Daypolitico

Позначка: CNN

  • США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір адміністрації президента Дональда Трампа домогтися фактичного демонтажу Міжнародного кримінального суду (МКС). За його словами, Вашингтон використовуватиме весь спектр дипломатичних, економічних та політичних інструментів для боротьби з діяльністю суду, який у Білому домі вважають загрозою національній безпеці США. Одночасно американська влада попередила партнерів і союзників, що підтримка МКС може вплинути на подальше отримання американської допомоги.

    Про це повідомляє CNN.

    Марко Рубіо звинуватив Міжнародний кримінальний суд у використанні міжнародного права як інструменту політичного тиску на Сполучені Штати. За його словами, суд веде боротьбу проти Америки не військовими засобами, а шляхом юридичного переслідування американських громадян.

    «Міжнародний кримінальний суд веде війну проти США не кулями чи ракетами, а силою так званого міжнародного права», – заявив держсекретар.

    У Вашингтоні переконані, що діяльність МКС виходить за межі його міжнародного мандата та становить пряму загрозу американському суверенітету. Саме тому адміністрація Дональда Трампа має намір посилити тиск на міжнародну судову інституцію та обмежити її можливості працювати.

    Конфлікт між США та Міжнародним кримінальним судом триває вже кілька років. Його витоки сягають ще першого президентського терміну Дональда Трампа, коли МКС розпочав розслідування можливих воєнних злочинів американських військових в Афганістані. Відтоді відносини між Вашингтоном і судом залишаються вкрай напруженими.

    Новий етап протистояння передбачає не лише тиск на сам МКС, а й вимоги до інших держав визначитися зі своєю позицією. Представник Державного департаменту США заявив, що країни, які продовжать визнавати юрисдикцію суду щодо американських громадян або співпрацюватимуть із ним у відповідних розслідуваннях, можуть опинитися під особливою увагою Вашингтона.

    За словами американських посадовців, насамперед це стосується держав, які отримують фінансову чи військову допомогу від США, розміщують на своїй території американські військові бази або користуються американськими безпековими гарантіями. Саме такі країни, як заявляє Вашингтон, мають офіційно відмовитися визнавати повноваження Міжнародного кримінального суду щодо переслідування громадян США.

    Фактично адміністрація Дональда Трампа дає зрозуміти, що подальший рівень співпраці зі Сполученими Штатами може залежати від ставлення окремих держав до МКС. Це може зачепити і низку європейських країн, які є учасниками Римського статуту та визнають юрисдикцію суду.

    У своїй статті Марко Рубіо заявив, що Вашингтон готовий послідовно послаблювати діяльність суду доти, доки він не втратить можливість діяти у нинішньому форматі.

    «Використовуючи всі інструменти, що є в розпорядженні нашого уряду, працюючи пліч-о-пліч з кожним союзником, з яким ми можемо мати спільну справу, ми демонтуємо Міжнародний кримінальний суд — цеглинка за цеглиною, якщо це буде необхідно», — написав держсекретар США.

    За інформацією CNN, адміністрація Трампа вже готує комплекс заходів, спрямованих на максимальну ізоляцію МКС. Серед можливих кроків розглядаються запровадження нових економічних санкцій, анулювання американських віз для співробітників суду, заборона на в’їзд до США, фінансові обмеження, а також дипломатичний тиск на країни, які співпрацюють із судом.

    Марко Рубіо також стверджує, що Міжнародний кримінальний суд перетворився на інструмент політичної боротьби проти США. За його словами, діяльність установи підтримують сили, які негативно ставляться до американської зовнішньої політики.

    На думку держсекретаря, на роботу суду значний вплив мають міжнародні неурядові організації, прихильники глобалістських підходів та уряди окремих держав, які критично налаштовані щодо Сполучених Штатів.

    Загострення відносин між Вашингтоном і МКС відбувається на тлі низки резонансних рішень суду останніх років. Окрім розслідування щодо можливих злочинів американських військових в Афганістані, адміністрація Трампа різко критикувала розгляд справ, пов’язаних з ізраїльським прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу. Саме після цього риторика Білого дому щодо суду стала ще жорсткішою.

    Паралельно Міжнародний кримінальний суд залишається одним із головних міжнародних органів, які розслідують воєнні злочини, скоєні під час російської агресії проти України. Суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та низки інших російських посадовців, яких підозрюють у незаконній депортації українських дітей та інших воєнних злочинах. У відповідь російська влада відкрила кримінальні справи проти суддів і прокурора МКС та оголосила їх у розшук.

    Україна, своєю чергою, у серпні 2024 року ратифікувала Римський статут, що стало важливим кроком до повноцінної співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Наразі юрисдикцію МКС визнають 125 держав світу, які є учасницями Римського статуту.

    Попри різку позицію Вашингтона, більшість держав-учасниць МКС продовжують підтримувати діяльність суду, наголошуючи на його ролі у притягненні до відповідальності осіб, яких підозрюють у геноциді, злочинах проти людяності, воєнних злочинах та злочині агресії.

  • Трамп їде до Анкари без ентузіазму: у НАТО побоюються нових суперечок

    Трамп їде до Анкари без ентузіазму: у НАТО побоюються нових суперечок

    Президент США Дональд Трамп вирушив на саміт НАТО в Анкарі в напруженому настрої, а європейські союзники не виключають, що зустріч лідерів Альянсу може супроводжуватися гострими суперечками. Про це повідомляє CNN із посиланням на американських та європейських посадовців.

