Daypolitico

Позначка: безпілотник

  • На Сумщині двоє чоловіків загинули після вибуху збитого дрона

    На Сумщині двоє чоловіків загинули внаслідок вибуху збитого безпілотника, який вони намагалися самостійно перевезти автомобілем — поліція та влада вкотре застерігають про смертельну небезпеку подібних дій

    У Сумській області стався трагічний інцидент із вибухонебезпечними залишками російського безпілотника. Двоє місцевих мешканців загинули після того, як спробували завантажити збитий дрон у власний автомобіль. Під час цих дій один із елементів безпілотника здетонував, спричинивши потужний вибух.

    Про це повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.

    За попередньою інформацією, подія сталася вранці у Путивльській громаді. Після однієї з ворожих атак місцеві жителі виявили уламки безпілотного літального апарата. Замість того щоб дочекатися фахівців ДСНС або поліції, чоловіки вирішили самостійно оглянути та перевезти небезпечну знахідку транспортним засобом.

    Під час завантаження деталей дрона в автомобіль стався раптовий вибух. Внаслідок детонації загинули двоє чоловіків віком 45 та 47 років. Отримані травми виявилися несумісними з життям, і постраждалі загинули на місці події.

    На місце інциденту оперативно прибули правоохоронці та вибухотехнічні служби. Обставини трагедії наразі встановлюються, зокрема фахівці з’ясовують, який саме елемент безпілотника здетонував і чи міг він зберігати бойову частину або додаткові вибухові компоненти після збиття.

    Сумська ОВА та рятувальні служби вкотре наголошують, що будь-які уламки безпілотників, ракет чи інших боєприпасів можуть залишатися вкрай небезпечними навіть після ураження засобами протиповітряної оборони. Часто такі об’єкти містять нерозірвані бойові частини, детонатори або елементи самоліквідації, які можуть спрацювати навіть від незначного механічного впливу.

    Голова ОВА Олег Григоров підкреслив, що подібні випадки мають стати застереженням для населення. Він закликав громадян у жодному разі не торкатися підозрілих предметів, не переміщувати їх і не намагатися транспортувати самостійно, адже навіть мінімальний контакт може призвести до вибуху.

    У регіоні нагадують алгоритм дій у разі виявлення небезпечних об’єктів: відійти на безпечну відстань, попередити інших людей, не користуватися поруч мобільними телефонами чи будь-якими засобами, які можуть спричинити детонацію, та негайно повідомити ДСНС або поліцію.

    Удари росіян по Сумщині

    Сумська область залишається одним із найбільш уражених прифронтових регіонів України, де російські війська регулярно застосовують ударні безпілотники, авіаційні бомби та ракети. Через близькість до кордону з РФ область перебуває під постійною загрозою нових атак.

    Лише протягом останніх тижнів у різних громадах Сумщини фіксувалися численні удари дронів-камікадзе. Частину повітряних цілей знищували сили протиповітряної оборони, однак окремі безпілотники все ж досягали цілей, завдаючи шкоди цивільній інфраструктурі, житловим будинкам та енергетичним об’єктам.

    Зокрема, у Роменській громаді внаслідок атак були пошкоджені об’єкти транспортної інфраструктури та житлові будівлі, що призвело до перебоїв з електропостачанням. У Конотопі раніше фіксувалися пожежі після ударів дронів, пошкодження багатоповерхівок та знищення автомобілів.

    Фахівці наголошують, що ситуація в регіоні залишається напруженою, а загроза повторних атак зберігається постійно. Влада закликає мешканців дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог та не ігнорувати сигнали попередження.

  • Невідомий дрон у небі Латвії: оголошено повітряну тривогу біля кордону з РФ

    Невідомий дрон у небі Латвії: оголошено повітряну тривогу біля кордону з РФ

    Вранці 17 травня Національні збройні сили Латвійські національні збройні сили повідомили про підвищену повітряну загрозу у прикордонних районах країни через появу невідомого безпілотного літального апарата. Інцидент стався в повітряному просторі Латвії поблизу кордону з Російською Федерацією та одразу викликав реакцію військових структур, систем спостереження та сил протиповітряної оборони.

    Як зазначається у заяві латвійських військових, оприлюдненій у соцмережі X, збройні сили разом із союзниками по НАТО постійно здійснюють моніторинг повітряного простору країни. Метою такого контролю є оперативне виявлення та реагування на будь-які потенційні загрози, зокрема на появу невідомих повітряних об’єктів поблизу державного кордону.

