Daypolitico

Категорія: ІНСАЙДИ

  • Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Наприкінці лютого мер Києва Віталій Кличко публічно передав 112-й окремій бригаді територіальної оборони чергову партію — 1925 безпілотників різних типів і станції керування. З початку року, за його словами, столичний бюджет спрямував бригаді 100 мільйонів гривень на оснащення. Такі передачі стали регулярними, міська владапозиціонує 112-ту як «свою» київську бригаду, що пройшла оборону столиці у 2022-му і згодом воювала на сході.

    28 серпня Служба безпеки України та Офіс генпрокурора повідомили про затримання колишнього командира цієї ж бригади. Полковника Владислава Косенка, який очолював 112-ту з вересня 2023 року, підозрюють в організації схеми на закупівлі 580 FPV-дронів вартістю понад 12 мільйонів гривень. Безпілотники призначалися для підрозділів на харківському напрямку. За версією слідства, договори виявилися фіктивними, акти приймання-передачі — підробленими. Жоден дрон до військ не дійшов. Косенко, як стверджують у СБУ, вимагав від підлеглих приховати відсутність техніки під час перевірок і списати її як втрачену в бою. Разом із ним затримали ще трьох осіб. Командувач Сил територіальної оборони звільнив Косенка з посади. Підозру оголошено за статтею про перешкоджання законній діяльності Збройних сил.

    Косенко — кадровий офіцер, випускник Київського вищого радіотехнічного училища ППО. У 2012-му пішов у запас, після 24 лютого 2022-го повернувся до строю, командував батальйоном, брав участь у боях під Бахмутом і на Харківщині. Бригада під його керівництвом зберігала публічний образ столичного підрозділу, тісно пов’язаного з міською владою.

    Цей зв’язок має довшу фінансову історію. Ще в лютому 2025 року спеціалізована військова прокуратура розслідувала можливе розкрадання сотень мільйонів гривень, які Київська міська державна адміністрація виділяла 112-й бригаді. У 2023–2024 роках частина отримала 615 мільйонів на безпілотники та обладнання. Слідство тоді вказувало на договори із завищеними цінами, обхід публічних тендерів і обналічування через низку компаній. Серед фігурантів називали посадовців КМДА, департаменту муніципальної безпеки та представників самої бригади. Імена конкретних радників міністра оборони у відкритих матеріалах того провадження не фігурували.

    За відомостями, отриманими редакцією, після арешту Косенка поміщено до СІЗО в статусі державного злочинця, там він утримується в одній камері з російськими ув’язненими. Такий режим, за цією інформацією, обрано як інструмент тиску, щоб надати справі максимальної публічності. У забезпеченні бригади, згідно з тими самими відомостями, помітну роль відігравали депутати Київської міської ради, радник міністра оборони і особисто мер. Відкриті джерела підтверджують лише регулярні публічні передачі техніки та бюджетні транші від міста, прямих доказів участі конкретних депутатів чи радника в конкретній схемі на 12 мільйонів поки немає.

    112-та бригада залишається однією з небагатьох столичних частин, чиє постачання міська влада демонструє як власну політичну вітрину. Арешт її недавнього командира ставить питання не лише про 580 неіснуючих дронів, а й про те, наскільки глибоко фінансові потоки між КМДА і бригадою виходили за рамки публічних церемоній. Слідство триває. Подальші процесуальні рішення покажуть, чи залишиться справа локальним епізодом, чи зачепить ширше коло тих, хто роками вибудовував систему забезпечення київської тероборони.

  • Татаров і Арахамія формують новий центр впливу у владі, а Зеленський втрачає позиції

    Татаров і Арахамія формують новий центр впливу у владі, а Зеленський втрачає позиції

    У Києві знову рахують, що станеться, якщо президентські повноваження обірвуться достроково. Стаття 112 Основного Закону прямо вказує, шо при достроковому припиненні повноважень президента їх виконання до виборів нового глави держави переходить до голови Верховної Ради. Повноваження в такого виконувача обов’язків різко урізані, він не може вносити подання про призначення міністрів оборони і закордонних справ, розпускати парламент або звертатися з посланнями. Але сам факт переходу виконавчої вертикалі до рук спікера робить парламент не просто законодавчим органом. Він стає потенційною площадкою для будь-яких документів, які вимагатимуть державної підписи в момент вакууму або зміни влади.

    Саме на цьому тлі в Києві фіксують зміщення центрів впливу всередині президентської команди. Після відходу Андрія Єрмака простір навколо Володимира Зеленського заповнили кілька фігур, серед яких голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зайняв особливе місце. Він одночасно тримає монобільшість у Раді, бере участь у переговорній групі з Росією і, за оцінками депутатів правлячої фракції, поширив свою присутність на уряд. У тій самій серпневій розмові з BBC представники монобільшості описували його роль уже не як суто парламентську. Сам Арахамія публічно формулював завдання інакше: розмовляти «з усіма, хто заходить у кабінет до Путіна» — і з офіційними особами, і з неофіційними гравцями.

