Позначка: Андрій Єрмак

  • Після Єрмака Банкова змінила правила: хто тепер входить до ближнього кола Зеленського

    Після Єрмака Банкова змінила правила: хто тепер входить до ближнього кола Зеленського

    Поїздка Володимира Зеленського до Нью-Йорка на 81-шу сесію Генеральної асамблеї ООН знову підсвітила не лише зовнішньополітичні пріоритети України, а й те, як після відходу Андрія Єрмака переформатувалося президентське оточення. У великому матеріалі «Коротко про» склад учасників візиту трактують як ознаку нової моделі: замість одного центру, який акумулював політичні, кадрові та дипломатичні важелі, навколо Зеленського працює кілька окремих фігур із власними напрямами відповідальності.

    Водночас робити остаточний висновок про «нове ближнє коло» лише зі складу однієї поїздки було б перебільшенням. Це прямо визнає і політолог Володимир Фесенко, наведений у матеріалі: делегація до Нью-Йорка була сформована під конкретні переговори на полях Генасамблеї, а не як офіційний список найвпливовіших людей Банкової.

    Проте сама структура роботи команди справді показує цікаву зміну: ключові функції дедалі більше розведені між різними посадовцями.

    Офіційні документи президента підтверджують, що до української делегації на 81-шу сесію Генасамблеї ООН увійшли, зокрема, перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця та заступник керівника ОП Ігор Жовква. Президентське розпорядження також дозволяє главі делегації залучати до роботи інших радників та експертів.

    Паралельно в Нью-Йорку Зеленський проводив зустрічі з американськими сенаторами, Дональдом Трампом, Урсулою фон дер Ляєн, Крісталіною Георгієвою та іншими західними партнерами. Офіційно серед головних тем були санкції проти Росії, антибалістичний захист, фінансування України та можливі деескалаційні кроки.

    Саме на цьому тлі особливо помітною стала роль Давида Арахамії.

    У матеріалі «Коротко про» йому відводять функцію головного парламентського переговорника та одного з важливих каналів Банкової у Вашингтоні. Автори стверджують, що після відходу Єрмака вплив Арахамії зріс, оскільки він більше не мусить погоджувати кожен політичний крок через одного потужного керівника Офісу президента.

    Сам Арахамія офіційно залишається головою фракції «Слуга народу», тому його парламентська вага очевидна незалежно від неформальних оцінок. Але твердження про те, що саме він є «головним комунікатором» із республіканським оточенням Дональда Трампа, варто сприймати як оцінку джерел і авторів матеріалу, а не як формалізований статус.

    На «Ненька інфо» ця тема вже отримала окреме продовження. 22 вересня видання писало, що саме Арахамія, за даними джерела, міг організувати закриту зустріч Зеленського з директором ЦРУ Джоном Реткліффом через свої американські контакти. Сам факт зустрічі пізніше підтвердив Зеленський, але інформація про роль Арахамії та зміну маршруту президента походить із джерел «Ненька інфо» і офіційно не підтверджена.

    Зеленський змінив маршрут заради зустрічі з Реткліффом, яку Арахамія організував через американські та російські контакти — Ненька інфо

    Буданов — уже не «другий Єрмак»

    Окремо у матеріалі аналізується роль нинішнього керівника Офісу президента Кирила Буданова.

    Автори стверджують, що Буданов не намагається відтворювати модель тотального ручного управління, яку приписували Єрмаку. Його сфера впливу, за цією версією, значно більше зосереджена на безпеці, розвідці, переговорах та обмінах, тоді як економічні й технократичні рішення лишаються Кабміну та парламенту.

    Ця теза цікава ще й тому, що раніше в політичному середовищі обговорювали, чи не стане Буданов новим надцентром влади після Єрмака.

    «Ненька інфо» ще у червні писала про внутрішній баланс між Будановим, Арахамією та Михайлом Федоровим. Тоді видання зазначало, що замість одного домінуючого центру Банкова дедалі більше розподіляє вплив між кількома фігурами.

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров? — Ненька інфо

    У нинішньому матеріалі ця модель виглядає вже більш структурованою: безпековий і частина переговорного треку — у Буданова, парламент — у Арахамії, а окремі міжнародні переговори — в інших членів команди.

    Умєров залишається людиною для закритих переговорів

    Ще однією важливою фігурою автори називають Рустема Умєрова.

    У матеріалі стверджується, що він зберігає роль одного з головних переговорників Зеленського на міжнародному напрямку, особливо в закритих контактах із американцями та представниками країн Близького Сходу.

    Це частково відповідає публічній практиці останніх місяців: Умєров регулярно брав участь у переговорах щодо можливого дипломатичного треку разом із Будановим, Арахамією та іншими представниками команди президента.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що на одній із нарад із Зеленським щодо переговорів були присутні Умєров, Буданов, Арахамія та Кислиця.

    Тобто в міжнародному блоці Банкова фактично використовує кілька різних каналів одночасно: офіційну дипломатію через МЗС та ОП, парламентські контакти через Арахамію і закриті переговорні формати через Умєрова та Буданова.

    Шмигаль, Кислиця і Жовква — технічний блок

    Дениса Шмигаля, Сергія Кислицю та Ігоря Жовкву автори матеріалу відносять радше до групи технократів, а не до окремих політичних центрів.

    Шмигалю приписують роботу з енергетикою, підготовкою до зими та переговорами щодо фінансування. Кислиця відповідає за дипломатичну та юридичну частину зовнішньополітичної роботи, а Жовква — за протокол і технічне наповнення міжнародних візитів.

    Офіційна програма Зеленського в Нью-Йорку підтверджує, що фінансування, енергетична стійкість і ППО були серед центральних питань поїздки. Під час переговорів із Трампом ішлося про зимовий пакет ППО та спільну роботу над виробництвом перехоплювачів Patriot. З Урсулою фон дер Ляєн Зеленський обговорював фінансову стійкість і позику ЄС на €90 млрд.

    Тобто принаймні функціональний розподіл, описаний у матеріалі, частково збігається з тим, що видно з офіційного порядку денного.

    Що змінилося після Єрмака

    Найцікавіша теза матеріалу полягає в тому, що Зеленський нібито відійшов від моделі, де майже всі ключові потоки проходили через одну людину.

    У фінальній частині статті автори описують нову схему так: військовий блок концентрується навколо відповідального військового командування, безпека — навколо Буданова, парламент — навколо Арахамії, а енергетичні питання — навколо Шмигаля.

    Політолог Тарас Загородній у коментарі виданню пояснює це прагматикою: якщо одна людина більше не бере на себе всі функції попереднього керівника ОП, президент розподіляє їх між кількома менеджерами. Водночас головним центром ухвалення стратегічних рішень усе одно залишається сам Зеленський.

