Daypolitico

Позначка: АРМА

  • Управителем арештованого бізнес-центру Жеваго стала структура з орбіти iBox Bank і Міндіча

    Управителем арештованого бізнес-центру Жеваго стала структура з орбіти iBox Bank і Міндіча

    Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) визначило управителя арештованого майнового комплексу на вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6 у Києві — одного з найбільших бізнес-центрів у центральній частині міста, який пов’язують із підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго. За результатами конкурсу переможцем стало ТОВ «Енвіл», засноване Володимиром Дроботом.

    Як зазначає блогер Володимир Бондаренко, Дробот є співвласником iBox Bank разом з Ігорем Хмельовим. З 2023 року банк перебуває у стані ліквідації за рішенням Нацбанку — регулятор встановив, що фінансова установа сприяла окремим операторам грального ринку в ухиленні від сплати податків на десятки мільярдів гривень. Також iBox Bank здійснював процесинг однойменної платіжної мережі, яку журналістські розслідування пов’язували з підприємцем Тимуром Міндічем.

    Ігор Хмельов, відомий у матеріалах слідства як «Шмель», разом із Міндічем фігурує у низці спільних бізнес-структур: Tanden Group, Eventus Management, Atlet Bud, Brand Style, TIM&TIM s.r.o. (Словаччина). За інформацією, озвученою в медіа, через Хмельова оформлювалися окремі активи, пов’язані з дружиною Міндіча.

    Не менш показовим є зв’язок ще однієї фігурантки — Альони Шевцової (Дегрік), партнерки Дробота та Хмельова по iBox Bank. Вона перебуває під санкціями у зв’язку зі справою про відмивання коштів сервісу LeoGaming.

    У результаті управління арештованою нерухомістю, що перебуває у сфері санкцій щодо Жеваго, отримала структура, пов’язана з особами, які фігурують у справах про ухилення від податків у гральному бізнесі, банківських розслідуваннях і санкційних рішеннях.

    Таким чином, контроль над бізнес-центром на Печерську тепер матиме коло осіб, яке об’єднують спільні інтереси у фінансових і процесингових структурах, а також наявність фігурування у низці резонансних справ.

  • Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Антимонопольний комітет України надав дозвіл державним банкам «Ощадбанк» та «Укрексімбанк» на встановлення контролю над торгово-офісним комплексом Gulliver у центрі Києва. Це рішення стало ключовим етапом у завершенні багатомісячної процедури переходу активу новому власнику.

    Як повідомили в «Ощадбанку», дозвіл АМКУ стосується єдиного майнового комплексу, розташованого за адресою Спортивна площа, 1. Заяву на концентрацію банки подали ще 20 жовтня 2025 року, і погодження Комітету було необхідним відповідно до антимонопольного законодавства, оскільки йдеться про велику комерційну нерухомість у столиці.

    У банківському консорціумі зазначили, що схвалення АМКУ підтвердило законність процедури передачі активу та дозволяє фінансовим установам завершити підготовчі юридичні дії.

    Як Gulliver опинився на порозі зміни власника

    Процес зміни контролю над комплексом тривав понад рік.
    Улітку 2024 року суд передав Gulliver в управління АРМА на підставі звернення Офісу генпрокурора. Причиною стали борги компанії-власника — ТОВ «Три О».

    У серпні 2025 року компанія заявила про намір передати актив консорціуму «Ощадбанку» та «Укрексімбанку», однак тоді документи ще не були підписані. Пізніше АРМА припинила конкурс на обрання управителя, що створило додаткову невизначеність у процесі передачі.

    Ситуація загострилася наприкінці жовтня 2025 року, коли торгово-офісний центр був закритий на невизначений термін через блокування з боку попереднього власника. Це призвело до операційних труднощів для орендарів і створило юридичну паузу у функціонуванні комплексу.

