Daypolitico

Позначка: АРМА

  • Майно на родичів, авто за мільйони: що приховує ексначальник управління АРМА Клянцко?

    Майно на родичів, авто за мільйони: що приховує ексначальник управління АРМА Клянцко?

    Колишній начальник Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА та екс-прокурор Микола Клянцко подав декларацію, яка викликає більше питань, ніж дає відповідей. Попри офіційні доходи, його родина володіє елітною нерухомістю та дорогими автомобілями, що може свідчити про можливі корупційні схеми.

    Клянцко задекларував низку об’єктів нерухомості, переважно в Одесі, що виглядає логічно, враховуючи його фактичне місце проживання в цьому місті. Серед них є два паркомісця площею 23 кв.м і 18 кв.м, набуті ще у 2008 році. Вартість не вказана, що може свідчити про давність покупки або небажання розкривати деталі.

    Чоловік вказав житловий будинок у 187,3 кв.м, придбаний у 2011 році. Цікаво, що Клянцко має лише право проживання, а власником є громадянка Тетяна Олегівна Клянцко (родичка). Вартість також не вказана.

    У посадовця також були квартира на 41 кв. м у власності Наталії Ярошенко (зазначеної як “інший зв’язок”) від 2015 року та ще одна квартира на 45 кв.м, куплена Ярошенко у 2021 році за 889 тис. грн.

    Крім того, у посадовця в 2024 році з’явилася ще квартира на 53,4 кв.м за 1 млн гривень, оформлена на Ірину Пилипчук, але з приміткою про “ознаки частини 3 статті 46 ЗУ ‘Про запобігання корупції’” — це може натякати на те, що Клянцко має фактичний контроль над об’єктом.

    Цікавий момент: будинок на 187,3 кв.м також згаданий як об’єкт із правом “реєстрація та проживання” для Наталії Ярошенко. Виникає питання — чи не дублюються об’єкти в декларації для створення видимості прозорості? І чому у високопосадовця, який боровся з корупцією, немає власного житла, а лише права користування?

    У декларації згадується два автомобілі Audi A8 (2015 та 2024), куплені відповідних роках за 2,42 млн та 4,49 млн грн, які оформлені на Ярошенко.

    Ці авто вражають своєю вартістю, особливо якщо врахувати, що офіційна зарплата Клянцка за 2024 рік склала лише 264 тис. грн. Також він вказав отримання 2,05 млн гривень від продажу рухомого майна Євгенії Гєсс та 500 тис. гривень від продажу рухомого майна Роману Гуменюку (отримала Ярошенко).

    Ярошенко додала ще 2,38 млн гривень грн від підприємництва. Загалом — понад 5 млн грн на родину. Проте в декларації не уточнено, що саме було продано за 2,55 млн грн. Чи могли це бути транспортні засоби, наприклад, той самий Audi A8 2015 року, який потім замінили на новий?

    Клянцко тримає 1,03 млн гривень готівкою, а Ярошенко — 100 тис. грн. Також він позичив Ірині Пилипчук понад 1 млн грн — сума, яка збігається з вартістю квартири на 53,4 кв.м. Це виглядає як спроба приховати майно через формальну передачу коштів.

    Декларація Клянцка залишає більше запитань, ніж відповідей. Житло, оформлене на родичів чи “інший зв’язок”, дороговартісні авто, позики на мільйони та доходи від неуточненого “рухомого майна” — усе це виглядає як класичний набір для розслідування НАЗК. Чи був Клянцко борцем із корупцією, який сам опинився під питанням? Відповідь можуть дати лише детальніші перевірки.

    Раніше Микола Клянцко був заступником голови Дніпропетровської ОДА. Він будував корупційні схеми на державних посадах (начальник управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури Одеської області, заступник прокурора Одеської області, начальник Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки тощо). Є довіреною особою Володимира Орлова, ексзаступника голови Дніпропетровської ОДА, якого затримали на хабарі в 200 тис. доларів.

  • Нові правки до закону допоможуть чиновникам приховувати незаконні активи

    Нові правки до закону допоможуть чиновникам приховувати незаконні активи

    Законопроєкт №12374-д щодо реформи Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) готують до другого читання, але антикорупційні органи вже б’ють на сполох. У документі виявили низку правок, які можуть ускладнити боротьбу з незаконним збагаченням та зробити моніторинг активів чиновників формальністю.

