Daypolitico

Позначка: арешт майна

  • В Україні боржникам за комуналку можуть заблокувати рахунки та накласти арешт на майно

    В Україні боржникам за комуналку можуть заблокувати рахунки та накласти арешт на майно

    В Україні нагадали про суворі наслідки для громадян, які систематично не сплачують комунальні послуги. Хоча право власності на житло у боржника зберігається, механізми примусового стягнення працюють так, що людина фактично втрачає можливість розпоряджатися своєю квартирою чи іншими активами.

    Як пояснила адвокатка Олена Воронкова в коментарі для «РБК-Україна», у разі відкриття виконавчого провадження державні та приватні виконавці, як правило, одразу накладають арешт на банківські рахунки і майно боржника. Це — стандартна процедура, яку застосовують по всій країні, незалежно від розміру заборгованості.

    За її словами, навіть невеликі суми — кілька тисяч гривень — можуть стати підставою для видачі судового наказу про стягнення. Закон не встановлює жодного порогу боргу, після якого починається арешт рахунків чи майна: достатньо, щоб постачальник послуг подав заяву до суду і довів наявність зобов’язань між сторонами.

    Якщо між споживачем і комунальним підприємством є договір, компанія може звернутися за судовим наказом. Якщо договору немає — подається позов. Після отримання судового рішення воно одразу передається до виконавчої служби, що автоматично запускає механізм блокування рахунків і накладення арештів.

    При цьому самому боржнику житло ніхто не забирає — арешт не позбавляє права проживання. Але він блокує будь-які дії щодо майна: продати квартиру, подарувати її чи оформити спадкові зміни буде неможливо до повного врегулювання заборгованості.

    Юристи наголошують: у період зростання тарифів та економічних труднощів громадянам варто уважно стежити за станом особових рахунків. Бо навіть невеликий борг після рішення суду може вилитися у повний арешт фінансів і майна.

  • Суддя з Закарпаття вимагав хабар за скасування арешту деревини

    Суддя з Закарпаття вимагав хабар за скасування арешту деревини

    У Закарпатській області антикорупційні органи затримали суддю Воловецького районного суду Мукачівського району під час отримання хабаря. Про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України.

    За даними слідства, суддя запропонував за грошову винагороду скасувати арешт на 20 кубічних метрів деревини. Він також давав поради, як правильно та у які строки подавати клопотання, щоб уникнути його потрапляння на розгляд іншому слідчому судді.

    Під час передачі 1300 доларів США посадовця затримали детективи НАБУ спільно з прокурорами САП та співробітниками Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області.

    Наразі вирішується питання щодо обрання судді запобіжного заходу.

  • Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Антимонопольний комітет України надав дозвіл державним банкам «Ощадбанк» та «Укрексімбанк» на встановлення контролю над торгово-офісним комплексом Gulliver у центрі Києва. Це рішення стало ключовим етапом у завершенні багатомісячної процедури переходу активу новому власнику.

    Як повідомили в «Ощадбанку», дозвіл АМКУ стосується єдиного майнового комплексу, розташованого за адресою Спортивна площа, 1. Заяву на концентрацію банки подали ще 20 жовтня 2025 року, і погодження Комітету було необхідним відповідно до антимонопольного законодавства, оскільки йдеться про велику комерційну нерухомість у столиці.

    У банківському консорціумі зазначили, що схвалення АМКУ підтвердило законність процедури передачі активу та дозволяє фінансовим установам завершити підготовчі юридичні дії.

    Як Gulliver опинився на порозі зміни власника

    Процес зміни контролю над комплексом тривав понад рік.
    Улітку 2024 року суд передав Gulliver в управління АРМА на підставі звернення Офісу генпрокурора. Причиною стали борги компанії-власника — ТОВ «Три О».

    У серпні 2025 року компанія заявила про намір передати актив консорціуму «Ощадбанку» та «Укрексімбанку», однак тоді документи ще не були підписані. Пізніше АРМА припинила конкурс на обрання управителя, що створило додаткову невизначеність у процесі передачі.

    Ситуація загострилася наприкінці жовтня 2025 року, коли торгово-офісний центр був закритий на невизначений термін через блокування з боку попереднього власника. Це призвело до операційних труднощів для орендарів і створило юридичну паузу у функціонуванні комплексу.

