Daypolitico

Позначка: Чорне море

  • ОАЕ долучаться до безпеки Чорного моря: Зеленський розкрив деталі нової домовленості

    ОАЕ долучаться до безпеки Чорного моря: Зеленський розкрив деталі нової домовленості

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Об’єднані Арабські Емірати допоможуть Україні посилити безпеку в Чорному морі на тлі постійних російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру. Відповідної домовленості вдалося досягти під час розмови глави держави з президентом ОАЕ Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном.

    Про це Зеленський повідомив у вечірньому відеозверненні 1 серпня.

    За словами президента, під час переговорів сторони обговорили можливості співпраці у сфері захисту морських шляхів, що є критично важливими для українського експорту та світової продовольчої безпеки. Глава держави наголосив, що ця взаємодія стала логічним продовженням партнерських відносин між країнами, адже раніше Україна вже надала підтримку державам Перської затоки.

    “В цьому році українці суттєво підтримали безпеку наших партнерів у Затоці. Зараз ми говорили, як Емірати можуть допомогти нам у Європі, у Чорноморському регіоні. Це стосується продовольчої безпеки, стосується безпеки морських шляхів”, – заявив Зеленський.

    Президент не уточнив, у якому саме форматі Об’єднані Арабські Емірати братимуть участь у посиленні безпеки Чорного моря. Водночас він дав зрозуміти, що співпраця охоплюватиме питання захисту морського судноплавства та стабільного функціонування експортних маршрутів, які мають важливе значення не лише для України, а й для багатьох країн світу.

    Окремо глава держави подякував Мухаммаду бін Заїду Аль Нагаяну за посередницьку роль Об’єднаних Арабських Еміратів під час обмінів військовополоненими між Україною та Росією. Зеленський також відзначив увагу керівництва ОАЕ до гуманітарних питань, пов’язаних із війною, та підтримку України у вирішенні важливих гуманітарних завдань.

    Президент нагадав, що співпраця між Києвом та країнами Перської затоки є взаємною. Навесні цього року Україна поділилася з партнерами, зокрема з Об’єднаними Арабськими Еміратами, власним досвідом протидії іранським ударним безпілотникам типу “Шахед”. Для цього українські інструктори були направлені до регіону, де допомагали місцевим фахівцям удосконалювати підходи до боротьби з безпілотними загрозами.

    Крім цього, українські спеціалісти надали експертну підтримку щодо захисту критичної інфраструктури та цивільних об’єктів. Фахівці працювали безпосередньо в країнах регіону, допомагаючи зміцнювати системи безпеки на тлі атак Ірану та знижувати ризики для цивільного населення.

    Заява президента пролунала на тлі загострення ситуації у Чорному морі. Напередодні Зеленський повідомив, що українська розвідка володіє інформацією про підготовку Росією нових ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах. За його словами, Україна вже готує необхідні заходи для протидії цим загрозам.

    Останніми тижнями російські війська значно активізували атаки на цивільне судноплавство в акваторії Чорного моря. Зокрема, нещодавно під удар потрапило цивільне судно під прапором Ліберії, яке вже втретє стало ціллю російських атак. Раніше окупанти також неодноразово завдавали ударів по іноземних торговельних суднах, що перевозили українську аграрну продукцію.

    Через регулярні обстріли портової інфраструктури та комерційного флоту український морський експорт зазнав суттєвих труднощів, що викликало занепокоєння міжнародної спільноти щодо можливих наслідків для глобальної продовольчої безпеки.

    Саме через нову хвилю російських атак 27 липня Рада Безпеки ООН провела екстрене засідання, присвячене ситуації в Чорному морі. Під час обговорення представники міжнародної спільноти наголосили, що удари по торговельних суднах і портах створюють серйозні ризики для стабільності світових поставок продовольства. За підсумками засідання глава Департаменту ООН з політичних питань Кайоко Гото закликала активізувати дипломатичні зусилля для припинення атак Росії на цивільне судноплавство та забезпечення безпеки морських шляхів.

  • Понад тисяча зруйнованих об’єктів і сотні атакованих суден: Україна озвучила в ОБСЄ масштаби ударів РФ по портах

    Понад тисяча зруйнованих об’єктів і сотні атакованих суден: Україна озвучила в ОБСЄ масштаби ударів РФ по портах

    Російські війська за чотири з половиною роки повномасштабної війни знищили 1054 об’єкти української портової інфраструктури та завдали ударів по 232 цивільних суднах. Такі дані українська делегація оприлюднила під час засідання Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки, наголосивши, що систематичні атаки Росії становлять загрозу не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки.

    За озвученими даними, лише протягом літа 2026 року російські війська атакували понад 30 цивільних суден. Унаслідок цих обстрілів загинули або отримали поранення 307 громадян України та інших держав. У Києві наголошують, що йдеться про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та торговельному флоту, який забезпечує міжнародні перевезення продовольства.

    Українська делегація заявила, що Росія продовжує систематично атакувати цивільні вантажні судна в акваторії Чорного моря, морські порти України, зерносховища та інші об’єкти, які є критично важливими для функціонування української економіки та забезпечення світового ринку продовольством. Такі дії, за словами представників України, свідчать про спроби Кремля паралізувати морську логістику країни та зірвати експорт сільськогосподарської продукції.

    Особливу увагу українська сторона звернула на події, що сталися напередодні екстреного засідання Ради Безпеки ООН. Тоді російські війська завдали удару по цивільному судну під прапором Палау, яке перевозило кукурудзу. Уже в день проведення засідання під обстріл також потрапили судна, які залишалися заблокованими в портах Миколаївської області ще з 2022 року.