    Після дозволу АМКУ державні банки отримали можливість фіналізувати процедуру контролю та відновити роботу одного з найбільших торгово-офісних центрів Києва. Очікується, що найближчим часом буде визначена модель управління комплексом і напрацьовано рішення для орендарів, які опинилися у стані невизначеності через судові та корпоративні конфлікти довкола Gulliver.

  • У Запоріжжі викрили схему привласнення 17 мільйонів гуманітарних коштів

    У Запоріжжі викрили схему привласнення 17 мільйонів гуманітарних коштів

    Поліція викрила у Запоріжжі масштабну схему привласнення благодійних коштів, виділених міжнародною організацією для реалізації дитячих програм. За даними слідства, група осіб створила мережу фіктивних підприємців, через яких проводили незаконні фінансові операції. На підставі зібраних доказів трьом фігурантам повідомлено про підозри.

    Як повідомляють у Нацполіції, організатором схеми став 28-річний мешканець сусідньої області. До незаконної діяльності він залучив двох знайомих. Вони підшукували у Запоріжжі людей, на яких оформлювали ФОПи без наміру здійснювати реальну господарську діяльність. Через ці підставні підприємства й проводили фінансові операції.

    Учасники схеми звернулися до міжнародної гуманітарної організації із заявленою метою реалізації програм для дітей. Вони отримали понад 17 мільйонів гривень нібито для закупівлі техніки, канцелярських товарів та організації заходів. Насправді жодні послуги не надавалися, а товари не закуповувалися.

    Отримані кошти переказували на рахунки новостворених ФОПів частинами по 200 тисяч гривень, після чого готівку знімали та розподіляли між учасниками. За даними поліції, такі дії призвели до розтрати щонайменше одного мільйона гривень благодійних коштів, які згодом були легалізовані.

    Щоб запобігти подальшому виведенню грошей, правоохоронці домоглися арешту банківських рахунків громадської організації, на яких перебувало 10,3 мільйона гривень. Надалі управління арештованими активами буде здійснюватися за участі АРМА.

    25 листопада поліцейські провели 11 обшуків за місцями проживання фігурантів та в приміщеннях, які використовувалися для діяльності. Вилучено фінансову документацію, техніку, а також значні суми готівки — понад 465 тисяч гривень, 15 700 доларів та 900 євро.

    Слідчі, під процесуальним керівництвом Запорізької обласної прокуратури, повідомили про підозри:
    — організатору — за ч. 3 ст. 201-2 КК України;
    — директору громадської організації — за ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 201-2;
    — підприємцю — за ч. 3 ст. 201-2 та ч. 1 ст. 209 КК України.

    Триває вирішення питання про обрання запобіжних заходів. Досудове розслідування продовжується.

  • Операція «Мідас»: в Агентстві арештованих активів з’ясовують роль своїх посадовців

    Операція «Мідас»: в Агентстві арештованих активів з’ясовують роль своїх посадовців

    У Агентстві з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочали внутрішню перевірку після появи у медіа інформації про можливу причетність окремих співробітників до масштабного антикорупційного розслідування правоохоронців, відомого як операція «Мідас». Про це повідомили у пресслужбі АРМА.

    Тимчасова виконувачка обов’язків голови агентства Ярослава Максименко ініціювала службове з’ясування всіх обставин. Метою перевірки є встановлення фактів, надання об’єктивної оцінки дотримання працівниками вимог законодавства та внутрішніх стандартів, а також виявлення можливих порушень. У разі підтвердження неналежних дій посадовців можуть бути ухвалені дисциплінарні або кадрові рішення.

    У повідомленні підкреслюється, що АРМА послідовно дотримується принципів доброчесності, законності та прозорості, які є складовою міжнародної боротьби з корупцією та передбачені Конвенцією ООН проти корупції. В агентстві запевнили, що реагують на будь-яку інформацію, яка може свідчити про неправомірні дії чи конфлікт інтересів.

