Daypolitico

Позначка: Чорне море

  • НБУ дав аграріям додаткові 30 днів: через удари РФ змінюють правила експорту зерна та олії

    НБУ дав аграріям додаткові 30 днів: через удари РФ змінюють правила експорту зерна та олії

    Національний банк України пішов на тимчасове пом’якшення валютних обмежень для аграрного сектору на тлі різкого погіршення ситуації з морською логістикою. Регулятор збільшив зі 120 до 150 календарних днів граничні строки розрахунків за експортними операціями з низкою ключових видів української аграрної продукції. Нові правила поширюються на операції, здійснені з 1 липня 2026 року, і діятимуть до кінця серпня 2027 року.

    Фактично українські експортери отримали додаткові 30 днів для завершення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Це має особливе значення зараз, коли через російські атаки на порти та цивільне судноплавство звичні маршрути експорту працюють із серйозними перебоями, а перевезення вантажів альтернативними шляхами потребує значно більше часу.

    Рішення закріплене постановою Правління НБУ від 25 серпня 2026 року №97 і набрало чинності 26 серпня.

    Якої продукції стосуються нові правила

    Послаблення не поширюється автоматично на весь український експорт. НБУ визначив конкретний перелік аграрних товарів.

    Йдеться про продукцію за кодами УКТ ЗЕД 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514 та 2306.

    До нього потрапили насамперед зернові культури, насіння олійних культур, рослинні олії та побічні продукти їх переробки.

    Новий 150-денний строк застосовуватиметься до відповідних експортних операцій, здійснених у період з 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року включно.

    Це важливе уточнення: йдеться не просто про контракти, укладені після набрання постановою чинності 26 серпня. НБУ фактично поширив новий режим і на операції, здійснені починаючи з 1 липня.

    Чому НБУ терміново змінив правила

    Причиною рішення стала ситуація в Чорному морі.

    У липні та серпні Росія суттєво посилила атаки на українську портову інфраструктуру та цивільні судна. Через загрозу судноплавству аграрні компанії зіткнулися із затримками відвантажень та необхідністю використовувати довші й дорожчі альтернативні маршрути.

    Ситуація в окремі періоди ставала критичною. Після російських ударів у липні захід суден за агропродукцією до чорноморських портів України тимчасово призупинявся. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький пов’язував це, зокрема, з атакою 19 липня на судно з кукурудзою, внаслідок якої загинули десять моряків.

    Масштаби проблеми добре демонструють дані за серпень.

    За інформацією Адміністрації морських портів, яку наводило Reuters, у перші два тижні серпня експорт зерна з України впав приблизно на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року. В липні та на початку серпня було зафіксовано понад 70 атак РФ на українську портову інфраструктуру та 62 удари по суднах.

    Для України це особливо болісно, оскільки Чорне море залишається ключовою артерією аграрної торгівлі: близько 90% експорту основних зернових та олійних культур проходило саме морським шляхом.

    Агроекспорт різко просів

    Проблеми з портами вже позначилися на реальних обсягах торгівлі.

    За даними Української аграрної конфедерації, лише за перші 12 днів серпня експорт основних зернових культур різко скоротився порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Зокрема, пшениці було експортовано близько 175 тисяч тонн проти 759 тисяч тонн роком раніше. Експорт ячменю впав із 206 тисяч до приблизно 37 тисяч тонн, а кукурудзи — зі 184 тисяч до 68 тисяч тонн.

    Міністр агрополітики Тарас Висоцький 14 серпня повідомляв, що через проблеми з портами аграрний експорт у серпні фактично впав приблизно на 70% від потенційного рівня.

    І проблема полягає не тільки у фізичній можливості вивезти зерно.

    Коли судно не може своєчасно зайти в український порт, вантаж доводиться перенаправляти залізницею, автомобільним транспортом або через Дунай та порти сусідніх держав. У результаті логістичний ланцюг стає довшим, дорожчим і менш прогнозованим.

    Наприклад, українські зернові вантажі, які прямують залізницею до румунської Констанци, можуть простоювати по кілька днів через завантаженість портових терміналів.

    Саме за таких обставин встановлений раніше 120-денний строк для завершення валютних розрахунків почав створювати додаткові ризики вже для самих українських експортерів.

    Аграрії просили збільшити строк

    Зміна правил не була несподіваною.

    Ще 20 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомляв, що відомство планує звернутися до уряду з пропозицією рекомендувати НБУ збільшити строк повернення валютної виручки за експортом основних зернових, олійних культур та рослинної олії зі 120 до 150 днів.

    21 серпня Кабінет Міністрів ухвалив відповідне розпорядження №833-р.

    Після цього НБУ провів консультації з Міністерством аграрної політики та представниками аграрного бізнесу й погодився на тимчасове пом’якшення правил.

    Таким чином, від публічного оголошення ініціативи до фактичного набрання новими правилами чинності минуло менше тижня.

    Що 150 днів означають для аграріїв

    Граничний строк розрахунків — це період, протягом якого має бути завершена валютна частина зовнішньоекономічної операції.

    Для експортера це означає, що після постачання товару за кордон валютна виручка повинна надійти у визначений законодавством строк. Якщо цього не відбувається, виникає ризик порушення валютного законодавства.

    У звичайних умовах 120 днів могли бути достатнім періодом. Але нинішня ситуація створила обставини, які часто не залежать від аграрія або трейдера: затримку судна, перенесення відвантаження, зміну порту, перевантаження товару на інший транспорт або повну перебудову маршруту.

    Тому додаткові 30 днів — це насамперед страховка від ситуації, коли український бізнес формально порушує валютні правила через затримки, спричинені війною.

    У самому НБУ очікують, що рішення допоможе підтримати експортерів, мінімізувати ризики порушення валютного законодавства та зберегти експортний потенціал аграрної галузі. При цьому регулятор вважає, що продовження строків не створить додаткових загроз для макрофінансової стабільності України.

    Чому рішення важливе не лише для аграріїв

    Аграрний експорт залишається одним із ключових джерел валютних надходжень України, тому проблеми з морською торгівлею виходять далеко за межі одного сектору.

