Позначка: Авдіївка

  • Що відомо про ймовірний розстріл полонених в Авдіївці

    Що відомо про ймовірний розстріл полонених в Авдіївці

    Українська влада оголосила про ініціювання розслідування можливого розстрілу шести беззбройних українських солдат російськими військовими у місті Авдіївка та ще двох у селі Веселе поблизу нього.

    Раніше російська сторона заявила про повний контроль над містом.

    Пресслужба Донецької обласної прокуратури повідомила в неділю, 18 лютого, що кримінальне провадження було відкрите у зв’язку із порушенням законів та звичаїв війни, яке призвело до умисного вбивства.

    За даними слідства, у телеграм-каналі з’явилося повідомлення про розстріл шести полонених українських військових на одній з позицій у місті Авдіївка.

    “Захисники були серйозно поранені і не могли самостійно пересуватися, вони чекали на евакуацію”, – підкреслили прокурори.

    “Російські збройні сили систематично та цинічно порушують норми міжнародного гуманітарного права на території Донецької області. Інформація, що розповсюджується в соціальних мережах, демонструє вбивства беззбройних українських бійців і служить як ще одне свідчення злочинів, які вчиняють окупанти”, – йдеться у заяві прокуратури Донеччини.

    Також, є відеозапис із фрагментом вбивства ще двох українських бійців у лісосмузі поблизу села Веселе Бахмутського району. В неділю у офіційному телеграм-каналі Сухопутних військ України з’явилося відео, ймовірно, зняте з безпілотника, на якому видно людей у військовій формі у вузькому окопі.

    На кадрах видно, як озброєна особа, ймовірно російський військовослужбовець, підходить до двох осіб у формі, ймовірно, військовослужбовців ЗСУ, і потім стріляє в них обох.

    Українці на кадрах, здається, не опираються і перебувають у вузькому окопі самі. Через певний час, ймовірно російський солдат знову стріляє в поранених.

    “Не бажаючи залишити полонених живими, окупант навмисно добиває їх з автоматичної зброї”, – йдеться у заяві прокуратури.

    Вбивство військовополонених є серйозним порушенням Женевських конвенцій і кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.

    Речник Оперативно-стратегічного угрупування військ “Таврія” Дмитро Лиховій у коментарі повідомив, що на вечір 18 лютого інформація щодо імовірного розстрілу українських полонених в Авдіївці ще встановлюється.

    “Немає ні спростування, ні підтвердження. Триває розслідування, і ще немає можливості це підтвердити або спростувати, але росіяни вже неодноразово вчиняли воєнні злочини. Вони понесуть відповідальність за це”, – сказав Лиховій.

    Російське Міністерство оборони поки що не відповіло на ці повідомлення. Українські прокурори раніше багато разів звинувачували Росію у вбивстві військовополонених.

    Москва заперечує ці обвинувачення.

    Також відомо, що 18 лютого проект DeepState опублікував інформацію про те, що, за їхніми даними, шестеро українських військовослужбовців були розстріляні в Авдіївці на позиціях “Музей” (“Зеніт”), імовірно, 15 лютого.

    “Побратими впізнали бійців із відео, яке нещодавно поширилося  у мережі. На кадрах розстріляні тіла лежать у приміщенні Гаража №1”, – зазначили у телеграм-каналі DeepState.

    Також аналітики вказали, що музей розташований на території колишньої військової частини “Зеніт”.

    “У зв’язку з тим, що позиції були оточені протягом кількох днів, всім, хто міг ходити, довелося з боєм прориватися до основних сил. На жаль, було четверо поранених, які не могли рухатися, та двоє, хто ще міг, але не мали шансу прорватися без евакуації”, — йдеться у повідомленні.

    Видання “Слідство.Info” розмовляло з матір’ю, дружиною та сестрою трьох українських військовослужбовців, які перебували на позиціях “Зеніт” в Авдіївці. За їхніми словами, на відео з російських пабліків, де видно загиблих у військовій формі ЗСУ, вони впізнали свого брата, чоловіка та сина.

    “Я впізнала його за татуюванням. Його співслужбовець мені підтвердив, що це він”, — цитується дружина одного з військовослужбовців у розслідуванні.

    Мати ще одного військовослужбовця, Інна, розповіла, що її син був поранений 14 лютого і відтоді чекав на евакуацію: “Вони три дні чекали машину, він тоді ще не був поранений, а 14-го він отримав поранення, у нього осколкові поранення, спина…”, — цитується Інна у статті.

    У грудні 2023 року українське військове командування повідомило, що російські військовослужбовці поблизу Авдіївки розстріляли двох українських бійців, які здалися в полон. Відео, зняте з безпілотника, було опубліковане в мережі 2 грудня.

    У березні 2023 року в соціальних мережах поширювалося відео, на якому росіяни вбивають беззбройного українського бійця після слів “Слава Україні!”

    Загиблим виявився снайпер 119 окремої бригади ТРО Чернігівської області 42-річний Олександр Мацієвський.

    На відео розстрілу зафільмовано, як український військовий стоїть у лісі та курить у окопі або виритій ямі, потім говорить “Слава Україні”, після чого його стріляють. Навесні 2023 року почало поширюватися відео вбивства, ймовірно, українського військового російським бійцем. На дуже жорстких кадрах зафільмовано відрізання голови ще живому полоненому.

    З свого боку, Росія в листопаді минулого року заявила про факт розстрілу бійців РФ під час здачі в полон у селі Макіївка Луганської області.

