Daypolitico

Позначка: Чернігівщина

  • Атака дронів РФ на Чернігівщину: пошкоджено критичну інфраструктуру

    Атака дронів РФ на Чернігівщину: пошкоджено критичну інфраструктуру

    Протягом минулої доби російські війська здійснили серію атак безпілотниками по території Чернігівської області, унаслідок чого було пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, житлові будинки, сільськогосподарську техніку та спричинено низку пожеж у різних районах регіону. Про це повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій, а також підтвердив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус. За його словами, удари мали системний характер і охопили одразу кілька громад області, що свідчить про цілеспрямоване використання дронів для ураження як цивільної, так і критичної інфраструктури.

    Під ворожим ударом опинилися Корюківський, Чернігівський та Новгород-Сіверський райони. У різних населених пунктах фіксувалися влучання безпілотників, після чого виникали пожежі на об’єктах інфраструктури та у житловому секторі. Найбільше наслідків зафіксовано у Сновську, Городні та Семенівці, де російські дрони спричинили загоряння і руйнування різного масштабу.

    У Сновську внаслідок атаки загорівся об’єкт критичної інфраструктури. Йдеться про важливий елемент системи життєзабезпечення громади, який забезпечує функціонування базових послуг для населення, зокрема у сфері енергетики або комунального господарства. Хоча деталі об’єкта не розголошуються з міркувань безпеки, місцева влада підтвердила, що пожежа виникла саме після влучання ворожого безпілотника.

    У Городні зафіксовано займання на відкритій території, яке також стало наслідком удару російського дрона. Попри те, що вогонь не перекинувся на житлові будівлі, сам факт атаки свідчить про продовження практики використання безпілотників для ураження будь-яких доступних цілей у прикордонних районах України.

    Найбільше руйнувань у житловому секторі зазнала Семенівка. За словами В’ячеслава Чауса, внаслідок нічної атаки безпілотниками пошкоджено приватні будинки та легковий автомобіль. Крім того, ще напередодні вдень російський FPV-дрон влучив у житлову забудову, що призвело до вибитих вікон у будинках місцевих мешканців. Такі інциденти свідчать про те, що атаки на цивільну інфраструктуру мають не поодинокий, а повторюваний характер і відбуваються практично щоденно.

    Окремий удар було завдано по території Новгород-Сіверської громади, де внаслідок атаки дрона типу «Гербера» зазнала пошкоджень сільськогосподарська техніка. Це обладнання використовується місцевими аграріями для сезонних робіт, і його втрата або пошкодження безпосередньо впливає на можливості ведення сільського господарства в регіоні, який і без того працює в умовах постійної загрози обстрілів.

    У двох громадах Корюківського та Чернігівського районів зафіксовано влучання дронів типу «Герань» по об’єктах критичної інфраструктури. За попередньою інформацією, під удар потрапили енергетичні та транспортні об’єкти, які забезпечують функціонування життєво важливих систем у громадах. Подібні атаки мають особливо серйозні наслідки, оскільки навіть тимчасове виведення з ладу таких об’єктів може призводити до перебоїв у постачанні електроенергії, води або порушення транспортного сполучення.

    Рятувальні підрозділи ДСНС працювали в посиленому режимі та оперативно ліквідували всі пожежі, які виникли внаслідок атак. Завдяки злагодженим діям надзвичайників вдалося запобігти подальшому поширенню вогню на житлові будинки та інші споруди. За попередньою інформацією, внаслідок цих ударів постраждалих серед цивільного населення не зафіксовано, однак масштаби матеріальних збитків уточнюються.

    Загалом, за словами очільника Чернігівської ОВА, протягом доби область зазнала 21 атаки з боку російських військ. Така інтенсивність обстрілів свідчить про продовження цілеспрямованого тиску на прикордонні регіони України, які регулярно перебувають під ударами безпілотників різного типу. Чернігівщина, яка має довгу лінію кордону з Росією, залишається однією з найбільш вразливих областей у контексті атак дронів, що використовуються як для розвідки, так і для ураження цивільних та інфраструктурних об’єктів.