    Паралельно посилюється інша лінія. Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров, якого вже кілька років називають куратором силового блоку, після липневого перезавантаження Кабміну отримав додатковий важіль у Національній поліції. Земляк Татарова Максим Цуцкірідзе став виконувачем обов’язків голови Нацполіції. «Українська правда» 11 серпня описувала це як миттєве посилення позицій Татарова в системі — і одразу фіксувала застереження співрозмовників у президентській команді: Зеленський ревниво ставиться до надмірного накопичення впливу навіть у лояльних людей, тому ефект може виявитися нетривалим. Публічна картина при цьому залишає за Татаровим колишню зону. Вплив на Державне бюро розслідувань і окремі напрями в МВС, за постійної напруги з антикорупційним контуром.

    Відомості, отримані редакцією від джерела, близького до силового блоку, описують поточну конфігурацію інакше, ніж публічна картина. За цією версією, Татаров сьогодні забезпечує політичну безпеку управління, яке здійснює Арахамія, а спецслужби й правоохоронці отримали можливість впливати практично на весь політичний клас. Та сама інформація вказує на домовленість навколо НАБУ і на готовність Татарова розчистити Арахамії шлях до посади спікера Верховної Ради — голоси, за оцінкою джерела, він збере.

    Те саме джерело пов’язує цю перезбірку не лише з внутрішньою ієрархією. Після літніх кадрових рішень, кажуть співрозмовники в силовому контурі, у Банкової звузився простір для маневру і з суспільством, і з партнерами. Зеленський формально зберігає всю вертикаль, але його особистий ресурс усередині системи вже не виглядає безмежним. Частина впливу стікає до тих, хто тримає Раду, силовиків і переговорний трек. Саме тому, за цією логікою, навколо Арахамії і Татарова збирається запасний контур — не замість президента, а на випадок, якщо його позиція всередині країни і в зовнішніх столицях стане ще менш стійкою. Інтерес ситуації в тому, що саме парламент і його голова можуть виявитися фактичними учасниками підписання можливих домовленостей з Росією. Існує й старіший сценарій, який обговорювали ще з 2024 року. Президента за певних обставин може змінити виконувач обов’язків — голова парламенту.

    Бюро і САП продовжують розслідування можливих виплат депутатам «у конвертах». Слідчі дії вже зачіпали помічника Арахамії. Сам голова фракції поки не отримав офіційного статусу підозрюваного, але сам факт інтересу антикорупційних органів до людини, від якої залежить проходження більшості законопроєктів, створює додаткову напругу. Історія Татарова з НАБУ ще довша, стара справа про квартири для Нацгвардії, судові спори з ексдиректором бюро Артемом Ситником і програна апеляція наприкінці травня 2026 року за позовом про захист честі й гідності. Конфлікт між куратором силовиків і антикорупційними інститутами залишається однією з постійних ліній напруги всередині системи.

    Міжнародний контекст лише посилює внутрішню гру. Зеленський після серії кадрових рішень літа зіткнувся з відкритим невдоволенням частини суспільства і західних партнерів. Колишній міністр оборони Михайло Федоров 18 серпня публічно заговоривпро необхідність знайти законний механізм виборів навіть за затяжної війни. КМІСпісля перезавантаження Кабміну зафіксував зниження довіри до президента з 61% у травні до 55% наприкінці липня — на початку серпня. Переговори з Росією при цьому залишаються замороженими. Арахамія в цьому зв’язку виступає водночас внутрішнім менеджером і зовнішнім переговорником.

    Якщо сценарій зміни спікера коли-небудь матеріалізується, конституційна конструкція автоматично підвищить ставки. Людина, яка контролює і фракцію, і потенційно крісло голови Ради, отримує не лише законодавчий інструмент, а й формальну позицію, з якої за певних обставин можна буде ставити підпис під документами державного рівня. Поки це залишається гіпотезою. Стефанчук на місці, Зеленський формально зберігає всю повноту президентської влади, а Татаров і Арахамія продовжують працювати всередині наявної конструкції. Але баланс уже змістився достатньо далеко, щоб сама можливість такого переходу перестала бути суто теоретичною.

     

  • «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    До полудня 1 вересня «Резерв+» у частини користувачів усе ще не відкривається. Для людини, яку цього дня може зупинити група оповіщення ТЦК або поліція, це вже не просто технічна проблема. Електронний військово-обліковий документ став основним. Якщо застосунок не працює, людина може залишитися без документа, який підтверджує її статус.

