Daypolitico

Позначка: арешт майна

  • Борги за комуналку можуть коштувати квартири: Мін’юст назвав нову критичну суму

    Борги за комуналку можуть коштувати квартири: Мін’юст назвав нову критичну суму

    В Україні змінили правила стягнення боргів за комунальні послуги, суттєво підвищивши суму заборгованості, за якої може виникнути ризик втрати єдиного житла. Відтепер цей поріг становить понад 430 тисяч гривень замість попередніх приблизно 170 тисяч. Водночас навіть накопичення такого боргу не означає, що квартиру чи будинок автоматично вилучать і виставлять на продаж.

    Про це повідомило Міністерство юстиції України, пояснюючи зміни, які набули чинності 23 жовтня 2026 року відповідно до закону №4833-IX.

    Нові положення передбачають, що стягнення на єдине житло боржника не допускається, якщо сума заборгованості не перевищує 50 мінімальних заробітних плат. У 2026 році цей показник становить 432 350 гривень.

    Раніше відповідне обмеження дорівнювало 20 мінімальним зарплатам, тобто приблизно 170 тисячам гривень.

    Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко пояснив, що підвищення порогу пов’язане з економічними наслідками війни, зміною вартості життя та необхідністю посилити захист громадян.

    За словами посадовця, випадки, коли українці накопичують комунальні борги такого розміру, є поодинокими.

    У Мін’юсті навели простий приклад: якщо щомісячна плата за житлово-комунальні послуги становить шість тисяч гривень, для накопичення боргу понад 430 тисяч потрібно приблизно шість років повністю не оплачувати рахунки.

    Водночас навіть перевищення встановленої законом суми не дає підстав автоматично позбавити людину житла.

    Стягнення заборгованості відбувається у визначеному законодавством порядку. Якщо постачальник комунальних послуг звертається за примусовим стягненням, необхідна відповідна правова підстава, зокрема судове рішення або інший передбачений законом виконавчий документ.

    Після відкриття виконавчого провадження стягнення насамперед може спрямовуватися на кошти боржника, його банківські рахунки та інше майно. Звернення стягнення на нерухомість має відбуватися з дотриманням встановлених законом умов.

    Таким чином, борг понад 432 тисячі гривень не означає, що вже наступного дня квартиру виставлять на аукціон. Ця сума лише визначає межу, після якої за певних обставин може розглядатися питання стягнення єдиного житла.

    Окремі гарантії передбачені для військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом одного року після його завершення закон забороняє звертати стягнення на їхнє єдине житло незалежно від суми боргу. Водночас існують винятки, зокрема щодо іпотечних зобов’язань і відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

    Додатковий захист запроваджений і для громадян, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях.

    Для визначених законом виконавчих проваджень передбачено зняття арештів із майна та коштів боржників, а також виключення відповідних відомостей із Єдиного реєстру боржників на період воєнного стану.

    Крім того, новий закон передбачає цифровізацію виконавчих проваджень. Після повного погашення певних категорій заборгованості інформація про оплату автоматично передаватиметься до відповідних систем.

    Зокрема, для боргів, сума стягнення за якими не перевищує десяти мінімальних заробітних плат, або 86 470 гривень у 2026 році, передбачена автоматизована процедура зняття арешту з коштів після виконання встановлених законом умов.

    Якщо інформація про погашення заборгованості не оновилася або обмеження залишилися чинними, у Мін’юсті рекомендують звертатися безпосередньо до державного виконавця, який веде провадження.

    Водночас підвищення порогу стягнення житла не означає скасування обов’язку оплачувати комунальні послуги. Постачальники, як і раніше, можуть вимагати погашення боргів у законному порядку, а відносно невеликі суми заборгованості також можуть стати підставою для відкриття виконавчого провадження.

    Отже, нові правила насамперед посилюють захист єдиного житла українців. За комунальні борги, які не перевищують 432 350 гривень, звернення стягнення на таке житло за загальним правилом заборонене. Проте накопичення більшої суми не означає автоматичної втрати нерухомості — кожен випадок має розглядатися відповідно до встановленої законом процедури.

  • Передача майна АРМА: Елітна нерухомість доньки ексдепутата Матвеєва переходить під управління держави

    Передача майна АРМА: Елітна нерухомість доньки ексдепутата Матвеєва переходить під управління держави

    Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) готується оголосити конкурс на обрання управителя для трьох арештованих об’єктів нерухомості Одеси загальною площею понад 3 200 м².

