Daypolitico

Позначка: CNN

  • Критичне виснаження ППО: Україна залишилася без ракет для систем Patriot на тлі глобального дефіциту через конфлікт на Близькому Сході

    Критичне виснаження ППО: Україна залишилася без ракет для систем Patriot на тлі глобального дефіциту через конфлікт на Близькому Сході

    Україна зіткнулася з критичним виснаженням запасів ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot, що ставить під загрозу здатність країни відбивати атаки російської балістики. За інформацією The Washington Post, яка посилається на українських посадовців та представника НАТО, станом на 7 жовтня на озброєнні залишалося лише 10 таких ракет. Наразі, після відбиття чергових ворожих атак, їхня кількість скоротилася до одиниць. Дані телеканалу CNN підтверджують, що саме ця гостра нестача боєприпасів стала головною причиною неспроможності української протиповітряної оборони перехопити російські балістичні цілі під час останнього масованого обстрілу.

    Стрімке виснаження глобальних запасів високотехнологічних засобів ППО безпосередньо пов’язане з масштабним збройним конфліктом на Близькому Сході між Сполученими Штатами та Іраном. Лише за перший місяць бойових дій американська армія використала понад тисячу перехоплювачів систем Patriot та THAAD. Хоча Вашингтон визначив прискорення їхнього виробництва як пріоритетне завдання, технологічний цикл виготовлення однієї ракети може тривати до 36 місяців, що унеможливлює швидке оперативне поповнення арсеналів.

    До загострення цієї кризи постачання ракет для українських систем здійснювалося переважно через механізм PURL (Список пріоритетних потреб України), у межах якого європейські країни фінансують закупівлю американського озброєння. Анонімний високопосадовець НАТО запевнив, що ця програма залишається чинною, і боєприпаси продовжують надходити. Проте українська сторона наголошує на критичній деградації логістики: за словами чиновника з Києва, починаючи з травня постачання набули нерегулярного характеру, і наразі немає жодних твердих гарантій щодо термінів прибуття нових партій. Ситуацію із захистом повітряного простору оцінюють як «вкрай напружену».

  • Трампу заборонили виганяти журналістів: суд відновив доступ CNN, Politico та MS NOW

    Трампу заборонили виганяти журналістів: суд відновив доступ CNN, Politico та MS NOW

    Федеральний суд у США зобов’язав адміністрацію президента Дональда Трампа відновити доступ до Білого дому журналістам CNN, MS NOW та Politico, яких кількома днями раніше позбавили акредитації. Суддя Тімоті Келлі дійшов попереднього висновку, що заборона, ймовірно, суперечить Конституції США, повідомляє Reuters.

    Йдеться про тимчасове рішення на час розгляду справи. Суд зобов’язав Білий дім негайно повернути журналістам постійні перепустки та заборонив застосовувати обмеження щонайменше протягом 14 днів.

    Конфлікт почався 18 вересня, коли Трамп заявив, що CNN, MS NOW і Politico не повинні мати постійного доступу до Білого дому через матеріали, які він назвав «вигадками» та «брехнею». Наступного дня представників трьох редакцій перестали пропускати на територію президентського комплексу, а частину їхніх перепусток деактивували або вилучили.

    «Ненька інфо» вже писала про початок цього конфлікту: Трамп вигнав CNN, Politico та MS NOW із Білого дому: журналістів не пустили всередину і забрали перепустки

    21 вересня три медіа подали спільний позов проти Трампа та його адміністрації. Вони заявили, що заборона порушує Першу поправку до Конституції США, яка захищає свободу слова та преси, а також право на належну правову процедуру.

    Юристи адміністрації наполягали, що доступ до Білого дому є привілеєм, а не безумовним правом, і посилалися, зокрема, на міркування національної безпеки.

    Суддя цей аргумент не прийняв. За його словами, у матеріалах справи не було достатніх фактичних доказів того, що присутність журналістів CNN, MS NOW та Politico створювала реальну загрозу національній безпеці.

    Келлі також звернув увагу на процедуру анулювання перепусток. За його оцінкою, Білий дім, імовірно, не надав редакціям реальної можливості оскаржити рішення до того, як їхніх журналістів позбавили доступу.

    Сам Трамп ще 22 вересня заявляв, що «ймовірно» дозволить цим медіа повернутися до Білого дому, якщо відповідне рішення ухвалить суд.

    Це не перший подібний конфлікт між адміністрацією Трампа та пресою. Ще під час його першого президентського терміну Білий дім позбавляв перепустки журналіста CNN Джима Акости, однак після судового розгляду доступ було відновлено.

