Daypolitico

Позначка: будівництво

  • В Києві замість протезної майстерні збудували багатоповерхівку

    В Києві замість протезної майстерні збудували багатоповерхівку

    У поле зору правоохоронців потрапили посадовці Департаменту містобудування та архітектури КМДА, девелопер Андрій Вавриш, а також пов’язані з ними забудовники. Йдеться про зведення масштабного житлового комплексу «Караваєві Дачі» на землі, призначеній для соціальних потреб. За версією слідства, у проєкті наявні ознаки самоправства, підроблення та зловживання владою.

    Розслідування веде Солом’янська окружна прокуратура м. Києва в рамках кримінального провадження № 42025102090000082 (ст. 356 КК України).

    Ще у 2004 році Київрада передала ділянку на вул. Польовій, 73 благодійному центру ветеранів Афганістану. Цільове призначення — розміщення протезної майстерні й адміністративних приміщень. Згідно з умовами договору, житлове будівництво було прямо заборонене.

    Але вже у 2013 році, коли посаду заступника директора Департаменту містобудування КМДА обіймав Андрій Вавриш, були видані містобудівні умови, що відкрили шлях до забудови. За даними слідства, це відбулося без зміни цільового призначення землі й без погодження з контролюючими інстанціями. Попри формальні обмеження, проєкт багатоповерхівки погодили всередині департаменту.

    Забудовником стала компанія ТОВ «ОНІКС БІЛД», очолювана Олегом Сокирком. Ключовим бенефіціаром будівництва вважають девелоперську групу SAGA Development, яку заснував Андрій Вавриш після звільнення з мерії.

    Цей факт викликає обґрунтовані підозри щодо конфлікту інтересів — адже посадовець, який забезпечив виділення містобудівних умов, згодом отримав фінансовий зиск від реалізації проєкту.

    Будівництво житлового комплексу на 736 квартир неодноразово супроводжувалося судовими заборонами, приписами ДАБІ та іншими санкціями. Проте ці заходи не зупинили роботи. Об’єкт було введено в експлуатацію, а квартири — реалізовані через афілійовані структури.

    Наразі слідчі перевіряють факти:

    • підроблення містобудівної документації,

    • використання фіктивного прикриття для отримання землі,

    • зв’язки між чиновниками, забудовниками та бенефіціарами.

    Правоохоронці також встановлюють, чи були схожі схеми реалізовані в інших точках столиці. У фокусі — використання земель соціального призначення під комерційну забудову.

  • Колишньому директору херсонського підприємства повідомили про підозру в розкраданні бюджетних коштів

    Колишньому директору херсонського підприємства повідомили про підозру в розкраданні бюджетних коштів

    Правоохоронці повідомили про підозру ексдиректору ТОВ «Теплогазмережа» Ігорю Лук’янову, якого підозрюють у привласненні майже 300 тисяч гривень з обласного бюджету Херсонщини. За версією слідства, у 2020 році під час будівництва амбулаторії у селі Щасливцеве посадовець умисно завищував обсяги виконаних робіт та вартість використаних матеріалів у документації.

    Унаслідок цих дій, як встановили слідчі, Лук’янов привласнив 297 824 гривні. Кошти були спрямовані на реалізацію інфраструктурного проєкту, однак частина з них осіла в кишені підрядника.

    Ігор Лук’янов — не нове ім’я для правоохоронців. Раніше він був засновником ТОВ «Херсонінвест» і фігурував у кримінальних провадженнях, пов’язаних із підрядними роботами за бюджетні кошти. Зокрема, в 2018 році поліція підозрювала, що компанія отримала державне фінансування на ремонт дитячого садочка «Барвінок» у селі Виноградове Олешківського району та використала ці кошти не за призначенням.

    Наразі Лук’янову інкримінують ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення чи розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем). Слідство триває, триває встановлення повного кола причетних осіб.

  • Запуск метро на Виноградар перенесено на 2028 рік через брак коштів

    Запуск метро на Виноградар перенесено на 2028 рік через брак коштів

    Запуск метро на Виноградар у Києві офіційно перенесли на кінець 2028 року. Такий строк міститься у Програмі соціально-економічного розвитку столиці, але його реальність під великим питанням: фінансування проєкту залишається критично недостатнім.