    Крім того, нинішня ситуація накладається на початок нового маркетингового сезону, коли на ринок надходить урожай і виробникам необхідно звільняти сховища та отримувати кошти для наступного виробничого циклу.

    Аналітики «УкрАгроКонсалту» оцінювали експорт агропродукції в липні приблизно у 2,9 млн тонн — на 33% менше, ніж у червні, тобто ще до подальшого серпневого погіршення ситуації.

    Тому рішення НБУ не вирішує головної проблеми — воно не розблоковує порти і не робить Чорне море безпечнішим. Проте воно прибирає частину регуляторного тиску з компаній, які через воєнні ризики фізично не можуть працювати за довоєнною логікою.

    І саме в цьому полягає головна зміна: держава фактично визнала, що після нового загострення ситуації в Чорному морі 120 днів для частини аграрного експорту вже недостатньо.

    Новий режим діятиме до 31 серпня 2027 року, якщо до того часу правила не будуть переглянуті знову.

  • Візит до Одеси та загрози для експорту: Кіт Келлог оглянув наслідки атак РФ на тлі чуток про нову «зернову угоду»

    Візит до Одеси та загрози для експорту: Кіт Келлог оглянув наслідки атак РФ на тлі чуток про нову «зернову угоду»

    Колишній спецпредставник США з питань України генерал-лейтенант Кіт Келлог 21 серпня 2026 року прибув на чолі американської делегації до Одеси. Візит офіційно присвячений оцінці пошкоджень Одеського морського порту після російських обстрілів та обговоренню безпеки судноплавства, проте в медіапросторі ширяться версії про консультації щодо нової експортно-інвестиційної угоди.

    Ключові деталі візиту та контекст обговорень

    • Офіційний порядок денний: Представники АМПУ та Мінагрополітики продемонстрували Келлогу наслідки російських ударів по портовій інфраструктурі та обговорили захист Українського морського коридору для забезпечення світової продовольчої безпеки.
    • Інвестиційні проєкти: Сторони обговорили залучення американського капіталу в концесійні проєкти порту «Чорноморськ» та співпрацю в межах Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
    • Версії аналітиків та медіа: У мережі висловлюють припущення, що Келлог може виступати неофіційним посередником «коаліції бажаючих», яка опрацьовує формат нової «зернової» чи «ресурсної» угоди для подальшого представлення її Дональду Трампу або іншим світовим лідерам.
    • Статус делегата: Келлог залишив посаду спецпредставника у січні 2026 року, тому його нинішній візит розглядають як експертну місію з оцінки безпеки портів та висвітлення подій в американських медіа.

    З матеріалів про візит американської делегації:

    «Головне завдання — зберегти стійкість портової логістики України та забезпечити вільне судноплавство в Чорному морі. На тлі цих зустрічей аналітики обговорюють можливість використання інструментів “ресурсної угоди” для формування нових гарантій експорту зерна».

  • Морський дрон із вибухівкою підійшов до газового гіганта ЄС: Румунія підняла F-16

    Морський дрон із вибухівкою підійшов до газового гіганта ЄС: Румунія підняла F-16

    Румунські військові 20 серпня знищили морський безпілотник із вибухівкою, який виявили всього за кількасот метрів від критично важливої енергетичної інфраструктури газового проєкту Neptun Deep у Чорному морі. Для перехоплення цілі Бухарест підняв винищувачі F-16. Інцидент уже спричинив гостру реакцію керівництва Румунії та Європейського Союзу: президент Нікушор Дан поклав відповідальність за ескалацію на Росію, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про посилення кампанії погроз проти ЄС. Особливої ваги події додає те, що Neptun Deep має стати одним із найважливіших газових проєктів Європи та посилити енергетичну незалежність Євросоюзу.

    Надзвичайна ситуація виникла вранці у четвер, 20 серпня. Морський безпілотник помітили у виключній економічній зоні Румунії приблизно за 80 морських миль на схід від Констанци. Небезпека полягала не лише в самому факті появи невідомого апарата: дрон рухався поблизу району, де розташована стратегічна газова інфраструктура Neptun Deep, а на об’єкті перебували сотні людей.

    Міністр оборони Румунії Раду Міруце повідомив, що після виявлення потенційної загрози військові підняли два винищувачі F-16, які отримали дозвіл застосувати зброю. Морський безпілотник був знищений. Згодом військові підтвердили, що апарат ніс вибухівку, а отже міг становити реальну небезпеку для людей та розташованої поруч критичної інфраструктури.

    Reuters повідомляє, що дрон перебував лише за кількасот метрів від інфраструктури Neptun Deep. Румунська сторона вирішила нейтралізувати апарат саме через потенційний ризик вибуху поблизу стратегічного об’єкта. Після знищення цілі наявність вибухового заряду підтвердили.

    Водночас важливою залишається обставина щодо походження безпілотника. Міністр оборони Румунії заявив, що, за наявною у Бухареста інформацією, дрон не був українським. Українська сторона також заперечила свою причетність. Росія на момент появи перших повідомлень про інцидент офіційної відповіді не надала.

    Румунський президент Нікушор Дан пішов далі та прямо звинуватив Росію в ескалації подібних загроз. За його словами, інцидент вписується в ширший контекст небезпечних російських дій у Чорноморському регіоні.

    Ситуація особливо чутлива через статус Румунії. Країна є членом НАТО та Європейського Союзу, має понад 600 кілометрів спільного кордону з Україною і від початку повномасштабної російської агресії неодноразово стикалася з наслідками бойових дій буквально біля своєї території.

    Російські атаки по українських портах та іншій інфраструктурі на Дунаї вже багато разів призводили до появи безпілотників або їхніх уламків у Румунії. Від початку повномасштабної війни румунське Міністерство оборони зафіксувало 120 атак поблизу кордону, 41 несанкціоноване проникнення безпілотників та 63 випадки виявлення дронів або їхніх фрагментів. Лише у 2026 році, за даними румунського оборонного відомства станом на 19 серпня, було зафіксовано 54 атаки поблизу кордону та 23 несанкціоновані проникнення.