    Після фіксації руху невідомого дрона латвійська армія повідомила про посилення системи протиповітряної оборони на східному напрямку. Додаткові підрозділи були перекинуті до прикордонних районів, де здійснюється постійне чергування та контроль повітряної обстановки. Військові наголосили, що такі заходи є стандартною процедурою у разі потенційних загроз у повітряному просторі.

    У заяві також підкреслюється, що на тлі триваючої російської агресії проти України країни Балтії залишаються в умовах підвищеної безпекової напруги. Латвійські збройні сили не виключають можливості повторення ситуацій, коли безпілотні літальні апарати іноземного походження можуть випадково або навмисно з’являтися поблизу або в межах повітряного простору держави. Саме тому військові закликають до постійної готовності як сил оборони, так і цивільного населення.

    Мешканцям прикордонних районів було рекомендовано дотримуватися базових правил безпеки у разі повітряної загрози. Зокрема, йдеться про так званий принцип «двох стін», який передбачає перебування у приміщенні за двома капітальними стінами, а також закриття вікон і дверей у разі повідомлень про небезпеку. Такі рекомендації спрямовані на мінімізацію ризиків для цивільного населення у разі потенційних інцидентів у повітрі.

    Згодом у Латвійські національні збройні сили уточнили, що повітряна загроза була ліквідована. За офіційною інформацією, невідомий безпілотник певний час перебував у повітряному просторі Латвії, після чого залишив його та не завдав шкоди чи руйнувань. Військові не повідомляють деталей щодо походження дрона, його типу або технічних характеристик, посилаючись на триваючий аналіз ситуації.

    Окремо зазначається, що для реагування на інцидент були підняті у повітря винищувачі місії повітряного патрулювання НАТО в Балтії. Їх завданням було відстеження повітряної обстановки, контроль за можливим порушником та гарантування безпеки цивільного повітряного руху в регіоні. У військовому командуванні наголосили, що взаємодія з силами Альянсу дозволяє оперативно реагувати навіть на короткочасні інциденти у повітрі.

    Інцидент 17 травня став не першим подібним випадком у регіоні за останній час. Раніше, в ніч проти 15 травня, латвійські військові також повідомляли про можливі повітряні загрози у прикордонних районах, зокрема в Краславському, Лудзському, Балвському та Резекненському краях. Тоді ситуація викликала підвищену готовність сил оборони, однак згодом було встановлено, що фактичного порушення повітряного простору не відбулося.

    Нинішній інцидент, на відміну від попереднього, був підтверджений як реальне перебування безпілотника в повітряному просторі країни, що стало підставою для оперативного реагування військових структур. Водночас латвійська сторона не уточнює, чи йдеться про розвідувальний, комерційний або військовий дрон, а також не коментує можливі джерела його запуску.

    На тлі цього країни Балтії продовжують посилювати заходи безпеки на східному фланзі НАТО. Латвія, як і її сусіди, інвестує у розвиток систем протиповітряної оборони, радарного спостереження та координації з союзниками, враховуючи зростання ризиків у регіоні та загальну нестабільну безпекову ситуацію біля східних кордонів Альянсу.

    Станом на зараз повітряна ситуація в регіоні залишається під контролем, а збройні сили Латвії продовжують моніторинг неба у посиленому режимі, щоб запобігти можливим новим інцидентам.

  • Греція заявила про “український” морський дрон біля своїх берегів: у МЗС закликали не поспішати з висновками

    Греція заявила про “український” морський дрон біля своїх берегів: у МЗС закликали не поспішати з висновками

    У Греції спалахнув резонанс навколо морського безпілотника, який виявили біля острова Лефкада у Середземному морі. Міністр оборони країни Нікос Дендіас заявив, що знайдений апарат нібито має українське походження та створює загрозу для міжнародного судноплавства. Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголосили, що наразі немає жодних підтверджень причетності Києва до інциденту.

    Про це повідомляє Associated Press.

    Інцидент стався ще 7 травня, коли місцевий рибалка натрапив на морський дрон у прибережній печері біля грецького острова Лефкада. За даними грецьких ЗМІ, апарат перебував у воді неподалік узбережжя та мав ознаки бойового безпілотника. Чоловік відбуксирував його до порту, після чого на місце прибули військові та сапери.

