Daypolitico

Автор: admin

  • Україна домовилася про річні обсяги нафти з країнами Близького Сходу — Зеленський

    Україна домовилася про річні обсяги нафти з країнами Близького Сходу — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна досягла домовленостей із низкою країн Близького Сходу щодо постачання нафти та нафтопродуктів у разі глобального дефіциту.

    Про це глава держави повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    За його словами, йдеться про формування резервного обсягу енергоресурсів на рік, який може бути використаний у разі перебоїв на світових ринках.

    «Ми домовилися з деякими країнами, що зможемо на всяк випадок мати об’єм на рік, якщо дефіцит буде всюди», — зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що домовленості стосуються саме обсягів постачання, а не фіксованої ціни, оскільки в енергетичному секторі вона визначається за формульним принципом і залежить від ринкової ситуації.

    Він також висловив очікування щодо можливого зниження цін на енергоресурси за умови стабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема припинення вогню та розблокування Ормузької протоки.

    Зеленський наголосив, що Україна не залишиться без пального, зокрема дизельного, навіть у разі ускладнень на глобальному ринку.

  • Зеленський відповів Венсу на заяви про територіальні поступки Україні

    Зеленський відповів Венсу на заяви про територіальні поступки Україні

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який поставив під сумнів доцільність дискусій щодо повернення окупованих територій, назвавши їх «торгами за кілька квадратних кілометрів».

    Про це глава держави заявив під час брифінгу за підсумками зустрічі з угорською громадою.

    За словами Зеленського, подібні формулювання свідчать про нерозуміння суті війни, оскільки мова йде не про площу територій, а про існування незалежної держави. Він наголосив, що Венс не бере безпосередньої участі у переговорному процесі, тому не усвідомлює реального значення окупованих українських земель.

    Президент підкреслив, що Росія від початку повномасштабного вторгнення має на меті не окремі територіальні здобутки, а повну окупацію України. Саме тому будь-які розмови про «клаптики» території, за його словами, ігнорують стратегічну загрозу для державності.

    Заява Зеленського прозвучала після візиту Венса до Угорщини, де він висловив сумнів у доцільності тривалих суперечок між Україною та Росією за невеликі за площею території.

    Глава держави наголосив, що Україна чітко розмежовує поняття території та незалежності, і захист обох є безальтернативним. Він підкреслив, що будь-які мирні ініціативи мають базуватися виключно на міжнародному праві та повазі до кордонів України станом на 1991 рік.

    У Міністерстві закордонних справ України також відреагували на висловлювання віцепрезидента США. Речник МЗС Георгій Тихий закликав оцінювати слова Венса в повному контексті та не виривати окремі фрази з загального змісту.

    Водночас українська сторона продовжує дипломатичну роботу з партнерами, наголошуючи на ризиках будь-яких сценаріїв замороження війни за рахунок територіальних поступок. За оцінками Києва, ситуація на фронті підтверджує, що Росія не має наміру зупинятися без подальшого військового тиску.

    Заяви про «кілька квадратних кілометрів» у Києві розцінюють як нерозуміння масштабу війни та довгострокових планів Росії щодо України.

  • США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на європейських союзників, вимагаючи від них перебрати на себе ключову роль у забезпеченні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

    За даними видання, Вашингтон очікує від партнерів конкретних планів і зобов’язань уже найближчими днями. Це питання стало одним із центральних під час закритих консультацій у Білому домі, Пентагоні та Державному департаменті за участю генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

    У США наголошують, що більше не готові обмежуватися загальними заявами про підтримку. Американська сторона вимагає чіткої стратегії дій після завершення активної фази конфлікту навколо Ірану, включно з розподілом відповідальності між союзниками.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається напруженою. Через ризики для судноплавства та періодичні обмеження руху вже фіксувалися коливання цін на нафту та зростання напруги на глобальних енергетичних ринках.