    За інформацією телеканалу, Трамп останнім часом став ще більш критично ставитися до НАТО. Після війни між США та Іраном він неодноразово висловлював невдоволення тим, що європейські союзники, на його думку, не надали Вашингтону достатньої підтримки. Через це президент США дедалі частіше ставить під сумнів баланс зобов’язань усередині Альянсу та наполягає на суттєвому збільшенні оборонних витрат європейських держав.

    За даними CNN, сам Трамп не приховував небажання їхати до Анкари. Під час однієї із попередніх зустрічей із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте він зазначав, що головною причиною його участі є повага до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, з яким підтримує особисті дружні стосунки. Джерела телеканалу стверджують, що в адміністрації США йому також дали зрозуміти: відмова від участі могла б бути сприйнята як неповага до турецького лідера.

    Європейські дипломати, за інформацією журналістів, прагнуть максимально уникнути відкритих конфліктів із президентом США. Саме тому до саміту підготували низку нових оборонних ініціатив, масштабних контрактів і фінансових зобов’язань, які мають продемонструвати готовність союзників збільшувати внесок у спільну безпеку.

    Водночас багато співрозмовників CNN визнають, що не можуть гарантувати спокійний перебіг саміту. За їхніми словами, під час закритих зустрічей Трамп продовжує різко критикувати союзників за недостатню підтримку США та нерівномірний розподіл оборонних витрат, а ця риторика дедалі частіше переходить і в його публічні виступи.

    Додатковим фактором напруги стали особисті конфлікти американського президента з окремими європейськими лідерами. Зокрема, після саміту G7 він знову вступив у публічну суперечку з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні, що, за оцінками американських посадовців, також може вплинути на атмосферу переговорів.

    Напередодні відкриття саміту генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що головними темами зустрічі стануть збільшення оборонних інвестицій, нарощування виробництва озброєнь та подальша підтримка України. За словами Рютте, союзники мають перетворити вже ухвалені політичні рішення на конкретні практичні кроки.

    Саміт НАТО проходить 7–8 липня в Анкарі. Очікується, що серед ключових питань будуть підтримка України, майбутнє американської військової присутності в Європі, нові оборонні витрати країн-членів Альянсу та зміцнення європейської оборонної промисловості.

  • Негода зірвала святкування у Вашингтоні: виступ Трампа на 250-річчя США довелося відкласти

    Негода зірвала святкування у Вашингтоні: виступ Трампа на 250-річчя США довелося відкласти

    Святкування 250-річчя незалежності Сполучених Штатів Америки, яке мало стати однією з наймасштабніших подій року, зіткнулося з несподіваними труднощами через різке погіршення погодних умов. Потужні грози, шквальний вітер та загроза блискавок змусили організаторів тимчасово припинити урочистості у Вашингтоні, евакуювати тисячі людей із головної святкової локації та перенести виступ президента США Дональда Трампа. Через негоду зміни торкнулися не лише столиці, а й багатьох інших міст країни, де довелося скасовувати або переносити феєрверки, авіашоу та інші заходи.

    Про це повідомляють CNN та організація Freedom 250.

    У ніч на неділю за київським часом Сполучені Штати святкували 250-річчя своєї незалежності. Ювілей став одним із найбільших державних свят останніх десятиліть, а до його відзначення країна готувалася заздалегідь. У різних штатах були заплановані концерти, військові паради, історичні реконструкції, авіаційні шоу, виступи артистів та масштабні салюти.

    Головні урочистості традиційно проходили у Вашингтоні, де центральною локацією стала Національна алея між будівлею Капітолія та меморіалом Авраама Лінкольна. Саме там зібралися десятки тисяч людей, які планували стати свідками святкової програми та звернення президента США.

    Однак святковий вечір різко змінився після того, як синоптики попередили про наближення потужного грозового фронту. Над столицею почали формуватися грозові хмари, посилився вітер, а метеорологічні служби повідомили про високий ризик сильних злив і ударів блискавок.

    З огляду на небезпеку організатори святкування разом із федеральними службами ухвалили рішення тимчасово припинити програму та евакуювати всіх присутніх із території Національної алеї.

    Як повідомили організатори Freedom 250, рішення було прийнято після консультацій із Секретною службою США, Поліцією парків США, Національною службою парків, Федеральним агентством з управління надзвичайними ситуаціями та іншими структурами, відповідальними за безпеку масових заходів.

    Речник організації Даніель Альварес наголосив, що життя та здоров’я людей залишаються головним пріоритетом.

    “Безпека наших гостей, артистів і персоналу — наш головний пріоритет. У зв’язку з сильними штормами, що наближаються, Freedom 250, Секретна служба США, поліція парків США, Національна служба парків, Федеральне агентство з управління надзвичайними ситуаціями та всі партнери, що забезпечують громадську безпеку, просять усіх гостей евакуюватися”, — заявив він.

    Через тимчасове припинення святкових заходів довелося змінити й графік виступу президента США Дональда Трампа. Згідно з початковим планом, глава держави мав звернутися до американців о 21:45 за місцевим часом, однак через погодні умови промову перенесли більш ніж на годину — приблизно до 23:00.