    Пізніше дрон перевезли на військово-морську базу Греції для детального дослідження. Вибухівку, яку міг перевозити апарат, знищили контрольованим способом.

    Міністр оборони Греції Нікос Дендіас під час зустрічі очільників оборонних відомств країн ЄС у Брюсселі заявив, що Афіни “вже мають впевненість”, ніби знайдений апарат є українським морським дроном.

    За його словами, характеристики безпілотника нагадують морські дрони типу Magura V3, які Україна активно використовує для ударів по російських кораблях та військових об’єктах у Чорному морі.

    “Ми тепер маємо впевненість, що це український БПЛА”, — заявив Дендіас.

    Глава грецького Міноборони назвав ситуацію “надзвичайно серйозною проблемою” та наголосив, що поява подібних безпілотників у Середземному морі може становити небезпеку для міжнародного судноплавства.

    “Присутність цього морського дрона впливає на свободу судноплавства та безпеку морських перевезень”, — підкреслив він.

    На цьому тлі в українському МЗС закликали утриматися від поспішних висновків.

    Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий заявив, що Київ наразі не має жодної інформації про знайдений у Греції апарат та його можливе походження.

    “В української сторони станом на зараз немає жодної інформації про знайдений у Греції дрон. Немає жодних свідчень про його приналежність до українських операторів морських дронів”, — зазначив Тихий.

    У МЗС також наголосили, що Україна готова співпрацювати з грецькою стороною для встановлення всіх обставин інциденту, якщо Афіни звернуться з відповідним офіційним запитом.

    Історія викликала значний резонанс не лише в Греції, а й серед європейських партнерів України. Частина експертів звертає увагу, що морські дрони могли потрапити у Середземне море різними шляхами, а остаточні висновки щодо походження апарата робити зарано.

    Водночас у західних медіа нагадують, що українські морські безпілотники Magura стали одним із найефективніших інструментів ураження російського флоту під час повномасштабної війни.

    Саме завдяки атакам морських дронів Україна змогла суттєво обмежити активність Чорноморського флоту РФ, змусивши російські кораблі залишити частину баз у тимчасово окупованому Криму.

    Безпілотники типу Magura здатні долати сотні кілометрів, нести вибухівку та атакувати великі морські цілі. Їх неодноразово використовували під час ударів по російських кораблях, катерах та інфраструктурі.

    Однак офіційно Україна традиційно не розкриває деталей виробництва та використання морських дронів.

    На цьому тлі поява невідомого безпілотника біля берегів Греції викликала занепокоєння через ризики для цивільного судноплавства та туристичного сектору країни.

    Особливо чутливою тема є для Греції з огляду на одну з найбільших торговельних флотилій у світі та стратегічну роль морських перевезень для економіки держави.

    Інцидент також відбувається на тлі зростання напруги у Чорноморському регіоні та дедалі активнішого використання безпілотних технологій у війні між Україною та Росією.

    Наразі офіційних результатів технічної експертизи дрона грецька сторона не оприлюднила.

  • Дрон із вибухівкою біля Лефкади: Греція почала розслідування

    Дрон із вибухівкою біля Лефкади: Греція почала розслідування

    Влада Греції активізувала розслідування після виявлення у морі біля західного узбережжя країни безпілотного апарата з вибуховим начинням. Інцидент стався неподалік острова Лефкада, після чого пристрій був знищений підривом у морі силами саперів. Про це повідомляє The Guardian.

    За даними грецької сторони, розслідування розширили після того, як військові фахівці отримали доступ до уламків апарата. Міністр національної оборони Греції Нікос Дендіас заявив, що дрон, імовірно українського виробництва, «майже напевно був запущений з-за меж країни», однак відмовився уточнювати можливе походження або маршрут його запуску.

    За словами міністра, грецькі спецслужби та військові мають уявлення про тип пристрою і його потенційні функції, однак деталі розслідування поки не розголошуються. Він також наголосив, що Греція не відстає у технологічному розвитку та активно розбудовує системи захисту від новітніх загроз, зокрема безпілотних морських і повітряних апаратів.

    Інцидент викликав значний суспільний резонанс, оскільки дрон був виявлений неподалік популярного туристичного регіону Лефкади, який є одним із ключових курортів Іонічного узбережжя. За даними місцевих ЗМІ, апарат був втрачений оператором і збився з курсу, після чого опинився у грецьких територіальних водах.