    Попри те, що профільний комітет Верховної Ради 24 березня відхилив небезпечні правки, депутати можуть спробувати “протягнути” їх під час голосування в залі. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та саме АРМА вже виступили категорично проти цих змін, наголошуючи на тому, що вони можуть серйозно послабити антикорупційні механізми.

    Серед ключових правок, які викликали резонанс, є зміни у моніторингу способу життя державних посадовців.

    Якщо парламент підтримає ці правки, НАЗК втратить можливість перевіряти майно чиновників, яке вже фігурувало у попередніх перевірках. Тобто якщо після першої перевірки з’являться нові докази про занижену вартість активів чи фіктивні угоди, довести незаконне збагачення буде практично неможливо.

    Центр протидії корупції (ЦПК) зазначає, що це відкриє шпарину для приховування нерухомості, автомобілів і готівкових активів, оскільки НАЗК зможе повторно перевіряти лише ті дані, які підтверджені судовим вироком.

    Також є правка, що забороняє перевіряти активи, придбані посадовцем або його сім’єю до призначення на державну службу. Це дозволить легалізувати раніше приховані статки, які нібито “належали” чиновнику ще до його кар’єри в органах влади.

    Ще один суперечливий блок правок (889, 890, 892) передбачає, що відомості в деклараціях мають заповнюватися автоматично із державних реєстрів, а сам декларант не зобов’язаний перевіряти їх точність.

    Тобто якщо в електронній декларації з’являться неточності або якщо у державних реєстрах просто немає інформації про певні активи, чиновник не буде нести жодної відповідальності.

    НАЗК застерігає, що це зруйнує всю систему електронного декларування, адже головним джерелом інформації про власність є не реєстри, а первинні документи. Наприклад, якщо квартира була отримана ще у 90-х роках, а відомостей про неї немає у сучасних базах даних, її можна легко приховати від декларування.

    АРМА та НАЗК відкрито розкритикували спроби “заховати” ці правки у законопроєкті. Голова АРМА Олена Дума заявила, що документ містить норми, які загрожують ефективності антикорупційних механізмів і не мають жодного відношення до реформи АРМА.

    За словами представників НАЗК, нові зміни фактично знищують інструмент моніторингу способу життя чиновників, що дозволило агентству передати до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 61 справу на суму понад 231 млн грн.

    Загалом, сума необґрунтованих активів, виявлених завдяки цьому механізму, перевищує 1,5 млрд грн. Якщо парламент ухвалить спірні правки, подібні розслідування стануть неможливими.

    Центр протидії корупції вказує на те, що серед головних лобістів змін – народний депутат від “Батьківщини” Сергій Власенко та лідерка партії Юлія Тимошенко. Антикорупціонери побоюються, що під час голосування ці та інші “шкідливі” норми можуть бути внесені прямо в сесійній залі без попереднього обговорення.

    Небезпека полягає у тому, що формально законопроєкт спрямований на реформу АРМА в межах зобов’язань України перед ЄС (Ukraine Facility). Але разом із необхідними змінами туди намагаються додати норми, які послаблюють боротьбу з корупцією.

    Якщо ці зміни ухвалять, це може призвести до зупинки розслідувань корупції на найвищому рівні та створення нових лазівок для чиновників, які хочуть приховати незаконні активи.

  • Держагентство АРМА отримало корпоративні права на підприємства олігарха Жеваго

    Держагентство АРМА отримало корпоративні права на підприємства олігарха Жеваго

    Майно олігарха Костянтина Жеваго, який наразі перебуває за межами України, було передано в управління державному агентству АРМА. Це рішення стало результатом розслідування, що ведеться проти Жеваго через підозру у розтраті 113 мільйонів доларів із банку “Фінанси та Кредит”.

    У 2023 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило Жеваго про підозру, а 28 лютого 2025 року Київський суд ухвалив рішення про передачу корпоративних прав на 16 підприємств, що належать олігарху, до управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Одним із найбільших активів, що перейшли під контроль АРМА, є частка 49,5% у Полтавському ГЗК.

    Це рішення суду вже було передано для виконання. У майбутньому АРМА буде відповідати за управління цими активами в рамках розслідування кримінальних справ проти Жеваго.