    У ДСНС наголошують, що подібні атаки створюють значне навантаження на рятувальні служби, оскільки пожежі виникають одночасно в різних районах і потребують швидкого реагування для недопущення масштабних руйнувань. Місцева влада продовжує фіксувати наслідки обстрілів та організовує відновлювальні роботи там, де це дозволяє безпекова ситуаці

  • Росія начепила на “Герань” ракету з радіаційним слідом: СБУ знайшла небезпечні уламки на Чернігівщині

    Росія начепила на “Герань” ракету з радіаційним слідом: СБУ знайшла небезпечні уламки на Чернігівщині

    Росіяни почали використовувати небезпечну модифікацію ударного дрона «Герань-2», оснащену авіаційною ракетою Р-60, у фрагментах якої українські правоохоронці зафіксували підвищений радіаційний фон. За даними Служби безпеки України, уламки ракети виявили після російської атаки на Чернігівщину в ніч проти 7 квітня 2026 року поблизу селища Камка.

    Йдеться про фрагменти ракети Р-60 класу «повітря — повітря», яку російські війська встановили на модифікований ударний безпілотник «Герань-2». За інформацією СБУ, такі ракети ворог використовує не для ударів по землі, а для спроб ураження українських літаків і гелікоптерів, які перехоплюють російські дрони під час масованих атак.

    Під час радіаційної розвідки біля уламків фахівці зафіксували рівень гамма-випромінювання 12 мкЗв/год. Це суттєво вище за типовий природний фон. Для порівняння, у Києві станом на 20 травня 2026 року один із показників радіаційного моніторингу становив 0,156 мкЗв/год, тобто в десятки разів менше за рівень, який виявили біля уламків російської ракети.

    За попередніми даними, підвищений фон може бути пов’язаний із використанням збідненого урану в елементах ракети. Водночас офіційно не повідомляється, яка саме модифікація Р-60 була знайдена на місці падіння. Це важлива деталь, адже інформація про наявність збідненого урану стосується не всіх варіантів цієї ракети.

    Про те, що Росія адаптувала радянську авіаційну ракету Р-60 для встановлення на «Герань-2», Головне управління розвідки Міноборони України повідомляло ще у грудні 2025 року. Тоді в ГУР пояснювали, що головна мета такої модифікації — створити загрозу для української армійської та тактичної авіації, яка бере участь у перехопленні ворожих безпілотників.

    На порталі War&Sanctions також опубліковані дані про російський БпЛА «Герань-2» серії «Э» з ракетою Р-60. У переліку компонентів згадуються іноземні деталі, зокрема електроніка виробництва компаній зі США, Китаю, Великої Британії та інших країн, що вкотре демонструє залежність російського ВПК від імпортних комплектуючих.

    Фактично росіяни намагаються перетворити «Герань» із дрона-камікадзе на багатоцільову платформу. Якщо раніше ці БпЛА переважно використовували для ударів по енергетиці, житлових районах та цивільній інфраструктурі, то тепер ворог намагається додати їм ще одну функцію — боротьбу з українською авіацією. Це може ускладнити роботу гелікоптерів і літаків, які знищують «Шахеди» та інші дрони під час нічних атак.

    Окрему небезпеку становить те, що уламки таких ракет можуть залишатися потенційно шкідливими після падіння. Підвищений радіаційний фон не означає автоматично масштабну радіаційну катастрофу, однак контакт із такими уламками може бути небезпечним. Саме тому фахівці постійно наголошують: після падіння ракет або дронів цивільним не можна наближатися до уламків, торкатися їх, фотографувати зблизька чи намагатися самостійно переносити. У таких випадках потрібно повідомляти ДСНС, поліцію або місцеву військову адміністрацію.

    Поява ракет Р-60 на «Геранях» також свідчить про зміну тактики російських атак. Ворог не лише збільшує кількість дронів, а й експериментує з їхнім оснащенням. У травні російська сторона також демонструвала нову ракету-дрон «Герань-5», яку аналітики описують як окремий тип дешевої крилатої ракети з дальністю до 1000 км і бойовою частиною близько 90 кг.

    Таким чином, Росія намагається комбінувати різні типи повітряних цілей: класичні ударні БпЛА, реактивні дрони, крилаті ракети та модифіковані «Герані» з авіаційним озброєнням. Для України це означає зростання навантаження на систему ППО та потребу в ще більшій кількості засобів перехоплення.

    Наразі СБУ продовжує встановлювати всі обставини застосування цієї зброї. Відомо, що уламки були виявлені після атаки на Чернігівщину, однак деталей щодо можливих постраждалих або наслідків саме цього епізоду офіційно не уточнювали.

  • “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    Україна 15 травня провела один із найемоційніших обмінів полоненими за весь час повномасштабної війни. Додому повернулися 205 українських військових та четверо цивільних. Більшість із них провели у російському полоні понад чотири роки — від початку оборони Маріуполя та “Азовсталі”.

