Daypolitico

Позначка: Антикорупційний суд

  • Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко та підтвердила законність повідомлення їй про підозру у справі щодо можливого підкупу народних депутатів.

    Рішення ухвалили 12 травня. Колегія суддів дійшла висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали є достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри на цьому етапі слідства.

    Йдеться про кримінальне провадження, у межах якого НАБУ та САП підозрюють Тимошенко у спробі підкупу народних депутатів для впливу на голосування у Верховній Раді.

    У суді сторона захисту наполягала, що підозру оголосили з порушенням кримінально-процесуального законодавства. Сама Тимошенко заявила про «слабку доказову базу» та політичний характер переслідування.

    За словами лідерки «Батьківщини», справа ґрунтується лише на свідченнях народного депутата Ігоря Копитіна та його помічника, одному аудіозаписі, кількох експертизах і листуванні в месенджері, де, як стверджує захист, немає згадок про передачу грошей.

    Водночас прокурори САП заявили, що аргументи адвокатів є «суб’єктивними оцінками», які не спростовують суті підозри. Представники обвинувачення також наголосили: після подання апеляції сторона захисту продовжувала збирати матеріали для формування власної позиції, що, на думку прокурорів, свідчить про відсутність переконливих доказів на момент оскарження.

    Суд підтримав позицію обвинувачення. В ухвалі зазначається, що показання свідків, вилучені під час обшуків кошти, суми яких збігаються зі свідченнями фігурантів справи, а також переписка в месенджерах у сукупності можуть свідчити про обґрунтованість підозри.

    Рішення апеляційної палати набрало законної сили одразу після оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

    Справу проти Тимошенко антикорупційні органи відкрили ще у січні 2026 року. Тоді детективи НАБУ провели обшуки в офісі «Батьківщини» та вилучили у політикині 40 тисяч доларів.

    За версією слідства, ці кошти нібито мали використовуватися для впливу на трьох народних депутатів з іншої фракції, щоб ті підтримували потрібні політичні рішення та голосування.

    14 січня НАБУ та САП офіційно повідомили Тимошенко про підозру.

    Політикиня категорично заперечила всі звинувачення. Вона заявила, що гроші були її особистими заощадженнями, а кримінальне провадження пов’язала з політичною боротьбою та підготовкою до можливих майбутніх виборів.

    Окрему увагу в цій історії привернув депутат Ігор Копитін, якого Тимошенко назвала своїм співрозмовником на оприлюднених записах. За словами лідерки «Батьківщини», саме Копитін нібито сам запропонував їй співпрацю, оскільки був незадоволений політикою власної фракції та влади.

    У січні ВАКС обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави розміром 33,3 мільйона гривень. Суд також зобов’язав її здати закордонний паспорт, не залишати Київську область без дозволу слідства та утримуватися від контактів із визначеними народними депутатами.

    Вже через кілька днів за політикиню внесли повну суму застави.

    Згодом апеляційна палата частково пом’якшила обмеження — Тимошенко дозволили пересуватися територією України та контактувати з депутатами.

    У лютому 2026 року суд також скасував арешт частини майна подружжя Тимошенко, а НАБУ повернуло кошти, вилучені під час обшуків. Тоді адвокати політикині заявили, що це стало «черговим кроком до відновлення справедливості».

    Попри це, нинішнє рішення апеляції стало важливим сигналом: суд визнав підозру достатньо обґрунтованою для подальшого розслідування.

    Експерти зазначають, що справа Тимошенко може стати однією з найрезонансніших у практиці українських антикорупційних органів за останні роки. Особливо з огляду на статус політикині, яка є однією з найбільш упізнаваних фігур української політики та неодноразово брала участь у президентських виборах.

    Сама Тимошенко після рішення суду публічно своєї позиції не змінила. У партії «Батьківщина» продовжують заявляти про політичну мотивацію справи та спробу тиску на опозицію.

    Водночас у НАБУ та САП наголошують: справа перебуває на стадії досудового розслідування, а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно в межах закону.

  • Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок колишньому голові Баришівського районного суду Київської області Олександру Лисюку. Екссуддя отримав 8,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за одержання неправомірної вигоди.

    Після рішення апеляції Лисюка взяли під варту прямо в залі суду.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков, який спеціалізується на висвітленні справ НАБУ та САП.

    “Апеляція підтвердила вирок ексголові райсуду на Київщині… Його заарештували в залі суду”, — написав Новіков.

    Ідеться про одну з резонансних антикорупційних справ у судовій системі Київської області. Ще у 2023 році Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Лисюка винним у вимаганні та отриманні хабаря за ухвалення потрібного судового рішення.

    За матеріалами слідства, суддя вимагав гроші за забезпечення позову в інтересах фізичної особи та подальший швидкий розгляд справи.

    За версією обвинувачення, Лисюк спочатку заявив про необхідність “невідкладної передачі” 2 тисяч доларів за винесення рішення про забезпечення позову. Згодом, як стверджують правоохоронці, він попросив ще 500 тисяч гривень за подальший розгляд справи у “максимально стислі терміни” та ухвалення рішення на користь позивача.

    У НАБУ зазначали, що суддя діяв умисно та намагався отримати неправомірну вигоду якнайшвидше.

    Затримали Лисюка під час отримання 2,5 тисячі доларів.

    Справу розслідували детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП. Саме Вищий антикорупційний суд розглядав провадження як суд першої інстанції, а тепер Апеляційна палата ВАКС підтвердила законність вироку.

    Окрім тюремного строку, екссудді призначили конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади.

    Рішення апеляції стало остаточним важливим етапом у справі, яка тривала кілька років. В українській антикорупційній системі такі вироки вважаються особливо показовими, оскільки йдеться про представників судової влади.

    На тлі масштабної війни тема боротьби з корупцією залишається однією з ключових для української влади та міжнародних партнерів України. Західні союзники неодноразово наголошували, що ефективна робота антикорупційних органів та очищення судової системи є критично важливими для подальшої інтеграції України до ЄС.

    Саме тому рішення ВАКС у справах щодо суддів, чиновників та високопосадовців перебувають під особливою увагою суспільства.

    Справа Лисюка також стала ще одним прикладом того, як НАБУ та САП продовжують фокусуватися на корупції в судовій системі. Останніми роками антикорупційні органи відкривали провадження щодо низки суддів різних інстанцій, яких підозрювали у вимаганні хабарів або незаконному збагаченні.

    Водночас експерти наголошують: попри окремі гучні вироки, проблема корупції в судах залишається системною. Саме через це реформа судової системи та очищення суддівського корпусу залишаються одними з головних вимог як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Нагадаємо, раніше в Києві прокуратура через суд домоглася повернення до бюджету 1,8 мільйона гривень, переплачених під час ремонту укриття в одній зі столичних шкіл. Ця справа також стала частиною ширшої кампанії правоохоронців щодо боротьби з корупцією у сфері державних закупівель та бюджетних витрат під час війни.

  • ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    Вищий антикорупційний суд України 7 травня ухвалив рішення про продовження строку дії процесуальних обов’язків для підозрюваної у кримінальному провадженні щодо можливого підкупу народних депутатів, лідерки партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Суд визначив, що відповідні обмеження залишатимуться чинними до 7 липня 2026 року, однак у межах строків досудового розслідування.

    Як повідомили у ВАКС, слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Йдеться не про посилення або розширення запобіжних заходів, а про продовження вже чинного переліку процесуальних обов’язків, які покликані забезпечити належну участь підозрюваної у слідчих та судових діях. Згідно з ухвалою, Юлія Тимошенко зобов’язана з’являтися за кожною вимогою детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів САП або суду, а також повідомляти про зміну місця проживання чи місця роботи. Окремо наголошується, що ухвала є остаточною і не підлягає оскарженню.

