Daypolitico

Позначка: безпілотник

  • Терор у серці столиці: російський безпілотник протаранив житлову багатоповерхівку на столичному Печерську

    Терор у серці столиці: російський безпілотник протаранив житлову багатоповерхівку на столичному Печерську

    Черговий ранок у столиці України розпочався не зі звичного ритму мирного мегаполіса, а з моторошного завивання сирен та звуків роботи систем протиповітряної оборони, що намагалися відбити чергову підступну повітряну атаку. Цього разу мішенню ворожих ударних апаратів став один із найпрестижніших та найбільш густонаселених районів Києва – історичний Печерськ. Як повідомив міський голова Віталій Кличко, ворожий безпілотник-камікадзе не зміг оминути цивільну забудову та врізався прямісінько в житлову багатоповерхівку. Удар прийшовся на рівень між сьомим та десятим поверхами, перетворивши квартири мирних жителів на епіцентр руйнувань, пожежі та людського горя. Цей цинічний напад укотре доводить, що для держави-агресора не існує жодних моральних чи конвенційних обмежень, адже під прицілом цілеспрямовано опиняються будинки, де в цей час спали або збиралися на роботу звичайні українські сім’ї.

    Одразу після потужного вибуху, який сколихнув центральні квартали міста, на місце трагедії миттєво вирушили всі профільні екстрені служби. Десятки екіпажів рятувальників, карети швидкої медичної допомоги та підрозділи патрульної поліції оточили периметр ураженого будинку, аби оперативно розпочати рятувальну операцію та ліквідувати наслідки загоряння. Пожежники в надскладних умовах задимлення та загрози обвалу пошкоджених конструкцій пробивалися до охоплених вогнем квартир, щоб евакуювати заблокованих мешканців і надати першу допомогу тим, хто зазнав травм чи отруєння чадним газом. Уламки скла, понівечені бетонні блоки та залишки ворожого апарата розлетілися на десятки метрів навколо, пошкодивши припарковані у дворі автомобілі та прилеглу інфраструктуру, а густий чорний дим було видно з різних куточків міста.

    Цей інцидент є частиною ширшої та систематичної кампанії повітряного терору, яку окупаційні війська продовжують вести проти українських міст. Використання відносно дешевих, але вкрай небезпечних дронів-камікадзе типу «шахед» має на меті не лише нанесення матеріальних збитків, але й психологічне виснаження цивільного населення, яке змушене регулярно спускатися в укриття або прокидатися від звуків вибухів. Ворог навмисно прокладає маршрути своїх апаратів через густонаселені спальні райони та історичні центри, перетворюючи кожну повітряну тривогу на смертельну небезпеку. Проте, незважаючи на колосальний тиск та постійні ризики, кияни демонструють надзвичайну стійкість, швидко організовуючи взаємодопомогу, розбираючи завали та продовжуючи свою щоденну працю заради підтримки життєдіяльності столиці.

    Міська влада спільно з комунальними підприємствами вже розпочала попередню оцінку завданих збитків та координацію зусиль для ліквідації наслідків. Спеціальні експертні комісії мають оперативно обстежити несучі конструкції пошкодженої багатоповерхівки на Печерську, щоб визначити, чи існує ризик подальшого руйнування та коли мешканці вцілілих квартир зможуть безпечно повернутися до своїх осель. Тим часом постраждалим родинам надається необхідна психологічна підтримка, а для тих, хто втратив дах над головою, опрацьовуються варіанти тимчасового розміщення. Цей черговий акт агресії беззаперечно свідчить про гостру необхідність подальшого посилення українського протиповітряного щита, адже кожна додаткова система захисту – це врятовані життя мирних людей, які сьогодні змушені власними домівками приймати на себе удари російських безпілотників.

  • РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    Російські війська атакували пасажирський поїзд №122 сполученням Київ — Миколаїв. Завдяки роботі моніторингової команди «Укрзалізниці» про небезпеку вдалося дізнатися завчасно, тому пасажирів, локомотивну бригаду та працівників поїзда евакуювали ще до влучання. За офіційною інформацією перевізника, постраждалих немає. Для людей, які не змогли продовжити поїздку залізницею, «Укрзалізниця» спільно з Миколаївською обласною військовою адміністрацією організувала автобусні трансфери.

    Про нову атаку компанія повідомила вранці 16 вересня. В «Укрзалізниці» наголосили, що ключову роль зіграло завчасне попередження про наближення загрози. Моніторингова команда дала сигнал на евакуацію, після чого з небезпечної зони вивели як пасажирів, так і залізничників. У компанії коротко підсумували результат: усі люди залишилися живими.

    У деяких ранніх повідомленнях про інцидент фігурували додаткові деталі, зокрема кількість пасажирів та час атаки. Водночас у доступному офіційному повідомленні «Укрзалізниці», яке цитують провідні українські медіа, ці дані не наведені. Тому підтвердженими на цей момент можна вважати сам факт удару, евакуацію всіх людей та відсутність постраждалих.

    Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський назвав такі атаки фактичним «полюванням» на пасажирські поїзди. Він наголосив, що Росія останнім часом дедалі частіше б’є безпосередньо по рухомому складу, а не лише по станціях чи коліях. За його словами, компанія очікує більш рішучої реакції міжнародних партнерів не лише тоді, коли удари відбуваються поблизу кордонів ЄС або дипломатичних поїздів, а після кожної атаки на цивільну залізничну інфраструктуру.

    Новий удар стався лише за кілька днів після небезпечного інциденту на Волині. 13 вересня російський безпілотник уразив локомотив пасажирського поїзда неподалік українсько-польського кордону. Тоді диспетчер Центральної моніторингової групи заздалегідь виявив реактивний дрон, а команду на евакуацію дали приблизно за 15 хвилин до влучання. Ніхто з людей не постраждав.