    Перші кадри із Чернігівщини, де зустрічали звільнених, уже називають історичними. Військові виходили з автобусів із прапорами на плечах, зі сльозами на очах та телефонами в руках, аби вперше за роки неволі почути голос рідних.

    “Матусю, я вдома. Я дуже сильно тебе люблю”, — ці слова одного зі звільнених воїнів стали символом усього дня.

    Серед тих, хто повернувся, — морпіхи, десантники, прикордонники, нацгвардійці, офіцери та оборонці Маріуполя. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, цього разу вдалося повернути одразу 54 офіцерів — це один із найбільших показників за час обмінів.

    Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з російського полону від початку повномасштабного вторгнення, вже перевищила 9 тисяч осіб.

    Автобуси із захисниками заїжджали на територію зустрічі без сирен і сигналів — лише під вигуки “Слава Україні!” та оплески. Водночас емоції були настільки сильними, що багато присутніх не стримували сліз.

    Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна, яка перебувала на місці події, розповіла, що перші хвилини після повернення були особливо щемливими: військові одразу телефонували батькам, дружинам та дітям.

    “Мама, чекай, скоро буду вдома”.

    “Сонечко, не переживай, я вдома”.

    “Передзвони мамі, скажи, що все гаразд”.

    Ці короткі фрази стали головними словами дня для тисяч українських родин.

    Серед звільнених — і захисники “Азовсталі”, які перебували в російських колоніях ще з 2022 року. Частина з них пройшла через Оленівку, етапування по російських тюрмах та багаторічну ізоляцію.

    Журналісти впізнали серед звільнених Олександра Єгорова — колишнього пресофіцера, якого знали ще до повномасштабної війни під Маріуполем. Він провів у полоні чотири роки, один місяць і один день.

    “Замість тисячі слів — все буде Україна”, — сказав військовий, тримаючи в руках яблуко.

    Саме яблука стали одним із неочікуваних символів цього обміну. Багато захисників не випускали їх із рук. Для людей, які роками жили в колоніях із мізерним харчуванням, звичайне яблуко стало символом свободи й нормального життя.

    Окремо зворушила історія військового Сергія, який повернувся додому саме у свій 36-й день народження. Побратими прямо в автобусі влаштували йому імпровізоване привітання, а десятки голосів співали “З днем народження”.

    Після років полону звільнені військові не приховували, що найважчим було не фізичне виснаження, а невідомість і відірваність від рідних.

    Частина бійців обіймала журналістів, волонтерів та медиків просто тому, що вони — українці. Після років ізоляції сам факт повернення на Батьківщину для багатьох здавався майже нереальним.

    В автобусах дорогою після обміну традиційно лунав Гімн України. Потім військові співали пісні, які роками не могли співати вголос у неволі.

    Один із захисників, Євген Жук, який у полоні писав вірші про Україну, прочитав свою поезію вже на рідній землі:

    “Що не губить нас — робить лиш сильніше.
    Твої герої встануть — набагато більше.
    Усі ми хочемо, щоб закінчилася війна.
    Це наша ціль, мета одна”.

    Найстаршою звільненою під час цього обміну стала жінка 1940 року народження. Наймолодшому захиснику — лише 21 рік.

    Після повернення військових чекає тривала реабілітація, медичне обстеження та психологічна допомога. У Координаційному штабі наголошують: більшість звільнених мають серйозні проблеми зі здоров’ям через умови утримання в російських колоніях.

    Президент Володимир Зеленський подякував усім, хто працює над поверненням українців із полону, і наголосив, що Україна продовжує боротьбу за кожного свого громадянина.

    Водночас родини тих, хто досі залишається в полоні, сподіваються, що нинішній обмін стане лише початком нової хвилі повернень.

  • На Чернігівщині підвищився радіаційний фон через масштабні пожежі в зоні відчуження

    На Чернігівщині підвищився радіаційний фон через масштабні пожежі в зоні відчуження

    За інформацією наших джерел, зафіксовано підвищення радіаційного фону в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    “Радіаційний фон на Чернігівщині підвищився. На даний момент це підвищення не є критичним, але пожежі в Чорнобильській зоні ще не загасили.

    Населенню поки що не надають інформації, а от у Білорусі та Росії ситуацію активно відстежують і фіксують незначне підвищення фону” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, пожежа у зоні відчуження почалась 8 травня та розповсюдилась на площі біля 1200 гектарів.

