Daypolitico

Позначка: будівництво

  • Демонтаж у Ялті: Будівлю морського порту зносять задля будівництва грально-розважального комплексу

    Демонтаж у Ялті: Будівлю морського порту зносять задля будівництва грально-розважального комплексу

    У тимчасово окупованій Ялті розпочався демонтаж споруд морського торговельного порту. Під знос потрапили основний корпус та будівля колишньої адміністрації підприємства.

    Протягом останніх років більшість приміщень порту пустували або використовувалися під оренду комерційними структурами. Об’єкти розташовані безпосередньо у прибережній зоні міста.

    Плани забудови та параметри проєкту:

    • Нове будівництво: На звільненій території порту планується зведення масштабного розважального комплексу, який включатиме казино, готельний комплекс, ресторани та облаштовану яхтову марину.
    • Терміни реалізації: Офіційне відкриття об’єкта заплановане на 2029 рік.
    • Обіцянки інвесторів: Окупаційна адміністрація обіцяє зберегти відкритий доступ до моря та інтегрувати нову територію у суцільний прогулянковий пішохідний маршрут від Массандри до Приморського парку.

    Реакція місцевих жителів

    Демонтаж портових споруд викликав сумну реакцію серед багатьох місцевих мешканців. Будівлі морського порту десятиліттями слугували одним із впізнаваних архітектурних символів Ялтинської набережної, популярним місцем зустрічей та орієнтиром для прогулянок узбережжям.

    Наразі на об’єкті тривають активні роботи з демонтажу за допомогою важкої будівельної техніки.

  • Арешт ветерана через захист парку на Теремках: адвокати заявляють про поліцейське свавілля та процесуальні порушення

    Арешт ветерана через захист парку на Теремках: адвокати заявляють про поліцейське свавілля та процесуальні порушення

    Після масових зіткнень навколо будівництва резервної теплотраси в Голосіївському районі столиці ветеран Любомир Дмитришин опинився у слідчому ізоляторі. Столичні правоохоронці затримали чоловіка та звинувачують його в організації масових заворушень на Теремках. Водночас сторона захисту заявляє про низку грубих порушень під час силового затримання та готує заяву про кримінальне правопорушення щодо перевищення службових повноважень працівниками поліції. Вже подано звернення до суду з вимогою перевірити законність позбавлення волі.

    Зафіксовано, що під час проведення слідчих дій силовики застосували до ветерана фізичну силу, хоча він не чинив жодного спротиву. Правоохоронці увірвалися з обшуком без надання підтверджувальних документів, а сама судова ухвала містила критичні помилки у прізвищі та адресі проживання підозрюваного. Причину затримання не було пояснено, права зачитали вже після завершення процедури, а обов’язкову відеофіксацію процесу навмисно переривали. Крім того, слідчі безпідставно вилучили особистий ноутбук та телефон дружини ветерана, яка взагалі не брала участі в протестних акціях.

    Конфлікт навколо зеленої зони триває з серпня. Місцеві мешканці виступили проти прокладання нової резервної теплотраси до мікрорайонів Теремки-1 та Теремки-2, первинний проєкт якої передбачав вирубку понад шестисот дерев. Магістраль проєктувалася на випадок аварійної зупинки ТЕЦ-5 для гарантованого забезпечення теплом 183 житлових будинків, медичних та освітніх закладів. Після першої хвилі громадського обурення міська влада пообіцяла оптимізувати проєкт та обмежитися вирубкою лише близько десятка дерев.

    Проте 21 вересня будівельні роботи у парку відновилися, а територію обнесли парканом під посиленою охороною. Це спровокувало нову хвилю жорстких протистоянь: місцеві мешканці лягали на землю перед технікою, звідки їх силоміць виносили представники «Муніципальної охорони». Обурені кияни влаштували пікет під стінами міської адміністрації з вимогою змінити маршрут теплотраси та покарати винних у побитті людей. Кульмінацією протистояння став силовий штурм будівельного майданчика 27 вересня, після якого відбулися жорсткі затримання протестувальників.

  • У Києві готують закрите засідання щодо будівництва дамб через Дніпро

    У Києві готують закрите засідання щодо будівництва дамб через Дніпро

    Сьогодні ввечері у Києві відбудеться закрите засідання щодо будівництва насипних дамб через Дніпро. За словами джерела, знайомого з підготовкою зустрічі, інформація за підсумками засідання буде закритою, водночас після нього може з’явитися можливість дізнатися більше про результати. Деталі очікуються завтра.