  • ТОВ “Алакор Сіті” претендує на управління ТРЦ “Гулівер”, попри податкові борги на 66 мільйонів гривень

    ТОВ “Алакор Сіті” претендує на управління ТРЦ “Гулівер”, попри податкові борги на 66 мільйонів гривень

    ТОВ “Алакор Сіті”, яке є єдиним претендентом на управління одним із найбільших торговельно-розважальних центрів Києва – ТРЦ “Гулівер”, має значні фінансові зобов’язання перед державою. Як випливає з інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, компанія заборговала понад 66 мільйонів гривень податків, через що Державна податкова служба вимагає їхнього стягнення.

    Компанія “Алакор Сіті” має проблеми з податковою через значну суму боргу. Податкова служба в Києві стверджує, що ця компанія занизила свої податкові зобов’язання з ПДВ на суму понад 28 мільйонів гривень, у зв’язку із чим їй нараховано ще й штраф у сумі більше ніж 7 мільйонів гривень, а також занизила дохід, який повинен оподатковуватись податком на прибуток, на суму більше 170 мільйонів гривень (розрахунково – податок на прибуток 18% становив би понад 30 мільйонів гривень).

    Суди раніше підтримували “Алакор Сіті”, але Верховний Суд України 17 грудня 2024 року у справі № 320/8946/23 частково скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на повторний розгляд до суду першої інстанції. Це означає, що податкові проблеми ТОВ “Алакор Сіті” ще не вирішені, і тепер суд першої інстанції повинен знову розглядати заперечення компанії проти вимог податкової служби. Щоправда, цього разу вже з урахуванням висновків Верховного Суду України, який не погодився із скасуванням податкових повідомлень-рішень.

    Іронічним є те, що ТРЦ “Гулівер” передано в управління АРМА як арештований речовий доказ у кримінальному провадженні про ухилення від сплати податків.

    Голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума заявляла, що встановила жорсткі критерії для майбутніх управителів, які повинні відповідати високим стандартам і гарантувати стабільні надходження до державного бюджету від управління арештованими активами.

    Однак, на тлі інформації про податкові вимоги до компанії “Алакор Сіті” на десятки мільйонів гривень, виникають питання: чи відповідає така компанія оголошеним критеріям і високим вимогам, заявленим пані Думою? Чи здатна ця компанія, маючи власні борги перед державою, забезпечити ефективне управління ТРЦ “Гулівер” та стабільне надходження коштів до державної казни?

    Зважаючи на фінансові проблеми “Алакор Сіті”, виникають обґрунтовані побоювання щодо спроможності компанії ефективно управляти величезним активом у центрі столиці. Чи не ризикує держава втратити потенційний прибуток, якщо управління буде передано структурі, яка не змогла впоратися з власними податковими зобов’язаннями? Чи не спробує така компанія і в цьому випадку ухилитися від платежів до бюджету, присвоївши дохід від управління?

    АРМА 30 жовтня оголосило конкурс на відбір управителя для ТРЦ “Гулівер”. Раніше низка ЗМІ повідомляла про зв’язки ТОВ “Алакор Сіті” з росіянами та оточенням експрезидента Петра Порошенка.

    Власником “Алакор Сіті” є бізнесмен Дмитро Адамовський – син скандального бізнесмена Андрія Адамовського. Хоча зараз Адамовський-молодший позиціонує себе як чесний громадянин Канади, за нашою інформацією, він досі має російське громадянство. Паспорт країни-агресорки він, ймовірно, отримав ще у 2005 році.

  • Поліція розслідує спробу захопити арештовані активи рф

    Поліція розслідує спробу захопити арештовані активи рф

    Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) повідомило про початок кримінального розслідування щодо компанії ТОВ “Україна група розвитку та консалтингу”. Компанія намагалася стати управителем арештованих активів російського бізнесмена Іллі Алєксандрова, зокрема для трьох підприємств, що знаходяться під санкціями. Однак під час перевірки документів АРМА було виявлено фальшиві відомості, що стали підставою для кримінальної справи.