    За повідомленням ДСНС, ситуація повністю контрольована, до гасіння пожежі залучено 374 особи, з них від ДСНС — 253 рятувальників.

    Водночас, Державна інспекція ядерного регулювання у своїй заяві від 9-го травня повідомила, що перевищення допустимих концентрацій радіонуклідів, зокрема цезію, у повітрі через масштабну лісову пожежу у Чорнобильській зоні відчуження не очікується.

  • На Чернігівщині палає 2400 гектарів лісу через обстріли

    На Чернігівщині палає 2400 гектарів лісу через обстріли

    На Чернігівщині внаслідок російських обстрілів виникла масштабна лісова пожежа, яка охопила приблизно 2400 гектарів у прикордонній зоні з Російською Федерацією. Про це повідомило державне підприємство Ліси України, яке відповідає за лісове господарство в регіоні та координацію ліквідації надзвичайних ситуацій у лісових масивах.

    За офіційною інформацією, вогонь поширився на території Єлинського та Тихоновицького лісництв Корюківського надлісництва. Загоряння зафіксували системи відеоспостереження підприємства, після чого інформацію оперативно передали відповідним службам. Йдеться про так звану п’ятикілометрову прикордонну смугу, яка розташована безпосередньо біля кордону з Росією та фактично є зоною підвищеної небезпеки, куди через постійні обстріли та мінну загрозу доступ цивільних служб і лісівників суттєво обмежений або взагалі відсутній.

    У “Лісах України” зазначають, що пожежа розвивається в умовах постійної загрози повторних атак. Ворожі обстріли та присутність безпілотників у повітрі ускладнюють роботу пожежних підрозділів і техніки, адже будь-яка активність у цьому районі може стати ціллю для ударів. Попри це, для стримування вогню були залучені всі доступні сили лісової охорони, а також спеціалізована пожежна техніка підприємства.

    Окремо підкреслюється, що для запобігання подальшому поширенню вогню створюються додаткові мінералізовані смуги, які мають зупинити рух полум’я у бік інших лісових масивів та потенційно небезпечних територій. Частина техніки працює під захистом засобів радіоелектронної боротьби, однак навіть це не гарантує безпеки через високу активність ворожих безпілотників, які можуть атакувати будь-яку техніку в районі пожежі.

    6 травня у регіоні відбулася координаційна нарада за участі представників лісового господарства, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та місцевої влади. Основним питанням стало узгодження дій для недопущення поширення пожежі у напрямку населених пунктів, розташованих у прифронтовій зоні. Окрему увагу приділили логістиці та безпеці рятувальників, оскільки робота в таких умовах пов’язана з високим ризиком для життя.

    У відомстві наголошують, що наразі головним завданням є локалізація пожежі та недопущення її переходу на інші ділянки лісу або території, де можуть перебувати люди. Через складну безпекову ситуацію повноцінне використання всієї пожежної техніки обмежене, тому ліквідація займання відбувається поетапно та з урахуванням військових ризиків.

    Лісова пожежа такого масштабу є одним із найбільших подібних випадків у регіоні за останній час і вкотре демонструє екологічні наслідки бойових дій на півночі України. Через обстріли та мінування значні території лісових масивів залишаються фактично недоступними для постійного контролю, що ускладнює як моніторинг, так і оперативне реагування на надзвичайні ситуації.

    Станом на зараз роботи з гасіння тривають, а ситуація залишається динамічною та залежною від безпекових умов у прикордонному регіоні.

  • Удар по енергооб’єкту на Чернігівщині: тисячі людей залишилися без світла після атаки

    Удар по енергооб’єкту на Чернігівщині: тисячі людей залишилися без світла після атаки

    15 квітня російські війська здійснили чергову атаку на енергетичну інфраструктуру Чернігівської області. Під удар потрапив об’єкт у Ніжинському районі, що призвело до знеструмлення тисяч споживачів. За попередніми даними, без електропостачання залишилися понад 5 тисяч абонентів, а масштаби пошкоджень уточнюються.

    Енергетики повідомляють, що інфраструктура зазнала руйнувань, і відновлювальні роботи можливі лише після стабілізації безпекової ситуації. Через ризик повторних атак аварійні бригади змушені чекати дозволу для початку робіт, що ускладнює оперативне повернення електроенергії в оселі мешканців.