    Напередодні міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що для Києва вже опрацьовується варіант резервного сполучення через Дніпро — насипні дамби з понтонними переправами. За його словами, підготовчі роботи вже розпочалися, визначені локації для будівництва, а до реалізації залучають міністерство, Агентство відновлення, військових та столичну владу. Калашник також повідомив, що будівництво планують розпочати найближчим часом.

    Калашник зазначив, що будівництво окремих таких переправ може тривати до трьох місяців, а їхня пропускна спроможність має становити щонайменше половину пропускної здатності наявних мостів. За його оцінкою, щодоби між лівим і правим берегами Києва переміщується близько 600 тисяч автомобілів. Саме тому, за словами міністра, вже визначаються локації, де розпочнеться будівництво.

    Водночас конкретні місця розташування майбутніх переправ публічно не називають. У Мінвідновлення також розглядають інші варіанти резервного сполучення, зокрема швидкоспоруджувані бетонні конструкції та в перспективі тунель під Дніпром. Калашник оцінював потенційну вартість масштабних інфраструктурних проєктів у десятки мільярдів гривень і зазначав, що для їхньої реалізації можуть знадобитися міжнародні партнери.

    Саме тому сьогоднішнє закрите засідання важливе насамперед у контексті подальших практичних кроків. Після нього може стати зрозуміліше, як саме план резервних переправ переходить від публічної заяви до конкретної підготовки та реалізації.

     

  • Рік великих переносів: чому девелопери масово заморожують відкриття амбітних ТРЦ у Києві та на заході України

    Рік великих переносів: чому девелопери масово заморожують відкриття амбітних ТРЦ у Києві та на заході України

    Український ринок торгівельної нерухомості зіткнувся із серйозною корекцією масштабних планів, перетворюючи поточний дві тисячі двадцять шостий рік на період затяжних пауз і вимушених переносів. Початкові оптимістичні прогнози девелоперів, які розраховували на рекордний будівельний бум та анонсували запуск одразу двадцяти двох нових торговельно-розважальних центрів по всій території держави, розбилися об сувору економічну та воєнну дійсність. Замість очікуваного параду гучних урочистих відкриттів галузь опинилася в ситуації масового перегляду календарних графіків. Більшість амбітних флагманських проєктів як у столичному регіоні, так і у відносно спокійних західних областях були офіційно відтерміновані, а їхня потенційна здача в експлуатацію перенесена щонайменше на дві тисячі двадцять сьомий рік.

    Найпоказовішим прикладом девелоперської кризи стала українська столиця, де забудовники змушені вкотре відкладати запуск об’єктів із багатомільйонними інвестиціями. Зокрема, чергового гальмування зазнав грандіозний мегамолл Ocean Mall, який уже багато років утримує статус одного з найбільших і найтриваліших довгобудів Києва. Комплекс, покликаний стати ключовим магнітом для світових брендів та сотень тисяч відвідувачів, знову залишається із зачиненими дверима. Аналогічна сумна доля спіткала й інші знакові столичні ініціативи: відтерміновано введення в дію інноваційного торгово-розважального комплексу White Lines, а також багатофункціонального комплексу «Пасаж». Проте проблема вийшла далеко за межі головного мегаполіса – на заході країни, який тривалий час вважався найбільш безпечним і привабливим гаванем для капіталовкладень, девелопери так само синхронно посувають дати здачі торгівельних площ.

    Причини такої системної стриманості лежать у площині складного комплексу викликів, з якими щодня стикається вітчизняний девелопмент. Постійні безпекові загрози, регулярні повітряні тривоги, що паралізують торговельні центри, хронічний дефіцит електроенергії через руйнування енергосистеми та колосальний дефіцит кваліфікованої робочої сили на будівельних майданчиках через мобілізаційні процеси суттєво уповільнюють темпи робіт. Окрім того, серйозну роль відіграє й позиція міжнародних ритейлерів, які вкрай обережно підходять до підписання нових договорів оренди та відкриття нових флагманських магазинів у країні під час війни. Висока вартість будівельних матеріалів, ускладнена імпортна логістика та здорожчання кредитного ресурсу змушують інвесторів обирати тактику вичікування та консервації активів замість ризикованого поспішного запуску.