    Той випадок отримав міжнародний резонанс ще й через те, що неподалік перебували дипломатичні поїзди. За даними «Укрзалізниці», незадовго до атаки зі станції Ягодин вирушив потяг із радниками з питань безпеки кількох європейських держав, колишніми високопосадовцями та експрем’єром Великої Британії Борисом Джонсоном. В іншому поїзді, який перебував на станції в момент атаки, їхав колишній директор ЦРУ Девід Петреус. Перевізник тоді припустив, що потенційною ціллю російського дрона міг бути саме дипломатичний потяг. Це залишалося оцінкою «Укрзалізниці», а не незалежно встановленим фактом.

    Атаки на залізницю останніми тижнями набули настільки системного характеру, що українська влада вже окремо звертається до партнерів із проханням допомогти відновлювати локомотивний парк. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 15 вересня заявив, що від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських ударів було пошкоджено або повністю знищено понад 500 локомотивів. За його словами, більш ніж половина цих втрат припала лише на 2026 рік.

    Сибіга закликав партнерів допомогти Україні знайти локомотиви, сумісні з колією шириною 1520 мм, а також профінансувати пришвидшену закупівлю нової техніки. Українська залізниця критично важлива не лише для пасажирських перевезень: нею здійснюють евакуацію мешканців прифронтових районів, перевозять гуманітарні вантажі, продовольство, промислову продукцію та зерно. За оцінкою МЗС, збереження стабільної роботи залізничної системи безпосередньо впливає на гуманітарну та економічну стійкість держави.

    Удар по поїзду Київ — Миколаїв також показав, наскільки важливою стала створена «Укрзалізницею» система оперативного моніторингу загроз. Під час попередніх атак саме вона дозволяла диспетчерам завчасно зупиняти рух або наказувати екіпажам і пасажирам залишити вагони. У випадку з ударом біля польського кордону така система фактично дала людям критично важливий запас часу до влучання.

    Подібний сценарій уже спрацьовував і на Миколаївщині. 25 серпня російський безпілотник ударив по приміському поїзду Миколаїв — Долинська. Тоді підвищену небезпеку оголосили завчасно, 70 пасажирів та залізничників евакуювали, і ніхто не постраждав.

    Таким чином, атака на №122 Київ — Миколаїв не є одиничним випадком. За останні тижні російські удари по пасажирських поїздах і локомотивах повторювалися в різних областях, причому частина з них відбувалася далеко від безпосередньої лінії фронту. Це змушує перевізника не лише ремонтувати пошкоджену техніку, а й постійно перебудовувати графіки руху залежно від повітряних загроз і стану інфраструктури.

    Для Миколаєва ця ситуація особливо чутлива, оскільки пасажирське залізничне сполучення зі столицею є одним із ключових транспортних маршрутів для області. Поїзд №122/121 Київ — Миколаїв курсує між столицею та обласним центром, забезпечуючи нічне сполучення. За даними «Укрзалізниці», рейс із Києва відправляється ввечері та прибуває до Миколаєва вранці, а у зворотному напрямку працює за аналогічним нічним графіком.

    Після нинішнього удару компанія не залишила пасажирів без можливості продовжити маршрут. Разом із Миколаївською ОВА організували автобуси, які мають доставити людей до місця призначення. На момент перших повідомлень «Укрзалізниця» не уточнювала масштаб пошкоджень самого поїзда та терміни його відновлення.

    Ситуація відбувається на тлі ширшої російської повітряної атаки. У ніч проти 16 вересня Росія запустила по Україні десятки безпілотників; українські Повітряні сили повідомили про знешкодження більшості з них, однак частина БпЛА досягла цілей.

    Удари по залізниці створюють подвійний ризик. По-перше, вони безпосередньо загрожують життю пасажирів і працівників. По-друге, навіть за відсутності жертв знищення локомотивів і вагонів поступово скорочує технічні можливості перевізника. Саме тому українська сторона дедалі частіше говорить не лише про необхідність додаткової ППО, а й про потребу у резервному рухомому складі та допомозі з його закупівлею.

    Поки що у випадку з поїздом Київ — Миколаїв найгіршого сценарію вдалося уникнути. Система раннього попередження спрацювала, люди залишили поїзд до удару, а постраждалих немає. Однак серія останніх атак свідчить, що ризик для пасажирського залізничного сполучення зростає, а поїзди та локомотиви дедалі частіше стають безпосередніми цілями російських безпілотників.

  • Дрон РФ влучив у рейсовий автобус на Нікопольщині: п’ятеро загиблих, семеро поранених

    Дрон РФ влучив у рейсовий автобус на Нікопольщині: п’ятеро загиблих, семеро поранених

    На Нікопольщині вранці 16 вересня російський безпілотник атакував рейсовий автобус із цивільними. За повідомленням голови Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, унаслідок удару п’ятеро людей загинули на місці, ще семеро дістали поранення. Постраждалим надають медичну допомогу, вони перебувають під наглядом лікарів.

    За словами керівника області, російські війська цілеспрямовано вдарили по автобусу безпілотником. Детальні обставини атаки, точне місце удару та інформація про стан кожного з поранених на момент перших повідомлень не уточнювалися. Відомо лише, що йдеться про цивільний рейсовий автобус, який рухався Нікопольським районом.

    Це вже не перша атака російських безпілотників на пасажирський транспорт у цьому районі. Упродовж останніх місяців Нікопольщина неодноразово ставала місцем ударів FPV-дронів по автомобілях, маршрутках та автобусах. У серпні поліція повідомляла про атаку FPV-дрона на рейсовий автобус у Червоногригорівській громаді. Тоді поранення дістали семеро людей, серед них підліток. Автобус після влучання загорівся.

    Ще один трагічний випадок стався 8 серпня, коли російський FPV-дрон атакував рейсовий автобус у Нікополі. За даними Національної поліції, 60-річний водій загинув від отриманих травм. Того ж дня інший російський безпілотник ударив по вантажному автомобілю в Червоногригорівській громаді, внаслідок чого також загинув водій.