    Окремий конфлікт уже під час другого терміну виник із Associated Press через редакційну політику агентства щодо назви Мексиканської затоки.

    На тлі нинішньої суперечки понад 50 американських медіа та організацій із захисту свободи преси публічно підтримали CNN, MS NOW і Politico, заявивши, що доступ до влади не повинен залежати від того, чи подобається президенту редакційна політика конкретного видання.

    Остаточного рішення по суті справи поки немає. Нинішня ухвала лише тимчасово відновлює доступ журналістів і фактично заморожує заборону Трампа на період подальшого розгляду.

    Ще один релевантний матеріал «Ненька інфо» про конфлікт Трампа з CNN: «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

  • Трамп вигнав CNN, Politico та MS NOW із Білого дому: журналістів не пустили всередину і забрали перепустки

    Трамп вигнав CNN, Politico та MS NOW із Білого дому: журналістів не пустили всередину і забрали перепустки

    Адміністрація президента США Дональда Трампа фактично запровадила оголошену ним заборону на доступ до Білого дому для журналістів CNN, MS NOW та Politico. У суботу, 19 вересня, представників усіх трьох медіа не пропустили на територію президентського комплексу, а частину їхніх акредитаційних перепусток деактивували або вилучили. Про це повідомляє Reuters.

    Рішення стало продовженням заяви Трампа, зробленої днем раніше. Президент США написав у Truth Social, що CNN, MS NOW та Politico більше не повинні мати доступу до Білого дому через матеріали, які він назвав «фейковими новинами», «вигадками» та «брехнею». При цьому конкретної публікації, яка стала б безпосередньою причиною заборони, Трамп не назвав.

    Спочатку залишалося незрозумілим, чи означає допис президента реальну зміну правил акредитації. Однак уже вранці 19 вересня заборону почали застосовувати на практиці.

    Старша кореспондентка CNN у Білому домі Бетсі Кляйн прибула на роботу, але пройти на територію комплексу не змогла. Представниця MS NOW Акайла Гарднер також повідомила в прямому ефірі, що її перепустку було деактивовано. За її словами, співробітник на вході попросив передати бейдж і пояснив, що рішення ухвалене «вище». Доступ також втратив фотограф мережі.

    Пізніше журналістку Politico Шаєнн Гаслетт не пропустила Секретна служба США. Видання повідомило, що її перепустку, яка дозволяла працювати на території Білого дому, конфіскували. Таким чином, протягом одного ранку стало зрозуміло, що заява президента не була лише погрозою в соцмережах.

    Трамп пригрозив іншими заборонами

    У своєму повідомленні Трамп окремо попередив, що за CNN, MS NOW і Politico можуть піти інші американські медіа.

    Пізніше під час спілкування з журналістами президент згадав The New York Times та The Washington Post, знову назвавши їх «fake news». Водночас прямого рішення про заборону доступу цих видань до Білого дому станом на останні доступні повідомлення оголошено не було.

    Трамп пояснював своє рішення не однією конкретною публікацією, а загальним характером висвітлення діяльності його адміністрації. Він стверджував, що частина медіа навмисно подає негативні матеріали про республіканську адміністрацію.

    Саме ця обставина стала одним із головних предметів майбутньої юридичної суперечки: критики рішення вказують, що йдеться не про порушення журналістами правил безпеки чи порядку роботи Білого дому, а про реакцію влади на зміст їхніх матеріалів.

    CNN, Politico та MS NOW заговорили про Першу поправку

    Усі три медіа заявили, що не мають наміру припиняти висвітлення роботи адміністрації США.

    CNN повідомила, що підтримує свою команду в Білому домі та вважає її роботу чесною й точною. Представники мережі заявили, що журналісти мають конституційне право висвітлювати діяльність влади без перешкод через незгоду чиновників із редакційною політикою.

    Politico також заявило, що продовжить працювати з нинішньою адміністрацією та майбутніми президентами й готове захищати права своїх журналістів відповідно до Першої поправки до Конституції США, яка гарантує свободу слова та преси.

    MS NOW після фактичного блокування доступу заявило, що Білий дім є інституцією, роботу якої фінансують американські платники податків, а тому медіа має намір використати доступні механізми для захисту прав журналістів та ролі незалежної преси.

    До критики приєдналася Асоціація кореспондентів Білого дому. Її представники наголосили, що конституційні гарантії свободи преси не залежать від того, чи подобається президенту висвітлення його діяльності конкретним виданням.

