Daypolitico

Категорія: ВАЖЛИВО

  • Спека б’є по енергосистемі: Yasno закликала українців тримати гаджети зарядженими

    В Україні через аномальну спеку різко зростає споживання електроенергії, а енергосистема найближчими днями працюватиме у напруженому режимі. Генеральний директор Yasno Сергій Коваленко закликав українців заздалегідь подбати про заряджені телефони, гаджети й павербанки, а також уважно стежити за повідомленнями енергетиків.

    За словами Коваленка, Європа та Україна увійшли в період аномально високих температур, що одразу позначається на роботі енергосистеми. Основний фактор зростання споживання — кондиціонери у квартирах, офісах, торговельних центрах, магазинах і на підприємствах.

    «У Києві кожні додаткові +3°C зараз додають близько 100 МВт навантаження на систему», — повідомив керівник Yasno.

    Проблема полягає не лише у більшому використанні електрики. Спека також є серйозним випробуванням для обладнання, яке вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни та пережило численні російські атаки. Частину пошкоджених об’єктів енергетики вдалося відновити після зимових обстрілів, однак зараз триває активний сезон ремонтів і підготовки системи до наступних пікових навантажень.

    Коваленко пояснив, що частина інфраструктури перебуває в ремонтах, а частина працює майже на межі можливостей. Саме тому найближчі дні можуть стати складними для енергосистеми. Водночас у Yasno сподіваються пройти цей період без суттєвих обмежень, але радять українцям не ігнорувати базову підготовку.

    «Павербанк, заряджені гаджети і трохи уваги до повідомлень енергетиків точно не будуть зайвими», — зазначив Коваленко.

    Схожі ризики раніше коментували і в «Укренерго». Голова правління компанії Віталій Зайченко пояснював, що спека та масове використання кондиціонерів можуть підвищувати споживання електроенергії приблизно на 25%. Додатковим фактором є те, що на липень і початок серпня припадає період планових ремонтів на атомних електростанціях, коли виробництво електроенергії тимчасово знижується.

    В «Укренерго» зазначали: якщо висока температура триватиме лише кілька днів, суттєвого впливу на систему може не бути. Але якщо спека понад +30°C затягнеться щонайменше на тиждень, Україна може вийти на літній пік споживання, що підвищить ризик повернення графіків відключень.

    Енергетики також наголошують, що ситуація значною мірою залежить від безпекового фактора. За відсутності нових масованих російських атак шанси пройти літній період без масштабних обмежень залишаються високими. Однак у разі поєднання тривалої спеки, ремонтів і нових ударів по енергетичній інфраструктурі навантаження на систему може стати критичнішим.

    Найбільше споживання традиційно припадає на денні та вечірні години, коли одночасно працюють кондиціонери, побутова техніка, офісне обладнання, освітлення, торговельні центри та інші великі споживачі. Саме тому енергетики радять за можливості переносити використання енергоємних приладів на ранкові або нічні години, не вмикати одночасно кілька потужних пристроїв і використовувати кондиціонери ощадливо.

    Йдеться, зокрема, про прості дії: не виставляти кондиціонер на мінімальну температуру, закривати вікна й штори у пікову спеку, вимикати непотрібне освітлення, не залишати техніку в режимі очікування та заряджати павербанки завчасно, а не в години найбільшого навантаження.

    Попри стабілізацію після зимових атак, українська енергосистема залишається вразливою. Росія протягом усієї повномасштабної війни системно била по електростанціях, підстанціях, мережах і об’єктах розподілу електроенергії. Через це навіть звичайні літні піки споживання тепер проходять складніше, ніж у довоєнний час.

    Аномальна спека стала ще одним тестом для системи, яка одночасно має забезпечувати поточне споживання, проводити ремонти, відновлювати пошкоджене обладнання та готуватися до наступного опалювального сезону.

    Наразі енергетики не оголошують про масові обмеження, але закликають українців бути уважними. Заряджені телефони, павербанки, ліхтарики і запас води в умовах спеки можуть стати не панікою, а нормальною побутовою підготовкою на випадок локальних проблем з електропостачанням.

    Головний сигнал від енергетиків простий: ситуація контрольована, але напружена. Українцям радять не чекати екстрених повідомлень, а діяти завчасно — економно споживати електроенергію, стежити за офіційними оновленнями та тримати необхідні пристрої зарядженими.

  • Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці

    Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці

    У ніч проти 28 червня Росія здійснила чергову масовану комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Однією з цілей ворожого удару став Київ, де під обстріл потрапила територія фармацевтичної компанії «Дарниця» — одного з найбільших виробників лікарських засобів в Україні.

    Про атаку повідомила директорка ради директорів компанії Катерина Загорій. За її словами, підприємство зазнало ворожого удару під час нічного ракетного обстрілу столиці. Водночас у компанії наголосили, що деталі щодо характеру пошкоджень поки не розголошують з міркувань безпеки та до завершення роботи всіх компетентних служб.

    «З міркувань безпеки та до завершення роботи компетентних служб ми не коментуємо деталі щодо характеру пошкоджень чи наслідків. На цей момент можемо підтвердити, що загиблих і постраждалих серед працівників немає, а завод продовжить свою роботу», — зазначила Катерина Загорій.

    Попри атаку, на підприємстві підтвердили, що виробничі процеси не будуть повністю зупинені. Представники компанії заявили, що докладуть максимум зусиль для забезпечення безперебійного виробництва медикаментів, які є критично важливими для української системи охорони здоров’я.