    Міноборони опублікувало свою хронологію збою. Близько 03:00 автоматично оновився сертифікат безпеки. Через налаштування захисту стара версія застосунку перестала підключатися до системи. Близько 04:00 почали випускати виправлену версію. У Google Play вона з’явилася о 06:30, в App Store — о 07:46. Після цього, за версією відомства, надто багато користувачів одночасно почали заходити в застосунок. О 10:02 Міноборони повідомило, що перевантаження зняли і системи входу перезапустили. Пізніше там визнали, що частина користувачів усе ще не може авторизуватися, і почали збільшувати потужності.

    У травні 2025 року міністерство вже просило користувачів оновити застосунок після такої самої заміни. Старі версії переставали працювати. Через рік ситуація повторилася. «Резерв+» залежить від налаштувань безпеки та інших державних систем, тому після обов’язкового оновлення застосунок зіткнувся з великою кількістю одночасних підключень.

    Дата 1 вересня теж має значення, згідно з постановою Кабміну №692 від 30 травня 2026 року, рішення про критичну важливість підприємств, які діяли на момент набрання постановою чинності, зберігають дію не довше ніж до 1 вересня. Відстрочки працівників таких підприємств прив’язані до того самого строку, якщо критичність не переглянули і підприємство не внесли до єдиного переліку. З 1 вересня для звичайних підприємств також підвищується зарплатний поріг для бронювання — до трьох мінімальних зарплат. Якщо застосунок перестає працювати саме того дня, коли закінчується строк старих броней, виникає цілком практична проблема. Рішення органу влади може вже бути ухвалене, а в реєстрі й застосунку його ще не видно.

    «Резерв+» запустили у травні 2024 року як цифрову альтернативу походу до ТЦК. Через застосунок можна отримати електронний військово-обліковий документ із QR-кодом, оновити дані, оформити відстрочку, побачити інформацію про штрафи та інші відомості. Юридично електронний документ уже є основним. Паперову копію можна роздрукувати, завантаживши PDF у «Резерв+» або на порталі Дія.

    «Резерв+» не зберігає всі дані окремо, застосунок отримує їх з «Оберіга» та інших державних реєстрів через систему «Трембіта». У червні через некоректну відповідь соціальних реєстрів тимчасово призупиняли сервіси, пов’язані з інвалідністю. Зараз проблема почалася з сертифіката безпеки і доступу до застосунку. Перевірки військово-облікових документів ніхто не скасовував. Поліція має право вимагати військово-обліковий документ, у тому числі в електронній формі, а в разі його відсутності — здійснити адміністративне затримання і доставлення до найближчого ТЦК.

    Цифровий облік зробив перевірку даних швидшою, але водночас прив’язав її до роботи одного застосунку і пов’язаних із ним державних систем. Збій стався в момент, коли для частини військовозобов’язаних особливо важливо було бачити свій актуальний статус. У реєстрах він міг уже змінитися, але перевірити це через «Резерв+» було неможливо. І саме в цьому збіглися технічна проблема застосунку та дата, коли старі правила бронювання припинили діяти.

  • Чергові склади «АТБ» горять після ранкової атаки дронів

    Чергові склади «АТБ» горять після ранкової атаки дронів

    Густий чорний дим над північно-східною околицею Києва піднявся вранці 31 серпня одразу після оголошення повітряної тривоги через загрозу ударних безпілотників. Київська міська військова адміністрація спершу повідомила про займання складських приміщень у Деснянському районі, потім уточнила, що вогонь спалахнув у селі Погреби Київської області. Служби виїхали на місце. У Броварському районі внаслідок тієї ж ранкової атаки постраждали чотири людини, двох чоловіків з осколковими пораненнями кінцівок госпіталізовано.

    Місцеві телеграм-канали та моніторингові пабліки майже одразу вказали, що горять логістичні об’єкти мережі «АТБ». Офіційного підтвердження від самої корпорації до полудня не було. Мережа поки не коментувала ні площу пожежі, ні ступінь пошкодження конкретного об’єкта. Це вже не перший удар по її інфраструктурі в столичному регіоні і далеко не перший за війну.

    У 2022 році два ключові розподільчі центри «АТБ» під Києвом було повністю або частково знищено. Вони обслуговували Київську, Чернігівську області та центральну Україну. 3 червня 2026-го прямим влучанням дрона виведено з ладу один із найбільших і найсучасніших мультитемпературних комплексів компанії в Дніпрі — 37,5 тисячі квадратних метрів класу «А». Він постачав близько 300 магазинів у Дніпропетровській і Запорізькій областях. Збитки компанія тоді оцінила в сотні мільйонів гривень.

