Daypolitico

Позначка: Чернігівщина

  • «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    Правоохоронці повідомили про підозру вісьмом чинним та колишнім посадовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у різних регіонах України. За версією слідства, вони вносили неправдиві відомості до державної інформаційної системи «Оберіг», штучно завищуючи показники мобілізації.

    У межах чотирьох кримінальних проваджень правоохоронці встановили щонайменше 276 неправдивих записів. У системі громадян могли позначати як взятих на військовий облік, призваних та направлених до військових частин, хоча фактично цього не відбувалося.

    Серед людей, які в реєстрі значилися мобілізованими, слідство виявило тих, хто вже проходив військову службу, самовільно залишив військові частини, зник безвісти або загинув. В інших випадках громадяни взагалі не прибували до ТЦК, не проходили ВЛК та не були зараховані до військових частин.

    Як могли змінювати дані в «Оберезі»

    За даними Офісу генерального прокурора, фігуранти мали законний службовий доступ до інформаційно-комунікаційної системи та використовували власні кваліфіковані електронні підписи.

    Саме через цей доступ, за версією слідства, вони змінювали облікові картки військовозобов’язаних.

    Йшлося не про злам системи ззовні, а про можливе зловживання легальними повноваженнями людей, які мали право працювати з реєстром.

    Дії фігурантів залежно від конкретного епізоду кваліфікували за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України — несанкціонована зміна інформації в автоматизованій системі особами, які мають право доступу до неї, а також за ч. 1 ст. 366 КК України — службове підроблення.

    Найбільше записів виявили у Львові та Ужгороді

    Наймасштабніший епізод стосується Львова та Ужгорода.

    Там слідчі встановили щонайменше 239 неправдивих записів. За цим епізодом підозри отримали троє посадовців ТЦК та СП — виконувач обов’язків начальника та двоє колишніх керівників.

    За версією слідства, у реєстр вносили неправдиві відомості про постановку людей на військовий облік та їхню мобілізацію.

    Серед тих, кого могли відображати в системі як призваних, були військовослужбовці, особи, які самовільно залишили військові частини, а також загиблі.

    На Вінниччині йдеться про п’ятьох громадян

    У Вінницькій області колишнього керівника одного з ТЦК та СП підозрюють у внесенні неправдивих даних щодо п’ятьох людей.

    В «Оберезі» їх зазначили як направлених на військову службу.

    Однак, за даними слідства, фактично до відповідних військових частин вони не зараховувалися.

    На Луганщині — 28 записів

    Ще троє колишніх керівників районних ТЦК та СП фігурують у справі на Луганщині.

    Правоохоронці стверджують, що вони внесли неправдиві відомості щодо 28 військовозобов’язаних.

    Частина цих людей уже проходила службу, одна людина мала статус зниклої безвісти за особливих обставин.

    Окремий епізод, за версією слідства, стосується зміни облікових даних, за допомогою яких могли приховати військовозобов’язаного від призову після закінчення строку його бронювання.

    На Чернігівщині чотирьох людей записали до бойової частини

    Ще одну підозру отримав начальник одного з ТЦК та СП Чернігівської області.

    Йому інкримінують внесення неправдивих відомостей щодо чотирьох військовозобов’язаних.

    У реєстрі їх нібито зазначили як призваних і направлених до бойової військової частини, хоча, за даними слідства, фактично вони там службу не проходили.

    Навіщо могла бути потрібна «паперова мобілізація»

    Одна з версій правоохоронців — штучне покращення показників виконання мобілізаційних завдань.

    Подібні випадки ДБР виявляло й раніше.

    Наприклад, у серпні на Тернопільщині посадовця ТЦК підозрювали у тому, що він вносив до «Оберегу» інформацію про нібито мобілізацію громадян та їх направлення до військових частин, хоча фактичного призову не було. ДБР прямо пов’язувало це зі спробою штучно покращити статистику виконання мобілізаційного плану.

    Схожу справу розслідували й на Івано-Франківщині, де посадовцю ТЦК закидають внесення неправдивих даних про нібито проходження військової служби 21 військовозобов’язаним.

    Це вже не перша хвиля справ навколо «Оберега»

    Проблеми із внесенням неправдивих даних до реєстру правоохоронці фіксують не вперше.

    Ще у червні ДБР повідомляло про трьох керівників районних ТЦК Тернопільської області, які, за даними слідства, повторно «мобілізували» в реєстрі понад 100 військовослужбовців, які вже фактично проходили службу.

    У липні ДБР також повідомило про підозру керівнику Могилів-Подільського РТЦК та СП. За версією слідства, він змінював дані військовозобов’язаних у «Оберезі» для штучного завищення показників мобілізації.

    Тобто нинішні вісім підозр — не окремий епізод, а частина значно ширшого масиву кримінальних проваджень довкола військового обліку та роботи ТЦК.

    Правоохоронці вже проводять масштабну перевірку ТЦК

    30 липня Державне бюро розслідувань разом із Генеральним штабом ЗСУ розпочало масштабну операцію «Чесний призов».

    Обшуки та інші слідчі дії проходили більш ніж у 100 ТЦК та СП у більшості регіонів України.

    ДБР повідомляло, що перевіряє можливі схеми ухилення від мобілізації за гроші, неправомірні зміни даних у реєстрах, перевищення повноважень та інші порушення.

    Раніше Nenka.info також писала, що майже 80 керівників ТЦК отримали підозри у справах, пов’язаних із можливими схемами навколо ВЛК, бронювання та мобілізації. За даними Нацполіції, слідчі також перевіряли тисячі випадків бронювання та десятки тисяч постанов ВЛК.

    Nenka.info вже писала про маніпуляції з «Оберегом»

    Схожі справи траплялися й раніше.