    Попри очевидне сповільнення темпів експансії, девелоперська спільнота не полишає розпочатих ініціатив, сприймаючи поточну паузу як необхідний крок для збереження бізнесу. Забудовники фокусуються на повільному, але якісному завершенні внутрішніх інженерних мереж, облаштуванні надійних підземних паркінгів подвійного призначення, здатних виконувати роль комфортних укриттів, а також встановленні потужних генераційних систем для автономного енергозабезпечення майбутніх об’єктів. Ринок комерційної нерухомості поступово трансформується та адаптується до вимог часу, сподіваючись, що наступного року макроекономічна стабільність і покращення безпекового клімату дозволять нарешті втілити в життя всі грандіозні задуми та повернути інтерес платоспроможних відвідувачів до сучасних шопінг-просторів.

  • Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Один із найбільших інфраструктурних підрядників України, група компаній Autostrada, заявив про призупинення робіт на всіх своїх об’єктах після того, як державне фінансування капітальних видатків фактично зупинилося. Засновник компанії Максим Шкіль стверджує, що рішення було ухвалене без попереднього діалогу з бізнесом і змусило компанію терміново згортати виробничі ланцюги та готувати об’єкти до консервації.

    Серед проєктів, які потрапили під ризик зупинки або затримки, — будівництво метро на Виноградар у Києві, капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська», капремонт Харківського шосе, а також інші дорожні, мостові, енергетичні та водогосподарські об’єкти по країні. За словами Шкіля, компанія ще працюватиме на частині майданчиків до кінця вересня, але фактично це вже буде не повноцінне будівництво, а завершення поточних процесів і підготовка до консервації.

    Ключова причина — не окреме рішення щодо Autostrada, а загальна бюджетна ситуація. За даними Forbes із посиланням на голову бюджетного комітету Верховної Ради Роксолану Підласу, 17 вересня Міністерство фінансів змінило розпис держбюджету і перенесло близько 39 млрд грн капітальних видатків із вересня–листопада на грудень. Це зачепило інфраструктуру, захист енергетики та інші великі проєкти.

    Тобто формулювання про те, що Кабмін «зупинив усі капітальні видатки», коректніше подавати як позицію Максима Шкіля та учасників ринку. Публічно підтверджено перенесення частини великих видатків на кінець року через проблеми з надходженням зовнішнього фінансування.

    Autostrada заявляє про борг у 15 млрд грн

    Ситуацію ускладнює значна заборгованість перед самою компанією. Максим Шкіль повідомив, що за вже виконані роботи Autostrada недоотримала близько 15 млрд грн. Із цієї суми приблизно 6,5 млрд грн, за його словами, уже були подані до Казначейства, але платежі не проходили близько тижня.

    До боргу, за словами бізнесмена, входять не лише київські проєкти. Компанія власним коштом виконувала частину ремонту державних магістралей, прифронтових доріг, захисту енергетичних об’єктів і робіт на водогоні Запоріжжя – Томаківка – Марганець, який після руйнування Каховської ГЕС забезпечував водою понад мільйон жителів Дніпропетровської області.

    Шкіль також заявив, що цього року компанія профінансувала з власних ресурсів близько 40% загального обсягу робіт на основних автомагістралях, розраховуючи на подальшу компенсацію після поповнення резервного фонду. Це твердження походить від самої компанії і не є незалежною оцінкою державних органів.

    Що буде з метро на Виноградар

    Найрезонансніший об’єкт у Києві — продовження Сирецько-Печерської лінії метро на житловий масив Виноградар.

    Контракт на продовження будівництва метро має вартість 13,785 млрд грн, а строк виконання робіт за договором становить 30 місяців. Проєкт передбачає будівництво двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди», яку нині також називають «Варшавською», а також тунелів і відгалуження у напрямку майбутньої станції «Виноградар».

    Ще у липні 2026 року Autostrada повідомляла, що на об’єкті одночасно ведуться роботи на кількох ключових ділянках: розробляються котловани під тунелі, системи водовідведення, перекладаються комунікації та облаштовуються підземні переходи.

    Але вже у вересні Шкіль повідомив, що цьогорічне фінансування проєкту місто скоротило з 10 млрд грн до 1,6 млрд грн, через що плани довелося коригувати ще до нинішньої бюджетної паузи. За його словами, на той момент компанія все одно йшла за скоригованим графіком.

    Київська міська влада раніше продовжила перекриття частини проспекту Європейського Союзу до 1 грудня 2026 року саме через активну фазу будівництва метро.

    Тепер головне питання — чи вистачить коштів і чи відновляться платежі достатньо швидко, щоб уникнути довготривалої консервації об’єкта.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» мали завершити до кінця року

    Ще один великий київський об’єкт — транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».