    Водночас остаточної судової оцінки саме рішення від вересня 2026 року поки немає. Тому твердження медіа про незаконність заборони наразі є їхньою юридичною позицією, а не вже встановленим судом фактом.

    Конфлікти Трампа з журналістами виникали й раніше

    Протистояння навколо доступу журналістів до Білого дому не є абсолютно новим для Трампа.

    Ще під час його першого президентського терміну адміністрація відкликала перепустку кореспондента CNN Джима Акости після конфлікту на пресконференції. CNN звернулася до суду, після чого доступ журналіста було відновлено.

    Під час другого президентського терміну адміністрація Трампа також конфліктувала з Associated Press через відмову агентства використовувати запропоновану Білим домом назву «Gulf of America» замість усталеного «Gulf of Mexico» у власних матеріалах. Справа також переросла в юридичну суперечку щодо доступу до президентських заходів.

    Нинішня ситуація, однак, має ширший масштаб: йдеться вже не про одного конкретного кореспондента, а про одразу три великі національні медіа.

    Що змінюється для роботи журналістів

    Втрата акредитації не означає, що CNN, MS NOW чи Politico взагалі більше не зможуть писати про Трампа або його адміністрацію. Редакції можуть використовувати відкриті трансляції, документи, брифінги, джерела в уряді, роботу Конгресу та журналістів за межами території Білого дому.

    Проте фізичний доступ до президентського комплексу має велике практичне значення. Кореспонденти можуть безпосередньо спостерігати за заходами, ставити питання президенту та його представникам, брати участь у брифінгах і отримувати інформацію під час роботи адміністрації.

    Тому нинішній конфлікт значно ширший за суперечку Дональда Трампа з трьома редакціями. Він може стати новим юридичним тестом для того, наскільки далеко президентська адміністрація США може зайти в регулюванні доступу до Білого дому, якщо причиною обмеження є невдоволення змістом журналістських матеріалів.

    Поки що журналісти трьох видань продовжують працювати, але вже з-за меж президентського комплексу. А погроза Трампа щодо «інших медіа» залишає відкритим питання, чи розширюватиметься цей список найближчим часом.

  • «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

    «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

    Президент США Дональд Трамп різко відреагував на запитання кореспондентки CNN Крістен Холмс під час заходу в Овальному кабінеті Білого дому. Журналістка намагалася з’ясувати, чи просив лідер Північної Кореї Кім Чен Ин скоротити американсько-південнокорейські військові навчання, однак замість прямої відповіді Трамп кілька разів наказав їй мовчати, назвав «фальшивою репортеркою» та звинуватив CNN у поширенні «фейкових новин». Пізніше конфлікт продовжився вже у соцмережах, де офіційний акаунт Білого дому перейшов до персональних випадів проти Холмс, згадавши навіть її дітей. Про це повідомляє американське видання Huffpost.

    Інцидент стався у понеділок, 17 серпня, під час заходу в Овальному кабінеті. Поруч із президентом перебував підліток-рятувальник Райдер Вільямс, якого запросили до Білого дому після порятунку дитини.

    Саме присутність хлопця Трамп використав як один з аргументів, коли почав сварити журналістку за її поведінку.

    Запитання про Кім Чен Ина розлютило Трампа

    Конфлікт загострився після того, як Крістен Холмс поставила запитання про рішення американського президента скоротити спільні військові навчання США та Південної Кореї.

    Напередодні Трамп доручив Пентагону суттєво зменшити масштаб навчань, назвавши їх дорогими та сигналом, який може сприйматися Пхеньяном як ворожий. Президент США водночас продовжує наголошувати на своїх особливих відносинах із Кім Чен Ином.

    Холмс спробувала уточнити, чи звертався сам Кім до Трампа з проханням скоротити маневри.

    Президент не дав прямої відповіді. Натомість він почав вимагати, щоб кореспондентка припинила говорити.

    Трамп назвав Холмс «дуже неповажною», «галасливою» та «фальшивою» репортеркою. Він також заявив, що вона представляє «фейкові новини». Коли журналістка спробувала продовжити запитання, президент знову наказав їй мовчати.

    Під час суперечки Трамп звернув увагу на присутнього в Овальному кабінеті хлопця та звинуватив журналістку в неповажній поведінці перед ним.

    Водночас Холмс намагалася пояснити, що ставить запитання щодо зовнішньої політики Сполучених Штатів.

    Що стояло за запитанням журналістки

    Запитання CNN було пов’язане з одним із найбільш резонансних зовнішньополітичних рішень Трампа останніх днів.