    Початкова мета компанії полягала в участі в тендері на управління майном трьох підприємств, серед яких були ТОВ “Ромєрм”, ТОВ “Єрмром” і ТОВ “Єрмак Голд”. 15 січня цього року тендер було скасовано через проблеми з поданими документами, після чого компанія намагалася оскаржити рішення АРМА у Антимонопольному комітеті, що затримало процес на два місяці.

    При подальшій перевірці документів компанії агентство виявило низку недостовірних відомостей. Як повідомили в АРМА, це був перший випадок, коли потенційний управитель активів став фігурантом кримінального провадження через підробку документів.

    Державне агентство звернулося до поліції, яка відкрила кримінальне провадження. Встановлено, що компанія намагалася підробити документи для того, щоб отримати право на управління активами росіянина, що були арештовані в Україні, зокрема, заводом заморожених напівфабрикатів на понад 350 мільйонів гривень.

    Фальсифікація документів компанією стала серйозним порушенням, і зараз поліція проводить розслідування за двома статтями Кримінального кодексу України: службове підроблення (ст. 366) та привласнення майна (ч. 4 ст. 191).

    Цей випадок став знаковим, оскільки АРМА раніше не стикалося з такими порушеннями. Важливість справи полягає в тому, що компанії, що мають на меті керувати арештованими активами, повинні мати бездоганну репутацію та відповідати усім законодавчим вимогам.

    Наразі досудове розслідування триває, а правоохоронці активно працюють над тим, щоб притягнути до відповідальності всіх осіб, причетних до спроби незаконного привласнення активів, належних росіянину.

  • Командування 110-ї ОМБр збирало “данину” з підлеглих

    Командування 110-ї ОМБр збирало “данину” з підлеглих

    6,73 мільйона гривень, вилучених у справі щодо поборів у 110-й окремій механізованій бригаді (ОМБр), передано до АРМА. Ці кошти були знайдені під час обшуків у посадовців, які змушували військових ділитися бойовими виплатами.

    Розслідування ДБР виявило, що командування бригади створило корупційну схему, яка дозволяла окремим військовослужбовцям не з’являтися на службу, але отримувати зарплату та бойові виплати. Половину цих грошей підлеглі змушені були віддавати керівництву.

    У грудні 2024 року про підозру повідомили заступнику командира бригади, а в січні 2025-го – командиру групи матеріального забезпечення, якого слідчі вважають його спільником.

    Розслідування триває, і в поле зору правоохоронців вже потрапило щонайменше 50 осіб, які могли бути причетними до схеми.

    Корупційна схема розвалилася після того, як один із військових звернувся до правоохоронців Хмельниччини. Він передав сумку з хабарем, яку відібрав у заступника командира – всередині було 1,5 мільйона гривень у різній валюті.

    Під час обшуку його квартири в Запоріжжі слідчі знайшли ще 5 мільйонів гривень у готівці. 17 тисяч доларів США вилучили у його спільника в Дніпрі. Загалом на рахунки АРМА передали понад 6,73 мільйона гривень.

    Суд також наклав арешт на майно заступника командира, яке той встиг придбати після початку повномасштабного вторгнення.

    Серед арештованих активів:

    Елітна квартира (60 кв. м) біля моря в Одесі
    Квартира (75 кв. м) у Хмельницькому
    Mercedes-Benz преміумкласу
    Дві земельні ділянки у Верховинському районі (біля “Буковеля”)
    Банківські рахунки та цінні папери на 4 мільйони гривень

    Наразі триває експертиза для визначення реальної вартості цього майна.

    Слідчі розглядають можливість додаткового повідомлення про підозру заступнику командира за відмивання коштів (ст. 209 КК України).

    Ця справа – черговий доказ того, що навіть під час війни деякі посадовці не гребують наживатися на військових, які ризикують життям.

  • Скандальне минуле нового керівника Держфінмоніторингу: чи витримає Філіп Пронін перевірку часом?

    Скандальне минуле нового керівника Держфінмоніторингу: чи витримає Філіп Пронін перевірку часом?

    Призначення Філіпа Проніна на посаду голови Державної служби фінансового моніторингу України викликало неоднозначну реакцію громадськості. Його попередній досвід роботи, зокрема в Національному агентстві з розшуку та менеджменту активів (АРМА), став підставою для численних питань щодо його доброчесності та компетенції.