    5 серпня за одну ніч було уражено п’ять розподільчих центрів різних ритейлерів у Київському регіоні. Постраждали хаби Novus, Fozzy Group («Сільпо», «Фора»), склади інших мереж. «АТБ» на той момент уже перебудовувала логістику, дробила потоки, підключала прямі поставки від виробників, орендувала додаткові площі. Наприкінці серпня мережа запровадила обмеження — не більше шести упаковок яєць, круп, соняшникової олії та низки інших соціально значущих товарів в одні руки. Компанія пояснила захід не дефіцитом, а спробою зупинити масові закупівлі для перепродажу. У магазинах Києва при цьому вже фіксували порожні полиці за окремими позиціями в конкурентів і точкові затримки в самої «АТБ».

    Кожен виведений з ладу розподільчий вузол змушує мережу розтягувати потужності, що лишилися, збільшувати плече доставки, підвищувати собівартість і ризик збоїв в асортименті. «АТБ» залишається найбільшою мережею країни — понад 1200 магазинів. Її стійкість трималася на власній логістиці, власні й орендовані розподільчі центри, власний автопарк. Повторні влучання в об’єкти довкола Києва перевіряють, наскільки ця схема витримує цілеспрямований тиск на тил. Компанія після дніпровського удару заявляла, що перерозподіл потоків дасть змогу уникнути відчутного дефіциту.

    Чи збережеться ця оцінка після нового займання в Погребах, стане зрозуміло найближчими днями, коли з’являться офіційні дані про масштаби пошкоджень і столичні торговельні мережі оцінять можливі перебої з поставками олії та яєць. Водночас уже зараз зрозуміло, що ситуація не обмежується одним складом. Займання в Погребах стало ще одним епізодом у ланцюгу ударів по логістичній інфраструктурі, яка останніми місяцями регулярно потрапляє під російські атаки.

  • Постійні тривоги зривають засідання Ради, парламент досі не визначив правила роботи під час повітряної небезпеки

    Постійні тривоги зривають засідання Ради, парламент досі не визначив правила роботи під час повітряної небезпеки

    19 серпня депутати встигли проголосувати за законопроєкт про захисні споруди. У ті самі пленарні дні роботу зали переривали повітряні тривоги. Микита Потураєв публічноговорив про два сигнали під час засідання і про те, що один закон дотиснули вже вранці. Законопроєкт 15397 передбачає заборону використовувати укриття не за призначенням, розірвання оренди і посилення відповідальності за перешкоджання доступу.

    Відкритий реєстр оповіщень Києва фіксує серпневі сигнали з точним часом початку і відбою. За даними, які агентства наводили з посиланням на Київську міську військову адміністрацію, 27 серпня сирени вмикали 13 разів на добу, 29-го — десять разів, а загальна тривалість сигналів того дня вимірювалася годинами.

    Офіційний алгоритм парламенту з початку повномасштабного вторгнення відомий і публічно не змінювався. Під час тривоги пленарка зупиняється, трансляція обривається, депутати й апарат ідуть в укриття адміністративної будівлі. Це озвучував перший віцеспікер Олександр Корнієнко ще 2025-го. Те саме оголошували в залі 21 серпня 2026 року, перед «годиною запитань до уряду». Регламент дозволяє проводити засідання поза будинком на Грушевського, 5 — але лише рішенням більшості від конституційного складу.

    Окремого оприлюдненого порядку роботи саме в режимі багатогодинних і багаторазових тривог у відкритих рішеннях Ради немає. Саме цей розрив — між публічною звичкою перериватися і відсутністю затвердженої моделі безперервної роботи — фіксують люди, обізнані з апаратом. У відкритому доступі немає постанови, плану чи рекомендацій, які закривали б не один сигнал, а цілий робочий день.

    Публічно цю порожнечу вже заповнили депутати. Микита Потураєв 19 серпня описавзасідання, на якому вдалося ухвалити один закон. Другий, за його словами, довелося дотискати вранці. Він назвав два варіанти, які, як він стверджував, обговорюють відкрито. Перший — тимчасовий переїзд у «безпечніше місце» в Києві, про яке говорили ще в лютому–квітні 2022-го. Локацію він не назвав. Там, за його оцінкою, можна вести дебати, але голосувати складно. Системи «Рада-3» немає, встановлення займе час і гроші. Другий варіант — повернутися до формату весни 2022-го. Короткі заходи в залу на пів години і пакетне голосування без довгих дискусій. Ніна Южаніна за три дні описала ту саму механіку зсередини: після трьох-чотирьох тривог зала порожніє, «люди не витримують», закони не розглядають.

    29 серпня прем’єр Сергій Корецький після розширеної наради з головкомом, МВС, ДСНС, мером Києва, Офісом президента і РНБО заявив: тривалі тривоги б’ють не лише по безпеці, а по підприємствах, логістиці, транспорті, школах. «Ворог намагається паралізувати економічну активність у столиці», — сказав він і анонсував нові алгоритми для установ, метро і різних типів загрози. За його словами, Кабмін готує правила для економіки. Парламент, який такі правила мав би оформлювати законом, окремого власного режиму у відкритих рішеннях поки не затвердив.