    Президент США наказав Пентагону скоротити спільні військові навчання з Південною Кореєю. Трамп пояснював це їхньою високою вартістю, позицією Сеула щодо Ірану та небажанням надсилати КНДР «ворожий сигнал».

    Водночас 17 серпня президент заявив, що Кім Чен Ин уже відповів на його спроби відновити контакти.

    На запитання журналістів про те, чому північнокорейський лідер нібито ігнорує пропозиції Вашингтона, Трамп відповів, що Кім насправді відреагував. Жодних подробиць цього контакту президент не навів.

    Він також заявив, що Кім Чен Ин «завжди ставився до нього з повагою».

    Тому Холмс фактично намагалася встановити зв’язок між двома подіями: можливими контактами Трампа з Кімом та раптовим рішенням Вашингтона зменшити масштаб військових навчань.

    Американський президент на це питання по суті не відповів.

    Перед цим журналістка запитала про Наталі Гарп

    Суперечка між Холмс і Трампом почалася ще до запитання про Північну Корею.

    Кореспондентка CNN попросила президента прокоментувати висловлювання сенатора-демократа від Джорджії Джона Оссоффа щодо виконавчої помічниці Трампа Наталі Гарп.

    Оссофф під час політичного виступу критикував президента і згадав його помічницю. Холмс попросила Трампа відреагувати на ці слова. Президент у відповідь висміяв самого сенатора, порівнявши його з комедійним персонажем Пі-Ві Германом.

    Однак після завершення заходу історія не закінчилася.

    Офіційний акаунт Rapid Response 47, пов’язаний із Білим домом, опублікував відео запитання Холмс і перейшов до значно жорсткіших персональних нападок.

    Білий дім згадав дітей журналістки

    У дописах акаунт Білого дому назвав Холмс «ганебним і принизливим соромом» для її професії та звинуватив журналістку в тому, що вона поставила недоречне запитання.

    Особливу критику викликало те, що в наступній публікації представники адміністрації згадали дітей журналістки.

    У повідомленні стверджувалося, що одного дня діти Холмс нібито побачать її запитання і їм буде соромно за матір.

    The Washington Post звернула окрему увагу на те, що офіційний акаунт адміністрації президента фактично втягнув родину журналістки у публічну суперечку через її професійну діяльність.

    The Guardian також описав реакцію Білого дому як персональну атаку на кореспондентку після поставленого президентові запитання.

    CNN став на захист Крістен Холмс

    Телеканал CNN після публікацій Білого дому відкрито підтримав свою кореспондентку.

    У заяві телеканал наголосив, що Холмс виконувала професійну роботу журналіста Білого дому, ставлячи президентові запитання щодо питань, які становлять суспільний інтерес.

    CNN також засудив персональні нападки на репортерку, заявивши, що вони не відповідають принципам вільної преси.

    Публічно на захист Холмс виступили й інші відомі журналісти CNN. На телеканалі демонстрували відео інциденту та наголошували, що кореспондентка ставила звичайні запитання щодо зовнішньої політики президента.

    Сама Холмс після конфлікту продовжила працювати та з’являлася в ефірі CNN, зосереджуючись на політичних темах, а не на образах на свою адресу.

    Трамп не вперше конфліктує з журналістами

    Різкі суперечки Дональда Трампа з представниками американських медіа не є новими. Ще під час першої президентської каденції він регулярно називав критичні до нього видання «фейковими новинами» та вступав у конфлікти з кореспондентами на пресконференціях.

    CNN протягом багатьох років залишається одним із телеканалів, які Трамп найчастіше публічно критикує.

    Нинішній епізод отримав додатковий резонанс через те, що конфлікт не обмежився емоційною суперечкою президента з журналісткою. Після заходу до персональної критики Холмс долучився офіційний комунікаційний ресурс Білого дому.

    Крім того, суперечка відбулася під час обговорення важливого питання американської зовнішньої політики — можливого відновлення переговорів із Північною Кореєю.

    Що відбувається між Трампом і Кім Чен Ином

    Трамп останніми днями знову демонструє бажання повернутися до особистої дипломатії з північнокорейським лідером.

    Під час своєї першої президентської каденції він тричі особисто зустрічався з Кім Чен Ином. Найвідомішими стали саміти в Сінгапурі у 2018 році та Ханої у 2019-му, а також зустріч у демілітаризованій зоні між двома Кореями.

    Однак переговори не привели до повної денуклеаризації КНДР.