    Ситуація загострилася після появи повідомлень, що на борту безпілотника могло перебувати близько 100 кілограмів вибухової речовини. Офіційні представники грецького Міністерства оборони цю інформацію не підтвердили, однак зазначили, що всі технічні характеристики апарата зараз ретельно вивчаються на військово-морській базі на материку.

    За попередніми оцінками експертів, об’єкт має схожість із морським безпілотником українського виробництва типу «Магура V3», який використовується для ураження морських цілей. Саме ця версія стала однією з основних у ході розслідування, хоча офіційного підтвердження наразі немає.

    У військових колах Греції також розглядається гіпотеза, що подібний апарат міг бути частиною операції проти суден, які транспортують російські енергоносії у Середземному морі. Водночас жодна зі сторін не підтвердила цю версію офіційно, і слідство продовжується.

    Знайдений дрон уже доставили до спеціалізованого військового об’єкта, де експерти аналізують його серійні номери, внутрішню електроніку та дані навігаційної системи. Особливу увагу приділяють GPS-модулю, який може допомогти встановити маршрут руху та точку запуску.

    Політична реакція в Греції виявилася неоднозначною. Опозиційні сили заявили, що уряд недостатньо інформує суспільство про деталі інциденту та можливі ризики. Представники опозиційної партії ПАСОК наголосили, що громадяни мають право знати, як саме безпілотник опинився біля узбережжя та чи існує загроза повторення подібних випадків.

    У той же час окремі політичні сили країни розглядають інцидент як можливий сигнал про зростання військової напруги у регіоні та використання нових типів зброї у морських просторах Європи.

    Інцидент біля Лефкади стався на тлі загального зростання кількості випадків появи невідомих безпілотників у Європі. Раніше повідомлялося про фіксацію дронів у повітряному просторі Латвія, де один із них спричинив пошкодження інфраструктури на території нафтосховищ.

    Розслідування грецьких військових триває, а остаточні висновки щодо походження, маршруту та мети дрона поки не оприлюднені. Влада Греції заявляє, що ситуація перебуває під контролем, однак визнає необхідність адаптації до нових технологічних загроз у морській сфері безпеки.

  • Невідомий дрон порушив повітряний простір Фінляндії біля кордону з РФ

    Невідомий дрон порушив повітряний простір Фінляндії біля кордону з РФ

    У повітряному просторі Фінляндії 3 травня було зафіксовано невідомий безпілотний літальний апарат поблизу кордону з Росією. Інцидент стався в районі муніципалітету Віролахті — прикордонної зони, що безпосередньо межує з Ленінградською областю РФ і вважається одним із найбільш чутливих регіонів з точки зору повітряної безпеки.

    Про це повідомило Міністерство оборони Фінляндії, наголосивши, що наразі ані тип безпілотника, ані його походження не встановлені. За офіційною інформацією, дрон перебував у повітряному просторі країни недовго та згодом залишив його. Загрози для цивільного населення або інфраструктури не зафіксовано.

    Після інциденту справу передали до Прикордонної служби Фінляндії, яка проводить технічний та аналітичний аналіз події. Фахівці вивчають дані радарів, систем спостереження та можливі записи з прикордонних сенсорів, щоб встановити траєкторію польоту та потенційне місце запуску дрона.

    Фінська сторона розглядає кілька можливих версій: від випадкового перетину кордону або технічної втрати керування дроном до навмисного запуску з невідомою метою. Окремо перевіряється ймовірність впливу зовнішніх факторів, зокрема активних бойових дій у регіоні, які можуть призводити до неконтрольованого руху безпілотників у прикордонних районах.

    Паралельно із цим інцидентом Збройні сили Фінляндія запроваджували тимчасову заборону польотів у морській акваторії поблизу портових міст Котка та Хаміна.

    Як повідомляє фінський мовник Yle, обмеження діяли з 01:57 до 08:00 ранку. Ці прибережні міста мають стратегічне значення для логістики та розташовані відносно близько до російського кордону.

    У Збройних силах пояснили, що запровадження тимчасової зони обмеження повітряного руху є стандартним превентивним заходом у ситуаціях, коли існує потенційна невизначеність у повітряному просторі. Метою є забезпечення безпеки та підвищення ситуаційної обізнаності, а також запобігання можливим інцидентам із безпілотниками.