    У делегації наголосили, що такі атаки відбуваються саме в період активного збирання врожаю, коли український аграрний сектор найбільше залежить від стабільної роботи морських портів. На думку української сторони, Кремль намагається максимально ускладнити експорт українського зерна та заблокувати функціонування портів у найважливіший для аграріїв сезон.

    Україна попередила міжнародних партнерів, що подальші російські удари можуть мати далекосяжні наслідки для світової продовольчої безпеки. У заяві зазначається, що зрив поставок українського зерна може спричинити дефіцит продовольства для мільйонів людей у країнах Африки, Латинської Америки, Азії та Близького Сходу. Саме ці регіони значною мірою залежать від українського експорту зернових культур.

    У Києві підкреслили, що Україна не відмовиться від захисту своїх морських шляхів і продовжить забезпечувати свободу судноплавства. Представники делегації заявили, що держава використовуватиме всі доступні засоби для захисту портової інфраструктури, цивільного населення, торговельних суден і національної безпеки відповідно до статті 51 Статуту ООН, яка гарантує право держави на самооборону у разі збройної агресії.

    Українська сторона також наголосила, що безперервні атаки Росії на цивільне судноплавство виходять далеко за межі двостороннього конфлікту, адже створюють додаткові ризики для міжнародної торгівлі, судноплавства у Чорному морі та глобальних ланцюгів постачання продовольства.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка вже отримала інформацію про підготовку Росією нових ударів по території України, зокрема по цивільних суднах. За його словами, українські сили безпеки та оборони вже працюють над заходами протидії цим загрозам.

    Наприкінці липня російські війська двічі атакували цивільне судно під прапором Палау, яке перевозило майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи з портів Одеської області. Цей випадок став ще одним підтвердженням того, що цивільні морські перевезення та українська портова інфраструктура залишаються одними з ключових цілей російських ударів.

  • Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Російські окупаційні війська модернізували реактивний ударний безпілотник “Герань-4 Сикер”, який є однією з новітніх модифікацій дронів типу “Шахед”. Нове оснащення передбачає встановлення сучасної системи наведення та оптико-електронного модуля, що має підвищити точність ураження цілей навіть у разі втрати зв’язку на завершальному етапі атаки.

    Про це повідомляє “Мілітарний”.

    Фахівці видання проаналізували фотографії уламків модернізованої версії безпілотника та звернули увагу на суттєві конструктивні зміни. Найпомітнішою стала оновлена носова частина апарата, в якій розмістили компактний оптико-електронний модуль. За оцінками аналітиків, саме він відповідає за фінальне наведення дрона на визначену ціль.

    Експерти зазначають, що модернізація включає систему донаведення, яка дозволяє безпілотнику продовжувати виконання бойового завдання навіть у разі втрати каналу зв’язку під час пікірування. Це означає, що дрон здатний самостійно завершити атаку на об’єкт, використовуючи оптичне наведення, що потенційно підвищує ефективність його застосування та ускладнює протидію засобами радіоелектронної боротьби.

    Крім основної системи наведення, на безпілотнику виявили ще одну камеру. За даними OSINT-дослідників, це китайська модель Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic із панорамним кутом огляду 180 градусів. Імовірно, вона використовується для широкого огляду місцевості перед атакою та забезпечення ситуаційної обізнаності. Також серед можливих функцій розглядається виявлення українських дронів-перехоплювачів, які останнім часом дедалі активніше використовуються для боротьби з російськими ударними БпЛА.

    За інформацією “Мілітарного”, модернізована версія “Герань-4 Сикер” має заявлену дальність польоту до 550 кілометрів, крейсерську швидкість близько 300 км/год та бойову частину масою 50 кілограмів. Водночас максимальна швидкість реактивного безпілотника може досягати 500 км/год, що значно ускладнює його перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів.

    Аналітики також зазначають, що російські війська вже застосовують ці реактивні безпілотники для ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах у Чорному морі. Використання швидкісних реактивних дронів у таких операціях свідчить про прагнення Росії підвищити ефективність повітряних атак по важливих логістичних об’єктах.

    Перші випадки застосування реактивної “Герані-4” були зафіксовані ще на початку травня 2026 року, коли безпілотник потрапив у поле зору українського дрона-перехоплювача. На різних екземплярах фахівці виявили два типи китайських турбореактивних двигунів — Telefly LX-WP-160 із тягою близько 160 кгс та Telefly TF-TJ2000A із тягою приблизно 200 кгс. Останній також використовується на реактивному безпілотнику “Герань-5”.

    Новий планер дозволяє дрону активно маневрувати на швидкостях 300–400 км/год, а практична висота польоту становить до 5 тисяч метрів. Для базової модифікації “Герань-4” дальність польоту оцінювалася приблизно у 450 кілометрів, тоді як модернізована версія отримала збільшений запас ходу.

    Фахівці наголошують, що поява нової системи наведення створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Висока швидкість реактивних модифікацій та можливість автономного донаведення роблять такі безпілотники складнішими цілями для мобільних вогневих груп і частини наявних засобів перехоплення.

    Водночас Україна продовжує працювати над відповіддю на нові загрози. Зокрема, в країні вже презентували систему автоматизованого перехоплення швидкісних ударних дронів ZIRKA, яка розроблена саме для боротьби з реактивними безпілотниками типу “Герань-4”. Паралельно українські фахівці продовжують вдосконалювати технології протидії ударним БпЛА, які Росія регулярно застосовує під час атак на українські міста та критичну інфраструктуру.