    Майно належить доньці ексобласного депутата та фігуранта резонансних антикорупційних розслідувань Олександра Матвеєва — Наталії. Арешт відбувся в межах розслідування справи про масштабні розкрадання комунальної власності Одеси.

    Яку саме нерухомість передають в управління:

    • Пентхаус у ЖК GRAF: Оселя площею 347 м² із власною терасою та панорамним видом на Чорне море.
    • Історична будівля: Об’єкт на вул. Старопортофранківській площею 2 011 м², частина якого має статус пам’ятки архітектури.
    • Комерційні площі: Офісно-торговий комплекс на вул. Семена Палія площею 883 м².

    Контекст розслідування та діяльність родини

    1. Незаконне збагачення: За даними розслідувачів «Антикорупційного виміру» та матеріалами НАЗК, сукупна вартість статків Олександра Матвеєва та його родини за 2021–2024 роки перевищила 81 мільйон гривень, що має чіткі ознаки незаконного збагачення.
    2. Будівельні скандали: Дочка ексдепутата Наталія у 2021 році намагалася звести 6-поверховий будинок біля Міського саду під виглядом «реконструкції». ДАБК двічі відмовляв у видачі дозволів через порушення містобудівного законодавства та загрозу пам’ятці архітектури.
    3. Екстрадиція та запобіжний захід: Напередодні Матвеєва було екстрадовано з Румунії до України. Після внесення застави у розмірі 600 тисяч гривень він вийшов на свободу під особисті зобов’язання на час слідства.

    Наразі фахівці АРМА оцінюють майнові комплекси та готують конкурсні умови для залучення комерційного управителя, а кошти від використання об’єктів спрямовуватимуть до державного бюджету.

     

  • Путін дозволив арештовувати квартири та рахунки росіян за кордоном

    Путін дозволив арештовувати квартири та рахунки росіян за кордоном

    Російська влада продовжує посилювати контроль над громадянами, які залишили країну після початку повномасштабної війни проти України. Президент Росії Володимир Путін підписав новий закон, який суттєво розширює можливості держави щодо переслідування росіян, які перебувають за межами країни. Документ дозволяє накладати арешт на квартири, будинки, земельні ділянки, автомобілі, банківські рахунки та інші активи громадян РФ, якщо їхні дії будуть визнані такими, що суперечать інтересам держави.

    Про ухвалення закону повідомило видання The Moscow Times. Нові правила набудуть чинності з 1 вересня 2026 року і можуть стати одним із наймасштабніших інструментів тиску на російську еміграцію за весь час правління Путіна.

    Фактично Кремль отримує можливість застосовувати фінансові санкції проти власних громадян навіть у тому випадку, якщо вони давно залишили територію Росії та проживають в інших країнах. При цьому для застосування обмежень достатньо, щоб людина була визнана винною у так званому адміністративному правопорушенні, перелік яких останніми роками в Росії суттєво розширився.

    Згідно з новим законом, підставою для арешту майна можуть стати звинувачення у “дискредитації” російської армії, публічні заклики до посилення міжнародних санкцій проти Росії, поширення матеріалів, які влада відносить до екстремістських, демонстрація або пропаганда нацистської символіки, а також інші адміністративні порушення, які Кремль пов’язує із загрозою державним інтересам. Під санкції можуть потрапити навіть особи, які не сплатили раніше призначений штраф за подібні дії.

    Особливу увагу експерти звертають на те, що закон не встановлює чітких обмежень щодо вартості майна, яке може бути арештоване. Це означає, що у разі накладення штрафу на кілька десятків тисяч рублів під обмеження потенційно може потрапити нерухомість вартістю у мільйони рублів або значні суми на банківських рахунках. Фактично новий механізм дозволяє державі використовувати майновий тиск як інструмент покарання та стримування політичної активності.

    Новий закон став продовженням політики, яку російська влада послідовно проводить після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. За цей час у країні було ухвалено десятки нормативних актів, спрямованих на обмеження свободи слова, діяльності незалежних медіа, правозахисних організацій та опозиційних рухів. Особливо активно застосовуються статті про “дискредитацію армії” та поширення так званих фейків про Збройні сили РФ.

    Саме за цими статтями протягом останніх років були оштрафовані або засуджені тисячі росіян, серед яких журналісти, політики, громадські активісти, діячі культури та звичайні громадяни. У багатьох випадках приводом для переслідування ставали антивоєнні публікації в соціальних мережах, участь у протестах або навіть висловлювання у приватних розмовах.