    Буквально за кілька днів до нового інциденту ситуація вже різко загострювалася. 16 серпня винищувач F-18 іспанського контингенту НАТО збив безпілотник, який незаконно проник у повітряний простір Румунії. Апарат увійшов із боку Молдови приблизно за 24 кілометри на північ від Галаца. Його знищили, а уламки впали в незаселеній місцевості. Reuters зазначало, що дрон вважали ймовірно російським, хоча його походження офіційно ще розслідувалося.

    Тепер ситуація стала ще незвичнішою: загроза виникла вже не в небі, а безпосередньо в Чорному морі, причому поруч із одним із найцінніших енергетичних проєктів Румунії.

    Neptun Deep має стратегічне значення далеко за межами самої країни. Це великий офшорний газовий проєкт у румунському секторі Чорного моря, який розробляють OMV Petrom та державна Romgaz. Початок видобутку запланований на 2027 рік. Очікується, що після виходу проєкту на заплановані показники Румунія зможе суттєво наростити власний видобуток і перетворитися на найбільшого виробника природного газу в Європейському Союзі.

    Саме тому поява морського дрона з вибухівкою за кількасот метрів від такої інфраструктури викликала особливе занепокоєння.

    Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз докладає значних зусиль для скорочення залежності від російських енергоресурсів. Нові родовища та маршрути постачання газу набули не лише економічного, а й стратегічного значення. Відповідно, безпека Neptun Deep безпосередньо пов’язана з ширшим питанням європейської енергетичної безпеки.

    Інцидент викликав оперативну реакцію Брюсселя. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа стикається з «ескалацією кампанії погроз», метою якої є залякування громадян та спроба розділити Євросоюз. Вона також наголосила на необхідності посилення оборонних можливостей ЄС для стримування провокацій та агресії.

    У європейській дискусії інцидент уже розглядають у ширшому контексті гібридних загроз. Йдеться не лише про класичні військові атаки, а про потенційні провокації проти критичної інфраструктури, порушення повітряного простору, морські інциденти, диверсії та інші дії, які можуть створювати загрозу країнам НАТО та ЄС без формального переходу до прямого воєнного зіткнення.

    Чорне море за роки повномасштабної війни фактично перетворилося на одну з найбільш небезпечних зон Європи. Тут проходять важливі торговельні маршрути, здійснюється український морський експорт, розташовані енергетичні об’єкти та діють військово-морські сили кількох держав НАТО.

    До традиційних військових ризиків додалася мінна небезпека. Після початку великої війни у Чорному морі неодноразово знаходили дрейфуючі міни. Для протидії загрозі Румунія, Болгарія та Туреччина створили спільну протимінну групу, а на тлі нових ризиків співпрацю щодо захисту критичної чорноморської інфраструктури розширюють.

    Тепер до мінної загрози фактично додаються морські безпілотники.

    Саме це робить подію 20 серпня особливо показовою. Безекіпажні морські апарати стали одним із найпомітніших нових видів озброєння російсько-української війни. Україна активно застосовує їх проти російського Чорноморського флоту та військової інфраструктури РФ. Росія також розвиває власні морські безпілотні системи.

    Проте в цьому випадку Румунія заявляє, що знищений апарат не був українського походження, а президент країни пов’язав інцидент із Росією. Остаточні технічні висновки щодо походження апарата мають ґрунтуватися на результатах румунського розслідування.

    Особливо тривожним є збіг у часі з різким загостренням повітряної ситуації у всьому регіоні.

    У ніч проти 20 серпня Росія здійснила масштабний комбінований удар по Україні. У Києві та області загинули люди, десятки отримали поранення. Під час російських атак безпілотна активність знову зачепила сусідні з Україною держави, що змусило країни НАТО реагувати на потенційні загрози поблизу своїх кордонів.

    Тобто історія біля Neptun Deep виникла не ізольовано. Вона сталася в момент, коли безпекова ситуація на східному фланзі НАТО знову різко погіршилася.

    Для Бухареста це створює принципово новий виклик. Раніше основною проблемою були російські повітряні удари по українській території поблизу румунського кордону, після яких дрони або їхні уламки могли опинитися в Румунії. Тепер країна зіткнулася із вибухонебезпечним морським апаратом безпосередньо біля стратегічної енергетичної інфраструктури.

    Саме тому рішення застосувати винищувачі стало показовим сигналом щодо готовності Бухареста діяти жорсткіше.

    Румунські військові вже мають законодавчі та оперативні механізми для нейтралізації безпілотників, які становлять загрозу. Зростання кількості інцидентів у 2026 році показує, що такі механізми перестають бути суто теоретичними. Станом на 19 серпня румунське Міноборони повідомляло вже про чотири збиті дрони протягом року.

    Нинішній випадок, однак, виходить за межі проблеми порушення повітряного простору. Він ставить питання про фізичний захист морських платформ, газовидобувної інфраструктури, портів, підводних комунікацій та інших стратегічних об’єктів у Чорному морі.

    Після вибухів на газопроводах «Північний потік» у Балтійському морі у 2022 році європейські країни вже суттєво посилили увагу до безпеки підводної інфраструктури. Новий інцидент у Чорному морі демонструє, що потенційна загроза може походити не лише від диверсій під водою, але й від відносно невеликих безекіпажних апаратів із вибухівкою.

    Для Neptun Deep ця проблема особливо актуальна через майбутню роль проєкту в європейському енергетичному балансі.

    Якщо об’єкт справді стане одним із головних центрів видобутку газу в ЄС, його безпека автоматично перетворюється з румунського внутрішнього питання на проблему загальноєвропейського рівня. Саме в такому контексті слід розглядати швидку реакцію Урсули фон дер Ляєн.

    Водночас інцидент створює ще одну складну проблему для НАТО: як реагувати на загрози, походження яких не завжди можна встановити миттєво.

    Румунія є членом Альянсу, але її виключна економічна зона в Чорному морі має інший міжнародно-правовий статус, ніж суверенна територія держави. Тому кожен подібний епізод потребує окремої оцінки обставин, походження загрози та її потенційної мети.