    Раніше також повідомлялося, що під час дослідження уламків російських ударних дронів типу “Герань-2” у Чернігівській області були виявлені елементи зі збідненим ураном. У зв’язку з цим громадян закликають не наближатися до уламків збитих безпілотників, а одразу повідомляти про їх виявлення поліцію, ДСНС та саперні підрозділи для безпечного обстеження та знешкодження.

  • «Пішов на дно»: Зеленський підтвердив знищення російського контейнеровоза Yanina

    «Пішов на дно»: Зеленський підтвердив знищення російського контейнеровоза Yanina

    Президент України Володимир Зеленський заявив про знищення російського контейнеровоза Yanina внаслідок операції Сил оборони. За словами глави держави, судно йшло під російським прапором та було уражене під час застосування українських далекобійних засобів по російських об’єктах у Чорному та Азовському морях.

    Про результати операцій президент повідомив 1 серпня. Окрім морських цілей, українські сили протягом ночі атакували об’єкти російської нафтопереробної промисловості у Башкортостані, розташовані приблизно за 1600 км від України.

    «Також уражено підсанкційний російський контейнеровоз Yanina, що йшов під російським прапором і мав ємність понад 100 тисяч тонн. Завдяки влучності наших Сил оборони він пішов на дно», – заявив Зеленський.

    Водночас у цій частині заяви президента є деталь, яка потребує уточнення. Відкриті міжнародні судноплавні бази справді містять російський контейнеровоз YANINA з IMO 9301304 та MMSI 273298570, однак його характеристики суттєво відрізняються від згаданих 100 тисяч тонн.

    За даними кількох морських трекінгових систем, це контейнеровоз 2005 року побудови завдовжки близько 142 метрів і завширшки 22 метри. Його дедвейт становить приблизно 13 000 тонн, валова місткість – близько 9522 тонн, а контейнерна місткість – 962 TEU. Судно ходить під прапором Росії.

    Тому наразі незрозуміло, чи йдеться саме про це судно, чи у повідомленні президента була наведена інша характеристика вантажу або морської цілі. Незалежного підтвердження затоплення саме YANINA з IMO 9301304 у відкритих судноплавних джерелах на момент підготовки матеріалу немає.

    Що відомо про Yanina

    YANINA, яку можна ідентифікувати у відкритих морських реєстрах, є російським контейнеровозом, побудованим у Південній Кореї у 2005 році. Судно експлуатує російська транспортна група FESCO.

    До останнього часу воно використовувалося на міжнародних вантажних маршрутах. FESCO включала YANINA до своєї контейнерної лінії FESCO Indian Line West, яка забезпечує сполучення між Новоросійськом, портами Індії та Об’єднаних Арабських Еміратів. Місткість судна на цій лінії становила 962 TEU.

    Судноплавні сервіси також фіксували YANINA на маршруті з Росії в напрямку Індії. За даними MyShipTracking, судно залишало Новоросійськ 22 червня. Наприкінці червня його фіксували у Червоному морі, а на початку липня – в районі Аденської затоки з пунктом призначення в Індії.

    Це створює додаткові питання щодо обставин заявленого Україною ураження. Актуальне місцеперебування судна безпосередньо перед атакою та район, де воно нібито було потоплене, українська сторона поки детально не розкрила.

    Є розбіжності й щодо санкційного статусу. Зеленський назвав судно підсанкційним, однак один із комерційних сервісів морського комплаєнсу станом на липень 2026 року не позначав YANINA як судно, внесене до перевірених ним санкційних списків. Це не виключає обмежень за іншими юрисдикціями або санкцій щодо власника чи оператора, однак потребує окремого уточнення.

    Паралельно Україна атакувала російські НПЗ

    Морська операція стала лише частиною серії українських далекобійних ударів.

    За словами Зеленського, підрозділи Служби безпеки України протягом ночі уразили інфраструктуру трьох російських нафтопереробних заводів у Башкортостані. Відстань до цілей президент оцінив приблизно у 1600 км.

    Глава держави наголосив, що йдеться про підприємства, які щороку переробляють мільйони тонн нафти.

    Башкортостан уже не вперше стає ціллю українських далекобійних операцій. Наприкінці червня Зеленський повідомляв про удари по двох НПЗ в Уфі, розташованих приблизно за 1500 км від України. Тоді паралельно була атакована російська нафтобаза у Краснодарському краї.

    Таким чином, удари на відстанях близько 1500–1600 км уже не є одиничними епізодами.

    Під ударом опинилася і логістика до Криму

    У ніч на 1 серпня українські сили також атакували транспортну інфраструктуру, яку російські війська використовують для забезпечення угруповання на окупованих територіях.

    Повідомлялося про ураження залізничного мосту «Сиваш» у районі Чонгара, який сполучає окупований Крим із материковою частиною України, а також залізничного мосту поблизу Владиславівки на території півострова.

    Обидва напрямки мають значення для російської військової логістики, оскільки залізниця залишається одним із головних способів перевезення великих обсягів боєприпасів, пального, техніки та особового складу.

    Серія ударів демонструє розширення географії українських далекобійних операцій. Одночасно під ударом опиняються нафтопереробна промисловість у глибокому тилу Росії, військова логістика на окупованих територіях та морські цілі.

    Україна нарощує «далекобійні санкції»

    Українське керівництво останніми місяцями дедалі частіше використовує поняття «далекобійні санкції» для опису ударів по підприємствах, які забезпечують російську економіку та військову машину.