    Нічна атака на Київ стала частиною масштабного удару Росії по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували дві протикорабельні ракети «Циркон/Онікс», шість балістичних ракет типу «Іскандер-М/С-400», а також 142 ударні безпілотники різних типів, серед яких Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори. Українські сили протиповітряної оборони знищили сім із восьми ракет та більшість безпілотників, однак окремі цілі все ж досягли території столиці.

    У Дарницькому районі Києва внаслідок атаки виникло кілька пожеж. Загорілися територія біля житлового будинку, станція технічного обслуговування, нежитлові приміщення, а також було виявлено бойову частину ракети, яка впала поблизу багатоповерхівки й не здетонувала. Територію оперативно оточили, а вибухотехніки провели роботи з її вилучення. За офіційною інформацією міської влади, двоє людей отримали поранення та були госпіталізовані.

    Фармацевтична компанія «Дарниця» є одним із лідерів українського ринку лікарських засобів. Підприємство працює понад 90 років і виробляє сотні найменувань препаратів, серед яких антибіотики, серцево-судинні засоби, знеболювальні, протизапальні препарати, ліки для лікування хронічних захворювань та медикаменти для невідкладної допомоги. Продукція компанії використовується як цивільними медичними закладами, так і системою військової медицини.

    Після початку повномасштабної війни українські фармацевтичні підприємства неодноразово ставали об’єктами російських атак. У попередні роки через обстріли зазнавали пошкоджень виробничі потужності інших великих фармацевтичних компаній, а восени 2025 року було знищено один із найбільших складів лікарських засобів в Україні, що належав дистриб’ютору «Оптіма-Фарм». Тоді експерти попереджали про ризики для забезпечення країни медикаментами.

    Експерти зазначають, що удари по підприємствах, які забезпечують населення ліками, можуть створювати додатковий тиск на систему охорони здоров’я, особливо в умовах війни. Саме тому українські виробники після початку повномасштабного вторгнення активно працюють над диверсифікацією виробничих процесів, резервуванням потужностей і створенням запасів продукції.

    У самій компанії «Дарниця» поки що не повідомляють про масштаби пошкоджень виробничих корпусів чи обладнання. Також не уточнюється, чи вплине атака на окремі виробничі лінії. Представники підприємства наголошують, що всю необхідну інформацію буде оприлюднено лише після завершення роботи рятувальників та профільних служб.

    Нічний удар по Києву вкотре засвідчив, що під російськими атаками опиняються не лише енергетичні чи військові об’єкти, а й підприємства, які забезпечують цивільне населення товарами критичної необхідності. Попри це українські виробники продовжують роботу навіть у надзвичайно складних умовах, підтримуючи стабільне забезпечення країни медикаментами.

    Наразі на підприємстві триває оцінка наслідків удару. У компанії запевняють, що головне — всі працівники залишилися живими, а виробництво лікарських засобів продовжиться після виконання всіх необхідних заходів безпеки.

  • Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    У ніч проти 28 червня Сили оборони України провели чергову масштабну операцію проти військової інфраструктури Росії та окупаційних військ. Під удар потрапили стратегічно важливі об’єкти у тимчасово окупованому Криму, на окупованій частині Донецької області та безпосередньо на території Росії. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно підтвердив ураження залізничного мосту, складу боєприпасів, двох великих нафтопереробних заводів, а також повідомив нові подробиці успішної атаки на оборонний завод «Титан-Барикади» у Волгограді.

    Однією з головних цілей операції став залізничний міст у районі Ічок на тимчасово окупованій території Криму. За даними Генштабу, саме цей об’єкт російські війська активно використовували для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічного забезпечення своїх підрозділів на півдні України. Результати ураження наразі уточнюються, однак українські військові наголошують, що удари по логістичних маршрутах залишаються одним із пріоритетних напрямків роботи Сил оборони.

    Паралельно українські військові завдали удару по складу боєприпасів російських військ у районі Амвросіївки на тимчасово окупованій території Донецької області. Цей склад забезпечував окупаційне угруповання на східному напрямку, тому його ураження може вплинути на можливості противника щодо ведення бойових дій. Остаточні масштаби завданих збитків наразі встановлюються.

    Окремо Генеральний штаб повідомив подробиці нічної атаки на два російські нафтопереробні заводи. Першою ціллю став НПЗ «Слов’янський» у місті Слов’янськ-на-Кубані Краснодарського краю. За офіційною інформацією, на території підприємства зафіксовано влучання та подальшу масштабну пожежу. Підприємство належить компанії «Славянск ЭКО» і входить до числа найбільших незалежних нафтопереробних заводів півдня Росії, забезпечуючи виробництво пального як для цивільного сектору, так і для потреб російської військової логістики.

    Другим об’єктом став Ярославський нафтопереробний завод «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі. За інформацією Генштабу, на підприємстві також зафіксовано влучання з подальшим задимленням території. Остаточні результати атаки ще уточнюються. Ярославський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії, здатним переробляти близько 15 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас та інші нафтопродукти, що використовуються для забезпечення російської армії та військової логістики.

    Під час брифінгу Генеральний штаб також оприлюднив нові деталі удару, завданого 27 червня по стратегічному підприємству «Титан-Барикади» у Волгограді. За результатами аналізу підтверджено, що українські ракети влучили одразу у три виробничі цехи оборонного комплексу. Унаслідок атаки виникла пожежа, а два цехи зазнали часткових руйнувань.