    Після дозволу АМКУ державні банки отримали можливість фіналізувати процедуру контролю та відновити роботу одного з найбільших торгово-офісних центрів Києва. Очікується, що найближчим часом буде визначена модель управління комплексом і напрацьовано рішення для орендарів, які опинилися у стані невизначеності через судові та корпоративні конфлікти довкола Gulliver.

  • Співвласник «Кварталу 95» подав апеляцію на арешт майна у ВАКС

    Співвласник «Кварталу 95» подав апеляцію на арешт майна у ВАКС

    Бізнесмен і співвласник ТОВ «Квартал 95» Тимур Міндіч, який проходить підозрюваним у масштабній корупційній справі, намагається повернути контроль над своїм майном. Як повідомляє «Главком», 24 листопада його адвокат подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з вимогою скасувати арешт нерухомості. Коли саме суд розглядатиме цей документ — наразі невідомо.

    Згідно з даними «Судової влади України» та аналітичної системи YouControl, під арештом перебувають три столичні квартири Міндіча. Дві з них — у житловому комплексі на вулиці Михайла Грушевського, 9а. Їхня загальна площа становить 736,6 кв. м. Ще одна квартира розташована на вулиці Царика Григорія, 3 (колишній провулок Іподромний).

    Крім того, арешт накладено на дві квартири у Дніпрі, що знаходяться на вулиці Святослава Хороброго, 7.

    За версією слідства, Тимур Міндіч є організатором та керівником злочинної організації, причетний до відмивання коштів та незаконного впливу на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада підприємця оголошено у розшук.

    Поки адвокати намагаються оскаржити арешт майна, детективи НАБУ та прокурори САП продовжують розслідування, яке може стати одним із найгучніших антикорупційних процесів цього року.

  • Суд арештував майно у справі колишнього податківця Афонова та бізнесмена Кусаєва на 2 млрд грн

    Суд арештував майно у справі колишнього податківця Афонова та бізнесмена Кусаєва на 2 млрд грн

    24 жовтня слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва, розглянувши клопотання Офісу генерального прокурора (справа №761/44359/25), наклав арешт на все майно, вилучене під час обшуків на підприємствах, пов’язаних з колишнім податківцем Романом Афоновим та бізнесменом Феліксом Кусаєвим. Арешт також торкнувся двох відділень АТ «АБ «РАДАБАНК» у Запоріжжі.

    За даними слідства, учасники злочинної схеми з 2020 року через підконтрольні транзитно-конвертаційні підприємства реєстрували податкові накладні на реалізацію брухту чорних і кольорових металів на суму понад 2 млрд грн. Основними контрагентами, за інформацією ОГП, були підприємства реального сектору економіки, серед яких «Сяйвомет», «Сяйво ТД», ПрАТ «Дніпроспецсталь», «Метпромсервіс», «Тімметал», «Промметсплав», «Снаб-електро», «Євро-мет» та інші.

    Для легалізації походження металобрухту організатори складали акти приймання-передачі від фізичних осіб, які фактично не займалися заготівлею та не мали доступу до банківських рахунків, на які надходили кошти.

    Надалі безготівкові кошти дробилися на рахунки підконтрольних фізичних та юридичних осіб і обготівковувалися у банках та через банкомати за допомогою платіжних карток. Слідство зазначає, що до схеми могли бути причетні й посадові особи банківських установ.

    Судовий арешт покликаний забезпечити збереження активів до завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

  • Борги та державна зрада: майно ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» заблоковано

    Борги та державна зрада: майно ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» заблоковано

    Слідчий суддя Печерського районного суду Києва виніс ухвалу про арешт майна на суму понад 2,7 млрд грн у межах кримінального провадження № 22022101110000748. Розслідування веде ДБР та стосується діяльності ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» і його бенефіціарних власників Сергія Ганзелінського та Олександра Дементієнка.

    Компанія отримала кредити від ПАТ «Дельта Банк» на загальну суму 36,7 млн євро у 2011–2013 роках, але не повернула борг, який на сьогодні становить 2,69 млрд грн. Частина кредитів була забезпечена заставою в АР Крим, що стало неможливим після анексії півострова. Крім того, 385 тис. євро рефінансування від НБУ могли бути привласнені зловмисниками.