    Тоді на відео українського військового було зафіксовано, як група росіян виходить з будівлі з піднятими руками і здається в полон. Однак, у якийсь момент починається стрілянина.

    Пізніше на відео видно тіла щонайменше 11 російських військових.

    Кремль звинуватив Україну у воєнному злочині. Однак міжнародні експерти підкреслили, що ситуація не є однозначною.

    Суть у тому, що на відеозапису помітно момент, коли один з російських військових першим відкриває вогонь під час здачі в полон більшості своїх побратимів.

    Таку дію російських солдатів можна розцінити як “симуляцію капітуляції”.

    Згідно з Женевською конвенцією, імітація здачі в полон з метою стрільби по противнику вважається воєнним злочином.

  • Чому ЗСУ залишили Авдіївський коксохім

    Чому ЗСУ залишили Авдіївський коксохім

    Наше джерело в Генштабі розповіло, що зміна Головкома стала основним фактором падіння морального духу всередині ЗСУ. Сирський не користується популярністю в українській армії, а його методи викликають повсюдне невдоволення, коли надходять накази висуватися на спірні операції. Випадок із третьою штурмовою бригадою показує слабкість Головкома, який допускає прорахунки, а підрозділи відмовляються виконувати наказ.

    Основна причина, чому ЗСУ залишили Авдіївський коксохім, – відмова третьої штурмової бригади виконувати наказ, варто відзначити одне: завод не було оточено, але Азов відійшов із позицій. За нашою інформацією основною причиною стали великі втрати, через ФАБи.

    У ніч на суботу командування ЗСУ оголосило про відступ з Авдіївки на “заздалегідь підготовлені позиції”, оскільки місто опинилося під загрозою оточення. Як повідомляє експерт BILD з аналізу відкритих даних Юліан Рьопке, російські війська вже зайняли Авдіївський коксохімічний завод на півночі міста – одну з найбільш укріплених позицій в окрузі.

    “Українська армія здала Авдіївський коксохімічний завод російським військам. Оскільки вона планувала “вивести підрозділи з міста і перейти до оборони на більш вигідних рубежах”, я злегка вражений, оскільки цей завод, мабуть, найбільш укріплена позиція в цьому районі”, – пише Рьопке.

  • “Росія нічого не захопила”. Що Зеленський сказав про Авдіївку в Мюнхені

    “Росія нічого не захопила”. Що Зеленський сказав про Авдіївку в Мюнхені

    Президент України Володимир Зеленський назвав правильним рішення українських військових вийти з Авдіївки, а також зазначив, що вдатися до таких дій Україну змусив брак поставок західної зброї. Про це він заявив у суботу на Мюнхенській конференції з питань безпеки, що проходить у Німеччині.

    За його словами, головне завдання України – зберегти життя своїх воїнів.

    “Абсолютно логічне, справедливе і професійне рішення – зберегти максимум українців”, – зазначив він.

    Водночас Зеленський заперечив наявність суттєвих територіальних здобутків Росії.

    “Прийняте рішення відійти на інші рубежі – це не значить, що люди відійшли на якісь кілометри і Росія щось захопила. Вона нічого не захопила”, – сказав президент.

    За його словами, Росія два роки намагалась “щось зробити” на сході України – але все, що вона зробила – це зруйнувала кілька маленьких селищ і містечок.

    “Але найбільше, що вони зруйнували – це наше життя”, – додав Зеленський.

    Також він розповів про те, що росіяни кинули на завоювання Авдіївки дуже багато ресурсів та втратили там багато своїх військових.

    “З жовтня вони атакували цю нещасну Авдіївку всією зброєю, всією потужністю, що у них була, просто тисячі їхніх військових загинули, десятки тисяч – ось чого добилась Росія”, – сказав президент і додав, що українські військові постійно виконують завдання виснаження російської армії.

    При цьому, за його словами, українські втрати в Авдіївці у порівнянні з російськими були один до семи.

    Але оскільки Україна, на відміну від Росії, цінує життя своїх військових, відхід з Авдіївки задля того, щоб зберегти їхні життя – це було правильне рішення, сказав Зеленський.

    Після цього, додав він, українські військові будуть відновлюватися і чекати на відповідну зброю, “якої просто не вистачило”.

    “Наші дії обмежуються лише достатністю та дальністю наших засобів ураження, але це не залежить від нас. І ситуація в Авдіївці це підтверджує, – сказав Зеленський. – На жаль, утримання України в штучному дефіциті зброї, зокрема в дефіциті артилерії та засобів дальнього ураження, дозволяє Путіну адаптуватися до теперішньої інтенсивності бойових дій”.

    “Немає далекобійної зброї. В Росії є, а у нас дуже мало – ось усі правда. Тому наша головна зброя сьогодні – наші воїни, люди, ну і ми розраховуємо на підтримку партнерів”, – додав президент.

    Він зазначив, що Україна розраховує на те, про що домовлялася з партнерами – а саме на можливість розблокувати небо, де зараз РФ має перевагу.

    За його словами, українці почали отримувати системи ППО, і він вдячний за це партнерам – але їх дуже мало, щоб швидко просуватися.

    “Це несправедлива війна в цілому, але й несправедлива з точки зору переваги: якщо у тебе артилерія до 20 км, а у Росії артилерія 40 км – ось вам і відповідь”, – сказав Зеленський.