    На цьому тлі сама Тимошенко відреагувала публічно, заявивши у соціальних мережах, що рішення суду фактично свідчить про поступове скасування раніше запроваджених обмежень у межах справи. Вона стверджує, що судові рішення останніх місяців нібито демонструють зміну підходів у провадженні, зокрема згадує скасування заборон на спілкування з народними депутатами, повернення частини вилучених коштів та дозвіл на пересування за межами Києва. Окремо політикиня заявила, що раніше вже отримувала дозвіл на виїзд за кордон для участі у міжнародному заході в Хорватії, і назвала це частиною своєї політичної діяльності, яка, за її словами, не має бути обмежена слідством.

    У Вищому антикорупційному суді при цьому не коментували політичні заяви сторін і наголосили виключно на процесуальному характері ухвали, яка стосується забезпечення ходу досудового розслідування. Подібні рішення є стандартною практикою у справах, де фігурують підозри у корупційних правопорушеннях, і застосовуються для гарантування присутності підозрюваного під час слідчих дій та судових засідань.

    Передісторія цієї справи бере початок із січня 2026 року, коли Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з парламентських фракцій на можливій корупційній діяльності. За даними, які поширювалися в межах розслідування та з посиланням на джерела у політичних колах, йшлося про Юлію Тимошенко. Згодом їй було повідомлено про підозру.

    Слідство вважає, що фігуранти справи могли обговорювати механізми матеріального впливу на голосування у Верховній Раді, тобто йдеться про ймовірну систему винагород за політичні рішення. У межах розслідування НАБУ оприлюднювало аудіоматеріали, які, за версією слідчих, містять розмови щодо організації такого механізму. Водночас ці матеріали наразі є предметом оцінки суду, і остаточні висновки щодо їх доказової сили ще не зроблені.

    Юлія Тимошенко категорично відкидає висунуті звинувачення. Вона заявляє, що справа має політичний характер і є спробою дискредитації опозиційного політика. У своїх коментарях вона наголошує, що під час слідчих дій у неї вилучали техніку та документи, однак, за її словами, це не дало слідству реальних доказів. Також вона стверджує, що оприлюднені записи не підтверджують її участі у будь-яких незаконних домовленостях, а окремі співрозмовники, які фігурують у матеріалах, нібито не мають прямого стосунку до інкримінованих дій.

    З боку антикорупційних органів позиція залишається незмінною: розслідування триває, збір доказів продовжується, а остаточну оцінку всім матеріалам дасть суд після завершення досудового слідства. У НАБУ та САП підкреслюють, що справа перебуває у правовій площині, а всі процесуальні рішення ухвалюються відповідно до чинного законодавства.

    Ситуація навколо справи Тимошенко продовжує залишатися однією з найбільш резонансних у політичному та антикорупційному порядку денному, оскільки поєднує в собі як кримінально-процесуальний аспект, так і активну політичну дискусію. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів досудового розслідування та позиції суду щодо зібраних доказів.

  • Вирок нардепці Марченко не оголосили: засідання у ВАКС зірвалося

    Вирок нардепці Марченко не оголосили: засідання у ВАКС зірвалося

    У Вищому антикорупційному суді не змогли оголосити вирок народній депутатці Людмилі Марченко у справі про отримання неправомірної вигоди. Засідання, на якому суд мав оголосити рішення, так і не розпочалося, а розгляд справи перенесли на 19 березня.

    Про це повідомив антикорупційний центр «МЕЖА».

    Йдеться про справу, у якій народну депутатку підозрюють в отриманні понад 11 тисяч доларів за сприяння у незаконному виїзді військовозобов’язаних чоловіків за кордон під час воєнного стану.

    За версією слідства, гроші передавалися через помічницю депутатки. Вона нібито пообіцяла чоловіку допомогти з оформленням документів для виїзду за межі України. Правоохоронці стверджують, що всі епізоди передачі коштів були зафіксовані прихованими камерами детективів НАБУ.