    У попередніх атаках по міському та міжміському транспорту кількість постраждалих також була значною. В одному з випадків на Нікопольщині після удару по автобусу повідомляли про 16 поранених, серед яких були люди у важкому стані. Окремо російські війська двічі за день атакували рейсові автобуси, після чого поранення дістали ще кілька цивільних.

    Нікопольський район залишається одним із найбільш регулярно обстрілюваних районів Дніпропетровської області. Він розташований навпроти тимчасово окупованого Енергодара та лівобережної частини Запорізької області, звідки російські війська регулярно застосовують артилерію та FPV-дрони. Через близькість до лінії бойового зіткнення час від підльоту дрона до удару часто є мінімальним, а цивільний транспорт на дорогах стає особливо вразливим.

    Лише напередодні, 15 вересня, російські війська понад десять разів атакували Дніпропетровську область. За даними обласної влади, під ударами були Нікопольський, Синельниківський і Криворізький райони. Росіяни застосовували безпілотники, артилерію та авіабомби. Двоє людей дістали поранення.

    У ніч проти 16 вересня атаки на Нікопольщину продовжилися. Російські безпілотники били по Нікополю та Марганецькій громаді. У самому Нікополі було пошкоджено багатоквартирний будинок. За ранковими даними, та нічна атака минулася без загиблих і поранених.

    Вже зранку ситуація різко змінилася через удар по рейсовому автобусу.

    Цивільний транспорт на Нікопольщині протягом останніх місяців дедалі частіше потрапляє під удари російських дронів. У серпні Суспільне також повідомляло, що під час масованих атак по району було пошкоджено автобус, поряд із житловими будинками, магазинами та іншими цивільними об’єктами. Тоді внаслідок російських ударів по області загинули п’ятеро людей і ще 16 зазнали поранень.

    Нинішня атака вирізняється великою кількістю загиблих безпосередньо в одному транспортному засобі. За першою офіційною інформацією, п’ятеро людей загинули одразу. Семеро постраждалих були передані медикам. Інформації про їхній вік та тяжкість поранень станом на перші повідомлення немає.

    Правоохоронці за подібними фактами традиційно відкривають кримінальні провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни. Після серпневої атаки на рейсовий автобус у Червоногригорівській громаді поліція саме за цією статтею документувала наслідки російського удару.

    На місцях таких атак працюють слідчо-оперативні групи, рятувальники та медики. Окремою небезпекою для екстрених служб залишаються повторні удари FPV-дронів. Під час одного з попередніх інцидентів на Нікопольщині поліція повідомляла, що рятувальники та правоохоронці були змушені діяти максимально швидко саме через загрозу повторної атаки.

    Серія ударів по автобусах показує, наскільки небезпечним для цивільного населення став рух дорогами Нікопольського району. FPV-дрони здатні атакувати окремі транспортні засоби з невеликої висоти та на великій швидкості, а їхній оператор бачить ціль через камеру. Саме тому українська влада неодноразово називала удари по цивільних автомобілях та автобусах свідомими атаками на мирних жителів.

    У попередніх повідомленнях Олександр Ганжа прямо заявляв, що удар по міському автобусу в Нікополі не можна вважати випадковим, оскільки транспорт перебував у центрі міста та під’їжджав до зупинки, де були люди. Тоді внаслідок атаки загинули цивільні та були десятки поранених.

    Нинішній удар став продовженням цієї тенденції. При цьому говорити про точну модель безпілотника, маршрут автобуса чи обставини, за яких оператор обрав його ціллю, поки що передчасно — таких деталей у перших офіційних повідомленнях немає.

    Дніпропетровська область загалом у вересні зазнає інтенсивних російських атак. Лише 10 вересня внаслідок ударів по області протягом одного дня загинули семеро людей і ще 76 були поранені. Росіяни тоді застосовували безпілотники, артилерію та авіаційні бомби.

    На тлі постійних ударів місцева влада регулярно закликає мешканців прифронтових громад бути максимально обережними, не затримуватися на відкритій місцевості та реагувати на повідомлення про загрозу FPV-дронів. Водночас для значної частини населення громад громадський транспорт залишається єдиним способом дістатися роботи, лікарні чи сусіднього населеного пункту.

    Саме тому атаки на рейсові автобуси мають не лише безпосередні людські жертви, а й ширший гуманітарний ефект. Кожен такий удар ускладнює транспортне сполучення в районі, де цивільні й без того живуть під постійними обстрілами.

    Станом на ранок 16 вересня підтверджено п’ятьох загиблих і сімох поранених унаслідок атаки на автобус. Інформація може уточнюватися після роботи медиків, поліції та рятувальників.

  • НАТО вперше за ніч відкрив вогонь над Латвією: винищувач збив невідомий дрон біля кордону РФ

    НАТО вперше за ніч відкрив вогонь над Латвією: винищувач збив невідомий дрон біля кордону РФ

    У ніч проти 14 серпня над територією Латвії стався новий небезпечний інцидент із безпілотником: невідомий дрон увійшов у повітряний простір країни НАТО і був знищений винищувачем союзників. На перехоплення підняли одразу кілька бойових літаків, а безпосередній удар по цілі завдав італійський Eurofighter, який виконував завдання в межах місії НАТО з охорони повітряного простору Балтії. Про це повідомляє портал Delfi.

    За даними Reuters, інцидент стався поблизу села Ругайї у Балвському краї — приблизно за 35 кілометрів від російського кордону. Після знищення дрона латвійські військові та Національна гвардія розпочали пошук уламків, які могли розлетітися на значній території через висоту, на якій було здійснено перехоплення.

    Перші попередження про повітряну загрозу мешканці східних районів Латвії отримали незадовго до 04:00. Помаранчеві повідомлення були надіслані жителям Балвського, Резекненського, Прейльського та Аугшдаугавського країв. Згодом окреме попередження отримали й мешканці Алуксненського краю.

    Для перехоплення невідомої цілі НАТО підняло бойову авіацію.

    Reuters уточнює, що на реагування були спрямовані два італійські Eurofighter, які базуються в Литві, а також два турецькі F-16 з Естонії. Один з італійських винищувачів зрештою знищив безпілотник.