    “Жива людина бореться з артилерією – несправедлива і несучасна ідеологія війни”, – додав він.

    При цьому президент зазначив, що Україна також почала розвивати власні технології та виробництво дронів.

    “Ми здивуємо їх (росіян. – Ред.) цього року дронними системами та системами РЕБ”, – сказав Зеленський.

    Також президент зазначив, що Україна зможе виграти війну, а Росія і Путін мають програти.

    “Путін має лише два варіанти попереду – бути на лаві підсудним у Гаазі або бити убитим одним з його поплічників, які зараз вбивають для нього”, – сказав Зеленський і прямо звинуватив російського президента у вбивстві опозиціонера Олексія Навального, про смерть якого у колонії російська влада повідомила у п’ятницю.

    “Після вбивства Олексія Навального абсурдно сприймати Путіна як нібито законного главу російської держави. Він бандит, який утримує владу за допомогою корупції та насильства”, – додав він.

    Виведення військ з Авдіївки

    Авдіївка

    АВТОР ФОТО,КОСТЯНТИН І ВЛАДА ЛІБЕРОВИ/GETTY IMAGES

    Українські війська залишили Авдіївку, щоб уникнути оточення, та відійшли на нові рубежі оборони, заявив напередодні головнокомандувач Олександр Сирський.

    “Виходячи з оперативної обстановки, яка склалася довкола Авдіївки, з метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я військовослужбовців, прийняв рішення про виведення наших підрозділів з міста й переходу до оборони на більш вигідних рубежах”, – сказав він.

    За словами керівника ОТУ “Таврія” Олександра Тарнавського, українські військові “відповідно до отриманого розпорядження, вийшли з Авдіївки на заздалегідь підготовлені позиції”.

    “Оточення не допущене, особовий склад виведений, наші воїни зайняли оборону на визначених рубежах”, – заявив Тарнавський.

    Проте згодом він додав, що деякі українські військові таки потрапили в російський полон.

    “На заключному етапі операції, під тиском переважаючих сил противника, деяка кількість українських військовослужбовців потрапила в полон”, – написав Тарнавський і додав, що Україна звернеться до міжнародних гуманітарних організацій та країн-посередників, щоб забезпечити гуманне поводження з військовополоненими.

    Велика кривава битва за Авдіївку тривала чотири місяці. Росіяни з жовтня 2023 року розпочали масштабний наступ на Авдіївку. Сили оборони України довго захищалися, в кінці січня експерти заговорили про критичну ситуацію та необхідність виводити гарнізон, проте цього тоді не сталось.

    На початку лютого ситуація стала критичною і росіянам майже вдалось перерізати шляхи постачання захисників міста.

    Авдіївка – невелике промислове місто, звідки дуже близько до Донецька, захопленого проросійськими бойовиками ще майже 10 років тому – навесні 2014-го.

    Всі ці роки Авдіївку утримували українські війська, які побудували там міцні оборонні укріплення. Попри близькість до лінії фронту, місто останні роки розвивалося та економічно зростало.

    Повномасштабна війна все змінила. Зупинився місцевий завод, більшість мешканців залишила місто, рятуючи від щоденних руйнівних бомбардувань. А місто перетворилось на руїну.

    Для обох сторін війни Авдіївка мала важливе політичне та військове значення. Росія намагалася відсунути українські війська на безпечну відстань від “столиці ДНР”.

    Також у Росії не приховували – Авдіївку хотіли взяти до переобрання президентом Володимира Путіна у березні 2024 року.

    Для України Авдіївка була важлива як великий залізничний вузол, потужний промисловий центр, а також як постійна потенційна загроза для Донецька.

    Лише за декілька кілометрів звідси проходить дорога, що поєднує Донецьк, Горлівку та Луганськ. Перерізати її – означало б суттєво ускладнити логістику військ противника.

  • Ситуація в Авдіївці і на які позиції відійщли ЗСУ

    Ситуація в Авдіївці і на які позиції відійщли ЗСУ

    У ніч на 17 лютого Україна заявила про відхід Сил оборони з Авдіївки, на штурм якої Росія кинула величезні сили. Виходячи із заяви генерала Тарнавського, особовий склад українських сил уже виведено з Авдіївки. Російські пабліки стверджують, що встигли вийти далеко не всі, частина підрозділів ЗСУ в місті залишається, намагаючись пробитися до своїх. А сам відхід стає все більш хаотичним і неконтрольованим. Публікуються відео з полоненими.

    Як стверджують аналітики ISW, жодних візуальних доказів масового або хаотичного відходу українських військ не спостерігається, а постійне незначне просування російських військ в Авдіївці та навколо неї дає змогу припустити, що українські війська здійснюють відносно контрольований відхід із населеного пункту. Українські військові також дають зрозуміти, що відхід відбувається з важкими боями і втратами.

    Головне питання – на які позиції відходять зараз ЗСУ? Як одна з версій, у російських військових пабліках обговорюється лінія від коксохімзаводу до села Ласточкине. Однак ця лінія вже наражається на загрозу з флангів, оскільки російські війська просунулися далі на північ і південь від цієї гіпотетичної лінії. Тобто, не виключено, що позиції для відходу відсунуть ще далі на захід. Але поки що з української сторони жодної інформації з цього приводу не надходило. У цьому ж розрізі залишається неясною доля Авдіївського коксохімзаводу на північно-західній околиці міста.