    А Фесенко додає важливе застереження: говорити про радикальну зміну всієї команди поки рано. На його думку, швидше йдеться про розділення функцій Єрмака на кілька напрямів, щоб жоден із нинішніх посадовців не отримав такої самої концентрації впливу.

    Саме ця формула зараз виглядає найобережнішою.

    Не «новий Єрмак» і не один новий «сірий кардинал», а кілька людей, кожна з яких відповідає за власний сегмент: Буданов — за безпековий і частину переговорного треку, Арахамія — за парламент і неформальні політичні контакти, Умєров — за частину закритої дипломатії, Шмигаль — за технократичний та енергетичний блок, Кислиця і Жовква — за дипломатичну машину.

    Наскільки ця конструкція є стійкою і хто з цих людей справді має найбільший особистий вплив на Зеленського, з відкритих джерел встановити неможливо. Але поїздка до Нью-Йорка добре показала інше: після Єрмака президентська команда працює вже не як система з одним очевидним центром посередництва, а як мережа кількох функціональних центрів навколо самого Зеленського.

  • З Єрмака зняли електронний браслет: ВАКС назвав несподівану причину

    З Єрмака зняли електронний браслет: ВАКС назвав несподівану причину

    Вищий антикорупційний суд не продовжив для колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака обов’язок носити електронний засіб контролю. Причиною стало медичне застереження: за висновком незалежного спеціаліста, подальше використання браслета могло становити загрозу для його життя та здоров’я.

    Водночас це рішення не означає скасування інших процесуальних обмежень. ВАКС продовжив ще на два місяці низку обов’язків, які діють щодо Єрмака у кримінальному провадженні.

    Про рішення суд повідомила пресслужба ВАКС 15 вересня.

    За інформацією суду, під час розгляду питання про продовження обов’язків стороною захисту були надані пояснення незалежного медичного спеціаліста. Саме вони стали однією з підстав, через які суддя відмовився продовжувати обов’язок носити електронний браслет.

    При цьому ВАКС не повідомляє діагноз Єрмака або конкретний медичний стан, через який пристрій нібито міг бути небезпечним. Тому стверджувати про певне захворювання або характер проблем зі здоров’ям немає підстав.

    Інші обмеження залишилися чинними.

    Єрмак має прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, не залишати визначені судом населені пункти без відповідного дозволу, а також утримуватися від контактів із конкретними підозрюваними та свідками щодо обставин кримінального провадження.

    Окрім цього, у нього залишаються вилученими документи для виїзду за кордон. Йдеться про закордонні та дипломатичні паспорти й інші документи, які дають право залишати Україну.

    Таким чином, фактично суд прибрав лише одну складову контролю — електронний засіб спостереження.

    Це не перша спроба захисту Єрмака домогтися скасування браслета.

    Ще 29 червня ВАКС розглядав відповідне клопотання адвокатів, однак тоді відмовився його задовольняти. Інформація Transparency International Ukraine у базі рішень ВАКС свідчить, що електронний браслет залишався серед процесуальних обов’язків і після попередніх переглядів запобіжного заходу.

    У серпні суд частково пом’якшив обмеження на пересування Єрмака. Захист аргументував необхідність змін його участю у проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям.

    ВАКС тоді дозволив ексочільнику ОП за погодженням із детективом, прокурором або судом їздити до Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей, а також транзитом перетинати інші регіони.

    Проте електронний браслет у серпні залишили. Захист просив скасувати й цей обов’язок, але суддя не погодився.

    Тепер ситуація змінилася через медичні аргументи.

    Сам Андрій Єрмак після внесення застави ще у травні заявляв, що виконав усі визначені судом процесуальні вимоги, здав документи для виїзду за кордон та носив електронний браслет.

    Кримінальна справа, у якій він має статус підозрюваного, стосується ймовірної легалізації 460 млн гривень, які, за версією слідства, могли мати злочинне походження.

    Йдеться про будівництво елітного котеджного містечка «Династія» у Козині Київської області.

    НАБУ і САП вважають, що у 2021–2025 роках учасники схеми могли легалізувати понад 460 млн гривень через будівництво чотирьох приватних резиденцій та спільної SPA-зони. У публічних матеріалах справу пов’язують із масштабнішим антикорупційним розслідуванням, відомим як операція «Мідас».

    Сам факт підозри не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

    Підозру Єрмаку повідомили у травні 2026 року.

    14 травня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 140 млн гривень. Прокуратура просила визначити більшу альтернативну заставу — 180 млн гривень.

    Після внесення застави Єрмак мав дотримуватися низки процесуальних обов’язків. Серед них були заборона залишати визначену територію без дозволу, здавання паспортів, обмеження спілкування з іншими фігурантами та носіння електронного браслета.

    Повну суму застави — 140 млн гривень — внесли 18 травня, після чого ексчиновник вийшов із СІЗО. Інформацію про надходження грошей підтверджували безпосередньо у ВАКС.

    Заставу збирали протягом кількох днів окремими платежами. За даними ЗМІ, кошти вносили різні фізичні особи. У перші години після рішення суду було перераховано майже 15 млн гривень, а станом на 15 травня сума сягнула десятків мільйонів.

    Справу супроводжував значний суспільний резонанс ще й через попередню політичну роль Єрмака.

    Він очолював Офіс президента Володимира Зеленського з лютого 2020 року до кінця листопада 2025-го. Наприкінці листопада НАБУ проводило обшуки за місцем його проживання на тлі антикорупційних розслідувань в енергетичній сфері. Того ж дня Єрмак подав у відставку, а президент звільнив його з посади.

    Після повідомлення про підозру у травні 2026 року суд неодноразово повертався до питання його запобіжного заходу.

    Першим суттєвим пом’якшенням стало розширення географії дозволених поїздок. Тепер другим стало скасування електронного контролю.

    Однак рішення від 15 вересня принципово не змінює процесуальний статус Єрмака і не скасовує заставу.

    Так само воно не означає закриття справи або визнання підозри необґрунтованою.

    Суд лише переглянув один із обов’язків, які були покладені на підозрюваного після внесення застави.

    Електронний браслет використовується у кримінальному процесі для контролю за місцезнаходженням людини. Водночас закон дозволяє суду переглядати покладені на особу обов’язки, якщо з’являються нові обставини або втрачається необхідність у конкретному обмеженні.

    У випадку Єрмака суд прямо послався на медичну інформацію.

    Тобто ключовим аргументом стало не завершення строку слідства, не зменшення процесуальних ризиків саме по собі і не рішення прокуратури, а потенційний ризик для здоров’я від подальшого використання пристрою.

    При цьому решта встановленого механізму контролю продовжує працювати.