    Особливу увагу Сили оборони приділяють нафтопереробній галузі. Російські НПЗ забезпечують внутрішній ринок пальним, постачають продукцію для військових потреб і є частиною енергетичного сектору, доходи від якого залишаються важливим джерелом фінансування російської держави.

    Водночас операція із Yanina, якщо її затоплення буде підтверджене незалежними джерелами, стане показовим розширенням такого підходу на морську логістику.

    Наразі основним джерелом інформації про знищення контейнеровоза залишається заява президента України. Російська сторона детальних даних про втрату судна не оприлюднила, а доступні морські трекери ще не дають можливості незалежно підтвердити його затоплення.

    Саме тому остаточні обставини атаки – місце ураження, використані засоби та точна ідентифікація судна – потребують подальшого підтвердження.

  • Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран після атаки на своє комерційне судно в Каспійському морі розглядав можливість завдати ракетного удару по одному з українських морських портів, однак зрештою відмовився від такого сценарію. Як повідомляє The New York Times із посиланням на джерела, рішення не загострювати конфлікт було ухвалене після дипломатичних контактів між Києвом і Тегераном та консультацій із міжнародними партнерами.

    За інформацією видання, у суботу українські сили завдали удару по іранському комерційному вантажному судну в Каспійському морі. Внаслідок атаки загинув один цивільний моряк, ще один член екіпажу отримав поранення.

    Після інциденту українська сторона звинуватила Іран і Росію у взаємній підтримці військових операцій. У відповідь офіційний Тегеран заявив, що залишає за собою право на відповідь.

    За словами співрозмовників The New York Times, знайомих із розвідувальними оцінками, іранське керівництво розглядало можливість запуску балістичної ракети з невеликою бойовою частиною по території України. Джерела стверджують, що удар мав бути радше символічним і завдати обмежених руйнувань, демонструючи готовність Тегерана відповісти на атаку.

    Інші чиновники, на яких посилається видання, зазначили, що потенційною ціллю міг стати один із українських портів на Чорному морі. Водночас вони наголосили, що будь-який ракетний удар Ірану по території України означав би різку ескалацію конфлікту та створив би нові ризики для безпеки регіону з огляду на союзницькі відносини між Тегераном і Москвою.

    Як зазначає The New York Times, спочатку в Ірані розглядали можливість відповісти власною військовою операцією, однак західні дипломати попереджали, що реакцію України в такому випадку передбачити було б складно.

    У неділю міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі назвав атаку на судно порушенням Статуту ООН і заявив, що вона “не може залишитися без відповіді”. За його словами, напад мав на меті втягнути європейські країни у протистояння між Іраном і Сполученими Штатами.

    Переломним моментом, за даними видання, стала телефонна розмова між міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою та Аббасом Аракчі, яка відбулася у вівторок. Після переговорів глава іранської дипломатії повідомив, що український міністр пояснив атаку на судно як ненавмисний інцидент.

    Після цього Аракчі заявив, що Іран не прагне подальшої ескалації, однак очікує компенсації за завдані збитки та наголосив на неприпустимості нападів на іранських громадян і майно.

    Того ж дня глава МЗС Ірану провів переговори з високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас. За інформацією The New York Times, сторони обговорили можливі шляхи зниження напруженості та недопущення подальшої ескалації.

    Аналітик Мехді Рахматі, якого видання характеризує як близького до урядових кіл Ірану, повідомив, що всередині іранського керівництва існували різні підходи до реагування на інцидент. Частина посадовців виступала за військову відповідь, тоді як інші закликали утриматися від відкриття нового фронту.

    За словами Рахматі, прихильники стриманості наголошували, що Україна має значний бойовий досвід та користується підтримкою західних союзників, тому нове військове протистояння не відповідало б інтересам Ірану. Саме ці аргументи, як стверджує The New York Times, зрештою переважили, що дозволило сторонам перейти до дипломатичних контактів замість подальшої ескалації конфлікту.

  • США попередили Україну через атаки на неросійські судна в Чорному морі

    США попередили Україну через атаки на неросійські судна в Чорному морі

    Адміністрація президента США Дональда Трампа застерегла Україну від ударів по неросійських суднах у Чорному морі після того, як під час нещодавньої атаки було пошкоджено танкер, зафрахтований американською компанією Chevron. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    За інформацією видання, цього тижня генеральний директор Chevron Майк Вірт провів зустріч із представниками адміністрації США, щоб обговорити ризики для активів компанії в Казахстані. Причиною стали атаки українських безпілотників на чотири танкери поблизу Новоросійська, серед яких було судно, що працювало за контрактом із Chevron.

    Новоросійськ є кінцевою точкою Каспійського трубопровідного консорціуму (CPC), через який транспортується казахстанська нафта на світові ринки. Chevron володіє 15% акцій консорціуму та має 50% частку в одному з найбільших нафтових родовищ Казахстану — Тенгіз.

    Після атаки робота трубопроводу була частково обмежена, що змусило Казахстан скоротити видобуток нафти через нестачу потужностей для її зберігання.

    За словами американського чиновника, після консультацій із представниками нафтової галузі адміністрація США попередила українську сторону про неприпустимість атак на судна, які не належать Росії.

    У Вашингтоні вважають маршрут Каспійського трубопровідного консорціуму стратегічно важливим для постачання казахстанської нафти до Європи. На думку американської сторони, його безперебійна робота сприяє скороченню залежності європейських країн від російських енергоносіїв.

    Як зазначає The Wall Street Journal, для Chevron стабільна робота цього маршруту має особливе значення. Родовище Тенгіз забезпечує близько 12% світового видобутку компанії, а в його розвиток за останні роки було інвестовано десятки мільярдів доларів.