    О 04:42 латвійські Національні збройні сили повідомили, що безпосередня загроза минула.

    Дрон збили неподалік російського кордону

    Місцем перехоплення став район Ругайї у східній частині Латвії.

    Цей район розташований неподалік кордону з Росією, що робить інцидент особливо чутливим на тлі регулярних атак українських далекобійних безпілотників на російські об’єкти в Ленінградській та інших прикордонних областях.

    Водночас станом на 14 серпня латвійська сторона офіційно не назвала походження саме цього дрона.

    Reuters прямо зазначає, що ані НАТО, ані Латвія поки не підтвердили, кому належав безпілотник.

    Тому називати його російським або українським без додаткових доказів наразі некоректно.

    Версія про російську РЕБ

    Водночас латвійські військові раніше пояснювали схожі інциденти впливом російських систем радіоелектронної боротьби.

    Йдеться про ситуації, коли безпілотники, які летять у напрямку російських цілей, можуть втрачати навігацію або змінювати маршрут через глушіння GPS, спуфінг чи інші види електронного впливу. Внаслідок цього вони інколи потрапляють у повітряний простір сусідніх держав НАТО.

    Reuters у своєму огляді інцидентів на Балтійському напрямку зазначає, що протягом 2026 року вже було зафіксовано кілька випадків, коли українські або ймовірно українські дрони після перетину території Росії опинялися над країнами Балтії. Українська сторона у попередніх випадках заявляла, що причиною були російські засоби РЕБ.

    У травні речник МЗС України Георгій Тихий після одного з інцидентів в Естонії прямо заявив, що Росія перенаправляє українські безпілотники в напрямку Балтії за допомогою радіоелектронної боротьби. Київ тоді перепросив перед Естонією та іншими балтійськими союзниками за ненавмисне порушення їхнього повітряного простору.

    Проте щодо дрона, збитого 14 серпня над Латвією, така версія ще не підтверджена остаточно.

    Це вже не перший такий випадок

    2026 рік став для країн Балтії періодом різкого зростання кількості інцидентів із безпілотниками.

    За хронологією Reuters, 25 березня два українські військові дрони потрапили до повітряного простору Естонії та Латвії через територію Росії. Один із них врізався в димар електростанції Auvere в Естонії, інший аварійно приземлився у Латвії.

    19 травня румунський винищувач, який виконував місію НАТО, збив над Естонією ймовірно український дрон. Україна тоді заявила, що апарат був перенаправлений російською РЕБ.

    20 травня вже Литва оголосила повітряну тривогу через появу дрона у своєму повітряному просторі. У Вільнюсі тимчасово призупиняли роботу аеропорту, залізничного сполучення, а депутатів парламенту переводили в укриття.

    21 травня повітряну загрозу оголошували у Латвії.

    8 червня французький винищувач НАТО вже збивав безпілотник у латвійському повітряному просторі. Тобто нинішній випадок 14 серпня — не перше застосування бойової авіації Альянсу проти дрона над Латвією.

    НАТО посилило східний фланг

    Після серії порушень повітряного простору НАТО суттєво наростило спостереження та патрулювання у Балтійському регіоні.

    У вересні 2025 року після численних випадків проникнення російських дронів і літаків у повітряний простір Польщі, Естонії, Латвії, Литви та інших держав Альянс запустив посилену операцію Eastern Sentry.

    До патрулювання східного флангу залучені винищувачі різних держав НАТО, системи ППО, наземні радари та літаки далекого радіолокаційного виявлення AWACS.

    НАТО зазначає, що AWACS регулярно патрулюють Балтійський регіон і здатні відстежувати літаки, ракети та великі безпілотники на значній відстані.

    Саме в межах цієї посиленої системи оборони діють і союзницькі винищувачі, які цього разу піднялися на перехоплення в Латвії.

    Паралельно тривала масштабна атака на Росію

    Інцидент над Латвією стався тієї ж ночі, коли масштабної атаки дронів зазнали Москва та Ленінградська область Росії.

    Особливо сильний удар припав на район порту Усть-Луга, розташованого на Балтійському морі неподалік від кордонів країн НАТО.

    Російська влада заявляла про десятки знищених безпілотників, а в районі порту Усть-Луга після атаки виникла пожежа.

    Саме через близькість російської енергетичної інфраструктури до кордонів Балтії такі атаки створюють додаткові ризики для сусідніх держав.

    Reuters прямо пов’язує нинішню хвилю інцидентів із тим, що Україна наростила далекобійні удари по російських портах та інших об’єктах у Балтійському регіоні, а російські засоби РЕБ активно намагаються перехоплювати або відхиляти ці дрони від курсу.

    Фінляндія також обмежила повітряний простір

    Паралельно із подіями у Латвії Фінляндія запровадила тимчасові обмеження для авіації та судноплавства у східній частині Фінської затоки.

    Фінські військові пояснили ці заходи саме загрозою можливого проникнення безпілотників.

    Подібні обмеження Фінляндія вже вводила у липні — тоді військові пояснювали, що це потрібно для забезпечення свободи дій сил оборони у випадку появи дронів поблизу російського кордону.

    Місце падіння уламків ще обстежують

    Після знищення дрона латвійські військові почали масштабні пошуки уламків.

    На фото Reuters видно військовослужбовців Національної гвардії Латвії, які обстежують поля поблизу Ругайї.

    Саме аналіз уламків має допомогти встановити тип безпілотника, його походження, можливе бойове оснащення та маршрут польоту.

    До завершення цієї роботи офіційна позиція залишається максимально обережною: над Латвією був збитий іноземний невстановлений безпілотник.

    Інцидент водночас демонструє, що війна Росії проти України дедалі частіше створює безпосередні ризики для повітряного простору країн НАТО.

    Цього разу Альянс не обмежився спостереженням або супроводом цілі: італійський Eurofighter отримав команду на ураження і успішно знищив дрон.