    Завод «Титан-Барикади» є одним із ключових підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Він спеціалізується на виробництві артилерійських систем, пускових установок для оперативно-тактичних ракетних комплексів, компонентів для ракетного озброєння та іншої військової техніки. Саме тому цей об’єкт входить до переліку стратегічних цілей українських Сил оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підтвердив успішне ураження двох російських НПЗ, зазначивши, що «далекобійні санкції» України продовжують системно послаблювати воєнно-економічний потенціал Росії. За словами глави держави, удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу спрямовані на зменшення ресурсів, які працюють на забезпечення російської військової машини.

    У Генеральному штабі підкреслили, що Сили оборони й надалі продовжуватимуть системні удари по військовій, транспортній та паливній інфраструктурі держави-агресора. Основною метою таких операцій залишається зниження бойових можливостей російської армії, порушення логістики окупаційних військ та ускладнення забезпечення фронту технікою, боєприпасами й паливом.

    Останні удари демонструють комплексний підхід українських військових: одночасне ураження транспортної інфраструктури, складів боєприпасів, паливних підприємств та оборонних заводів дозволяє послідовно послаблювати військовий потенціал Росії далеко за межами лінії фронту. Саме така стратегія, за оцінками експертів, дедалі більше впливає на здатність окупаційних військ підтримувати інтенсивність бойових дій.

  • Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак проти України, роблячи ставку не лише на дорогі крилаті та балістичні ракети, а й на значно дешевші засоби ураження, які можна виробляти масово. Одним із таких нових видів озброєння стала малогабаритна крилата ракета S8000 «Бандероль», яку окупанти вже застосували під час масованих атак по українських містах. Експерти зазначають, що головна небезпека цієї зброї полягає не лише в її технічних характеристиках, а й у можливості масштабного виробництва та використання у складі комбінованих ударів.

    Про появу нового російського виробу повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України, яке оприлюднило його характеристики на порталі War&Sanctions. За інформацією української розвідки, розробником ракети є російська компанія «Кронштадт», яка перебуває під міжнародними санкціями та відома виробництвом ударних безпілотників «Оріон». Саме цей БпЛА наразі є основним носієм «Бандеролі», хоча Росія також адаптує її для застосування з ударних гелікоптерів Мі-28Н.

    На відміну від балістичних ракет, які рухаються по висотній траєкторії, S8000 належить до класу малогабаритних крилатих ракет. Вона летить на малій висоті, здатна маневрувати та огинати рельєф місцевості. Саме це ускладнює її своєчасне виявлення та перехоплення окремими засобами протиповітряної оборони.

    За даними ГУР, довжина ракети становить близько п’яти метрів, діаметр корпусу — приблизно 30 сантиметрів, а розмах крил — 2,2 метра. Крейсерська швидкість польоту досягає близько 560 км/год, максимальна — до 650 км/год. Дальність польоту оцінюється приблизно у 500 кілометрів. Бойова частина має масу понад 110 кілограмів, із яких майже 50 кілограмів припадає безпосередньо на вибухову речовину.

    Особливістю нової ракети є широке використання іноземних комплектуючих. Українська розвідка встановила, що в конструкції застосовано китайський реактивний двигун Swiwin SW800Pro, який спочатку створювався для спортивного авіамоделювання, японські акумуляторні батареї Murata, південнокорейські сервоприводи Robotis, австралійські або китайські телеметричні модулі, а також значну кількість мікроелектроніки американського, японського, швейцарського, китайського та південнокорейського виробництва.

    Водночас на ракеті встановлена російська антена «Комета-М8», яка забезпечує підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. Саме поєднання доступних цивільних компонентів та окремих військових систем дозволило Росії суттєво здешевити виробництво нового виробу.

    Експерти зазначають, що концепція «Бандеролі» нагадує сучасні українські розробки типу «Паляниця» або «Пекло» — компактні реактивні ударні засоби, створені з розрахунком на серійне виробництво. Однак головною відмінністю російського виробу є ставка саме на масовість застосування під час комбінованих повітряних атак.

    За словами авіаційного експерта Костянтина Криволапа, основною перевагою «Бандеролі» перед безпілотниками типу Shahed є значно вища швидкість польоту. Це потенційно ускладнює роботу мобільних вогневих груп і дає більше шансів окремим ракетам проривати систему протиповітряної оборони. Водночас експерт вважає малоймовірним, що «Бандероль» повністю замінить «Шахеди», адже вона все ж дорожча у виробництві.

    Фахівці також звертають увагу, що Росія може використовувати такі ракети разом із дронами-камікадзе, крилатими та балістичними ракетами, створюючи комбіновані атаки для перевантаження української ППО. Саме така тактика останнім часом дедалі частіше застосовується під час масованих обстрілів України.

    Разом із тим військові експерти наголошують, що «Бандероль» не є «невразливою» зброєю. Через дозвукову швидкість вона може успішно перехоплюватися сучасними комплексами протиповітряної оборони малого та середнього радіуса дії, а також винищувальною авіацією. Зокрема, українські Повітряні сили вже неодноразово демонстрували ефективність літаків F-16 та інших засобів ураження проти подібних повітряних цілей.

    Важливим напрямком протидії залишається й знищення носіїв нових ракет ще до моменту запуску. Оскільки основним носієм «Бандеролі» є ударний безпілотник «Оріон», українські Сили оборони регулярно атакують аеродроми, склади та виробничі об’єкти, пов’язані з їх експлуатацією. Такий підхід дозволяє зменшувати потенціал противника ще до здійснення повітряних ударів.