    Сам Дональд Трамп спокійно відреагував на вимушену затримку. Він звернувся до присутніх та зазначив, що не бачить у цьому жодної проблеми, а негода лише робить святкову атмосферу незвичною.

    “Бурі приносять удачу в будь-якій ситуації. Вони також роблять події трохи цікавішими! Ми почекаємо, мені все одно, дві години ночі зараз чи за годину… Сьогодні суботній вечір, давайте веселитися, навіть якщо гулятимемо допізна”, — заявив президент США.

    Після того як погодні умови покращилися, організатори дозволили людям повернутися на територію Національної алеї. Проте з міркувань безпеки всім відвідувачам довелося повторно проходити перевірку, встановлену Секретною службою США. Лише після завершення контролю святкову програму вдалося відновити.

    Згодом Дональд Трамп вийшов на сцену та розпочав свою урочисту промову, присвячену 250-річчю незалежності країни. Після завершення виступу організатори повернулися до основної програми святкування, центральною частиною якої мав стати традиційний масштабний феєрверк над столицею.

    Втім, складні погодні умови вплинули на святкові заходи не лише у Вашингтоні. У багатьох містах США організаторам також довелося оперативно змінювати програму через наближення грозових фронтів.

    Так, у Хартфорді, штат Коннектикут, запуск святкового феєрверку повністю скасували через загрозу сильних гроз. У Балтіморі організатори перенесли салют на пізніший вечірній час, розраховуючи дочекатися покращення погодних умов. Водночас у Нью-Йорку та Талсі було ухвалено протилежне рішення — провести феєрверки раніше запланованого часу, щоб встигнути завершити святкування до приходу шторму.

    Зміни торкнулися й авіаційної частини програми. Над Вашингтоном із 13:00 за місцевим часом було заплановано масштабне авіашоу, під час якого військові та цивільні літаки повинні були пролітати над містом кожні 10–20 хвилин протягом дев’яти годин. Проте через погіршення погодних умов польоти довелося припинити достроково, щоб уникнути ризиків для екіпажів та глядачів.

    Попри негоду, організаторам вдалося провести більшість запланованих заходів після стабілізації погодної ситуації. Водночас вони наголосили, що рішення про евакуацію було необхідним і ухвалювалося виключно з міркувань безпеки десятків тисяч людей, які прибули до столиці на святкування історичного ювілею.

    Ювілейне святкування Дня незалежності проходило на тлі активних дипломатичних контактів американського президента. Напередодні Дональд Трамп провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Український лідер привітав Трампа та американський народ зі святом, подякував за підтримку України та обговорив із ним ситуацію на фронті, зміцнення української протиповітряної оборони та перспективи завершення війни. За словами Зеленського, сторони домовилися продовжити переговори під час майбутнього саміту НАТО.

    Крім того, цього ж дня Дональд Трамп також поспілкувався телефоном із російським диктатором Володимиром Путіним. За інформацією Кремля, під час розмови обговорювалися питання війни Росії проти України, можливі шляхи її завершення, перспективи подальших контактів між Москвою та Вашингтоном, а також розвиток двосторонніх відносин. Водночас американська сторона детального офіційного повідомлення про зміст цієї розмови не оприлюднила.

    Попри примхи погоди, ювілейне святкування 250-річчя незалежності США все ж відбулося, хоча й із вимушеними змінами у програмі. Організатори зазначають, що головним пріоритетом залишалася безпека людей, а самі урочистості стали символом історії країни, яка вже чверть тисячоліття відзначає свою незалежність.

  • Трамп презентував ювілейний паспорт США зі своїм зображенням

    Трамп презентував ювілейний паспорт США зі своїм зображенням

    Президент США Дональд Трамп представив дизайн спеціального ювілейного паспорта Сполучених Штатів, який планують випустити обмеженим тиражем до 250-річчя країни. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social, оприлюднивши візуальний макет документа, який одразу привернув значну увагу американських та міжнародних медіа.

    У своєму дописі Трамп показав зразок сторінки майбутнього паспорта, оформленої у символічному та історичному стилі. На зображенні він представлений у монументальній композиції — його фігура височіє над президентським столом «Резолют», який традиційно використовується в Овальному кабінеті Білого дому. На фоні розміщено текст Декларації незалежності США, що підкреслює зв’язок із ключовими моментами американської історії, а внизу сторінки видно підпис Трампа як частину дизайнерського рішення.

    На протилежній сторінці макета розміщено одну з найвідоміших історичних ілюстрацій США — картину Джона Трамбулла «Декларація незалежності», яка символізує момент проголошення американської державності. Таким чином дизайн поєднує сучасний політичний образ із класичними символами заснування Сполучених Штатів.

    Сам Трамп супроводив публікацію коротким слоганом, який, за його словами, буде частиною оформлення документа: «Новий паспорт США, на якому написано: “Ласкаво просимо, але поводьтеся добре!”». Ця фраза одразу стала предметом активного обговорення в соцмережах і медіа, оскільки деякі коментатори розцінили її як символічний і політично забарвлений меседж, інші — як маркетинговий елемент кампанії до ювілею США.