    Інцидент у Фінляндії відбувся на тлі загального посилення контролю повітряного простору в країнах Північної Європи та Балтії. Останні місяці регіон перебуває в умовах підвищеної уваги до безпеки через війну, яку Росія веде проти України, та ризики неконтрольованого проникнення безпілотників у повітряний простір сусідніх держав.

    Раніше в той же день повідомлялося, що у Латвії та Естонії також надходили попередження про можливу загрозу дронів у прикордонних регіонах. Там пояснювали такі повідомлення ймовірністю випадкового або непрямого потрапляння безпілотників через активні бойові дії поблизу російських кордонів.

    Після вступу Фінляндії до НАТО країна суттєво посилила систему повітряного спостереження та координацію з союзниками. Особливу увагу приділяють східному кордону, який розглядається як одна з потенційно найбільш ризикових ділянок у контексті сучасної безпекової ситуації в Європі.

    Фінські військові наголошують, що система контролю повітряного простору працює безперервно, а будь-які аномальні об’єкти одразу фіксуються та перевіряються з використанням усіх доступних технічних засобів.

    Станом на зараз влада Фінляндії повідомляє, що дрон більше не перебуває в повітряному просторі країни, а ситуація є контрольованою. Водночас розслідування триває, і остаточних висновків щодо походження апарата поки не оприлюднено.

    Фінські служби продовжують посилений моніторинг прикордонних територій, зважаючи на загальну напруженість у регіоні та зростання кількості інцидентів із безпілотними літальними апаратами в Північній Європі.

  • У Румунії втретє за вихідні знайшли уламки дрона

    У Румунії втретє за вихідні знайшли уламки дрона

    У Румунії в повіті Тулча, який розташований поблизу кордону з Україною, виявили нові фрагменти безпілотного літального апарата. Це вже третій випадок за останні вихідні, коли на території країни знаходять уламки дронів після масованих атак Росії на українські регіони. Про це повідомило Міністерство оборони Румунії.

    За даними румунського оборонного відомства, нові фрагменти були знайдені між населеними пунктами Лункавіца та Векерень. Після виявлення територію одразу взяли під охорону підрозділи Міністерства внутрішніх справ. На місце також прибули спеціалісти Міністерства оборони та Служби розвідки Румунії, які займаються збором уламків і проведенням технічної експертизи.

    У відомстві уточнили, що матеріали передадуть на аналіз, аби встановити тип безпілотника, його походження та можливі траєкторії польоту. Також розпочато офіційне розслідування — його веде прокуратура при Апеляційному суді міста Констанца.

    Новий випадок став продовженням низки подібних інцидентів. Напередодні, 25 квітня, у румунському місті Галац було виявлено уламки безпілотника, які впали у житловому районі та пошкодили майно. Тоді для нейтралізації та збору фрагментів залучали спільні групи Міністерства оборони, МВС і Румунської розвідувальної служби.

    Того ж дня ввечері ще один об’єкт був знайдений у районі селища Векерень у повіті Тулча. Таким чином, протягом кількох днів на території Румунії зафіксували щонайменше три випадки падіння або виявлення фрагментів безпілотників.

    Румунська влада пов’язує ці інциденти з масованою нічною атакою Росії на Україну, яка відбулася 25 квітня. Удари, зокрема, були спрямовані на південні регіони України, які розташовані поблизу румунського кордону.

    Через географічну близькість під час атак безпілотники або їх уламки можуть перетинати державний кордон і падати на території Румунії. Подібні випадки вже фіксувалися і раніше, зокрема з початку активних ударів Росії по українській портовій інфраструктурі на Дунаї.

    Після першого інциденту Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла Росії для пояснень щодо падіння дрона в районі міста Галац. У Бухаресті наголосили, що такі випадки є неприйнятними та становлять ризик для безпеки громадян країни.

    Румунські військові та спецслужби посилили моніторинг прикордонних районів, зокрема в повіті Тулча, який межує з українською Одещиною. Там діють додаткові патрулі та системи спостереження за повітряним простором.

    Після початку повномасштабної війни Росії проти України Румунія неодноразово фіксувала падіння уламків безпілотників або ракет поблизу або на своїй території. Хоча Бухарест наголошує, що не є стороною конфлікту, інциденти в прикордонних районах змушують країну посилювати заходи безпеки.

    Аналітики зазначають, що такі випадки створюють додаткову напругу в регіоні НАТО, оскільки Румунія є членом Альянсу і має спільний кордон з Україною, яка перебуває під постійними ракетно-дроновими ударами.