    Завод, який у теорії можна утримувати досить довго, “підвішений” на західну дорогу через Орлівку, яку російські війська явно намагатимуться перерізати і вже зараз її напевно щільно прострілюють. Крім того, вони вже вийшли до заводу з півдня, а також “нависають” на північному сході. Тобто, існує ризик, що коксохім опиниться в оточенні, якщо російські війська продовжать розвивати наступ в Авдіївці такими ж темпами.

    Україна поки що не коментувала, чи буде далі утримуватися завод. Базована там 3-тя штурмова бригада загалом заявила про відхід, але не згадувала при цьому АКХЗ. Крім того, там напевно були й інші підрозділи ЗСУ.

    Як зазначає воюючий екс-нардеп Ігор Луценко, росіяни взяли “стабільний темп” наступу і можуть просуватися далі після захоплення Авдіївки, зупинившись на природних рубежах на кшталт Дніпра. Однією з головних переваг росіян Луценко вважає масування застосування керованих авіабомб, яких у Росії величезні запаси. З їхньою допомогою російська армія розбиває позиції ЗСУ, аж до прицільних ударів по операторам дронів. За добу застосовувалося до 50 таких бомб. КАБи набагато дешевші за ракети, маючи ту саму руйнівну силу і відносну точність. Він також зазначає, що Україна не застосовує західні аналогічні бомби, оскільки її авіація не може підніматися на потрібну висоту. Україна таких бомб, за його словами, не виробляє.

    “Повторюється історія з “шахедами”: Україна, потерпаючи від ефективної зброї, яку росіяни застосовують уже більш ніж за рік, не може створити симетричну відповідь у належному масштабі. Хоча володіє і ресурсами, і технологіями, і людьми для цього. Не володіє Україна тільки одним – здатністю це все організувати під вирішення конкретного, всім очевидного завдання”, – заявив Луценко.

    Однак українська влада насамперед сподівається на допомогу союзників. Зеленський у своїй промові на Мюнхенській конференції заявив, що відступ з міста був необхідний, щоб врятувати життя солдатів, а його причиною став “штучний дефіцит зброї”.

    “Україна може перемогти. Наші дії обмежуються тільки дальністю і достатністю засобів ураження. Але це залежить не тільки від нас. І ситуація в Авдіївці це підтверджує. На жаль, утримування України в штучному дефіциті озброєння, зокрема, в дефіциті артилерії та засобів дальнього ураження дає змогу Путіну адаптуватися до інтенсивності бойових дій. Це послаблення демократії підриває нашу спільну спроможність”, – сказав Зеленський.

  • Залишення Авдіївки

    Залишення Авдіївки

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента дав вказівку Генштабу і СБУ провести розслідування щодо 3-бригади, яка відмовилася виконувати наказ і входити в Авдіївку на позиції. На Банковій дуже злі на Сирського, який обіцяв утримати місто, доки Зеленський буде у турне по ЄС, але довелося терміново залишати найукріпленіші позиції, які десять років створювали в Авдіївці.

    Перекидання 3 штурмової бригади на Авдіївський коксохім було необхідне для прориву тактичного оточення на заході міста, але противник не дозволив нашим підрозділам навіть вийти за периметр заводу. Сирський розраховував, що найкраща бригада ЗСУ зможе зупинити прорив російської армії, а він виконає обіцянку Зеленському утримати Авдіївку, але 3 бригада відмовилася вирушати в м’ясорубку.

    Напередодні Сирський уночі доповідав Зеленському про ситуацію в Авдіївці та повідомив, що вивести горнізон із міста без серйозних втрат уже не вийде, залишилася одна дорога в поле, яка повністю під вогневим контролем ворога. Головком попередив Президента, що ЗСУ зможуть утримати цей коридор не більше 3 днів, а потім наші військові будуть в оточенні.

  • Деталі важливих подій в Авдіївці: відмова штурмової бригади та стратегічний прорив російських сил

    Деталі важливих подій в Авдіївці: відмова штурмової бригади та стратегічний прорив російських сил

    Наше джерело в Генштабі розповіло, що перекидання 3 штурмової бригади на Авдіївський коксохім було необхідне для прориву тактичного оточення на заході міста, але противник не дозволив нашим підрозділам навіть вийти за периметр заводу. Сирський розраховував, що найкраща бригада ЗСУ зможе зупинити прорив російської армії, а він виконає обіцянку Зеленському утримати Авдіївку, але 3 бригада відмовилася вирушати в м’ясорубку.

    За нашою інформацією, вчорашнє обвалення фронту в Авдіївці було викликано відмовою частин 3-ї штурмової виконати наказ.

    Командування угрупованням знало про важку ситуацію, особливо в далеких укріпленнях, тому гарнізонам обіцяли підкріплення, а також стабілізацію фронту за рахунок зустрічного удару (з боку АКХЗ і залізничної станції), який мав (15.01 на світанку) зрізати клин ЗС РФ (червона лінія).

    Однак ще 14.01 частини “трійки” відмовилися виконувати наказ і лізти в жерло м’ясорубки, мотивуючи це критичною ситуацією. Крім того арта і ВКС РФ 15.02 працювали на повну. Рос. пабліки повідомляють, що цього дня поставили рекорд за кількістю скинутих бомб з УПМК.

    До вечора 15.02 кілька рот 1 стрілецького батальйону 3-ї штурмової все ж висунулися в бік залізничної станції.