    Американський телеканал CNN звернув увагу на те, що оприлюднений Трампом макет відрізняється від варіантів, які раніше представлялися Державним департаментом США у межах підготовки до ювілейної серії документів. Різниця стосується як художніх елементів, так і загального акценту на персоналізації дизайну, де фігуру президента зроблено центральним візуальним елементом сторінки.

    Проєкт спеціального паспорта вперше був анонсований у квітні як частина підготовки до масштабного святкування 250-річчя США. Тоді його описували як обмежену серію документів із оновленим художнім оформленням, яке мало включати історичні ілюстрації, модернізований дизайн сторінок та символічні елементи, пов’язані з історією американської державності.

    За попередніми поясненнями представників американської адміністрації, такий ювілейний паспорт може стати доступним для громадян, які оформлюватимуть або оновлюватимуть документ особисто у Вашингтонському паспортному агентстві. Водночас при онлайн-заявках або оформленні через інші відділення планується збереження стандартного чинного дизайну паспорта США.

    Сьогодні американський паспорт традиційно містить на внутрішній стороні обкладинки історичну ілюстрацію Персі Морана із зображенням Френсіса Скотта Кі — автора тексту гімну США, натхненного подіями битви за форт МакГенрі. Також у документі надруковані рядки національного гімну, що підкреслює його державний символізм і історичну спадковість.

    Ініціатива зі створення ювілейної серії документів стала частиною ширшої кампанії до 250-річчя Сполучених Штатів. Раніше повідомлялося про затвердження спеціальної ювілейної монети із зображенням Трампа, а також про запуск так званої «золотої карти» для заможних іноземців, яку він представляв як новий інструмент імміграційної політики.

    У цьому контексті поява дизайну ювілейного паспорта стала черговим елементом серії ініціатив, що поєднують історичну символіку США з сучасною політичною комунікацією та персоналізованими візуальними образами.

  • США та Іран домовилися про «гарячу лінію» для Ормузу

    США та Іран домовилися про «гарячу лінію» для Ормузу

    США та Іран домовилися про створення спеціального каналу зв’язку — так званої «лінії зв’язку», яка має забезпечити безпечний та контрольований рух торгових і цивільних суден через Ормузьку протоку, один із найважливіших стратегічних морських маршрутів світу. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерела та заяви учасників переговорного процесу.

    За інформацією видання, домовленість була досягнута в межах дипломатичних контактів, що відбулися за посередництва Катару та Пакистану під час зустрічей у Швейцарії. Посередники заявили, що новий канал комунікації між Вашингтоном і Тегераном має знизити ризики військових інцидентів у регіоні та запобігти можливим ескалаціям, які можуть виникати через непорозуміння або швидкі реакції військових сил обох сторін у районі протоки.

    Ключовим елементом домовленості є створення механізму оперативного зв’язку, який дозволить координувати рух суден і швидко передавати інформацію про потенційні загрози, інциденти або зміни безпекової ситуації. Очікується, що цей механізм стане тимчасовою стабілізуючою рамкою для регіону, де напруження між США та Іраном залишається високим.

    Окремо повідомляється, що згідно з досягнутим меморандумом, сторони погодили гарантувати безпечний прохід торгових суден через Ормузьку протоку на період 60 днів. Протягом цього часу Іран зобов’язався забезпечити умови для вільного, безпечного та безкоштовного транзиту суден із Перської затоки до Оманського моря і у зворотному напрямку, що фактично має тимчасово знизити ризики блокування цього ключового морського коридору.

    Ормузька протока залишається одним із найчутливіших геополітичних вузлів світу, через який проходить значна частина глобальних постачань нафти та газу. Саме тому будь-які заяви Тегерана щодо можливого обмеження судноплавства традиційно викликають різку реакцію з боку Сполучених Штатів та їхніх союзників. CNN зазначає, що протягом усього переговорного процесу Іран використовував контроль над протокою як один із головних важелів політичного тиску.

    Напруження в регіоні різко зросло напередодні переговорів, коли іранське військове керівництво заявляло про можливість блокування протоки як відповідь на зовнішньополітичні та військові дії, пов’язані з конфліктами на Близькому Сході. Водночас США у відповідь публічно заявляли про готовність забезпечити свободу судноплавства, включно з можливими силовими сценаріями, що ще більше підвищувало ризик прямого зіткнення.

    Додаткової напруги ситуації додали заяви політичного керівництва США, зокрема президента Дональда Трампа, який у жорсткій риториці допускав можливість встановлення контролю над стратегічною протокою, що викликало різку реакцію Тегерана та ускладнило дипломатичний діалог. На цьому тлі переговори в Швейцарії проходили у складній атмосфері взаємної недовіри.

    Окремим фактором, який вплинув на необхідність домовленостей, стала загальна нестабільність у регіоні, включно з напруженою ситуацією в Лівані та навколо Іранської ядерної програми, яка залишається одним із ключових предметів суперечок між Вашингтоном і Тегераном. США наполягають на обмеженні ядерних амбіцій Ірану, тоді як Тегеран наполягає на своєму праві розвивати мирну атомну енергетику.

    Аналітики зазначають, що створення «лінії зв’язку» не означає повного політичного зближення сторін, однак може розглядатися як тимчасовий інструмент деескалації, який дозволяє знизити ризики випадкових інцидентів у стратегічно важливому регіоні. Водночас залишається відкритим питання, чи зможе цей механізм перерости у довгострокову систему безпеки судноплавства, чи буде лише короткостроковим компромісом у межах 60-денного режиму, погодженого сторонами.

  • Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і країни-посередники — Катар та Пакистан — заявили про досягнення значного прогресу за підсумками першого раунду переговорів між делегаціями США та Ірану, які відбулися у Швейцарії. Про це повідомляє CNN із посиланням на речника Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїла Багаї, іранські державні ЗМІ та спільну заяву посередників, у якій підсумовано результати зустрічі та окреслено подальші кроки дипломатичного процесу.

     

  • Одна заява Трампа ледь не зірвала мирну угоду з Іраном

    Одна заява Трампа ледь не зірвала мирну угоду з Іраном

    Заяви президента США Дональда Трампа щодо можливого відновлення військових ударів по Ірану суттєво ускладнили перебіг делікатних переговорів між Вашингтоном і Тегераном, які проходять за посередництва кількох держав. За інформацією CNN, різкі висловлювання американського лідера викликали негативну реакцію іранської сторони та поставили під загрозу дипломатичний процес, що мав на меті закріпити нещодавно досягнуті домовленості щодо припинення конфлікту та забезпечення безпеки судноплавства в регіоні.

    Як повідомляє телеканал із посиланням на власні джерела, напруженість виникла після того, як Трамп публічно пригрозив Ірану новими потужними ударами. Ці заяви пролунали лише через кілька годин після виступу віцепрезидента США Джей Ді Венса, який наголосив, що адміністрація Трампа прагне відкрити нову сторінку у відносинах із Тегераном та шукає можливості для дипломатичного врегулювання накопичених суперечностей. За його словами, переговори у Швейцарії розглядалися як важливий крок до стабілізації ситуації на Близькому Сході та створення умов для подальшого діалогу між країнами.

    За словами співрозмовника CNN, який знайомий із перебігом переговорів у швейцарському готелі Bürgenstock, недільні заяви президента стали серйозним ударом по атмосфері довіри. Джерело охарактеризувало ситуацію як «поганий день для твітів», натякаючи на те, що публічна риторика Трампа фактично перекреслила частину зусиль дипломатів, які протягом останніх днів намагалися наблизити сторони до компромісу.

    Після появи погроз іранська сторона різко відреагувала. Голова парламенту Ірану та очільник делегації на переговорах Мохаммед Галібаф заявив у соціальній мережі X, що Сполученим Штатам варто уважніше добирати слова. Він підкреслив, що іранські збройні сили готові відповісти на будь-які агресивні дії з боку Вашингтона. За його словами, мова ультиматумів та погроз не сприятиме досягненню миру, а лише посилить напруженість у регіоні.

    За даними CNN, після цього переговорний процес фактично опинився в глухому куті. Водночас джерела телеканалу стверджують, що остаточного зриву перемовин поки не сталося. Наразі тривають непублічні консультації між посередниками та представниками обох сторін, покликані повернути дипломатичний процес у конструктивне русло.

    Іранське джерело повідомило телеканалу, що після заяв Трампа переговори зайшли у складну фазу, однак повністю не припинилися. За його словами, зараз ведеться активна робота для того, щоб переконати дипломатів повернутися за стіл переговорів і продовжити обговорення умов майбутньої угоди. Водночас у Тегерані дали зрозуміти, що подальший перебіг процесу значною мірою залежатиме від риторики американської сторони.

    Ситуація ускладнюється тим, що переговори від самого початку проходили в умовах високої напруженості. Іран раніше заявив про закриття Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів для світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Через цю морську артерію проходить значна частина глобальних поставок енергоносіїв, тому будь-які ризики для її функціонування одразу привертають увагу світових ринків та міжнародних партнерів.

    Крім того, Тегеран вимагав від Вашингтона вплинути на ситуацію в Лівані та сприяти припиненню бойових дій. Саме тому нинішні переговори розглядалися як важливий шанс не лише для врегулювання двосторонніх суперечностей між США та Іраном, а й для зниження загальної напруженості на Близькому Сході.

    Дональд Трамп зі свого боку звинуватив Іран у підтримці ліванського угруповання «Хезболла», яке США вважають одним із головних чинників ескалації насильства в регіоні. Президент США заявив, що готовий завдати «дуже сильного удару», якщо Тегеран не вплине на своїх союзників. Крім того, він висловив жорсткі попередження щодо питання відкриття Ормузької протоки, яка має критичне значення для міжнародної торгівлі енергоносіями.

    На думку дипломатів, подібні заяви можуть суттєво ускладнити пошук компромісів. Переговорний процес перебуває на етапі, коли сторони намагаються перейти від загальних домовленостей до конкретних механізмів реалізації майбутньої угоди. У таких умовах довіра між учасниками є одним із ключових факторів успіху.

    CNN зазначає, що це вже не перший випадок, коли публічні заяви Трампа негативно впливають на переговорний процес. Подібна ситуація виникла ще у квітні, коли американський президент заявив, що Іран нібито погодиться передати США свій запас високозбагаченого урану та остаточно відмовиться від створення ядерної зброї.

    У Тегерані тоді категорично спростували ці твердження. Представники Ірану заявили, що слова Трампа не відповідають реальному змісту переговорів. Після цього дипломатичний процес помітно сповільнився, а сторонам знадобився додатковий час для відновлення робочої атмосфери.