    Поява S8000 «Бандероль» свідчить про прагнення Росії перейти до моделі масового виробництва дешевших високоточних засобів ураження, які можуть використовуватися поряд із безпілотниками та традиційними крилатими ракетами. Саме тому українські військові та міжнародні експерти уважно стежать за масштабами виробництва нового виробу та його подальшим застосуванням на полі бою.

  • Їхні імена назавжди увійдуть в історію: Зеленський присвоїв звання Героя України дев’ятьом оборонцям

    Їхні імена назавжди увійдуть в історію: Зеленський присвоїв звання Героя України дев’ятьом оборонцям

    Президент України Володимир Зеленський у День Конституції України присвоїв найвище державне звання — Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» — дев’ятьом українським військовослужбовцям та поліцейським. Вісім із них удостоєні цієї нагороди посмертно за виняткову мужність, проявлену під час захисту незалежності та територіальної цілісності держави. Відповідні рішення глава держави оформив указами №551–559/2026, підписаними 27 червня та оприлюдненими 28 червня.

    Як зазначено в документах, усі нагороди присвоєно «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові». Саме це формулювання традиційно використовується при нагородженні найвищою державною відзнакою України, яка вручається за виняткові заслуги перед державою.

    Звання Героя України посмертно присвоєно старшому солдату Ігорю Грибаню, старшому лейтенанту Арсену Юрченку, капітану Владиславу Шаповалу, лейтенанту Сергію Матвієвському, капітану Олегу Грамі, лейтенанту Андрію Марківу, майору поліції Олександру Куралеху та старшому лейтенанту поліції Роману Зеленському. Усі вони віддали життя, виконуючи службовий або бойовий обов’язок під час російсько-української війни.

    Єдиним із дев’яти нагороджених, хто отримав звання Героя України за життя, став старший сержант поліції Юрій Ілляшенко. Він продовжує службу та був відзначений за особисту мужність під час виконання службово-бойових завдань.

    Підписання указів відбулося символічно саме у День Конституції України, коли держава традиційно відзначає громадян, які зробили особливий внесок у захист незалежності країни. Під час урочистих заходів президент наголосив на важливості пам’яті про українських воїнів та всіх, хто виборює свободу України в умовах повномасштабної війни.

    Окрім присвоєння найвищих державних нагород дев’ятьом захисникам, Володимир Зеленський цього дня також відзначив державними нагородами сотні військовослужбовців, поліцейських, рятувальників та прикордонників. За офіційними даними, нагороди отримали 451 представник сектору безпеки та оборони України, із яких 203 були відзначені посмертно.

    Звання Героя України залишається найвищою державною нагородою країни. Воно було засноване у 1998 році й присвоюється громадянам України за визначні героїчні вчинки або видатні трудові досягнення. Під час повномасштабної війни Росії проти України саме військовослужбовці, правоохоронці та представники інших силових структур становлять переважну більшість нагороджених цією відзнакою.

    Орден «Золота Зірка», який вручається разом зі званням Героя України, символізує найвищий рівень державного визнання подвигу. Для багатьох українських родин він стає останнім офіційним свідченням того, що самопожертва їхніх рідних назавжди залишиться частиною історії держави.

    Від початку широкомасштабного вторгнення Росії президент регулярно підписує укази про нагородження військовослужбовців, які проявили виняткову мужність під час оборони країни. Значна частина таких нагород, на жаль, присвоюється посмертно, що вкотре підкреслює високу ціну, яку Україна платить за свою свободу та незалежність.

    Укази №551–559/2026 вже набрали чинності після офіційного оприлюднення на сайті Президента України. Імена дев’ятьох захисників назавжди залишаться серед тих, кого держава вшанувала найвищою відзнакою за безмежну відданість Україні та українському народові.

  • Трагедія за трагедією: лише за тиждень вода забрала життя 46 українців, серед них — 19 дітей

    Трагедія за трагедією: лише за тиждень вода забрала життя 46 українців, серед них — 19 дітей

    Лише за один тиждень українські водойми забрали життя 46 людей, серед яких 19 дітей. Такі тривожні дані оприлюднила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, закликавши громадян суворо дотримуватися правил безпеки під час відпочинку біля річок, озер та інших водойм.

    У ДСНС наголосили, що за сухими цифрами стоять десятки людських трагедій та сімей, які втратили своїх рідних. За словами рятувальників, більшість подібних випадків можна було б уникнути, якби люди не нехтували елементарними правилами безпеки.

    «За цими цифрами — не статистика, а людські долі, обірвані через одну мить необережності. Неуважність, нехтування правилами безпеки, купання у небезпечних місцях чи відсутність нагляду за дітьми можуть призвести до непоправних наслідків», — наголосили у ДСНС.

    Рятувальники зазначають, що їхні підрозділи щоденно працюють на водоймах, проводять профілактичні рейди, інформують громадян про небезпеку та реагують на надзвичайні ситуації. Проте навіть найоперативніша робота екстрених служб не може компенсувати людську необережність.

    «Пам’ятайте: безпечний відпочинок починається з відповідальності. Не ігноруйте правила безпеки на воді. Не втрачайте пильність. Бережіть себе та своїх близьких. Адже інколи одна хвилина необережності може коштувати життя», — звернулися до українців рятувальники.