    Аналітик Пол Ченг, якого цитує видання, вважає, що подальші удари по маршруту експорту казахстанської нафти можуть змусити Chevron скоротити видобуток на родовищі Тенгіз. Водночас він припускає, що через позицію Вашингтона Україна може переорієнтувати свої удари на інші військові чи логістичні цілі, щоб уникнути загострення відносин зі Сполученими Штатами та іншими союзниками.

    Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що серія атак на танкери у Чорному морі поставила під загрозу експорт казахстанської нафти через термінал Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу Новоросійська. Через ризики для судноплавства Казахстан був змушений тимчасово призупинити постачання нафти до термінала, через який експортується сировина, зокрема з проєктів за участю Chevron.

  • : Вперше в історії: ВМС України отримали від НАТО право керувати багатонаціональними силами

    : Вперше в історії: ВМС України отримали від НАТО право керувати багатонаціональними силами

    Військово-морські сили України вперше в історії отримали підтверджену НАТО спроможність управляти багатонаціональними з’єднаннями Альянсу з ліквідації мінної небезпеки на морі. Відповідний статус український штаб протимінних дій здобув після успішного проходження оцінювання другого рівня за стандартами НАТО (NEL-2), що підтвердило його повну готовність до виконання місій за стандартами Альянсу.

    Про це повідомила пресслужба Військово-морських сил Збройних сил України.

    Оцінювання проходило під час українсько-американських військово-морських навчань Sea Breeze 2026. За результатами комплексної перевірки штаб протимінних дій отримав найвищу оцінку — Mission Capable (“Повністю спроможний до виконання місії”).

    У ВМС пояснили, що оцінювання NEL-2 здійснюється відповідно до Програми оцінки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей НАТО. Воно передбачає перевірку не лише сумісності підрозділу із силами Альянсу, а й його повної операційної готовності до виконання бойових завдань відповідно до стандартів Об’єднаного командування НАТО з операцій (Allied Command Operations Forces Standards).

    У військовому відомстві наголосили, що це історичне досягнення для українського флоту. Вперше сучасні ВМС України офіційно інтегровані до системи управління силами НАТО, які відповідають за протимінні операції на морі.

    Відтепер Україна має підтверджену Альянсом здатність здійснювати командування й управління багатонаціональними підрозділами, взаємодіяти на рівні Постійної протимінної групи НАТО та виконувати повний спектр завдань із боротьби з морськими мінами. Це значно розширює можливості українського флоту щодо участі у міжнародних операціях і поглиблює практичну інтеграцію із силами НАТО.

    У ВМС зазначили, що отримання статусу Mission Capable стало результатом трирічної роботи, яка розпочалася після повномасштабного вторгнення Росії. Протягом цього часу українські військові моряки проходили інтенсивну підготовку, впроваджували стандарти та доктрини НАТО, а також нарощували необхідні командні й операційні спроможності.

    У командуванні ВМС підкреслили, що це досягнення є ще одним підтвердженням того, що Збройні сили України не лише ефективно протистоять російській агресії, а й продовжують інтегруватися до євроатлантичної системи безпеки на рівні провідних військово-морських сил світу.

    Крім політичного та військового значення, новий статус матиме й практичний ефект. Отримані знання та підтверджені спроможності планують використовувати під час майбутнього очищення акваторій Чорного й Азовського морів від мін, що залишаються однією з найбільших загроз для цивільного судноплавства та безпеки регіону.

    Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія фактично програла боротьбу за Чорне море. Також українські військові нещодавно вперше продемонстрували роботу нового морського безпілотника Barracuda, який уже застосовується для ураження позицій російських окупантів.

  • «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, більш відомий за позивним «Мадяр», уперше детально пояснив, якою бачить сучасну стратегію деокупації Криму. На його думку, звільнення півострова не обов’язково має відбуватися шляхом масштабної наземної операції. Натомість Україна послідовно реалізує іншу концепцію — системне позбавлення російського угруповання можливості забезпечувати себе електроенергією, паливом, логістикою та військовими ресурсами.

    Про це Бровді розповів в інтерв’ю британському журналісту Каолану Робертсону. Саме ця розмова стала першою великою публічною презентацією підходу, який нині застосовують Сили безпілотних систем у кампанії з ізоляції окупованого Криму.

    За словами командувача, головна мета українських сил полягає не у фронтальному прориві оборони, а у створенні таких умов, за яких російські війська фізично не зможуть підтримувати своє угруповання на півострові.

    «Ми опікуємося енерговузлами, адже без розетки далеко не підеш і будь-яка військова приблуда потребує багато енергії. Ми опікуємося їхнім паливом, адже без палива практично нічого не відбувається», — пояснив Бровді.

    Не штурм, а ізоляція

    За словами командувача СБС, Україна поступово руйнує всі ключові елементи військової інфраструктури, необхідної для утримання Криму.

    Йдеться насамперед про:

    • енергетичні вузли;
    • електропідстанції;
    • склади паливно-мастильних матеріалів;
    • логістичні маршрути;
    • морські перевезення;
    • забезпечення російських військових частин.

    На думку Бровді, саме така стратегія здатна зробити перебування російського угруповання на півострові економічно та військово невигідним.

    «Ми створюємо умови неможливості їхнього там перебування — не втрачаючи жодного українського військовослужбовця», — наголосив він.

    Паливо стало однією з головних цілей

    Окрему увагу Сили безпілотних систем приділяють морській логістиці.