    Технічно будівля на Грушевського не «гола». Для журналістів у розпорядженні апаратупрямо прописано: під час тривоги їх ведуть до «найпростішого укриття» відповідного адміністративного корпусу. Це захист людей, не заміна сесійної зали. Відкритими документами повноцінне пленарне засідання із системою голосування, стенограмою і кворумом у такому просторі не передбачене. Близькість станцій метро глибокого залягання вирішує завдання укриття, але не завдання легітимності голосування.

    Політичний ефект уже видно з того, що самі депутати описують як робочу практику. Потураєв говорив про пакетне голосування після погоджувальної ради. Южаніна — що після кількох тривог закони не розглядають. Довгі читання, правки з місця, контрольні функції в такому ритмі стають першими претендентами на випадання. При цьому Рада в серпні сама посилювала норми щодо укриттів для країни і посилалася на фінський досвід доступу до укриттів. Норма для суспільства і практика для законодавця розійшлися.

    Далі парламенту все одно доведеться визначатися, як працювати під час тривалих тривог. Перенесення засідань в інше місце потребуватиме вирішення питань безпеки, обладнання, охорони та голосування. Скорочений формат, який використовували у 2022 році, обмежує можливості для роботи опозиції та публічної дискусії. Можна було б передбачити і дистанційну участь депутатів, але для цього також потрібні зміни до правил роботи Ради. Поки жодного такого рішення парламент не ухвалив. Тому під час кожної тривоги пленарне засідання знову доводиться переривати.

  • СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    Після двох вторинних детонацій під Києвом за літо влада знову повторила формулу, яку вже чули в липні. Склади з вибухівкою біля житла неприпустимі, розпорядження головнокомандувача чинне, потрібен повний аудит. У Міністерстві оборони це звучало як доручення керівникам сил безпеки, оборони й оборонної промисловості. У Генеральному штабі — як нагадування про заборону, яка нібито вже існує. СБУвідкрила провадження не лише за злочин агресії, а й за недбале ставлення до військової служби. Президент сказав прямо, що перше влучання в Милі припало на місце зберігання боєприпасів Сил оборони, якого там «точно не повинно було бути».

    Тепер перевірка виходить за межі конкретного ангара в Бучанському районі. За інформацією, яку редакція отримала окремо від офіційних заяв, Служба безпеки починає збір даних про використання не лише державних, а й приватних складів під військові потреби. Запити пішли до військових адміністрацій, профільних міністерств і структур Міноборони. Якщо з’ясується, що вибухонебезпечні матеріали стояли в житлових кварталах, йтиметься вже не про внутрішній аудит відомств, а про обвинувачення. Робота розрахована на вересень.

    Після Вишневого слідство зосередилося на двох керівниках підприємств «Укроборонпрому»: президент публічно назвав їхню роль, СБУ затрималагендиректора й заступника, суд обрав тримання під вартою. Об’єкт тоді формально не значився на балансі ЗСУ — і саме це дозволило Генштабу дистанціюватися.

    Приватні майданчики досі майже не потрапляли в цю рамку. Війна змусила розпорошувати запаси, офіційні арсенали стали пріоритетними цілями, логістика зміщувалася в ангари, орендовані в цивільних операторів, у приміщення підприємств, які ніколи не проектувалися під боєприпаси. Відкриті норми для виробників боєприпасів вимагають складів, що відповідають окремим вимогам безпеки. На практиці частина зберігання опинялася там, де було місце й охоронний периметр, а не там, де дозволяла відстань до житла.

    Поки публічно відомо лише про два прецеденти з важкими наслідками. У Вишневому від огорожі підприємства до найближчих будівель було близько 24 метрів, до одного приватного будинку — менше 18. Прокуратура тоді казала про приміщення, які не відповідали вимогам і не мали потрібних дозволів. У Милі слідство ще встановлює, хто дав згоду на розміщення і чи існували дозволи взагалі. Міністр внутрішніх справ публічно поставив те саме питання.

    Офіційного переліку інших майданчиків немає. Немає й підтвердженої цифри, скільки приватних складів зараз залучені під військові вантажі. Це прогалина, яку вересневі запити якраз і мають закрити — або виявити, що облік розпорошений між відомствами і повного реєстру не існує.

    Тоді можна було показати конкретних директорів держпідприємства. Зараз перевірка зачіпає військових адміністраторів, які підписували розміщення на місцях, і апарат міністерств, який міг не бачити або не хотів бачити цивільну адресу. Обвинувачення в житлових кварталах автоматично виводять справу зі службової недбалості в публічну відповідальність. Не «порушили інструкцію», а поставили вибухівку поруч із людьми після того, як країна вже двічі побачила, чим це закінчується.