    Тоді ключову роль у порятунку переговорів відіграли пакистанські посередники, які переконали іранську сторону не залишати переговорний майданчик. За інформацією CNN, нині саме Пакистан та Катар знову активно працюють над тим, щоб зберегти можливість для діалогу та не допустити остаточного зриву домовленостей.

    Попри нинішні труднощі, ще напередодні віцепрезидент США Джей Ді Венс заявляв про суттєвий прогрес на переговорах у Швейцарії. За його словами, сторонам вдалося досягти позитивних результатів щодо низки принципових питань, які можуть стати основою майбутньої мирної угоди.

    Втім, дипломатичний процес уже стикався з перешкодами. Перший раунд технічних консультацій щодо остаточного тексту мирної угоди, який мав відбутися у Швейцарії, було скасовано в останній момент. Однією з причин називали нові сутички між Ізраїлем та підтримуваною Іраном «Хезболлою» на території Лівану.

    Аналітики наголошують, що нинішні переговори мають значення не лише для США та Ірану. Їхній успіх може вплинути на безпекову ситуацію на всьому Близькому Сході, стабільність світових енергетичних ринків та перспективи подальшого дипломатичного врегулювання низки регіональних конфліктів.

    Нагадаємо, 17 червня США та Іран дистанційно підписали меморандум про припинення війни та відкриття Ормузької протоки. Документ став основою для подальших переговорів щодо укладення всеосяжної мирної угоди, над якою сторони мають працювати протягом наступних 60 днів.

    Очікувалося, що в межах цього процесу будуть погоджені механізми контролю за виконанням домовленостей, гарантії безпеки та інші ключові питання, необхідні для закріплення перемир’я. Однак останні заяви Дональда Трампа продемонстрували, наскільки крихким залишається переговорний процес і як швидко дипломатичні зусилля можуть опинитися під загрозою через політичну риторику.

    Попри це міжнародні посередники продовжують працювати над збереженням діалогу між сторонами. У дипломатичних колах сподіваються, що переговори все ж вдасться відновити в повному форматі, адже їхній провал може спричинити новий виток нестабільності на Близькому Сході та створити додаткові ризики для глобальної безпеки.

  • Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світовий нафтовий ринок переживає наслідки однієї з найбільших енергетичних криз сучасності. За оцінками аналітичної компанії Kpler, через майже чотиримісячне припинення постачань із Близького Сходу світ недоотримав близько 1,15 мільярда барелів нафти. Навіть попри відновлення судноплавства через Ормузьку протоку після укладення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, експерти попереджають: наслідки кризи можуть відчуватися ще багато місяців, а ризик нового стрибка цін на енергоносії залишається високим. Про це повідомляє CNN.

    Ормузька протока вважається одним із найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. Через неї традиційно проходить значна частина експорту нафти та зрідженого природного газу з країн Перської затоки. Після початку масштабного конфлікту між США та Іраном судноплавство в регіоні фактично було паралізоване, що призвело до різкого скорочення світових поставок енергоносіїв. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у піковий період конфлікту було заблоковано понад 14 мільйонів барелів нафти на добу, що становило близько 14% світового попиту.

    Наслідки цієї ситуації виявилися значно серйознішими, ніж очікували багато аналітиків на початку конфлікту. Загальні втрати ринку перевищили 1,15 мільярда барелів нафти, а стратегічні резерви багатьох країн опинилися на мінімальних рівнях за останні десятиліття. Зокрема, стратегічні запаси держав-членів Міжнародного енергетичного агентства впали до найнижчого рівня з 1990 року. У США стратегічний нафтовий резерв скоротився до найнижчої позначки за останні 43 роки, а комерційні запаси наблизилися до так званого рівня операційного стресу.

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 заявив, що за наявних темпів споживання наявних запасів могло б вистачити приблизно на чотири тижні. Хоча ця оцінка викликала дискусії серед експертів, вона продемонструвала масштаби проблеми, з якою зіткнулася світова економіка.

    Після підписання меморандуму між Вашингтоном і Тегераном та відкриття Ормузької протоки ринок відреагував стрімким падінням цін. Якщо в розпал конфлікту вартість нафти марки Brent перевищувала 126 доларів за барель, то після повідомлень про відновлення судноплавства ціни опустилися нижче позначки 80 доларів. Проте фахівці застерігають, що це може бути передчасний оптимізм.

    За словами керівниці глобальної сировинної стратегії RBC Capital Markets Геліми Крофт, ринок фактично випередив реальний розвиток подій. Вона наголосила, що відкриття протоки не означає автоматичного повернення до довоєнної ситуації. Для повного відновлення поставок необхідно провести розмінування морських шляхів, повернути танкерний флот до регіону, відновити видобуток нафти та перезапустити логістичні ланцюги. Цей процес може тривати місяцями.

    Додатковою проблемою стали пошкодження нафтопереробних і газових об’єктів. За оцінками галузевих експертів, під час конфлікту було виведено з ладу понад 3,5 мільйона барелів на добу нафтопереробних потужностей. Частина підприємств зазнала прямих пошкоджень, а деякі були зупинені з міркувань безпеки. Відновлення окремих об’єктів може тривати роками та потребуватиме десятків мільярдів доларів інвестицій.