    Особливе занепокоєння викликає кількість загиблих дітей. Майже половина всіх смертельних випадків за тиждень припала саме на неповнолітніх. У ДСНС вкотре наголошують: діти ніколи не повинні залишатися біля води без постійного нагляду дорослих, навіть якщо водойма здається безпечною чи неглибокою.

    Трагічну статистику підтверджують і нещодавні випадки в різних регіонах України.

    На Закарпатті рятувальники після понад двох діб пошуків виявили у річці Тиса тіло 10-річного хлопчика. Дитина зникла під час відпочинку біля води, а пошукова операція тривала кілька днів із залученням водолазів та спеціальної техніки.

    Ще одна трагедія сталася в Івано-Франківській області, де у річці було знайдено тіло 13-річного хлопця. Обставини події встановлюють правоохоронці, однак цей випадок також поповнив сумну статистику дитячої смертності на водоймах.

    За інформацією ДСНС, найчастіше причинами загибелі людей стають купання у необладнаних місцях, переоцінка власних сил, стрибки у воду в незнайомих місцях, алкогольне сп’яніння та залишення дітей без нагляду.

    Фахівці нагадують, що навіть досвідчені плавці можуть потрапити у небезпечну ситуацію через сильну течію, холодну воду, різкий перепад глибини або судоми. Особливо небезпечними залишаються кар’єри, технічні водойми, місця із замуленим дном та водойми, де відсутні рятувальні пости.

    За даними ДСНС, із початком літнього сезону кількість нещасних випадків на воді традиційно різко зростає. Саме у спекотні дні українці масово вирушають до річок та озер, нерідко ігноруючи офіційно визначені місця для купання.

    Додатковим фактором ризику цього року стає аномальна спека. За прогнозами Укргідрометцентру, найближчими днями температура повітря в окремих областях сягатиме +35…+38 градусів. Через це ще більше людей шукатимуть порятунку від спеки біля водойм.

    Рятувальники закликають громадян купатися лише у спеціально обладнаних місцях, не заходити у воду після вживання алкоголю, не залишати дітей без нагляду навіть на кілька хвилин та негайно телефонувати за номером 101 у разі надзвичайної ситуації.

    Окремо в ДСНС наголошують, що відповідальність дорослих є ключовим фактором безпеки дітей. Навіть якщо дитина добре плаває, вона може розгубитися, потрапити у сильну течію чи отримати травму під час стрибка у воду.

    Фахівці також радять уникати купання у вечірній час, під час негоди або у місцях, де встановлені попереджувальні знаки про заборону купання.

    Оприлюднена статистика стала одним із найтрагічніших підсумків початку літнього сезону. Лише сім днів забрали життя 46 українців, і майже кожна друга трагедія торкнулася дітей. Саме тому рятувальники вкотре наголошують: жоден відпочинок не вартий людського життя, а кілька хвилин уважності можуть врятувати найцінніше.

  • «Герої будуть вписані назавжди»: Зеленський оголосив про новий закон у День Конституції

    «Герої будуть вписані назавжди»: Зеленський оголосив про новий закон у День Конституції

    Президент України Володимир Зеленський у День Конституції оголосив про внесення до Верховної Ради законопроєкту «Про Український національний пантеон». За словами глави держави, новий закон має стати основою для вшанування видатних українців різних історичних епох, які боролися за незалежність країни, формували її державність та захищали українську ідентичність.

    Про це президент повідомив під час урочистого звернення з нагоди 30-ї річниці Конституції України, яке відбулося на території Києво-Печерської лаври. Саме під час виступу Зеленський заявив, що документ уже офіційно передано на розгляд Верховної Ради.

    «Сьогодні я вніс у парламент закон про Український національний пантеон. Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію з великої літери, з великою повагою і увагою від держави – нашої держави, України, яка поважає себе, цінує своїх та захищає своє», – наголосив президент.

    За словами Зеленського, створення Українського національного пантеону має стати ще одним кроком у формуванні історичної пам’яті та державної політики вшанування українських героїв.

    Президент наголосив, що Україна самостійно визначатиме, кого вважати своїми героями, незалежно від будь-якого зовнішнього впливу чи політичного тиску.

    «Своє – це дуже важливо. Своє право бути українцями. Коли ніхто й ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати», – підкреслив глава держави.

    Поки що повний текст законопроєкту офіційно не оприлюднений, однак із заяв президента випливає, що документ визначатиме засади функціонування Українського національного пантеону, принципи вшанування визначних діячів та державну політику щодо збереження історичної пам’яті.

    Ініціатива президента з’явилася на тлі створення Національного військового меморіального кладовища, яке вже стало місцем поховання українських захисників та видатних діячів державотворення.

    Напередодні, 27 червня, на території Національного військового меморіального кладовища перепоховали останки одного з лідерів Організації українських націоналістів Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. Урочиста церемонія стала важливою подією для української історичної спільноти та символом повернення видатних діячів визвольного руху на Батьківщину.

    Раніше також стало відомо, що Україна отримала офіційний дозвіл на перепоховання засновника Організації українських націоналістів полковника Євгена Коновальця, останки якого нині перебувають за кордоном. Це рішення стало ще одним кроком у реалізації державної політики з повернення до України постатей, які відіграли визначну роль у боротьбі за незалежність.

    Питання створення Національного пантеону в Україні обговорюється вже багато років. Історики та громадські діячі неодноразово наголошували на необхідності створення єдиного державного простору пам’яті, де були б увічнені борці за незалежність різних поколінь — від діячів Української Народної Республіки та визвольних змагань ХХ століття до сучасних захисників України.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення тема національної пам’яті та меморіалізації набула особливого значення. В Україні триває масштабна деколонізація, перейменування вулиць, демонтаж радянських пам’ятників і формування нової державної політики пам’яті, спрямованої на увічнення українських героїв.