    Капітальний ремонт шляхопроводу розпочали цього року. За офіційною інформацією «Київавтодору», навесні підрядники повністю демонтували старі конструкції та перейшли до спорудження нових опор.

    У червні Autostrada заявляла, що роботи йдуть цілодобово, а мета — відкрити рух оновленою спорудою до кінця осені.

    Пізніше Шкіль назвав конкретну дату, на яку орієнтувалася компанія, — 28 грудня 2026 року.

    Якщо фінансування не відновлять, цей графік опиниться під прямим ризиком.

    Харківське шосе теж мало відкритися цього року

    Autostrada також виконує капітальний ремонт Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах Києва.

    Проєкт передбачає оновлення 5,4 км магістралі, ремонт дорожнього покриття, тротуарів, дощової каналізації, освітлення, підземних переходів та облаштування безбар’єрної інфраструктури. Початкова очікувана вартість закупівлі становила близько 1,4 млрд грн.

    Ще на початку серпня «Київавтодор» повідомляв, що на Харківському шосе активно ремонтують підземні переходи, дорожнє покриття, велодоріжки та тротуари.

    За планами Autostrada, які Шкіль озвучував до зупинки платежів, об’єкт мали завершити 1 грудня.

    Чому держава взагалі почала переносити видатки

    Нинішня ситуація пов’язана з загальним дефіцитом бюджетного ресурсу.

    За даними бюджетного комітету Верховної Ради, за січень–серпень 2026 року загальний фонд держбюджету без урахування грантів недоотримав 33,1 млрд грн доходів порівняно з планом. Майже половина недобору припала лише на серпень.

    При цьому видатки продовжують стрімко зростати. Міністерство фінансів повідомляє, що за перші вісім місяців року видатки загального фонду сягнули 2,97 трлн грн, з яких 1,84 трлн грн, або 62%, пішли на безпеку й оборону.

    Роксолана Підласа оцінювала вартість одного дня війни для України приблизно у $190 млн.

    Додатковий тиск створює затримка міжнародної допомоги. За даними Forbes, частина грошей від ЄС надходить пізніше через невиконання або затримку окремих законодавчих умов. Наприклад, очікуваний вересневий транш, пов’язаний із виконанням зобов’язань перед ЄС, може надійти лише наприкінці жовтня.

    Окремо Україна ризикує втратити або відтермінувати $1,66 млрд від МВФ, якщо не виконає умови програми.

    Проблема вже виходить за межі доріг і метро

    Перенесення капітальних видатків зачепило не тільки Autostrada.

    Роксолана Підласа повідомляла, що на пізніший термін перенесли також фінансування державних грантів для бізнесу.

    Окремо під ризиком опинилися проєкти із захисту енергетичної інфраструктури та підготовки до зими. Саме тому Шкіль називає ситуацію системною і попереджає про можливий «ефект доміно» для будівельної галузі.

    Для великих інфраструктурних компаній проблема полягає не лише у відсутності платежів від держави. Підрядники паралельно мають виплачувати зарплати, обслуговувати кредити, орендувати техніку, закуповувати матеріали і розраховуватися з постачальниками.

    Якщо фінансування не відновлюється, компанії починають зупиняти не окремий об’єкт, а весь виробничий ланцюг.

    Що каже сама компанія

    Autostrada розраховує, що держава все ж розділить витрати на критичні та ті, які можуть бути відкладені, і відновить фінансування щонайменше для ключових проєктів.

    Шкіль наголошує, що компанія не відмовляється від контрактів і не заявляє про остаточний вихід з об’єктів. Поки що йдеться про вимушене згортання робіт через касовий розрив.

    Водночас публічної заяви Кабміну чи Мінфіну про те, що саме проєкти метро на Виноградар, «Чернігівської» або Харківського шосе остаточно скасовані, немає.

    Тому найточніше описувати ситуацію так: роботи опинилися під загрозою паузи або консервації через перенесення фінансування і накопичені борги, але самі проєкти формально не закриті.

    Для Києва це особливо чутливо. Одразу три великі транспортні проєкти, які мешканцям обіцяли завершити або суттєво просунути вже у 2026 році, тепер залежать не стільки від будівельної готовності, скільки від того, чи зможе держава та місто відновити стабільні платежі.