    Цей удар став частиною серії атак на енергосистему регіону. Лише за останні тижні Чернігівщина неодноразово опинялася під ударами по критичній інфраструктурі. Зокрема, 13 квітня російські війська атакували енергооб’єкт у Чернігівському районі за допомогою дронів-камікадзе, спричинивши пожежу та знеструмлення низки населених пунктів .

    Ще раніше, у березні та на початку квітня, удари по Ніжинському району мали значно масштабніші наслідки. У деяких випадках без світла залишалися сотні тисяч споживачів — до 430 тисяч абонентів у кількох районах області . Це призводило не лише до побутових незручностей, а й до серйозних перебоїв у роботі транспорту, зокрема затримок залізничного сполучення, та переведення лікарень і об’єктів критичної інфраструктури на резервні джерела живлення.

    Фахівці енергетичної галузі зазначають, що такі удари мають системний характер. Їхня мета — не лише завдати локальних пошкоджень, а й поступово виснажити енергетичну систему, створити дефіцит потужностей і ускладнити її стабільну роботу. Особливо небезпечними є атаки на вузлові об’єкти, які забезпечують розподіл електроенергії між кількома районами.

    Ситуацію ускладнює те, що Чернігівська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає обстрілів. Окрім енергетики, під ударами опиняються транспортна інфраструктура, адміністративні будівлі та житлові об’єкти. Наприклад, 14 квітня російські безпілотники атакували Чернігів, унаслідок чого було пошкоджено будівлі та поранено цивільних .

    Енергетики наголошують, що відновлення мереж після кожної атаки потребує значних ресурсів — як людських, так і матеріальних. Часто доводиться не просто ремонтувати пошкоджені лінії, а фактично відбудовувати окремі ділянки інфраструктури. Водночас постійна загроза повторних ударів ускладнює планування і затягує процес відновлення.

    Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій і бути готовими до тимчасових перебоїв із електропостачанням. У громадах, які залишаються без світла, задіюються резервні джерела живлення для забезпечення роботи лікарень, водоканалів і інших критично важливих об’єктів.

    Експерти також звертають увагу на ширший контекст таких атак. Ураження енергетичної інфраструктури є частиною стратегії тиску на цивільне населення, адже від електроенергії залежить функціонування більшості життєво важливих систем — від опалення до зв’язку та транспорту.

    Попри це, українська енергосистема продовжує працювати навіть в умовах постійних обстрілів. Завдяки досвіду, накопиченому за час повномасштабної війни, енергетики навчилися швидко реагувати на пошкодження та відновлювати подачу електроенергії у максимально короткі терміни.

    Таким чином, атака на енергооб’єкт у Ніжинському районі стала черговим підтвердженням того, що енергетика залишається однією з головних цілей російських ударів. Водночас ситуація демонструє і стійкість української інфраструктури, яка, попри постійний тиск, продовжує забезпечувати країну електроенергією.

  • Уряд виділить півмільярда гривень фігуранту 6-ти корупційних справ Сергію Малявко – ЗМІ

    Уряд виділить півмільярда гривень фігуранту 6-ти корупційних справ Сергію Малявко – ЗМІ

    За повідомленнями  Чернігівської ОВА,  регіон отримає майже 500 мільйонів гривень від уряду для підготовки до наступної зими в межах Плану стійкості регіону.

    Про це пише видання 360ua.news

    Водночас, виділені урядом Юлії Свириденко майже півмільярда гривень перейдуть у розпорядження фігуранта шести кримінальних проваджень, директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявко.

    Варто відзначити, що всі шість кримінальних проваджень відносно директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявко стовувались розкрадання державних коштів.

    Зокрема, у серпні 2025 року Сергію Малявко оголосили підозру через заволодіння бюджетними грошима на суму понад 18 мільйонів гривень.

    Водночас, за інформацією місцевих ЗМІ, Сергій Малявко зміг уникнути кримінальної відповідальності через співпрацю з правоохоронцями в якості “штатного провокатора”.

    ФОТО: Скріншот ТГ канал Новини Чернігівщини
  • Прокурор із боргами: перевірка зайшла до Чернігівської облпрокуратури

    Прокурор із боргами: перевірка зайшла до Чернігівської облпрокуратури

    Начальник Чернігівська обласна прокуратура Сергій Дейнека у своїх деклараціях демонструє доволі скромний рівень статків. Згідно з оприлюдненими даними, він не має у власності житла та не задекларував жодних грошових заощаджень. Водночас у документах зазначено боргові зобов’язання.

