Daypolitico

Позначка: АРМА

  • АРМА запускає продаж яхти Медведчука

    АРМА запускає продаж яхти Медведчука

    Агентство з розшуку та менеджменту активів виходить на фінальний етап підготовки до продажу яхти Royal Romance, яку пов’язують із підозрюваним у державній зраді Віктором Медведчуком. Актив перебуває у юрисдикції Хорватії та вже переданий в управління АРМА для подальшої реалізації.

    Як повідомили в агентстві, продаж яхти здійснюється на підставі рішення слідчого судді в межах кримінального провадження. Водночас Офіс генерального прокурора вже направив обвинувальний акт до суду, і справа перейшла у стадію судового розгляду.

    Ключовим етапом стало налагодження міжнародної взаємодії. Українська сторона передала необхідні матеріали хорватським органам у межах правової допомоги, що дозволило просунутися у процедурі управління активом за кордоном.

    Паралельно АРМА проводить підготовчу роботу до реалізації яхти. Йдеться про оцінку вартості активу, визначення моделі продажу та організацію процедури через публічні механізми, які мають гарантувати прозорість і максимальну вигоду для держави.

    Royal Romance є одним із найдорожчих активів, пов’язаних із Медведчуком. Її продаж розглядається як можливість поповнення державного бюджету за рахунок арештованого майна.

    У агентстві наголошують, що процес перебуває на завершальній стадії підготовки. Наступним кроком має стати безпосередній запуск процедури продажу, після чого актив може бути реалізований на відкритому ринку.

    Ця справа є показовою для практики управління арештованими активами за кордоном і демонструє механізми міжнародної співпраці у поверненні ресурсів, пов’язаних із підозрюваними у злочинах проти держави.

  • Жовтневий палац можуть повернути державі: прокуратура подала позов

    Жовтневий палац можуть повернути державі: прокуратура подала позов

    Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах Фонду державного майна України подав позов до Федерації профспілок України та департаменту комунальної власності КМДА щодо повернення у державну власність однієї з ключових історичних будівель столиці.

    Йдеться про комплекс колишнього Інституту шляхетних дівчат, розташований у центрі Києва на Алеї Героїв Небесної Сотні, 1. Будівля є пам’яткою архітектури національного значення, зведеною у 1838–1843 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Сьогодні тут функціонує Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, відомий як Жовтневий палац.

    Історично об’єкт має складну долю. Після революції 1917 року інститут припинив діяльність, у 1930-х роках у будівлі розміщувалося управління НКВС УРСР, а з 1958 року — палац культури. Нині це один із найбільших концертних майданчиків столиці, здатний вмістити понад дві тисячі глядачів.

    Прокуратура та Фонд держмайна вимагають скасувати свідоцтво про право власності Федерації профспілок України від 28 березня 2007 року на комплекс загальною площею 17 597,7 м². Також позов передбачає скасування державної реєстрації права приватної власності на головний корпус, флігель, а також допоміжні приміщення, включно з машинним відділенням, гаражами та складами.

    Ключова вимога — повернення об’єкта у державну власність як пам’ятки національного значення.

    У межах судового процесу Господарський суд міста Києва 2 березня частково задовольнив клопотання Федерації профспілок і залучив до справи Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) як третю сторону на боці відповідача.

    Це рішення пов’язане з тим, що об’єкт перебуває в управлінні АРМА на підставі ухвали Печерського районного суду Києва від 3 червня 2025 року. Агентство уклало договір управління майном із ТОВ «Комбінат Плюс» у липні того ж року.

    Попри заперечення прокуратури та Фонду держмайна щодо розширення кола учасників процесу, суд дійшов висновку, що участь АРМА є необхідною для повного та об’єктивного розгляду справи.

    Справу щодо права власності на один із символів центрального Києва розглядають як потенційно прецедентну — її результат може вплинути на подальшу долю інших об’єктів, які перебувають у користуванні профспілок.

  • Нардеп Железняк заявив про схему виведення платежів управителями майна АРМА

    Нардеп Железняк заявив про схему виведення платежів управителями майна АРМА

    Станом на 1 березня 2026 року заборгованість консорціуму «КАМпарітет» перед державним бюджетом зросла майже вчетверо порівняно з минулим роком і сягнула приблизно 7,5 млн грн.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

    За його словами, найбільша частина боргу припадає на Будинок профспілок у центрі Києва, де заборгованість вже становить 4,7 млн грн.

    Ще приблизно 2,4 млн грн, за даними депутата, консорціум недоплатив державі за управління торговим центром «Флагман» в Івано-Франківську та приміщенням у Києві на вулиці Павлівській.