    До міжнародної коаліції, яка має сприяти забезпеченню безпеки в регіоні, входять понад 40 країн, зокрема держави Європи, Японія та Канада. Коаліцію очолює Велика Британія.

    Водночас Вашингтон наполягає, що саме європейські країни повинні взяти на себе основний тягар забезпечення безпеки в протоці, зменшуючи пряме залучення американських військових сил.

    Цей підхід відображає ширшу політику США щодо перерозподілу відповідальності за регіональну безпеку на користь союзників, які залежать від стабільності постачання енергоресурсів.

  • Уряд виділив 46,5 млн грн на модернізацію шкільних їдалень

    Уряд виділив 46,5 млн грн на модернізацію шкільних їдалень

    Кабінет міністрів України розподілив додаткові 46,5 млн гривень субвенції для громад на завершення модернізації шкільних харчоблоків. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    Фінансування отримають 19 об’єктів, роботи на яких були розпочаті у 2025 році та вже мають рівень готовності не менше 60%. Кошти спрямують на завершення проєктів і якнайшвидше відкриття оновлених їдалень.

    За словами Свириденко, наразі модернізовано близько 20% харчоблоків у школах. Із них 188 об’єктів оновлено за рахунок державної субвенції. Крім того, понад 1 500 їдалень модернізовано за кошти місцевих бюджетів та за підтримки міжнародних партнерів.

    На сьогодні гаряче харчування забезпечене для учнів 1–11 класів у прифронтових громадах, а також для школярів 1–4 класів в інших регіонах.

    Уряд ставить за мету з 1 вересня забезпечити гарячими обідами всіх учнів по всій території України.

  • США можуть посилити санкції проти Росії після 11 квітня: рішення вплине на ринки та війну

    США можуть посилити санкції проти Росії після 11 квітня: рішення вплине на ринки та війну

    11 квітня спливає термін дії тимчасового винятку із санкцій США щодо російської нафти, запровадженого на тлі ескалації на Близькому Сході. Подальше рішення Вашингтона щодо цього механізму наразі не оголошене.

    Послаблення було введене після ударів США та Ізраїлю по Ірану для стабілізації світових енергетичних ринків і стримування цін на нафту. Міністр фінансів США Скотт Бессент зазначав, що відстрочка не має суттєво вплинути на доходи російського бюджету.

    Водночас, за оцінками аналітиків, Росія отримувала близько 510 млн євро на день від експорту нафти та зрідженого газу. Під час загострення на Близькому Сході доходи від нафти зросли приблизно на 14% порівняно з попередніми періодами.

    За даними ринку, у разі завершення дії винятку обмеження на постачання російської нафти можуть бути посилені.

    На цьому тлі ситуація на енергетичних ринках залишається нестабільною. Після оголошення двотижневого перемир’я на Близькому Сході та заяв Ірану про можливе відкриття Ормузької протоки ціни на нафту знизилися. Водночас ознаки напруження зберігаються, а перспективи стабільної роботи протоки залишаються невизначеними.

    Паралельно очікується новий раунд переговорів між США та Іраном, який може відбутися в Ісламабаді за посередництва Пакистану. За попередніми даними, американську делегацію може очолити віцепрезидент Джей Ді Венс, до складу також можуть увійти спеціальні представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

    Віткофф і Кушнер беруть участь у переговорах, пов’язаних із війною Росії проти України. Очікується, що вони можуть відвідати Київ пізніше цього місяця.

    У Кремлі заявили, що вітають перемир’я на Близькому Сході та очікують відновлення переговорів щодо України. Президент України Володимир Зеленський також зазначив, що деескалація може вплинути на активізацію дипломатичних процесів.

    Окремо президент США Дональд Трамп заявив про можливість введення 50% мит проти країн, які постачають зброю Ірану. Конкретні держави не були названі.

  • Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Попри часткове пом’якшення санкцій з боку США, Росії не вдалося наростити обсяги відвантаження нафти через власні морські порти. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, у березні 2026 року експорт російської нафти знизився до 3,46 млн барелів на добу проти 3,49 млн б/с у лютому. Аналогічне скорочення зафіксовано і в сегменті нафтопродуктів — до 2,19 млн б/с із 2,21 млн б/с місяцем раніше.

    Ключовими причинами падіння стали інфраструктурні обмеження та перебої в роботі портів. Найбільш суттєве просідання зафіксовано у портах Приморськ та Усть-Луга.

    Зокрема, у Приморську наприкінці березня обсяги відвантаження різко скоротилися з понад 1,1 млн барелів на добу до 732 тис. б/с. Усть-Луга також продемонструвала значне падіння: експорт нафти знизився до 105 тис. б/с у період 25–31 березня порівняно з 471 тис. б/с тижнем раніше.

    Крім того, у цьому порту наприкінці місяця фактично припинилися відвантаження нафтопродуктів.

    У СЗР наголошують, що навіть за умов часткового зняття санкцій внутрішні проблеми інфраструктури залишаються ключовим фактором, який обмежує експортні можливості Росії.

  • Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран планує запровадити нові правила проходу нафтових танкерів через Ормузьку протоку, зобов’язавши судноплавні компанії сплачувати збір у криптовалюті. Такий підхід пояснюється прагненням контролювати рух вантажів у регіоні під час тимчасового припинення вогню.

    За словами представника Профспілки експортерів нафти Ірану Хаміда Хоссейні, тариф становитиме 1 долар за барель нафти. Водночас порожні танкери зможуть проходити протоку безкоштовно.

    Процедура передбачає попереднє повідомлення іранської влади про вантаж електронною поштою. Після перевірки судну надсилається сума збору, яку необхідно оперативно сплатити у цифровій валюті, зокрема в біткоїнах. Такий механізм, за словами іранської сторони, дозволяє уникнути відстеження платежів та їх блокування через санкції.

    Іран також попередив, що судна, які проходитимуть протоку без погодження, можуть стати цілями військових ударів.

    Наразі у Перській затоці накопичилася значна кількість танкерів. За оцінками, близько 175 мільйонів барелів нафти і нафтопродуктів перебувають на борту 187 суден, які очікують можливості вийти з регіону. Загалом від 300 до 400 суден чекають на безпечний прохід.

    Експерти зазначають, що навіть у разі стабілізації ситуації швидко ліквідувати затори не вдасться. За оцінками аналітиків морської безпеки, через протоку зможуть проходити лише 10–15 суден на добу, що значно менше довоєнного рівня у понад 130 суден щодня.

  • Україна відкриє посольство в Сирії та запускає тристоронню співпрацю з Туреччиною

    Україна відкриє посольство в Сирії та запускає тристоронню співпрацю з Туреччиною

    Україна планує відкрити посольство в Сирії та активізувати взаємодію з країнами Близького Сходу. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час брифінгу 8 квітня.

    За його словами, українська делегація вже відвідала Сирію, де обговорювалося відкриття дипломатичних представництв у Дамаску та Києві. Йдеться про взаємне відновлення повноцінних дипломатичних відносин між країнами.

    Окрім цього, сторони домовилися про запуск нового формату співпраці за участю України, Сирії та Туреччини. Тристоронній механізм передбачає координацію зусиль у сфері безпеки, політики та економіки.

    У МЗС також повідомили про намір посилити взаємодію з країнами Близького Сходу та Азії, зокрема у безпековій сфері.

    Під час брифінгу окремо обговорювалися й інші питання зовнішньої політики, зокрема ситуація навколо конфлікту між Іраном та США, парламентські вибори в Угорщині, а також створення посади спеціального посла з питань військовополонених і зниклих безвісти.

    За словами Тихого, відкриття посольств і новий формат співпраці мають сприяти зміцненню дипломатичних зв’язків України в регіоні та розширенню економічної і політичної взаємодії.

  • Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський виступив проти відкритих електронних декларацій чиновників і запропонував запровадити обов’язкове декларування доходів для всіх громадян України.