    Вересень покаже, чи обмежаться запити СБУ обміном листами, чи за ними підуть реальні кримінальні справи за тими самими статтями, за якими вже розслідують вибухи в Бучанському районі. Якщо склади з боєприпасами знову виявлять поруч із житловими будинками, владі доведеться пояснювати, чому після попередніх випадків проблему так і не вирішили.

  • 1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    Два навчальні корпуси у Шевченківському районі Києва зустріли останню суботу серпня з вибитими вікнами та зірваним ремонтом. Нічний ракетний удар 27 серпня припав на будівлі, які міські служби вже підготували до нового навчального року. Постраждалих не було. Але саме цей удар за три дні до Дня знань краще за будь-який циркуляр пояснює, чому 1 вересня 2026 року в столиці та на сході країни майже не буде ні шкільних лінійок, ні урочистих посвят у студенти.

    П’ятий навчальний рік повномасштабної війни розпочинається у вівторок. ПостановаКабінету Міністрів №847 визначає рамки: з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року. Формат навчання кожного закладу — очний, змішаний чи дистанційний — залишають місцевим військовим адміністраціям та засновникам «з урахуванням безпекової ситуації». Кожна школа вирішує сама.

    Саме ця розвилка — формальна свобода плюс особиста відповідальність і є механізмом, який зараз прибирає масові ритуали. Освітній омбудсмен Надія Лещик 28 серпня публічно закликала відмовитися від святкових лінійок та будь-яких масових зібрань у дворах: у разі повітряної тривоги евакуювати сотні дітей із відкритого майданчика майже неможливо. Того ж дня Київ пережив дев’ять тривог, перша — о 8:13. Лещик в окремому коментарі написала, що «дедалі більше думає» про необхідність прямого наказу, який забороняє масові лінійки. Станом на неділю такого наказу у відкритому доступі немає.

    За даними, які вдалося зіставити із заявами міських управлінь, у Києві та східних областях масові заходи 1 вересня скасовують саме за таким принципом — не єдиним столичним розпорядженням, а низкою рішень на рівні окремих закладів. Відповідальність за наслідки, якщо хтось усе ж збере людей на подвір’ї, залишається на директорах шкіл і ректорах університетів.

    Від початку повномасштабного вторгнення у Києві пошкоджено 314 закладів освіти, лише у 2026 році — 107. П’ять шкіл до 1 вересня не встигнуть завершити ремонт: №101, №73 та №199 у Шевченківському районі, ліцей №160 і спеціальна школа №10 у Дарницькому. Там заняття проходитимуть у змішаному форматі, поки працівники ремонтуватимуть пошкоджене. 27 серпня до цього списку додалися ще два корпуси у тому ж Шевченківському районі.

    Міністерство освіти повідомляє: укриття є в 11 375 школах, ними можна охопити приблизно 80% дітей, ще 113 об’єктів добудовують. У Києві міська влада говорить про 375 тисяч місць в укриттях закладів освіти — на 170 тисяч більше, ніж у 2022 році, — та про 94% закладів із «найпростішими» укриттями. Цифра виглядає переконливо, поки не поставити інше питання: чи вміщує конкретне укриття весь склад школи одночасно. Якщо ні, очна лінійка у дворі стає не святом, а порушенням тієї самої відповідальності директора, яку закон визначає без жодних поетичних формулювань.

    Паралельно виникають проблеми і з матеріалами для навчання. У липні удар по київській типографії, а в серпні — по харківському складу знищили близько мільйона підручників для 4-х і 9-х класів. Паперові книжки учні отримають із затримкою щонайменше на два місяці, на 1 вересня їм обіцяють PDF-версії. Перший урок міністерство пропонує присвятити темі «Мова гідності».

    Для університетів є окрема рекомендація: ущільнити осінній семестр, зокрема за рахунок субот, заздалегідь врахувавши можливі перебої з електроенергією взимку. Київський національний університет імені Тараса Шевченка вже переніс десять навчальних днів листопада–грудня на суботи вересня та жовтня.

    1 вересня більшість київських шкіл, за прогнозом КМДА, все одно працюватимуть очно — 95,3%. Ще 4% — у змішаному режимі, близько 0,7% залишаться на дистанційному навчанні. Східні громади матимуть свою, значно жорсткішу пропорцію. На практиці це означає, що звичних масових лінійок у Києві та на сході цього року, найімовірніше, не буде. При цьому окремого рішення про їхню заборону може так і не з’явитися — школи просто обиратимуть безпечніший формат на місцях.

  • Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Міські ярмарки в Києві цього тижня знову розставили намети в кількох районах. Для столиці це звична літня рутина. Для частини чиновників — уже не лише сезонний канал збуту для фермерів, а запасний контур на випадок, якщо великі мережі не втримають звичний ритм постачання.

