Китайські компанії продовжують масштабно постачати критично важливі компоненти для виробництва дронів-камікадзе типу Shahed до Ірану та Росії, попри дію санкцій США та Європейського Союзу. Про це йдеться у розслідуванні The Wall Street Journal, яке базується на даних митниці, аналітичних звітах і свідченнях посадовців.
Згідно з матеріалом, мова йде про регулярні поставки двигунів, мікрочипів та інших електронних компонентів, необхідних для виробництва безпілотників типу Shahed-136. Саме ці дрони Росія активно використовує для ударів по українських містах та інфраструктурі.
Одним із ключових прикладів є китайська компанія Xiamen Victory Technology, яка постачає двигуни Limbach L550 — один із базових елементів конструкції дрона. За даними журналістів, на сайті компанії навіть публічно використовуються зображення безпілотників, схожих на Shahed, що свідчить про відкритість діяльності.
Розслідування показує, що китайські постачання здійснюються у значних обсягах. Йдеться про сотні контейнерів, які прямують на підприємства в Ірані та Росії. При цьому раніше експортери часто маскували реальне призначення вантажів, вказуючи неправдиві дані, однак зараз, за словами американських чиновників, у багатьох випадках такі спроби навіть не робляться.
За оцінками колишніх і нинішніх представників Міністерства фінансів США, Китай уже давно відіграє роль ключового транзитного хабу для компонентів західного виробництва. Деталі з Європи та США потрапляють до китайських дистриб’юторів, після чого перепродаються та перенаправляються до Ірану і Росії.
Окрему роль у цій схемі відіграють компанії з Гонконгу. Через відносну простоту реєстрації бізнесу там створюються фіктивні структури, які використовуються для маскування кінцевих отримувачів товарів. Оплата здійснюється через ці компанії, що ускладнює відстеження фінансових потоків і дозволяє обходити санкційні обмеження.
У 2024 році США вже запроваджували санкції проти мережі таких компаній, пов’язаних із іранським бізнесменом Хамедом Дехганом, який постачав компоненти для безпілотників і ракет. Однак, як зазначає The Wall Street Journal, вже за рік на зміну старим схемам прийшли нові — із використанням інших фіктивних структур.
Аналітична організація Conflict Armament Research, яка спеціалізується на дослідженні нелегального обігу зброї, також зафіксувала суттєве зростання використання китайських компонентів у дронах типу Shahed. Це свідчить про поступову локалізацію виробництва деталей у Китаї, що робить санкції менш ефективними.
Експерти наголошують, що дедалі більше компонентів виготовляються безпосередньо на китайських підприємствах, часто невеликих і маловідомих. Такі виробники менш залежні від західних ринків і, відповідно, менш вразливі до санкційного тиску.
За словами колишнього посадовця Міністерства фінансів США Міада Малекі, китайська сторона фактично «заплющує очі» на ці процеси, навіть попри численні викриття та міжнародну критику. Це дозволяє зберігати стабільні канали постачання для військових програм Ірану та Росії.
У Вашингтоні визнають: повністю зупинити цей потік наразі неможливо. Тому стратегія США полягає у максимальному ускладненні логістики, підвищенні вартості постачань і створенні додаткових бар’єрів для таких операцій.
На тлі війни в Україні ця ситуація має критичне значення. Дрони Shahed залишаються одним із ключових інструментів атак на цивільну та енергетичну інфраструктуру. Їх відносно низька вартість і масове виробництво дозволяють Росії регулярно застосовувати їх у великих кількостях.
Попри санкції та міжнародний тиск, глобальні ланцюги постачання продовжують працювати — адаптуючись до обмежень і знаходячи нові способи обходу контролю. Це створює серйозний виклик для західних країн і підкреслює складність сучасної санкційної політики.