    Зайвий день дозволив ЗС РФ перегрупуватися, зайняти кілька лісосмуг (золота лінія) і підготуватися до свого удару в бік Авдіївського заводу металевих конструкцій.

    Таким чином 16.01 стався зустрічний бій у районі залізничної станції (де ЗС РФ і взяли в полон командира роти). У результаті ЗС РФ ще більше розширили клин (фіолетова лінія). У районі приватної забудови бої ведуть прикордонники (там важко з’ясувати реальну лінію контролю).

    З боку АКХЗ вже ЗСУ в результаті бою взяли в полон бійців РФ.

    16.01 просування ЗС РФ було не таким знаковим, як 15.01 (коли були захоплені знамениті опорники), але ЗС РФ змогли розширити клин, зробивши найлогічніший варіант контрудару – неможливим.

    Основні сили 3-ї штурмової розташувалися в підвалах АКХЗ. Саме звідти ми бачимо їхні відео. Тільки два відео з центру міста (якраз від рот, що потрапили під роздачу).

  • Падіння Авдіївки: Збройні Сили України залишили місто. Які наслідки це матиме для України та фронту?

    Падіння Авдіївки: Збройні Сили України залишили місто. Які наслідки це матиме для України та фронту?

    Українські війська вирішили залишити місто Авдіївка, щоб уникнути можливого оточення та зберегти життя та здоров’я своїх військовослужбовців. Про це повідомив головнокомандувач Олександр Сирський.

    “У зв’язку з погіршенням обстановки біля Авдіївки та з метою забезпечення безпеки наших військовослужбовців, було прийнято рішення вивести наші підрозділи з міста та перейти до оборони на більш вигідних позиціях”, – заявив генерал Сирський.

    За словами керівника Операційно-тактичного управління “Таврія” Олександра Тарнавського, військові виконали розпорядження та вийшли з Авдіївки, переходячи на позиції, які були заздалегідь підготовлені.

    “Ми успішно уникнули оточення, вивели особовий склад і зайняли оборонні позиції на нових рубежах”, – підкреслив Тарнавський.

    Протягом чотирьох місяців тривала кривава битва за Авдіївку, яка розпочалася з масштабного наступу російських військ у жовтні 2023 року. Силам оборони України вдалося тримати оборону протягом тривалого періоду, проте наприкінці січня експерти почали говорити про критичну ситуацію і необхідність виведення гарнізону, але цього не відбулося.

    У початку лютого ситуація стала ще більш критичною, і російським військам майже вдалося перерізати шляхи постачання захисників міста.

    Авдіївка, розташована недалеко від Донецька, який був захоплений проросійськими бойовиками майже 10 років тому, відігравала стратегічне значення як промисловий центр. Українські війська тримали місто, збудувавши міцні оборонні укріплення. Проте внаслідок повномасштабної війни місцевий завод припинив роботу, більшість мешканців залишила місто, щоб уникнути щоденних бомбардувань, і саме місто перетворилося на руїну.

    Для обох сторін конфлікту в Авдіївці мала велике політичне та військове значення. Російська сторона намагалася відсунути українські війська на безпечну відстань від “столиці Донецької Народної Республіки” (ДНР).

    Згідно з російськими планами, Авдіївка мала стати важливим об’єктом у період підготовки до президентських виборів у Росії, які мали відбутися у березні 2024 року.

    Для України місто мало значення як великий залізничний вузол, потужний промисловий центр, а також як потенційна загроза для Донецька.

    Недалеко від Авдіївки проходить дорога, що з’єднує Донецьк, Горлівку та Луганськ. Її перерізання суттєво ускладнило б логістику військ противника.

    У жовтні 2023 року російська армія розпочала масштабний наступ на Авдіївку, задіюючи близько 40 тисяч військових. Вони атакували з різних флангів, намагаючись обійти місто і оточити його.

    Українська влада стверджувала, що росіяни зазнали значних втрат, але незалежне підтвердження цих даних відсутнє. Соцмережі публікують відеозаписи знищення російської техніки біля Авдіївки.

    Протягом чотирьох місяців боїв російським військам вдалося просунутися на декілька кілометрів на півночі і на півдні міста. Вони також наблизилися до місцевого коксохімічного заводу, який утримували українські сили.

    У січні стало відомо, що російські війська вдалося прорватися у місто з південної і північної околиць, розпочавши вуличні бої. Також вони наближалися до головної асфальтованої дороги, якою зазвичай постачали гарнізон міста.

    Станом на початок лютого ситуація стала критичною для українських сил, і деякі військові аналітики висловили обурення щодо загрози оточення міста та його захисників. Однак Київ не давав наказу відступати з Авдіївки, що нагадувало ситуацію з Бахмутом. Навіть за наявності “безпечного коридору” для виведення Збройних Сил України, виходило, що він був дуже близько, всього за кілька кілометрів.

    У грудні, під час захоплення російськими військами сіл Степове і Бердичі, а також прориву до коксохімічного заводу, утримання Авдіївки стало малоцінним. Хоча деякі голоси вимагали виведення українських сил, керівництво висловлювало свою впевненість у збереженні міста та направлянні туди додаткових підрозділів.

    Протягом всього періоду активних воєнних дій Авдіївку захищала 110-а бригада, а пізніше їй на допомогу прибули 47-а бригада та інші підрозділи.

    У середині лютого стало відомо про перегрупування в місто 3-ї окремої штурмової бригади. На той час деякі позиції Збройних Сил України на південному фланзі, особливо “Зеніт”, були частково оточені, але, за даними Генерального Штабу, було досягнуто виходу 15 лютого.