    Під час обшуків, за даними слідства, Людмила Марченко намагалася позбутися грошей — вона викинула пакунок із готівкою через паркан. Саме ці кошти слідство вважає неправомірною вигодою.

    Через те, що засідання, на якому мав бути оголошений вирок, не відбулося, у громадських антикорупційних організаціях припускають, що справа може затягуватися або з’явилися нові процесуальні обставини.

    Аналітики також нагадують про попередні випадки, коли обвинувачені політики намагалися уникнути відповідальності. Зокрема, раніше народний депутат Андрій Одарченко виїхав за кордон через Румунію перед оголошенням вироку. Пізніше Вищий антикорупційний суд засудив його до восьми років позбавлення волі.

    Наразі Людмила Марченко здала закордонні паспорти, однак, за наявною інформацією, вона не перебуває під електронним контролем. Наступне судове засідання у справі призначене на 19 березня.

  • САП вимагає конфіскації майна екскерівника БЕБ Олега Ящука

    САП вимагає конфіскації майна екскерівника БЕБ Олега Ящука

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала процедуру спеціальної конфіскації активів екскерівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки Олега Ящука. Підставою для звернення до суду стали матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції, яке виявило ознаки необґрунтованого майна.

    Йдеться про два автомобілі преміум-класу — BMW X3 2023 року випуску та Toyota Camry 2023 року. За даними матеріалів, транспортні засоби були зареєстровані на третіх осіб.

    BMW X3 з номерним знаком KA5800PC оформлено на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. При цьому, за інформацією слідства, для ускладнення ідентифікації автомобіля було використано інші номерні знаки — W07070A, які офіційно зареєстровані на інший транспортний засіб.

    Toyota Camry з номером AA9837PA записана на Анатолія Слепенчука, якого правоохоронці вважають близьким знайомим Ящука. За версією сторони обвинувачення, він не зміг підтвердити законне походження близько 30 тисяч доларів США, що могли бути використані для придбання автомобіля.

    САП подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання цих активів необґрунтованими та застосування спеціальної конфіскації. Загальна вартість двох автомобілів оцінюється майже у 4 мільйони гривень.

    Окрім транспортних засобів, у матеріалах перевірки фігурує інформація про нерухомість, пов’язану з Ящуком, зокрема об’єкти у Дубаї та Відні. Водночас наразі позов до ВАКС стосується лише автомобілів.

    За інформацією з правоохоронних органів, щодо ексчиновника БЕБ тривають слідчі дії. Деталі провадження поки що офіційно не розголошуються.

    Таким чином, справа Олега Ящука може стати черговим тестом для механізму цивільної конфіскації активів, який застосовується у випадках, коли вартість майна не відповідає задекларованим доходам посадовця або пов’язаних із ним осіб.

  • До ВАКС подали позов щодо активів ексзаступника начальника РТЦК Одеси

    До ВАКС подали позов щодо активів ексзаступника начальника РТЦК Одеси

    До Вищого антикорупційного суду подано позов про визнання необґрунтованими активів, які у 2022 році придбав колишній заступник начальника Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеси Вадим Байштан.

    Як повідомляють правоохоронні органи, під час аналізу доходів і витрат посадовця та членів його родини було встановлено відсутність законних джерел для придбання квартири в одному з житлових комплексів Одеси та автомобіля Honda HR-V. Загальна вартість майна становить 2,9 млн гривень.

    З відповідним позовом до Вищий антикорупційний суд звернулася Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У відомстві просять суд визнати зазначені активи необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави.

    Наразі справа перебуває на розгляді суду. У разі задоволення позову майно може бути конфісковане в порядку цивільної конфіскації.

  • Ексочільника поліції Одеської області звільнили від відповідальності у справі про контрафакт

    Ексочільника поліції Одеської області звільнили від відповідальності у справі про контрафакт

    У Вищому антикорупційному суді завершився розгляд гучної кримінальної справи щодо колишнього начальника поліції Одеської області Дмитра Головіна. Його обвинувачували у заволодінні контрафактними цигарками на суму понад півмільйона доларів, однак у підсумку ексчиновник уникнув кримінальної відповідальності.