    Після серпневих ударів по розподільчих центрах центральна влада публічно тримає одну лінію: системного дефіциту продуктів немає, базові товари залишаться в магазинах, зміниться логістика. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький 28 серпня заявив, що знищено «умовно кажучи, 90%» логістики продуктових мереж, але «загрози голоду та системного фізичного дефіциту» немає.

    Комплексного пакету допомоги самим мережам від уряду при цьому не готують. Питання підтримки ритейлу і резервного забезпечення міст продуктами фактично повертають на рівень місцевої влади — за логікою перших місяців повномасштабного вторгнення, коли громади самі шукали склади, транспорт і постачальників. Про такий розподіл відповідальності розповів співрозмовник, обізнаний із внутрішніми обговореннями в органах влади.

    У великих містах місцевим адміністраціям належить провести окремі наради з двох треків. Перший — як утримати мережі: приміщення, маршрути, пріоритетний доступ до площ, координація з виробниками. Другий — що робити з продовольством для населення, якщо логістика великих мереж у конкретному місті зірветься. Це вже не розмова про «порожні полиці на тиждень», а про сценарій колапсу розподілу.

    Київ розглядає розширення ярмарків і допуск туди не лише фермерів. Офіційно столиця і так щотижня публікує адреси сезонних ярмарок: овочі, фрукти, м’ясо «безпосередньо від виробників». Розширення формату означало б інше: ярмарок як резервний ринок збуту для переробників і постачальників, яким великі мережі стали дорожчими й ризикованішими партнерами. Наскільки далеко зайде ця зміна і чи буде вона закріплена рішенням міської влади, публічно не оголошено.

    На заході країни полиці поки виглядають інакше, ніж у Києві після ночі 5 серпня. Частина асортименту там тримається в тому числі на європейських постачальниках і сухопутних коридорах. Ця схема працювала з 2022 року, коли морські маршрути обірвалися, а західні області стали і тилом, і логістичним вікном. Вразливість тут інша: удар по прикордонних переходах або чергах на кордоні може швидко зрізати той самий «західний» буфер, який зараз виглядає відносно стабільним.

    Центр уже показував, що вміє зібрати нараду і пообіцяти інструменти. 5 серпня прем’єр Сергій Корецький зустрівся з ритейлерами й логістами після масованої атаки. Уряд говорив про пріоритетний доступ бізнесу до державних приміщень для розосередження складів, про кредитну підтримку, страхування воєнних ризиків і «децентралізацію міжнародної логістики». Перелік площ мали підготувати за три дні Мінекономіки, АРМА і Фонд держмайна. Окремої програми компенсацій мережам за знищені хаби після цього так і не з’явилося.

    Це змінює баланс сил усередині продовольчого ланцюга. Великі мережі залишаються головним каналом для споживача, але втрачають роль єдиного ефективного розподільника. Місцева влада знову стає оператором резервного контуру — як у березні 2022-го, тільки тепер на тлі вже відбудованої, а потім знову розбитої складської системи. Виробник отримує стимул шукати коротші й швидші канали: локальні мережі, прямий збут, ярмарки. Місто отримує політичну відповідальність за полиці, не маючи ні флоту фур, ні власних розподільчих центрів.

    Для покупця це, найімовірніше, означатиме не зникнення хліба, олії чи крупи, а іншу ціну вибору. Дорожча «логістика з коліс», оренда дрібних складів і обхідні маршрути не залишаються витратами мережі. Наскільки швидко це дійде до цінника, залежить від того, чи вдарить наступна хвиля по кордону так само прицільно, як серпень ударив по складах Київщини.

  • Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Великі торговельні мережі поки зберігають звичне наповнення полиць, однак після серпневих ударів по складській інфраструктурі їхня робота з постачальниками і логістика помітно ускладнилися. Офіційно влада каже, що системного дефіциту продуктів немає. При цьому асортимент окремих товарів може скорочуватися.

    Після ночі 5 серпня в «Сільпо» і «Форі» з’явилися помітні прогалини в асортименті. Через кілька тижнів ситуація частково стабілізувалася. АТБ з 28 серпня обмежила продаж соціально значущих товарів шістьма одиницями в одному чеку, пояснивши це боротьбою з перекупниками. 28 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що російські удари знищили значну частину логістичної інфраструктури продуктових мереж. При цьому виробництво базових продуктів триває. Проблема виникла передусім між виробником і магазином.

    Під удари потрапили розподільчі центри Novus, Fozzy Group, Varus і «Коло», склади Roshen, а також інші об’єкти, через які товари розподілялися між магазинами. Після втрати великих центрів мережі змушені переходити на прямі поставки від виробників, крос-докінг і оренду невеликих складів.