    Бровді повідомив, що лише за три доби українські дрони уразили 21 танкер, який перевозив паливо до окупованого Криму.

    «За три доби ми 21 танкер уже спалили на підходах з паливом до Криму. За 72 години ми спалимо ще 121, і 221 спалимо — скільки їх буде, стільки спалимо», — заявив командувач.

    Паралельно Роберт Бровді повідомив про продовження операції «МоЛоЧКа», під час якої Сили безпілотних систем уражають судна, що забезпечують окупаційне угруповання.

    22 липня командувач заявив, що лише протягом попередніх 48 годин українські безпілотники уразили ще 13 суден — один танкер, десять суховантажів та два буксири. Загалом із початку операції, за його даними, вогневого ураження зазнали вже 196 плавзасобів у Чорному та Азовському морях.

    Чому Україна б’є по енергетиці Криму

    Другим важливим напрямком операції є енергетична система окупованого півострова.

    За словами Бровді, сучасна армія практично повністю залежить від стабільного електропостачання.

    Без електроенергії не працюють:

    • системи зв’язку;
    • центри управління;
    • засоби радіоелектронної боротьби;
    • комплекси ППО;
    • ремонтні бази;
    • логістичні центри.

    Командувач зазначає, що саме тому українські дрони регулярно атакують електропідстанції, трансформаторні вузли та іншу критично важливу інфраструктуру.

    За його словами, блекаути у Криму вже стали звичним явищем.

    «Це я вам кажу в той день, коли блекаут на території Криму вже є звичайним явищем», — сказав він.

    Сам Бровді також повідомив, що лише 21–22 липня в межах операції «Кримський рубильник off» було уражено 13 енергетичних об’єктів, а загальна кількість атакованих енерговузлів від початку липня перевищила сотню.

    Чому не руйнують Кримський міст

    Однією з найнеочікуваніших тез інтерв’ю стало пояснення, чому українські військові наразі не завдають ударів по Кримському мосту.

    Бровді наголосив, що справа не у відсутності технічних можливостей.

    За його словами, Україна навмисно залишає окупантам шлях для відступу.

    Командувач зазначив, що після створення нестерпних умов перебування російські військові, колаборанти та ті громадяни РФ, які незаконно переселилися до Криму після окупації, повинні мати можливість залишити півострів.

    «Ми закриваємо входи в Крим, а не виходи», — образно пояснив свою логіку командувач.

    Війна ресурсів замість війни окопів

    На переконання Бровді, сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу технологій, логістики та математики.

    Якщо раніше вирішальне значення мала чисельність військ, то тепер визначальними стають безпілотні системи, точність ударів, швидкість обробки даних і здатність руйнувати критично важливі ланцюги забезпечення.

    Саме тому Сили безпілотних систем концентруються не лише на знищенні окремої техніки, а на системному виснаженні всієї російської військової машини.

    Окрім військового ефекту, постійні перебої зі світлом, паливом та зв’язком створюють додатковий психологічний тиск на окупаційну адміністрацію та населення, яке проживає на півострові.

    Водночас Бровді окремо звернувся до українців, які залишаються в окупованому Криму, попросивши вибачення за тимчасові незручності та наголосивши, що ці заходи спрямовані насамперед на ослаблення російських військових можливостей. Він підкреслив, що мешканці Харкова, Херсона, Сум, Запоріжжя та інших українських міст уже тривалий час живуть під постійними російськими ударами, тому звільнення Криму також потребує складних рішень.

    Нова модель деокупації

    Заяви Роберта Бровді фактично демонструють новий підхід українського командування до деокупації півострова. Якщо раніше звільнення Криму переважно асоціювали з масштабною наземною операцією, то нині акцент робиться на поступовому позбавленні російського угруповання можливості функціонувати. Систематичні удари по енергетичних вузлах, паливній інфраструктурі, морській логістиці та об’єктах забезпечення мають зробити утримання півострова дедалі дорожчим і складнішим для Росії.

    Водночас сам Бровді не називає конкретних термінів можливої деокупації. Він наголошує, що успіх залежить від послідовності кампанії, розвитку безпілотних технологій і здатності України підтримувати постійний тиск на ключові елементи російської військової інфраструктури. Саме тому, за його словами, війна за Крим дедалі більше перетворюється не на боротьбу за окремі кілометри території, а на тривалу операцію з ізоляції окупаційного угруповання та руйнування його можливостей утримувати півострів.

  • Атаки на танкери паралізують ключовий нафтовий маршрут Казахстану: експорт опинився під загрозою

    Атаки на танкери паралізують ключовий нафтовий маршрут Казахстану: експорт опинився під загрозою

    Казахстан призупинив подачу нафти до головного експортного термінала Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу російського Новоросійська після серії атак на танкери у Чорному морі. Судноплавні компанії почали уникати небезпечного району, через що термінал втратив можливість у звичайному режимі приймати судна та відвантажувати нафту.

    Про це повідомили Bloomberg і Financial Times із посиланням на джерела, обізнані із ситуацією. За їхніми даними, припинення прокачування нафти трубопроводом до чорноморського узбережжя пов’язане не стільки з пошкодженням самого трубопроводу, скільки з небажанням власників і операторів танкерів відправляти судна до морського термінала КТК.

    Очікувалося, що зупинка почнеться у вівторок, 21 липня. Водночас на момент появи перших повідомлень офіційно не було зрозуміло, чи припинив консорціум приймати нафту повністю, чи лише значно обмежив її надходження. Пресслужба КТК спочатку відмовилася коментувати інформацію Bloomberg.