    З початком війни Росію залишили сотні тисяч громадян. За різними оцінками, хвилі еміграції охопили представників ІТ-сектору, журналістів, науковців, підприємців, студентів та політичних активістів. Значна частина з них оселилася в країнах Європи, на Кавказі та в Центральній Азії, однак продовжує володіти майном на території Росії.

    Саме ця категорія громадян, на думку експертів, може стати головною ціллю нового закону. Навіть перебуваючи за кордоном, люди ризикують втратити доступ до власних активів у Росії через публічну критику війни або влади. Таким чином Кремль фактично поширює механізми внутрішнього контролю за межі країни та демонструє намір зберігати вплив на громадян незалежно від того, де вони проживають.

    Окремо документ регулює питання судового розгляду справ щодо осіб, які перебувають за кордоном. Якщо людину неможливо повідомити про відкриття провадження, суд отримує право самостійно призначити їй захисника. Формально це подається як гарантія права на захист, однак правозахисники побоюються, що така практика може дозволити проводити розгляд справ фактично без участі самих обвинувачених.

    У пояснювальній записці до закону прямо зазначається, що він спрямований проти громадян, які після виїзду з Росії займаються діяльністю, що нібито суперечить інтересам держави. Автори документа стверджують, що новий механізм необхідний для боротьби із закликами до порушення територіальної цілісності Росії, підриву конституційного ладу та іншими діями, які влада вважає небезпечними.

    Водночас критики закону наголошують, що поняття “інтереси держави” в російському законодавстві трактуються надзвичайно широко. Це створює можливості для довільного застосування нових норм і використання їх проти будь-яких громадян, які відкрито висловлюють незгоду з офіційною політикою Кремля.

    На думку аналітиків, ухвалення такого закону свідчить про посилення репресивних тенденцій у Росії. Якщо раніше влада робила ставку на кримінальне переслідування, оголошення опозиціонерів у розшук або надання їм статусу “іноземних агентів”, то тепер дедалі більшого значення набувають економічні механізми тиску. Арешт майна може стати значно болючішим інструментом впливу, ніж традиційні штрафи або заборони.

    Ухвалення нового документа також відбувається на тлі складної соціально-економічної ситуації всередині Росії. Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що через гострий дефіцит кадрів російська влада планує активніше залучати до роботи пенсіонерів та громадян передпенсійного віку. За даними української розвідки, нестача працівників спостерігається у промисловості, транспорті, логістиці, медицині та низці інших галузей.

    Економісти пов’язують кадрову кризу з наслідками війни, мобілізації, значними втратами на фронті та масштабною еміграцією населення. Саме тому останні рішення Кремля дедалі частіше розглядаються як спроба не лише посилити політичний контроль, а й стримати подальший відтік громадян за кордон.

    Новий закон може стати ще одним сигналом для росіян, які залишили країну після початку війни. Відтепер критика дій влади або підтримка міжнародного тиску на Росію потенційно може загрожувати не лише штрафами чи забороною на повернення до країни, а й втратою житла, заощаджень та іншого майна, що залишається на території РФ.

  • Заберуть чи ні: що змінює новий закон про борги і чи ризикуєте втратити єдине житло

    Заберуть чи ні: що змінює новий закон про борги і чи ризикуєте втратити єдине житло

    В Україні готуються до суттєвих змін у системі стягнення боргів, які можуть безпосередньо вплинути на власників майна. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14005, що передбачає повну цифровізацію виконавчого провадження і значно прискорює процес виконання судових рішень. Одне з головних питань, яке хвилює громадян, — чи можуть забрати єдине житло за борги, особливо під час воєнного стану.

    Новий підхід базується на автоматичному обміні даними між державними органами, банками та реєстрами. Після того як судове рішення набирає чинності, інформація про боржника одразу потрапляє в систему. Це означає, що виконавча служба швидко отримує доступ до даних про рахунки, нерухомість, транспорт і може оперативно накладати обмеження.

    Фактично система працюватиме без затримок, які раніше виникали через паперові процедури. Банки зобов’язані перевіряти клієнтів, а перебування в Єдиному реєстрі боржників ускладнює будь-які операції з майном. Зокрема, стає неможливим продаж або дарування нерухомості без врегулювання боргів.