    Остаточну відповідь на питання, кому саме належав безпілотник і чому він опинився над Латвією, мають дати дослідження знайдених уламків та дані військових систем спостереження.

  • У Молдові біля кордону з Україною пролунав вибух: знайшли уламки бойового дрона

    У Молдові біля кордону з Україною пролунав вибух: знайшли уламки бойового дрона

    У Молдові 9 серпня поблизу села Крокмаз Штефан-Водського району пролунав потужний вибух. Після нього загорілася суха рослинність, а на місці події правоохоронці виявили фрагменти, які можуть належати бойовому безпілотнику.

    Про це повідомляє молдовське видання NewsMaker.md із посиланням на поліцію Штефан-Води.

    Повідомлення про вибух поблизу Крокмазу надійшло до правоохоронців близько 13:20. Очевидці повідомили про гучний вибух, після якого на відкритій території виникла пожежа. Загорілася суха рослинність.

    Поліція прибула на місце події та попередньо встановила, що причиною вибуху могло стати падіння невідомого об’єкта. Під час огляду території правоохоронці виявили фрагменти, які попередньо ідентифікували як частини бойового безпілотного літального апарата.

    Водночас молдовські правоохоронці наразі не повідомляють, кому саме належав безпілотник, звідки він прилетів та за яких обставин опинився на території країни. Остаточно встановити походження апарата мають фахівці після проведення необхідних експертиз.

    За попередньою інформацією, падіння об’єкта та подальше займання рослинності не призвели до жертв. Повідомлень про постраждалих серед населення не надходило.

    На місце події направили профільні підрозділи молдовських правоохоронних органів. Фахівці мають встановити обставини вибуху, визначити характер виявлених уламків та перевірити, чи могли вони становити додаткову небезпеку для місцевих жителів.

    До роботи також залучили співробітників відділу вибухових речовин та технічної експертизи поліції. Вони мають провести детальний огляд фрагментів та території, де стався вибух.

    У поліції наголосили, що додаткову інформацію про інцидент оприлюднять після завершення первинного візуального огляду. Остаточні висновки щодо походження та типу безпілотника можна буде зробити лише після проведення спеціалізованої експертизи.

    Інцидент у Штефан-Водському районі привертає особливу увагу через близькість Молдови до України та регулярне використання Росією безпілотників для атак на українську територію. Останніми роками уламки та фрагменти російських ударних дронів неодноразово виявляли на території Молдови.

    Зокрема, 5 серпня у Кагульському районі молдовські правоохоронці виявили уламки безпілотника типу «Шахед». За оцінкою молдовської влади, апарат міг містити вибухову речовину.

    Подібні випадки створюють додаткові ризики для Молдови, оскільки падіння уламків або самих безпілотників відбувається поблизу населених пунктів, об’єктів інфраструктури та сільськогосподарських територій.

    Молдовська влада раніше також визнавала, що країна має обмежені технічні можливості для виявлення частини безпілотників, які використовуються під час російських атак на Україну. Зокрема, йдеться про дрони з малою ефективною площею розсіювання, які складніше виявляти традиційними засобами радіолокаційного контролю.

    Через це окремі безпілотники можуть залишатися непоміченими під час польоту та опинятися за межами України. Водночас сам факт виявлення уламків на території Молдови ще не дозволяє автоматично встановити, яким був маршрут конкретного апарата або за яких обставин він перетнув державний кордон.

    Наразі молдовські правоохоронці продовжують розслідувати обставини події біля Крокмазу. Ключовими завданнями є встановлення типу безпілотника, його походження та причини падіння.

    У разі підтвердження, що знайдені фрагменти належать бойовому безпілотнику, інцидент стане черговим випадком потрапляння пов’язаних із війною в Україні літальних апаратів або їхніх уламків на територію Молдови.

    Водночас правоохоронці поки не роблять остаточних висновків щодо походження об’єкта та закликають дочекатися результатів експертизи.

  • У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    Безпілотник, який 8 серпня залетів у повітряний простір Болгарії та згодом вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, міг опинитися на території країни через вплив засобів радіоелектронної боротьби. Болгарські військові наразі вважають, що йдеться про український дрон-приманку «Мая». Водночас у Генеральному штабі Болгарії не бачать ознак того, що інцидент був навмисною атакою проти країни.

    Про це заявив начальник Генерального штабу Болгарії адмірал Еміл Ефтімов, повідомляє BGNES.

    За його словами, безпілотник міг змінити траєкторію польоту під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Через це апарат, який використовувався під час війни Росії проти України, міг втратити початковий курс та опинитися за межами району, де мав виконувати своє завдання.

    Ефтімов наголосив, що наразі немає ознак того, що дрон був спрямований до Болгарії навмисно. За його оцінкою, інцидент є побічним наслідком бойових дій, які відбуваються неподалік болгарських кордонів.

    «Питання стояло про те, чи це “Шахед” чи ні — з’ясувалось, що ні. Цей інцидент — наслідок ведення бойових дій неподалік наших кордонів. Ми пристосовуємось, адаптуємось і розвиваємо необхідні спроможності», — заявив начальник болгарського Генштабу.

    Він також зазначив, що безпілотники такого типу можуть використовуватися як приманки для перевантаження або відволікання систем протиповітряної оборони. За словами адмірала, «Мая» може нести до 5 кг вибухової речовини.

    Ефтімов повідомив, що особисто перебував на місці вибуху безпілотника. За його словами, вибух не спричинив шкоди.

    Наразі болгарська сторона розглядає версію, що апарат є саме українським дроном-приманкою «Мая». Такі безпілотники можуть використовуватися для виконання допоміжних завдань під час повітряних атак, зокрема для створення додаткового навантаження на російську протиповітряну оборону.

    Інцидент стався вранці 8 серпня. Невідомий безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії. Після перетину кордону він вибухнув неподалік міжнародного газопроводу.