  • Масштабна облава на профспілки: поліція заблокувала штаб-квартиру будівельного гіганта в Австралії через корупційний скандал

    Масштабна облава на профспілки: поліція заблокувала штаб-квартиру будівельного гіганта в Австралії через корупційний скандал

    В Австралії правоохоронні органи розпочали новий етап розслідування масштабної справи щодо ймовірних зловживань у будівельній галузі. Зранку поліція несподівано завітала до головної штаб-квартири Профспілки працівників будівництва, лісового господарства, морського транспорту та енергетики (CFMEU), яка розташована в районі Боуен-Гіллс у місті Брисбен. Офіційна поліцейська служба штату Квінсленд підтвердила факт перебування своїх оперативних співробітників у будівлі організації, проте відмовилася надавати розгорнуті коментарі щодо конкретної мети візиту.

    Замість детальних пояснень місцеві правоохоронці перенаправили всі інформаційні запити преси до своїх колег – поліції штату Вікторія. Така міжрегіональна координація свідчить про те, що слідчі дії в Брисбені є частиною значно ширшої операції, яка охоплює одразу кілька австралійських штатів. Відповідні органи наразі утримуються від публічних заяв, щоб не нашкодити ходу слідства, яке набирає обертів на тлі попередніх гучних перевірок.

    Цей візит відбувся всього через кілька тижнів після серії резонансних рейдів, які пройшли в офісах тієї ж профспілки в Мельбурні. Австралійські правоохоронці системно перевіряють діяльність керівництва організації через численні заяви про можливу корупцію, фінансові махінації та тиск на працівників будівельної сфери. Хоча офіційні джерела поки не підтверджують прямого зв’язку між ранковими подіями в Боуен-Гіллс та попередніми мельбурнськими обшуками, синхронність дій поліції у різних штатах вказує на комплексний характер розслідування.

    Профспілка CFMEU традиційно вважається однією з найвпливовіших та найчисельніших організацій в австралійському індустріальному секторі. Вона має колосальний вплив на національний ринок праці, формування заробітних плат та розподіл масштабних державних інфраструктурних підрядів. Водночас протягом останнього часу діяльність її будівельного підрозділу постійно супроводжується гучними скандалами. Компетентні органи перевіряють інформацію про ймовірні тіньові схеми, системне незаконне збагачення окремих посадовців профспілки, шантаж підрядників та можливі зв’язки з представниками організованих злочинних угруповань, які намагаються контролювати стратегічні будівельні майданчики країни.

    Подібна увага з боку правоохоронних органів різних штатів створює безпрецедентний тиск на керівництво профспілки. Експерти галузі зазначають, що якщо звинувачення в корупції знайдуть своє юридичне підтвердження, це може призвести до масштабного переформатування всієї системи захисту прав працівників у будівельній індустрії Австралії. Державні регулятори вже неодноразово наголошували на необхідності підвищення прозорості фінансових потоків усередині подібних організацій задля уникнення зловживань довірою робітників.

    На даному етапі розслідування йдеться виключно про ретельний розгляд висунутих звинувачень, перевірку документації та збір необхідної доказової бази. Жодних судових вироків, остаточних висновків або офіційно встановлених фактів провини з боку самої організації чи її регіональних лідерів наразі немає. Правоохоронна система Австралії діє в суворих межах презумпції невинуватості, проводячи комплексні заходи задля встановлення об’єктивної істини в цій резонансній справі, яка продовжує тримати в напрузі весь комерційний сектор країни.

  • Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    У Києві правоохоронці розслідують масштабну справу про ймовірне шахрайство з нерухомістю у житловому комплексі на Печерську. За версією слідства, учасники схеми повторно продавали квартири, майнові права на які вже належали державному банку та приватним інвесторам. Загальна сума встановлених збитків перевищує 175 млн гривень, а йдеться щонайменше про 58 квартир.

    Про нові подробиці справи 14 серпня повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його інформацією, підозри отримали дев’ять осіб — ймовірний організатор та ще вісім учасників схеми. Слідство вважає організатором колишнього депутата Дніпровської міської ради, який свого часу отримав корпоративні права групи компаній, пов’язаних із кількома недобудованими об’єктами у центрі Києва.

    Імені підозрюваного в офіційному повідомленні правоохоронців не називали. Водночас українські ЗМІ повідомили, що йдеться про бізнесмена та колишнього депутата Дніпровської міськради Олександра Турчина. Цю інформацію варто відокремлювати від офіційної позиції слідства: остаточно винуватість будь-якої особи може встановити лише суд.

