Daypolitico

Позначка: Антикорупційний суд

  • Суддя-хабарник з Вінниччини Ігор Ратушняк намагається прибрати з мережі інформацію про власну корупцію

    Суддя-хабарник з Вінниччини Ігор Ратушняк намагається прибрати з мережі інформацію про власну корупцію

    У Вінницькій області знову спалахнув скандал довкола судді Ігоря Ратушняка. Попри обвинувальний вирок Вищого антикорупційного суду за хабарництво, він повернувся у крісло голови Тиврівського районного суду. Ба більше — Ратушняк розпочав активну «зачистку» інтернету від публікацій, що нагадують про його кримінальне минуле.

    У грудні 2023 року ВАКС визнав Ігоря Ратушняка винним в отриманні неправомірної вигоди. Слідство встановило, що у серпні 2021 року суддя погодився за гроші ухвалити рішення на користь особи, яка претендувала на земельну ділянку. Ціну за гектар він оцінив у 40 тисяч гривень, а за три гектари — у 120 тисяч гривень (понад $4,6 тис. на той час).

    Вироком суду Ратушняка засудили до семи років позбавлення волі, заборонили три роки обіймати державні посади та постановили конфіскацію майна. Втім, вирок не набрав законної сили — суддя подав апеляцію.

    Тепер він знову очолив Тиврівський суд, пояснюючи це тим, що рішення ВАКС нібито є «замовним».

    У коментарях журналістам «Слідства.Інфо» Ратушняк заявив, що справу проти нього «сфабрикували» через конфлікт із родичкою народної депутатки від «Слуги Народу» Ірини Борзової. За його словами, після сварки з матір’ю депутатки йому почали надходити погрози, а згодом з’явилася й справа про хабар.

    «Мене обвинувачують у тому, що я просив неправомірну вигоду, але доказів немає. Навіть агент правоохоронців це спростував», — заявив суддя.

    Ратушняк переконує, що його вирок — лише перша інстанція, а у Верховному Суді він нібито отримає виправдання.

    «80% вироків ВАКС скасовує Верховний Суд», — додає він.

    Тим часом активісти ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» дослідили судову практику Ратушняка. Вони виявили, що у справах п’яних водіїв систематично з’являється адвокат В’ячеслав Когутницький — той самий, який нині захищає Ратушняка у ВАКСі.

    За даними активістів, вони разом створили схему уникнення відповідальності. Спочатку справа потрапляє до іншого судді, Когутницький подає відвід, а розглядає його — Ратушняк. У підсумку той задовольняє відвід і бере справу собі, після чого закриває її «за відсутністю складу правопорушення».

    Поки апеляція не ухвалила остаточного рішення, Ігор Ратушняк залишається на посаді голови суду, демонструючи, що навіть вирок ВАКС не є перепоною для української Феміди.

  • Нардепа Шахова хочуть судити за недеклароване майно на 88 мільйонів

    Нардепа Шахова хочуть судити за недеклароване майно на 88 мільйонів

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до виконувача обов’язків Генерального прокурора Олексія Хоменка з ініціативою відкрити нове кримінальне провадження щодо народного депутата з групи «Довіра» Сергія Шахова. Підставою стало журналістське розслідування «Схем», у якому йдеться про недеклароване розкішне життя політика за кордоном.

    За інформацією САП, журналісти виявили, що Шахов, якого Національне антикорупційне бюро розшукує ще з березня 2023 року у справі про недекларування майна на суму понад 88 мільйонів гривень, весь цей час мешкає в елітних апартаментах у Дубаї. Оренда житла оформлена на його цивільну дружину, а сам депутат витрати не вносить до декларації.

    «За результатами опрацювання відомостей, опублікованих у журналістському розслідуванні, САП 25 квітня 2025 року ініціювала перед Олексієм Хоменком внесення відповідних даних до ЄРДР щодо можливого внесення недостовірних відомостей у деклараціях народного депутата за 2022, 2023 та 2024 роки», — йдеться у відповіді прокуратури.

    Мова йде про кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України – «декларування недостовірної інформації». Якщо провину буде доведено, Шахову загрожує:

    • штраф або обмеження волі на строк до 2 років;

    • позбавлення права обіймати певні посади до 3 років.

    Це не перше провадження проти народного депутата, який, попри розшук, не з’являється в Україні. У попередніх матеріалах журналістів ішлося про наявність у Шахова не лише недекларованого майна, а й про цілий набір елітних активів, зареєстрованих на родичів та пов’язаних осіб.

    Варто зазначити, що група «Довіра», до якої входить Сергій Шахов, має вплив у низці регіонів і регулярно підтримує провладні ініціативи у Верховній Раді.