    Саме в цьому контексті законопроєкт про Український національний пантеон може стати одним із ключових документів, який визначатиме підходи держави до вшанування видатних українців та збереження історичної спадщини.

    Наразі документ має пройти розгляд у профільних парламентських комітетах, після чого його винесуть до сесійної зали Верховної Ради. Якщо народні депутати підтримають законопроєкт, Україна отримає законодавчу основу для створення Національного пантеону, який, за задумом президента, має стати символом поваги до всіх поколінь українців, що боролися за свободу та незалежність держави.

    Заява Зеленського прозвучала у День Конституції України — державне свято, яке цього року відзначають у 30-ту річницю ухвалення Основного Закону. Саме цього дня президент наголосив, що право українців самостійно визначати свою історію, своїх героїв і своє майбутнє є однією з фундаментальних цінностей української державності.

  • Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Російські війська продовжують вести наступальні дії одразу на кількох ділянках фронту, однак їхні спроби досягти оперативного прориву дедалі більше стикаються із серйозними труднощами. Попри заяви російської влади та пропагандистських ресурсів про нібито масштабні успіхи, останній аналіз американського Інституту вивчення війни (ISW) свідчить, що реальна ситуація на полі бою є значно складнішою для армії РФ. Аналітики зазначають, що російські війська не демонструють підтверджених значних проривів на більшості ключових напрямків, тоді як українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по логістиці, складах і військовій інфраструктурі противника.

    У новому звіті ISW зазначається, що російське командування продовжує концентрувати значні сили на сході України, однак просування залишається повільним і супроводжується високими втратами. Аналітики нагадують, що Росія вже не вперше намагається реалізувати масштабні наступальні плани на Донбасі, використовуючи схожу тактику, яка вже зазнала невдачі під час кампанії 2022 року в районі Ізюма та Лимана. На думку експертів, нинішні спроби оточити українські позиції біля Лимана та просунутися у напрямку Слов’янська також не демонструють очікуваних результатів.

    ISW підкреслює, що російське військове командування продовжує переслідувати амбітні оперативні цілі, незважаючи на погіршення власних можливостей. За оцінкою експертів, нинішній стан російської армії є слабшим, ніж під час аналогічної кампанії чотири роки тому, а темпи наступальних дій суттєво сповільнилися. Саме тому перспективи швидкого просування у напрямку Слов’янська або інших великих міст Донеччини виглядають малоймовірними.

    Окрему увагу аналітики приділяють ситуації навколо українських ударів по російській логістиці. За даними ISW, українські далекобійні удари продовжують створювати серйозні труднощі для забезпечення російських військ, особливо на південному напрямку. Зокрема, командири українських підрозділів повідомляли про суттєве зниження обсягів постачання боєприпасів та безпілотників після ударів по ключових шляхах сполучення, включаючи транспортні маршрути, які з’єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. За оцінкою ISW, саме систематичне ураження логістики дедалі сильніше впливає на боєздатність російських військ.

    Водночас російські офіційні джерела та пропагандистські медіа продовжують повідомляти про нібито значні успіхи своїх військ. Проте ISW традиційно наголошує, що багато таких заяв не мають незалежного підтвердження. Аналітики регулярно відокремлюють офіційні заяви сторін від фактів, підтверджених геолокаційними матеріалами, супутниковими знімками та іншими відкритими джерелами. У звітах інституту зазначається, що низка заяв про швидкі просування або повне захоплення окремих населених пунктів не підтверджується наявними доказами.

    Експерти також звертають увагу, що сучасна війна дедалі більше переходить у формат виснаження. Росія продовжує активно використовувати чисельну перевагу та великі людські ресурси, однак українські Сили оборони компенсують це високою ефективністю безпілотних систем, далекобійних ударів та постійним ураженням критично важливих об’єктів противника.

    Останніми тижнями Україна значно посилила кампанію ударів по російських військових об’єктах, складах пального, підприємствах оборонної промисловості та транспортній інфраструктурі як на окупованих територіях, так і в глибокому тилу Росії. Президент Володимир Зеленський раніше повідомив про розширення програми далекобійних ударів, які мають на меті скорочення можливостей Росії вести війну. ISW також зазначає, що ці операції вже створюють для Кремля додаткові труднощі із забезпеченням військ та підтриманням логістики.

    Аналітики ISW наголошують, що ситуація на фронті залишається динамічною, а бойові дії тривають практично вздовж усієї лінії зіткнення. Водночас вони не підтверджують інформацію про будь-який масштабний оперативний прорив російської армії чи досягнення стратегічних цілей, про які регулярно заявляють російські офіційні особи. На думку експертів, війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за ресурси, логістику та здатність підтримувати інтенсивність бойових дій у довгостроковій перспективі.

  • Бензин, вода, кешбек, посилки: з 1 липня українців накриє хвиля важливих змін

    Бензин, вода, кешбек, посилки: з 1 липня українців накриє хвиля важливих змін

    Із 1 липня 2026 року в Україні набуває чинності одразу низка важливих змін, які торкнуться практично кожного. Українці зіткнуться з новими правилами на автозаправних станціях, змінами у вартості комунальних послуг, оновленнями для абітурієнтів, новими вимогами для бізнесу та роботодавців, а також із завершенням терміну використання коштів програми “Національний кешбек”. Крім того, зміняться правила міжнародних відправлень до Європейського Союзу, а деякі категорії пасажирів у Києві втратять право на безкоштовний проїзд.