    Місце падіння дрона привернуло особливу увагу через близькість до енергетичної інфраструктури. Міжнародні газопроводи мають стратегічне значення для енергетичної безпеки регіону, тому будь-які вибухи або падіння безпілотників поблизу таких об’єктів розглядаються болгарською владою як потенційно небезпечні інциденти.

    Водночас болгарське Міністерство оборони після аналізу апарата заявило, що він міг бути пов’язаний саме з українською приманкою «Мая». Це дозволяє розглядати подію не як навмисний удар по Болгарії, а як можливий наслідок застосування безпілотників у війні Росії проти України.

    Важливим фактором у цій ситуації є використання засобів радіоелектронної боротьби. РЕБ може впливати на роботу навігаційних систем безпілотників, перешкоджати передачі сигналів або змушувати апарат змінювати траєкторію польоту. У разі втрати точного управління безпілотник може відхилитися від запланованого маршруту та опинитися на території іншої держави.

    Саме таку версію зараз розглядають болгарські військові. За словами Ефтімова, жодних ознак навмисних дій саме проти Болгарії наразі не виявлено.

    Інцидент також показує, як війна в Україні створює додаткові безпекові ризики для сусідніх країн НАТО. Навіть якщо безпілотник не був спрямований проти конкретної держави, його технічні можливості, вплив РЕБ або інші фактори можуть призвести до перетину кордонів і появи небезпечних ситуацій.

    Для Болгарії це особливо актуально через її розташування на узбережжі Чорного моря та близькість до району бойових дій. Країна є членом НАТО, а її повітряний простір та інфраструктура потребують постійного контролю на тлі регулярного застосування Росією безпілотників і ракет у війні проти України.

    Болгарські військові наголошують, що саме тому країна продовжує адаптувати свої оборонні можливості до нових загроз. Йдеться, зокрема, про вдосконалення систем спостереження, виявлення безпілотників та реагування на потенційні порушення повітряного простору.

    Українська сторона зі свого боку заперечує будь-які навмисні дії проти Болгарії. У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Київ нічого навмисно не спрямовував у бік болгарської території.

    Таким чином, наразі основною версією залишається випадкове потрапляння безпілотника на територію Болгарії після можливої втрати курсу під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Вибух поблизу газопроводу не призвів до пошкоджень, а болгарські військові не вбачають у ньому ознак цілеспрямованої атаки на країну.

    Водночас інцидент демонструє, що наслідки війни можуть виходити далеко за межі безпосередньої зони бойових дій. Порушення повітряного простору, падіння безпілотників та ризики для критичної інфраструктури змушують сусідні з Україною держави посилювати контроль за повітряним простором і готуватися до нестандартних сценаріїв.

  • Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарське Міністерство оборони заявило, що безпілотник, який вранці 8 серпня вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, найімовірніше, був українським дроном-приманкою типу «Мая». Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Сили оборони не спрямовували жодних засобів у бік Болгарії навмисно.

    Про це повідомляє Міністерство оборони Болгарії, а також речник МЗС України Георгій Тихий у коментарі журналістам.

    За попередніми даними болгарського оборонного відомства, аналіз уламків безпілотника вказує на те, що він, найімовірніше, належав до типу «Мая». Це безпілотник-приманка, який українські військові використовують у бойових умовах.

    У Міноборони Болгарії зазначили, що висновок зробили на основі початкового аналізу залишків апарата. Водночас там наголосили, що наразі немає підстав вважати, що інцидент у Болгарії був навмисним.

    Безпілотник вибухнув уранці 8 серпня неподалік Трансбалканського газопроводу. За попередньою інформацією, апарат прилетів із боку Румунії, після чого перетнув болгарський кордон і вибухнув приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції.

    Під час польоту над територією Румунії та Болгарії дрон не був ідентифікований. Саме тому спочатку залишалося невідомим, звідки він запустився та кому належав.

    Унаслідок вибуху, за даними болгарської сторони, ніхто не загинув. Також не було пошкоджено будівлі чи об’єкти газотранспортної інфраструктури. Район навколо місця падіння безпілотника оточили, а болгарські служби почали встановлювати обставини інциденту.

    Після появи попередньої версії про можливе походження дрона українська сторона розпочала консультації з Болгарією.

    Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Київ перебуває у тісному контакті з болгарською стороною та зацікавлений у встановленні всіх технічних обставин події.

    За його словами, Україна не спрямовувала жодних засобів у напрямку Болгарії навмисно. Українська сторона готова взаємодіяти з болгарськими партнерами для встановлення того, яким чином безпілотник опинився в повітряному просторі країни.

    Таким чином, сама наявність українського дрона-приманки серед уламків не означає, що Україна навмисно здійснювала запуск у напрямку Болгарії. Зокрема, залишається необхідність встановити весь маршрут польоту апарата та причини, через які він опинився на території Болгарії.

    В українському МЗС також наголосили, що першопричиною подібних інцидентів є війна Росії проти України. У відомстві зазначили, що бойові дії створюють загрози не лише для самої України, а й для держав регіону, зокрема країн, які розташовані поблизу Чорного моря.

    У Києві підкреслюють, що якнайшвидше припинення війни має критичне значення для безпеки всього регіону. Українська сторона водночас подякувала Болгарії за взаємодію та розуміння.

    Інцидент привернув особливу увагу через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу. Потрапляння невідомого безпілотника до повітряного простору однієї з країн Альянсу стало предметом додаткової уваги з боку болгарських силових структур.

    Міністр оборони Болгарії раніше заявляв, що ситуацію планують обговорити на засіданні Північноатлантичної ради. За його словами, через невеликі розміри та низьку висоту польоту подібні безпілотники можуть бути складними для своєчасного виявлення.

    Це не перший випадок, коли на території або поблизу Болгарії фіксують безпілотники на тлі війни Росії проти України. Раніше Військово-морські сили Болгарії виявили та знищили невідомий дрон у Чорному морі біля узбережжя країни.

    Наразі болгарські та українські представники продовжують з’ясовувати обставини інциденту 8 серпня. Остаточні висновки щодо походження безпілотника, його маршруту та причин вибуху можуть бути зроблені після завершення аналізу уламків та інших матеріалів розслідування.

  • Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    У Болгарії вранці 8 серпня стався інцидент із невідомим безпілотником, який увійшов у повітряний простір країни з боку Румунії та невдовзі вибухнув неподалік важливої газової інфраструктури. Безпілотник не вдалося ідентифікувати під час польоту, а його походження наразі встановлюють.

    Про інцидент повідомив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв, передає Associated Press.

    За його словами, подія сталася невдовзі після 5:00 ранку поблизу кордону Болгарії та Румунії. Безпілотник перетнув кордон із боку Румунії, після чого вибухнув на території Болгарії.

    Місце вибуху розташоване приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції Трансбалканського газопроводу. Вибух стався у відкритій місцевості, а внаслідок інциденту, за попередніми даними, ніхто не постраждав. Пошкоджень будівель або газової інфраструктури також не зафіксували.

    Радєв заявив, що місце події одразу оточили, а відповідні служби розпочали перевірку обставин інциденту. Болгарська влада також планує посилити спостереження за повітряним простором та захист стратегічних об’єктів.

    Особливу увагу привертає те, що безпілотник не був виявлений системами протиповітряної оборони Болгарії та Румунії під час польоту. За словами болгарської влади, невеликі розміри дрона та низька висота польоту могли ускладнити його виявлення.

    Міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов заявив, що характер вибуху може свідчити про наявність на борту безпілотника значної кількості вибухової речовини. На це, за його словами, вказували сила вибуху та великий стовп чорного диму, який утворився після детонації.

    Водночас остаточно встановити тип безпілотника, його вантаж і призначення можна буде лише після завершення роботи експертів на місці події.

    Наразі болгарська влада не заявляла, що безпілотник був російським або українським. Його маршрут дозволяє припускати, що він потрапив до Болгарії з території Румунії, однак це саме по собі не означає, що апарат був запущений із Румунії. Походження дрона та обставини його польоту ще належить встановити.

    Болгарський прем’єр також наголосив на необхідності посилення заходів безпеки на кордонах і біля стратегічних об’єктів. Після інциденту планується передислокація частини прикордонної поліції, відповідальної за виявлення безпілотників і реагування на подібні загрози.

    Подія вже привернула увагу болгарського військового керівництва через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу.

    Міністр оборони Дімітар Стоянов заявив, що Болгарія має намір порушити питання про інцидент на засіданні Північноатлантичної ради на початку наступного тижня.

    Для Альянсу ситуація є чутливою з огляду на війну Росії проти України та численні випадки, коли безпілотники наближалися до повітряного простору або території країн НАТО. Водночас сам факт появи невідомого дрона в Болгарії наразі не дає підстав говорити про навмисну атаку на країну НАТО.

    Раніше Болгарія та інші держави Альянсу вже посилювали увагу до захисту критичної інфраструктури на тлі зростання кількості інцидентів із безпілотниками в Європі.

    Дрон вибухнув неподалік Трансбалканського газопроводу — важливої частини регіональної газотранспортної інфраструктури. Система має стратегічне значення для постачання газу в Південно-Східній та Центрально-Східній Європі, а її можливості використовуються і для зміни напрямків транспортування газу залежно від потреб регіону.

    Тому навіть відсутність пошкоджень унаслідок вибуху привернула особливу увагу болгарської влади. Вибух стався поблизу компресорних станцій, які є важливими елементами роботи газотранспортної системи.

    За попередніми даними, сам газопровід та пов’язані з ним об’єкти не постраждали. Водночас влада має встановити, чи був вибір місця вибуху випадковим, чи безпілотник міг прямувати саме до об’єкта енергетичної інфраструктури. Наразі жодних офіційних висновків про цілеспрямовану атаку немає.

    Інцидент у Болгарії стався на тлі кількох інших випадків із невідомими безпілотниками в Європі.

    У ніч на 8 серпня в німецькому місті Мехерніх повідомляли про проліт дронів над важливим логістичним об’єктом Бундесверу, де, за наявною інформацією, ремонтують системи протиповітряної оборони Patriot.

    Ще один інцидент стався 5 серпня в аеропорту Лейпцига. Там тимчасово призупиняли польоти після того, як неподалік злітно-посадкової смуги та українського транспортного літака Ан-124 виявили безпілотник. Згодом повідомлялося, що він міг містити вибухівку, а літак перевозив боєприпаси.

    Серія таких випадків привертає дедалі більше уваги європейських урядів, оскільки невеликі безпілотники складно своєчасно виявляти та ідентифікувати. Особливе занепокоєння викликають польоти поблизу військових об’єктів, аеропортів, енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

    Водночас у кожному з цих випадків необхідно окремо встановлювати походження безпілотників і мету їхнього використання. Поки що болгарська влада не має підтверджень, що дрон, який вибухнув біля Трансбалканського газопроводу, був пов’язаний із Росією чи Україною.

    Розслідування триває. Болгарські служби мають встановити тип безпілотника, його маршрут, характер вибухового пристрою та обставини, за яких він зміг непоміченим перетнути повітряний простір Румунії та увійти до Болгарії.

  • Дрон із вибухівкою біля українського літака в Німеччині: розвідка США пов’язала інцидент із Росією

    Дрон із вибухівкою біля українського літака в Німеччині: розвідка США пов’язала інцидент із Росією

    Американська розвідка пов’язала з Росією інцидент в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині, де біля українського вантажного літака Ан-124 виявили безпілотник із вибуховим пристроєм. За даними американських чиновників, ознайомлених із розвідувальними матеріалами, до інциденту може бути причетна російська влада.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    Співрозмовники видання, які мають доступ до американських розвідувальних звітів щодо події, стверджують, що зібрані дані вказують саме на Росію. Водночас остаточне розслідування інциденту ще триває, тому американська оцінка наразі не означає офіційно встановленої вини російської сторони.