    Філіп Пронін, якого нещодавно призначили очільником Держфінмоніторингу, вже має досвід скандальних історій на попередніх посадах. Зокрема, перебуваючи в АРМА (Національне агентство з управління активами), він став фігурантом кількох гучних справ, що кидають тінь на його доброчесність та професійність.

    Продаж кукурудзи за заниженими цінами

    Один із найбільш обговорюваних випадків стосується продажу арештованої кукурудзи. Пронін, всупереч рішенню суду, який зняв арешт із зерна, продав його за ціною в шість разів нижчою від ринкової. Такий крок фактично позбавив АРМА права на розпорядження активом, що викликало хвилю обурення серед експертів і громадськості.

    Доступ до ЄРДР і торгівля інформацією

    Ще одним сумнівним епізодом стало прагнення Проніна отримати доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). За даними джерел, ця ініціатива мала “комерційний” характер — продаж конфіденційної інформації, якою Пронін, за словами авторів розслідувань, активно займався в АРМА.

    Під час одного з обшуків НАБУ було виявлено документ на комп’ютері підлеглого Проніна, де детально описувалися схеми передачі інформації, включаючи суми й отримувачів.

    Зв’язки з Банковою

    Призначення Проніна на посаду супроводжувалося чутками про його близькі стосунки з Олексієм Кулебою — одним із фаворитів Офісу Президента. Кулеба, за даними журналістів, є однокурсником Проніна, що породжує підозри у використанні зв’язків для просування на високі посади.

  • 300 тонн продукції на заводі ТМ “Єрмоліно” зіпсувалося через бездіяльність АРМА

    300 тонн продукції на заводі ТМ “Єрмоліно” зіпсувалося через бездіяльність АРМА

    На заводі ТМ “Єрмоліно” у Дніпропетровській області через бездіяльність Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) було втрачено 300 тонн продукції. Проблема залишалася невирішеною понад півтора року, попри нагальну потребу в ресурсах під час війни.

    Завод з виробництва м’ясних заморожених напівфабрикатів “Єрмоліно” арештували ще у серпні 2022 року та передали в управління АРМА у січні 2023 року.

    З моменту передачі майна в АРМА минуло вже два роки, але замість того, щоб знайти ефективного управителя чи вирішити проблему із продукцією, агентство залишило ситуацію напризволяще. Продукція накопичувалася на заводі і гнила, створюючи ризики для екології та здоров’я людей.

    У липні 2024 року заступник голови АРМА Грігол Катамадзе під час інспекції на заводі побачив масштаби наслідків бездіяльності: 300 тонн зіпсованих продуктів, які стали результатом майже двох років управлінського хаосу.

    Після того, як проблема стала очевидною, АРМА знадобилося ще понад чотири місяці, щоб ухвалити рішення про утилізацію зіпсованої продукції. Тільки у січні 2025 року агентство офіційно оголосило про свій намір позбутися 300 тонн прострочених продуктів. Однак це рішення — лише перший крок, а реальні терміни утилізації залишаються невідомими.

    Ситуація з заводом ТМ “Єрмоліно” є яскравим прикладом того, як бездіяльність АРМА під керівництвом Олени Думи перетворила стратегічний об’єкт на джерело екологічної та економічної шкоди. За півтора року агентство не змогло ні знайти управителя, ні забезпечити належне зберігання продукції, ані прийняти оперативні рішення щодо проблем, які виникли.

    Цей кейс демонструє загальну неефективність управління активами, які потрапляють під контроль АРМА. Нездатність ухвалювати швидкі та ефективні рішення не лише шкодить репутації агентства, але й створює реальні ризики для екології, бізнесу та суспільства.

    Це далеко не перший сигнал про управлінські проблеми в АРМА. З моменту призначення Олени Думи на посаду керівника агентства час від часу виникають дискусії щодо відсутності у неї достатнього досвіду. Їй навіть довелося виправдовуватись за це і вона аргументувала свою експертність тим, що закінчила школу з золотою медаллю та має “шалений досвід”.

    Загалом, заяви про непрозору та неефективну роботу АРМА та його очільниці Олени Думи звучали вже неодноразово. На сайті Кабінету міністрів України навіть з’явилася петиція з закликом звільнити Олену Думу з посади через її ймовірні зв’язки з проросійськими політиками та неефективне управління арештованими активами.