    Єрмак, зокрема, не отримав назад закордонні паспорти та не може вільно залишати визначені судом території. Також залишається заборона на спілкування з окремими фігурантами та свідками провадження.

    Саме тому рішення ВАКС коректніше називати частковим пом’якшенням процесуальних обов’язків, а не повним скасуванням запобіжного заходу.

    Станом на 15 вересня досудове розслідування у справі триває, а суд не встановлював винуватість Єрмака в інкримінованих йому діях.

    Тепер ключовим питанням буде подальший рух справи — зокрема, чи завершать НАБУ і САП розслідування та чи передадуть матеріали до суду для розгляду по суті.

    А поки головна зміна для колишнього очільника ОП полягає лише в одному: після кількох місяців електронного контролю носити браслет йому більше не потрібно — суд визнав, що за наявними медичними даними це може становити загрозу для його здоров’я.

  • Заява Червінського про вплив Єрмака: ексочільник ОП досі контролює призначення в СБУ та ситуацію в НАБУ

    Заява Червінського про вплив Єрмака: ексочільник ОП досі контролює призначення в СБУ та ситуацію в НАБУ

    Офіцер Сил спеціальних операцій та полковник СБУ Роман Червінський під час інтерв’ю проєкту «Шелтер» заявив, що колишній керівник Офісу Президента Андрій Єрмак продовжує чинити вирішальний вплив на державні інституції та силовий блок країни.

    Ключові деталі та тези заяви

    • Вплив на Службу безпеки: За словами Червінського, Єрмак фактично зберігає важелі впливу на кадрову політику в СБУ та надалі впливає на призначення керівного складу спецслужби.
    • Контроль над антикорупційним органом: Спікер стверджує, що під неформальним контролем ексочільника ОП залишається Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
    • Збереження кадрового впливу: На думку розвідника, попри зміну офіційного статусу, ключові рішення в правоохоронних і силових структурах і надалі узгоджуються через його систему впливу.

    З інтерв’ю Романа Червінського проєкту «Шелтер»:

    «Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак зберігає свій вплив на події в державі. Зокрема, він “призначає керівників в СБУ” та “повністю контролює ситуацію в НАБУ”».

     

  • «Це вже перебор»: Лещенко відповів Жадану на порівняння Єрмака з Медведчуком через програму «Адвокат+»

    «Це вже перебор»: Лещенко відповів Жадану на порівняння Єрмака з Медведчуком через програму «Адвокат+»

    Радник голови Офісу Президента Сергій Лещенко відреагував на критику письменника та військовослужбовця Сергія Жадана щодо участі 13-ї бригади НГУ «Хартія» у програмі юридичної підтримки «Адвокат+» під керівництвом Андрія Єрмака. Лещенко заперечив це зіставлення та вказав на принципову різницю між постатями Єрмака та Віктора Медведчука.

    Ключові деталі суперечки та аргументи Лещенка

    • Позиція Жадана: Сергій Жадан негативно оцінив залучення Єрмака до юридичної допомоги військовим, заявивши, що особисто не бачить різниці між «адвокатом Єрмаком і адвокатом Медведчуком» та не хотів би подібного «адвокатування».
    • Санкції та затримання: Лещенко підкреслив, що за каденції Єрмака в ОП було заблоковано проросійські телеканали Медведчука, накладено на нього персональні санкції та затримано його під час спроби втечі.
    • Повернення полонених: Важливим контраргументом стало те, що саме завдяки переговорам за участі Єрмака Медведчука вдалося обміняти на українських військовополонених, зокрема захисників «Азовсталі».
    • Судові прецеденти: Нагадуючи про юридичну діяльність обидвох фігурантів, Лещенко зазначив, що Медведчук у радянські часи причетний до засудження Василя Стуса, тоді як за часів Єрмака правоохоронці оголосили підозру та арештували Ігоря Коломойського.

    З відповіді радника голови Офісу Президента Сергія Лещенка:

    «У нас демократія. Але це вже перебор. Різниця в тому, що за часів Єрмака спочатку закрили канали Медведчука, потім наклали санкції на Медведчука. Потім — його затримання при спробі втечі, а потім Єрмак домігся обміну Медведчука на азовців. А якщо про справи тюремні, то Медведчук домігся посадки Стуса, а за часів Єрмака посадили хіба що Коломойського».

  • «Кожен грішник має майбутнє»: командир «Хартії» Оболєнський відповів на скандал через Єрмака

    «Кожен грішник має майбутнє»: командир «Хартії» Оболєнський відповів на скандал через Єрмака

    Командир бригади «Хартія» Ігор Оболєнський відреагував на хвилю критики, яка виникла після повідомлення про приєднання підрозділів 2-го корпусу Національної гвардії України до програми правової підтримки військовослужбовців «Адвокат+». Проєкт реалізується в межах роботи комітету Національної асоціації адвокатів України, який очолює колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

    Оболєнський пояснив, чому «Хартія» погодилася на таку співпрацю, та наголосив: участь військовослужбовців у програмі є добровільною, а сам корпус готовий розглядати й інші пропозиції щодо юридичного супроводу своїх бійців.

    Суперечка навколо програми загострилася після публічної реакції письменника та військовослужбовця 2-го корпусу НГУ Сергія Жадана. Він заявив, що особисто не хотів би користуватися адвокатською допомогою Єрмака, водночас застерігши від знецінення самої «Хартії» та роботи тисяч її військовослужбовців.

    У відповідь Оболєнський нагадав про роль різних людей у становленні підрозділу. За його словами, Єрмак був серед тих, хто у 2023 році сприяв створенню та забезпеченню «Хартії» й допомагав переконати президента в тому, що добровольче формування може перетворитися на повноцінну ефективну бригаду.

    Командир наголосив, що репутація «Хартії» передусім сформована бойовою роботою її військовослужбовців, сержантів та командирів. Водночас, за його позицією, не варто забувати людей, які допомагали формуванню на різних етапах його розвитку, навіть якщо згодом навколо них виникли репутаційні суперечки.

    Оболєнський окремо підкреслив, що військових не зобов’язуватимуть звертатися до адвокатів програми. За його словами, «Хартія» також залишається відкритою до інших проєктів, здатних забезпечувати правову підтримку військовослужбовців.

    Наприкінці свого допису командир використав відомий афоризм Оскара Вайлда: «Кожен святий має минуле, а кожен грішник — майбутнє». Таким чином він закликав не оцінювати ситуацію винятково через персоналії, наголосивши, що пріоритети «Хартії» мають визначатися насамперед її результатами на полі бою.

    Сам проєкт «Адвокат+» з’явився навесні 2026 року. У березні Єрмак очолив створений за його ж ініціативи Комітет НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення.