    У ніч на 17 лютого командир 3-ї штурмової бригади Андрій Білецький оголосив про відступ на нові позиції.

    “Я висловлюю свою подяку бійцям за гідний бій, який вони вели в Авдіївці, у вкрай нерівних умовах, коли російські сили переважали як за чисельністю, так і за технікою та артилерією”, – зазначив Білецький. Також він висловив подяку командуванню за “обдумане рішення”.

    Незважаючи на значні втрати, Кремль досяг своїх цілей на цьому напрямку. Остання оборонна лінія Збройних Сил України, що була стійкою з 2014 року, впала.

    Наступним “великим завданням” для російських військ може стати тилове місто Покровськ, розташоване за 40 кілометрів на захід, або наближене Селидове. Однак російські сили також можуть розпочати рух на північ – до Краматорська та Слов’янська.

  • На межі втрати: Україна бореться за Авдіївку протягом 10 років

    На межі втрати: Україна бореться за Авдіївку протягом 10 років

    Україна небезпечно наближається до втрати контролю над Авдіївкою, важливим стратегічним населеним пунктом поблизу Донецька, де тривають бойові дії з 2014 року. Про це повідомляє видання Washington Post.

    Авдіївка – це узуальна 29-кілометрова смуга руїн, що простяглася від південно-східного до північно-східного напрямку, шириною два-три кілометри. Ще з часів початку конфлікту на Донбасі цей район опинився на передовій.

    Після наступу російських військ українські сили успішно тримали оборону проти намагань росіян продвинутися у цьому напрямку. Проте, у початку жовтня, російська армія розпочала наступ на позиції в Авдіївці та на її флангах. За даними ЗСУ, після чотирьох місяців постійних атак росіяни зазнали значних втрат у військовому та технічному плані.

    Зруйнований коксохімічний завод, колись символ української економіки на сході країни, “ймовірно, стане останньою українською фортецею в Авдіївці”, повідомляють журналісти Washington Post, які відвідали цю область.

    “Українські війська стверджують, що це лише питання часу, коли їм доведеться відступити з міста, і вже у четвер вони оголосили про відступ з деяких позицій через швидке просування російських сил”, – зазначає WP.

    Деякі українські військові порівнюють коксохімічний комбінат з “Азовсталлю”, величезним металургійним підприємством у Маріуполі, де українські війська тримали останню оборону перед втратою міста у 2022 році. Сотні українців тоді опинилися в полоні на “Азовсталі”.

    “Штурмувати коксохімічний комбінат буде дуже важко і, ймовірно, не ефективно”, зазначає оператор дрона підрозділу “Альфа” в Авдіївці, якого WP ідентифікує під псевдонімом “Вітамін”.

    “Вони спробують обійти його, оточити, і все. Нашим силам доведеться відступити”, – пояснює військовий.

    Чому Авдіївка має велике значення

    За словами Washington Post, для Росії Авдіївка стратегічно важливіша, ніж Бахмут. Вигнання українських сил з цих територій “може підняти настрій” росіянам перед другою річницею повномасштабного вторгнення.

    “Все зводиться до логістики”, – заявляє Сергій, командир піхотного взводу 53-ї бригади ЗСУ, яка веде бої в цьому районі. “Дороги, перехрестя, все це: в Авдіївці є значна логістична база”.

    У травні Росія захопила Бахмут. Україна стверджувала, що продовження оборони Бахмута вимагало від Росії десятків тисяч втрат. Але ця битва також виснажила ЗСУ. Зараз, коли повний відступ з Авдіївки виглядає ймовірним, Україна розгортає нові сили з десантно-штурмових бригад, щоб протистояти російським атакам і продовжити оборону. Авдіївка може стати першим серйозним випробуванням для нового головнокомандувача Олександра Сирського, який повинен вирішити, коли визнавати поразку та відступати.

    Багато військових звинувачують Сирського, який раніше керував сухопутними військами України, у тому, що він занадто довго відкладав вирішення таких ситуацій, як у Бахмуті минулого року, коли місто було облоговане.

    “Захоплення Авдіївки ознаменувало б найважливішу перемогу Москви на полі бою після невдачі українського контрнаступу минулого року – і стало б найяскравішим доказом того, що російські війська відновлюють ініціативу, оскільки Києву не вистачає солдат, зброї, боєприпасів, морального духу та грошей”.

    Дрони замість артилерії: дефіцит снарядів в українських військах в Авдіївці

    Українським військовим критично не вистачає артилерійських снарядів у бою за Авдіївку.

    Ендрю Гардінг, кореспондент ВВС, зазначає, що надана Чехією артилерія може одночасно вистрілювати до 36 снарядів, а раніше щоденно випускала 80 снарядів по російських позиціях біля Авдіївки. Проте наразі ситуація змінилася. “Наразі у нас є два снаряди, але немає зарядів до них… тому ми не можемо їх вистрілити. На цей момент у нас закінчилися снаряди”, – пояснює український офіцер Олексій з 110-ї механізованої бригади.

    Відзначається, що дефіцит снарядів суттєво впливає на бойові можливості в Авдіївці. У цих умовах українські військові вирішили використовувати безпілотники FPV як альтернативу артилерії. Вони точніші, швидше та легше виготовляються. Однак таку ж техніку мають і російські війська, що ускладнює ситуацію.