    Железняк також заявив, що виявив конкретний механізм, за допомогою якого управителі можуть виводити навіть гарантійні платежі, які за договором повинні надходити до державного бюджету.

    За словами депутата, задокументований фінансовий механізм став підставою для подання офіційної заяви до НАБУ щодо системного пограбування держави.

    «Ситуація з орендою на Майдані за 74 грн за квадратний метр настільки показова і зухвала, що потребує негайного втручання правоохоронців», — заявив він.

    Железняк також додав, що АРМА мала б розірвати договори з управителем ще рік тому, однак цього не сталося.

    За даними, які раніше озвучувала голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, консорціум «КАМпарітет» отримав Будинок профспілок в управління у квітні 2024 року і вже невдовзі почав накопичувати борги перед державою.

    Зокрема, за її словами, лише станом на літо 2025 року борг управителя за гарантійними платежами становив близько 2 млн грн.

    Консорціум «КАМпарітет» у 2024–2025 роках отримав в управління низку активів, серед яких:

    • Будинок профспілок у Києві

    • приміщення на вулиці Павлівській

    • ТЦ «Флагман» в Івано-Франківську

    • виробництво ягід компанії «Українська ягода»

    Відповідно до умов договорів управління, компанія повинна щомісяця сплачувати державі відсоток від прибутку, а якщо його немає — гарантійний платіж.

    Водночас, за даними Железняка, компанія не перераховувала державі відсотків від прибутку, а сплачувала лише мінімальні гарантійні платежі.

    При цьому на деяких об’єктах продовжує працювати комерційний бізнес. Наприклад, у приміщенні на вулиці Павлівській, 18 у Києві працює магазин «Світ матраців».

    Блогер Володимир Бондаренко також заявляв, що «КАМпарітет» можуть пов’язувати з групою Колот — Гмирін — Сенниченко, яка фігурувала у скандалах навколо Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії.

    За його інформацією, 48% консорціуму належать компанії «Управляюча компанія Євро-Сервіс», якою керує Юрій Тарасенко.

    Раніше Тарасенко очолював компанію «Ваш правовий захист», власницею якої є Аліна Адамчик. Вона також володіє компанією «Європаркінг», яку раніше очолював Дмитро Лекішвілі.

    Лекішвілі є директором підприємства «Сучасний простір», власником якого виступає Володимир Колот.

    Колот є співвласником компанії «Агро Газ Трейдінг», яка фігурувала у скандалах навколо Фонду держмайна, ОПЗ та ОГХК.

    Шурином Колота є Андрій Гмирін, фігурант справ НАБУ щодо розкрадання коштів державних підприємств.

    За інформацією Бондаренка, Колот, Гмирін і колишній голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко наразі перебувають за кордоном.

  • САП зареєструвала справу проти очільниці АРМА Ярослави Максименко

    САП зареєструвала справу проти очільниці АРМА Ярослави Максименко

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження, у якому фігурує тимчасова виконувачка обов’язків голови Агентства з розшуку та менеджменту активів Ярослава Максименко. Розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем.

    За наявною інформацією, провадження було зареєстроване 23 січня. Деталі можливих порушень правоохоронці наразі не розголошують. У САП утримуються від коментарів щодо суті підозрюваних дій, а сама Максименко публічно ситуацію поки не коментувала.

    Ярослава Максименко очолила АРМА у статусі виконувачки обов’язків у серпні 2025 року. До призначення вона працювала директоркою департаменту політики власності та санкцій Міністерства економіки під час керівництва відомством Юлією Свириденко. Раніше Максименко також була радницею з корпоративних питань у Фонді державного майна в період, коли установу очолював Дмитро Сенниченко, який нині перебуває за кордоном і фігурує у низці антикорупційних розслідувань.

    У її професійній біографії згадується участь у компанії «Кримпроект-сервіс», зареєстрованій у Криму у 2011 році та ліквідованій у 2020-му. Крім того, вона входила до наглядової ради Одеського припортового заводу та виконувала управлінські функції в Об’єднаній гірничо-хімічній компанії — державних підприємствах, які раніше ставали об’єктами розслідувань НАБУ і САП. Водночас процесуальних претензій безпосередньо до Максименко до цього часу не висувалося.