    У 2025 році Nenka.info повідомляла про офіцера ТЦК у Харкові, якого підозрювали у маніпуляціях із системою «Оберіг».

    За версією слідства, він міг ставити військовозобов’язаних на облік без їхньої фактичної присутності у ТЦК та незаконно змінювати статус людей, які перебували в розшуку. Правоохоронці тоді говорили щонайменше про 29 осіб.

    Також Nenka.info писала про справу в Одесі, де офіцера ТЦК обвинувачували у внесенні недостовірних відомостей до державних реєстрів та оформленні фіктивних відстрочок. У справі фігурували дані щодо 138 осіб.

    Чому махінації з «Оберегом» особливо небезпечні

    «Оберіг» — ключовий державний реєстр, у якому міститься інформація про призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

    Відомості з нього використовуються під час військового обліку, перевірки статусу громадянина, бронювання, оформлення відстрочок та проведення мобілізаційних заходів.

    Тому навіть одна неправомірна зміна може мати практичні наслідки для конкретної людини.

    А коли йдеться про сотні записів і посадовців, які мають службові ключі доступу до системи, правоохоронці фактично перевіряють не просто окремі помилки, а можливе системне використання державного реєстру всупереч його призначенню.

    Підозра ще не означає доведену вину

    Наразі йдеться саме про підозри та версію слідства.

    Вину кожного з восьми фігурантів може встановити лише суд після дослідження доказів.

    Водночас масштаб уже задокументованих епізодів значний: у чотирьох кримінальних провадженнях правоохоронці говорять щонайменше про 276 неправдивих записів у «Оберезі», а географія справ охоплює Львів, Ужгород, Вінницьку, Луганську та Чернігівську області.

    Розслідування тривають, тому кількість епізодів та фігурантів ще може змінитися.

  • Загроза відкриття північного фронту взимку: командир «Азову» попередив про плани РФ щодо Чернігівщини, Сумщини та Києва

    Загроза відкриття північного фронту взимку: командир «Азову» попередив про плани РФ щодо Чернігівщини, Сумщини та Києва

    На початку зими російські окупаційні війська можуть використати накопичений мобілізаційний резерв для спроби створення так званої буферної зони на півночі України та посилення тиску на столицю. Про ймовірний сценарій дій ворога попередив командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» Денис Прокопенко під час щорічної зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» (YES).

    За словами військового керівника, накопичений людський ресурс агресор планує спрямувати на сковування українських Сил оборони, аби завадити маневру та перекиданню оперативних резервів на критичні напрямки фронту.

    «Частину мобілізованого резерву, який буде сформований до початку зими, противник може запросто задіяти з метою сковування наших зусиль і не давати нам перегрупувати будь-які резерви на північних кордонах нашої держави. З метою створення буферної зони в Сумській і Чернігівській областях і продовження терору нашої столиці», — пояснив Денис Прокопенко.

    Військове командування наголошує, що формування ворогом ударних угруповань уздовж північного кордону несе системні ризики для прикордонних областей, де агресор може спробувати розширити сіру зону та змусити Україну утримувати значні сили для оборони Чернігова, Сум і підступів до Києва.

  • Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Російські війська під ранок у середу, 26 серпня, знову атакували Чернігів безпілотниками. Один з ударів припав по приватному житловому будинку, який після атаки охопила потужна пожежа. Оселя була фактично знищена вогнем. Під час пошуково-рятувальних робіт на місці удару знайшли тіла 49-річної жінки та 4-річної дівчинки. Ще одну дитину — 14-річну дівчинку — доправили до лікарні.

    Трагедія стала продовженням серії російських атак на Чернігів, які протягом останніх кількох днів відбуваються практично хвиля за хвилею. Російські безпілотники атакували обласний центр і 24, і 25 серпня, завдаючи ударів як по житловій забудові, так і по критичній інфраструктурі.

    За інформацією Чернігівської міської ради, удар 26 серпня стався під ранок. Внаслідок нього спалахнув приватний житловий будинок. Вогонь фактично повністю знищив оселю, також були пошкоджені господарські споруди. Окрім цього, загорівся магазин, який розташований поруч.

    Попередньо було відомо, що на момент російського удару всередині будинку перебували троє людей.

    Спочатку міська влада повідомила про госпіталізацію 14-річної дівчинки. Під час подальших пошукових робіт інформація про наслідки атаки стала значно трагічнішою: рятувальники виявили тіла двох загиблих — 49-річної жінки та чотирирічної дівчинки.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський також підтвердив, що внаслідок ранкової атаки загинули двоє людей, а 14-річна дитина отримала травми.

    За даними ДСНС, пожежа виникла не лише в житловому будинку, а й у розташованому поруч магазині. Загоряння рятувальникам вдалося локалізувати.

    Перед вибухами повідомляли про дрони

    Перед вибухами Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух російських безпілотників у напрямку Чернігова. За даними українських медіа, цього разу для атаки росіяни застосовували реактивні безпілотники.

    Перші повідомлення міської влади про удар з’явилися ще близько 04:55 ранку. Спочатку масштаби наслідків були невідомі, оскільки на місці працювали екстрені служби.

    Згодом стало зрозуміло, що удар припав безпосередньо по житловому сектору.

    Таким чином, російська атака цієї ночі завершилася загибеллю одразу двох цивільних, одна з яких — маленька дитина.

    Чернігів атакували і напередодні

    Особливо показово, що удар стався після надзвичайно важкої для міста доби 25 серпня.

    Протягом дня російські війська атакували Чернігів більш ніж десятьма безпілотниками. Начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський повідомляв про пошкодження критичної інфраструктури та складських приміщень. Тоді було відомо щонайменше про трьох постраждалих.