    Дані з відкритих джерел підтверджують політичний та будівельний бекграунд Олександра Турчина. Рух ЧЕСНО вказує, що він був депутатом Дніпровської міської ради кількох скликань: уперше обрався ще 2002 року, згодом представляв «Нашу Україну», Партію регіонів та «Опозиційний блок». На виборах 2020 року він балотувався знову, але депутатом не став.

    У центрі справи — квартири у ЖК Delmar

    За даними «Економічної правди» та інших українських медіа, справа стосується житлового комплексу Delmar на Печерську. Відкриті каталоги нерухомості вказують адресу комплексу — вулиця Андрія Верхогляда, 4б, колишня вулиця Михайла Драгомирова. ЖК належить до преміального сегмента, складається з двох секцій і налічує понад 400 квартир. ЛУН наразі вказує для комплексу 32 поверхи та 426 квартир.

    Історія самого будинку почалася задовго до нинішнього кримінального провадження. У старіших матеріалах про будівництво зазначалося, що первинний проєкт змінювався: свого часу йшлося про 22 поверхи, пізніше — про 27, а після зміни концепції висотність збільшилася до 32 поверхів.

    Саме зміна параметрів об’єкта тепер фігурує і в описі ймовірної шахрайської схеми. За версією слідства, після отримання контролю над компаніями, пов’язаними з недобудовами, учасники схеми почали розпоряджатися квартирами, хоча права на значну частину житла вже належали іншим особам.

    Найбільший епізод стосується 50 квартир. Майнові права на них, як стверджують правоохоронці, на підставі судового рішення належали одному з державних банків. Однак квартири нібито повторно відчужили на користь інших покупців.

    Для цього, за матеріалами слідства, могли змінювати технічні характеристики приміщень, використовувати документи з неправдивими відомостями та проводити нову реєстрацію майнових прав. Збитки лише державному банку оцінюють у понад 164 млн гривень.

    Ще вісім квартир, за версією правоохоронців, раніше придбали фізичні особи. Попри це, житло нібито повторно продали іншим людям. Таким чином, у справі наразі фігурують щонайменше 58 об’єктів нерухомості.

    При цьому правоохоронці не виключають, що встановлена кількість квартир — не остаточна. Слідство продовжує перевіряти можливі інші епізоди подвійних продажів і встановлювати повне коло потерпілих.

    Навіщо могли змінювати характеристики квартир

    Одна з найцікавіших деталей справи стосується маніпуляцій із самим об’єктом нерухомості. За даними прокуратури, для ускладнення ідентифікації квартир могли змінювати їхні технічні параметри та використовувати підроблені документи.

    Окремо повідомляється про зміну юридичної адреси житлового комплексу. У відкритих джерелах справді зустрічаються різні варіанти адреси Delmar — зокрема Верхогляда, 4б та 14а. На різних майданчиках нерухомості відрізняються навіть дані щодо поверховості будинку: частина каталогів вказує 30 поверхів, інші — 32.

    Сам факт таких розбіжностей не доводить кримінальної схеми, однак демонструє, наскільки складною може бути історія документації цього об’єкта.

    ЖК при цьому давно введений в експлуатацію. За даними ЛУН, будівництво завершили та будинок ввели в експлуатацію у другому кварталі 2019 року. Комплекс має підземний паркінг приблизно на 300 автомобілів і розташований у престижній частині Печерського району.

    Хто такий Олександр Турчин

    Олександр Турчин має багаторічний досвід у будівельній сфері. За даними ЧЕСНО, він здобув освіту у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури за спеціальністю «Теплогазопостачання і вентиляція».

    Відкриті реєстрові дані також пов’язують його з низкою юридичних осіб у будівельній та суміжних сферах. Зокрема, у реєстрах він фігурує серед керівників або власників компаній та громадських організацій, пов’язаних із будівництвом.

    Окремо столичні медіа раніше писали про Турчина як засновника Dema Development. У портфелі компанії згадувалися проєкти у Києві та інших містах. У публікаціях також простежувалися зв’язки Турчина з юридичними особами, назви яких містили Delmar. Зокрема, повідомлялося, що у 2014–2015 роках він був заступником директора ТОВ «Дельмар Арена».

    Ці відомості самі по собі не свідчать про причетність до злочину, але пояснюють, чому саме його ім’я з’явилося в медійних публікаціях про нинішнє розслідування.

    Слідство перевіряє рух грошей

    Окремий напрям кримінального провадження стосується коштів, отриманих від операцій із квартирами. За версією правоохоронців, гроші могли переводити в готівку та проводити через підконтрольні підприємства, а згодом спрямовувати на придбання іншого майна та фінансування будівельних проєктів.