    Це робить логістику значно дорожчою. За даними, які наводить «Економічна правда», в АТБ витрати на перебудову логістики зросли на 75%, а витрати на паливо — на 50%. На окремих маршрутах пряма доставка в магазини обходиться у два-три рази дорожче за централізовану схему. У середньому учасники ринку оцінюють зростання логістичних витрат великих мереж приблизно на 30%, і скоріше за все це ляже на ціну продуктів у магазині.

    Співрозмовник, обізнаний із переговорами мереж і постачальників, каже, що виробники дедалі частіше не хочуть працювати з відстрочкою платежу на 90–120 днів і шукають додаткові канали збуту — зокрема невеликі магазини і локальні мережі. При цьому цифру 90–120 днів не можна вважати універсальною для всього ринку, у стандартних договорах відстрочка може бути коротшою, а швидша оплата іноді надається постачальнику з дисконтом.

    Після серпневих атак мережі також почали переглядати розподіл ризиків за товар, який уже перебуває на їхніх складах. Для виробника це означає додаткове навантаження. Він уже закупив сировину, виробив продукцію і доставив її в мережу, але може не отримати оплату за товар, якщо склад буде знищено. У результаті великі мережі одночасно стикаються з двома проблемами. Їм стає дорожче доставляти товар, а виробники отримують більше стимулів працювати з покупцями, які швидше платять і несуть менше ризиків.

    Поки це не призвело до продовольчого дефіциту. Але наслідки поступово відображатимуться на ціні. Логістика подорожчала, мережі змушені використовувати менш ефективні маршрути і додаткові склади, а частина виробників може перерозподіляти обсяги на користь невеликих торгових точок.

  • Після детонації в Бучанському районі, загиблі, склади зброї і ризик дефіциту продуктів

    Після детонації в Бучанському районі, загиблі, склади зброї і ризик дефіциту продуктів

    У селі Мила Бучанського району ввечері 28 серпня детонація після влучання дрона перекрила Житомирську трасу на сімнадцять кілометрів і змусила евакуювати сотні людей. На ранок 29 серпня влада вже говорила про десятки загиблих, серед них — голова сусідньої Дмитрівської громади, який одним із перших виїхав на місце. Пожежа перекинулася на житлові будинки і пансіонат. Прокуратура відкрила провадження не лише за фактом агресивної війни, а й за службовою недбалістю, перевіряють, чи законно на території підприємства поруч із приватною забудовою зберігалися вибухонебезпечні матеріали і чи були на це дозволи.

    Прем’єр Сергій Корецький того ж вечора порівняв те, що сталося, з липневою катастрофою у Вишневому, де після удару по складах також почалася вторинна детонація і постраждали майже сто будинків. Тоді з’ясувалося, що одне з підприємств «Укроборонпрому» розмістило боєприпаси поблизу житлової зони. Зараз формулювання майже дослівне: трагедія «не стала уроком». Російська сторона зі свого боку заявила, що ціллю був склад компанії Fire Point із комплектуючими для далекобійних дронів FP-1/FP-2. Українська сторона ці деталі публічно не підтверджувала.

    Того ж дня, коли в Бучанському районі горіли ангари, міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив журналістам іншу цифру щодо складів. За його словами, цілеспрямовані удари знищили до 90 відсотків сучасних потужностей продовольчої логістики торговельних мереж. Системного фізичного дефіциту базових продуктів він не прогнозує: мережі переходять на поставки «з коліс», змінюють маршрути і формати зберігання. Це дорожче, довше і помітно звужує асортимент у конкретних магазинах. 

    Окремі полиці в київських супермаркетах порожніли вже в середині серпня — уперше з весни 2022 року. Тоді зникали крупи, зелень, частина молочної групи. Зараз експерти окремо попереджають про можливе зростання ціни гречки до 85 гривень за кілограм при новому врожаї понад 80 тисяч тонн: фізичного зникнення крупи не чекають, але логістичний податок уже закладений у цінник.

    Два сюжети сходяться в одній точці — вразливості складської інфраструктури в ближньому тилу столиці. Удари по розподільчих центрах ритейлу і по об’єктах, де щонайменше за версією слідства могли бути вибухові речовини, відбуваються в одному районі і з різницею в години. Після Вишневого влада вже казала: боєприпасів біля житла бути не може. Після Мили президент знову нагадав ту саму норму і підтвердив слідство за службову недбалість. Водночас продовольча система перебудовується під постійні втрати холодильників і логістичних хабів.

    Міністерство визнає, що компенсація знищених товарів між виробниками, дистриб’юторами і мережами поки не врегульована. Додаткові цікаві дані щодо цих двох тем джерело обіцяє надати вже завтра. Поки картина складається з офіційних заяв, прокурорських формулювань і вже відомих прецедентів. Це вже не два окремі випадки. Тилова логістика, цивільна і та, що опинилася біля житла, б’ється регулярно, а правила зберігання і розподіл ризиків усередині країни не встигають за ударами.