    Унаслідок ударів постраждала й енергетична система регіону. За інформацією «Чернігівобленерго», російська атака пошкодила енергетичний об’єкт. Без електропостачання залишилися понад 30 тисяч абонентів у Чернігівському районі та Славутичі.

    Удари відбувалися в кілька хвиль. Повітряні сили попереджали про рух ударних дронів у напрямку обласного центру, після чого в Чернігові неодноразово лунали вибухи.

    Увечері ситуація знову загострилася. Російські війська атакували приватний сектор міста. За попередніми даними, один приватний будинок згорів, ще щонайменше п’ять отримали пошкодження.

    Постраждали троє людей, серед яких була 10-річна дитина, а також жінка та чоловік. Їм надавали медичну допомогу.

    А вже за кілька годин, під ранок 26 серпня, російська армія завдала наступного удару — цього разу з летальними наслідками.

    Атаки почалися ще у День Незалежності

    Серія ударів по Чернігову почалася ще 24 серпня — у День Незалежності України.

    Того дня російський безпілотник влучив у багатоповерховий житловий будинок у центральній частині міста. Після влучання виникла пожежа.

    За подальшою інформацією місцевої влади, кількість постраждалих унаслідок тієї атаки сягнула 20 людей, серед них були двоє дітей.

    Таким чином, лише за три дні Чернігів пережив одразу кілька хвиль російських ударів безпілотниками: 24 серпня було атаковано багатоповерхівку, 25 серпня понад десять БпЛА били по місту, інфраструктурі та приватному сектору, а вранці 26 серпня удар по житловому будинку забрав життя жінки та чотирирічної дитини.

    Під ударом не лише Чернігів

    Російські війська одночасно посилюють атаки й на населені пункти Чернігівської області, передусім прикордонні громади.

    Зокрема, ввечері 25 серпня російські війська атакували Семенівку. За даними Суспільного, безпілотник типу «Молнія» влучив у приміщення «Укрпошти».

    Того самого дня під ударами опинилася Мена. Унаслідок двох російських атак у центрі міста була знищена будівля, де розташовувалися «Укрпошта» та «Укртелеком». Пошкоджень також зазнали три багатоповерхові житлові будинки, початкова школа та будинок культури.

    Чернігівщина через близькість до російського кордону залишається однією з областей, які регулярно потерпають від застосування різних видів озброєння. Російські війська використовують проти прикордонних громад FPV-дрони, ударні безпілотники, артилерію та міномети.

    Однак останні удари демонструють, що небезпека дедалі частіше стосується не тільки прикордонних сіл, а й самого обласного центру.

    Ранкова атака 26 серпня стала найтрагічнішою з останньої серії ударів по Чернігову. Там, де ще вночі був житловий будинок, після атаки залишилося згарище. Рятувальники продовжували працювати на місці, ліквідовуючи наслідки удару.

    Остаточна інформація щодо масштабів руйнувань може уточнюватися.

  • Росія вдарила по центру Мени у День Незалежності: 12 поранених, серед них четверо дітей

    Росія вдарила по центру Мени у День Незалежності: 12 поранених, серед них четверо дітей

    Російські війська ввечері 24 серпня атакували центральну частину міста Мена Корюківського району Чернігівської області. Унаслідок удару поранення дістали 12 людей, серед них четверо дітей. Про це повідомила Національна поліція України.

    Під час атаки пошкоджені адміністративні та житлові будівлі, магазини й автомобілі. Унаслідок удару в центральній частині міста виникла значна кількість пошкоджень, а місцевим службам довелося працювати на місці обстрілу.

    Поліцейські документують наслідки російської атаки, фіксують пошкоджене майно та збирають докази для подальшого розслідування.

    У районі спалахнули масштабні пожежі

    Російські війська з вечора 24 серпня та протягом ночі продовжували атакувати Корюківський район Чернігівщини. Внаслідок обстрілів у районі виникла низка пожеж.

    Одна з них сталася на території підприємства. Вогонь охопив понад 3000 квадратних метрів. До ліквідації наслідків залучили рятувальників та інші відповідні служби.

    Фахівці працюють над гасінням пожеж, розбором пошкоджених конструкцій та відновленням нормальної роботи пошкоджених об’єктів. Безпекова ситуація при цьому залишається складною через продовження російських атак по області.

    У поліції наголосили на необхідності документування кожного такого удару. Зібрані докази використовуватимуть для встановлення всіх обставин обстрілу та притягнення винних до відповідальності.

    Атака на Мena сталася у День Незалежності України. Російські війська в цей період продовжили удари по цивільній інфраструктурі та населених пунктах Чернігівщини.

    Напередодні російська армія також атакувала автозаправні комплекси у Чернігівській та Полтавській областях. Тоді повідомлялося про постраждалу людину.

     

  • Росія може піти на нову масштабну мобілізацію: Зеленський назвав терміни та кількість людей

    Росія може піти на нову масштабну мобілізацію: Зеленський назвав терміни та кількість людей

    Росія може провести нову хвилю мобілізації вже після парламентських виборів у вересні 2026 року. За оцінкою української сторони, Кремль хоче додатково залучити до війни проти України близько 300 тисяч військовослужбовців, а надалі масштаби поповнення російської армії можуть бути ще більшими.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. Інформацію також наводить Reuters.

    За словами глави держави, в Україні очікують, що російська влада намагатиметься провести мобілізацію таким чином, щоб вона якомога менше зачепила жителів найбільших міст РФ.

    «Впевнені, що після виборів у них буде мобілізація. Вважаємо, що вона буде не в центральних містах. Але я не думаю, що це вийде у них дуже сильно приховати», — заявив Зеленський.

    Президент назвав майбутню кампанію «периферійною мобілізацією» — тобто основний набір, за його оцінкою, може відбуватися передусім у віддалених російських регіонах.