    Окрему увагу викликають і задекларовані фінансові операції посадовиці. У 2025 році вона придбала квартиру в Києві площею понад 115 квадратних метрів за 6,1 млн гривень. Угоду було укладено в той самий день, коли Максименко продала іншу нерухомість, отримавши 6,3 млн гривень. У декларації також зазначено автомобіль Infiniti QX60 2014 року випуску, понад 1 млн гривень річної заробітної плати та готівкові заощадження у розмірі 25 тисяч доларів. Її чоловік задекларував близько 1,8 млн гривень доходу за 2024 рік.

    Відкриття кримінального провадження може вплинути на подальший перебіг конкурсу на посаду повноцінного голови АРМА, а також посилює увагу до діяльності керівництва агентства, яке відповідає за управління арештованими активами в Україні.

  • Правоохоронці перевіряють можливу діяльність шахрайського кол-центру у будівлі «Укрпрофоздоровниці»

    Правоохоронці перевіряють можливу діяльність шахрайського кол-центру у будівлі «Укрпрофоздоровниці»

    Голова правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Микола Субота опинився в центрі публічної уваги через низку звинувачень і зауважень. У публікаціях стверджується, що його діяльність може бути пов’язана з управлінськими рішеннями щодо профспілкового майна, зокрема санаторіїв і медичних закладів.

    За інформацією, яка поширюється у відкритих джерелах, у період його керівництва компанія фігурувала у великій кількості судових процесів — йдеться про сотні цивільних і кримінальних справ, а також значну кількість господарських спорів. Окремі провадження стосуються можливого відчуження об’єктів нерухомості та санаторних комплексів, частину активів передавали в управління АРМА.

    Також згадується реалізація бальнеологічної лікарні в Києві, щодо якої відкрито кримінальне провадження через можливі збитки державі. Ці обставини стали предметом суспільного обговорення та журналістських матеріалів.

    Окремо в публічному просторі наголошується на попередній управлінській діяльності Суботи, зокрема на керівництві підприємствами, які згодом проходили процедури банкрутства. Деякі пов’язані компанії також припинили діяльність у результаті фінансових труднощів або судових процесів.

    У медіа також з’являлися згадки про можливі питання щодо відповідності задекларованих доходів та вартості майна. Йдеться про придбання нерухомості та земельних ділянок, що викликало інтерес журналістів та громадськості.

    Крім того, у 2026 році в інформаційному полі з’явилися повідомлення про можливу діяльність шахрайського кол-центру в одній із будівель, пов’язаних із компанією. Ці твердження наразі потребують перевірки з боку правоохоронних органів.

    У зверненнях викривача міститься заклик до перевірки можливих фінансових операцій і управлінських рішень, а також до надання правової оцінки фактам, які згадуються у публічних матеріалах. Остаточні висновки можуть бути зроблені лише після офіційних перевірок та процесуальних рішень компетентних органів.

  • Дмитро Фірташ через ВАКС намагається повернути контроль над Львівгазом і Закарпатгазом

    Дмитро Фірташ через ВАКС намагається повернути контроль над Львівгазом і Закарпатгазом

    Дмитро Фірташ розпочав масштабну юридичну кампанію з метою відновлення контролю над газорозподільними активами АТ «Львівгаз» та АТ «Закарпатгаз», які у 2023 році були передані під управління структур НАК «Нафтогаз України». Йдеться про частину ринку облгазів, що раніше входили до так званої газової імперії бізнесмена.

    Захист Фірташа обрав тактику наступу через антикорупційні органи. Адвокати подали заяви до НАБУ, в яких стверджують про нібито штучне доведення підприємств до банкрутства та незаконне виведення активів за участю посадовців АРМА, «Чорноморнафтогазу» та НАК «Нафтогаз України». Ключовим аргументом стала оцінка у 10 мільярдів гривень — саме на таку суму, за версією сторони захисту, зменшилася вартість активів після їх переходу під контроль держави.

    Спочатку НАБУ відмовилося реєструвати провадження. Однак Вищий антикорупційний суд зобов’язав детективів розпочати досудове розслідування. Це рішення відкриває можливість юридичного перегляду обставин передачі облгазів державі та фактично переводить політичне рішення про деолігархізацію енергетичного сектору у площину кримінально-правової оцінки.

    Паралельно в інформаційному просторі знову спливають деталі функціонування газового бізнесу, пов’язаного з Фірташем. У центрі фінансових потоків, за даними розслідувань минулих років, фігурував АТ «Банк Альянс». Через структури ТОВ «Регіональна газова компанія» та ТОВ «ЙЕ Енергія» здійснювалися операції, які правоохоронні органи раніше кваліфікували як ризикові.