    В АРМА наголосили, що внутрішня підзвітність і контроль за дотриманням етичних норм — необхідні елементи зміцнення інституційної спроможності агентства та виконання міжнародних антикорупційних зобов’язань України.

    Нагадаємо, раніше Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК Енергоатом» у межах розслідування НАБУ та САП, що є частиною операції «Мідас». Також запобіжний захід було застосовано до працівниці бек-офісу компанії, яку підозрюють у розкраданні коштів.

    10 листопада НАБУ оголосило про масштабну спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Пізніше правоохоронці оприлюднили деталі схеми, яка, за їхніми даними, діяла тривалий час та охоплювала коло посадовців і посередників.

  • Міністр енергетики Галущенко ночував у заарештованому маєтку Захарченка перед обшуком НАБУ

    Міністр енергетики Галущенко ночував у заарештованому маєтку Захарченка перед обшуком НАБУ

    Міністр енергетики Герман Галущенко, за даними нардепа Ярослава Железняка, переночував у заарештованому маєтку колишнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка напередодні обшуку НАБУ. Будинок перебуває в управлінні АРМА, і користування ним офіційно заборонено.

    Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на інформацію власних джерел.

    Як стверджує нардеп, у жовтні Галущенко терміново залишив будинок у Царському селі, однак безпосередньо перед обшуком знову там з’явився й провів ніч. Саме цей об’єкт і став однією з адрес, до яких прийшли детективи НАБУ.

    Йдеться про маєток ексміністра МВС часів Януковича Віталія Захарченка. Він арештований ще з 2021 року та переданий в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Користування цим майном заборонено, а будь-який доступ до нього має відбуватися виключно під контролем правоохоронців.

    За даними джерел Железняка, ключі від будинку знаходилися у силовиків, а клопотання про арешт свого часу подавало Державне бюро розслідувань.

    Перший конкурс АРМА для передачі маєтку в управління відбувся лише у вересні–жовтні 2025 року, однак претендентів не знайшлося. Формально об’єкт мав залишатися незаселеним.

    Як міністр енергетики Герман Галущенко та його заступник Ярослав Гринчук опинилися у заарештованому будинку — наразі невідомо. Розглядаються кілька можливих версій: доступ через правоохоронні органи, використання статусу посадовців або втручання так званого «бек-офісу».

    Железняк додає, що ця історія має додатковий контекст: тривалий час діяльність АРМА, за даними низки журналістських розслідувань, перебувала під впливом бізнесмена та медіаменеджера Тимура Міндіча — одного зі співвласників «Кварталу 95» і фігуранта гучних корупційних записів.

    Наразі офіційні коментарі від міністра енергетики, його заступника, АРМА чи правоохоронців відсутні.

  • Маєток Медведчука на Закарпатті отримав нового управителя — АРМА уклала контракт із ТОВ “АВГМ-ГРУП”

    Маєток Медведчука на Закарпатті отримав нового управителя — АРМА уклала контракт із ТОВ “АВГМ-ГРУП”

    Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) визначило нового управителя арештованого майна, що належало колишньому народному депутату й зраднику Віктору Медведчуку. Йдеться про спортивно-житлово-оздоровчий комплекс «Ведмежа діброва» на Закарпатті, який передано в управління компанії ТОВ «АВГМ-ГРУП» строком на п’ять років.

    Про це повідомила пресслужба АРМА.

    Загальна площа комплексу становить близько 150 гектарів — це один із найбільших арештованих активів, пов’язаних із Медведчуком, який підозрюється у державній зраді.

    Передачу майна здійснили відповідно до ухвал Печерського районного суду Києва. Управителя обрали на відкритих електронних торгах у системі Prozorro, що, за словами агентства, забезпечило «повну прозорість і конкурентність процедури».

    Згідно з умовами договору, компанія-управитель щомісяця перераховуватиме до державного бюджету 258 825 гривень фіксованого платежу, незалежно від отриманого прибутку. Якщо доходи від управління перевищать цю суму, 72,5% додаткового прибутку також надходитимуть державі.