    На можливу російську причетність також звертали увагу німецькі засоби масової інформації. Водночас міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добріндт поки утримується від прямого звинувачення Росії. За його словами, слідство має встановити, чи могли до інциденту бути причетні іноземні держави. Саму подію німецький посадовець назвав новим сценарієм загрози.

    Інцидент стався в ніч на 5 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле. Роботу летовища тимчасово призупинили після того, як у захищеній зоні поблизу українського вантажного літака виявили підозрілий безпілотник. Аеропорт є важливим логістичним вузлом, який використовується, зокрема, для вантажних перевезень українською компанією «Антонов», а також пов’язаний із перевезеннями для німецьких військових та партнерів НАТО.

    Безпілотник знаходився лише за кілька метрів від українського Ан-124. На ньому виявили вибуховий пристрій. За даними німецьких правоохоронців, вибухівка могла бути виготовлена із Semtex. Пристрій не вибухнув через несправність детонатора, після чого його вилучили фахівці саперного підрозділу.

    Таким чином, потенційна атака могла мати серйозні наслідки для авіації. Український Ан-124 є великим транспортним літаком, а розміщення вибухового пристрою поруч із ним у контрольованій зоні аеропорту створювало ризик пошкодження повітряного судна та іншої інфраструктури.

    На момент виявлення безпілотника німецькі служби не мали остаточної інформації про те, хто саме його доставив і з якою метою. Саме тому правоохоронці розглядають можливість причетності іноземної держави, а також перевіряють інші версії.

    Ситуація стала ще серйознішою через інший інцидент, який стався тієї ж ночі. Другий невідомий об’єкт зіткнувся з вантажним літаком DHL, після чого повітряне судно отримало незначні пошкодження та змогло здійснити посадку в Ганновері. Німецькі служби перевіряють, чи пов’язані ці випадки між собою.

    Спочатку з’являлися повідомлення про те, що український Ан-124 міг перевозити боєприпаси та саме тому стати потенційною ціллю. Однак цю версію згодом спростували німецькі офіційні джерела. За повідомленнями німецьких ЗМІ, літак раніше міг перевозити боєприпаси, але на момент інциденту він перебував без такого вантажу.

    Особливу увагу до події привертає географія та характер інциденту. Лейпцигський аеропорт розташований далеко від лінії фронту й використовується як важливий вузол для міжнародних вантажних перевезень. Тому використання безпілотника з вибухівкою на території такого об’єкта може свідчити про спробу атакувати не лише конкретний літак, а й створити загрозу для критично важливої транспортної інфраструктури.

    Американська розвідка вважає, що за інцидентом може стояти Росія. Якщо ця оцінка буде підтверджена німецьким розслідуванням, подія матиме значний міжнародний резонанс, оскільки йдеться про потенційну диверсію на території держави НАТО.

    Водночас наразі важливо не ототожнювати розвідувальну оцінку США з остаточним висновком слідства. Німецькі правоохоронці продовжують встановлювати обставини появи безпілотника, його маршрут, походження вибухового пристрою та можливих організаторів.

    Росія, зі свого боку, заперечує причетність до інциденту. Російське посольство в Берліні назвало звинувачення на адресу Москви провокацією.

    Інцидент у Лейпцигу відбувається на тлі зростання уваги європейських країн до диверсій, шпигунства та використання безпілотників поблизу стратегічних об’єктів. Саме тому німецька влада розглядає подію як потенційно новий рівень загрози для безпеки країни.

    Якщо російське походження операції буде підтверджено, це стане черговим випадком, коли інфраструктура європейської країни могла бути використана для проведення операції, пов’язаної з війною Росії проти України. Наразі ж остаточна відповідь на питання про організаторів має бути встановлена в межах німецького розслідування.

  • Зеленський відреагував на атаку дрона по продавцю овочів у Херсоні

    Зеленський відреагував на атаку дрона по продавцю овочів у Херсоні

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на відео атаки російського безпілотника на цивільного чоловіка в Херсоні, який продавав овочі. Глава держави назвав такі дії черговим проявом системного терору мирного населення та наголосив, що світ має посилити тиск на Росію, аби зупинити її агресію.

    Про це Зеленський написав у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що багатьох українців і міжнародну спільноту шокували кадри, на яких російський дрон цілеспрямовано переслідує цивільного чоловіка, який торгував овочами, а потім вибухає поруч із ним.

    Унаслідок атаки чоловік отримав поранення, однак залишився живим.

    За словами Зеленського, особливий цинізм ситуації полягає в тому, що відео атаки оприлюднили самі російські військові, фактично демонструючи та схвалюючи власний злочин.

    “Росія збожеволіла”, – заявив президент, коментуючи оприлюднені кадри.

    Глава держави наголосив, що подібні атаки на цивільне населення Херсона відбуваються практично щодня. Він підкреслив, що без посилення міжнародного тиску на Росію та обмеження її військового потенціалу досягти справедливого й тривалого миру буде неможливо.

    За словами Зеленського, міжнародна спільнота має зробити все можливе, щоб Кремль був змушений думати про завершення війни, а не про створення нових засобів ураження та збільшення дальності ударних безпілотників.

    Президент також наголосив, що російське “сафарі” на цивільних не повинно залишатися без належної реакції та не має поширитися за межі України.

    Окремо Зеленський закликав до посилення співпраці між країнами, які можуть бути зацікавлені у зміцненні регіональної безпеки. Зокрема, він згадав Фінляндію, Казахстан, держави Балтії, Польщу, країни Південного Кавказу, Румунію та Молдову.

    “Мир потрібен, а отже – співпраця всіх у світі, хто справді мир цінує”, – підсумував глава держави, подякувавши міжнародним партнерам за підтримку України.

    Нагадаємо, раніше в мережі поширилося відео, на якому російський безпілотник переслідує чоловіка, який продавав овочі в Херсоні, після чого скидає вибухівку.

    За даними Національної поліції, постраждалим виявився 52-річний житель Миколаївської області. Він отримав вибухову травму, контузію та осколкові поранення. Чоловіку надали необхідну медичну допомогу.