    Саме тому справа не обмежується лише ймовірним шахрайством із квартирами. Повідомлені фігурантам підозри стосуються також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, і використання підроблених документів.

    Правоохоронці тепер мають простежити весь ланцюг операцій — від первинних майнових прав на квартири до їх повторного оформлення, руху отриманих від покупців грошей та подальшого використання цих коштів.

    Паралельно слідство встановлює можливих нових потерпілих. Це особливо важливо у випадку подвійних продажів, адже в результаті на один і той самий об’єкт можуть претендувати одразу кілька сторін, кожна з яких має власний пакет документів.

    Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів підозрюваним. Остаточні висновки щодо їхньої вини може зробити лише суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили всі фігуранти відповідно до презумпції невинуватості вважаються невинуватими.

    Розслідування водночас може виявитися значно масштабнішим, ніж уже оголошені 58 квартир і понад 175 млн грн збитків. Правоохоронці продовжують перевіряти документацію, рух коштів та інформацію про можливі інші подвійні продажі.

  • За сприяння людей Кличка продовжується зведення 80-метрового ЖК біля Лаври в інтересах росіян

    За сприяння людей Кличка продовжується зведення 80-метрового ЖК біля Лаври в інтересах росіян


    В столиці продовжується зведення 25-поверхового житлового комплексу біля Києво-Печерської лаври в інтересах бізнес-структур з російським бекграундом.

    Як повідомляє памʼяткозахисник Дмитро Перов, Київська міська військова адміністрація відхилила петицію з вимогою зупинити зведення зведення 80-метрового ЖК біля Києво-Печерської лаври.

    За словами Дмитра Перова, відмову пояснили тим, що містобудівні умови на забудову ділянки на вулиці Князів Острозьких, 43/11 видали законно. В адміністрації визнають: за правилами в історичному центрі можна будувати не вище 8 поверхів. Однак забудовник ще у 2020 році через суд скасував це обмеження і домігся дозволу на зведення 25-поверхівки.

    Нагадаємо, петиція із закликом зупинити будівництво 80-метрового хмарочоса на Печерську набрала понад 6000 голосів за тиждень.

    Водночас, як ми писали раніше, рух петиції про заборону зведення 80-метрового хмарочоса в буферній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Києво-Печерської лаври заблокував керівник патронажної служби мера Києва Олексій Комаров.

    Через Олексія Комарова зокрема передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.

    Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.

    Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.

  • Російський слід в незаконній забудові біля Печерської Лаври

    Російський слід в незаконній забудові біля Печерської Лаври

    В Печерському районі столиці, на перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких  розпочалось зведення 23-поверхового будинку заввишки до 80 метрів, щоб фактично перекрило краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, яка знаходиться за 800 метрів звідти.

    Кінцевими бенефіціарами забудови вважаються Сергій Льовочкін та пов’язаний з РФ бізнесмен Сергій Цюпко, а легалізацією проекта займався керівник апарату КМДА Олексій Комаров, у відношенні якого СБУ проводить перевірку на предмет його зв’язків з РФ.

    ФОТО:  Російський прапор на огорожі скандального будівництва на фоні Лаври

    До зведення багатоповерхівки має відношення ТОВ “Будінвестиції”, з яким пов’язують уроженця Сумщини Сергія Вікторовича Цюпко 1963 р.н., який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах. До 2012 року Сергія Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу.

    ФОТО: Сергій Цюпко має паспорт РФ та бізнес в Криму, але позиціонує себе як український бізнесмен та меценат

    У 2023 році Центр протидії корупції повідомив, що Сергій Цюпко був зареєстрований як власник бізнесу в окупованому Криму та отримав російський податковий номер. За даними ЦПК, цю інформацію виявили у російському реєстрі юридичних осіб.

    Також повідомлялося, що пов’язана з бізнесменом компанія “Кварцсамоцвіти” отримала спеціальний дозвіл на видобування топазу, берилу, моріону та кварцу в Житомирській області. Сам Сергій Цюпко в офіційній біографії називає себе українським “бізнесменом, меценатом і засновником Музею сучасного мистецтва України”.

    Водночас, Сергій Цюпко міг входити до опікунської ради російського фонду, який підтримує програму будівництва православних храмів у Москві. У матеріалі його ім’я згадується разом із російськими посадовцями та керівниками державних корпорацій.