    Поки що Бухарест не повідомляв про запуск процедур колективної оборони НАТО у зв’язку з морським інцидентом. Румунія знищила небезпечний апарат власними силами, а політична реакція зосередилася на засудженні ескалації та необхідності посилення захисту.

    Проте сама поява морського безпілотника з вибухівкою поблизу стратегічного газового проєкту означає, що війна Росії проти України дедалі сильніше впливає на безпекове середовище сусідніх держав НАТО.

    Раніше такими проявами ставали уламки ракет і безпілотників, порушення повітряного простору та морські міни. Тепер до цього переліку додалася потенційна загроза критичній енергетичній інфраструктурі в морі.

    І саме тому події біля Neptun Deep можуть мати наслідки значно ширші за знищення одного дрона. Після цього Румунія та її союзники, ймовірно, приділятимуть ще більше уваги патрулюванню чорноморської акваторії та захисту енергетичних об’єктів.

    Для Європи ця історія водночас є нагадуванням: критична інфраструктура, яка має допомогти ЄС остаточно зменшити енергетичну залежність від Росії, сама стає частиною нового безпекового середовища.

    І якщо висновки Бухареста про російський слід отримають подальше технічне підтвердження, знищення вибухонебезпечного дрона за кількасот метрів від Neptun Deep може стати одним із найсерйозніших чорноморських інцидентів останнього часу — не лише для Румунії, а й для всього східного флангу НАТО.

  • Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна передала Росії через посередника пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні цілі в Чорному морі. Москва наразі не надала відповіді на ініціативу Києва.

    Про це повідомляє Sky News.

    За даними видання, українська сторона запропонувала Росії домовитися про взаємну відмову від ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі. Йдеться, зокрема, про інфраструктуру та цивільні перевезення, пов’язані з морським сполученням.

    Ініціатива Києва з’явилася на тлі взаємних звинувачень України та Росії в атаках на об’єкти, пов’язані із зерновими перевезеннями та портовою інфраструктурою в Чорноморському регіоні.

    Сторони раніше неодноразово наголошували на важливості безпеки судноплавства в Чорному морі. Будь-які масштабні атаки на морську інфраструктуру або цивільні перевезення можуть створювати додаткові ризики для експорту продовольства та впливати на міжнародні продовольчі ринки.

    Наразі Росія не повідомила про свою позицію щодо пропозиції Києва. Відповідно, невідомо, чи готова Москва погодитися на взаємне припинення атак по цивільних цілях у Чорному морі.

    Пропозиція України пролунала на тлі повідомлень про тиск з боку Сполучених Штатів щодо характеру українських ударів по російських об’єктах у Чорноморському регіоні.

    Раніше військовий аналітик Роберт Кларк заявляв, що Вашингтон намагається переконати Київ скоротити атаки по російських портах. Це питання набуло особливого значення через ризики для судноплавства та міжнародної торгівлі.

    Також повідомлялося, що віцепрезидент США Джей Ді Венс звертався до президента України Володимира Зеленського із проханням припинити удари безпілотниками по танкерах, які не належать Росії, у Чорному морі.

    Водночас українська позиція полягає в необхідності забезпечити безпеку цивільного судноплавства та критичної інфраструктури в регіоні. Саме тому Київ запропонував поширити принцип взаємної відмови від ударів на цивільні цілі.

    Поки що ключовим питанням залишається реакція Москви. Якщо Росія погодиться на таку домовленість, вона може стати окремим кроком для зниження ризиків для цивільного судноплавства в Чорному морі. Якщо ж Москва відхилить пропозицію або не надасть відповіді, подальші домовленості щодо безпеки морських перевезень залишатимуться невизначеними.

    На цьому тлі ситуація в Чорному морі залишається важливою складовою війни Росії проти України, оскільки регіон має стратегічне значення для українського експорту, роботи портів та міжнародного судноплавства.

  • Новоросійськ під масованою атакою дронів: у місті працює ППО, пошкоджені будинки та спалахнула пожежа

    Новоросійськ під масованою атакою дронів: у місті працює ППО, пошкоджені будинки та спалахнула пожежа

    У ніч на 12 серпня російський Новоросійськ у Краснодарському краї опинився під масованою атакою безпілотників. За даними моніторингових Telegram-каналів, удари та робота російської протиповітряної оборони тривали понад п’ять годин. Місцева влада підтвердила пошкодження цивільної інфраструктури внаслідок падіння уламків.

    За даними OSINT-моніторингу, атака розпочалася вночі та тривала кілька годин. У різних районах міста місцеві жителі чули вибухи та звуки роботи систем протиповітряної оборони. Російська сторона заявляє про спроби відбити атаку безпілотників.

    Мер Новоросійська підтвердив, що місто атакували не лише повітряні безпілотники. За його словами, також була зафіксована атака безпілотними катерами. Внаслідок падіння уламків у Новоросійську пошкоджено кілька житлових будинків, комерційну будівлю та будмайданчик.

    Російські джерела також повідомляли про можливе застосування ракет, однак ця інформація наразі не має незалежного підтвердження. Точна кількість використаних засобів ураження та масштаби атаки також залишаються невідомими.

    На тлі атаки в центральній частині Новоросійська виникла пожежа. Очевидці повідомляли про сильний запах гару та задимлення. На оприлюднених місцевими жителями відео можна побачити роботу російської ППО, після чого в місті фіксувалися яскраві спалахи.

    Причина та точне місце загоряння на момент публікації не встановлені. Російська влада також не повідомляла про всі обставини можливих влучань, тому оцінити реальні масштаби пошкоджень наразі складно.

    Особливу увагу ця атака привертає через стратегічне значення Новоросійська. Місто розташоване на узбережжі Чорного моря та має великий портовий комплекс, який відіграє важливу роль у російській торгівлі та експорті енергоносіїв.

    За оцінками OSINT-аналітиків, однією з можливих цілей атаки міг бути саме порт Новоросійська. Він є одним із ключових експортних вузлів Росії на Чорному морі, зокрема для транспортування нафти. Водночас наразі немає підтвердження, що саме порт став безпосередньою ціллю атаки.