    Про перебіг справи повідомляє Судовий репортер. За даними видання, двоє інших фігурантів кримінального провадження уклали угоди зі слідством і погодилися відшкодувати державі 13,5 мільйона гривень збитків. Ця сума відповідає приблизно 587 тисячам доларів за курсом 2017 року — саме тоді, за версією слідства, було вчинено злочин.

    Після укладення цих угод прокурор несподівано змінив кваліфікацію дій Головіна. Замість обвинувачення у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем йому інкримінували службову недбалість. Така перекваліфікація кардинально змінила правові наслідки справи.

    Суд, розглянувши оновлене обвинувачення, одразу застосував строки давності та звільнив Головіна від кримінальної відповідальності. Фактично це означає, що ексначальник поліції не отримав ані вироку, ані покарання, попри масштаби збитків, які фігурували у матеріалах провадження.

    Сама справа стосувалася незаконного заволодіння великими партіями контрафактних тютюнових виробів, вилучених правоохоронцями. За даними слідства, йшлося про схему, внаслідок якої держава втратила сотні тисяч доларів. Провадження тривалий час вважалося одним із показових у контексті відповідальності високопосадовців правоохоронних органів.

    Закриття справи через строки давності після зміни обвинувачення вже викликало гостру реакцію в експертному середовищі. Критики вказують, що подібна практика підриває довіру до антикорупційного правосуддя та створює відчуття вибірковості відповідальності для колишніх високопосадовців.

  • : мільйони Світового банку осіли в кишенях «своїх»

    : мільйони Світового банку осіли в кишенях «своїх»

    Мільйони міжнародної допомоги та кошти харків’ян опинилися в кишенях «своїх» через корупційну схему в КП «Харківські теплові мережі». За даними слідства, лише у 2022 році компанії, пов’язані з ексвіцепрезидентом футбольного клубу «Металіст», отримали контракти на постачання труб, технічної солі та інших товарів на суму близько 280 мільйонів гривень. Джерелом фінансування стали кредити Світового банку та місцевий бюджет.

    Закупівлі здійснювалися за завищеними цінами без реальної конкуренції. Загальний збиток, встановлений слідством, склав 128 мільйонів гривень. Основними виконавцями схеми стали топменеджер КП Сергій Волик та екскерівник відділу закупівель Валерій Морозов. Вищий антикорупційний суд затвердив їхні вироки, обидва уклали угоди зі слідством і залишилися на свободі.

    Організатор схеми, який фігурує під ініціалами «К. С. О.», досі не затриманий і уникає публічної відповідальності. Судова система обмежилася зручними домовленостями, не дійшовши до справжніх вигодонабувачів.

    Справу можна розглядати не лише як корупцію в одному комунальному підприємстві. Вона показує, як під час війни міжнародна допомога та місцеві кошти стають джерелом наживи для обмеженого кола менеджерів і пов’язаних із ними компаній. Питання про повних організаторів та механізм розкрадання залишається без відповіді, а харків’яни платять за неефективність системи: труби купують за завищеними цінами, тепло в будинках і стабільність міста під загрозою.

  • Вищий антикорсуд конфіскував майно депутата з Броварського району на понад 5 млн грн

    Вищий антикорсуд конфіскував майно депутата з Броварського району на понад 5 млн грн

    Вищий антикорупційний суд конфіскував активи на суму понад 5 млн грн у депутата Великодимерської селищної ради Броварського району Київщини Олега Ткаченка.

    Як встановило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), частина майна була оформлена на родичів депутата. Так, на колишню дружину Ткаченка було записано автомобіль Volkswagen ID4 2023 року вартістю понад 1 млн грн, а Jaguar XF – на сина. Крім того, виявлено 10 земельних ділянок, власниками яких стали теща, колишня дружина та син депутата.

    Фактично користувався цим майном сам депутат. Автівки були придбані за його дорученням, і саме він їх використовував. Законних доходів для придбання такого майна ні у Ткаченка, ні у членів його родини не було.