    Зараз ситуація суттєво змінилася. Північна Корея розширила свій ядерний і ракетний потенціал та значно поглибила відносини з Росією і Китаєм.

    На цьому тлі рішення Трампа скоротити американсько-південнокорейські навчання викликало дискусію щодо того, чи є воно частиною спроби відновити переговори з Кімом.

    Саме відповідь на це питання й намагалася отримати Крістен Холмс.

    Натомість дискусія про політику США щодо КНДР перетворилася на гучну суперечку президента з журналісткою, а через кілька годин — на новий конфлікт між Білим домом і CNN.

  • Місія НАТО в дії: іспанський F-18 збив нерозпізнаний безпілотник у повітряному просторі Румунії

    Місія НАТО в дії: іспанський F-18 збив нерозпізнаний безпілотник у повітряному просторі Румунії

    Іспанський винищувач F-18, який брав участь у місії НАТО з патрулювання повітряного простору (Air Policing), перехопив та знищив безпілотник, що незаконно увійшов у повітряний простір Румунії. Про це повідомляє телеканал CNN.

    Ключові деталі та контекст події

    • Перехоплення НАТО: Іспанський F-18 був оперативно піднятий у повітря після фіксації повітряної цілі, яка порушила державний кордон країни-члена Альянсу.
    • Збиття цілі: Після ідентифікації об’єкта екіпаж винищувача застосував озброєння та успішно нейтралізував несанкціонований безпілотник.
    • Систематичність порушень: Румунські системи ППО та моніторингові служби зазначають, що це вже далеко не перший подібний випадок виявлення ворожих або нерозпізнаних БпЛА над територією Румунії за останній час.
    • Захист східного флангу: Альянс продовжує утримувати посилений режим чергування повітряних сил над Чорноморським регіоном задля забезпечення безпеки цивільної та військової інфраструктури.

    З повідомлення телеканалу CNN:

    «Іспанський винищувач F-18, який виконував місію НАТО з патрулювання повітряного простору, збив безпілотник, що незаконно увійшов до повітряного простору Румунії. Це далеко не перший безпілотник, виявлений румунською стороною цього року».

     

  • США витратили майже 80% ракет THAAD

    США витратили майже 80% ракет THAAD

    Армія США суттєво скоротила запаси ракет-перехоплювачів для ключових систем протиповітряної оборони після війни з Іраном. За даними американських ЗМІ, військове керівництво вже попереджає, що резерви окремих видів боєприпасів досягли небезпечно низького рівня, що може вплинути на здатність країни реагувати на нові загрози.

    Про це повідомляє CNN.

    За інформацією видання, найбільше скоротилися запаси ракет для системи THAAD. Посилаючись на двох обізнаних співрозмовників, CNN зазначає, що з початку війни з Іраном американські військові використали майже 80% ракет THAAD від довоєнного запасу. Також було витрачено приблизно половину ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    За оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), до початку бойових дій із Іраном США мали близько 452 ракет THAAD та приблизно 2200 ракет Patriot. Таким чином, нинішній рівень запасів викликає занепокоєння серед американських військових і союзників Вашингтона.

    Особливу стурбованість висловлюють країни Перської затоки, які значною мірою покладаються на американські системи протиповітряної оборони для захисту від можливих іранських ракетних та безпілотних атак. За словами кількох американських посадовців, дефіцит ракет може суттєво обмежити можливості США та їхніх партнерів у разі нової ескалації конфлікту.

    Як зазначає CNN, питання виснаження запасів високоточної зброї стало одним із ключових факторів під час обговорення можливих нових ударів по Ірану. Саме через побоювання щодо нестачі боєприпасів президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, вирішив відмовитися від запланованої ескалації минулими вихідними.

    Журналісти наголошують, що це вже щонайменше другий випадок за останні тижні, коли високопосадовці адміністрації Трампа під час обговорення військових сценаріїв висловлювали серйозне занепокоєння через швидке скорочення запасів критично важливих боєприпасів.

    Напередодні агентство Reuters також повідомляло, що під час війни з Іраном американські військові використали майже всі наявні високоточні далекобійні ракети окремих типів. Зокрема, йшлося про значне скорочення запасів ракет ATACMS, PrSM і Tomahawk.

    Водночас, за словами міністра фінансів США Скотта Бессента, Вашингтон і Тегеран перебувають за крок до можливої мирної домовленості, якщо сторонам вдасться узгодити механізми контролю над судноплавством в Ормузькій протоці. Раніше у ЗМІ також з’являлася інформація, що Іран нібито пом’якшив частину своїх вимог у межах переговорного процесу.

  • Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив важливий крок на шляху до ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. У ніч на 29 липня сенатори підтримали процедурне рішення, яке відкриває можливість для остаточного розгляду законопроєкту, відомого як “пекельні санкції”. Документ активно просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який був одним із найпослідовніших прихильників посилення економічного тиску на Кремль.

    Як повідомляють CNN та Reuters, процедурне голосування завершилося переконливою підтримкою: 86 сенаторів проголосували “за”, тоді як 12 виступили “проти”. Такий результат дозволяє продовжити законодавчий процес, однак остаточне ухвалення документа ще потребує подальших процедур у Сенаті.

    Керівництво верхньої палати Конгресу розраховує досягти домовленості між усіма 100 сенаторами, щоб завершити розгляд законопроєкту ще до початку серпневих парламентських канікул. Водночас американське законодавство дозволяє будь-якому сенатору затягнути процедуру, висловивши заперечення щодо прискореного розгляду документа, тому остаточні строки його ухвалення поки залишаються невизначеними.

    Голосування відбулося лише через кілька годин після церемонії прощання з Ліндсі Гремом у Вашингтоні. Незадовго до цього президент України Володимир Зеленський провів закриту зустріч із сенаторами США, під час якої, за даними американських медіа, серед ключових тем обговорювалися підтримка України та санкційна політика щодо Росії.

    Після завершення зустрічі сенатори запросили Зеленського до галереї Сенату, звідки він спостерігав за частиною голосування. Після оголошення результатів український президент подякував законодавцям словами “Спасибі”, а кілька сенаторів відповіли йому оплесками.

    Законопроєкт передбачає суттєве посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів. Однією з ключових норм документа є можливість запровадження мит у розмірі до 100% щодо п’яти найбільших імпортерів російських нафти та газу. Серед країн, які можуть потрапити під такі обмеження, називають Індію та Китай.

    Напередодні агентство Bloomberg повідомляло, що двопартійна група сенаторів узгодила фінальну редакцію законопроєкту, що дозволило винести його на процедурне голосування. Водночас документ і надалі залишається предметом політичних дискусій.

    Основні суперечки стосуються повноважень президента США Дональда Трампа. Початкова версія законопроєкту передбачала, що рішення про запровадження або скасування санкцій ухвалюватиме Конгрес. Однак після доопрацювання документа президент отримує значно ширші можливості самостійно застосовувати або скасовувати санкційні обмеження. Саме ця норма викликає занепокоєння частини демократів.

    Критики законопроєкту також вважають, що використання високих мит може негативно позначитися не лише на американських споживачах, а й на торговельно-економічних відносинах США з європейськими союзниками та іншими партнерами. Попри це, підтримка процедурного голосування більшістю сенаторів свідчить, що законопроєкт має реальні шанси пройти наступні етапи розгляду та стати одним із наймасштабніших санкційних пакетів проти Росії за останні роки.

  • SpaceX успішно запустила Starship після невдалого старту

    SpaceX успішно запустила Starship після невдалого старту

    Компанія SpaceX успішно здійснила 13-й випробувальний запуск надважкої ракети Starship із космодрому Starbase у штаті Техас. Політ відбувся після невдалої спроби минулого тижня, коли старт довелося скасувати через технічні несправності кількох двигунів. Новий запуск став важливим етапом у програмі випробувань ракети, яка в майбутньому має забезпечити польоти людей на Місяць і Марс. Про це повідомляє CNN.

    Випробувальний політ триває близько однієї години. Згідно з планом місії, верхній ступінь Starship має виконати контрольоване приводнення в Індійському океані після завершення основної частини польоту. Водночас надважкий прискорювач Super Heavy успішно відокремився приблизно через дві хвилини після старту та здійснив контрольоване приводнення в Мексиканській затоці.

    Цей запуск став другим випробуванням модернізованої версії Starship V3. Перший політ цієї модифікації, який відбувся у травні, супроводжувався низкою технічних проблем, зокрема відмовою кількох двигунів, що негативно вплинуло на виконання місії та стало підставою для подальшого доопрацювання конструкції.

    Успішний Flight 13 має особливе значення для SpaceX. Компанія перебуває під тиском через необхідність підготувати Starship до ключового випробування в межах програми NASA, яке заплановане на наступний рік. Саме цей політ має стати одним із вирішальних кроків перед використанням Starship у програмі повернення людей на Місяць у рамках місії Artemis.