    Румунська влада продовжує розслідування всіх трьох інцидентів і збір доказів, які мають допомогти встановити походження безпілотників. Також триває координація з союзниками по НАТО щодо посилення повітряного моніторингу в прикордонних регіонах.

    Ситуація в повіті Тулча залишається під контролем, однак військові попереджають, що ризик повторення подібних інцидентів зберігається через триваючі атаки на південь України.

  • ЗСУ провели евакуацію поранених без ризику для життя за допомогою робота

    ЗСУ провели евакуацію поранених без ризику для життя за допомогою робота

    Українські військові здійснили унікальну евакуаційну операцію за участю наземного роботизованого комплексу (НРК), під час якої одразу трьох поранених бійців було вивезено з передової без ризику для життя особового складу.

    Операцію виконали оператори НРК 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Евакуація відбувалася за складних погодних умов — дощ та туман значно ускладнювали керування роботом, який доводилося вести фактично «наосліп» за заздалегідь визначеними координатами. Водночас саме погода допомагала приховати рух від противника.

    Наземні роботизовані комплекси — це дистанційно керовані безпілотні платформи, які Збройні сили України активно використовують для логістики, розвідки та бойових завдань. Вони дозволяють доставляти вантажі, евакуйовувати поранених і виконувати небезпечні місії, мінімізуючи ризики для військовослужбовців.

    Такі операції демонструють високий рівень технологічної підготовки українських військових та впровадження сучасних інновацій у бойову практику, що підвищує ефективність та безпеку дій на передовій.

  • Новий український дрон-камікадзе Zozulya: що відомо про новий ударний БПЛА

    Новий український дрон-камікадзе Zozulya: що відомо про новий ударний БПЛА

    Український виробник безпілотників Warbirds of Ukraine на виставці Brave1 Defense Tech Valley 2025 продемонстрував новий далекобійний дрон-камікадзе Zozulya, призначений для ударів по ворожих цілях на великих відстанях. Згідно з інформацією, яку поширюють розробники та низка ЗМІ, дрон проєктувався для виконання «глибоких» вильотів — у деяких повідомленнях йдеться про до 2 100 км.

    Технічні характеристики (що публічно заявлено)

    — Крейсерська швидкість — близько 130 км/год, максимальна — до 180 км/год.
    — Навантаження бойової частини залежить від дальності: у заявках і медіа-публікаціях називають діапазон від ~10 до 50 кг. При цьому для польотів на максимальну відстань (зазначають 2 100 км) вказують боєзаряд близько 10–15 кг, а з максимальною боєприпасною масою (близько 50 кг) — меншу дальність (приблизно до ~1 100 км). Це співпадає з поясненням, що далекобійність змінюється залежно від маси корисного навантаження.

    Розробники зазначають, що Zozulya оснащена системою візуальної навігації і має заходи протидії ворожому спуфінгу (анти-GPS-атакам). У польотному контролері застосовано власну інерційну систему, яка в умовах відсутності GPS дозволяє тривалий час уникати істотних відхилень від курсу. Це дає змогу зберігати траєкторію навіть при активній радіоелектронній протидії.

    У доступних публікаціях вказують орієнтовну ціну одиниці на рівні близько 40 тисяч доларів. За повідомленнями розробника та медіа, станом на виставку компанія виготовила близько 100 таких апаратів, дрон уже має кодифікацію Міноборони і постачається до ЗСУ; окремі зразки вже застосовувалися в бойових умовах.

    Поява таких систем вписується в ширший тренд української оборонної індустрії: цього року активізувалися розробки середнього та далекого радіусу дії, а також заходи щодо підвищення витривалості систем у середовищі радіоелектронної боротьби. Платформа Brave1 і суміжні ініціативи сприяють пришвидшенню випробувань і кодифікації нових типів БПЛА для оперативного використання.

    У відкритих джерелах і на сайті виробника можна знайти трохи різні цифри щодо дальності й навантаження — це очікувано для систем з варіативними конфігураціями (дальність зростає при менших корисних навантаженнях). Також комерційні оцінки ціни й дані про обсяги виробництва можуть коригуватися залежно від контрактів і ступеня локалізації комплектуючих

  • Українські дрони перетворилися на кіберзброю

    Українські дрони перетворилися на кіберзброю

    Українські дрони вражають не лише цілі на полі бою, а й російські комп’ютери. Новітня тактика ЗСУ — впровадження шкідливого програмного забезпечення у безпілотники, що дозволяє вести війну на кіберфронті.