    Суть схеми, яку описували слідчі органи, полягала у попередній оплаті газу облгазами за обсяги, що фактично існували лише на папері. Зокрема, у 2021 році державі було завдано збитків на понад 4 мільярди гривень через фіктивні розрахунки, пов’язані з діяльністю «Вінницягазу», «Львівгазу» та «Дніпропетровськгазу». Додатково бюджет недоотримав близько 1,5 мільярда гривень через маніпуляції з протоколами розбіжностей, які блокували оплату за користування державними мережами.

    Навіть після арешту активів групи менеджмент, пов’язаний із Фірташем, за твердженнями критиків, зберігав вплив на частину процесів у галузі. У публічному просторі неодноразово звучали припущення про лояльність окремих посадовців правоохоронних органів та органів прокуратури до газових структур.

    Наразі розслідування, ініційоване за рішенням ВАКС, має встановити, чи були підстави для звинувачень у штучному знеціненні активів та чи відповідала процедура їх передачі законодавству. Чи стане це інструментом повернення контролю над облгазами, або ж підтвердить правомірність дій держави, залежатиме від результатів слідства та позиції суду.

  • Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке кардинально змінює баланс сил у резонансній справі навколо групи «Юнігран» і її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти з великого масиву майна та спецдозволів на користування надрами, фактично повернувши контроль над ключовими гранітними активами компаніям, що працюють на Житомирщині.

    Йдеться про ТОВ «Юні люкс», ТОВ «Юні сервіс», ТОВ «Юні стоун плент», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», а також Коростенську та Малинську видобувні компанії. Саме на ці структури після 2022 року були переоформлені активи групи «Юнігран», коли її власник Ігор Наумець потрапив під санкції і виїхав за кордон.

    Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

    Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

    Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

    Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

    На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

    Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

  • Аукціон АРМА віддав сотні гектарів Карпат людям із групи Льовочкіних

    Аукціон АРМА віддав сотні гектарів Карпат людям із групи Льовочкіних

    8 січня 2026 року Агентство з розшуку та менеджменту активів продало 460 гектарів землі на полонині Боржава в Закарпатській області за 89,5 мільйона гривень.

    Земельні ділянки були поділені на три лоти, для яких одночасно провели три окремі торги. Усі вони відбувалися за процедурою так званого голландського аукціону — формату, за якого стартова ціна поступово знижується, доки перший учасник не погодиться на купівлю. У кожному з аукціонів був лише один учасник, що дозволило викупити активи за мінімально можливими цінами.

    Так, Андрій Вінграновський придбав ділянку площею 26,7 гектара за 5,4 мільйона гривень при стартовій ціні 10,4 мільйона, а також лот у 199,1 гектара за 39,1 мільйона гривень замість початкових 75,2 мільйона. Ще 234,77 гектара за 45 мільйонів гривень при стартовій ціні 88,2 мільйона викупив Ігор Власюк.

    У підсумку середня ціна однієї сотки землі в Карпатах склала близько двох тисяч гривень. Для порівняння, ще в листопаді 2024 року АРМА публічно заявляло, що очікує отримати від продажу цих земель понад один мільярд гривень.

    Згідно з даними сервісу Opendatabot, Андрій Вінграновський є власником компанії «Омбрі Інвестмент», яка входить до корпоративної групи родини Льовочкіних. Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної. Ігор Власюк, який придбав найбільший лот, є засновником ТОВ «Боржава Есет», кінцевим бенефіціаром якого також є Вінграновський.

    Раніше, у серпні 2025 року, журналісти Bihus.Info повідомляли, що Сергій Льовочкін планує будівництво великого гірськолижного курорту «Боржава» саме на цій території. Продаж землі через АРМА фактично відкрив шлях для реалізації цього проєкту.

    Таким чином, сотні гектарів карпатської полонини, яку екологи роками намагалися захистити від забудови, перейшли до структур, пов’язаних із впливовою політично-бізнесовою групою, за цінами, які у десятки разів нижчі від раніше озвучених державою очікувань.

  • ВАКС зобов’язав НАБУ розслідувати конкурс АРМА щодо “Моршинської”

    ВАКС зобов’язав НАБУ розслідувати конкурс АРМА щодо “Моршинської”

    Вищий антикорупційний суд зобов’язав НАБУ розпочати кримінальне провадження через можливі зловживання посадовців Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у зв’язку з оголошеним конкурсом на управління активами IDS Ukraine, до яких належать відомі українські бренди “Моршинська” та “Миргородська”.