    Попри поступове повернення поставок, міжнародні експерти попереджають про тривалий «ефект похмілля» для нафтового ринку. За оцінками інвестиційної компанії Ninety One, глобальні запаси сирої нафти скоротилися більш ніж на один мільярд барелів, і на їх відновлення можуть знадобитися роки. Це означає, що будь-які нові геополітичні потрясіння або перебої з поставками можуть знову спричинити різке зростання цін.

    Водночас Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що вже у 2027 році світовий ринок може перейти до значного профіциту. За його оцінками, після повного відновлення експорту з Близького Сходу пропозиція нафти може перевищити попит більш ніж на 5 мільйонів барелів на добу. Це дозволить поступово поповнити виснажені резерви та створити нові стратегічні запаси. Однак до цього моменту ринок ще має пройти складний етап відновлення.

    Частина аналітиків налаштована менш песимістично. Вони зазначають, що хоча запаси й скоротилися, вони все ще перебувають поблизу рівнів минулого року, а ринок поступово адаптується до нових умов. Проте навіть ці експерти визнають, що повне повернення до стабільності потребуватиме часу та залежатиме від того, наскільки успішно виконуватимуться домовленості між США та Іраном.

    Таким чином, відкриття Ормузької протоки стало лише першим кроком до подолання найбільшої нафтової кризи останніх років. Світовий ринок уже втратив понад мільярд барелів нафти, стратегічні резерви скоротилися до багаторічних мінімумів, а відновлення повноцінних поставок може розтягнутися на тривалий період. Саме тому багато експертів вважають, що енергетичні наслідки війни на Близькому Сході світ відчуватиме ще не один рік.

  • Секретні домовленості під грифом “таємно”: США та Іран готують новий поворот угоди

    Секретні домовленості під грифом “таємно”: США та Іран готують новий поворот угоди

    Між Сполученими Штатами Америки та Іраном триває прихований етап переговорного процесу щодо реалізації нещодавно підписаної 14-пунктної угоди, яка передбачає масштабне перезавантаження відносин між двома країнами, включно з питаннями безпеки, санкційного режиму та ядерної програми Тегерана. Як повідомляє CNN із посиланням на неназваних американських посадовців, сторони паралельно розробляють так звані секретні робочі пропозиції, які мають визначити конкретні механізми виконання вже досягнутих політичних домовленостей.

    Йдеться про документи, які не мають статусу остаточних міжнародних угод і не були оприлюднені для громадськості. За даними джерел, ці матеріали містять більш детальне бачення того, як саме повинні реалізовуватися ключові положення меморандуму про взаєморозуміння, зокрема щодо поступового врегулювання ядерного питання Ірану та формування нових правил контролю за збагаченням урану. Саме ця тема залишається однією з найбільш чутливих і політично конфліктних у переговорах між Вашингтоном і Тегераном.

    Американські посадовці, які коментували ситуацію для CNN, підкреслюють, що йдеться не про завершений пакет домовленостей, а про проміжні робочі документи, які сторони використовують як основу для подальшого діалогу. Ці пропозиції, за їхніми словами, перебувають на ранньому етапі формування і можуть зазнати суттєвих змін у процесі подальших переговорів. Водночас Іран, як зазначається, не підписував жодних додаткових документів окрім вже оголошеного меморандуму про взаєморозуміння, що посилює невизначеність щодо реального масштабу досягнутих домовленостей.

    Ситуація також викликає дискусії у Вашингтоні щодо того, наскільки стабільними є політичні зобов’язання сторін і чи не було перебільшено заявлений прогрес у переговорах. Частина американських законодавців, за даними джерел, висловлює занепокоєння тим, що відсутність формалізованих і оприлюднених додаткових документів може свідчити про крихкість домовленостей та їхню залежність від подальших політичних рішень.

    В адміністрації США при цьому заявляють, що не володіють інформацією про існування будь-яких прихованих або паралельних угод, які б доповнювали підписаний меморандум. Однак посадовці визнають, що певні робочі матеріали справді існують, хоча вони не мають юридичної сили міжнародних договорів і використовуються виключно як технічна основа для подальших консультацій. Це ще раз підкреслює складність і багаторівневість переговорного процесу між США та Іраном.

    CNN повідомляє, що отримати повний зміст цих документів журналістам не вдалося, однак регіональні посадовці описують їх як внутрішні робочі напрацювання, погоджені обома сторонами для поступового оформлення в майбутні офіційні домовленості. Згідно з наявною інформацією, ці пропозиції містять більш конкретизовані параметри американського бачення подальшого розвитку діалогу, включно з підходами до контролю над іранською ядерною програмою.

    Одним із центральних елементів цих робочих документів є питання дозволу Ірану на продовження або обмеження збагачення урану. Саме цей аспект традиційно залишається головним джерелом напруги у відносинах між країнами, оскільки він безпосередньо пов’язаний із потенційними ризиками розповсюдження ядерних технологій та балансом безпеки в регіоні Близького Сходу. За даними джерел, обговорення цього пункту залишається найбільш складним і політично чутливим елементом переговорного процесу.

    У Вашингтоні намагаються знайти компромісний варіант, який дозволив би одночасно зберегти механізми міжнародного контролю над ядерною програмою Ірану та уникнути повного розриву дипломатичних каналів між двома країнами. Водночас Іран наполягає на збереженні права на певний рівень ядерної діяльності, що створює додаткові труднощі для фіналізації угоди.