    Зокрема, Сергій Цюпко входив до складу опікунської ради російського “Фонду підтримки будівництва православних храмів у місті Москві”. Це програма “200 храмів”, яку курує особисто патріарх Кирил Гундяєв. Посада Сергія Цюпко у Фонді вказана як голова правління ВАТ “Київський ювелірний завод”.

    Серед інших, до Ради фонду входять близькі до Володимира Путіна мер Москви Сергій Собянін, голова уряду РФ Михайло Мішустін, глава “Газпрому” Олексій Міллер, глава “Роснефти” Ігор Сєчін, губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов та член Ради безпеки РФ Ігор Щоголєв.

    Окремо варто відзначити контакти Цюпка з Єрусалимським патріархом Феофілом III. За даними джерел, цей зв’язок використовується для просування концепції “русского мира” на Близькому Сході та дискредитації ПЦУ.

    ФОТО: Сергій Цюпко отримує нагороду від Єрусалимського патріархату

    Серед інших бенефіціарів скандальної забудови біля Лаври, афілійована з Сергієм Льовочкіним британська GMC ALLIANCE LLP

    За даними британського реєстру Companies House, серед партнерів GMC ALLIANCE LLP громадянин України Микола Косенко, 1967 р.н.. Косенко – багаторічний помічник і керівник юросіб, пов’язаних з Іваном Фурсіним. А Фурсін – молодший партнер Сергія Льовочкіна, колишнього глави Адміністрації Президента Януковича й одного з лідерів забороненої ОПЗЖ.

    Нагадаємо, за даними журналістських розслідувань Сергій Льовочкін, станом на 2023 рік мав чинний дипломатичний паспорт Російської Федерації. Незважаючи на наявність паспорта країни-агресора, бізнес-активи Сергія Льовочкіна досі функціонують в Україні через номінальних власників і заплутані корпоративні ланцюги.

    ФОТО: Сергій Льовочкін станом на 2023 рік мав чинний диппаспорт РФ

    На рівні КМДА лобіював незаконну забудову керівник патронажної служби мера Києва Олексій Комаров.

    Як повідомляють наші джерела в КМДА, це будівництво стало можливим, оскільки його тоді вже контролювали представники адміністрації Віталія Кличка, а наглядачем був керівник патронажної служби Олексій Комаров.

    ФОТО: Олексій Комаров курував незаконну забудову біля Лаври на рівні КМДА

    “Саме через Олексія Комарова передавали вказівки департаментам не втручатися. Саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися, а нещодавно не дав ходу петиції, яка набрала необхідну кількість голосів на сайті Київради.

    Після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради.

    З огляду на його зв’язки в правоохоронних органах, він багатьох добре тримає на короткому повідку.

    Фігуранти справи Комарницького його не люблять, бо він був їхнім конкурентом у боротьбі за вплив на мера, і зараз усі питання щодо будівництв вирішуються лише через нього” – зазначає джерело.

    Варто відзначити, що без колишнього міліціонера Олексія Комарова жоден документ не потрапляє на підпис і потрапити на прийом до мера неможливо. Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії:

     

    • Розпорядження міського голови – $10к;
    • Договір оренди землі (швидке підписання та нотаріат) – $5к;
    • Рішення Київради (залежно від терміновості) – $2-5к;
    • будь які інші питання з підписом мера Києва – $5-10к.

     

    Нагадаємо,  Олексій Комаров раніше засвітився вряді гучних скандалів, таких як “п’янка у день трауру на дні народженні Поворозника” яка коштувала імениннику посади та наявність у дружини Олексія Комарова – Аліни Комарової нерухомості в РФ.

    Зв’язки  Олексія Комарова з РФ навіть стали приводом для розслідування СБУ, але про результати розслідування громадськість до цього часу не була поінформована.

    В даному контексті цікаві також зв’язки Олексія Комарова російським мільярдером з литовським паспортом Буряком Дмітрієм Аркадійовичем.

    До переходу в КМДА, Комаров працював на Дмітрія Буряка в ТОВ “Княжий Затон”, а з початком роботи в столичній мерії,  ТОВ “Княжий Затон” Дмітрія Аркадійовича починає отримувати чималі куски столичної землі під забудову.

    Наразі під тиском громадськості скандальна забудова біля Лаври була поставлена на паузу, а КМДА видала приписи про зупинку будівництва. Але з урахуванням інтересу росіян до української святині та корумпованості окремих чиновників КМДА, не виключено що найближчим часом будівництво буде відновлено.

  • СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.

    За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.

    Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.

    Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.

    Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.

    Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.

    На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.

    Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.

    Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.