    За інформацією з відкритих джерел, у лютому 2022 року Дейнека позичив 250 тисяч гривень у прокурора Офіс Генерального прокурора Андрія Андрєєва. Зазначається, що борг станом на останні декларації не повернутий. Водночас інформація про надану позику відсутня у декларації самого Андрєєва.

    Родина керівника обласної прокуратури мешкає в орендованій квартирі у Києві. Однак витрати на оренду житла протягом кількох років не відображалися у деклараціях. Частина дітей проживає у квартирі колишньої дружини прокурора. При цьому вартість цього об’єкта нерухомості в документах змінювалася та зменшувалася.

    У власності родини вказаний один автомобіль — Toyota RAV4 2014 року випуску. Згідно з декларацією, його придбали за 320 тисяч гривень, що, за оцінками експертів авторинку, може бути нижче середньої ринкової вартості подібних авто. Подібні питання виникають і щодо оцінки іншого майна.

    У 2024 році Сергій Дейнека задекларував майже 1,6 мільйона гривень заробітної плати. Його дружина вказала лише мінімальні соціальні виплати. Грошові активи у родини, відповідно до декларацій, відсутні.

    На тлі оприлюднених даних до Чернігівська обласна прокуратура вже розпочато перевірку з боку Офіс Генерального прокурора.

  • СБУ і ДБР спіймали затримали ТЦК під час отримання хабаря

    СБУ і ДБР спіймали затримали ТЦК під час отримання хабаря

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Службою безпеки України викрили офіцера мобілізаційного відділу одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на Чернігівщині. Його підозрюють у втручанні в облік військовозобов’язаних та організації корупційної схеми ухилення від мобілізації.

    За даними слідства, посадовець запропонував своєму знайомому допомогу в уникненні призову, використовуючи службове становище та неформальні зв’язки для впливу на рішення військово-лікарської комісії. Зокрема, він обіцяв забезпечити висновок ВЛК про визнання чоловіка обмежено придатним до військової служби.

    Такий статус дозволяє не потрапляти до бойових підрозділів та частин, які виконують завдання безпосередньо в зоні бойових дій. За «вирішення питання» офіцер вимагав 2,5 тисячі доларів США.

    Правоохоронці затримали його під час чергової передачі коштів — у момент отримання хабаря. Наразі фігуранту повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

    Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років із забороною обіймати певні посади та можливою конфіскацією майна. Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    У межах досудового розслідування слідчі перевіряють причетність інших посадовців ТЦК та членів військово-лікарських комісій до можливих аналогічних епізодів, зокрема до ухвалення «потрібних» медичних висновків.

    У Чернігівському обласному ТЦК та СП відреагували на ситуацію публічно. Там заявили про нульову толерантність до корупції та наголосили, що подібні дії дискредитують Збройні сили та підривають довіру суспільства. У відомстві пообіцяли сприяти розслідуванню та закликали громадян повідомляти про відомі факти зловживань.

  • Закликав до насильства проти ТЦК: суд засудив 40-річного блогера

    Закликав до насильства проти ТЦК: суд засудив 40-річного блогера

    На Чернігівщині суд засудив 40-річного блогера до п’яти років позбавлення волі за публічні заклики зривати мобілізацію та чинити силовий опір працівникам територіальних центрів комплектування. Про вирок повідомив Чернігівський обласний ТЦК.

    Чоловік вів YouTube-канал із понад 7,6 тисячами підписників, перетворивши його на платформу для поширення деструктивної пропаганди. Під виглядом «консультацій» він пояснював аудиторії, як протидіяти законним діям співробітників ТЦК та СП, формував негативне ставлення до військових і відверто підбурював до агресії.

    За даними ТЦК, контент блогера містив прямі заклики до застосування сили проти представників мобілізаційних органів. Це підтвердила й лінгвістична експертиза Служби безпеки України, яка виявила у відео чіткі формулювання, спрямовані на перешкоджання діяльності військових структур.

    На підставі матеріалів СБУ суд визнав чоловіка винним одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Перша — ч.1 ст.114-1, що передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Друга — ч.1 ст.161, яка стосується умисних дій, спрямованих на порушення рівноправності громадян за національною, расовою або релігійною ознакою.

    Блогеру призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Це один із найпомітніших вироків останнього часу, пов’язаний із антимобілізаційною пропагандою, яка активно поширюється в соцмережах та на відеоплатформах.