  • Антикорупційний суд залишив під арештом гроші ексдружини нардепа Тищенка

    Антикорупційний суд залишив під арештом гроші ексдружини нардепа Тищенка

    Вищий антикорупційний суд відмовив у скасуванні арешту готівки, вилученої у колишньої дружини народного депутата Миколи Тищенка — Алли Барановської. Йдеться про $269,2 тисячі та 202 тисячі євро.

    Арешт накладено у межах розслідування справи щодо можливого незаконного збагачення і декларування недостовірної інформації нардепом. Гроші були вилучені з квартири Тищенка та оселі Барановської ще в листопаді 2024 року. Серед речових доказів також фігурує наручний годинник Audemars Piguet.

    Адвокати Барановської наполягали на скасуванні арешту, заявивши, що вилучені кошти належать їй та її батькові і походять від бізнесу та продажу майна. Водночас НАБУ навело дані, що до 2019 року офіційний дохід Барановської був мінімальним, а після того, як Тищенко став нардепом, фінансові справи різко покращилися.

    Крім того, суд зауважив, що після розлучення Барановська подарувала Тищенку 12,6 млн грн, що викликало додаткові питання щодо походження коштів.

    Суд ухвалив рішення залишити арешт у силі, зазначивши, що Барановська продовжує отримувати дохід від підприємницької діяльності і не зазнає суттєвих фінансових труднощів. За 2023 рік вона задекларувала 8,8 млн грн доходу, а готівкою зберігала 13,3 млн грн і $290 тис.

    Щодо самого Тищенка, його офіційні доходи за 2024 рік склали 425,9 тис. грн зарплати і 12,6 млн грн подарунку від ексдружини, а також значні готівкові заощадження.

  • У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    Адвокати підозрюваної голови МСЕК Хмельниччини намагалися скасувати арешт на її майно.

    Адвокати Тетяни Крупи, підозрюваної у незаконному збагаченні, намагалися скасувати у суді арешти, накладені на низку її майна. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила стороні захисту, однак під час перегляду рішення в суді були озвучені невідомі раніше деталі слідства.

    Вони стосуються листувань у телефоні підозрюваної, які можуть вплинути на хід розслідування. У вилученому під час обшуків підозрюваної Крупи телефоні iPhone 14 Pro Max, відповідно до протоколів огляду, слідчі натрапили на чати з обліковими записами, які можуть свідчити про зв`язки Тетяни Крупи з керівництвом прокуратури області та працівниками митниці.

    За нашими джерелами це може бути керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник (якого в підсумку звільнили з керівної посади, однак залишили в органах прокуратури) та Іван Бережнюк (керівник Хмельницької митниці з березня 2024 року). Також у телефоні містилися переписки голови МСЕК Хмельниччини з абонентами про оформлення документів, що стосуються інвалідності та відстрочки різним особам.

    Серед іншого, у чатах знайшли заяву одного із суддів Хмельницького апеляційного суду на ім’я міністра охорони здоров’я про дозвіл на виїзд за межі України з метою лікування. Однак правоохоронцям не вдалось створити повну копію пам`яті мобільного телефону та скопіювати дані ряду додатків, які були виявлені в пам`яті пристрою під час його безпосереднього його огляду, у тому числі додатків Telegram, Signal та пошти.

    «Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що все вилучене майно та документи відповідають ознакам речових доказів, тому підлягають арешту з метою забезпечення збереження речових доказів», – сказано в ухвалі апеляційної інстанції.

    Нагадаємо, 11 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала
    арешт, який наклали на банківський рахунок сина Тетяни Крупи Олександра.

    Справа Крупи

    Керівницю Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу затримали за підозрою у незаконному збагаченні. Під час обшуків в неї вдома знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 млн 1528 гривень. Однак сторона захисту подала апеляцію.

    21 листопада в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду відбувся розгляд
    апеляційної скарги. Суд ухвалив залишити Тетяну Крупу під вартою до 3 грудня з
    альтернативою внесення застави у розмірі 300 мільйонів гривень.

    Під час розгляду клопотання про продовження арешту суму застави знизили до 280 мільйонів, а термін перебування у слідчому ізоляторі встановили до 26 січня 2025 року.

    Віднайдене в телефоні Крупи листування може свідчити про тотальну корупцію до якої можуть бути причетні представники правоохоронних органів. Тому сподіваємось на прогрес в розслідування резонансної справи та будемо інформувати громадськість про хід даної справи.