    Кремлю можуть знадобитися ще 300 тисяч людей

    За словами Зеленського, російське керівництво розраховує у 2026 році отримати для фронту додатково приблизно 300 тисяч осіб.

    Reuters зазначає, що парламентські вибори в Росії заплановані на 18–20 вересня 2026 року. Саме після них, за оцінкою української сторони, Кремль може перейти до нової фази поповнення армії.

    При цьому йдеться не лише про потреби Росії до кінця нинішнього року.

    Зеленський заявив, що у 2027 році Москва може залучити ще сотні тисяч людей. Загальна мета, за його словами, може становити близько 500 тисяч нових військовослужбовців.

    Ці сили Росії потрібні насамперед для продовження наступальних операцій в Україні.

    Куди Росія може кинути мобілізованих

    Одним із головних напрямків, де Кремль може використати нове поповнення, залишається Донеччина.

    Зеленський назвав серед ключових цілей російської армії Костянтинівку, Слов’янськ та Краматорськ. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із пріоритетних для російського командування.

    «Головний напрямок у ворога — Костянтинівка, Слов’янськ, Краматорськ. Мета ними не досягнута, але цей напрямок буде головним для них цього року і надалі», — зазначив президент.

    Ще одним завданням російських військ, за його словами, залишається створення так званої «буферної зони» в районах Харківської та Сумської областей. Цієї мети окупаційні сили також поки не досягли.

    Зеленський вважає, що значна частина потенційно мобілізованих 300 тисяч росіян може бути спрямована саме на схід України.

    Розподіл нових резервів, однак, залежатиме від ситуації на полі бою.

    Зеленський не виключив загрози для Чернігівщини та Київщини

    Президент також назвав ще один можливий сценарій використання Росією додаткових сил.

    Якщо російські війська матимуть результати на сході, частину сформованих резервів Кремль теоретично може перекинути на інші напрямки.

    Серед них Зеленський згадав Чернігівську та Київську області.

    За його словами, у Росії можуть існувати теоретичні плани наступальних дій із території Брянської області РФ. Водночас наразі концентрації необхідної для такої операції кількості російських військових там не зафіксовано. Україна, однак, стежить за ситуацією та можливим накопиченням сил.

    Президент уточнив, що українська сторона бачить техніку вздовж кордону, проте необхідного для масштабної наступальної операції особового складу в Брянській області зараз немає.

    Таким чином, слова Зеленського про Чернігівщину та Київщину стосуються потенційного сценарію, а не повідомлення про вже сформоване ударне угруповання.

    Україна заявляла про підготовку мобілізації ще раніше

    Попередження про можливу нову мобілізаційну кампанію в Росії звучать не вперше.

    Ще 11 серпня Зеленський заявляв, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією мобілізаційних заходів восени. За його словами, ці дані нібито підтверджувалися внутрішніми російськими документами.

    Тоді президент також пов’язував можливі рішення Кремля з завершенням парламентської виборчої кампанії.

    Додаткові ознаки підготовки до потенційної мобілізації з’являються і в західних медіа.

    The Wall Street Journal 23 серпня повідомила з посиланням на західних розвідників, що в Росії проводяться заходи з перевірки готовності до можливої нової хвилі мобілізації.

    Зокрема, минулого місяця російські військові проводили відповідне планування в Калінінградській області. За даними співрозмовників видання, відпрацьовувалися питання розміщення, забезпечення та озброєння потенційно мобілізованих. Подібні заходи, як стверджують джерела WSJ, проводяться й в інших частинах Росії.

    При цьому важливе уточнення: остаточного рішення Кремля про нову масову мобілізацію публічно не оголошено. Йдеться про оцінки української влади, розвіддані та повідомлення західних джерел про підготовчі заходи.

    Росія зазнає великих втрат на Донеччині

    Необхідність додаткового поповнення армії Зеленський пов’язує зі значними втратами російських військ.

    За його словами, від початку 2026 року Росія втратила близько 267 тисяч військовослужбовців, із яких приблизно 155 тисяч — загиблими. Це оцінка української сторони, незалежно підтвердити такі цифри в умовах війни неможливо.

    Особливо інтенсивні бої, за словами президента, тривають у районі Костянтинівки. Зеленський стверджує, що саме на цьому напрямку припадає 70–80% російських втрат.

    Російські війська продовжують намагатися просунутися до українського «поясу фортець» на Донеччині, до якого належать Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ.

    Reuters також зазначає, що російські війська продовжують операцію із захоплення решти Донбасу, однак просування дається їм дорогою ціною.

    Путін хоче захопити Донеччину до кінця року — Зеленський

    За словами українського президента, Володимир Путін поставив перед російськими генералами завдання до кінця 2026 року завершити окупацію Донецької та Луганської областей.

    Зеленський вважає виконання такого завдання нереалістичним.

    Водночас саме ситуація на Донеччині, на його думку, визначатиме, куди Москва спрямує потенційне нове поповнення.

    Якщо Росія не досягне поставлених цілей, значна частина нових військовослужбовців може бути кинута на продовження наступу на Костянтинівку, Краматорськ та Слов’янськ. Якщо ж ситуація зміниться на користь РФ, Кремль може спробувати використати резерви на інших ділянках фронту або кордону.

    Чому Кремль може чекати до виборів

    Проведення масштабної мобілізації залишається політично ризикованим для російської влади.

    Попередню велику хвилю так званої «часткової мобілізації» Володимир Путін оголосив у вересні 2022 року. Вона спричинила значний суспільний резонанс і виїзд великої кількості росіян за кордон.

    Саме тому нинішня схема, яку описує Зеленський, передбачає насамперед набір людей у віддалених регіонах, а не в Москві, Санкт-Петербурзі та інших великих містах.