    Не виключається також, що удар міг бути пов’язаний із військовою інфраструктурою в районі Новоросійська. Зокрема, аналітики припускають, що атака могла мати на меті перешкодити можливому застосуванню російськими військовими крилатих ракет із кораблів-носіїв, які могли перебувати в районі міста.

    Новоросійськ уже неодноразово ставав ціллю українських атак. Його стратегічне значення зумовлене не лише розташуванням військово-морських об’єктів, а й роллю міста в російській нафтовій логістиці.

    У липні Reuters повідомляло, що в порту Новоросійська фактично запровадили негласні обмеження на нічний рух суден. За інформацією видання, таким чином російська сторона намагається зменшити ризики для кораблів через загрозу атак. Водночас публічно російська влада не визнавала наявність серйозних проблем із безпекою судноплавства.

    Ще один серйозний інцидент стався в Новоросійську у квітні. Після нічної атаки безпілотників там спалахнула пожежа на об’єкті «Транснефті», який пов’язаний із обслуговуванням великих нафтових танкерів. Тоді наслідки атаки також привернули увагу через важливість міста для російського нафтового експорту.

    Удари по Новоросійську можуть мати не лише військовий, а й економічний ефект. Портова інфраструктура міста є важливою для експорту російської нафти, а тривалі перебої в її роботі здатні впливати на обсяги постачання енергоносіїв на міжнародні ринки.

    За наявними оцінками, середньомісячний експорт російської нафти вже знижувався до мінімальних показників за останні вісім місяців. Однією з причин називали тривалий простій нафтового терміналу «Шесхаріс» у Новоросійську.

    Таким чином, нинішня атака може мати для Росії значення одразу на кількох рівнях. З одного боку, йдеться про військову інфраструктуру та можливі об’єкти Чорноморського флоту, з іншого — про критично важливий порт і нафтову логістику. Водночас остаточні цілі нічного удару та реальні масштаби завданих пошкоджень стануть зрозумілими лише після появи додаткової інформації.

    Станом на ранок 12 серпня російська сторона продовжує повідомляти про наслідки атаки. Незалежно перевірити всі заяви про кількість збитих безпілотників, можливі влучання та пошкодження наразі неможливо.

  • У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    Безпілотник, який 8 серпня залетів у повітряний простір Болгарії та згодом вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, міг опинитися на території країни через вплив засобів радіоелектронної боротьби. Болгарські військові наразі вважають, що йдеться про український дрон-приманку «Мая». Водночас у Генеральному штабі Болгарії не бачать ознак того, що інцидент був навмисною атакою проти країни.

    Про це заявив начальник Генерального штабу Болгарії адмірал Еміл Ефтімов, повідомляє BGNES.

    За його словами, безпілотник міг змінити траєкторію польоту під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Через це апарат, який використовувався під час війни Росії проти України, міг втратити початковий курс та опинитися за межами району, де мав виконувати своє завдання.

    Ефтімов наголосив, що наразі немає ознак того, що дрон був спрямований до Болгарії навмисно. За його оцінкою, інцидент є побічним наслідком бойових дій, які відбуваються неподалік болгарських кордонів.

    «Питання стояло про те, чи це “Шахед” чи ні — з’ясувалось, що ні. Цей інцидент — наслідок ведення бойових дій неподалік наших кордонів. Ми пристосовуємось, адаптуємось і розвиваємо необхідні спроможності», — заявив начальник болгарського Генштабу.

    Він також зазначив, що безпілотники такого типу можуть використовуватися як приманки для перевантаження або відволікання систем протиповітряної оборони. За словами адмірала, «Мая» може нести до 5 кг вибухової речовини.

    Ефтімов повідомив, що особисто перебував на місці вибуху безпілотника. За його словами, вибух не спричинив шкоди.

    Наразі болгарська сторона розглядає версію, що апарат є саме українським дроном-приманкою «Мая». Такі безпілотники можуть використовуватися для виконання допоміжних завдань під час повітряних атак, зокрема для створення додаткового навантаження на російську протиповітряну оборону.

    Інцидент стався вранці 8 серпня. Невідомий безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії. Після перетину кордону він вибухнув неподалік міжнародного газопроводу.

    Місце падіння дрона привернуло особливу увагу через близькість до енергетичної інфраструктури. Міжнародні газопроводи мають стратегічне значення для енергетичної безпеки регіону, тому будь-які вибухи або падіння безпілотників поблизу таких об’єктів розглядаються болгарською владою як потенційно небезпечні інциденти.

    Водночас болгарське Міністерство оборони після аналізу апарата заявило, що він міг бути пов’язаний саме з українською приманкою «Мая». Це дозволяє розглядати подію не як навмисний удар по Болгарії, а як можливий наслідок застосування безпілотників у війні Росії проти України.

    Важливим фактором у цій ситуації є використання засобів радіоелектронної боротьби. РЕБ може впливати на роботу навігаційних систем безпілотників, перешкоджати передачі сигналів або змушувати апарат змінювати траєкторію польоту. У разі втрати точного управління безпілотник може відхилитися від запланованого маршруту та опинитися на території іншої держави.

    Саме таку версію зараз розглядають болгарські військові. За словами Ефтімова, жодних ознак навмисних дій саме проти Болгарії наразі не виявлено.

    Інцидент також показує, як війна в Україні створює додаткові безпекові ризики для сусідніх країн НАТО. Навіть якщо безпілотник не був спрямований проти конкретної держави, його технічні можливості, вплив РЕБ або інші фактори можуть призвести до перетину кордонів і появи небезпечних ситуацій.

    Для Болгарії це особливо актуально через її розташування на узбережжі Чорного моря та близькість до району бойових дій. Країна є членом НАТО, а її повітряний простір та інфраструктура потребують постійного контролю на тлі регулярного застосування Росією безпілотників і ракет у війні проти України.

    Болгарські військові наголошують, що саме тому країна продовжує адаптувати свої оборонні можливості до нових загроз. Йдеться, зокрема, про вдосконалення систем спостереження, виявлення безпілотників та реагування на потенційні порушення повітряного простору.