    Слідство встановило, що власники компанії організували схему ухилення від повернення боргу, зокрема шляхом ліквідації ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» у 2015 році та перевезення заставного майна до Латвії, яке використовує компанія Madesta SIA. Окрім цього, бізнесмени перереєстрували фірми в РФ, сплачуючи податки та укладаючи контракти з підприємствами оборонного комплексу країни-агресорки, що кваліфікується як державна зрада.

    Суд наклав на них субсидіарну відповідальність у розмірі 2,69 млрд грн за рішенням від 20 грудня 2024 року. У межах ухвали арештовано:

    • 100% корпоративних прав ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія “Ассестс Менеджмент Груп”» (33,5 млн грн);

    • Нежитлові приміщення в Дніпрі (666,3 м²) та Чернівцях (2563,2 м²);

    • Грошові кошти на 10 банківських рахунках у «Сенс Банку» та «Укргазбанку», за винятком податкових платежів.

  • Суд арештував майно цивільної дружини ексдиректора КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» Артикуленка

    Суд арештував майно цивільної дружини ексдиректора КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» Артикуленка

    Суд наклав арешт на майно цивільної дружини ексдиректора харківського КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» Олексія Артикуленка у межах кримінального провадження про фіктивне бронювання військовозобов’язаних. Відповідна ухвала містить перелік арештованих активів, серед яких преміальні автівки, нерухомість і майно допоміжного призначення.

    Згідно з ухвалою, під арешт потрапили два дорогі автомобілі, придбані у 2024–2025 роках: Audi Q8 (2024) — куплена в лютому 2025 року за 3,54 млн грн, та повнопривідний електрокросовер Volkswagen ID. Unyx Max (2024) — придбаний 4 червня 2025-го (ринкова вартість оцінюється в $25–30 тис.). Також арештовано два боксові гаражі, два причепи, земельну ділянку та житловий будинок площею 227,5 кв. м, придбані у різні роки. У декларації Артикуленка зазначено також квартиру площею 42 кв. м, придбану ним на початку 2024 року за 1,54 млн грн.

    У документі зазначено, що 26 вересня 2025 року Артикуленку повідомлено про підозру за ознаками ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання діяльності Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період, вчинене групою осіб) та ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групи осіб). Повідомлення про підозру було оприлюднено того ж дня в офіційних публікаціях.

    Слідчі також просили суд застосувати до Артикуленка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте в задоволенні клопотання відмовили — у матеріалах провадження відсутні дані про його перебування на тимчасово окупованих територіях, у країні-агресорі або про оголошення у міжнародний розшук, що унеможливлювало застосування такого заходу за відсутності підозрюваного. 1 жовтня Артикуленка оголосили у розшук на території України.

    За даними слідства, схема полягала у фіктивному працевлаштуванні чоловіків призовного віку на комунальне підприємство з метою оформлення їм броні. За версією правоохоронців, від цієї практики керівництво КП отримувало значні кошти. У рамках розслідування також накладено арешт на особові справи 417 працівників підприємства.

    Додатково звертається увага на зв’язки цивільної дружини Артикуленка: вона є співвласницею фірм, які отримували підряди на вивезення відходів і інші послуги від комунальних установ. У матеріалах провадження та ухвалі суду окремо згадано про участь підрядників та можливі канали виведення коштів.

    Раніше в межах тієї ж справи були затримані й інші фігуранти: наприклад, заступник директора КП та інші працівники. Їхнім родинам і близьким також інкримінують причетність до схем з нарахуванням зарплат «фіктивним» працівникам та зняттям коштів із їхніх банківських карток. Частина підозрюваних перебуває під вартою.

  • В Раді пропонують заборонити боржникам продавати авто і нерухомість

    В Раді пропонують заборонити боржникам продавати авто і нерухомість

    Верховна Рада готує нові правила для боржників. Група народних депутатів зареєструвала законопроєкт №14005 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію».

    Що зміниться

    Документ пропонує:

    • розширити функціонал автоматизованої системи виконавчого провадження, забезпечивши її взаємодію з державними органами, банками, фінансовими установами та небанківськими надавачами платіжних послуг;

    • інтегрувати Єдиний реєстр боржників з іншими реєстрами, щоб прискорити процеси накладення і зняття обмежень;

    • заборонити відчуження або заставу майна, якщо особа перебуває в реєстрі боржників (винятки — лише у випадках, передбачених законом).