  • Арештовано працівника СБУ Шилу: Рішення антикорупційного суду

    Арештовано працівника СБУ Шилу: Рішення антикорупційного суду

    Вищий антикорупційний суд вирішив взяти під варту до 31 травня колишнього позаштатного радника Офісу Президента, а також працівника Служби безпеки України, Артема Шилу, у зв’язку з підозрою в організації заволодіння 182 млн гривень АТ “Укрзалізниця” під час закупівлі кабелю та трансформаторів. Рішення було ухвалено слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Катериною Сікорою.

    Суддя Сікора визначила срок тримання під вартою до 31 травня 2024 року та заставу у розмірі 30 млн гривень для Шили. У разі надходження застави підозрюваний може бути звільнений під певні умови, такі як заборона покидати місто без дозволу, повідомлення про зміну місця проживання та інші.

    Нагадаємо, що НАБУ і САП затримали Артема Шилу разом із іншими фігурантами у справі про організоване заволодіння коштами під час закупівлі електроенергетичного обладнання для “Укрзалізниці”. За попередніми висновками слідства, Шило та інші співучасники забезпечили закупівлю трансформаторів за завищеною ціною через компанію-посередника, збитки від якої склали понад 94 млн гривень.

    За колишнього радника Офісу Президента України Артема Шила внесли 30 мільйонів гривень застави. Він був одним з підозрюваних у справі про заволодіння 94,8 млн гривень “Укрзалізниці” при закупівлі трансформаторів.

    Після внесення застави Шило має дотримуватися низки обов’язків, зокрема здати закордонні паспорти, носити електронний браслет. У разі порушення обов’язків заставу можуть стягнути у дохід бюджету.

    Варто зазначити, що він також не має права спілкуватися з приводу обставин справи із керівником ОПУ Андрієм Єрмаком, його заступником Олегом Татаровим, главою Мінстратегпрому Олександром Камишіним, віцепрем’єром Олександром Кубраковим та низкою інших осіб.

  • Антикорупційний суд продовжив обов’язки ексзаступнику міністра Лозинському

    Антикорупційний суд продовжив обов’язки ексзаступнику міністра Лозинському

    Вищий антикорупційний суд продовжив до 21 квітня термін виконання обов’язків колишнього заступника міністра з розвитку громад, територій та інфраструктури, Василя Лозинського. Лозинського підозрюють у одержанні неправомірної вигоди у розмірі 400 тисяч доларів за даними Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    Рішення щодо продовження терміну обов’язків Лозинського було прийняте 21 лютого Вищим антикорупційним судом. Згідно з цим рішенням, обов’язки підозрюваного продовжено до 21 квітня 2024 року включно. Прокурор САП висловив прохання продовжити цей строк, яке було задоволено.

    Лозинський зобов’язаний виконувати ряд умов, зокрема, відвідувати вимоги правоохоронних органів, повідомляти про будь-які зміни у своєму місці проживання та роботи, утримуватися від спілкування з певними особами та здавати на зберігання закордонні паспорти.

    Нагадаємо, що Лозинського разом із чотирма іншими особами звинувачують у неправомірному одержанні 400 тисяч доларів. Ці кошти стосуються виділених у 2022 році коштів на теплопостачання, які були спрямовані на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Слідство встановило, що Лозинський згодився на закупівлю обладнання за завищеними цінами від підприємця, який представив йому необґрунтовано високу вартість товарів, порівняно з ринковою вартістю.

  • Антикорупційний суд заочно заарештував ексгендиректора Укроборонпрому

    Антикорупційний суд заочно заарештував ексгендиректора Укроборонпрому

    Вищий антикорупційний суд прийняв рішення від 14 лютого про заочне утримання під вартою колишнього генерального директора Укроборонпрому Павла Букіна у справі про зловживання на суму 13 мільйонів гривень, яка стосується його співучасників, включаючи сина колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони Олега Гладковського, Ігоря.

    Раніше суд відмовився заарештувати Букіна заочно, проте прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав апеляційну скаргу, яка була відхилена Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Відтак, Національне антикорупційне бюро та САП знову подали клопотання.

    Згідно з рішенням суду, Букіну обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але питання про його зміну або звільнення буде розглянуто після його затримання та доставки до місця розслідування.

    Нагадаємо, що НАБУ та САП повідомили про підозру Ігорю Гладковському-молодшому та екс-гендиректору “Укрспецекспорту” Павлу Букіну. За результатами розслідування стало відомо, що Букін, використовуючи своє службове становище, уклав угоду з компанією, що контролювалась сином колишнього високопосадовця РНБО, про закупівлю радіоелектронного обладнання за завищеними цінами на суму, що перевищує понад 7 разів. Після сплати суми згідно угоди, кошти, отримані через завищення цін, були розподілені згідно з власними інтересами, зокрема, значна частина була передана безпосередньо Ігорю Гладковському-молодшому.