    Українська сторона зі свого боку заперечує будь-які навмисні дії проти Болгарії. У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Київ нічого навмисно не спрямовував у бік болгарської території.

    Таким чином, наразі основною версією залишається випадкове потрапляння безпілотника на територію Болгарії після можливої втрати курсу під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Вибух поблизу газопроводу не призвів до пошкоджень, а болгарські військові не вбачають у ньому ознак цілеспрямованої атаки на країну.

    Водночас інцидент демонструє, що наслідки війни можуть виходити далеко за межі безпосередньої зони бойових дій. Порушення повітряного простору, падіння безпілотників та ризики для критичної інфраструктури змушують сусідні з Україною держави посилювати контроль за повітряним простором і готуватися до нестандартних сценаріїв.

  • Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарське Міністерство оборони заявило, що безпілотник, який вранці 8 серпня вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, найімовірніше, був українським дроном-приманкою типу «Мая». Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Сили оборони не спрямовували жодних засобів у бік Болгарії навмисно.

    Про це повідомляє Міністерство оборони Болгарії, а також речник МЗС України Георгій Тихий у коментарі журналістам.

    За попередніми даними болгарського оборонного відомства, аналіз уламків безпілотника вказує на те, що він, найімовірніше, належав до типу «Мая». Це безпілотник-приманка, який українські військові використовують у бойових умовах.

    У Міноборони Болгарії зазначили, що висновок зробили на основі початкового аналізу залишків апарата. Водночас там наголосили, що наразі немає підстав вважати, що інцидент у Болгарії був навмисним.

    Безпілотник вибухнув уранці 8 серпня неподалік Трансбалканського газопроводу. За попередньою інформацією, апарат прилетів із боку Румунії, після чого перетнув болгарський кордон і вибухнув приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції.

    Під час польоту над територією Румунії та Болгарії дрон не був ідентифікований. Саме тому спочатку залишалося невідомим, звідки він запустився та кому належав.

    Унаслідок вибуху, за даними болгарської сторони, ніхто не загинув. Також не було пошкоджено будівлі чи об’єкти газотранспортної інфраструктури. Район навколо місця падіння безпілотника оточили, а болгарські служби почали встановлювати обставини інциденту.

    Після появи попередньої версії про можливе походження дрона українська сторона розпочала консультації з Болгарією.

    Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Київ перебуває у тісному контакті з болгарською стороною та зацікавлений у встановленні всіх технічних обставин події.

    За його словами, Україна не спрямовувала жодних засобів у напрямку Болгарії навмисно. Українська сторона готова взаємодіяти з болгарськими партнерами для встановлення того, яким чином безпілотник опинився в повітряному просторі країни.

    Таким чином, сама наявність українського дрона-приманки серед уламків не означає, що Україна навмисно здійснювала запуск у напрямку Болгарії. Зокрема, залишається необхідність встановити весь маршрут польоту апарата та причини, через які він опинився на території Болгарії.

    В українському МЗС також наголосили, що першопричиною подібних інцидентів є війна Росії проти України. У відомстві зазначили, що бойові дії створюють загрози не лише для самої України, а й для держав регіону, зокрема країн, які розташовані поблизу Чорного моря.

    У Києві підкреслюють, що якнайшвидше припинення війни має критичне значення для безпеки всього регіону. Українська сторона водночас подякувала Болгарії за взаємодію та розуміння.

    Інцидент привернув особливу увагу через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу. Потрапляння невідомого безпілотника до повітряного простору однієї з країн Альянсу стало предметом додаткової уваги з боку болгарських силових структур.

    Міністр оборони Болгарії раніше заявляв, що ситуацію планують обговорити на засіданні Північноатлантичної ради. За його словами, через невеликі розміри та низьку висоту польоту подібні безпілотники можуть бути складними для своєчасного виявлення.

    Це не перший випадок, коли на території або поблизу Болгарії фіксують безпілотники на тлі війни Росії проти України. Раніше Військово-морські сили Болгарії виявили та знищили невідомий дрон у Чорному морі біля узбережжя країни.

    Наразі болгарські та українські представники продовжують з’ясовувати обставини інциденту 8 серпня. Остаточні висновки щодо походження безпілотника, його маршруту та причин вибуху можуть бути зроблені після завершення аналізу уламків та інших матеріалів розслідування.

  • Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем ЗСУ протягом доби 7 серпня уразили три одиниці російського флоту. Загалом за цей період українські військові заявили про ураження або знищення 1716 цілей противника.

    Про це йдеться у звіті Сил безпілотних систем ЗСУ.

    У категорії «Флот» у звіті зазначено три уражені об’єкти. Крім того, українські військові за добу уразили 12 артилерійських систем, два російські танки, 74 одиниці автомобільної та спеціальної техніки, а також інші цілі російських військ.

    «Протягом доби підрозділами угруповання Сил безпілотних систем уражено/знищено 1716 цілей противника», — повідомили у СБС ЗСУ.

    Окремо про результати операцій на морі розповів командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр». За його словами, протягом 1–8 серпня українські підрозділи в межах операції СБС «МоЛоЧКа» уразили 12 суден із залишків російського так званого тіньового флоту в Чорному та Азовському морях.

    Бровді зазначив, що від початку операції «МоЛоЧКа», яка триває з 6 липня, українські безпілотні системи результативно відпрацювали по 218 плавзасобах. Із них 134 перебували в Азовському морі, а ще 84 — у Чорному.

    «За час дії операції СБС “МоЛоЧКа” (06 липня–08 серпня 2026) Птахами результативно відпрацьовано 218 одиниць плавзасобів, з котрих у Азовському морі — 134, у Чорному морі — 84», — заявив командувач СБС.

    Бровді також опублікував відео, на якому, за його словами, зафіксовано один із епізодів ураження російських суден. Він заявив, що біля Геленджика українським силам вдалося уразити судно так званого тіньового флоту попри застосування росіянами засобів протиповітряної оборони.

    «Три керовані ракети ЗРГК “Панцир-С1” махом по Птаху, але лохань тіньового флоту в р-ні Геленджика таки впольовано», — написав Бровді.