    Водночас питання про вилучення єдиного житла має чіткі обмеження. Закон допускає таку можливість, але лише як крайній захід і за наявності значної заборгованості. Йдеться про суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, тобто понад кількасот тисяч гривень. Для менших боргів, зокрема комунальних платежів, застосування такого механізму не передбачене.

    Важливо розуміти, що вилучення житла не є першим кроком. Система стягнення має чітку послідовність. Спочатку звертають увагу на готівкові кошти, потім — на банківські рахунки. І лише якщо цих ресурсів недостатньо для погашення боргу, розглядається можливість арешту і реалізації майна.

    Окремі правила діють під час воєнного стану. Закон встановлює захист для певних категорій громадян. Зокрема, для військовослужбовців і захисників України діє повна заборона на стягнення єдиного житла протягом усього періоду воєнного стану та ще один рік після його завершення. Це важлива гарантія, яка враховує особливі умови служби та ризики, з якими стикаються ці люди.

    Крім того, передбачені винятки для громадян, які проживають у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. У таких випадках також діють додаткові обмеження щодо примусового стягнення майна.

    Експерти звертають увагу, що нова система має на меті не лише посилити контроль за боржниками, а й зробити процес більш прозорим і ефективним. Завдяки цифровізації зменшується можливість ухилення від виконання рішень суду, а також скорочується час між винесенням рішення і його виконанням.

    Водночас для громадян це означає необхідність більш відповідально ставитися до фінансових зобов’язань. Приховати активи або затягнути процес більше не вдасться, адже система працюватиме автоматично і без значних затримок.

    Очікується, що нові правила почнуть діяти через кілька місяців після підписання закону президентом. До цього часу органи влади мають підготувати технічну базу і запустити відповідні цифрові інструменти.

    Відповідь на головне питання виглядає так: єдине житло можуть забрати, але лише за великих боргів і як останній крок після використання інших можливостей стягнення. При цьому під час воєнного стану діють суттєві обмеження, які захищають найбільш вразливі категорії громадян.

    Новий закон змінює правила гри, роблячи систему більш жорсткою, але водночас більш зрозумілою і структурованою. Для багатьох це стане сигналом уважніше ставитися до своїх фінансів, адже механізм контролю тепер працюватиме значно швидше і ефективніше.

  • Керівника держзаводу у Києві підозрюють у вимаганні грошей з орендарів

    Керівника держзаводу у Києві підозрюють у вимаганні грошей з орендарів

    В.о. директора державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» Олександр Плотніков опинився у центрі кримінального провадження, яке стосується можливого незаконного збагачення та отримання неправомірної вигоди.

    За даними об’єднаної кримінальної справи, що розслідується за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема ч. 3 ст. 368, а також ст. 190, 191 і 368-5, слідство вважає, що посадовець міг організувати схему систематичного отримання коштів від орендарів приміщень державного підприємства.

    Йдеться про передачу в оренду площ без належного документального оформлення. За версією слідства, від орендарів вимагали готівкові кошти у розмірі від 70 до 90 гривень за квадратний метр щомісяця. Загальний обсяг таких платежів, за попередніми оцінками, міг перевищувати 450 тисяч гривень на місяць, які розподілялися між причетними особами.

    У межах цього ж провадження суди розглядали питання арешту майна, пов’язаного з підозрюваним. Зокрема, Київський апеляційний суд 14 січня 2026 року залишив у силі рішення про арешт двох автомобілів, зареєстрованих на матір Плотнікова.

    Мова йде про BMW M8 2020 року випуску, ринкова вартість якого оцінюється приблизно у 4,1 млн гривень, а також Hyundai Sonata 2015 року вартістю близько 451 тисячі гривень. За даними слідства, ці транспортні засоби фактично використовував сам підозрюваний.

    Зокрема, BMW M8 перебував на паркінгу біля місця його проживання, у салоні автомобіля були виявлені документи підприємства та мобільний телефон посадовця. Крім того, на цей автомобіль неодноразово фіксувалися порушення правил дорожнього руху. Щодо Hyundai Sonata, то на нього була оформлена довіреність на ім’я Плотнікова.

    Окремо в матеріалах справи фігурує автомобіль Lamborghini Murcielago 2007 року випуску орієнтовною вартістю близько 8,2 млн гривень, який оформлений на батька підозрюваного і також перебуває під арештом.

    У прокуратурі вважають, що оформлення дорогого майна на близьких родичів могло використовуватися для приховування його походження та уникнення можливого арешту або конфіскації. У зв’язку з цим слідство не виключає застосування норм про спеціальну конфіскацію.