    Про це йшлося в ефірі національного телемарафону «Єдині новини», повідомив депутат Київської міської ради Андрій Вітренко.

    Загальна кошторисна вартість будівництва метро на Виноградар оцінюється у 24 мільярди гривень. Проте реальних грошей у міському бюджеті наразі майже немає. Як заявив Вітренко, який очолює постійну бюджетну комісію Київради, наразі профінансовано лише близько 290 мільйонів гривень — це лише кілька відсотків від необхідного.

    У проєкті бюджету на 2025 рік закладено ще 700 мільйонів, а в межах можливого перерозподілу — додатковий мільярд. Загалом — близько 1,7 мільярда гривень. Але цього недостатньо навіть для базових робіт.

    Вітренко наголошує: в умовах воєнного стану столиця фізично не може забезпечити фінансування настільки великого інфраструктурного об’єкта самотужки. Є надія на допомогу міжнародних партнерів — зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку або Світового банку. Втім, поки що жодних підтверджених домовленостей немає.

    Попри брак коштів, міська влада продовжує оголошувати тендери. На порталі Prozorro з’явилось нове оголошення щодо добудови метро на Виноградар. Мета — знайти підрядника для завершення робіт. Попередній термін введення нових станцій в експлуатацію називався кінець 2026 року, але вже зараз зрозуміло, що ця дата буде не витримана.

    Проєкт метро на Виноградар був запущений ще у 2018 році, і з того часу неодноразово зупинявся через зміну підрядників, скандали, фінансові труднощі та повномасштабну війну. За задумом, нова ділянка метро має з’єднати існуючу станцію “Сирець” із мікрорайоном Виноградар, де проживають десятки тисяч киян. Але з огляду на нинішню динаміку, мешканці району можуть не побачити метро навіть упродовж наступних чотирьох років.

  • У Винниках дозволили будівництво біля озера для розширення готельного комплексу скандального бізнесмена Козловського

    У Винниках дозволили будівництво біля озера для розширення готельного комплексу скандального бізнесмена Козловського

    Виконавчий комітет Львівської міської ради 16 травня надав містобудівні умови та обмеження для нового етапу розбудови курорту Emily Resort у місті Винники. Йдеться про будівництво готельно-оздоровчого комплексу та багатофункціональної будівлі з експлуатованою покрівлею.

    Про це повідомляє Zahid.net.

    Будівництво заплановане на ділянках поблизу Винниківського озера, зокрема на вулицях Богдана Хмельницького та Забави. Замовниками проєкту є ТОВ «Емілі Резорт» та Юлія Козловська — дружина львівського бізнесмена Григорія Козловського, власника курортного комплексу.

    «У доповнення комплексу, який вже є поруч, підприємці планують нові корпуси та хочуть вирішити питання паркування, яке там гостро стоїть», — заявив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

    Ще у вересні 2024 року Львівська міськрада затвердила детальний план території у Винниках площею 118,8 га. Він охоплює частину Винниківського лісу та прилеглі до Emily Resort території. Згідно з планом, тут передбачене будівництво СПА-центру, готельних корпусів та об’єктів футбольної академії.

    На тлі масштабної забудови увагу громадськості привертає розслідування НАБУ щодо обставин приватизації майже 16 га землі довкола Винниківського озера, де вже розташований Emily Resort. Попри слідчі дії, міська влада надала нові дозволи на будівництво.

    Раніше активісти неодноразово висловлювали занепокоєння щодо екологічних наслідків забудови біля озера, а також прозорості процедур відведення земельних ділянок.

  • Антикорупційне бюро проводить обшук у справі про зловживання у Нацгвардії

    Антикорупційне бюро проводить обшук у справі про зловживання у Нацгвардії

    У п’ятницю, 9 травня, детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) провели обшуки у приміщенні Головного управління Національної гвардії України. Як повідомили джерела OBOZ.UA, обшук проводився у межах розслідування справи про ймовірні порушення під час державних закупівель і зловживання впливом.