    Інформацію про ураження суден поблизу російського узбережжя також поширювали OSINT-аналітики. Зокрема, OSINT-аналітик Dnipro Osint повідомив, що ввечері 7 серпня Сили оборони могли уразити танкери неподалік Новоросійська.

    Аналітик оприлюднив супутниковий знімок, на якому, за його словами, видно один із танкерів, охоплений вогнем. Водночас точний статус судна, характер пошкоджень та обставини його ураження незалежно не підтверджені.

    Раніше ввечері 7 серпня про ураження трьох суден поблизу Геленджика повідомляв також моніторинговий канал Exilenova+. Автори каналу заявляли про пожежу на одному з кораблів після прильоту.

    Офіційні російські відомства на момент публікації не надали повної інформації про можливі пошкодження суден у районі Новоросійська та Геленджика.

    Успішні атаки на російські судна відбуваються на тлі системної роботи українських Сил безпілотних систем у Чорному та Азовському морях. Одним із напрямків цієї діяльності є протидія російській військовій та логістичній інфраструктурі, а також суднам, які можуть використовуватися для обходу міжнародних санкцій.

    Так званий тіньовий флот Росії складається з великої кількості суден, які використовуються для транспортування російської нафти та нафтопродуктів в умовах санкційних обмежень. Частина таких танкерів пов’язана з непрозорими схемами власності та страхування, що дозволяє Москві підтримувати експорт енергоносіїв попри санкції.

    Удар по таким суднам має не лише військове, а й економічне значення, оскільки може ускладнювати російську логістику та транспортування енергоносіїв.

    Зазначимо, що це не перший випадок масштабного застосування українських безпілотних систем проти російських морських об’єктів. Раніше СБС повідомляли про ураження бази російських морських безекіпажних катерів у Криму, чотирьох танкерів у Чорному та Азовському морях, п’яти елементів російської протиповітряної оборони та майданчика запуску ударних безпілотників «Шахед» у районі Донецького аеропорту.

    Таким чином, протягом 7 серпня українські сили заявили про ураження одразу трьох російських морських цілей, а загальна кількість результативно уражених плавзасобів у межах операції «МоЛоЧКа» з 6 липня до 8 серпня, за даними СБС, сягнула 218.

    При цьому частина інформації про конкретні уражені судна наразі базується на повідомленнях українських військових, OSINT-аналітиків та моніторингових каналів. Остаточний характер пошкоджень і подальший стан кожного із суден потребують додаткового підтвердження.

  • Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокування Росією роботи портів Одеської області може спричинити різке подорожчання продовольства не лише в Україні, а й у світі. Через припинення морських перевезень порушуються ланцюги постачання, а для найбідніших країн продукти можуть стати недоступними.

    Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, повідомляє Reuters.

    За словами міністра, після фактичного блокування руху суден в українських портах світовий продовольчий ринок може зіткнутися з новим стрибком цін.

    “Оскільки Росія фактично знову заблокувала рух у портах, ціни на продовольство можуть різко зрости, що вплине на споживачів у всьому світі”, – наголосив Висоцький.

    Він зазначив, що наслідки таких дій відчують насамперед найбільш уразливі країни, які значною мірою залежать від українського експорту зерна та іншої аграрної продукції.

    За словами міністра, продовольство стане дорожчим, а для найбідніших верств населення в окремих державах воно може виявитися взагалі недоступним.

    Ситуація загострюється на тлі фактичної зупинки морських перевезень через порти Великої Одеси. Як раніше повідомлялося, цілеспрямовані російські удари по портовій інфраструктурі суттєво обмежили експортні можливості України.

    Під загрозою опинилося понад 60% українського експорту, а також ключові логістичні маршрути для імпорту. Особливо відчутними ці наслідки стали під час жнив, коли значна частина нового врожаю вже мала бути відвантажена іноземним покупцям.

    Останніми тижнями Росія неодноразово атакувала цивільну портову інфраструктуру та торговельні судна.

    Зокрема, 25 липня російські війська двічі завдали ударів по цивільному судну в Одеській області.

    Ще 22 липня один із найбільших світових контейнерних операторів Maersk оголосив про тимчасове припинення роботи сервісу через Чорноморський рибний порт. У компанії пояснили це погіршенням безпекової ситуації в акваторії Чорного моря.

    Крім того, 19 липня російські війська атакували балкер Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау. Унаслідок удару загинули дев’ять іноземних моряків та український лоцман, а саме судно згодом затонуло.

    У Міністерстві аграрної політики наголошують, що безпечне функціонування морських торговельних маршрутів залишається критично важливим не лише для української економіки, а й для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.

  • Російський терор вдарив по агроекспорту: уряд терміново змінив правила продажу зерна за кордон

    Російський терор вдарив по агроекспорту: уряд терміново змінив правила продажу зерна за кордон

    Кабінет Міністрів України почав реалізацію екстреного пакета підтримки аграрного сектору на тлі різкого погіршення ситуації з морською логістикою через російські атаки в Чорному морі. Першим рішенням стало тимчасове коригування мінімально допустимих експортних цін на окремі види аграрної продукції. Уряд розраховує, що це дозволить уникнути фактичного блокування контрактів на постачання українського зерна та олійних культур за кордон.

    Про рішення 3 серпня повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, попередні мінімальні ціни перестали відповідати економічним реаліям через різке подорожчання логістики та одночасне падіння закупівельних цін усередині країни.

    У результаті виникла ситуація, коли українські компанії могли мати покупця та фізично мати продукцію для експорту, але встановлений державою мінімальний ціновий поріг робив укладання частини контрактів економічно неможливим.

    Саме цю проблему Кабмін вирішив тимчасово усунути.

    Коригування діятиме на період стабілізації ситуації. Конкретні нові рівні мінімально допустимих цін у повідомленні прем’єра не деталізуються, тому називати їх до публікації відповідних нормативних рішень було б передчасно.

    Навіщо Україні взагалі мінімальні експортні ціни

    Механізм мінімально допустимих експортних цін з’явився не через нинішню кризу. Відповідний порядок Кабмін затвердив постановою №944 ще у серпні 2024 року. Він поширюється на низку ключових товарів українського аграрного експорту — зокрема пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, сою, ріпак, соняшник, рослинні олії, макуху, а також мед і горіхи.