    Уже на початку квітня НААУ повідомила про запуск «Адвокат+». Перші адвокати виїжджали безпосередньо до військових підрозділів у зоні бойових дій. Серед питань, з якими військовим пропонують допомогу, — проходження служби, грошове забезпечення, соціальні гарантії, ВЛК, переведення, оформлення документів і рапортів.

    Офіційний ресурс «Адвокат+» описує програму як систему безоплатної первинної правової допомоги для військовослужбовців України та членів їхніх сімей. За задумом проєкту, верифіковані адвокати НААУ закріплюються за конкретними військовими частинами.

    Програма за кілька місяців роботи встигла розширитися. За даними НААУ, за період із березня до липня 2026 року профільний комітет опрацював 140 звернень військовослужбовців та членів їхніх родин у межах «Адвокат+», підготував понад 30 практичних пам’яток та сформував 23 пропозиції щодо змін до нормативно-правових актів.

    Саме особа Єрмака, однак, зробила приєднання «Хартії» до програми предметом значно ширшої суспільної дискусії.

    За повідомленням, яке ви навели, 14 серпня корпус заявив, що до програми долучилися всі вісім його підрозділів — шість бригад і два полки. Після цього Сергій Жадан виступив із різкою особистою оцінкою, заявивши, що не бачить різниці між «адвокатом Єрмаком і адвокатом Медведчуком».

    Водночас Жадан наголосив на іншому важливому моменті: ця ситуація, на його думку, не повинна перетворюватися на кампанію проти самої «Хартії». Він закликав корпус відкрито пояснити рішення, підкресливши, що історія та репутація формування — це насамперед робота тисяч військовослужбовців.

    Таким чином, позиції Жадана та Оболєнського збігаються щонайменше в одному: дискусія навколо конкретного проєкту чи його організаторів не повинна перекреслювати бойовий шлях підрозділу. Розходяться вони передусім в оцінці того, наскільки прийнятною є співпраця з ініціативою, пов’язаною з Єрмаком.

    На тлі суспільної реакції ключовими залишаються дві обставини. Перша — юридична допомога в межах «Адвокат+» заявлена як безоплатна, а звернення по неї не є обов’язковим. Друга — Оболєнський публічно заявив про готовність «Хартії» працювати й з іншими ініціативами правової підтримки військових.

    Тому історія навколо «Хартії» та Єрмака фактично вийшла далеко за межі питання юридичних консультацій. Вона перетворилася на дискусію про репутаційні ризики, вдячність за допомогу в минулому та межі прийнятної співпраці для одного з найвідоміших українських військових формувань.

  • «Не бачу різниці між Єрмаком і Медведчуком»: Жадан різко відреагував на рішення «Хартії»

    «Не бачу різниці між Єрмаком і Медведчуком»: Жадан різко відреагував на рішення «Хартії»

    Український письменник, музикант та військовослужбовець 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» Сергій Жадан публічно розкритикував участь підрозділів корпусу в програмі правової підтримки військових «Адвокат+», яку започаткував комітет Національної асоціації адвокатів України під керівництвом колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Жадан заявив, що особисто не хотів би користуватися його адвокатською допомогою, та провів різку паралель із Віктором Медведчуком.

    Реакція письменника з’явилася після того, як 14 серпня корпус «Хартія» повідомив про долучення всіх восьми своїх підрозділів — шести бригад та двох полків — до програми «Адвокат+». За повідомленням корпусу, йдеться про розширення можливостей юридичної підтримки військовослужбовців. У «Хартії» наголошували, що корпус і раніше допомагав бійцям у вирішенні юридичних питань, а участь у програмі має дати для цього додаткові ресурси.

    Жадан відреагував на цю інформацію вкрай критично.

    «Особисто не бачу різниці між адвокатом Єрмаком і адвокатом Медведчуком. Не хотів би, аби мене адвокатувала ця людина», — написав він.

    Водночас військовослужбовець окремо наголосив, що скандал навколо програми не повинен перетворюватися на привід для знецінення самого корпусу та людей, які в ньому служать. За словами Жадана, було б нечесно «відхрещуватись від своїх», а керівництво корпусу має відкрито й коректно пояснити обставини рішення. Він нагадав, що «Хартія» — це передусім досвід та робота тисяч військовослужбовців і командирів.

    Саме ця частина заяви суттєво змінює її контекст: Жадан критикує не «Хартію» як військове формування, а конкретне рішення про участь у програмі, пов’язаній із Єрмаком. Письменник служить у «Хартії» з 2024 року, а 2-й корпус НГУ був сформований у 2025 році на базі однойменної бригади.

    Що таке «Адвокат+»

    «Адвокат+» — програма безоплатної первинної правової допомоги військовослужбовцям України та членам їхніх сімей. Як зазначено на офіційному ресурсі проєкту, консультації надають верифіковані адвокати НААУ, яких закріплюють за військовими частинами. Військові можуть звертатися по консультації, а також користуватися базою знань, пам’ятками, чек-листами та зразками рапортів.

    Про запуск проєкту стало відомо навесні 2026 року. У квітні повідомлялося, що «Адвокат+» став одним із напрямів роботи створеного за ініціативою Єрмака Комітету НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії. Сам Єрмак очолив цей комітет. Адвокати почали виїжджати безпосередньо до військових підрозділів у зоні бойових дій для проведення консультацій.

    За матеріалами НААУ, задум програми полягає в тому, щоб військовослужбовці безпосередньо у своїх підрозділах отримували доступ до кваліфікованого адвоката, який може надати первинну правничу допомогу та зорієнтувати щодо захисту прав у конкретній ситуації.

    До програми долучаються різні бойові підрозділи. На офіційному ресурсі «Адвокат+» серед військових частин, якими вже опікуються адвокати, зазначені, зокрема, 28-ма ОМБр імені Лицарів Зимового Походу, 72-га ОМБр імені Чорних Запорожців, 93-тя ОМБр «Холодний Яр», 95-та ОДШБр, 79-та ОДШБр, 3-тя бригада оперативного призначення «Спартан» та інші формування.

    Тож юридична програма не була створена спеціально для «Хартії». Приєднання корпусу стало продовженням розширення проєкту, однак саме політична біографія його керівника спричинила гостру суспільну реакцію.

    Чому рішення «Хартії» спричинило суперечки

    Після повідомлення корпусу про співпрацю з програмою рішення почали активно обговорювати у соцмережах та медіа. Деякі критики трактували участь відомого військового формування у проєкті як репутаційно проблемну через постать Єрмака. ZN.UA, зокрема, повідомляло про звинувачення корпусу у нібито «відбілюванні» колишнього керівника Офісу президента та зазначало, що коментарі під відповідним дописом корпусу були закриті.

