, за три роки сегмент збільшився у 60+ разів.

    Реальний обсяг ринку є ще більшим, оскільки значна частина закупівель проходить поза офіційною статистикою — через благодійні фонди, прямі контракти військових підрозділів і власне виробництво бригад.

    Окрім дронів, найшвидше у 2025 році зростав сегмент наземних роботизованих комплексів. Його обсяг збільшився на 488% — до $252 млн. Ще одним швидкозростаючим напрямом стали системи радіоелектронної боротьби: їхній ринок зріс на 215% і досяг $220 млн.

    Змінилася і структура ринку дронів. Якщо у 2022–2023 роках його основу складали переважно розвідувальні безпілотники, то у 2024–2025 роках домінуючу частку зайняли FPV-дрони, deep strike-системи та перехоплювачі.

    Паралельно зростає індустріальна база. У 2026 році виробничий потенціал оборонної промисловості України оцінюється приблизно у $55 млрд, а понад 70% витрат на закупівлю озброєння у 2025 році було спрямовано на українських виробників. Вітчизняна промисловість уже забезпечує понад половину потреб Сил оборони.

    Кількість defence tech-компаній стрімко зросла і оцінюється приблизно у 1200 підприємств — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році. Їхня сукупна виробнича спроможність обчислюється десятками мільярдів доларів.

    Фізичні обсяги виробництва також різко збільшилися: з приблизно 800 тисяч дронів у 2023 році до близько 2 млн у 2024-му, а у 2025 році виробництво оцінюється на рівні до 5 млн одиниць, з яких більшість становлять FPV-дрони.

    Зростає і практичне застосування нових технологій. Наземні роботизовані системи у 2026 році вже використовуються тисячами місій, а кількість підрозділів, які їх застосовують, за короткий період збільшилася у кілька разів.

    Інвестиційна активність також зростає: у 2025 році українські defence tech-компанії залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів, при цьому фактичні обсяги можуть бути вищими через закриті угоди.

    На глобальному фоні Україна одночасно залишається одним із найбільших імпортерів озброєнь і швидко нарощує власне високотехнологічне виробництво, що формує нову модель оборонної економіки.

    Загалом український defence tech за роки повномасштабної війни перетворився на один із найдинамічніших секторів економіки, де ключовими драйверами є швидкість розробки, адаптація до бойових умов і масштабування виробництва.

  • Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про запуск у 2026 році нового конкурсу на будівництво генеруючих потужностей обсягом до 1,3 ГВт.

    Про це він повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    Нові потужності будуватимуть у регіонах із найбільшим дефіцитом електроенергії, зокрема у Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Київській, Одеській та Дніпропетровській областях. Йдеться про розвиток маневрової генерації, систем накопичення енергії та нових енергетичних об’єктів у критичних точках енергосистеми.

    Міністр наголосив, що уряд уже оновив правила проведення конкурсу, зробивши їх більш орієнтованими на реальні потреби енергосистеми. Зокрема, передбачено спрощення умов участі для інвесторів, розподіл проєктів за регіональним принципом і прив’язку нових потужностей до пікових навантажень.

    Держава розраховує на активну участь приватного бізнесу у відбудові енергетики, оскільки попередній конкурс уже продемонстрував значний інтерес інвесторів до таких проєктів.

    Необхідність запуску нової генерації пов’язана з дефіцитом потужностей в енергосистемі, зокрема маневрової генерації, яка критично важлива для балансування мережі в умовах пошкодженої інфраструктури.

    Паралельно уряд працює над розвитком відновлюваної енергетики та вдосконаленням механізмів підтримки нових енергетичних проєктів, щоб забезпечити більш гнучку та стійку модель енергосистеми.

    Ключовим завданням залишається не лише відновлення зруйнованих об’єктів, а створення нової енергетичної архітектури, здатної витримувати пікові навантаження та кризові ситуації.