    Система фактично встановлює нижню цінову межу: експортер не може оформити поставку певної продукції за ціною нижче визначеного державою рівня.

    Повноцінно новий механізм запрацював 1 грудня 2024 року. Його запровадження мало боротися зі штучним заниженням вартості аграрної продукції під час експорту та відповідними податковими зловживаннями. Reuters тоді повідомляв, що мінімальні ціни розраховувалися на основі митних даних за попередній місяць із застосуванням 10-відсоткового дисконту.

    Ціни встановлюються з урахуванням умов поставки за Incoterms і визначаються в доларах США за кілограм продукції.

    За нормальних ринкових умов такий механізм мав створити бар’єр для схем, коли товар фактично продавався за однією ціною, а в документах могла фігурувати значно нижча.

    Однак тепер ситуація змінилася.

    Чому система почала заважати самим експортерам

    Проблемою стала різниця між встановленими мінімальними цінами та реальною економікою експорту після нового загострення ситуації в Чорному морі.

    Російські атаки створили додаткові ризики для судноплавства та портової інфраструктури. А що вищий ризик для судновласників, то дорожчими стають страхування, фрахт та інші складові морської логістики.

    Для аграрного експортера це означає просту річ: із кінцевої ціни товару дедалі більшу частину необхідно витрачати лише на те, щоб доставити зерно покупцеві.

    Одночасно погіршення можливостей експорту тисне на внутрішній ринок. Якщо зерно складніше або дорожче вивезти з України, пропозиція всередині країни збільшується, а закупівельні ціни можуть знижуватися.

    Саме поєднання цих двох факторів — дорожчої логістики та нижчої внутрішньої ціни — створило проблему для мінімальних експортних цін.

    Формально держава продовжувала вимагати продажу не дешевше певної межі, тоді як реальний ринок уже міг не давати можливості укласти контракт на таких умовах.

    Механізм, створений для боротьби з тіньовим експортом і демпінгом, у кризовій ситуації почав загрожувати легальному експорту.

    Уряд переходить до антикризового режиму

    Коригування цін стало лише першим рішенням із пакета підтримки аграріїв.

    Перед цим Корецький проводив термінову нараду з представниками аграрного бізнесу та профільних асоціацій. Серед напрямів, які обговорювалися, — диверсифікація логістики, фінансова підтримка виробників через банківський сектор і дипломатична робота з державами, які є важливими ринками для української аграрної продукції.

    Потреба в таких рішеннях особливо гостра для виробників, які вже зібрали або найближчим часом мають зібрати врожай.

    Якщо експорт сповільнюється, зерно накопичується всередині країни. Це створює додатковий тиск на елеваторні потужності та ціни й одночасно погіршує ліквідність аграрних підприємств.

    Фермеру необхідні гроші на пальне, добрива, насіння, зарплати, обслуговування кредитів і підготовку до наступної посівної. Якщо врожай неможливо продати за економічно прийнятною ціною, проблема з експортом швидко перетворюється на проблему фінансування всього наступного виробничого циклу.

    Саме тому уряд паралельно розглядає фінансові інструменти підтримки аграріїв.

    Україну хочуть перевести від експорту сировини до переробки

    Криза водночас повернула уряд до давнішої проблеми української економіки — значної залежності від експорту сільськогосподарської сировини.

    Корецький доручив профільному міністерству невідкладно підготувати план розвитку внутрішньої переробки аграрної продукції.

    Логіка полягає в тому, щоб більша частина вирощеного в Україні зерна та олійних культур перетворювалася на продукцію з вищою доданою вартістю ще всередині країни.

    Це може означати розвиток виробництва олії, продуктів харчування, кормів, борошна, готових харчових інгредієнтів та інших напрямів.

    Такий перехід не здатен швидко вирішити нинішню кризу, адже створення нових переробних потужностей потребує інвестицій і часу. Однак у довгостроковій перспективі він може зменшити залежність економіки від експорту величезних фізичних обсягів сировини.

    Морська логістика залишається критичною

    Повністю замінити чорноморські порти залізничним або автомобільним транспортом для українського аграрного сектору практично неможливо через масштаби вантажів.

    Альтернативні маршрути через західний кордон і дунайські порти можуть частково страхувати експорт, однак вони також мають обмеження пропускної здатності та часто означають вищу собівартість перевезення.

    Саме тому будь-яке серйозне погіршення безпеки в Чорному морі швидко позначається на внутрішніх цінах в Україні.

    Для Росії удари по портовій і транспортній інфраструктурі мають значно ширший економічний ефект, ніж фізичне пошкодження конкретного термінала. Навіть сама загроза атаки здатна збільшити страхові премії та вартість фрахту, а отже — зробити український товар дорожчим для доставки на світові ринки.

    Кабмін обіцяє нові рішення

    Уряд наголошує, що нинішнє коригування мінімальних експортних цін не стане останнім заходом.

    Ситуацію в аграрному секторі планують відстежувати щоденно, а у разі подальшого погіршення Кабмін готовий ухвалювати додаткові рішення.

    Це особливо важливо напередодні періоду активного експорту нового врожаю. Якщо морська логістика залишатиметься дорогою та ризикованою, державі доведеться балансувати між двома завданнями: зберегти контроль над прозорістю агроекспорту й водночас не створити регуляторних умов, за яких легально продати продукцію за кордон стане неможливо.

    Саме тому нинішнє рішення Кабміну можна розглядати як екстрене налаштування системи, запровадженої ще у 2024 році. Мінімальні експортні ціни не скасовуються — держава лише адаптує їх до ринку, який різко змінився під впливом воєнних ризиків.

    Для українських аграріїв головне питання тепер полягає в тому, чи вистачить цього кроку для відновлення нормального укладання експортних контрактів. Якщо атаки РФ продовжать підвищувати вартість морських перевезень, одного цінового коригування може виявитися недостатньо — і тоді уряду доведеться переходити до наступних пунктів антикризового пакета.