    Крім технічної складової, нинішній запуск має й важливе фінансове значення для компанії. Це перший політ Starship після виходу SpaceX на фондову біржу. Попередня невдала спроба запуску призвела до розпродажу акцій компанії, які досі торгуються нижче ціни первинного публічного розміщення (IPO). Успішне випробування може позитивно вплинути на довіру інвесторів та подальші перспективи космічної програми компанії.

    Раніше також повідомлялося, що Google уклала масштабну фінансову угоду зі SpaceX, відповідно до якої компанія має виплачувати космічному оператору 920 мільйонів доларів щомісяця в межах співпраці. На тлі розвитку Starship та розширення комерційних проєктів SpaceX продовжує зміцнювати свої позиції як один із ключових гравців світової космічної галузі.

  • Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Адміністрація президента США Дональда Трампа попередньо погодилася дозволити Саудівській Аравії збагачувати уран без застосування стандартних міжнародних гарантій нерозповсюдження ядерної зброї. Така умова може стати безпрецедентною для американської практики укладання подібних угод і вже викликала дискусії серед американських законодавців та експертів із міжнародної безпеки. Про це повідомляє CNN.

    Йдеться про масштабну угоду щодо цивільної ядерної співпраці між Вашингтоном та Ер-Ріядом, переговори щодо якої фактично завершилися ще у жовтні 2025 року. Попри це документ досі не підписаний президентом США. За інформацією джерел, затримка пов’язана одразу з кількома чинниками. Одним із них стала війна з Іраном, яку, за словами самого Дональда Трампа, було розпочато для того, щоб не допустити використання Тегераном збагаченого урану для створення ядерної зброї. На цьому тлі погодження окремих винятків для Саудівської Аравії виглядає особливо чутливим питанням як для американських політиків, так і для міжнародної спільноти.

    Ще однією причиною затягування процесу називають політичні ризики всередині США. Частина членів Конгресу переконана, що адміністрація навмисно не виносить документ на фінальне затвердження, щоб уникнути двопартійної резолюції несхвалення, яка могла б фактично заблокувати укладення угоди.

    Білий дім офіційно не коментує подробиці домовленостей. У відповідь на запити журналістів адміністрація лише переадресувала до заяви міністра енергетики США Кріса Райта, зробленої ще восени 2025 року. Тоді він повідомив, що сторони досягли домовленостей щодо цивільної ядерної співпраці, яка має сприяти розвитку стратегічного партнерства між двома країнами, просуванню американських ядерних технологій у Саудівській Аравії та водночас забезпечити відданість принципам нерозповсюдження ядерної зброї.

    Втім, саме зміст майбутньої угоди викликає найбільше запитань. За словами джерел CNN, ще на початку року адміністрація Трампа провела закриті консультації з окремими членами Конгресу, під час яких представила основні положення документа. Уже тоді стало відомо, що угода може містити спеціальний пункт, який дозволить Саудівській Аравії здійснювати певний рівень внутрішнього збагачення урану або переробки плутонію. Експерти називають таке рішення безпрецедентним, адже подібних умов у попередніх американських ядерних угодах практично не було.

    Відомо, що майбутня домовленість все ж передбачає певні обмеження, встановлені Сполученими Штатами, однак конкретні параметри цих обмежень наразі не розголошуються. Саме відсутність прозорості щодо механізмів контролю викликає найбільшу стурбованість серед прихильників жорсткого режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

    Особливу увагу привертає і той факт, що проєкт угоди не зобов’язує Саудівську Аравію приєднатися до так званого Додаткового протоколу МАГАТЕ, який передбачає розширені можливості міжнародних інспекторів для контролю над ядерними програмами держав. Натомість контрольні механізми планують оформити у вигляді окремої двосторонньої угоди між США та Саудівською Аравією, без застосування стандартних міжнародних процедур.

    Такий підхід суттєво відрізняється від угоди, яку США уклали з Об’єднаними Арабськими Еміратами у 2009 році. Тоді Емірати погодилися не лише на посилений контроль МАГАТЕ, а й повністю відмовилися від збагачення урану та переробки плутонію на своїй території, що стало своєрідним міжнародним стандартом для подібних домовленостей.

    Переговори щодо ядерної співпраці є частиною ширшої стратегії адміністрації Дональда Трампа із поглиблення відносин із державами Перської затоки. Саме цей регіон став одним із ключових напрямків американської зовнішньої політики. Під час попередніх візитів до регіону президент США оголосив про масштабні економічні та оборонні домовленості. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати уклали зі США угоди на суму понад 200 мільярдів доларів, тоді як Саудівська Аравія заявила про намір інвестувати в американську економіку 600 мільярдів доларів. Окрім цього, Вашингтон погодив продаж Ер-Ріяду озброєння на 142 мільярди доларів.