    Причиною стали щонайменше три атаки на танкери, які завантажували або мали завантажувати казахстанську нафту поблизу термінала КТК.

    19 липня консорціум повідомив про удари по танкерах ASIA та NISSOS IOS безпосередньо під час завантажувальних операцій. На судні ASIA виникла пожежа, яку вдалося загасити. Повідомлень про загиблих, постраждалих або масштабний витік нафти не надходило. Після цих інцидентів відвантаження нафти призупинили.

    Увечері 19 липня роботу термінала ненадовго відновили. Однак уже 20 липня під час завантаження на виносному причальному пристрої №1 безпілотник атакував танкер NELSA. КТК знову зупинив відвантаження. За даними Reuters, пожежу після удару загасили, витоку нафти не зафіксували.

    Міністерство енергетики Казахстану підтвердило, що NELSA перевозив нафту казахстанських та американських вантажовідправників. У відомстві наголосили, що удар стався вже після того, як Астана публічно закликала забезпечити безпеку цивільної енергетичної інфраструктури та судноплавства у Чорному морі.

    Казахстанські Міністерство закордонних справ і Міністерство енергетики засудили атаки на судна. В Астані назвали їх неприпустимим посяганням на економічні інтереси країни та загрозою для міжнародної торгівлі енергоресурсами. Казахстан заявив, що танкери перевозили комерційні вантажі та працювали у межах інфраструктури КТК.

    Каспійський трубопровідний консорціум має критичне значення для казахстанської економіки. Через його систему проходить приблизно 80% нафтового експорту країни. Трубопровід завдовжки близько 1500 кілометрів з’єднує великі родовища на заході Казахстану з морським терміналом неподалік Новоросійська.

    Нафта надходить до системи переважно з родовищ Тенгіз, Кашаган і Карачаганак. У цих проєктах беруть участь міжнародні енергетичні компанії Chevron, ExxonMobil, Shell, Eni та інші великі інвестори. Через КТК транспортується понад мільйон барелів нафти на добу, що становить близько 2% світового постачання.

    Якщо танкери й надалі відмовлятимуться заходити до району термінала, резервуари КТК можуть швидко заповнитися. У такому разі консорціум не зможе приймати нові обсяги нафти з Казахстану, а видобувним компаніям доведеться скорочувати виробництво.

    Джерела Bloomberg попереджають, що у разі збереження зупинки до кінця тижня нафтові компанії можуть почати обмежувати видобуток. Найбільшого впливу зазнають підприємства, які працюють на Тенгізі, Кашагані та Карачаганаку, оскільки швидко переорієнтувати такі обсяги на альтернативні маршрути практично неможливо.

    Казахстан має інші можливості експорту — зокрема трубопроводи до Китаю, перевезення через Каспійське море та залізничні маршрути. Проте їхньої пропускної здатності недостатньо, щоб повністю замінити КТК. Саме тому будь-яка тривала зупинка чорноморського напрямку безпосередньо впливає на обсяги видобутку, валютні надходження і доходи державного бюджету.

    Ситуація також створює ризики для Європи. Казахстан є одним із найбільших постачальників сирої нафти на європейський ринок. Після скорочення закупівель російської нафти європейські нафтопереробні підприємства збільшили залежність від сировини з Казахстану, США, Норвегії, Близького Сходу та інших регіонів.

    Казахстанська нафта, яка експортується через Новоросійськ, не вважається російською і не підпадає під західні санкції. Хоча термінал КТК розташований на території РФ, основна частина сировини походить із Казахстану та належить міжнародним компаніям.

    Перебої виникли у момент, коли світовий нафтовий ринок уже стикається з іншими серйозними ризиками. Постачання через Ормузьку протоку скоротилося через загострення між США та Іраном, а єменські хусити погрожують атакувати судноплавство і нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії у районі Червоного моря. На цьому тлі ціна Brent зросла приблизно на 2,5% і перевищила 91 долар за барель.

    Таким чином, тривала зупинка КТК може ще більше скоротити доступні для Європи обсяги нафти та посилити тиск на світові ціни. Особливо відчутними наслідки можуть стати для нафтопереробних заводів Середземномор’я, які традиційно закуповують казахстанську суміш CPC Blend.

    Україна офіційно не заявляла про відповідальність за удари по танкерах біля термінала. Водночас українські військові повідомляли про ураження російських суден і нафтової інфраструктури у Чорному та Азовському морях. КТК у своїх перших повідомленнях також не називав сторону, яка здійснила атаки.

    Росія звинуватила Україну у спробі дестабілізувати світовий нафтовий ринок. Водночас частина атакованих танкерів перевозила саме казахстанську нафту, а серед вантажовідправників були західні компанії. Це ускладнює ситуацію для Києва, оскільки Казахстан намагається дистанціювати свою нафтову галузь від російської війни та наголошує на міжнародному статусі КТК.

    Це не перший випадок, коли робота маршруту опиняється під загрозою. У листопаді 2025 року після атаки морського безпілотника було серйозно пошкоджено один із виносних причальних пристроїв КТК. Через це експорт тимчасово зупинили, а Казахстан закликав Україну не атакувати інфраструктуру, яка забезпечує транспортування казахстанської нафти.

    У січні 2026 року Астана знову звернулася до США та європейських держав із проханням допомогти гарантувати безпеку нафтових перевезень після ударів по трьох танкерах, які прямували до термінала КТК. Казахстан попереджав, що зростання кількості таких випадків створює системні ризики для міжнародної енергетичної інфраструктури.