    Reuters пише, що, за оцінкою Зеленського, майбутня кампанія може бути «периферійною» і концентруватися на віддалених частинах РФ.

    Окремо західні розвідники повідомили WSJ про перевірки здатності російської військової системи прийняти значну кількість новобранців. Це не доводить, що рішення про мобілізацію вже ухвалене, однак свідчить про підготовку Росії до такого сценарію.

    Період після парламентських виборів 18–20 вересня може стати ключовим. За оцінкою українського керівництва, саме тоді Кремль може перейти до нового масштабного поповнення армії — спочатку приблизно на 300 тисяч осіб, а згодом збільшити чисельність залучених до пів мільйона.

  • Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Російські війська почали активніше застосовувати по Чернігівській області реактивні безпілотники, зокрема дрони типу “Бандероль”. За словами начальника Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса, ці засоби ураження становлять серйозну загрозу через високу швидкість польоту, що ускладнює їх перехоплення силами протиповітряної оборони.

    Про це Чаус повідомив у своєму зверненні.

    За його словами, лише протягом 3 серпня російські окупанти здійснили масовану атаку по території області, використовуючи як ударні безпілотники, так і реактивні “Бандеролі”, які називають гібридом крилатої ракети та дрона.

    Глава ОВА зазначив, що швидкість польоту “Бандеролі” сягає близько 650 кілометрів на годину, через що такі цілі набагато складніше виявити та знищити засобами ППО. Водночас він повідомив, що українські підрозділи, які обороняють небо Чернігівщини, найближчим часом отримають додаткове посилення.

    Чаус також навів статистику роботи протиповітряної оборони за липень. За його словами, ефективність ППО в області становила близько 70%.

    Протягом минулого місяця українські захисники збили 865 російських ударних безпілотників, ще близько 200 повітряних цілей були локаційно втрачені або подавлені засобами радіоелектронної боротьби.

    “Оборонцям вдалося збити в нашому небі 865 ударних БпЛА. Ще близько 200 були локаційно втрачені або подавлені РЕБами. Велика вдячність захисникам – гідно відпрацювали по ворожих цілях”, – наголосив очільник області.

    Під час масованої атаки 3 серпня під ударами опинилися Чернігів, Прилуки, Новгород-Сіверський та низка громад області. Основними цілями російських військ стали підприємства, логістичні комплекси, аграрна інфраструктура та об’єкти критичної інфраструктури.

    У Чернігові зафіксовано влучання та падіння уламків безпілотників на території підприємств. Унаслідок атаки загорілися виробничий цех і складські приміщення, пошкоджено автомобілі. Крім того, уламки одного з дронів впали на територію логістичної компанії, а також поблизу модульного містечка в Киселівській громаді.

    У Киїнській громаді російські війська атакували територію аграрного підприємства. За даними ОВА, внаслідок обстрілів постраждали четверо людей — троє чоловіків і одна жінка.

    У Прилуках російські безпілотники влучили у складські приміщення із сільськогосподарською технікою, а також по логістичній компанії. У результаті ударів було знищено близько десяти автомобілів і приблизно стільки ж вантажних причепів, ще частина транспорту зазнала пошкоджень. Також атаковано ще одне підприємство міста.

    У Новгороді-Сіверському під обстріл потрапили логістичні компанії та об’єкти зв’язку. Пошкоджень зазнали адміністративні будівлі та транспортні засоби. Крім того, російські дрони атакували села Новгород-Сіверської громади, де пошкоджено приватні житлові будинки й автомобіль. Унаслідок одного з ударів постраждав цивільний чоловік.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія вивчає можливість запуску дронів-ракет “Бандероль” із наземних платформ. На думку експертів, це може ускладнити виявлення підготовки до атак і зробити удари менш прогнозованими, хоча водночас скоротить дальність застосування цієї зброї.

  • Понад 70 тисяч абонентів без світла: Росія атакувала енергооб’єкт на Чернігівщині

    Понад 70 тисяч абонентів без світла: Росія атакувала енергооб’єкт на Чернігівщині

    У ніч на 24 липня російські війська завдали удару по енергетичній інфраструктурі Чернігівської області. Внаслідок атаки було пошкоджено один із енергооб’єктів, через що без електропостачання залишилися понад 70 тисяч споживачів у Чернігові, Чернігівському та Корюківському районах. Про це повідомила пресслужба «Чернігівобленерго».

    В енергокомпанії уточнили, що знеструмлення сталося через пошкодження об’єкта енергетичної інфраструктури внаслідок ворожого удару.

    «Шановні споживачі! Внаслідок атаки ворога пошкоджено енергооб’єкт. Знеструмлено понад 70 тисяч абонентів у місті Чернігів, Чернігівському і Корюківському районах», — йдеться у повідомленні.

    Енергетики зазначили, що вже готуються до проведення аварійно-відновлювальних робіт, однак розпочати їх зможуть лише після того, як це дозволить безпекова ситуація. Першочерговим завданням залишається забезпечення безпеки ремонтних бригад, які працюватимуть на пошкодженому об’єкті.

    Напередодні атаки Повітряні сили Збройних сил України попереджали про загрозу застосування ударних безпілотників. Близько 23:00 23 липня військові повідомили про рух російських дронів у напрямку Чернігівської області, зокрема в бік Мени та Славутича. Після цього попередження про повітряну небезпеку для регіону неодноразово оновлювалися.

    Це вже не перший удар по енергетичній інфраструктурі Чернігівщини за останній час. Лише кілька днів тому російські війська атакували інший енергооб’єкт області, внаслідок чого без електроенергії залишилися понад 100 тисяч споживачів. Тоді енергетикам також довелося проводити масштабні аварійно-відновлювальні роботи.