    Офіційних коментарів від НАБУ наразі немає, подробиці справи залишаються закритими.

    Командувачем Національної гвардії України є бригадний генерал Олександр Півненко.

    Раніше, у березні 2025 року, Бюро економічної безпеки виявило ознаки порушень у тендері на будівництво багатоквартирного будинку на замовлення однієї з баз комплектування Нацгвардії. Проєкт вартістю понад 78 млн грн планували реалізувати в Київській області.

    Аналітики БЕБ встановили, що було неправомірно застосовано спрощену процедуру закупівлі – попри те, що об’єкт не належав до категорії споруд оборонного призначення. Це могло призвести до втрат бюджетних коштів.

    Після направлення відповідного листа з боку БЕБ, закупівлю було скасовано. Наразі з’ясування обставин триває, у тому числі з боку НАБУ.

  • На Херсонщині підрядники за майже мільярд зводитимуть житло замість зруйнованого

    На Херсонщині підрядники за майже мільярд зводитимуть житло замість зруйнованого

    У селі Посад-Покровське, яке входить до складу Чорнобаївської сільської ради, планують звести понад 200 нових будинків для постраждалих від війни. На перший погляд — це обнадійлива новина для регіону, що зазнав масштабних руйнувань. Але за тендерами, виграними в системі «Прозорро», виникає низка запитань, які змушують засумніватися: чи справді йдеться про відбудову, а не про схему “освоєння” бюджетних коштів?

    Загалом за чотирма контрактами держава заплатить 905,68 млн грн. Підряди отримали компанії, які традиційно не мають стосунку до житлового будівництва: «Європейська дорожньо-будівельна компанія», «Ростдорстрой», «Енергетично-дорожнє будівництво» та «Автомагістраль-Південь». Усі вони добре відомі на ринку дорожніх робіт, а не в сфері будівництва житлових об’єктів.

    Парадоксально, але тендери проходили без особливої конкуренції. У більшості випадків пропозиції надходили лише від компаній, які й отримали підряди. Подекуди на торгах узагалі був лише один учасник. Така “відкритість” у час війни виглядає щонайменше підозріло.

    Серед вимог до підрядників – зведення житлових будинків з повним циклом робіт: демонтаж старих конструкцій, утеплення фасадів, підведення комунікацій, благоустрій території. Усе має бути готово до кінця 2025 року. Проте питання в тому, чи здатні компанії без належного досвіду виконати такі складні технічні завдання якісно і вчасно.

    Ще одна тривожна деталь – завищені ціни на матеріали. Наприклад, арматура, яка включена до кошторису, коштує дорожче за ринкову. Це створює ґрунт для припущень про можливе завищення вартості проєкту з метою привласнення коштів.

    Проєкт у Посад-Покровському є надзвичайно важливим символом відновлення для жителів деокупованої Херсонщини. Але він ризикує стати черговою історією про те, як під прикриттям гуманітарної допомоги освоюють державні гроші компанії, які більше вміють вкладати асфальт, ніж цеглу.

  • Суд скасував дозвіл на будівництво ЖК H2O від Stolitsa Group

    Суд скасував дозвіл на будівництво ЖК H2O від Stolitsa Group

    Черговий удар по одіозній столичній забудові. Волинський окружний адміністративний суд визнав незаконним дозвіл на будівництво житлового комплексу H2O — масштабного проєкту компанії Stolitsa Group, що планувався в охоронній зоні на Осокорках. Під багатоповерхівки хотіли віддати ділянку, яка за генпланом має бути зеленою зоною.

    Рішення суду стало відповіддю на багаторічну боротьбу громадської організації «Екопарк Осокорки». Ще у 2018 році активісти подали позов, вказуючи на порушення: відсутність оцінки впливу на довкілля, ігнорування містобудівної документації, будівництво на землях з іншим цільовим призначенням.