    При цьому, за даними слідства, офіційні доходи матері Плотнікова за тривалий період не відповідають вартості придбаних транспортних засобів, що стало додатковим аргументом для арешту майна.

    Розслідування у справі триває. Остаточну правову оцінку діям посадовця має надати суд.

  • Хімкомпанії в Україні підозрюють у фінансуванні агресії РФ

    Хімкомпанії в Україні підозрюють у фінансуванні агресії РФ

    Кримінальне провадження проти хімічних компаній «ЄТС Україна» та «Єдина Торгова Система-Київ» розслідує управління ДБР у Києві у справі № 62023100110000100 щодо фінансування агресії Росії. За версією слідства, кінцевими бенефіціарами цих підприємств є громадяни РФ Андрій та Тетяна Школа, які через прибуток і податки компаній надавали фінансову та матеріальну підтримку державі-агресору та її збройним формуванням.

    Після 2014 року власність компаній була формально переоформлена на номінального власника — громадянина Швеції Петтерссона Кая Леннарта (UTS Scandinavia AB). Проте слідство вважає, що фактичний контроль залишився за представниками з РФ. Обидві компанії входять до групи «Єдина Торгова Система», одного з найбільших російських дистриб’юторів хімічної сировини та харчових інгредієнтів. Основний сервер групи знаходиться у Росії, а обмін інформацією відбувається через спеціальні канали.

    У серпні 2023 року під час обшуку на складі було вилучено оборотно-сальдову відомість, яка підтвердила наявність великих обсягів сировини, зокрема поліетилену, епоксидних смол та харчових добавок. Арешт майна компаній призвів до оскаржень та часткового зупинення їхньої діяльності. Слідчі наголошують, що діяльність підприємств могла прямо фінансувати збройні формування РФ та підтримувати економіку держави-агресора.

  • Недекларовані будинки і сотні тисяч доларів: деталі справи ужгородського депутата

    Недекларовані будинки і сотні тисяч доларів: деталі справи ужгородського депутата

    Ужгородський міськрайонний суд наклав арешт на нерухомість, елітні автомобілі, корпоративні права та предмети мистецтва депутата Ужгородської міської ради від ОПЗЖ Павла Маєрчика. Його підозрюють у внесенні недостовірних відомостей до декларації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    Як повідомили в Закарпатській обласній прокуратурі, у межах досудового розслідування арештовано дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок на вулицях Минайській та Високій, корпоративні права у приватних підприємствах і товариствах, а також автомобілі люкс-класу.

    Окрім цього, під арешт потрапили дев’ять картин відомих закарпатських митців, вилучених під час обшуків у помешканні депутата.

    За даними прокуратури, правоохоронці перевіряють джерела походження активів та встановлюють, чи могли вони бути оформлені на третіх осіб з метою приховування реального майнового стану.

    Слідство встановило, що у декларації за 2022 рік Павло Маєрчик не зазначив відомості на загальну суму 13,8 млн грн. Йдеться, зокрема, про два житлові будинки в Ужгороді та Києві, понад 1,3 млн грн депозиту в «Ощадбанку», 2 млн грн готівкою, а також 315 тис. доларів, позичених колишньому депутату міськради від «Партії регіонів» Федору Соханичу.

    Сума легалізації незаконно отриманих активів, за версією слідства, становить 11,5 млн грн.

    Депутату інкримінують ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) та ч. 2 ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом). Максимальна санкція статей передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Після обрання запобіжного заходу Павло Маєрчик вийшов із СІЗО, внісши заставу у розмірі 11,5 млн грн. Досудове розслідування триває.

  • Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    У Києві триває кримінальне розслідування навколо колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, майже шість з половиною років працювало без належних дозвільних документів. Правоохоронці вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично перебував на земельній ділянці незаконно, а контролюючі органи міста тривалий час не реагували на порушення.

    У межах цього провадження підозри у службовій недбалості отримали директорка Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих та директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов. За даними слідства, посадовці роками не забезпечили перевірку законності використання земельної ділянки та не ініціювали демонтаж атракціону, що, на думку правоохоронців, призвело до значних збитків для міського бюджету.

    Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

    Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

    Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

    Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

    Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.