    Така тактика полягає в тому, щоб використовувати дрони для припинення нападів невеликих груп ворожої піхоти, залишаючи артилерію для більш важливих цілей. Це частина “активної оборони”, яку зараз використовують українські війська в Авдіївці.

    “Тримати Авдіївку може і не має сенсу, але ми все одно це робимо, бо ми наносимо тут більше втрат ворогу, ніж зазнаємо ми. Ми знищуємо їхні запаси”, – зазначив один з військових.

    Чи готується Україна до відступу?

    За даними координатора зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джона Кірбі, через нестачу боєприпасів у ЗСУ можливий захід Авдіївки під контроль російських військ.

    “Ми отримуємо повідомлення від українських партнерів, що ситуація там є критичною. Оскільки російські сили продовжують тиснути на українські позиції, існує загроза, що Авдіївка може перейти під їхній контроль”, – заявив американський чиновник.

    Наразі офіційної інформації про відступ української армії з більшої частини Авдіївки немає. Проте військові блогери та коментатори висловлюють припущення, що через обставини, які трапилися цього тижня, підрозділи ЗСУ поступово виходять з міста, а деякі можуть опинитися в оточенні.

    Український журналіст Богдан Мірошников пише: “Далі будуть нові важкі рішення та новини. Наш гарнізон залишається на 9-му кварталі та Авдіївському коксохімічному заводі. В інших частинах – десь відійшли, десь ведемо бої. Але тенденція, думаю, зрозуміла”.

    Згідно з даними українського військово-аналітичного проекту DeepState, російські війська підняли свій прапор над укріпленим районом “Зеніт” на півдні міста, а деякі українські підрозділи можуть опинитися в складній обороні.

    Олександр Бородін, пресофіцер Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ, зауважує: “Українські сили зараз перебувають в складному форматі оборони. Деякі підрозділи працюють у нас на 360 градусів, тобто ворог може атакувати майже з будь-якого напрямку. Треба розуміти, що проти нас дві армії. Це, напевно, найсерйозніший кулак Російської Федерації в Україні”.

    На заключний момент, в ніч на п’ятницю, командир діючого українського угрупування “Таврія”, бригадний генерал Олександр Тарнавський, зробив заяву щодо ситуації в Авдіївці.

    Він наголосив, що у місті тривають активні бої, і гарнізон втримується, додавши, що йому було надіслано підкріплення та додаткові боєприпаси. У своїй заяві генерал також зазначив:

    “Ми вже підготували нові позиції та продовжуємо створювати потужні оборонні споруди, враховуючи різноманітні сценарії… Кожен шматок української землі для нас має велике значення, але найвищим пріоритетом є збереження життя українських солдат”.

  • Авдіївка: оцінка спеціалістів західних країн щодо оборони

    Авдіївка: оцінка спеціалістів західних країн щодо оборони

    Авдіївка – одна з найбільш напружених точок на фронті. Для України це важлива стратегічна позиція, яку вони називають “брамою до Донецька”, тоді як для російських військ це шлях до подальшої окупації Донецької області. За останніми повідомленнями, третя окрема штурмова бригада (ОШБр) здійснила термінову передислокацію в район Авдіївки для підсилення оборони українських військ. Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, та міністр оборони Рустем Умєров відвідали військові підрозділи, які утримують оборону на Авдіївському та Куп’янському напрямках, щоб оцінити ситуацію.

    Сирський підкреслив, що обстановка “надзвичайно складна та напружена”. “Російські окупанти посилюють свої зусилля та мають чисельну перевагу в особовому складі. Вони не зупиняються перед втратами та продовжують застосовувати тактику “м’ясних штурмів”, – наголосив він.

    За даними розвідки, російська армія проводить наступ на Авдіївку з півночі, півдня та сходу, намагаючись перетнути останні шляхи забезпечення ЗСУ. “Найбільш небезпечний напрямок – це Первомайське і Невельське. Наші війська стикаються з нападами як удень, так і вночі. Противник діє в малих групах, використовуючи тактику надходження з різних напрямків”, – зазначив начальник артилерії 59-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ ЗСУ, підполковник Віталій Підвисоцький.

    Для розуміння того, як події можуть розвиватися найближчим часом на Авдіївському напрямку та який вплив це матиме на подальшу воєнну кампанію, DW звернулася до військових аналітиків з Німеччини, Австрії та Великобританії. Авдіївка, яка вже з 2014 року перебуває на передовій війни на сході України, має велике стратегічне значення і політичний символізм. Колись тут проживало близько 30 тисяч мешканців, проте зараз залишилося лише близько 900 осіб. Місто колись славилося як центр важкої промисловості, зокрема завдяки коксохімічному заводу. Сьогодні воно стало найбільшим українським “форпостом” на окупованих територіях Донецької області, відомим як “ворота до Донецька” і фактично його околиці.

    Таким чином, контроль над цим населеним пунктом має і стратегічне, і символічне значення для обох сторін конфлікту і може послужити плацдармом для подальшого просування обох армій. “Для Росії захоплення Авдіївки – це можливість продемонструвати, що вона здатна розширювати свої території. Для України це питання збереження міст і завдання втрат російській стороні”, – коментує експерт Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланґе.

    “Неподалік пролягають ключові автомагістралі”, – нагадує військовий експерт лондонського Кінгс-коледжу Марина Мірон. “Це означає, що росіянам буде легше виконати наступ на Слов’янськ і Краматорськ. Першою частиною пазла є Бахмут, який вони можуть використати як плацдарм, а другою стала б тоді Авдіївка, з якої можна наступати далі на захід”, – додає Мірон. Вона також зауважує, що прорив оборони одного з найбільш укріплених українських міст матиме “дуже символічне” значення.