    «АРМА здійснюватиме постійний моніторинг виконання умов договору, щоб забезпечити ефективне використання арештованого майна в інтересах держави», — наголосили в агентстві.

    Передача «Ведмежої діброви» стала черговим кроком у процесі повернення до державного управління активів, що належали оточенню Медведчука, та їхньої інтеграції в економіку країни.

  • Суд скасував арешт палацу Комарницького: власником став його тесть

    Суд скасував арешт палацу Комарницького: власником став його тесть

    Під Києвом виявлено, що арештований маєток, пов’язаний із відомим “смотрящим” часів Кличка — втікачем Денисом Комарницьким, фактично перейшов у користування його родичів. Йдеться про розкішну недобудову у Козині площею понад 3 тисячі квадратних метрів, розташовану просто на березі річки.

    За даними джерел у правоохоронних органах, Комарницький нібито домовився через посередницю — колишню менеджерку міністра-втікача Олександра Клименка — про зняття арешту з цього об’єкта. За «послугу» він мав заплатити 2,65 мільйона доларів.

    Невдовзі суд справді скасував арешт і передачу активів до АРМА. Після цього маєток і земельні ділянки були переоформлені на тестя Комарницького — Юрія Булгакова.

    У 2024 році п’ять сусідніх ділянок узяла у суборенду компанія ТОВ «Рівер Про», власником якої також є Булгаков. Її директором став Юрій Дашков — домоправитель і водій Комарницького. Саме ці ділянки не були арештовані під час розслідування.

    Дашков фігурує у низці прослуховувань, оприлюднених НАБУ та САП у межах справи «Чисте місто», що стосується корупційних схем у київській владі.

    Таким чином, навіть після арештів і розслідувань, активи одного з найвпливовіших ділків київського «тіньового уряду» продовжують залишатися під контролем його оточення.

  • Ексочільниця АРМА Олена Дума оформила нову автівку на сестру

    Ексочільниця АРМА Олена Дума оформила нову автівку на сестру

    За інформацією журналіста Василя Крутчака, ексочільниця АРМА Олена Дума оформила на сестру Світлану Чернієнко нову VOLVO XC90 2023 р.в., ринкова вартість якої складає понад 2,5 мільйонів гривень.

    ФОТО: Світлана Чернієнко, сестра Олени Думи

    За словами Крутчака, таким чином колишня посадовиця легалізує злочинні кошти, які отримала за час перебування на посаді.

    Нагадаємо, це не перший корупційний скандал за участі Олени Думи.

    Раніше  ексочільниця АРМА  Олена Дума попадала в поле зору журналістів через явно корупційну історію з віддачею в управління активів компанії “УК “КАМпарітет”, бенефіціаром якої виступає ексчоловік посла Ольги Стефанішиної – Михайло Стефанішин.

    Також у журналістів виникають питання щодо достовірності даних Декларації Олени Думи, відповідно до яких звільнена голова АРМА уже як 4 роки поспіль не віддає 2,6 млн гривень боргу, за які купила квартиру в Києві.

  • ТЦ «Гулівер» залишиться під наглядом держави після завершення конкурсу АРМА

    ТЦ «Гулівер» залишиться під наглядом держави після завершення конкурсу АРМА

    Національне агентство з розшуку та менеджменту активів, здобутих незаконним шляхом (АРМА), оголосило про завершення конкурсної процедури з пошуку управителя для арештованого торговельно-офісного центру «Гулівер» у системі Prozorro.

    ТРЦ «Гулівер» було передано в управління АРМА ще у 2017 році в межах кримінального провадження, що стосувалося незаконного привласнення коштів державних банків колишнім президентом Віктором Януковичем та його оточенням. Основним завданням агентства було забезпечити збереження та належне управління арештованим майном до остаточного визначення його правового статусу.