    Саме на цьому тлі особливо резонансною стала реакція Жадана. Його заява важлива ще й тому, що він не є стороннім коментатором: письменник сам служить у структурі «Хартії» і водночас прямо заявляє про незгоду з конкретним рішенням.

    Водночас у доступних повідомленнях немає підстав стверджувати, що участь у «Адвокат+» означає передачу Єрмаку особистого представництва кожного військовослужбовця «Хартії». Офіційний опис програми говорить про систему безоплатної первинної правової допомоги через адвокатів НААУ, закріплених за військовими частинами.

    Таким чином, конфлікт навколо «Хартії» фактично вийшов за межі питання юридичної допомоги. У центрі дискусії опинилася репутаційна складова співпраці військового формування з програмою, яку очолює колишній керівник Офісу президента.

    Жадан при цьому зайняв подвійну, але чітку позицію: він категорично відкинув для себе можливість отримувати адвокатську допомогу від Єрмака, однак одночасно виступив проти перенесення критики на весь корпус та його військовослужбовців. Фактично письменник закликав командування не замовчувати ситуацію, а відкрито пояснити бійцям і суспільству, навіщо було ухвалено рішення про участь у програмі.

    На момент появи заяви Жадана публічна дискусія навколо співпраці «Хартії» та «Адвокат+» продовжується. Сам корпус офіційно пояснював приєднання прагненням збільшити ресурс для юридичної підтримки своїх військовослужбовців. Жадан натомість дав зрозуміти: необхідність правової допомоги військовим він не заперечує, однак особа, з якою асоціюється ця програма, для нього принципово неприйнятна.

  • Листи від військових змінили умови для Єрмака: ВАКС дозволив йому їздити майже всією лівобережною Україною

    Листи від військових змінили умови для Єрмака: ВАКС дозволив йому їздити майже всією лівобережною Україною

    Вищий антикорупційний суд пом’якшив частину процесуальних обмежень для колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, який є підозрюваним у справі про ймовірну легалізацію понад 460 млн грн під час будівництва елітного котеджного містечка «Династія» під Києвом. Суд суттєво розширив територію, в межах якої Єрмак може пересуватися без окремого дозволу детектива, прокурора або суду. Водночас електронний браслет із нього знімати відмовилися.

    Про зміну процесуальних обов’язків повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За даними відомства, перед розглядом клопотання до ВАКС практично одночасно надійшли кілька подібних за змістом листів від командирів військових частин в інтересах Єрмака. Захист використав ці звернення як один із аргументів для зміни раніше встановлених обмежень.

    До цього Єрмак мав обов’язок без дозволу не залишати Київ і Київську область. Тепер географія його дозволених поїздок суттєво розширена. Він зможе без окремого погодження перебувати в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Також суд дозволив транзитний проїзд через інші регіони України.

    Таким чином, йдеться про значну частину території центральної, східної та південної України. Фактично Єрмак отримав можливість пересуватися значно ширшою територією, ніж передбачалося попередньою редакцією покладених на нього процесуальних обов’язків.

    У САП наголосили, що прокурор виступав проти такого пом’якшення запобіжного заходу. Сторона обвинувачення аргументувала свою позицію тим, що попередні обмеження не перешкоджали Єрмаку брати участь у проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям, на що посилався його захист.

    Саме тема роботи з військовими, судячи з повідомлення прокуратури, стала центральною у клопотанні про розширення можливостей для поїздок. Водночас САП не повідомляла, що командири військових частин здійснювали будь-який незаконний вплив на суд або прокуратуру. Відомо лише, що кілька звернень схожого змісту були подані до суду й використані стороною захисту як аргументація необхідності ширшої географії пересування.

    Захист колишнього керівника ОП просив суд піти ще далі та скасувати обов’язок носити електронний засіб контролю. Цю частину клопотання суддя не задовольнив. Отже, попри розширення території дозволених поїздок, Єрмак і надалі має носити електронний браслет.

    Інші процесуальні обов’язки, покладені на нього після внесення застави, також залишаються чинними у межах відповідних судових рішень. Раніше суд зобов’язував Єрмака прибувати за викликом детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, не спілкуватися з визначеним колом осіб, здати документи для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Апеляційна палата ВАКС у травні залишила основний запобіжний захід без змін.

    Справа проти колишнього керівника Офісу президента стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ 2026 року. 11 травня НАБУ та САП повідомили Єрмаку про підозру у справі, пов’язаній із будівництвом елітного котеджного містечка «Династія» у Козині Київської області. За версією слідства, протягом 2021–2025 років через цей проєкт могло бути легалізовано понад 460 млн грн, одержаних злочинним шляхом.

    Підозру Єрмаку оголосили за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, за обтяжуючих обставин. Водночас сам статус підозрюваного не означає доведеної вини: відповідно до презумпції невинуватості особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    У матеріалах слідства фігурує будівництво кількох елітних об’єктів нерухомості у Козині. За інформацією антикорупційних органів, справа пов’язана з коштами, походження яких правоохоронці вважають незаконним. Окрім Єрмака, у матеріалах щодо проєкту згадуються інші відомі особи, серед яких колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Водночас роль кожного з фігурантів є предметом окремої оцінки слідства і суду.

    14 травня ВАКС обрав Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Після внесення коштів він залишив слідчий ізолятор, але був зобов’язаний виконувати низку встановлених судом обмежень.

    Згодом захист намагався домогтися зміни запобіжного заходу в апеляції, однак 21 травня Апеляційна палата ВАКС залишила рішення щодо застави у 140 млн грн без змін. На той момент повідомлялося, що Єрмак виконував покладені на нього процесуальні обов’язки, зокрема здав документи для виїзду за кордон і носив електронний браслет.

    Нинішнє рішення ВАКС не скасовує запобіжний захід і не означає закриття кримінального провадження. Суд змінив лише один із процесуальних обов’язків — територіальні рамки, за межі яких підозрюваний не може виїжджати без спеціального дозволу.

    При цьому історія з листами військових частин стала окремою резонансною деталлю справи. САП підкреслила, що звернення надійшли до суду одночасно та були схожими за змістом. Саме вони стали підставою для аргументації захисту щодо необхідності розширити можливості Єрмака для пересування країною.

    Водночас прокурор наполягав, що потреби в таких змінах немає, оскільки попередній режим, за оцінкою САП, уже дозволяв Єрмаку реалізовувати заявлений проєкт юридичної допомоги військовослужбовцям.

    Тому рішення ВАКС стало компромісним: суд погодився розширити територію, де колишній керівник ОП може перебувати без спеціального дозволу, однак відмовився повністю прибирати один із ключових інструментів контролю — електронний браслет.