    Останніми тижнями Росія активізувала атаки на північні регіони України, зокрема Чернігівську та Київську області. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що російське командування розглядає можливість ескалації бойових дій на цьому напрямку, тому захист критичної інфраструктури та посилення оборони північних областей залишаються серед пріоритетних завдань.

  • Хотіли пустити локомотив під укіс: СБУ схопила агентів РФ із двома бомбами на Чернігівщині

    Хотіли пустити локомотив під укіс: СБУ схопила агентів РФ із двома бомбами на Чернігівщині

    Служба безпеки України заявила про затримання у Чернігівській області двох імовірних російських агентів, яких підозрюють у підготовці диверсії на залізниці. За даними слідства, чоловік і жінка мали закласти під колію два саморобні вибухові пристрої, щоб пустити з рейок вантажний локомотив та порушити транспортну логістику на півночі України.

    Фігурантів затримали безпосередньо перед реалізацією плану — коли вони прямували до обраної ділянки залізниці. Під час затримання правоохоронці виявили у них дві саморобні бомби, які, за версією СБУ, мали бути встановлені під рейками. Інформацію про спецоперацію оприлюднила Служба безпеки України 22 липня.

    У спецслужбі наголошують, що запланований вибух мав спричинити сходження вантажного локомотива з рейок. Таким чином російська сторона нібито намагалася не лише пошкодити залізничну інфраструктуру, а й створити перебої у перевезеннях на одному з напрямків півночі України.

    З міркувань безпеки СБУ не назвала точної ділянки колії, населеного пункту чи маршруту, на якому планувалася диверсія. Також офіційно не розкривають характер вантажу, який міг перевозити локомотив, і не повідомляють, чи був конкретний потяг обраний як ціль заздалегідь.

    Росіяни пообіцяли допомогти втекти з України

    За матеріалами справи, основним виконавцем російського завдання був мобілізований житель Києва, який самовільно залишив військову частину.

    Слідство стверджує, що після СЗЧ чоловік вийшов на контакт із представниками РФ через Telegram. В обмін на співпрацю російська сторона нібито пообіцяла допомогти йому незаконно виїхати з території України.

    Саме ця обіцянка, за попередньою версією правоохоронців, стала одним із мотивів погодитися на виконання диверсійного завдання.

    Подібна схема вербування не є новою. Російські спецслужби та пов’язані з ними особи нерідко шукають потенційних виконавців у месенджерах, пропонуючи гроші, допомогу з виїздом за кордон або уникнення відповідальності. Водночас у цій конкретній справі особи російських кураторів офіційно не названі, а їхня належність до певної спецслужби РФ поки не уточнюється.

    До диверсії залучили студентку

    За даними СБУ, чоловік залучив до підготовки вибуху свою знайому — студентку одного зі столичних закладів вищої освіти.

    Її роль, як стверджує слідство, полягала у закупівлі компонентів, необхідних для виготовлення саморобних вибухових пристроїв. Зокрема, вона нібито купувала хімічні речовини, мобільні телефони та інші складові.

    Придбані матеріали жінка передавала своєму спільнику. Той, за версією правоохоронців, виготовляв вибухівку відповідно до інструкцій, отриманих від російського куратора.

    Під час обшуків у тимчасовому помешканні затриманих співробітники СБУ вилучили хімічні компоненти, лабораторне приладдя, детонатори та засоби зв’язку. Ці предмети направлятимуть на експертизу, яка має встановити їхнє точне призначення, склад вибухових пристроїв і потенційну потужність.

    Офіційно не повідомляється, де саме підозрювані могли виготовляти бомби, скільки часу тривала підготовка та чи встигли вони провести випробування окремих компонентів.

    Кілька разів вивчали залізничні маршрути

    Перед спробою закласти вибухівку підозрювані, за даними слідства, декілька разів виїжджали до залізничних ліній та проводили дорозвідку.

    Вони нібито вивчали рух потягів, навколишню територію та шукали найбільш уразливу ділянку колії. Ймовірно, виконавці мали обрати місце, де вибух міг би завдати найбільшої шкоди локомотиву та ускладнити відновлення руху.

    Правоохоронці не розкривають, як саме вдалося вийти на слід підозрюваних. Водночас їх затримання дорогою до місця запланованого підриву свідчить, що спецслужба стежила за діями фігурантів і контролювала завершальний етап підготовки диверсії.

    За повідомленнями місцевих медіа, у затриманих були саме дві саморобні бомби, а також обладнання й матеріали, які могли використовуватися для подальшого виготовлення вибухівки.

    Росія намагалася вдарити по логістиці

    Залізниця залишається одним із ключових елементів транспортної системи України. Нею перевозять пасажирів, гуманітарні вантажі, продукцію підприємств та інші критично важливі ресурси.

    У СБУ вважають, що метою запланованої диверсії було порушення транспортного сполучення саме на півночі країни. Навіть тимчасове пошкодження колії могло призвести до затримки руху, необхідності проведення ремонтних робіт та перекидання потягів на альтернативні маршрути.

    Водночас правоохоронці не повідомляють, чи мала диверсія бути синхронізована з іншими російськими атаками або ударами по інфраструктурі регіону.

    Чернігівська область регулярно зазнає російських обстрілів, особливо у прикордонних районах. Паралельно РФ намагається використовувати завербованих громадян для підпалів, стеження за військовими об’єктами, коригування ударів і пошкодження інфраструктури.

    Яку підозру оголосили затриманим

    Слідчі СБУ повідомили обом фігурантам про підозру за частиною третьою статті 15, частиною другою статті 28 та частиною другою статті 113 Кримінального кодексу України.