    Наразі суди ухвалили рішення, які встановили, що частка у власності ТРЦ належить державним банкам-кредиторам, а не особам, пов’язаним із Януковичем. У зв’язку з цим АРМА припинило конкурс із пошуку нового управителя, фактично повернувши актив державі.

    За інформацією порталу biz.nv.ua, «Гулівер» є одним із найбільших торговельно-офісних комплексів столиці та тривалий час був предметом судових суперечок щодо права власності. Витоки справи сягають 2018 року, коли комплекс було арештовано та передано в управління АРМА. Того ж року компанія ТОВ «Три О» розпочала управління ТРЦ і в період із 2018 по 2021 рік перерахувала до державного бюджету 8,2 млн грн.

    У жовтні 2024 року АРМА оголосило конкурс на відбір управителя ТРЦ із умовою щомісячного гарантійного платежу у розмірі 17,388 млн грн. Спершу переможцем було визначено ТОВ «БК Міленіум», однак 23 січня 2025 року агентство відхилило результати конкурсу через виявлені порушення. Компанія «БК Міленіум», зареєстрована у грудні 2017 року, спеціалізується на управлінні нерухомістю. Кінцевим бенефіціаром і керівником є Володимир Мєчов.

    Завершення конкурсної процедури та повернення ТРЦ «Гулівер» під контроль держави стало важливим кроком у відновленні належного управління активами, здобутими незаконним шляхом, та гарантує збереження майна для державних банків та громади.

  • Суддя Світлана Смик розблокувала 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up за хабар

    Суддя Світлана Смик розблокувала 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up за хабар

    За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, за розблокування 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up суддя Печерського суду Світлана Смик отримала хабар в розмірі 13 мільйонів гривень та “пішла на пенсію”.

    Нагадаємо, 2,6 мільярда гривень онлайн казино  Pin-Up, реальними власниками якого є росіяни, були конфісковані АРМА та направлені на фінансування Збройних сил України.

    Але весною 2024 року суддя Печерського суду Світлана Смик своїм рішенням зняла арешт з 2,6 мільярда гривень, фактично повернувши їх росіянам.

    Таке рішення Печерського суду викликало широкий суспільний резонанс, а тодішній очільник АРМА Олена Дума публічно поставила під сумнів доброчесність судді Світлани Смик:

    “Суддя Печерського суду Світлана Смик не просто провела засідання, а й встигла одразу видати ухвалу суду та резолютивну частину про скасування арешту на 2,6 млрд гривень Pin-Up. День в день це ніколи не відбувається. Тут – потрібно задуматись.

     Ці кошти Національне агентство вже направило на закупівлю Військових облігацій, а отже на Збройні сили України.

     Цинічна позиція суду. Переконана, що це відбувається не просто так” 

    Крім рішення про повернення 2,6 мільярда гривень росіянам, суддя Печерського суду відома цілим рядом інших сумнівних рішень, які ймовірно супроводжувались корупційною складовою.

    Так, раніше суддя Світлана Смик виступала фігурантом у справі про затягування та закриття справ щодо водіння в нетверезому стані.

    У період з 2019 по 2021 роки суддя Світлана Смик розглянула понад три сотні справ водіїв напідпитку, але в 76% випадків затягувала розгляд і закривала провадження через закінчення строків.

    Незважаючи на значний суспільний резонанс, за масове “відмазування п’яних водіїв” суддя Світлана Смик отримала лише “догану”.

    За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, суддя Світлана Смик має репутацію у певних колах через закриття у 2020 році адміністративної справи  №757/28800/20-п проти Володимира Зеленського, через що не зупиняється навіть у винесенні рішень на користь росіян під час повномасштабного вторгнення.

    Просимо цей матеріал вважати офіційним журналістським запитом до ДБР та НАБУ, з метою перевірки викладених у даній статті фактів.