    Після того, як стало зрозуміло, що активи підлягають конфіскації, частину земель депутатська родина намагалася терміново продати третім особам, здебільшого «своїм». Однак прокуратурі вдалося накласти арешт, і приховати активи не вдалося.

    Варто зазначити, що інформація про майно депутата була встановлена в межах кримінального провадження щодо злочину у сфері охорони довкілля, яке розслідує Броварська окружна прокуратура. Тому конфіскація активів може бути лише початком розслідування.

  • Чому справа нардепа Кузьміних уже три роки не рухається в суді

    Чому справа нардепа Кузьміних уже три роки не рухається в суді

    Справа народного депутата Сергія Кузьміних, яка свого часу стала одним із найгучніших антикорупційних розслідувань в Україні, вже майже три роки перебуває у суді без видимого прогресу. Попри публічне затримання, оперативні відео НАБУ та зафіксовану передачу понад пів мільйона гривень, процес поступово перетворився на затяжну юридичну тяганину з ризиком завершення через сплив строків давності.

    Йдеться про події початку 2022 року, коли детективи НАБУ затримали Кузьміних під час отримання 558 тисяч гривень за сприяння у перемозі компанії в тендері на постачання апарату УЗД для лікарні в його окрузі. Операцію готували понад пів року, фіксуючи переговори та зустрічі, а сам момент передачі коштів потрапив на відео, оприлюднене на офіційному ресурсі НАБУ.

    Втім уже наступного дня після затримання справу перекваліфікували зі статті про одержання хабара на зловживання впливом. Саме ця зміна стала ключовим аргументом захисту нардепа. Адвокати наполягають, що первинну кваліфікацію застосували винятково для легалізації негласних слідчих дій, а сама передача коштів нібито не відповідала юридичним ознакам хабара.

    Зокрема, у суді лунали аргументи, що особа, яка принесла гроші, не озвучила ні суму, ні призначення коштів, а отже депутат фізично не міг усвідомлено прийняти неправомірну вигоду. Крім того, захист заявляє про провокацію, оскільки гроші були з оперативного фонду НАБУ, а не з реального тендерного платежу.

    Окремі питання викликало і вручення обвинувального акта у вересні 2022 року, коли Кузьміних відмовився приймати документи, а детектив закинув їх у вікно автомобіля депутата. Цю ситуацію захист також використав як приклад «непроцесуальної поведінки», намагаючись поставити під сумнів законність дій слідства.

    Показовим є і те, що у справі фактично відсутні представники лікарні, для якої закуповували обладнання, навіть у статусі свідків. Водночас аналіз тендерної документації демонструє, що переможцем стала компанія з дорожчою пропозицією, тоді як дешевшу заявку відхилили через «аномально низьку ціну». Згодом та сама лікарня закупила інше обладнання у тій же компанії вже за значно вищою вартістю та без конкуренції.

    Журналісти також звертають увагу на мінімальну парламентську активність Сергія Кузьміних. За майже шість років у Верховній Раді він вкрай рідко виступав з трибуни, подав лише кілька депутатських запитів і фактично не порушував питань власного округу. Натомість його діяльність була зосереджена на фармацевтичній сфері, де, за даними розслідування, пов’язані з ним особи отримували доступ до бізнесу, посад і активів.

    Судовий процес тим часом затягується. Зміна адвокатів, неявки захисту та необхідність щоразу поновлювати строки ознайомлення з матеріалами призвели до того, що навіть суд був змушений залучити безкоштовного захисника. На тлі статистики Вищого антикорупційного суду, який звільняв обвинувачених через сплив строків давності, перспектива аналогічного фіналу у справі Кузьміних виглядає цілком реальною.

    Розслідувачі наголошують: замість завершення резонансної справи суспільство спостерігає, як гучне затримання поступово втрачає сенс, перетворюючись на ще один приклад системної проблеми у боротьбі з корупцією на найвищому рівні.