    Адвокат компанії New World Value Fund Limited подав до НАБУ заяву про можливе вчинення службовими особами АРМА кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 14 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу. У заяві адвокат наголошував, що дії АРМА під час оголошення відкритих торгів можуть містити ознаки злочину. Водночас, станом на початок розгляду НАБУ не внесло відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), мотивуючи відсутністю підстав.

    Суддя ВАКС під час розгляду скарги визнав, що у поданій заяві містяться достатні дані для перевірки органом досудового розслідування. Відтак, НАБУ зобов’язали почати розслідування щодо можливих зловживань службових осіб АРМА.

    Згідно із заявою, 28 листопада 2025 року АРМА оголосила конкурс на управління корпоративними правами компаній IDS Ukraine у системі Prozorro. До активів входять:

    • 100% статутного капіталу ПрАТ “Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”;

    • акції ПрАТ “Індустріальні та дистрибуційні системи” та ПрАТ “Миргородський завод мінеральних вод”;

    • частки в інших компаніях групи, таких як ТОВ “ІДС Аква сервіс”, ПП “ІВА”, ДП “Нова.ком” та ТОВ “Потужність”.

    Загальна вартість активів сягає десятків мільйонів гривень. Заявник підкреслює, що проведення закупівлі могло містити ознаки кримінального правопорушення та впливати на законність конкурсу.

    Окрім цього, Антимонопольний комітет України прийняв до розгляду три скарги щодо конкурсу АРМА стосовно управління активами IDS Ukraine. Уряд виставив на публічні торги активи виробника популярних брендів мінеральної води.

    Таким чином, справа перебуває на контролі ВАКС та НАБУ, а розслідування має визначити законність дій посадовців АРМА та можливі порушення кримінального законодавства.

  • АРМА обрала управителя арештованого заводу «Бетонбуд» у Львові

    АРМА обрала управителя арештованого заводу «Бетонбуд» у Львові

    Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), визначило нового управителя арештованого заводу «Бетонбуд» у Львові. За підсумками повторного тендеру переможцем стало ТзОВ «Парктехбуд», що входить до групи компаній родини львівських забудовників Жуків.

    Завод «Бетонбуд» належить родині та бізнес-партнерам підозрюваних у державній зраді Віктора Медведчука і Тараса Козака і був арештований у справі про ухилення від сплати податків у великих обсягах. АРМА оголосила конкурс на управління заводом, що включає 100% корпоративних прав ТзОВ «Бетонбуд», виробничі приміщення та спецтехніку у Львові.

    24 грудня агентство визнало переможцем ТзОВ «Парктехбуд», яке запропонувало управляти майном за 148 тис. грн винагороди від держави при стартовій вартості 300 тис. грн. Дорожчу пропозицію іншого учасника тендеру – 300 тис. грн від ТзОВ «Бетонер» – відхилили. Наразі угода про управління заводом очікує на підписання.

    Це був повторний конкурс: перший відбувся влітку 2025 року, тоді участь брали «Бетонер» зі Львова та «Консорціум «Будінтегра» з Запоріжжя. Пропозицію запорізької фірми відхилили через добровільне відмовлення, а львівської – через невиконання вимог тендерної документації.

    ТзОВ «Парктехбуд» зареєстроване у березні 2019 року у Львові. Компанія займається виробництвом бетонних розчинів, будівництвом, торгівлею автомобілями та знесенням споруд. Статутний капітал – 520 тис. грн. Бенефіціарним власником та директором є львівський забудовник Андрій Жук. Компанія входить до групи Жуків, що оперує низкою будівельних та девелоперських проєктів у Львові, серед яких люксовий житловий комплекс Marvel Hill та забудова території колишньої агрофірми «Провесінь» у Лисиничах.

    Конкурент «Парктехбуду», компанія «Бетонер», також є львівським виробником бетону та цементних розчинів. Її власник Роман Іконяк займається низкою місцевих будівельних проєктів, зокрема 9-поверховим житловим комплексом «Венґлінський» поруч парку «Погулянка».

    Кінцевими бенефіціарами «Бетонбуду» є Сергій Медведчук та Богдан Козак – рідні брати Віктора Медведчука та Тараса Козака. Їм заочно повідомлено про підозру у великому ухиленні від сплати податків. Завод розташований на вулицях Городоцькій та Тараса Шевченка у Львові, має виробничі приміщення, бетонні вузли, ангари, лабораторії, офіси та складські потужності, а також виробничі потужності у селі Галичани Городоцького району. АРМА відзначає «Бетонбуд» як одного з провідних виробників будівельних матеріалів у Львові.