    Таким чином, станом на 10 серпня Андрій Єрмак залишається підозрюваним у резонансному антикорупційному провадженні, має заставу у розмірі 140 млн грн та продовжує виконувати встановлені судом процесуальні обов’язки. Єдина суттєва зміна — тепер його дозволена географія пересування охоплює Київ і ще вісім областей, а через інші регіони він може проїжджати транзитом.

    Подальше розслідування справи «Династії» триває, а антикорупційні органи мають довести висунуті твердження у встановленому законом порядку.

  • Кадри Зеленського знову в дефіциті, Свириденко можуть призначити послом у США, а люди Єрмака залишаються в системі

    Кадри Зеленського знову в дефіциті, Свириденко можуть призначити послом у США, а люди Єрмака залишаються в системі

    У Києві продовжують шукати вихід із кадрової кризи, яку оголило липневе перезавантаження влади. Колишня прем’єр-міністр Юлія Свириденко, чия відставка в середині липня стала одним із найгучніших епізодів цієї перебудови, надалі розглядається як можливий кандидат на посаду посла України в США. Попри те, що ще в липні джерела в оточенні президента та самої Свириденко повідомляли про її категоричну відмову, розмови про її повернення в дипломатію не припинилися.

    Офіційно Зеленський підтвердив пропозицію ще 23 липня. Виступаючи разом із ірландським прем’єром, він прямо сказав, що розраховував саме на Свириденко, підкреслюючи її роль у укладенні економічних домовленостей із Вашингтоном, зокрема навколо інвестиційного фонду реконструкції. Посол, за його словами, має бути людиною рівня не нижче віце-прем’єра чи міністра. Нинішній посол Ольга Стефанішина на той момент уже просила про відхід з особистих причин. На початок серпня її повноваження фактично завершилися, і контакти з американською стороною тимчасово йдуть через переговорну групу, Офіс президента та уряд.

    Свириденко сама публічно не коментувала статус пропозиції після початкових відмов. Джерела, близькі до неї, ще в середині липня говорили, що вона бере час до вересня. Зараз, майже місяць потому, питання залишається відкритим: інші кандидатури обговорюються, але фінального рішення немає. Призначення людини, яка ще нещодавно очолювала уряд і особисто вела переговори з американським мінфіном, виглядало б логічним з точки зору Вашингтона. З іншого боку, відправка колишнього прем’єра на дипломатичну посаду традиційно сприймається в українській політиці як м’який спосіб вивести впливову фігуру з внутрішньої гри.

    Паралельно з цим у системі влади зберігається інший, менш публічний процес. Кадровий каркас, вибудуваний у роки, коли Андрій Єрмак фактично контролював Офіс президента, продовжує триматися. Багато ключових призначень того періоду не були переглянуті навіть після його відставки в листопаді 2025 року та наступних кримінальних процедур. У травні 2026-го Єрмаку офіційно повідомили про підозру в легалізації 460 мільйонів гривень у рамках справи про будівництво елітного комплексу під Києвом. Суд обрав запобіжний захід із заставою, потім залишив електронний браслет. Формально він поза системою. Фактично, за оцінками кількох співрозмовників у політичних і силових колах, його вплив на окремі кадрові рішення та внутрішні узгодження не зник повністю.

    Саме цю стійкість людей Єрмака пов’язують зі збереженням особистих контактів. За відомостями, які поки неможливо незалежно підтвердити, Зеленський продовжує регулярно спілкуватися з колишнім головою свого Офісу — або особисто, або по телефону. Офіційних підтверджень цих розмов немає. Немає й публічних спільних появ. Але сама можливість таких контактів пояснює, чому частина «кадрів АБ» (прізвисько, під яким Єрмака знали всередині системи за ініціалами Андрій Борисович) досі утримує позиції, попри зміну керівництва Офісу та низку гучних відставок.

    Липнева криза влади показала крихкість нинішньої конструкції. Відставка Свириденко, подальше формування уряду Сергія Корецького, публічний конфлікт навколо Михайла Федорова та заміна Олександра Сирського відбулися в стислі строки й викликали хвилю критики. У німецькій пресі вже писали про «політичний тупик» і хаотичні рішення. В самій Україні експерти відзначають вкрай коротку лаву запасних у президента, одні й ті самі люди переміщуються між міністерствами, Радою нацбезпеки, розвідкою та дипломатією.

    У цьому контексті можливе повернення Свириденко до Вашингтона набуває додаткового сенсу. З одного боку, це спосіб закрити одну з найчутливіших дипломатичних вакансій людиною, яку в американській адміністрації вже знають. З іншого — індикатор того, наскільки глибоко система все ще залежить від старих зв’язків і неформальних домовленостей. Поки рішення щодо посла не ухвалено, а контакти Зеленського з Єрмаком залишаються в зоні закритої інформації, картина залишається незавершеною. Але сам факт, що обидві ці лінії продовжують існувати паралельно, свідчить про те, що перезавантаження влади 2026 року виявилося значно менш радикальним, ніж виглядало збоку.

  • Тіні української дипломатії – корупційні кейси за участю екс-посла Ольги Стефанішиної

    Тіні української дипломатії – корупційні кейси за участю екс-посла Ольги Стефанішиної

    Бажання американців “навести лад в українському дипкорпусі та недовіра до людей Андрія Єрмака в МЗС” дала старт для початку гучного антикорупційного процесу, в результаті якого вчорашній дипломат Ольга Стефанішина отримала підозру від НАБУ.

    Як ми писали раніше, в першій половині липня 2026 року НАБУ передало адміністрації Трампа нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення, в тому числі і уже екс-посла в США Ольги Стафанішиної.

    Водночас, “кейс Стефанішиної” це не просто історія про “зміну політичної  кон’юнктури”, а більше про те, як чиновниця з явним корупційним шлейфом представляла інтереси України на міжнародній арені.

    Історія Ольги Стефанішиної – від Одеси до Києва

    Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець, родом з Одеси. У 2008 році закінчила Інститут міжнародних відносин Київського університету, отримала дипломи з міжнародного права, в 2016 році здобула ступінь спеціаліста з фінансів та кредиту в Одеському національному економічному університеті.

    З 2006 по 2007 року Ольга Стефанішина  займалася приватною юридичною практикою, далі  карколомна кар’єра на держслужбі.

    З 2007—2015 Стефанішина успішно будує кар’єру в Мін’юсті, дослужившись до заступниці директора Департаменту європейської інтеграції.

    В під час роботи в Мінюсті під керівництвом тодішньої міністерки Олени Лукаш, в період  з 2013 по 2014 року Стефанішина відповідальна за підготовку тендеру “на проведення досліджень українського законодавства” на якому, за даними слідства, відбувається масштабне розкрадання коштів.