    Йдеться про незакінчений замах на диверсію, вчинений за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

    Відповідно до Кримінального кодексу, незакінченим замахом вважається ситуація, коли людина з причин, що не залежали від її волі, не виконала всіх дій, які вважала необхідними для завершення злочину.

    Вчинення правопорушення за попередньою змовою означає, що двоє або більше учасників заздалегідь домовилися про спільні дії.

    Диверсія в умовах воєнного стану належить до особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки. Санкція відповідної статті передбачає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі обидва підозрювані перебувають під вартою. Водночас відповідно до Конституції України остаточно встановити їхню винуватість може лише суд.

    Справу продовжують розслідувати

    Правоохоронці мають встановити повне коло осіб, причетних до підготовки диверсії, канали зв’язку з російськими кураторами та можливі попередні завдання затриманих.

    Слідство також перевірятиме, чи передавали підозрювані представникам РФ фотографії, координати залізничних об’єктів або інформацію про рух потягів. Окремо правоохоронці можуть з’ясовувати, хто саме мав допомогти чоловікові незаконно залишити Україну та чи був цей маршрут реальним, а не лише способом схилити його до співпраці.

    Затримання на Чернігівщині стало черговим випадком, коли російська сторона, за версією СБУ, намагалася використати завербованих громадян для удару по українській інфраструктурі. Цього разу правоохоронцям вдалося зупинити підозрюваних ще до закладання вибухівки й уникнути можливого сходження локомотива з рейок, пошкодження колії та загрози для людей.

  • Путін може відкрити новий фронт: у Раді назвали найнебезпечніший напрямок

    Путін може відкрити новий фронт: у Раді назвали найнебезпечніший напрямок

    Росія після виборів до Державної думи може спробувати відкрити новий фронт проти України. Одним із найбільш імовірних напрямків називають Чернігівську область, а у разі домовленостей Кремля з Білоруссю ситуація може стати ще складнішою. Про це заявив секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко.

    У Верховній Раді попередили про нову загрозу

    За словами Костенка, після завершення виборчої кампанії в Росії Кремль може активізувати військові дії та спробувати розширити театр бойових дій.

    Нардеп наголосив, що одним із потенційних напрямків наступу є Чернігівщина. Особливе занепокоєння викликає можливий сценарій, за якого Росія отримає підтримку Білорусі.

    «Якщо вони відкриють Чернігівський фронт, а не дай Боже ще домовляться з Білоруссю, то тих сил і засобів, які ми маємо зараз, буде далеко недостатньо. У такому разі Україні доведеться шукати додаткові ресурси для оборони», – заявив Костенко в ефірі «Київ24».

    За його словами, у разі розширення фронту Україні доведеться перерозподіляти сили та залучати додаткові резерви.

    Експерти не бачать ознак великого наступу зараз

    Водночас військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко вважає, що наразі російське угруповання у Брянській області не має достатньої чисельності для масштабної наступальної операції.

    За його оцінкою, найближчим часом загроза для Чернігівської області може проявлятися у вигляді:

    • диверсійно-розвідувальних груп;
    • локальних рейдів у прикордонній смузі;
    • спроб розширення так званої «буферної зони».

    Разом із тим експерт наголошує, що ситуація може змінюватися, тому за накопиченням російських сил необхідно постійно стежити.

    Що кажуть прикордонники

    Раніше речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко зазначав, що Росія може спробувати здійснювати наступальні дії на Чернігівському напрямку не лише за участі Білорусі, а й із власної території.

    За його словами, саме такий сценарій нині виглядає більш реалістичним, хоча українські військові уважно контролюють ситуацію вздовж усього північного кордону.

    «Флеш»: війна переходить у нову фазу

    Паралельно радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов («Флеш») заявив, що характер війни поступово змінюється.

    За його словами, дедалі більшого значення набувають далекобійні удари по тиловій інфраструктурі. Росія, на його думку, намагатиметься атакувати практично будь-які об’єкти на глибину до 100 кілометрів від кордону.

    Серед потенційних цілей він назвав:

    • автозаправні станції;
    • логістичні склади;
    • поштові відділення;
    • підприємства;
    • залізничну інфраструктуру;
    • електропідстанції;
    • бази будівельної та сільськогосподарської техніки.

    Водночас Бескрестнов підкреслив, що Україна також має достатній потенціал для ударів по військовій та критичній інфраструктурі Росії.

    Яка ситуація на фронті

    Попри заяви про можливе відкриття нового напрямку, основні наступальні зусилля російська армія продовжує зосереджувати на сході України.

    За даними Генерального штабу та військового командування, найбільш напруженою залишається ситуація на Лиманському, Покровському та Куп’янському напрямках. Російські війська також продовжують спроби розширити так звану буферну зону на півночі Харківської області.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше заявляв, що Росія не відмовилася від планів повної окупації Луганської та Донецької областей, а також прагне посилити наступальні дії у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

    Остаточних ознак підготовки нового фронту поки немає

    Наразі заяви про можливий наступ на Чернігівщину залишаються оцінками окремих політиків і військових експертів. Офіційних повідомлень Генерального штабу ЗСУ про підготовку Росією масштабної наступальної операції саме на цьому напрямку наразі немає.

    Водночас українські військові продовжують уважно контролювати ситуацію на північному кордоні, враховуючи можливість зміни обстановки у разі перекидання російських резервів або зміни позиції Білорусі.

  • Бензин, вода, кешбек, посилки: з 1 липня українців накриє хвиля важливих змін

    Бензин, вода, кешбек, посилки: з 1 липня українців накриє хвиля важливих змін

    Із 1 липня 2026 року в Україні набуває чинності одразу низка важливих змін, які торкнуться практично кожного. Українці зіткнуться з новими правилами на автозаправних станціях, змінами у вартості комунальних послуг, оновленнями для абітурієнтів, новими вимогами для бізнесу та роботодавців, а також із завершенням терміну використання коштів програми “Національний кешбек”. Крім того, зміняться правила міжнародних відправлень до Європейського Союзу, а деякі категорії пасажирів у Києві втратять право на безкоштовний проїзд.