    Суд погодився: дозвіл на забудову, виданий 27 квітня 2018 року ДАБІ компаніям «Контактбудсервіс» і «Будеволюція», — протиправний. Фактично, це ставить під сумнів правомірність будь-яких робіт на об’єкті.

    Однак забудовник не збирається відступати. Stolitsa Group, яку пов’язують із Вадимом Молчановим, вже оголосила про апеляцію. У компанії стверджують, що рішення ухвалене «із процесуальними порушеннями» — без виклику їх представників, без судового засідання і нібито в розріз із позицією Верховного Суду. Попри скасований дозвіл, будівництво на ділянці триває.

    Проєкт H2O має заплутану історію. Він виник після передачі активів збанкрутілого банку «Аркада» Stolitsa Group — разом із двома іншими об’єктами: «Патріотика» та «Еврика». Для добудови недобудов Stolitsa уклала меморандум із Київською міською державною адміністрацією, який передбачав часткове фінансування за рахунок нового будівництва — зокрема ЖК H2O.

    Активісти побоюються, що під виглядом вирішення проблеми вкладників «Аркади» девелопери фактично проштовхують незаконні забудови в рекреаційних зонах.

    Судовий вердикт поки не остаточний — попереду апеляція. Але для громади, яка роками бореться проти ущільнення забудови на Осокорках, це вже перемога.

  • Львівська ОВА допомогла компанії родини Козицького обійти екологічні норми

    Львівська ОВА допомогла компанії родини Козицького обійти екологічні норми

    На Львівщині розгоряється новий скандал — місцева влада, прикриваючись енергетичною незалежністю, фактично лобіює бізнес-інтереси родини очільника ОВА Максима Козицького. Йдеться про будівництво Сколівської вітроелектростанції (ВЕС) компаніями ТОВ «Орівська ВЕС» та ТОВ «ЕКО-ОПТІМА», які пов’язані з родиною Козицького.

    Попри гучні заяви про розвиток відновлюваної енергетики, реальність виявилася дещо цинічнішою. Проєкт реалізовано без проведення стратегічної екологічної оцінки, без затвердженого детального плану території, без погоджень із Держгеокадастром і з грубими порушеннями санітарних норм. Зокрема, турбіна Nordex N149 потужністю 5,5 МВт встановлена лише за 415 метрів від житлових будинків — замість мінімально дозволених 700 метрів.

    Жителі села Орів уже відчули на собі наслідки: постійний шум, тиск, розлади сну і скарги на самопочуття. Водночас чиновники ОВА, правоохоронці та контролюючі органи не реагують на звернення громади.

    У схемі, за даними джерел, брали участь й іноземні партнери — зокрема, чеська MND Group, якій вдалося уникнути ретельної перевірки завдяки “співпраці” з українськими посадовцями.

    Окремої уваги заслуговує механізм реалізації «зеленого тарифу», який дозволяє компаніям отримувати великі державні компенсації за продаж електроенергії. У цьому випадку він став інструментом для легалізації доходів через банківські рахунки в Україні та за кордоном.

    Зафіксовано факти бездіяльності НКРЕКП, ДІАМ, Держпродспоживслужби та інших інституцій, які, попри численні порушення, не вжили жодних заходів.

    Ситуація із Сколівською ВЕС — це яскравий приклад того, як під гаслом енергетичної безпеки може реалізовуватися приватне збагачення з використанням владного ресурсу. І поки громада потерпає від екологічних і санітарних наслідків, родина очільника області отримує прибутки.

  • Сільрада Бучанщини підписала договір на будівництво дитсадка за 173 мільйони

    Сільрада Бучанщини підписала договір на будівництво дитсадка за 173 мільйони

    У селі Петрушки Бучанського району планують збудувати дитячий садок за рекордні 173 мільйони гривень. І вже на етапі тендеру експерти виявили щонайменше 13 мільйонів переплати.

    Що не так із тендером і кошторисом

    Перше, що впадає в очі – завищені ціни на основні будівельні матеріали. За кошторисом переможця торгів ТОВ «Шляхово-будівельне управління – 58», арматура, армувальна сітка, бетон, тротуарна плитка і навіть шпунтові палі закуповуються за цінами, що у рази перевищують ринкові.