  • АРМА обрала управителя арештованого заводу «Бетонбуд» у Львові

    АРМА обрала управителя арештованого заводу «Бетонбуд» у Львові

    Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), визначило нового управителя арештованого заводу «Бетонбуд» у Львові. За підсумками повторного тендеру переможцем стало ТзОВ «Парктехбуд», що входить до групи компаній родини львівських забудовників Жуків.

    Завод «Бетонбуд» належить родині та бізнес-партнерам підозрюваних у державній зраді Віктора Медведчука і Тараса Козака і був арештований у справі про ухилення від сплати податків у великих обсягах. АРМА оголосила конкурс на управління заводом, що включає 100% корпоративних прав ТзОВ «Бетонбуд», виробничі приміщення та спецтехніку у Львові.

    24 грудня агентство визнало переможцем ТзОВ «Парктехбуд», яке запропонувало управляти майном за 148 тис. грн винагороди від держави при стартовій вартості 300 тис. грн. Дорожчу пропозицію іншого учасника тендеру – 300 тис. грн від ТзОВ «Бетонер» – відхилили. Наразі угода про управління заводом очікує на підписання.

    Це був повторний конкурс: перший відбувся влітку 2025 року, тоді участь брали «Бетонер» зі Львова та «Консорціум «Будінтегра» з Запоріжжя. Пропозицію запорізької фірми відхилили через добровільне відмовлення, а львівської – через невиконання вимог тендерної документації.

    ТзОВ «Парктехбуд» зареєстроване у березні 2019 року у Львові. Компанія займається виробництвом бетонних розчинів, будівництвом, торгівлею автомобілями та знесенням споруд. Статутний капітал – 520 тис. грн. Бенефіціарним власником та директором є львівський забудовник Андрій Жук. Компанія входить до групи Жуків, що оперує низкою будівельних та девелоперських проєктів у Львові, серед яких люксовий житловий комплекс Marvel Hill та забудова території колишньої агрофірми «Провесінь» у Лисиничах.

    Конкурент «Парктехбуду», компанія «Бетонер», також є львівським виробником бетону та цементних розчинів. Її власник Роман Іконяк займається низкою місцевих будівельних проєктів, зокрема 9-поверховим житловим комплексом «Венґлінський» поруч парку «Погулянка».

    Кінцевими бенефіціарами «Бетонбуду» є Сергій Медведчук та Богдан Козак – рідні брати Віктора Медведчука та Тараса Козака. Їм заочно повідомлено про підозру у великому ухиленні від сплати податків. Завод розташований на вулицях Городоцькій та Тараса Шевченка у Львові, має виробничі приміщення, бетонні вузли, ангари, лабораторії, офіси та складські потужності, а також виробничі потужності у селі Галичани Городоцького району. АРМА відзначає «Бетонбуд» як одного з провідних виробників будівельних матеріалів у Львові.

  • На Чернігівщині депутатку РДА підозрюють у продажу арештованого авто

    На Чернігівщині депутатку РДА підозрюють у продажу арештованого авто

    На Чернігівщині правоохоронці оголосили підозру заступниці голови районної державної адміністрації, яка одночасно є депутаткою районної ради, у незаконному відчуженні майна, на яке було накладено арешт. Йдеться про автомобіль Toyota RAV4, який фігурував у кримінальному провадженні щодо тяжкої дорожньо-транспортної пригоди.

    Як повідомляє Чернігівська обласна прокуратура, керівник обласної прокуратури вручив посадовиці повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України — відчуження майна, на яке накладено арешт або яке підлягає конфіскації.

    За даними слідства, на автомобіль Toyota RAV4 ухвалою слідчого судді міськрайонного суду було накладено арешт із прямою забороною відчуження та розпорядження. Арешт застосували в межах кримінального провадження за фактом ДТП, унаслідок якої двоє неповнолітніх отримали тяжкі тілесні ушкодження. Дії у цій справі кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

    Попри встановлені судом обмеження, після передачі автомобіля на відповідальне зберігання посадовиця, за версією слідства, уклала угоду про його продаж власному синові за символічну суму — 5 тисяч гривень. При цьому автомобіль фактично залишався у її користуванні.

    Правоохоронці вважають, що такі дії були умисними та спрямованими на уникнення правових наслідків, пов’язаних з арештом майна. Досудове розслідування у цій справі здійснюють слідчі слідчого відділу Ніжинського районного управління поліції ГУНП у Чернігівській області.

    Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій, а також правової оцінки ролі інших осіб, які могли бути причетні до відчуження арештованого майна.