    ФОТО: Підозрювані у масштабній корупції Олена Лукаш та Ольга Стефанішина

    Мова йде про розтрату 2,52 млн грн бюджетних коштів, призначених для адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Фігуранти перерахували гроші ТОВ “Європейська правова група” та низці ФОПів без достатніх на те правових підстав.

    З першими корупційними мільйонами, Ольга Стефанішина  у 2017 році переходить в Кабмін на посаду директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.

    Перші офіційні звинувачення Стефанішиної в корупції в особливо великих розмірах та намагання уникнути кримінальної відповідальності

    У жовтні 2019 року Ользі Стефанішиній було висунуте перше серйозне звинувачення у корупції –  за ч. 5 ст. 191 ККУ (розкрадання або розтрата державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб).

    Тоді ж Ольга Стефанішина вперше почала маніпулювати громадською думкою, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Зокрема, за інформацією журналістів Bihus, коментуючи цю справу, Стефанішина дезінформувала про її перебіг. Насправді провадження не перебувало “без руху всі ці роки”.

    Подальше просування Ольги Стефанішиної на держслужбі після уникнення кримінальної відповідальності за мільйонні розкрадання у Мін’юсті

    В 2019 році Ольга Стефанішина балотується до Верховної Ради від Української стратегії Гройсмана, але не проходить.

    З січня по червень 2020 року працює радницею в юридичній фірмі “Ілляшев та партнери”, яка відома тим, що обслуговувала інтереси Ferrexpo AG Костянтина Жеваго, а пізніше намагалась спростувати своє відношення до корупційного скандалу довкола голови Верховного Суду Всеволода Князєва.

    А уже в червні Ольга Стефанішина отримує нову посаду – віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, яку займає 4 роки до нового призначення – главою Мін’юсту.

    Протримавшись на посаді глави Міністерства юстиції трохи менше року, на фоні слухів про її можливу корупцію та бажанні “сховати цінного кадра” за дипломатичним імунітетом, Ольгу Стефанішину 27 серпня 2025 року призначають послом у США.

    Ольга Стефанішина – фігурант справи НАБУ про незаконне збагачення

    Згідно матеріалів НАБУ, які стали відомі після публікації тексту підозри Стефанішиній у незаконному збагаченні, у поле зору правоохоронців Ольга Віталіївна попала ще за часів глави Мін’юсту.

    Нагадаємо, НАБУ повідомило колишній посадовиці про підозру у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні.

    За даними слідства, Стефанішина володіла двома квартирами у столичному ЖК Файна Таун за 11 млн грн – нерухомість була зареєстрована на її подругу. Також у користуванні підозрюваної перебували інші активи, оформлені на близьких осіб, які вона не вносила до декларацій:

    ● квартира у столичному ЖК бізнес-класу Львівська площа (зареєстрована на матір);
    ● паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК (зареєстровані на батька);
    ● автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d (зареєстрований на підлеглого).

    За даними НАБУ, Стефанішина збиралася купувати будинок під Києвом за 550 тис. дол. США, 250 тисяч доларів з яких планувала сплатити готівкою. Решта суми мала покритися шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК Файна Таун. Однак урядовиця відмовилася від угоди, ймовірно, через призначення на посаду посла у США, припускає НАБУ.

    ФОТО: Ольга Стефанішина на лаві підсудних

    “Офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй придбати таке майно. У період з початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн. Натомість лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн”, – зазначають детективи.

    Темна сторона подружжя Стефанішиних –  як Ольга Стефанішина погрязла в корупції та опинилась на лаві підсудних

    Щоб зрозуміти, як “хороший юрист” Ольга Стефанішина перетворилась на закоренілу корупціонерку, варто звернути увагу на ту частину її біографії, що стосується особистого життя.

    Бажання Ольги Стефанішиної максимально приховати від преси інформацію про шлюб з Михайлом Стефанішиним зрозуміле, адже багато в чому саме Михайло Стефанішин привів її на лаву підсудних.

    ФОТО: екс-чоловік Ольги Стефанішиної – Михайло Стефанішин

    Михайло Стефанішин – екс-міліціонер, до 2021 року працював у системі, незважаючи на проблеми з наркотиками та алкоголем.

    В Ольги та Михайла Стефанішиних двоє дітей – донька Анастасія та син Данило.

    Офіційно пара розвелась у 2017 році, за твердженням Ольги Стефанішин “через домашнє насильство та вживання алкоголю” з боку Михайла.

    У Приморському районному суді Одеси Стефанішина заявила, що чоловік зловживає алкогольними напоями та б’є її. “Позивачка зазначила, що відповідач зловживає алкогольними напоями та неодноразово застосовував фізичне та психологічне насильство над нею, що негативно позначається на їхніх спільних дітях, які через постійні сварки батьків хворіють”, – йдеться в матеріалах справи.

    ФОТО: Ольга та Михайло Стефанішини розвелись через домашнє насильство та вживання алкоголю

    Слова Ольги Стефанішиної може підтверджуються великою кількістю адміністративних постанов проти її вже колишнього чоловіка. Так, 16 листопада 2018-го Михайла Стефанішина зупинили, коли він перебував п’яним за кермом Audi A7.

    “Керував транспортним засобом AUDI A7 з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку, відмовився”, – йдеться у постанові Шевченківського районного суду Києва. Провадження у справі закрили, бо завершився термін притягнення до адміністративної відповідальності.

    Аналогічні інциденти за участі Михайла Стефанішина були зафіксовані у 2022-му та 2023 році, коли у крові Стефанішина було зафіксовано  сп’яніння (1,23 % проміле).

    Стосовно тверджень Ольги Стефанішиної щодо “домашнього насильства” з боку Михайла, то, ймовірно, такі епізоди також мали місце.

    В даному контексті варто згадати “кейс побиття Стефанішиним української співачки Камалії”.

    ФОТО: Камалія, ймовірно після побиття Михайлом Стефанішиним

    Тоді скандал швидко зам’яли, а сама Камалія появу фото прокометувала “нанесенням гриму”. Водночас, друзі Камалії стверджували, що вона все таки зазнала насильства з боку Михайла Стефанішина.

    Як Михайло Стефанішин з міліціонера перетворився на бізнесмена та благодійника

    Трансформація Михайла Стефанішина від “міліціонера до бізнесмена” прямо пов’язана з карєрним ростом його екс-дружини – Ольги Стефанішиної.

    Незважаючи на той факт, що пара розлучилась ще у 2017 році а Ольга Стефанішина навіть брала судову заборону на спілкування з екс-чоловіком, активні контакти між ними все таки збереглись.

    ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування
    ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування

    Зокрема, за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга очолила Мін’юст, Михайло телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.