    Окрім того, виникають сумніви щодо політичної незалежності керівництва АРМА. Зокрема, нещодавно стало відомо про можливі кулуарні домовленості, що мають місце в АРМА під керівництвом Олени Думи. За інформацією наших джерел, близький соратник колишнього заступника глави адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова – юрист та екснардеп Валерій Писаренко регулярно приїздить у центральний офіс АРМА у Києві на зустрічі особисто з Оленою Думою. Мета його візитів нібито полягає в обговоренні передачі великих арештованих активів на користь певних впливових осіб, зокрема Юлії Тимошенко.

  • ДБР передало АРМА активи на понад 11,5 мільярда гривень у 2024 році

    ДБР передало АРМА активи на понад 11,5 мільярда гривень у 2024 році

    Державне бюро розслідувань (ДБР) у 2024 році передало до Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) активи, які визнані необґрунтованими, на загальну суму понад 11,5 мільярда гривень. Про це повідомляє пресцентр ДБР.

    За даними ДБР, дохід від управління переданими активами становить понад 1 млрд 68 млн гривень. Загалом за рік завдяки роботі Бюро державний бюджет поповнився на 5 млрд гривень.

    “Держава витрачає на утримання ДБР у рази менше, ніж отримує від його роботи. Це свідчить про високу ефективність відомства,” – заявили у Бюро.

    У 2024 році в межах “великої приватизації” відбувся перший аукціон із продажу майна, конфіскованого за матеріалами ДБР. За один з об’єктів держава отримала 1,89 млрд гривень.

    Крім того, до державного бюджету було стягнуто 1,8 млрд гривень від активів компанії, пов’язаної з російським букмекером 1xBet. Завершується процедура конфіскації активів онлайн-казино Pin-Up, які оцінюються у 2,6 млрд гривень.

    ДБР продовжує виявляти та передавати в управління АРМА активи колишніх народних депутатів, підозрюваних у державній зраді. У 2024 році було передано:

    • Майно та корпоративні права львівських будівельних компаній “Бетонбуд” і “Капітал Плаза”.
    • 50% корпоративних прав ТОВ “Галицьке перехрестя”, кінцевими бенефіціарами якого є родичі ексдепутатів.
    • Яхту Royal Romance орієнтовною вартістю 5,9 млрд гривень.

    До АРМА також передано:

    • Чотири гелікоптери та два літаки, що належали кримським підприємцям.

    Державне бюро розслідувань продовжує активно працювати над виявленням необґрунтованих активів, сприяючи фінансовій стабільності та економічному відновленню України.

    Нагадаємо, детективи Національного антикорупційного бюро України з липня 2024 року проводять досудове розслідування щодо можливого незаконного збагачення першого заступника  директора Державного бюро розслідувань Олександра Удовиченка – фігуранта журналістського розслідування Hromadske, в якому йдеться, що він живе в незадекларованій елітній квартирі в Києві.

  • Викрито масштабну схему розкрадання коштів на ремонті доріг на 1,4 мільярда гривень

    Викрито масштабну схему розкрадання коштів на ремонті доріг на 1,4 мільярда гривень

    Детективи АРМА повідомили про відкриття масштабної схеми розкрадання бюджетних коштів, вилучених на ремонт доріг. Збитки, завдані державі, оцінені в 1,4 мільярда гривень. За даними слідства, посадові особи та власники приватних компаній організували багаторівневу схему, яка діяла з травня 2020 року.

    Інформація про розкрадені кошти стала результатом запиту правоохоронних органів, після чого Департамент виявлення та розшуку активів АРМА за допомогою доступу до баз даних знайшов активи, що належать компаніям, залученим до цієї схеми.

    У ході розслідування було виявлено 1,4 млрд гривень на рахунках підрядників, а також 115 одиниць спецтехніки, 80 транспортних засобів, частки у статутних капіталах підприємств на суму 788 тис. грн, а також об’єкти нерухомості та земельні ділянки.

    «Інформацію про виявлені активи вже передано до правоохоронного органу. Водночас зазначу, що АРМА готове забезпечити надходження до бюджету за рахунок ефективного управління цими активами у разі їх арешту та передачі до Нацагентства», – заявив заступник голови АРМА Павло Великоречанін.