    Після липневих атак ситуація стала ще складнішою: тепер ризик пов’язаний не лише з пошкодженням конкретного судна чи причалу, а з відмовою танкерних компаній від заходу до небезпечної зони. Навіть якщо обладнання термінала залишається працездатним, без достатньої кількості суден відвантаження нафти фактично неможливе.

    Подальші наслідки залежатимуть від того, чи погодяться судновласники повернути танкери до термінала та чи зможуть Казахстан, Росія і західні акціонери КТК гарантувати безпеку операцій. Якщо зупинка триватиме кілька днів, компанії ще можуть частково використати резервуарні потужності. Проте за тривалішої перерви скорочення видобутку стане практично неминучим.

    Отже, наразі коректніше говорити не про остаточне припинення всього нафтового експорту Казахстану, а про зупинку або різке обмеження його головного маршруту через Чорне море. Водночас через залежність країни від КТК навіть тимчасова перерва створює серйозну загрозу для казахстанського видобутку, постачань до Європи та стабільності світового нафтового ринку.

  • Газовий танкер, що прямував до України, атакували біля узбережжя Румунії: є поранені, пожежа триває

    Газовий танкер, що прямував до України, атакували біля узбережжя Румунії: є поранені, пожежа триває

    У Чорному морі поблизу узбережжя Румунії зазнав ураження танкер LPG Gas Lisbon під прапором Ліберії, який перевозив скраплений нафтовий газ із Єгипту до українського порту Рені. На борту судна стався потужний вибух, після якого спалахнула пожежа. Усі 17 членів екіпажу були врятовані, однак троє моряків отримали поранення різного ступеня тяжкості. Румунська влада розпочала розслідування, а президент країни Нікушор Дан заявив, що інцидент, найімовірніше, пов’язаний із війною Росії проти України.

    За офіційною інформацією, інцидент стався в ніч на 21 липня приблизно о 00:05 за місцевим часом. Судно перебувало поза територіальними водами Румунії, приблизно за 20 морських миль від узбережжя країни. За уточненими даними Морської адміністрації Румунії, місце аварії розташоване приблизно за 14 морських миль від району Сфинту-Георге у дельті Дунаю.

    Президент Румунії Нікушор Дан повідомив, що танкер виконував рейс із єгипетської Александрії до українського порту Рені на Дунаї. За його словами, державні установи країни переведені у режим підвищеної готовності та мають встановити причини, обставини й відповідальних за цей інцидент.

    «Державні органи перебувають у стані підвищеної готовності та з’ясують обставини, причини й відповідальність за цей серйозний інцидент, який, найімовірніше, є частиною незаконної агресивної війни Російської Федерації проти України», — заявив глава румунської держави.

    Одразу після отримання сигналу лиха Морський координаційний центр пошуку і рятування в Констанці направив до місця події рятувальні судна SAR Apollo та SAR Artemis, що належать Румунському агентству з порятунку людського життя на морі (ARSVOM). Екіпаж, який через пожежу був змушений залишити танкер та перейти до рятувальних плотів, успішно евакуювали. Усі 17 моряків були доставлені у безпечне місце. Троє постраждалих із травмами були доставлені до порту Суліна, де їм надали медичну допомогу.

    За інформацією румунських медіа, двоє членів екіпажу отримали опіки, які охоплювали приблизно 10–15% поверхні тіла, ще один моряк зазнав численних поранень і значної крововтрати. Інформації про загрозу їхньому життю наразі не надходило.

    Після вибуху на судні виникла масштабна пожежа, яка охопила надбудову танкера. Станом на день 21 липня займання ще не було повністю ліквідоване. До місця інциденту направили буксир, який контролює положення судна, щоб не допустити його дрейфу та створення додаткової небезпеки для інших кораблів. Румунська влада також поширила навігаційне попередження із закликом до всіх суден оминати небезпечний район щонайменше на три морські милі.

    Офіційна причина вибуху поки що не встановлена. Водночас кілька румунських видань із посиланням на джерела повідомили, що однією з основних версій розслідування є атака морського безпілотника. Інші медіа також не виключають можливості підриву на морській міні. Наразі жодна з цих версій офіційно не підтверджена, а компетентні органи продовжують розслідування.

    Інцидент стався на тлі різкого загострення ситуації з безпекою цивільного судноплавства у Чорному морі. Лише кілька днів тому Росія завдала удару по торговельному судну під прапором Гвінеї-Бісау, яке залишало український порт після завантаження кукурудзою. За повідомленнями української влади, тоді загинули десять людей, ще вісьмох членів екіпажу вдалося врятувати.

    Ще раніше, 17 липня, російський ударний безпілотник уразив суховантаж Venturo під прапором Маршаллових Островів, який перебував в одному з портів Одеси. Ці атаки посилили занепокоєння міжнародної спільноти щодо безпеки цивільного морського судноплавства та функціонування українського морського експортного коридору.

    Упродовж останніх місяців Румунія, яка є членом НАТО та Європейського Союзу, неодноразово повідомляла про падіння уламків безпілотників поблизу свого кордону та порушення повітряного простору під час російських атак на українську портову інфраструктуру в Придунав’ї. Однак нинішній випадок став одним із найсерйозніших інцидентів із цивільним судном поблизу румунського узбережжя з початку повномасштабної війни.

    Наразі румунські та міжнародні морські служби продовжують контролювати ситуацію навколо Gas Lisbon. Слідчі мають встановити, що саме стало причиною вибуху, а також з’ясувати, чи був інцидент результатом цілеспрямованої атаки. До завершення розслідування офіційно не підтверджено, чи було судно уражене морським дроном, міною або іншим засобом ураження.