    Як повідомляє Forbes, захоплені українські безпілотники перетворюються для росіян на небезпечні пастки. Дрон, який потрапляє до рук противника, може замість цінних технологій передати вірус або навіть повністю вивести з ладу електроніку. За даними з Reddit, деякі модифікації програмного забезпечення буквально “випалюють” USB-порти, блокують можливість перепрошивки й унеможливлюють повторне використання.

    Росія намагається вивчати й адаптувати українські дрони для власного використання, особливо в умовах обмеженого доступу до високотехнологічного обладнання. Але новітні “начинки” безпілотників роблять це майже неможливим. Навіть у разі розбору техніки, збереження образу з жорсткого диска або спроби перепрошивки, система може передавати дані про російське втручання оператору ЗСУ.

    Такі механізми знижують бойову цінність трофеїв, а також підвищують ризики для ворога: будь-яка взаємодія з зараженим дроном може спричинити витік даних або пошкодження техніки.

    Використання вірусів у безпілотниках демонструє переваги України у сфері ІТ та кібероборони. Просте з погляду апаратної складової рішення набуває нових властивостей, якщо всередині — “цифрова зброя”. Мінімальні витрати на вірусне програмування дозволяють перетворити навіть дешевий дрон на інструмент глибокого впливу на противника.

    Крім ураження техніки, це ще й серйозний інформаційний сигнал — українські технології складніші, ніж очікує Росія.

    Не виключено, що Росія у відповідь почне впроваджувати подібні рішення у свої дрони. Це запустить спіраль кіберзмагань, де обидві сторони змушені будуть постійно оновлювати системи безпеки, антивірусні програми та розробляти ще складніші методи зараження техніки.

    Війна дронів уже не обмежується радіоуправлінням чи вибухівкою — вона перетворюється на протистояння програмістів і хакерів, яке впливає на результат бойових дій не менше, ніж удари артилерії.

    Українська армія, спираючись на свій ІТ-потенціал, створює нову реальність на полі бою. Дрон із шкідливим ПЗ — це не лише зброя, а й засіб стримування, розвідки і дестабілізації. Кіберзахоплення стає таким же небезпечним, як і реальне — і тепер кожен дрон для ворога може бути пасткою.

  • Вітчизняні розробники створили нові безпілотники для українських військових

    Вітчизняні розробники створили нові безпілотники для українських військових

    Україна заявляє, що розробила вдосконалені версії популярного китайського безпілотника Mavic, і ці дрони вже активно використовуються на передовій. Як повідомляє Business Insider, три вітчизняні розробники створили нові моделі, що відповідають стандартам НАТО, і вже зараз їх застосовують в українських військових підрозділах.

    Безпілотники Mavic від DJI стали одними з найпоширеніших дронів, що використовуються на фронті в Україні. Однак у грудні 2024 року стало відомо, що Китай обмежує експорт ключових компонентів, таких як двигуни, батареї та контролери польоту, що вплинуло на виробництво українських безпілотників.

    Низька надійність і високі втрати безпілотників – до п’яти Mavic на день у деяких підрозділах – змусили Україну шукати альтернативи. Так виникла необхідність розробки власних дронів, здатних виконувати розвідувальні місії та ефективно протистояти російським засобам радіоелектронної боротьби.

    За словами команди оборонних інновацій Brave1, чотири моделі нових українських безпілотників оснащені системами зв’язку, які підвищують їх стійкість до впливу ворожих радіоелектронних атак. Одна з таких моделей – Shmavik, розроблена компанією Reactive Drone. Цей безпілотник має можливість літати до 60 хвилин, з радіусом дії до 15 км та здатен нести вантаж до 1 кг. Його основне призначення – виконання розвідувальних операцій на передовій.

    Інша модель, Ukropter, розроблена компанією Bravery Invest, має значні переваги порівняно з Mavic. Вона здатна піднімати до 1,8 кг вантажу, летіти до 60 хвилин та досягати швидкості до 74 км/год. Для порівняння, новітній Mavic має ту саму швидкість, але меншу вантажопідйомність і час польоту.

    Українські безпілотники вже активно закуповуються для потреб української армії. Кодифікація безпілотника “Шмавик” дозволила його офіційну закупівлю Міністерством оборони України.