    Наприклад, якщо боржник значиться у реєстрі, територіальні органи МВС мають відмовити у реєстрації транспортного засобу і повідомити про нього виконавців.
    Так само нотаріус не зможе посвідчити договір купівлі-продажу чи іпотеки нерухомості, об’єктів незавершеного будівництва або транспорту, якщо власник є боржником.

    У разі надходження коштів на рахунок державного чи приватного виконавця автоматизована система автоматично формуватиме повідомлення про погашення боргу. Це стане підставою для виключення боржника з реєстру та зняття арешту з коштів, електронних грошей чи цінних паперів.

  • У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

    У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

    Директор компанії «Буд Пром Лайн» Андрій Кисіль потрапив у центр гучного скандалу — його майно арештував суд у межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків на суму понад 21 мільйон гривень. Слідство встановило, що компанія протягом трьох років отримувала державні кошти за роботи з облаштування укриттів у школах, але не вносила ці суми до податкової звітності.

    За даними БЕБ, «Буд Пром Лайн» активно працювала з бюджетними структурами, зокрема з Управлінням освіти і науки Білоцерківської міськради, виконавчим комітетом та іншими органами місцевого самоврядування. Роботи проводилися у 2022–2024 роках, коли облаштування укриттів у навчальних закладах стало пріоритетом.

    Втім, кошти, які надходили від держави, не були задекларовані належним чином. Керівник підприємства, усвідомлюючи законодавчі вимоги, систематично не складав податкові накладні і не подавав звітність щодо надходжень. У результаті — до держбюджету не надійшло понад 21 мільйон гривень ПДВ.

    Зловживання підтверджені результатами аналітичного дослідження БЕБ, а також судовою економічною експертизою, проведеною фахівцями Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

    У зв’язку з кримінальним провадженням суд наклав арешт на майно Андрія Кисіля:

    • нежитлову будівлю площею майже 96 кв. м у Київській області;

    • квартиру у столиці на понад 122 кв. м;

    • дві земельні ділянки загальною площею понад 10 соток у Київській області;

    • нежитлове приміщення площею 190 кв. м у місті Біла Церква;

    • повну частку у статутному капіталі компанії «Буд Пром Лайн».

    У Державній податковій службі не виключають, що виявлене ухилення — лише частина ширшої схеми. Наразі правоохоронці перевіряють, чи діяла ця практика і в інших підрядників, які працюють із коштами на безпеку шкіл.

    Слідчі дії тривають. Справу контролює БЕБ разом із податковими органами.

  • Готельний комплекс у Львівській області залишився під арештом через кримінальне провадження

    Готельний комплекс у Львівській області залишився під арештом через кримінальне провадження

    Суд залишив без задоволення клопотання сторони захисту про скасування арешту на готельний комплекс Saltzbork та інше нерухоме майно у Львівській області, яке пов’язують з колишнім працівником Львівської митниці Андрієм Басарабом. Об’єкти фігурують у кримінальному провадженні щодо можливого незаконного збагачення посадовця.

    Розслідування, відкрите 15 травня 2024 року, стосується придбання низки земельних ділянок і будівель у Самбірському районі, які, за версією слідства, значно перевищують офіційні доходи Басараба. Значна частина активів оформлена на близьких осіб, зокрема на ТОВ «Еко-Самбір», де співвласницею є його дружина Любов Басараб.

    Адвокат заявив, що майно набуте ще до 2021 року, частина об’єктів перебуває в іпотеці, а з 2022 року комплекс використовується як база для оздоровлення дітей і військових. Захист також посилався на шкоду для ділової репутації власниці та ускладнення доступу до кредитних ресурсів.

    Однак суд визнав, що надані доводи не є достатніми для зняття арешту. Слідство вважає, що майно могло бути переоформлене на юридичну особу з метою уникнення конфіскації у разі винесення обвинувального вироку. Також наголошувалося, що 26 травня 2025 року у справі призначено будівельно-технічну експертизу, і наразі її результати ще очікуються.

    Суд зазначив, що ризики, які стали підставою для арешту, залишаються чинними, а попередня ухвала була підтверджена апеляційним судом. Крім того, згідно з процесуальними нормами, нинішнє рішення оскарженню не підлягає.

    У списку арештованого майна — готельний комплекс у смт Стара Сіль, хутір Папрочизна, 19 земельних ділянок, будинки площею від 19,7 до 1227,5 м² та інші об’єкти нерухомості. Розслідування триває.