    Як відомо, цього тижня США та Іран дистанційно підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачає припинення війни та відкриття Ормузької протоки. Документ уже набув чинності, що стало важливим кроком у напрямку деескалації напруги в регіоні Перської затоки. Окремо повідомлялося, що Сполучені Штати також ухвалили рішення про зняття морської блокади з іранських портів, що стало одним із перших практичних наслідків досягнутих домовленостей.

    Перед цим представники адміністрації Трампа вже частково ознайомлювали американських законодавців із текстом підписаного меморандуму, намагаючись пояснити його ключові положення та потенційні наслідки для регіональної стабільності. Водночас відсутність повного пакета формалізованих документів навколо угоди лише посилює дискусії про її довгострокову життєздатність.

    Експерти відзначають, що нинішній етап переговорів між США та Іраном можна розглядати як перехідний і надзвичайно крихкий. Попри заяви про досягнення історичного прогресу, фактична імплементація домовленостей залишається залежною від подальших політичних рішень, додаткових раундів переговорів і здатності сторін узгодити найбільш конфліктні питання. У цьому контексті ключову роль відіграватиме саме ядерне питання, яке може як закріпити нову архітектуру відносин між країнами, так і знову поставити їх на межу дипломатичного загострення.

  • Росія почала втрачати головний ресурс війни

    Росія почала втрачати головний ресурс війни

    Росія поступово втрачає одну з ключових переваг у війні проти України — стабільну можливість поповнювати армію новими контрактниками, що починає створювати системний тиск як на фронті, так і всередині країни. Про це повідомляє CNN із посиланням на західні розвідувальні оцінки та думки військових аналітиків.

    За даними видання, Кремль продовжує масштабну кампанію з набору військових, використовуючи фінансові стимули, соціальні обіцянки та адміністративні механізми тиску. У різних регіонах Росії активно діє рекрутингова система, яка пропонує значні одноразові виплати за підписання контракту, а також додаткові бонуси, списання боргів і пільги для родин військових. У деяких випадках, за оцінками CNN, сукупні виплати та компенсації можуть сягати десятків тисяч доларів у перерахунку, що для багатьох регіонів Росії є суттєвим економічним стимулом.

    Однак попри розширення рекламних кампаній, використання білбордів, соціальних мереж і державних програм заохочення, ефективність набору почала знижуватися. За оцінками західних аналітиків, темпи поповнення російської армії у першому кварталі 2026 року впали приблизно на 20% порівняно з попереднім роком. Це відбувається на тлі високих і стабільних втрат на фронті, які, за різними оцінками, залишаються значними протягом усього періоду повномасштабної війни.

    CNN наводить оцінки, згідно з якими загальні втрати російської армії з початку вторгнення можуть сягати сотень тисяч осіб, включно з убитими та пораненими. Щомісячні втрати, за даними окремих західних розвідок, становлять десятки тисяч військових, що створює постійний дефіцит особового складу на різних ділянках фронту.

    Старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що система фінансового стимулювання, на якій Росія значною мірою побудувала контрактну армію, може поступово втрачати ефективність. За його словами, з’являються ознаки того, що країна почала втрачати більше військових, ніж здатна оперативно набрати, що формує довгостроковий дисбаланс у системі комплектування збройних сил.

    Окремо наголошується, що російська влада вже неодноразово розширювала джерела поповнення армії. Йдеться про залучення колишніх ув’язнених, мігрантів, а також громадян із соціально вразливих регіонів. Також фіксувалися випадки вербування іноземців та використання різних форм напівпримусової мобілізації через регіональні адміністрації та роботодавців.

    Попри це, навіть такі заходи не компенсують втрати у повному обсязі. На цьому тлі експерти не виключають, що у майбутньому Росія може вдатися до нових хвиль мобілізації або посилення обмежень для чоловіків призовного віку, зокрема щодо виїзду з країни. Подібний сценарій уже частково реалізовувався під час мобілізації 2022 року, яка викликала масову еміграцію та суспільну напругу.

    Паралельно з військовими проблемами зростає і навантаження на російську економіку. Відтік чоловіків на фронт і високі втрати створюють дефіцит робочої сили в багатьох секторах, включно з промисловістю, будівництвом і транспортом. Підприємства змушені підвищувати зарплати для утримання працівників, однак це відбувається на тлі високої інфляції, що частково нівелює зростання доходів населення.

    CNN також зазначає, що російський оборонний сектор працює на межі виробничих можливостей, а збільшення навантаження не завжди супроводжується пропорційним зростанням ефективності. Це створює додаткові структурні проблеми в економіці, яка вже перебуває під тиском санкцій і переорієнтації на військові потреби.

    Експерти підкреслюють, що поєднання високих втрат, уповільнення набору та економічного перенапруження формує складну ситуацію для російського керівництва. У довгостроковій перспективі це може обмежувати здатність Росії підтримувати інтенсивність бойових дій на нинішньому рівні без додаткової мобілізації ресурсів.

    Таким чином, за оцінками CNN, Росія поступово входить у фазу, коли людський ресурс перестає бути гарантовано відновлюваним у темпах, необхідних для війни високої інтенсивності, що може стати одним із ключових факторів впливу на подальший хід конфлікту.