    Наприклад, арматуру купують удвічі дорожче, ніж пропонує «Метінвест», а тротуарну плитку — у 2,5 раза дорожче, ніж у найбільших виробників.

    Окрім цього, тендерні умови викликали питання. Дмитрівська сільрада вимагала листи-відгуки про вже завершені об’єкти, що могло обмежити коло учасників.

    Більш того, дешевшу пропозицію компанії «Ріола-Модуль ЛТД» відхилили через формальні помилки у кошторисі. Натомість переможцю пробачили навіть відсутність обов’язкової довідки про середньорічний дохід.

    Два роки на садок для 75 дітей

    Ще одна проблема – затягнуті терміни. Хоча спочатку будівництво планували завершити до кінця 2024 року, вже під час підписання договору дату закінчення перенесли на кінець 2026-го. Два роки на невеликий дитячий садок — виглядає сумнівно навіть за мірками великого будівництва.

    Хто стоїть за цим проєктом

    Дмитрівську сільську раду очолює Тарас Дідич, а за проведення закупівель відповідає Марія Гензур. Власницею компанії-переможця є Тамара Кізь із Вінниччини, яка також контролює кілька інших будівельних фірм. З 2016 року її компанія отримала понад 232 мільйони гривень держзамовлень, левову частку яких надала саме Дмитрівська сільрада.

    Куди підуть наші гроші

    Попередні підрахунки свідчать, що тільки на будматеріалах може бути переплачено мінімум 13 мільйонів гривень. І це без урахування інших витрат.

    Варто запитати себе: чи варте будівництво такого дитсадка таких грошей і таких схем?

  • Компанія, яка фігурувала в справі про розкрадання, отримала новий підряд від Нацгвардії

    Компанія, яка фігурувала в справі про розкрадання, отримала новий підряд від Нацгвардії

    Військова частина 3061 Національної гвардії України уклала договір з ТОВ «Артемзбуд» на будівництво об’єкта спеціального призначення вартістю майже 56 мільйонів гривень. Але аналіз закупівельної документації показує, що лише за кількома позиціями ціни завищені щонайменше на 2,8 мільйона гривень.

    За даними системи «Прозорро», підрядник до жовтня 2026 року має побудувати об’єкт на території військового містечка. Серед робіт — фундамент, бетонування, фасади, монтаж інженерних мереж і навіть IP-відеоспостереження.

    Але ціни викликають питання. Наприклад:

    • бетон класу C40/50 обійдеться держбюджету у 6 714 грн за кубометр, тоді як на ринку — від 5 178 грн;

    • бетон В25/30 коштує в кошторисі 5 502 грн/м³, на ринку — від 3 343 грн;

    • арматура — понад 39 тис. грн/т, хоча ринкова ціна — 32–34 тис. грн;

    • шпаклівка Ceresit CD 24 — 79 грн/кг, при ринкових 53–60 грн;

    • IP-відеокамера Tiandy TC-C35WS — 11 964 грн, замість реальних 8 695–9 131 грн.

    Ймовірна переплата лише на цих позиціях становить близько 2,8 млн грн.

    В тендері взяв участь лише один учасник — сам «Артемзбуд». Замовник встановив доволі жорсткі умови: щонайменше два аналогічні договори, ISO-сертифікація, звітність із виручкою на рівні очікуваної вартості, підтверджений парк техніки та персоналу. Це значно звузило коло потенційних претендентів.

    ТОВ «Артемзбуд» зареєстроване у Черкасах у 2018 році. Його керівник і власник — Артем Науменко. З 2021 року фірма отримала держзамовлень на суму майже 770 млн грн. Але за нею тягнеться шлейф скандалів:

    • У 2020-му згадувалась у кримінальному провадженні щодо розкрадання майна військової частини 3070.

    • У 2024 році «Наші гроші» викрили завищення вартості матеріалів на понад 7 млн грн у контракті з Нацгвардією. Після цього договір розірвали.

    Попри це, «Артемзбуд» продовжує вигравати тендери на мільйони гривень.