    Однією з найпомітніших змін стане перехід українських АЗС на бензин стандарту Е10. Відтепер до бензину додаватимуть до 10% біоетанолу. Такий стандарт уже давно використовується у більшості країн Європейського Союзу, а Україна гармонізує свій паливний ринок із європейськими нормами.

    Як пояснює директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн, раніше для українського ринку європейські виробники були змушені окремо виготовляти бензин стандарту Е5, що збільшувало логістичні витрати. Після переходу на Е10 паливо для України та ЄС стане фактично однаковим, що спростить постачання та зробить ринок більш стабільним.

    При цьому експерт зазначає, що суттєвого зростання цін на пальне очікувати не варто. За його оцінками, літр бензину може подорожчати приблизно на 50–70 копійок, а після повної адаптації ринку ця різниця може практично зникнути. Для більшості сучасних автомобілів використання бензину Е10 не створить жодних проблем.

    Ще одна важлива зміна стосується комунальних платежів. У кількох містах України з 1 липня набудуть чинності нові тарифи на водопостачання та водовідведення. Зокрема, у Бородянці кубометр води коштуватиме 139,34 грн, у Вінниці тариф зросте до 81,01 грн, у Тернополі водопостачання обійдеться у 38,46 грн за кубометр, а в Ужгороді загальний тариф становитиме 91,24 грн.

    Місцеві водоканали пояснюють підвищення різким зростанням вартості електроенергії, реагентів, ремонту мереж та необхідністю підтримувати критичну інфраструктуру в умовах війни.

    Для українських абітурієнтів липень означає початок активної фази вступної кампанії. Уже з 1 липня відкривається реєстрація електронних кабінетів вступників, через які подаватимуться всі заяви до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві освіти і науки нагадують, що подавати заяви можна буде з 19 липня до 1 серпня. Максимально дозволено подати десять заяв, із яких до п’яти — на бюджетну форму навчання. Кожній заяві необхідно присвоїти пріоритетність, яку після подання змінити вже буде неможливо.

    Із липня також зміняться правила міжнародних поштових відправлень до країн Європейського Союзу. ЄС поступово впроваджує новий порядок оформлення комерційних посилок. Для окремих відправлень можуть застосовуватися додаткові митні платежі, сервісні збори або ПДВ, якщо він не був сплачений раніше.

    Водночас “Укрпошта” повідомила, що автоматизує більшість процедур оформлення, щоб максимально спростити процес для клієнтів.

    Власникам карток програми “Національний кешбек” варто звернути особливу увагу на ще одну зміну. Усі невикористані кошти, накопичені до кінця червня, автоматично повернуться до державного бюджету вже 1 липня.

    Тому українцям рекомендують використати накопичений кешбек до завершення червня. Кошти можна було спрямувати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книг, поштових послуг або благодійні внески. Після списання програма продовжить працювати, але накопичення почнеться вже з нового розрахункового періоду.

    Зміни торкнуться і користувачів мобільного зв’язку. Компанія “Київстар” припиняє можливість поповнення рахунку через сервіс “Мобільний платіж” за допомогою комбінації *134# та голосового меню за номером 899. У компанії пояснили, що ці сервіси втратили популярність, а більшість абонентів користується мобільним застосунком або банківськими сервісами.

    Для школярів Києва завершиться період безкоштовного користування громадським транспортом. Із 1 липня по 31 серпня учні оплачуватимуть проїзд, однак збережеться пільгова знижка у 75% на проїзні квитки. Оформити їх можна через застосунок “Київ Цифровий”, EasyPay, сайт ГІОЦ або платіжні термінали.

    Крім школярів, на літній період право на безкоштовний проїзд втратять і курсанти столичних військових навчальних закладів.

    На Чернігівщині з початку липня розпочнеться обов’язкова евакуація мешканців 12 прикордонних сіл у чотирьох громадах області через постійну загрозу російських обстрілів. Обласна влада повідомляє, що евакуйованих забезпечать тимчасовим житлом та необхідною допомогою.

    Для українського бізнесу також стартують нові можливості. Підприємства, які постраждали внаслідок російських атак, зможуть отримати кредити на відновлення майна до 150 мільйонів гривень у межах програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Протягом перших двох років ставка становитиме лише 0,1% річних.

    Водночас для роботодавців посилиться державний контроль. Із 1 липня Державна служба України з питань праці розпочне перевірки виконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Інспектори отримають право перевіряти кадрову документацію, отримувати пояснення та використовувати інформацію державних реєстрів.

    Медична сфера також зазнає позитивних змін. Програма “Доступні ліки” буде розширена, насамперед для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Українці зможуть отримувати більшу кількість препаратів безкоштовно або з мінімальною доплатою за електронним рецептом.

    Не залишиться без новинок і сфера дозвілля. У липні українські кінотеатри покажуть одразу кілька очікуваних прем’єр. Серед них – анімаційний фільм “Посіпаки і Монстряки”, блокбастер “Світ Юрського періоду: Відродження”, нова стрічка Крістофера Нолана “Одіссея”, а також “Людина-павук: Абсолютно новий день”.

    Липень 2026 року стане місяцем масштабних змін для українців. Вони торкнуться транспорту, освіти, комунальних платежів, міжнародних відправлень, мобільного зв’язку, державних програм підтримки, медицини та бізнесу. Частина нововведень спрямована на адаптацію українського законодавства до європейських стандартів, інші ж пов’язані з умовами воєнного часу та реформуванням державних сервісів.