    Однією з найпомітніших змін стане перехід українських АЗС на бензин стандарту Е10. Відтепер до бензину додаватимуть до 10% біоетанолу. Такий стандарт уже давно використовується у більшості країн Європейського Союзу, а Україна гармонізує свій паливний ринок із європейськими нормами.

    Як пояснює директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн, раніше для українського ринку європейські виробники були змушені окремо виготовляти бензин стандарту Е5, що збільшувало логістичні витрати. Після переходу на Е10 паливо для України та ЄС стане фактично однаковим, що спростить постачання та зробить ринок більш стабільним.

    При цьому експерт зазначає, що суттєвого зростання цін на пальне очікувати не варто. За його оцінками, літр бензину може подорожчати приблизно на 50–70 копійок, а після повної адаптації ринку ця різниця може практично зникнути. Для більшості сучасних автомобілів використання бензину Е10 не створить жодних проблем.

    Ще одна важлива зміна стосується комунальних платежів. У кількох містах України з 1 липня набудуть чинності нові тарифи на водопостачання та водовідведення. Зокрема, у Бородянці кубометр води коштуватиме 139,34 грн, у Вінниці тариф зросте до 81,01 грн, у Тернополі водопостачання обійдеться у 38,46 грн за кубометр, а в Ужгороді загальний тариф становитиме 91,24 грн.

    Місцеві водоканали пояснюють підвищення різким зростанням вартості електроенергії, реагентів, ремонту мереж та необхідністю підтримувати критичну інфраструктуру в умовах війни.

    Для українських абітурієнтів липень означає початок активної фази вступної кампанії. Уже з 1 липня відкривається реєстрація електронних кабінетів вступників, через які подаватимуться всі заяви до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві освіти і науки нагадують, що подавати заяви можна буде з 19 липня до 1 серпня. Максимально дозволено подати десять заяв, із яких до п’яти — на бюджетну форму навчання. Кожній заяві необхідно присвоїти пріоритетність, яку після подання змінити вже буде неможливо.

    Із липня також зміняться правила міжнародних поштових відправлень до країн Європейського Союзу. ЄС поступово впроваджує новий порядок оформлення комерційних посилок. Для окремих відправлень можуть застосовуватися додаткові митні платежі, сервісні збори або ПДВ, якщо він не був сплачений раніше.

    Водночас “Укрпошта” повідомила, що автоматизує більшість процедур оформлення, щоб максимально спростити процес для клієнтів.

    Власникам карток програми “Національний кешбек” варто звернути особливу увагу на ще одну зміну. Усі невикористані кошти, накопичені до кінця червня, автоматично повернуться до державного бюджету вже 1 липня.

    Тому українцям рекомендують використати накопичений кешбек до завершення червня. Кошти можна було спрямувати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книг, поштових послуг або благодійні внески. Після списання програма продовжить працювати, але накопичення почнеться вже з нового розрахункового періоду.

    Зміни торкнуться і користувачів мобільного зв’язку. Компанія “Київстар” припиняє можливість поповнення рахунку через сервіс “Мобільний платіж” за допомогою комбінації *134# та голосового меню за номером 899. У компанії пояснили, що ці сервіси втратили популярність, а більшість абонентів користується мобільним застосунком або банківськими сервісами.

    Для школярів Києва завершиться період безкоштовного користування громадським транспортом. Із 1 липня по 31 серпня учні оплачуватимуть проїзд, однак збережеться пільгова знижка у 75% на проїзні квитки. Оформити їх можна через застосунок “Київ Цифровий”, EasyPay, сайт ГІОЦ або платіжні термінали.

    Крім школярів, на літній період право на безкоштовний проїзд втратять і курсанти столичних військових навчальних закладів.

    На Чернігівщині з початку липня розпочнеться обов’язкова евакуація мешканців 12 прикордонних сіл у чотирьох громадах області через постійну загрозу російських обстрілів. Обласна влада повідомляє, що евакуйованих забезпечать тимчасовим житлом та необхідною допомогою.

    Для українського бізнесу також стартують нові можливості. Підприємства, які постраждали внаслідок російських атак, зможуть отримати кредити на відновлення майна до 150 мільйонів гривень у межах програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Протягом перших двох років ставка становитиме лише 0,1% річних.

    Водночас для роботодавців посилиться державний контроль. Із 1 липня Державна служба України з питань праці розпочне перевірки виконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Інспектори отримають право перевіряти кадрову документацію, отримувати пояснення та використовувати інформацію державних реєстрів.

    Медична сфера також зазнає позитивних змін. Програма “Доступні ліки” буде розширена, насамперед для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Українці зможуть отримувати більшу кількість препаратів безкоштовно або з мінімальною доплатою за електронним рецептом.

    Не залишиться без новинок і сфера дозвілля. У липні українські кінотеатри покажуть одразу кілька очікуваних прем’єр. Серед них – анімаційний фільм “Посіпаки і Монстряки”, блокбастер “Світ Юрського періоду: Відродження”, нова стрічка Крістофера Нолана “Одіссея”, а також “Людина-павук: Абсолютно новий день”.

    Липень 2026 року стане місяцем масштабних змін для українців. Вони торкнуться транспорту, освіти, комунальних платежів, міжнародних відправлень, мобільного зв’язку, державних програм підтримки, медицини та бізнесу. Частина нововведень спрямована на адаптацію українського законодавства до європейських стандартів, інші ж пов’язані з умовами воєнного часу та реформуванням державних сервісів.