    Як ми можемо бачити із заяви НАБУ про незаконне збагачення Ольги Стефанішиної, з високою ймовірністю частину корупційних схем Стефанішину таки вдалось реалізувати.

    В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА” на який звернули увагу колеги з Української Правди. Нагадаємо, після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії афілійовані з Михайлом Стефанішиним почали отримувати в управління цінні активи.

    Що цікаво, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.

    В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ.  Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.

    “Якщо коротко, то “КАМпарітет” отримала від АРМА вже чотири коштовних активи в управління, включно з Будинком профспілок на Майдані. Це, на секундочку, понад третина ВСІХ об’єктів, переданих Нацагентством в управління протягом двох років. І цей консорціум входить в орбіту впливу Стефанішина, переконалися журналісти. При цьому, за інформацією ЗМІ, сам Стефанішин представляється “тіньовим” куратором АРМА і вирішує, кому який актив має бути передано в управління аж до 2030 року.” – зазначає Кушнірук.

    Як повідомляє ТГ канал  Bankova Mail з посиланням на власні джерела, оточення Стефанішиної стверджує, що вона шокована тим, як розгортається ситуація навколо неї.

    За інформацією Bankova Mail Стефанішина вважає, що її “зрадили, виманили в Київ під приводом наради дипломатичних керівників, а потім звільнили”. Якщо б її не звільнили та не виманили в Київ, вона впевнена, що НАБУ б не вручила їй підозру і справа б підвисла.

    Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ продовжують цікавитись справами Ольги Стафанішиної та її оточення. Тобто підозра, вручена Стефанішиній, може бути не останньою.

  • Вашингтон посилює тиск на оточення Давида Арахамії на тлі його паралельних контактів з Росією та Білоруссю

    Вашингтон посилює тиск на оточення Давида Арахамії на тлі його паралельних контактів з Росією та Білоруссю

    Джерело, знайоме з оцінками в американських політичних колах, повідомляє, що ставлення до голови фракції «Слуга народу» в США помітно охололо. Його сприймають як фігуру, яка після відставки Андрія Єрмака зайняла схожу нішу — надто самостійну, з власними каналами впливу та переговорів. За цією версією, саме тому зараз активізовані дії навколо помічників Арахамії. Після звільнення Єрмака восени 2025 року Арахамія помітно підсилив позиції і в парламенті, і в переговорному треку. Він увійшов до складу офіційної української делегації з мирних консультацій із США та Росією. У нього збереглися робочі контакти, що склалися ще 2022 року, коли він очолював українську делегацію на переговорах у Білорусі та Стамбулі. Тоді його співрозмовниками були Володимир Мединський і, за відкритими даними, Роман Абрамович. Ці зв’язки не зникли, у лютому 2026 року після основного раунду в Женеві Умеров і Арахамія провели окрему тривалу бесіду з Мединським. Паралельно Арахамія зберігав доступ до представників «молодої команди» Трампа.

    У липні 2026 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура отримали судові дозволи на забір біологічних зразків у помічника Арахамії. Слідство йде у справі про «зарплати в конвертах» — передбачувані нелегальні виплати депутатам за потрібні голосування. Раніше, у грудні 2025-го, уже проводилися обшуки у його помічника. Журналісти-розслідувачі (зокрема, Юрій Ніколов і Михайло Ткач) прямо пов’язують ці кроки з можливою підготовкою підозри самому Арахамії. Патерн упізнаваний, аналогічні дії з біозразками та оточенням передували тиску на Єрмака. Джерело підкреслює, у Вашингтоні не подобається не лише сам стиль Арахамії, а й те, що він веде власні переговори з російськими та білоруськими контактами поза жорсткою координацією з американською стороною. Відкриті джерела підтверджують наявність таких каналів, але не дозволяють встановити, наскільки вони автономні і наскільки це турбує саме адміністрацію Трампа. Прямих публічних заяв американських чиновників про «нового Єрмака» немає.

    Те, що відомо з відкритих публікацій 2025 року, стосується переважно Єрмака: Politico і Financial Times описували його як «двопартійного подразника», людину, з якою складно працювати і яка, на думку частини американських співрозмовників, спотворювала позиції США. Причини актуалізації процесу саме зараз: після зустрічі Зеленського і Трампа 28 липня в Білому домі сторони заявили про інтенсифікацію дипломатичного процесу. Кирило Буданов говорив про домовленість активізувати переговори на всіх рівнях. У цій логіці будь-який паралельний канал, особливо з російськими фігурами, що мають прямий зв’язок із Кремлем, виглядає для Вашингтона ризиком втрати контролю над темпом і змістом розмови. Арахамія, за оцінкою джерела, якраз і став носієм такого ризику.

    Центр тяжіння у внутрішньому колі Зеленського після Єрмака змістився. Арахамія взяв на себе частину функцій з управління фракцією, координації з парламентом і участі в переговорах. Одночасно підсилилися позиції Буданова як голови Офісу президента. Тепер антикорупційний тиск на найближче оточення Арахамії створює відчуття, що його автономія починає обмежуватися. Зараз виграють ті, хто зацікавлений у жорсткішій координації української позиції з американською лінією. Всередині України — фігури, чий вплив зростає при ослабленні Арахамії (зокрема в силовому та президентському блоці). Ззовні — ті американські переговорники, які вважають за краще працювати через більш передбачувані канали.

    Роль «сірого кардинала» парламенту і неформального переговорника з російськими контактами стає вразливою. Якщо справа про «конверти» дійде до підозри, це автоматично звузить його можливості і у внутрішній політиці, і на зовнішньому треку. У найближчі дні та тижні можна очікувати продовження слідчих дій навколо помічників і можливого розширення кола фігурантів. Це створить фон для будь-яких кадрових рішень навколо переговорної групи. Після домовленості Зеленського і Трампа про інтенсифікацію дипломатії американська сторона, судячи з усього, наполягатиме на більш прозорій і централізованій українській команді. Паралельні контакти Арахамії з Мединським або через Абрамовича в такій конфігурації виглядають дедалі менш бажаними.

    Україна втрачає одного з небагатьох людей, у кого збереглася особиста історія спілкування з російськими переговорниками 2022 року. Це може зробити офіційний процес жорсткішим і менш гнучким. Одночасно посилюється залежність від американських посередників (Віткофф, Кушнер), які зараз готують оновлені рамки. Якщо тиск на оточення Арахамії триватиме і перейде в площину офіційних підозр, у найближчі тижні можливі коригування складу переговорної делегації. Не виключені спроби перерозподілити його функції між Будановим, Умеровим та іншими учасниками. Це може прискорити формалізацію нових американських пропозицій, але водночас підвищить ризики внутрішніх конфліктів у київській владі.