    Він заявив, що не підтримує як відкриті декларації, так і обов’язкове звітування для політично значущих осіб (PEP), до яких належать президенти, міністри, депутати, судді та топ-менеджери державних компаній. На його думку, така система не допомагає ефективно боротися з корупцією.

    «Я не лише проти цього ексгібіціонізму з відкритими деклараціями, від яких, крім купи постів у соцмережах і розмов на лавочці “А ти знаєш, скільки Зеленський заробляє?”, користі нуль», — заявив Смілянський.

    Натомість він запропонував запровадити 100% заповнення закритих декларацій усіма громадянами України.

    «Чиновник, який украв 10 мільйонів гривень, і бізнесмен, який недоплатив до бюджету 10 мільйонів податків, мають однаковий вплив на нестачу грошей для підвищення зарплат військовим», — зазначив він.

    Смілянський підкреслив, що має моральне право висловлювати таку позицію, оскільки сплачує всі податки, а його перша робота була пов’язана з податковою службою США.

    За його словами, у США, де немає відкритих декларацій, але всі громадяни подають податкову звітність, боротьба з корупцією є ефективнішою. Він наголосив, що американська податкова контролює не лише доходи, а й витрати в цифровому режимі.

    «Не можна жити на Times Square чи поруч із Білим домом у Вашингтоні та мати мінімальну зарплату. А от у нас навіть із відкритими деклараціями так чомусь виходить», — сказав він.

    Смілянський також зазначив, що у разі впровадження такої системи в Україні можна було б швидко виявляти невідповідності між доходами та рівнем життя. Наприклад, якщо людина декларує 10 тисяч гривень доходу, але проживає у центрі Києва, це має викликати перевірку.

    Водночас він зауважив, що його власна електронна декларація вже кілька років відсутня у відкритому доступі.

  • Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота не має жодних підстав послаблювати санкційний тиск на Російську Федерацію, особливо в умовах змін на світових енергетичних ринках. Про це він сказав у своєму вечірньому відеозверненні.

    Глава держави проаналізував реакцію глобальних ринків на припинення вогню на Близькому Сході. За його словами, одним із ключових наслідків стало відчутне зниження світових цін на нафту, що є додатковим економічним сигналом для Кремля.

    Президент наголосив, що нинішня ситуація демонструє ефективність не лише санкцій і ударів по російській енергетичній інфраструктурі, а й ширших макроекономічних факторів, які впливають на здатність РФ фінансувати війну.

    «Немає жодних об’єктивних підстав для послаблення санкцій проти Росії», — підкреслив Зеленський.

    Він нагадав, що раніше деякі міжнародні партнери аргументували необхідність пом’якшення санкцій ризиками для стабільності світового нафтового ринку. Однак нині, коли ринок демонструє здатність до саморегуляції після геополітичної стабілізації на Близькому Сході, ці аргументи втратили актуальність.

    Окремо президент звернув увагу на ситуацію з Ормузькою протокою. За його словами, її повноцінне розблокування є важливим фактором для подальшого зниження доходів Росії від експорту енергоносіїв.

    «Якщо вдасться забезпечити стабільне судноплавство, російські нафтові доходи мають і надалі зменшуватися», — зазначив він.

    Зеленський підкреслив, що саме доходи від нафти та газу залишаються ключовим джерелом фінансування російської військової машини, зокрема виробництва ракет і ведення бойових дій.

    Він також вказав на геополітичний контекст, зазначивши, що Росія зацікавлена у дестабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема через підтримку Ірану, оскільки це могло б сприяти зростанню цін на енергоносії та збільшенню її доходів.

    На завершення президент наголосив, що лише консолідована позиція міжнародної спільноти, жорсткі санкції та обмеження фінансування через енергетичний експорт здатні змусити Росію відмовитися від агресивної політики.

    Він закликав світових лідерів зробити стратегічні висновки з поточної ситуації та посилити економічний тиск на державу-агресора.