    Паралельно Дональд Трамп неодноразово заявляв про прогрес у переговорах із Тегераном щодо окремої ядерної угоди, стверджуючи, що Іран нібито “певною мірою” погодився з її умовами. Саме тому можливе надання Саудівській Аравії права на обмежене збагачення урану без стандартного міжнародного контролю може стати одним із найрезонансніших рішень американської адміністрації у сфері глобальної ядерної безпеки та вплинути на баланс сил на Близькому Сході.

  • Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран офіційно заявив про призупинення виконання своїх зобов’язань за домовленостями зі Сполученими Штатами, які раніше мали забезпечити припинення бойових дій та створити умови для подальших переговорів між сторонами. У Тегерані звинуватили Вашингтон у порушенні досягнутих домовленостей та наголосили, що відтепер більше не вважають себе зобов’язаними виконувати умови угоди.

    Про це повідомляє CNN із посиланням на заяву заступника міністра закордонних справ Ірану Хазема Гарібабаді.

    За словами іранського дипломата, Тегеран дійшов такого рішення після того, як, на його думку, саме Сполучені Штати першими порушили умови меморандуму про взаєморозуміння, укладеного сторонами у червні. Документ мав покласти край багатотижневому військовому протистоянню та відкрити шлях до детальних переговорів щодо найгостріших питань між двома країнами.

    Втім, уже незабаром після підписання домовленостей ситуація різко загострилася через новий обмін ударами між Іраном і США, що фактично поставило під сумнів подальшу дію угоди.

    «Ми вели переговори. На жаль, саме американці вдалися до цих агресивних дій, порушивши власні зобов’язання. У результаті ми призупинили виконання всіх наших зобов’язань і фактично більше не здійснюємо їх», — заявив Гарібабаді в ефірі іранського державного телебачення.

    У CNN зазначають, що ця заява стала ще одним свідченням того, що дипломатичні контакти між Вашингтоном і Тегераном, які велися за посередництва Катару та Пакистану, фактично зайшли у глухий кут. Попри попередні спроби відновити переговорний процес, сторони дедалі частіше обмінюються взаємними звинуваченнями та демонструють готовність до подальшого протистояння.

    Заступник глави МЗС Ірану також наголосив, що нині головним завданням для керівництва країни є захист держави.

    «Наразі перед нами стоїть завдання захистити нашу країну. Ми робитимемо це твердо і рішуче, і я думаю, що американці вкотре отримали свою відповідь — їхні агресивні дії ні до чого не приведуть», — заявив він.

    Раніше цього тижня аналогічну позицію озвучив і речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї. Він заявив, що Тегеран не має наміру повертатися до переговорів і надалі реагуватиме на дії США «рішуче».

    «Наразі ми не маємо планів на переговори, і ми, як і раніше, зосереджені на захисті своєї країни», — сказав представник іранського зовнішньополітичного відомства.

    Нагадаємо, у червні США та Іран досягли рамкової угоди, яка передбачала продовження режиму припинення вогню, відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства та запуск переговорів щодо низки ключових питань, включно з іранською ядерною програмою.

    Однак уже на початку липня ситуація різко погіршилася після інциденту в Ормузькій протоці. Іранські військові атакували судно, яке, за їхньою версією, рухалося несанкціонованим маршрутом. Водночас західні ЗМІ повідомляли, що США наполягали на проходженні торговельних суден поблизу узбережжя Оману, а не біля територіальних вод Ірану, що й стало причиною нового конфлікту.

    Після цього президент США Дональд Трамп заявив, що саме атака на судно фактично поставила крапку на перемир’ї між країнами. Незабаром Сполучені Штати завдали ударів у відповідь по іранських об’єктах, після чого обмін військовими ударами відновився.

    За останніми даними, бойові дії між сторонами тривають практично щодня. Іран повторно закрив Ормузьку протоку, а США посилили обмеження щодо іранських портів. Аналітики попереджають, що подальша ескалація може мати серйозні наслідки не лише для регіональної безпеки, а й для світових поставок енергоносіїв та міжнародної торгівлі.

    Раніше видання Axios повідомляло, що Білий дім готується до можливого багатоденного або навіть багатотижневого військового протистояння між США та Іраном через ситуацію навколо Ормузької протоки.