    Незважаючи на перевагу сил російської армії, ЗСУ продовжують твердо обороняти Авдіївку, посилюючи свої позиції новими силами. Деякі оглядачі вбачають паралелі з обороною Бахмута, який навіть називали “фортецею”. З різницею у тому, що сили РФ мають достатньо ресурсів для проведення “м’ясних штурмів”, тоді як українські війська дедалі більше покладаються на роботу дронів та економію артилерійських боєприпасів.

    Військовий історик, офіцер служби генштабу австрійської армії та голова одного з відділів Військової академії у Відні Маркус Райснер нагадує, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський утримував оборону Бахмута, щоб виснажити наступальний потенціал противника і не дати йому підготуватися до масштабного наступу.

    Ситуація з Авдіївкою зараз нагадує оборону Бахмута, вважає австрійський військовий. Проте, враховуючи досвід оборони Бахмута, який завершився відступом українських військ, Райснер вважає, що було б доцільнішим зберегти ресурси і, можливо, відступити до більш вигідних для оборони позицій.

    Проте, експерт погоджується, що головнокомандувачеві може бути поставлене політичне завдання утримання і оборони цієї території. “Я припускаю, що рішення обороняти Авдіївку замість того, щоб скорочувати лінію фронту, може бути частиною конфлікту між генералом Залужним і президентом Зеленським, у результаті якого генерал Сирський став головнокомандувачем”, – додає Ніко Ланґе.

    Аналіз Інституту вивчення війни з Вашингтона свідчить, що лінія фронту за останні тижні та місяці майже не зазнала суттєвих змін. Проте, бої за контроль над Авдіївкою можуть набрати обертів найближчими днями та тижнями, а їх результат вплине на подальші перетворення на фронтовій лінії. “В данний момент ситуація для українських сил не виглядає оптимістично, оскільки російським військам майже вдалося оточити місто та утримувати позиції на південних околицях”, – зауважує Марина Мірон. Вона додає, що тривалість утримання позицій українськими військами, ураховуючи дефіцит артилерійських боєприпасів, залишається під питанням.

    15 лютого координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі попередив про ризик захоплення Авдіївки через відсутність достатньої кількості зброї українськими оборонцями. Всі експерти, опитані DW, вказують саме на “снарядний голод” як на головний фактор ризику для оборони міста. Маркус Райснер навіть зробив паралелі з Першою світовою війною, коли у 1915 році британським військам не вистачило боєприпасів, і розкрутити виробництво вдалося далеко не відразу. “Наразі можна сказати, що це війна на виснаження. А це означає, що на полі бою використовуються ті ж системи озброєнь, які були вжиті навіть у Першу та Другу світові війни. Це артилерія. Таким чином, артилерія наразі є однією з вирішальних систем озброєнь”, – зазначає Райснер.

    Помилкова оцінка термінів для нарощування виробництва призвела до нинішнього дефіциту боєприпасів, погоджується військовий експерт з Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель. Він зауважує, що Європейський союз не встигне доставити Україні боєприпаси вчасно і у запланованому обсязі, проте прогнозує покращення ситуації ще з літа й до кінця року.

    “Минулого року передбачалося, що контрнаступ ЗСУ буде успішним, і відтак розпочнуться перемовини та припинення вогню, що не відбулося”, – пояснює Ґрессель причини затримок у укладанні контрактів на виробництво боєприпасів аж до минулого вересня.

    Таким чином, наступні дні й тижні очікування поповнення запасів артснарядів стануть найбільш виснажливими для української армії. Необхідно також враховувати політичні ризики, зокрема пов’язані з виборами президента США. “Наразі дуже важко говорити про довгострокові стратегії”, – коментує Ніко Ланґе. “Проте, вважаю, що це буде дуже важкий рік для України як на півдні, так і на сході”, – додає він.

  • Прогноз подій на фронті, якщо російські війська захоплять Авдіївку: висновки аналітиків ISW

    Прогноз подій на фронті, якщо російські війська захоплять Авдіївку: висновки аналітиків ISW

    За даними аналітиків з Інституту вивчення війни у США (Institute for the Study of War), російські війська на Авдіївському напрямку понесли серйозні втрати, що породжує серйозні перешкоди для їх подальшого просування. Навіть у випадку захоплення Авдіївки, окупанти стоятимуть перед необхідністю тривалого відновлення та відпочинку, перш ніж здійснити подальші дії.

    За останні кілька місяців, російські сили провели локальну наступальну операцію поблизу Авдіївки, проте лише нещодавно вдалося їм просунутися через місто після численних штурмів і масових атак. Втрати серед техніки та особового складу були значними.

    Зауважено, що українські сили оборони майстерно використовують оборонні укріплення навколо Авдіївки, що ускладнює завдання російським військам. Найближчі великі населені пункти відстоять на значній відстані на захід від міста, що робить швидке просування російських військ малоймовірним.

    Аналітики вважають, що навіть при можливому захопленні Авдіївки, російським військам буде важко продовжити свій наступ. Потрібний тривалий період відновлення та консолідації ресурсів перед подальшими діями. Це може створити обмежені тактичні переваги, але ніяк не гарантує успішного продовження наступу.