  • “700 км у глиб Росії”: Зеленський підтвердив потужний удар по двох стратегічних НПЗ

    “700 км у глиб Росії”: Зеленський підтвердив потужний удар по двох стратегічних НПЗ

    Україна завдала чергового відчутного удару по стратегічній інфраструктурі Росії. У День Конституції України, в ніч на 28 червня, далекобійні українські засоби ураження атакували одразу два російські нафтопереробні заводи. Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив успішне ураження Слов’янського нафтопереробного заводу у Краснодарському краї та НПЗ у Ярославській області, наголосивши, що ці удари є частиною системної кампанії зі зменшення військового потенціалу країни-агресора.

    Про результати операції глава держави повідомив у своєму офіційному зверненні. За його словами, українські далекобійні засоби ураження вразили два важливі об’єкти паливної інфраструктури Росії, які забезпечують функціонування військової машини Кремля.

    «День Конституції України наші воїни почали дуже влучно. Цієї ночі наші далекобійні санкції досягли двох нафтопереробних заводів у Росії. Уражено НПЗ “Слов’янський” у Краснодарському регіоні – це близько 300 кілометрів від лінії фронту. Також ми досягли НПЗ у Ярославському регіоні, що приблизно за 700 кілометрів від нашого кордону», – заявив президент.

    Зеленський наголосив, що Україна продовжує послідовно позбавляти Росію ресурсів, необхідних для ведення війни. За його словами, удари по об’єктах нафтопереробної галузі безпосередньо впливають на можливості російської армії забезпечувати свої війська паливом та логістикою.

    «Будемо і надалі відповідати на російський терор. Дякую нашим воїнам за ці результати. Вдячний усім, хто допомагає Україні. Кожен, хто захищає нашу державу, утверджує силу Конституції України», – підкреслив глава держави.

    Особливу увагу привернув удар по Слов’янському нафтопереробному заводу, який розташований у Краснодарському краї. Напередодні російські регіональні Telegram-канали та місцеві медіа повідомляли про серію вибухів і масштабну пожежу на території підприємства після атаки безпілотників. Згодом інформацію про успішне ураження цього об’єкта підтвердив Президент України.

    Слов’янський НПЗ є одним із найбільших незалежних нафтопереробних підприємств Росії. Його проєктна потужність становить приблизно 4–5 мільйонів тонн нафти на рік. Завод забезпечує близько дев’яти відсотків усієї переробки нафти в Південному федеральному окрузі Росії та відіграє важливу роль у виробництві бензину, дизельного пального, мазуту та інших нафтопродуктів.

    Крім того, підприємство активно експортує продукцію через чорноморські порти, що робить його важливим елементом російської економіки та джерелом валютних надходжень. Саме тому цей завод уже неодноразово ставав ціллю українських далекобійних ударів протягом останніх двох років.

    Не менш показовим став удар по нафтопереробному підприємству в Ярославській області. Цей регіон розташований приблизно за 700 кілометрів від українського державного кордону, що вкотре демонструє значне збільшення дальності українських засобів ураження.

    Ярославський НПЗ є одним із найбільших підприємств нафтової галузі центральної частини Росії. Він входить до числа стратегічних виробників моторного пального, авіаційного гасу, дизельного пального та інших нафтопродуктів, які використовуються як цивільним сектором, так і військовою логістикою.

    Офіційна російська влада традиційно не надала детальної інформації про масштаби пошкоджень на підприємствах. Водночас місцеві жителі повідомляли про вибухи, роботу протиповітряної оборони та пожежі в районах розташування обох заводів.

    Від початку 2024 року Україна суттєво активізувала кампанію ударів по російській нафтогазовій інфраструктурі. Протягом останніх місяців під атаки регулярно потрапляють нафтобази, паливні склади, резервуарні парки та великі нафтопереробні підприємства в різних регіонах Росії. Основною метою таких операцій є скорочення можливостей Росії забезпечувати пальним військову техніку, авіацію та логістичні підрозділи.

    Експерти неодноразово зазначали, що пошкодження великих НПЗ може призводити не лише до тимчасового скорочення виробництва пального, а й до значних фінансових втрат для російської економіки. Відновлення технологічного обладнання після подібних атак часто потребує тривалого часу, особливо в умовах міжнародних санкцій, які ускладнюють постачання спеціалізованих комплектуючих.

    Президент Зеленський неодноразово наголошував, що Україна має повне право завдавати ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі держави-агресора, якщо ці об’єкти забезпечують ведення війни проти України. Саме тому кампанія зі знищення паливної інфраструктури Росії залишається одним із ключових напрямків роботи українських Сил оборони.

    За словами глави держави, кожен успішний удар по стратегічних об’єктах Росії означає зменшення ресурсів, які Кремль може використовувати для продовження агресії. Українська влада наголошує, що такі операції є відповіддю на регулярні масовані атаки Росії по українських містах, енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    У День Конституції України цей удар став не лише символічною відповіддю на російську агресію, а й черговим підтвердженням того, що українські далекобійні можливості продовжують розширюватися. Ураження двох стратегічних нафтопереробних заводів, один із яких розташований за сотні кілометрів від українського кордону, демонструє здатність українських сил досягати важливих військово-промислових об’єктів далеко в тилу противника та системно послаблювати його економічний і військовий потенціал.